Обґрунтування окремих складових та визначення ефективної структури соціального пакету

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Сумський державний університет

Обґрунтування окремих складових та визначення ефективної структури соціального пакету

Є.В. Карпенко, к. е. н., старший викладач кафедри управління

Д.О. Смоленніков, асистент кафедри управління

Анотація

соціальний пакет винагорода оподаткування

У статті розглядаються сутність та основні компоненти соціального пакету як інструменту непрямої матеріальної винагороди. Проведений аналіз складових соціального пакету, що можуть суттєво вплинути на зменшення податкового тягаря підприємства. Запропоновано порядок визначення ефективної структури соціального пакету на основі аналізу нормативно-правового забезпечення формування та оподаткування окремих його складових.

Ключові слова: соціальний пакет, структура соціального пакету, оподаткування, дохід платника податку, матеріальна винагорода.

Annotation

Y. V. Karpenko,

Ph.D., senior lecturer, Department of Management, Sumy State University

D. O. Smolennikov,

lecturer, Department of Management, Sumy State University

JUSTIFICATION OF BENEFITS PACKAGE COMPONENTS AND DETERMINATION OF ITS EFFECTIVE STRUCTURE

The paper deals with the essence and main components of the benefits package as a tool of indirect financial aid. An analysis of benefits package components which may significantly affect the company's tax burden was conducted. A procedure to determine the effective structure of benefits package based on the analysis of the regulatory framework of formation and taxation of its components was proposed in the paper.

Keywords: benefits package, the structure of benefits package, taxation, tax payer's income, financial aid.

Постановка проблеми. Соціальні пільги і виплати, як і заробітна платня, є складовою частиною матеріальної винагороди працівника. При цьому важливо розуміти, що соціальні пільги і виплати можуть сприяти підвищенню мотивації та рівня добробуту працівника і ефективності роботи всієї організації.

Одним із варіантів надання певних пільг і додаткових виплат персоналу є формування соціального пакету. Впровадження соціального пакету повинно з одного боку виконувати мотивуючу роль спрямовану на підвищення продуктивності праці персоналу, а з іншого - оптимізувати оподаткування, тим самим зменшуючи податковий тягар підприємства у рамках правового поля. Виходячи з цього, більший інтерес для управління з економічної точки зору будуть мати додаткові матеріальні блага.

Аналіз останніх досліджень. На сьогоднішній день у пропозиціях щодо вакансій багатьох підприємств України можна зустріти таку складову заохочення працівників, як соціальний пакет. Але жодних вимог до формування соціального пакету в чинному законодавстві немає. Законодавством України не заборонено формування таких пакетів. Так статтею 9-1 Кодексу законів про працю України передбачено, що «підприємства, установи, організації в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів можуть встановлювати додаткові порівняно з законодавством трудові і соціально-побутові пільги для працівників». Однак підприємства найчастіше включають в поняття «соціальний пакет» виплати, що є обов'язковими з точки зору законодавства (оплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, оплата лікарняних листів і т.д.).

І хоча у вітчизняній літературі достатньо уваги приділено питанням формування соціального пакету, але всі вони носять суто теоретичний характер і не вирішують питання оптимізації оподаткування і покращення добробуту та мотивуючої функції стосовно персоналу підприємства, що є особливо актуальним в умовах складної економічної ситуації в країні.

Постановка завдання. Мета статті - запропонувати порядок визначення ефективної структури соціального пакету на основі аналізу нормативно-правового забезпечення формування та оподаткування окремих його складових.

Виклад основного матеріалу. Соціальний пакет - це набір соціальних пільг і додаткових (необов'язкових) благ, що надаються компанією співробітникам. У системі загальної винагороди соціальний пакет найчастіше являє собою інструмент непрямої (грошові виплати надаються не самому співробітнику, а третій стороні, що надає послуги) матеріальної винагороди.

Дослідження що проводилося на ПАТ «Сумихімпром» дозволило, за допомогою анкетування, виявити ті соціальні пільги та додаткові виплати, які б працівники цього підприємства бажали бачити у складі своїх соціальних пакетів.

