Еволюція економічної думки про оподаткування нерухомого майна

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЕВОЛЮЦІЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ДУМКИ ПРО ОПОДАТКУВАННЯ НЕРУХОМОГО МАЙНА

THE EVOLUTION OF ECONOMIC THOUGHT ON TAXATION OF IMMOVABLE PROPERTY

А.М. Мельник,

аспірант кафедри фінансів Національного університету ДПС України

Стаття присвячена еволюції економічної думки щодо проблем трансформації оподаткування нерухомого майна. Виявлено підходи до оподаткування нерухомого майна, аргументи на користь і проти його оподаткування. Обґрунтовано вплив розвитку економічної думки щодо оподаткування нерухомого майна на практику його оподаткування у сучасних умовах.

Ключові слова: нерухоме майно, податок на землю, податок на нерухоме майно.

The article is devoted to the evolution of economic thought on problems of transformation of the taxation of real property. Approaches to taxation of immovable property, the arguments in favor and against his taxation were found. The influence of the development of economic thought concerning the taxation of real property to the practice of its taxation in modern conditions was proved.

Keywords: real estate, tax, land tax on immovable property.

Вступ

Оподаткування нерухомого майна має давню історію, оскільки перші елементи оподаткування нерухомості відомі ще з часів Древньої Греції та Риму. Однак вчення про оподаткування нерухомого майна (як і оподаткування взагалі) у той час носили несистемний характер. Досліджуючи історію економічної думки щодо розвитку форм оподаткування, ми дійшли висновків, що фінансисти різних часів неоднаково оцінювали роль майнових податків, визнаючи необхідність оподаткування, його неминучість, вчені досить часто наводили аргументи проти оподаткування майна, особливо нерухомого. Зважаючи на особливості формування і розвитку механізму оподаткування нерухомого майна в Україні, вважаємо, що дослідження еволюції економічної думки у цій сфері дасть можливість не тільки запозичити корисний досвід, але і попередити повторення помилок минулого.

Постановка проблеми

Проблематика історії оподаткування представлена у працях В. Андрущенка, В. Небрат, Н. Нейчай, І. Озерова, В. Пушкарьової, Т. Юткіної, І. Янжула та ін. Однак проблематика еволюції економічної думки у частині оподаткування нерухомого майна потребує подальших поглиблених досліджень.

Метою статті є виявлення особливостей трансформації економічної думки про оподаткування нерухомого майна та їх впливу на сучасну практику оподаткування об'єктів нерухомості.

Викладення основного матеріалу

Виникнення та розвиток різних форм оподаткування є однією з найдавніших дискусій серед фінансистів. Як зауважує І. Озеров: «виникнення податків підлягає закономірностям причинності та розвитку. Тому історія оподаткування - складова історії культури або цивілізації в тому розумінні, що податкові системи складалися в залежності від особливостей господарського побуту, національних і політичних інститутів: способу життя, традицій, релігії, державного ладу, суспільного устрою, системи права, характеру економіки» [8, с. 71].

Неминучість податків визнає Ф. Юсті, однак він не підтримував ідею майнового оподаткування, а пропонував стягувати податки з доходів підданих [5, с. 18]. Протилежної думки дотримувалися представники школи фізіократів. Ф. Кене, А. Тюрго, О. Мірабо вважали, що земля виступає єдиним джерелом формування доходів, тому вона і має бути об'єктом оподаткування. Виходячи з цього фізіократи вважали, що необхідно відійти від множинності в оподаткуванні та перейти до єдиного поземельного податку [2, 3, 10]. Варто зазначити, що Ф. Кене вважав погано організоване оподаткування однією з основних причин низької ефективності виробництва.

Перші ґрунтовні наукові розробки у сфері оподаткування нерухомого майна належать класикам економічної теорії - А. Сміту та Д. Рікардо, які досліджували доцільність оподаткування землі та вилучення ренти. Згідно з теорією А. Сміта, податки необхідні для забезпечення таких суспільних благ, як оборона, забезпечення безпеки громадян, їх майна, освіти. Оподаткування при цьому розглядалося винятково як спосіб створення фінансової бази для виконання цих двох функцій [9]. Він вважав, що землевласники мають сплачувати податок на володіння землею, оскільки земля генерує дохід (ренту), а будь-який дохід має оподатковуватися. На користь оподаткування ренти також наводяться такі аргументи: володіння землею рівнозначне володінню незаробленим доходом; податок на землю не скорочує пропозицію інших товарів і послуг; його запровадження дає можливість зменшити податкове навантаження за рахунок зниження інших податків і зборів.

