Особливості функціонування фондового ринку України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міжнародний університет фінансів

Національний технічний університет України "КПІ"

ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ФОНДОВОГО РИНКУ УКРАЇНИ

О.С. Наконечна, к. е. н, доцент

кафедри фінансів та кредиту

Н. В. Рощина, к. е. н., доцент,

доцент кафедри теоретичної та прикладної економіки

Анотація

фондовий ринок біржовий дериватив

Дана стаття присвячена висвітленню сучасного стану фондового ринку України, його проблемам та визначенню перспектив розвитку в майбутньому, адже саме фондовий ринок є важливим індикатором економічного розвитку і наочно демонструє стан, в якому перебуває держава в даний момент. Проведено ґрунтовне дослідження стримуючих факторів розвитку фондового ринку, розглянуто основні тенденції його функціонування та відзначено притаманні йому особливості. Крім цього описано біржову структуру та основних організаторів торгів на фондовому ринку. Акцентовано увагу на обсягах торгів, об'ємі та структурі договорів укладених за останні роки. Більш детально розглянуто питання деривативів, їх доцільності та життєздатності в умовах сучасного фондового ринку України. Сформовано рекомендації щодо реформування вітчизняного фондового ринку, які сприятимуть підвищенню інвестиційного потенціалу економіки країни.

Ключові слова: фондовий ринок, біржа, цінні папери, акції, опціони, деривативи, облігації, інвестиційні сертифікати.

Annotation

The article is dedicated to covering and analysis of the contemporary state of stock market of Ukraine, to its problems and future development prospects determination, as it is the stock market that is important indicator of economic development and demonstrates vividly the state of the country at the moment. The fundamental research of the stock market development stimulants has been conducted; the essential trends of stock market operation and its inherent peculiarities have been examined. Besides, the stock structure and main trading sessions' organizers are described in the article. The attention was focused on the trading sessions' volumes, quantum and structure of the recently concluded treaties. The issue of derivatives, their practicality and viability under the conditions of the modern stock market of Ukraine was studied in detail. The recommendations as to the home stock market restructuring are produced; these will be beneficial in state economy investment potential enhancement.

Keywords: stock market, exchange market, bonds, shares of stock, derivatives, loan stock, investment certificates.

Постановка проблеми

Відомо, що фондовий ринок України знаходиться на етапі становлення. Спадаючі темпи розвитку економіки підсилюють економічну депресію, що в свою чергу призводить до того, що фізичні особи, юридичні особи та держава дедалі менше мають бажання, а головне можливості вкладати власні кошти в інвестиції. Водночас варто зазначити, що незважаючи на такі тенденції фондовий ринок продовжує своє становлення, адже являється важливим елементом розвитку економіки країни. Для визначення подальшого орієнтиру розвитку фондового ринку необхідно окреслити сучасний стан та шляхи покращення ефективності його функціонування.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Вже тривалий час питання фондового ринку привертає увагу не лише українських, але й зарубіжних вчених. Серед українських необхідно виділити роботи, Карпінського Б.А., Романенка В.М., Ходаківскої В.П., Шелудько О.Р., Яцюка Г.В. [8], в свою чергу варто зазначити таких зарубіжних вчених як Т. Бека, Р. Бернард, Я. Міркіна. Ринок деривативів досліджували українські вчені Примостка Л.О. [4], Сохацька О.М., Славянська Н.Г. [6] та зарубіжні Дж. Кейнса, Дж.К. Халла, М. Шоулза.

Метою статті є характеристика стану, а також особливостей функціонування фондового ринку України та зареєстрованих на ньому організаторів торгів - фондових бірж, огляд фінансових інструментів за допомогою яких ці торги відбуваються. Виявлення проблем та інструментів для їх розв'язання.