Задля обґрунтування цих складових з точки зору доцільності їх включення до складу соціального пакету нами був проведений аналіз наступних нормативних актів:

1. Податковий кодекс України від 03.12.2010, № 2755-17 (Далі Податковий кодекс)

2. Галузева угода між Міністерством промислової політики України, Фондом державного майна України, Союзом хіміків України та Центральною Радою профспілки працівників хімічних та нафтохімічних галузей промисловості України на 2011 - 2013 роки (Далі Галузева угода)

3. Колективний договір ПАТ «Сумихімпром»

4. Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 22.12.2010, №1170 (Далі Перелік №1170)

При цьому враховані окремі положення наступних документів:

1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" від 31.12.99 № 318 (Далі ПСБО 16)

2. Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 № 505/96-ВР.

3. Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР

4. Інструкції зі статистики заробітної плати від 27.01.2004 р. № 114/8713 (Далі Інструкція 114/8713)

5. Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 № 322-VIII

Проведений аналіз дозволив виявити ті складові, що можуть суттєво вплинути на зменшення податкового тягаря підприємства.

1. Медичне страхування (страхування здоров'я) робітника (повна або часткова компенсація витрат на лікування, у т.ч. протезування зубів).

Такий вид пільг можна розглядати у декількох аспектах:

1) У частині надання коштів на лікування.

Відповідно до статті 138 Податкового кодексу та ПСБО 16 такі виплати включаються до складу витрат та відноситься до собівартості.

Відповідно до п. 165.1.19 Податкового кодексу «до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку (авт. працівника) не включаються такі доходи як кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку за рахунок коштів благодійної організації або його роботодавця, в тому числі в частині витрат роботодавця на обов'язковий профілактичний огляд працівника згідно із Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб" та на вакцинацію працівника, спрямовану на профілактику захворювань в період загрози епідемій відповідно до Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" за наявності відповідних підтвердних документів, крім витрат, що компенсуються виплатами з фонду загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування»

Відповідно до п. 165.1.35 Податкового кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку (авт. працівника) не включаються такі доходи як вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування, у тому числі на реабілітацію інвалідів, на території України платника податку та/або його дітей віком до 18 років, які надаються йому безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) професійною спілкою, до якої зараховуються профспілкові внески платника податку - члена такої професійної спілки, створеної відповідно до законодавства України, або за рахунок коштів відповідного фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування;

Відповідно до п. 166.3.4 Податкового кодексу до витрат, що можуть бути включені до податкової знижки належить «суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів охорони здоров'я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена його сім'ї першого ступеня споріднення, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів), а також суму коштів, сплачених платником податку, визнаного в установленому порядку інвалідом, на користь протезно-ортопедичних підприємств, реабілітаційних установ для компенсації вартості платних послуг з реабілітації, технічних та інших засобів реабілітації, наданих такому платнику податку або його дитині-інваліду у розмірах, що не перекриваються виплатами з фондів загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування...» з урахуванням обмежень цього пункту.

2) Медичне страхування в частині страхових внесків.

Відповідно до статті 138 Податкового кодексу та ПСБО 16 такі виплати включаються до складу витрат та відноситься до собівартості.

Відповідно до статті п. 164.2.16 Податкового кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються «…сума страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), …, сплачена будь-якою особою - резидентом за платника податку чи на його користь…

Однак п. 165.1.5. Податкового Кодексу передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку (авт. працівника) не включається сума внесків на обов'язкове страхування платника податку відповідно до закону, інших, ніж єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Тобто з точки зору питання, що розглядається в даній роботі цей пункт буде актуальним за умови, якщо медичне страхування в нашій країні набуде статусу обов'язкового.

У Колективному договорі багато уваги приділено питанням медичного обслуговування та медичного страхування працівників. Так п. 5.3.1 передбачене забезпечення медичного обслуговування працівників підприємства. В свою чергу п. 5.3.4 передбачається продовжити роботу по медичному страхуванню працівників та їх дітей за рахунок коштів Товариства. Крім того п. 5.4.3 зобов'язує забезпечити відшкодування витрат на протезування зубів працівникам Товариства

Згідно Додатка 32 до Колективного договору передбачається проводити страхування працівників підприємства та їх дітей у віці до 16 (18) років на випадок їх захворювань. Для працівників передбачається відшкодовувати витрати як на амбулаторне так і на стаціонарне лікування, для їх дітей - тільки на стаціонарне лікування.