Д. Рікардо вважав, що податки повинні використовуватись лише у фіскальних цілях, оскільки вони перешкоджають процесу утворення і накопичення капіталу, а тому найкращим податком є найменший [1]. На відміну від А. Сміта, Д. Рікардо вважав, що рента не завжди має оподатковуватися. Він зауважував, що пропозиція землі, на відміну капіталу або праці, не еластична до зміни попиту на неї. Земля не має ціни пропозиції. Однак попит і пропозиція на землю можуть змінюватися залежно від її цільового призначення. Саме тому вилучення земельної ренти через систему оподаткування має враховувати цільове використання земельної ділянки.

Вилучення земельної ренти через систему оподаткування Д. Рікардо пов'язував із зростанням чисельності населення, що неминуче має наслідком зростання попиту на землю та попиту на продукцію сільського господарства. Зростання попиту на продукцію сільського господарства є причиною зростання цін, а значить і земельної ренти, розмір якої доцільно обмежувати за допомогою земельного податку.

Дж. Генрі у ХІХ ст. висунув ідею єдиного земельного податку, він вважав, що цей податок здатний забезпечити загальний достаток (добробут) [16]. Він доводив, що запровадження єдиного земельного податку є виправданим, оскільки єдиний податок не здатен деформувати економіку, адже формування об'єкта оподаткування відбувається без якихось суттєвих економічних зусиль. Крім того, земля є постійним об'єктом оподаткування, на відміну від прибутку чи споживання. Серед його аргументів також такий, що лендлорди не мають морального права володіти виключним правом на отримання земельної ренти.

Дж. С. Мілль у своїх працях питання майнового оподаткування окремо не виділяв. Однак його підхід до податку як до жертви є актуальним і в сучасних умовах у частині визначення розміру податку на нерухоме майно. Він вважав нормальним оподаткування, коли податок представляє однакову цінність для кожного громадянина [12]. Саме тому пропорційне оподаткування майна ми вважаємо невиправданим, оскільки різні кількісні і вартісні характеристики нерухомості створюють різний еквівалент цінності для їх власника. Дж.С. Мілль бачив дві перепони на шляху оподаткування землі. По-перше, важко відрізнити ренту, яка є результатом вартості землі або результатом обставин. По-друге, багато людей купують землю, ґрунтуючись на очікуваннях отримати ренту у майбутньому і не отримують її протягом тривалого володіння. Тому Дж.С. Мілль переконував, що оподатковувати землю (як і решту нерухомого майна) необхідно виходячи із їх поточної вартості. Однак тоді постає проблема яким чином оцінити вартість землі та іншої нерухомості. Виходом із цієї ситуації може стати система кадастрових оцінок.

Також вагомий внесок у розбудову теорії оподаткування нерухомого майна було зроблено завдяки А. Тьєру, який обґрунтував теорію податку як страхової премії. Відповідно до положень теорії А. Тьєра [17], кожен громадянин повинен платити податки пропорційно до своїх доходів чи вартості майна, оскільки держава забезпечує його охорону і захист. Подальший розвиток ці ідеї знайшли у працях Е. Жирардена, фундатора реформістської теорії. Відповідно до положень реформістської теорії, яка розглядає податки як інструмент зрівняння доходу, прямі податки на доходи, спадщину, подарунки, які справляються за прогресивними ставками, можуть ліквідувати майнову нерівність. Прихильниками цієї теорії були К. Кросланд, Р. Тибольд, С. Кузнець, Дж. Гелбрейт [4], Ж. Фурастьє та ін.

Підсумовуючи можна зробити висновки, що до початку ХХ ст. справляння податків на нерухоме майно обґрунтовувалося наявністю різних чинників (рис. 1).

Рис. 1. Об'єктивні чинники оподаткування нерухомого майна у поглядах економістів до ХХ ст.

Джерело: побудовано автором

До ХХ ст. податки на майно, у т.ч. на нерухоме, не відігравали провідної ролі у податкових системах різних країн, їх значення суттєво підвищилося у ХХ ст. Поштовхом до підвищення значимості майнових податків у податкових системах країн світу стали ідеї досягнення соціальної справедливості в оподаткуванні.