Виклад основного матеріалу

Загально відомим є той факт, що одним з основних елементів розвитку економіки були та залишаються цінні папери. Саме вони визначають напрям та розмір інвестицій в проекти, різноманітні програми розвитку, модернізації та розширення підприємств або господарств. Всі ці можливості надають додатковий поштовх до раціонального перерозподілу або управління активами підприємства, не дивлячись на те, на якій стадії розвитку перебуває економіка держави. Цінні папери - унікальний інструмент, оскільки їх можна розглядати і як засіб накопичення, і як засіб платежу, так і засіб обігу.

Враховуючи вищезазначені особливості, можна виділити основні функції фондового ринку:

- залучення капіталу та забезпечення його ефективного використання;

- забезпечення переливу капіталу між галузями та сферами економіки;

- розподіл і перерозподіл капіталу корпорацій (АТ), контроль за їхньою діяльністю;

- забезпечення оперативної інформації про рух індивідуальних капіталів [1].

В Україні розвиток ринку цінних паперів розпочав своє становлення у 1991 р. з прийняттям Закону України «Про цінні папери і фондову біржу». За цей час, а саме в період з 1992 по 2014 рр. кількість всього зареєстрованих бірж зросло з 64 до 586, і це без урахування фондових бірж та їх філій. Найбільше число відповідає Товарно та товарно-сировинним біржам - 415 [3].

Регулятором ринку в Україні являється Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (далі - НКЦПФР), саме вона відповідає за всебічне сприяння розвитку українського ринку цінних паперів, як одного з найважливіших сегментів вітчизняної економіки [5].

Метою діяльності НКЦПФР є: вдосконалення та підвищення ефективності державного регулювання на фондовому ринку; сприяння реалізації єдиної державної політики з питань емісії та обігу цінних паперів; захист прав інвесторів та інших учасників фондового ринку.

Фондовий ринок України як досить молодої держави має тенденцію до розвитку, що характеризується постійно зростаючою динамікою (рис. 1). Так, протягом 1997-2013 рр. він збільшився більше, ніж у 300 разів.

Рис. 1 Динаміка обсягу торгів на фондовому ринку України за 1997-2013 рр., млрд. грн.

Активне збільшення обсягів торгів на фондовому ринку України в останні роки пояснюється запровадженням нової біржової технології - Інтернет-трейдингу, що дало змогу значно збільшити участь фізичних осіб у торгах на ринку цінних паперів. З'явився ще один важливий елемент фондових майданчиків - строковий ринок, внаслідок чого українські інвестори отримали можливість торгувати новим фінансовим інструментом - ф'ючерсом на індекс акцій Української біржі. Крім того, на початку 2011 р. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку запровадила додаткові способи подачі адміністративних даних та інформації професійними учасниками фондового ринку - у вигляді електронних документів із накладанням електронного цифрового підпису.

Але існують факти, на які неможливо не звернути увагу, а саме різке зменшення обсягу торгів у 2013 р. - 34%. Основною причиною такого падіння є впровадження з 1 січня 2013 р. акцизного податку на продаж корпоративних цінних паперів у розмірі 1,5%, але це не говорить про реальне скорочення обсягу торгів. Насправді продавці, прагнучи обійти дане податкове зобов'язання, перевели операції на біржі.

У той же час, темпи зростання фондового ринку були випереджаючими порівняно з ВВП: обсяг торгів на ринку цінних паперів перевищив показник ВВП країни майже у два рази. Це свідчить про розвиток економіки держави в цілому та розвиток фондового ринку зокрема, а також швидкі темпи цього поступу [1].

Таблиця 1

Співвідношення ВВП та торгів на фондовому ринку за 2009-2013 рр.

Джерела: Розроблено на основі даних з ukrstat.gov.ua [3].

Станом на кінець 2009 р. обсягу ВВП в Україні склав - 913,35 млрд. грн., а обсяг торгів на ринку цінних паперів становив - 1067,26 млрд. грн., що говорить про стабільний розвиток фондового ринку в цілому. І це лише початок, оскільки аналізуючи наступні показники (табл.1) видно, що це початок стрімкого росту загальної кількості торгів на ринку цінних паперів. Як видно що найпродуктивнішим періодом був 2012 р., в якому обсяг торгів на ринку цінних паперів перевищив рівень ВВП майже на 80%.