Згідно п. 3.5.7 Галузевої угоди передбачається, що «підприємства, через колективні договори за рахунок власних коштів, здійснюють виплати, понад законодавчо встановлені, працівникам…. на лікування, протезування та інші види медичної допомоги…; надають працівникам пільгові кредити для придбання ліків та оплати лікування…..; впроваджують недержавне медичне страхування».

3) В частині пільг щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до Переліку №1170 звільняються від нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування:

- матеріальна допомога разового характеру, що надається окремим працівникам на оплату лікування, оздоровлення дітей тощо;

- витрати на оплату послуг з лікування працівників, які були надані установами охорони здоров'я;

- платіж згідно з договорами добровільного медичного та пенсійного страхування працівників і членів їх сімей.

2. Повна або часткова оплата навчання працівника у ВНЗ. Оплата навчання працівника на курсах підвищення кваліфікації.

Відповідно до п. 140.1.3 Податкового кодексу включаються до складу витрат «витрати платника податку на професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації працівників робітничих професій, а також у разі якщо законодавством передбачено обов'язковість періодичної перепідготовки або підвищення кваліфікації;

- витрати на навчання та/або професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації у вітчизняних або закордонних навчальних закладах, якщо наявність сертифіката про освіту в таких закладах є обов'язковою для виконання певних умов ведення господарської діяльності, в тому числі, але не виключно вищих та професійно-технічних навчальних закладах фізичних осіб (незалежно від того, чи перебувають такі особи в трудових відносинах з платником податку), які уклали з ним письмовий договір (контракт) про взяті ними зобов'язання відпрацювати у платника податку після закінчення вищого та/або професійно-технічного навчального закладу і отримання спеціальності (кваліфікації) не менше трьох років;

- витрати на організацію навчально-виробничої практики за профілем основної діяльності платника податку або в структурних підрозділах, що забезпечують його господарську діяльність, осіб, які навчаються у вищих та професійно-технічних навчальних закладах».

У п. 165.1.21. Податкового Кодексу передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку (авт. працівника) не включається «сума, сплачена роботодавцем на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за фізичну особу, …, незалежно від того, чи перебуває ця особа у трудових відносинах з роботодавцем, але за умови, що вона уклала з ним письмовий договір (контракт) про взяті зобов'язання з відпрацювання у такого роботодавця після закінчення вищого та/або професійно-технічного навчального закладу і отримання спеціальності (кваліфікації) не менше ніж три роки», з урахуванням обмежень цього пункту.

Також у п. 165.1.37. Податкового Кодексу передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку (авт. працівника) не включається сума витрат роботодавця у зв'язку з підвищенням кваліфікації (перепідготовкою) платника податку згідно із законом.

Крім того відповідно до п. 166.3.3 Податкового кодексу до витрат, що можуть бути включені до податкової знижки належить «суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім'ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати»…з урахуванням обмежень цього пункту;

У п. 6.16 Колективного договору передбачена повна або часткова оплата навчання працівника у ВНЗ у межах, що не перевищують встановлені нормативи з оподаткування.

У галузевій угоді подібних виплат не передбачено.

Відповідно до Переліку №1170 звільняються від нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування витрати на платне навчання працівників і членів їх сімей, не пов'язане з виробничою необхідністю, згідно з договором між підприємством та навчальним закладом. А також витрати на підготовку та перепідготовку кадрів…, а саме:

- витрати на оплату навчання працівників у вищих навчальних закладах та установах підвищення кваліфікації, професійної підготовки та перепідготовки кадрів;

- стипендії слухачам підготовчих відділень, студентам, аспірантам, направленим підприємствами на навчання з відривом від виробництва у вищі навчальні заклади;

- оплата проїзду до місцезнаходження навчального закладу та назад;

- витрати, пов'язані з організацією навчального процесу (придбання навчального матеріалу, оренда приміщень).

3. Повна або часткова оплата харчування працівників протягом робочого дня (сніданок, обід, вечеря) у їдальні підприємства

Відповідно до статті 138 Податкового кодексу включаються до складу витрат витрати на оплату праці працівників. А відповідно до п. 2.3.4 Інструкції 114/8713 до інших заохочувальних та компенсаційних виплат у складі фонду оплати праці відноситься «оплата або дотації на харчування працівників, у тому числі в їдальнях, буфетах, профілакторіях». Отже можна зробити висновок, щоповна або часткова оплата харчування працівників може бути віднесена до складу витрат підприємства.