З початку ХХ ст. набуває розвитку положення, сформульована А. Вагнером, згідно з яким фіскальна мета податку замінюється соціальною [23]. Це було викликано початком нової епохи, появою нових соціальних ідеалів. Новим ідеалом оподаткування стало прагнення до більшого зрівняння доходів через їх розподіл, до зменшення прірви між багатими і незаможними. Наблизити оподаткування до реалізації ідеалів соціальної рівності здатне оподаткування нерухомого майна.

Ідеї оподаткування землі набули подальшого розвитку у працях А. Маршала, який вважав, що оподатковуватися повинна не тільки земля сільськогосподарського призначення, але й міські земельні ділянки. А. Маршал підтримував ідею обов'язкового оподаткування землі, проводячи паралелі між оподаткуванням землі та монопольного прибутку [20, с. 16]. На наш погляд, у сучасних умовах не тільки земля, але й більшість видів нерухомості можуть виступати джерелом монопольного прибутку, що свідчить на користь розвитку оподаткування нерухомого майна.

А. Пігу першим обґрунтував різницю між податком на суспільну вартість землі (оподаткування вартості землі) та податком на неочікуване зростання вартості землі [20, с. 18-19]. Він був прихильником обох податків, вважаючи, що другий податок є однією з прогресивних форм оподаткування доходів.

Загалом у ХХ ст. економісти продовжували розвивати три базові теорії оподаткування землі, а потім й іншого нерухомого майна. Вато зазначити, що всі теорії базувались на різниці між оподаткуванням капіталу та землі. Податок на нерухоме майно має справляти ефект протилежний до решти форм оподаткування капіталу, оскільки еластичність попиту і пропозиції на капітал та землю суттєво відрізняються. Відповідно до традиційного погляду на оподаткування землі, сплачувати податок на нерухоме майно (включаючи землю) повинні власники землі та орендарі [19]. Традиційний підхід сформульовано у працях Д. Нетцера та Г. Сімона [19, 21]. Вони розділяють податки на капітал та землю, оскільки пропозиція капіталу є абсолютно еластичною, а пропозиція земля є абсолютно нееластичною. Також послідовники цієї теорії стверджують, що оподаткування землі, яка використовується для будівництва житла, є регресивним за своєю природою. Саме тому виправданим є запровадження окремого податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки.

Відповідно до нової теорії на оподаткування землі та нерухомості, місцевий податок на нерухоме майно може бути розділений на прибутковий та акцизний податок [18]. Це пояснюється тим, що прибутковий податок повинен справлятися з усіх форм доходу (у т.ч. від капіталу, землі, іншого нерухомого майна). Нова теорія була розвинута у працях П. Томсона [22], П. Мєжковського [18], Г. Аарона [13]. Нова теорія адаптує аналіз загальної рівноваги для всіх юрисдикцій в країні і робить припущення що капітал і земля є фіксованими. На відміну від традиційної теорії, нова теорія вважає податки на нерухоме майно прогресивними.

З точки зору еквівалентного обміну сплата податку на нерухоме майно до місцевих бюджетів є платою за отримання публічних благ, які фінансуються місцевим урядом. Необхідність оподаткування нерухомого майна у цьому контексті пояснюється мобільністю споживачів публічних благ, тому нерухоме майно, як немобільний об'єкт оподаткування, здатне забезпечувати стабільні надходження до місцевих бюджетів [15].

Однією з проблем у розвитку оподаткування нерухомого майна є суперечки навколо ставок оподаткування - не тільки їх розміру, але й прогресивності. Зважаючи на те, що з середини ХХ ст. ведуться активні дискусії навколо регулюючої ролі податків, ми підтримуємо ідею прогресивного оподаткування нерухомості. Дж. М. Кейнс довів можливості впливу на економічну рівновагу шляхом застосування податкового інструментарію [6]. Зважаючи на те, що нерухоме майно, яке перебуває у власності платників податків має різні вартісні і якісні характеристики, прогресивне оподаткування нерухомості є цілком виправданим як з точки зору наповнення бюджету, так і з точки зору дотримання принципу соціальної справедливості.

Ідеї фіскального регулювання знайшли відображення і у працях інституціоналістів, які приділяли велику увагу ролі мультиплікативних ефектів оподаткування в економіці [11]. Інституціоналісти, як і кейнсіанці, підтримували ідеї прогресивного оподаткування, однак вони не давали відповіді на питання яким має бути ступінь прогресії, якою має бути варіація верхньої та нижньої ставок тощо [7, с. 48].