Також фондовий ринок України впродовж усіх років свого існування характеризується збільшенням обсягів біржових контрактів на торгових площадках (табл. 2). Станом на жовтень 2014 р. обсяги торгового обороту збільшувалися, і мають тенденцію до зростання.

Таблиця 2

Діяльність фондових бірж в Україні та їх частка у загальному торговому обороті, 2007-2014 роки, млрд. грн.

*Показники за січень-жовтень 2014 року Джерело: розроблено на основі даних [1]

Типовою для українського фондового ринку є наявність великої кількість торгових площадок, на сьогодні їх налічується 10. Цю рису не можна назвати позитивною, адже висока фрагментарність біржової структури викликає децентралізацію на попит та пропозицію на цінні папери, а також значно ускладнює контроль над будь-якими операціями з цінними паперами та призводить до встановлення різних правил укладання та виконання біржових договорів [8].

На даний момент на фондовому ринку України діють такі фондові біржі: ПАТ «Фондова біржа «Перспектива»» (м. Дніпропетровськ); ПАТ «Фондова біржа ПФТС» (м. Київ); ПрАТ «Українська фондова біржа» (м. Київ); ПАТ «Українська біржа» (м. Київ); ПрАТ «Українська Міжнародна Фондова Біржа» (м. Київ); ПАТ «Київська міжнародна фондова біржа» (м.Київ); ПрАТ «Українська міжбанківська валютна біржа» (м. Київ); ПрАТ «Українська міжбанківська валютна біржа» (м. Київ); ПрАТ «Придніпровська фондова біржа» (м. Дніпропетровськ); ПАТ «Східно-Європейська фондова біржа (м. Київ).

Незважаючи на значну кількість фондових бірж, основні торги відбуваються на двох з них, а саме ПАТ «Фондова біржа «Перспектива»» та ПАТ «Фондова біржа ПФТС». Сумарна їх частка в торговому обороті складає 95%. ПАТ «Фондова біржа «Перспектива»» активно нарощує товарний оборот, незважаючи на те, що вона вже на сьогоднішній день є одноосібним лідером серед усіх інших організаторів торгів (78,6%) [1].

На фондовому ринку України використовується широкий спектр фінансових інструментів таких як акції, державні і муніципальні облігації внутрішньої позики, облігації підприємницьких структур, казначейські зобов'язання, ощадні сертифікати, державні і компенсаційні сертифікати, житлові чеки, інвестиційні сертифікати, облігації зовнішньої позики. Розглядаючи дані про обсяг біржових контрактів з фінансовими інструментами на організаторах торгівлі протягом останнього року можна зазначити, що основну частку ринку займають облігації, а саме державні облігації України, облігації підприємств та облігації місцевої позики посідають значно нижчу сходинку. На другій позиції знаходяться акції, які разом з облігаціями займають 90-95% всього обсягу біржових контрактів (табл. 3).

Таблиця 3

Обсяг біржових контрактів з фінансовими інструментами на організаторах торгівлі протягом січня-листопада 2014 р., млрд. грн.

* Показники за січень-листопад 2014 р. Джерело: розроблено на основі даних [1]

Найменшу питому вагу у структурі розподілу торгівлі різновидами цінних паперів в Україні мають казначейські зобов'язання та деривативи. Проте, якщо незначна частка казначейських зобов'язань має об'єктивну значимість, то торгівля деривативами суттєво пов'язана із стійкістю економічного розвитку та визначає одну з суттєвих перспектив розвитку вітчизняного ринку цінних паперів. Це пов'язано з тим, що саме деривативи за своєю природою та економічною сутністю здатні протистояти розвитку кризових явищ.