Відповідно до підпункту б п. 164.2.17. Податкового кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку (авт. працівника) включається «дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді…. вартості майна та харчування, безоплатно отриманого платником податку.

Стосовно такого виду виплат існують і певні пільги, зокрема у п. 165.1.9. Податкового Кодексу передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку (авт. працівника) не включається «вартість безоплатного лікувально-профілактичного харчування, молока або рівноцінних йому харчових продуктів». Відповідно такі витрати звільняються від нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у відповідності до Переліку №1170.

У п. 5.1.17 Колективного договору передбачене забезпечення лікувально-профілактичним харчуванням (ЛПХ) працівників, що працюють на робочих місцях з особливо шкідливими умовами. Категорії працівників, що мають право на безкоштовне отримання ЛПХ вказані в Додатках 6 та 7 до Колективного договору. Крім того п. 5.4.1 Колективного договору передбачене забезпечення пільгового харчування працівників Товариства в їдальнях КГХ.

В той же час п. 3.5.7 Галузевої угоди передбачається надання грошової допомоги на здешевлення харчування в їдальнях підприємства.

4. Оплата путівок для оздоровлення і відпочинку працівника і членів його родини.

Такі виплати не включаються до складу витрат підприємства якщо путівка надається за рахунок коштів профспілки або фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Однак у складі інших заохочувальних та компенсаційних виплат відповідно до п. 2.3.4 Інструкції 114/8713 до фонду оплати праці відноситься вартість путівок працівникам та членам їхніх сімей на лікування та відпочинок, екскурсії або суми компенсацій, видані замість путівок за рахунок коштів підприємства.

А оскільки відповідно до статті 138 Податкового кодексу включаються до складу витрат витрати на оплату праці працівників, то ми можемо зробити висновок, що оплата путівок для оздоровлення і відпочинку працівника і членів його родини може бути віднесена до складу витрат підприємства.

У п. 165.1.35. Податкового Кодексу передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку (авт. працівника) не включається «вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування … платника податку та/або його дітей віком до 18 років, які надаються йому безоплатно або із знижкою … професійною спілкою, до якої зараховуються профспілкові внески платника податку - члена такої професійної спілки, створеної відповідно до законодавства України, або за рахунок коштів відповідного фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування;

Однак в усіх інших випадках така оплата включається до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу і відповідно враховується при нарахуванні єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Така оплата передбачена п. 5.3.10, п.п. 7.2.5-7.2.7 Колективного договору та Додатком 31 до нього.

Крім того згідно з п. 7.2.4 Колективного договору та Додатку 41 до нього протягом року може виплачуватися одноразова матеріальна допомога на оздоровлення за рахунок ФОП, на отримання якої мають право всі працівники зі стажем роботи не менше 1 року.

Надання одноразової грошової допомоги на оздоровлення під час відпустки також передбачається пунктом 3.5.7 Галузевої угоди.

5. Надання службового житла в оренду на безоплатній основі або за плату зі знижками.

У разі оплати зі знижкою така оплата включається до складу валових доходів згідно п. 153.7 Податкового кодексу.

Підпунктом а) пункту 164.2.17 Податкового кодексу передбачено, що такі витрати підлягають включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку (авт. працівника) у вигляді вартості використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання або компенсація зумовлені виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачені нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах.

У п. п. 7.1.4 Колективного договору передбачене надання працівникам житла на правах оренди до 10 років.

У Галузевій угоді (п. 3.5.7) передбачено часткове покриття витрат на житло, комунальні послуги, в тому числі оплати за користування електроенергією, газом, тощо.

6. Пільгові ціни на продукцію підприємства

Відповідно до Податкового кодексу до доходів підприємства відносяться доходи від реалізації товарів (виконання робіт, надання послуг) за фактичною ціною.

Підпунктом е) п. 164.2.17 Податкового кодексу передбачено, що такі витрати підлягають включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку (авт. працівника) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку

Колективним договором (п. 7.1.12) передбачається виділення мінеральних добрив, вапна та відходів вапняку.