Проти прогресії в оподаткуванні виступали А. Лаффер, М. Берне, Г. Стайн, які вважали, що прогресивне оподаткування знижує схильність до заощаджень і тим самим скорочує обсяг інвестиційних ресурсів в економіці. На наш погляд, таке твердження є виправданим для прогресивного оподаткування доходів, однак нерухоме майно є накопиченою вартістю, по суті воно вже є матеріальною формою заощаджень, тому прогресивне оподаткування такої форми заощаджень є виправданим.

Дж. Гелбрейт вважав, що податки, які слугують досягненню мети більшої рівності є більш ефективними у механізмі стабілізації економічного розвитку. Також він вважав, що оподатковуватися має будь-який вид збагачення, у тому числі нерухомість, спадщина, подарунки. Для нього основним фактом є збагачення, якщо воно, значить має бути податок. Звідси і підтримка прогресивного оподаткування [14]. Підтримуючи ідеї прогресивного оподаткування в цілому, вважаємо, що нерухоме майно також має оподатковуватися за прогресивними ставками з урахуванням його кількісних та якісних характеристик.

Висновки

ціноутворення молочний ринок

Отже, еволюція економічної думки щодо оподаткування нерухомого майна свідчить про поступове розширення спектру об'єктів оподаткування від земельних ділянок до будівель, які на них розміщені. Позитивними трансформаціями економічної думки, які знайшли своє відображення у практиці оподаткування нерухомого майна у сучасних умова, можна вважати такі:

- фокусування на вартості землі, яка є визначальною характеристикою об'єкта оподаткування;

- дотримання морального аспекту оподаткування відповідно до якого нерухоме майно має оподатковуватися, оскільки це є одним із способів досягнення соціальної справедливості;

- платниками податків на нерухоме майно мають виступати його власники, оскільки саме вони є бенефіціарними отримувачами доходу;

- землі та інші об'єкти нерухомого майна повинні оподатковуватися не тільки тому, що вони є накопиченим доходом, але і тому, що вони здатні бути джерелом доходу у майбутньому.

Література

1. Афанасьев В. С. Глава 2. Давид Рикардо // Всемирная история экономической мысли: В 6 томах / Гл. ред. В. Н. Черковец. - М.: Мысль, 1988.

2. Блауг М. Тюрго, Анн Роберт Жак // 100 великих экономистов до Кейнса = Great Economists before Keynes: An introduction to the lives & works of one handred great economists of the past. - СПб.:Экономикус, 2008.

3. Блауг М. Кенэ, Франсуа // 100 великих экономистов до Кейнса = Great Economists before Keynes: An introduction to the lives & works of one handred great economists of the past. - СПб.:Экономикус, 2008.

4. Блауг М. Гэлбрейт, Джон // 100 великих экономистов после Кейнса = Great Economists since Keynes: An introduction to the lives & works of one handred great economists of the past. - СПб.:Экономикус, 2009.

5. Головач І.М. Поняття “податок”: історія виникнення та розвитку / І. Головач// Економіка. Фінанси. Право. - 2000. - № 9. - С. 18-23.

6. Кейнс Дж. Общая теория занятости, процента и денег / Дж. Кейнс. - М.: Изд-во «Прогресс», 1978. - 548 с.

7. Мельник В.М. Генеза теорій податків / В. Мельник // Фінанси України. - 2004. - № 8. - С. 42-53.

8. Озеров И.Х. Основы финансовой науки. - Вып. 1. - М.: Типография Т-ва И.Д. Ситина. - 1917.

9. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов. / Вступит. статья и комментарий В. С. Афанасьева. - М.: Издательство социально-экономической литературы, 1962. - 684 с.

10. Сперанская Л. Н. Экономические воззрения А. Тюрго // Всемирная история экономической мысли: В 6 томах / Гл. ред. В. Н. Черковец. - М.: Мысль, 1987.

11. Титова Н.И. История экономических учений: курс лекций. - М.:“Владос”. - 1997.

12. Туган-Барановский М. И. Д. С. Милль: Его жизнь и учёно-литературная деятельность. - СПб.: Тип. т-ва «Общественная польза», 1892. - 88 с.