Загальна тенденція випуску деривативів на вітчизняному ринку цінних паперів характеризується нерівномірною динамікою і тенденцією до суттєвого зниження за підсумками останніх років. Характерними також є періодичні зростання ринкового обігу похідних фінансових інструментів. Незважаючи на невтішну характеристику деривативи зберігають інтерес з боку учасників ринку. Відтак ключовим завданням є стимулювання та розвиток зацікавленості у випуску та торгівлі деривативами.

Основним завданням, яке повинен виконувати фінансовий ринок, є забезпечення умов для залучення інвестицій на підприємства, доступ цих підприємств до більш дешевого, порівняно з іншими джерелами, капіталу. Залучення інвестицій у цінні папери відбувається шляхом придбання цінних паперів в процесі їх емісії. Акції та облігації є найефективнішим джерелом отримання додаткових фінансових ресурсів для фінансування поточної господарської діяльності, довгострокових проектів підприємств і держави [1].

Щодо кількості іноземних інвестицій в економіці України з країн ЄС, можна сказати, що вона має стабільну зростаючу динаміку. Наприклад, за період незалежності України кількість прямих інвестицій виросла з 0,2 до 58,1 млрд. дол. США. Якщо ж розглядати підсумки 2014 р., то можливо спостерігати спадну динаміку, а саме, якщо на початок року іноземний акціонерний капітал складав 56,8 млрд. дол. США, то вже через півроку (станом на 1 липня 2014 р.) - 50,0 млрд. дол. США [3]. Основними причинами такого падіння звичайно є нестабільна політична та економічна ситуації в країні, без усунення яких неможливо далі говорити про розвиток фондового ринку України.

Але незважаючи на вищенаведені дані фондовий ринок все ще залишається низькокапіталізованим та малоліквідним. Існує ряд специфічних передумов, без розв'язання яких не можливо говорити про подальший розвиток ринку. Перш за все, існує така проблема як закритість - менше 10% акцій знаходяться у вільному обігу. До того ж кількість компаній, з акціями яких укладались угоди залишається незначною.

Однією з перешкод подальшого розвитку фондового ринку України є переважання вторинного ринку над первинним. Відомо, що близько 80% від загального обсягу торгів відбувається серед іноземних учасників, що свідчить про незадоволення потреб внутрішніх інвесторів. Така ситуація свідчить про значний вплив іноземних учасників на діяльність українського фондового ринку. Як результат, вітчизняні інвестори не мають достатніх грошових ресурсів, щоб протистояти іноземному капіталу, а тому змушені розвиватись в напрямку, що задається ззовні.

Стримуючими факторами ефективного функціонування вітчизняного фондового ринку є: незрілість інституційної ролі інвесторів, що характеризується їх переважним прагненням до придбання цінних паперів з метою захоплення власності для здобуття особистих вигід; низька ступінь готовності багатьох інституційних інвесторів, зокрема інститутів спільного інвестування, до роботи з реальними інвестиційними ресурсами; відсутність умов для розміщення населенням коштів на фондовому ринку;
низька активність населення на ринку, що пов'язано із загальним рівнем фінансової грамотності населення України; нерозумінням ролі фондового ринку та сутності його фінансових інструментів; недовіра населення до фінансових інструментів довгострокового вкладення капіталу та низький рівнем доходів населення.

Потрібно також звернути увагу на недосконалу систему обліку прав власності на цінні папери, яка не відповідає міжнародним стандартам та провідній міжнародній практиці. Зокрема поширеними є затримки та безпідставні відмови при перереєстрації прав власності, організаційна та технічна неузгодженість діяльності зберігачів та реєстраторів, низький рівень обміну інформацією між ними, неможливість для акціонерів перейти на обслуговування до іншого реєстратора, залежність реєстраторів від емітентів через те, що вони отримують прибуток за їх рахунок тощо [7].