Згідно п. 3.5.7 Галузевої угоди передбачається виділення на пільгових умовах продукції підприємства, якщо така продукція не заборонена для видачі фізичним особам.

На основі проведеного аналізу нами були розраховані податки та вигоди підприємства, щодо кожної соціальної виплати. Результати розрахунків наведені в таблиці 1. Ці розрахунки показуються який результат (чистий прибуток) отримує підприємство при умові, що воно витрачає на кожну соціальну виплату (пільгу) 1 грн. при загальному оподаткованому доході підприємства в 10,00 грн. Умовно розмір єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування був встановлений в розмірі 37,51% (клас професійного ризику виробництва 28). Податок на прибуток 19%.

Аналіз даних таблиці 1 дозволяє зробити висновок щодо доцільності включення тієї чи іншої виплати (пільги) до соціального пакету та сформувати таким чином оптимальний (з точки зору оподаткування) соціальний пакет.

Висновки

З таблиці 1 видно, що включення в соціальний пакет перших двох виплат дозволить підприємству зекономити на податках і отримати за рахунок цього більший чистий прибуток, ніж при виплаті працівникам тієї ж суми коштів у вигляді заробітної плати, при заданих умовах розрахунку. Введення інших виплат не призведе до зміни податкового тягаря. Особливої уваги заслуговує пільга 5б, впровадження якої призведе до збільшення доходів, а відповідно і податків підприємства.

Виходячи з даних, наведених в таблиці 1 можна визначити основні напрямки вдосконалення Колективного договору та Плану соціального розвитку ПАТ «Сумихімпром» в частині включення додаткових соціальних пільг та зробити висновки щодо оптимізації системи оподаткування підприємства з урахуванням певних податкових пільг, що застосовуються до окремих складових соціальних пакетів.

Таблиця 1 Розрахунок податків та вигод підприємства від впровадження окремих соціальних пільг та виплат

Література

1. Податковий кодекс України від 03.12.2010, № 2755-17 [електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17

2. Галузева угода між Міністерством промислової політики України, Фондом державного майна України, Союзом хіміків України та Центральною Радою профспілки працівників хімічних та нафтохімічних галузей промисловості України на 2011 - 2013 роки [електронний ресурс]. - Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/MUS15126.html

3. Колективний договір ПАТ «Сумихімпром»

4. Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 22.12.2010, № 1170 [електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1170-2010-п

5. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" від 31.12.99 № 318 [електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0027-00

6. Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР. [електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/504/96-вр

7. Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР [електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/108/95-вр

8. Інструкції зі статистики заробітної плати від 27.01.2004 р. № 114/8713 [електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0114-04

9. Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 № 322-VIII [електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/322-08

References.

1. The Verkhovna Rada of Ukraine (2010), Tax Code of Ukraine from 03.12.2010, № 2755-17, available at: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 (Accessed 10 Jan 2014).

2. Sectoral agreement between the Ministry of Industrial Policy of Ukraine, State Property Fund of Ukraine, Union of Chemists of Ukraine and the Central Council of Trade Union of Chemical and petrochemical industries of Ukraine for 2011-2013 years (2011), available at: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/MUS15126.html (Accessed 08 Jan 2014).

3. Collective agreement PJSC "Sumyhimprom"

4. List of types of payments made by the employer for which no single fee for obligatory state social insurance is charged from 22.12.2010, № 1170, available at:http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1170-2010-п (Accessed 05 Jan 2014).

5. Accounting regulation (standard) №16 "Costs" from 31.12.99 № 318, available at:: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0027-00 (Accessed 08 Jan 2014).

6. The Verkhovna Rada of Ukraine (1996), The Law of Ukraine "On vacations" from 15.11.96, № 504/96-VR, available at: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/504/96-вр (Accessed 12 Jan 2014).

7. The Verkhovna Rada of Ukraine (1995), The Law of Ukraine "On wages" from 24.03.1995, № 108/95-VR, available at: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/108/95-вр (Accessed 12 Jan 2014).

8. Instructions for wage statistics from 27.01.2004, № 114/ 8713, available at: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0114-04 (Accessed 12 Jan 2014).

9. The Verkhovna Rada of USSR (1971), The Labor Code of Ukraine from 10.12.1971, № 322 -VIII, available at: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/322-08 (Accessed 10 Jan 2014).

Размещено на Allbest.ru