Отже, основними проблемами вітчизняного фондового ринку є низька капіталізація та обмежена ліквідність фондового ринку, переважання вторинного фондового ринку та відсутність інформаційної прозорості ринку, недостатній захист прав акціонерів, присутність значної частки іноземного капіталу, низька активність населення на фондовому ринку тощо. Як наслідок ринок цінних паперів не виконує покладені на нього функції, тобто не тільки не забезпечує підприємства та державу найдешевшими фінансовими ресурсами, а й взагалі перешкоджає розвитку економіки держави в цілому.

На сьогоднішній день керівництвом держави вже вживаються певні заходи для покращення функціонування фондового ринку. Але не всі зміни можуть привести до однозначного покращення. Наприклад, з 1 січня 2015 р., набуває чинності закон України № 71-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України (щодо податкової реформи)», за яким відміняється акцизний податок на продаж корпоративних цінних паперів, що був уведений з січня 2013 р.. Також набувають чинності й деякі інші зміни, які можуть виявитися неефективними, а саме в оподаткуванні інститутів спільного інвестування (ІСІ) запропоновано поширити на кошти спільного інвестування загальний порядок оподаткування, що призведе до подвійної фіскального навантаження на доходи учасників ІСІ: перший раз - на рівні інвестиційного фонду, другий раз - на боці самого учасника.

Для виконання цією мети НКЦПФР було розроблено проект Програми розвитку фондового ринку України на 2015-2017 рр., який має назву «Європейський вибір - нові можливості для прогресу та зростання», головним завданням якого є стимулювання притоку інвестицій в економіку України через інтеграцію фондового ринку у світові ринки капіталу та запровадження кращих світових стандартів і практик [1].

Реалізація Програми спрямована на забезпечення функціонування справедливого, ефективного та прозорого ринку, захист інвесторів, зниження системних ризиків, інтеграцію України в міжнародні ринки капіталу, стимулювання розвитку економіки країни та збільшення надходження інвестицій.

Висновки

Дослідження фондового ринку України вказали на необхідність його якісної перебудови шляхом реформування більшості складових ринку та усунення перешкод, що стримують його подальший стійкий розвиток. Крім того, ефективне функціонування фондового ринку можливо досягти за рахунок оновлення законодавчої бази, враховуючи минулі помилки та керуючись набутим досвідом. Реалізація таких орієнтирів сприятиме підвищенню інвестиційного потенціалу вітчизняного фондового ринку, перетворить ринок на важливий елемент вітчизняної фінансової системи та підвищить його роль у забезпеченні економічного зростання України.

Подальшого дослідження в цьому напрямі потребує дослідження фінансових інструментів в контексті ефективного функціонування фондового ринку України.

Література

1. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://nssmc.gov.ua.

2. Офіційний сайт ПАТ «Фондова біржа «Перспектива» »[Електронний ресурс] - Режим доступу:http://fbp.com.ua/.

3. Офіційний сайт Державної служби статистики України. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www. ukrstat.gov.ua.

4. Примостка Л.О. Фінансові деривативи: аналітичні та облікові аспекти: монографія / Л.О. Примостка. К.: КНЕУ, 2001. 263 c.

5. Про національну комісію з цінних паперів та фондового ринку// Офіційний портал Верховної Ради України [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.

6. Слав'янська, Н.Г. Перспективи використання похідних фінансових інструментів в Україні / Н.Г.Слав'янська, А.С.Незнамова // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України. 2010. Вип. 29. С. 255-263.

7. Федірко В. В. Фондовий ринок України: сучасні тенденції та проблеми розвитку // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України: збірник наукових праць: Вип. 35 / Державний вищий навчальний заклад «Українська академія банківської справи Національного банку України». Суми: ДВНЗ «УАБС НБУ», 2012. 388 с.

8. Яцюк Г.В. Модернізація торгівельної інфраструктури ринку цінних паперів / Г.В. Яцюк// Фінансова інфраструктура України. К.: Криниця, 2013. с. 170-172.

Размещено на Allbest.ru