13. Aaron, Henry J. (1974), `A New View of Property Tax Incidence', 64 American Economic Review, 212-221.

14. Galbraith J. Economics and the Public Purpose, 1973.

15. Hamilton, Bruce W. (1975b), `Zoning and Property Taxation in a System of Local Governments', 12 Urban Studies, 205-211.

16. Henry George. Progress and Poverty (1879), centenary edn. 1979, New York: Robert Schalkenbach Foundation.

17. Jules Simon, «Le gouvernement de monsieur Thiers» (П., 1878).

18. Mieszkowski, Peter (1972b), `The Property Tax: An Excise or Profits Tax', 1 Journal of Public Economics, 73-96.

19. Netzer, Dick (1966), Economics of the Property Tax, Washington, DC, Brookings Institution.

20. Prest A.R (1981). The Taxation of Urban Land, Manchester: Manchester University Press. - Р.16.

21. Simon, Herbert A. (1943), `The Incidence of a Tax on Urban Real Property', 57 Quarterly Journal of Economics, 398-421.

22. Thomson, Procter (1965), `The Property Tax and the Rate of Interest', in Benson, George C.S., Benson, Sumner, McClelland, Harold and Thomson, Procter (eds), The American Property Tax, Claremont, California, Lincoln School of Public Finance.

23. Wagner Adolph (1866). Beitr 47. Beitrдge zur Finanzstatistik des Schulwesens in den Stдdten des Ostseegouvernements Livland, Kurland und Esthland. Dorpat: Als Manuscript gedruckt / Druck von C. Matthiesen.

References.

1. Afanasiev, V.S. (1988), David Rikardo Vsemirnaya istoria ekonomicheskoy mysli [David Rikardo World History of Economic Thought], Mysl, Moscow, Russia.

2. Blaug, M. (2008), Turgo, Ann Robert Jak 100 velikih economistov. [Turgo, Ann Robert Jak Great Economists before Keynes: An introduction to the lives & works of one handred great economists of the past], Economicus, Sankt-Petersburg, Russia.

3. Blaug, M. (2008), Kene, Fransua. 100 velikih economistov [Kene, Fransua Great Economists before Keynes: An introduction to the lives & works of one handred great economists of the past], Economicus, Sankt-Petersburg, Russia.

4. Blaug, M. (2008), Gelbrait John 100 velikih economistov [Gelbrait John Great Economists before Keynes: An introduction to the lives & works of one handred great economists of the past], Economicus, Sankt-Petersburg, Russia.

5. Golovach, I.M. (2000), “The concept of "tax": a history of origin and development”, Economica. Finansy. Pravo., vol. 9, pp. 18-23.

6. Keins, G. (1978), Obshchaya teoria zaniatosti, protsenta i deneg [General employment theory, interest and money], Progress, Moscow, Russia.

7. Melnik, V.M. (2004), “Genesis theories of taxes”, Finansy Ukrainy, Vol. 8, pp. 42-53.

8. Ozerov, I.Kh. (1917), Osnovy finansovoy nauki [Basics of financial science], Tipografia T-va I.D. Sitina, Moscow, Russia.

9. Smit, A. (1962), Issledovanie o prirode i prichinah bogatstva narodov [A study on the nature and causes of the wealth of Nations], Izdatelstvo sotsialno-economicheskoy literatury, Moscow, USSR.

10. Speranskaya, L.N. (1987), Economicheskie vozzrenia A. Turgo [Economic perspectives A. Turgo], Mysl, Moscow, USSR.

11. Titova, N.I. (1997), Istoria economicheskoy mysli: kurs lektsiy [History of economic thought: a course of lectures]. Valdos, Moscow, Russia.

12. Tuhan-Baranovsky, M.I. (1892), J.S. Mil: ego jizn i ucheno-literaturnaya deyatelnost [J. S. Mill: his life and literary activities], Tip. “Obshchestvennaya polza”, Sankt-Petersburg, Russia.

13. Aaron, Henry J. (1974), “A New View of Property Tax Incidence”, American Economic Review,Vol. 64, pp. 212-221.

14. Galbraith J. (1973), Economics and the Public Purpose, Houghton Mifflin, Boston, USA.

15. Hamilton, Bruce W. (1975), “Zoning and Property Taxation in a System of Local Governments”, Urban Studies, vol. 12, pp. 205-211.

16. George, H. (1879), Progress and Poverty, Robert Schalkenbach Foundation, New York, USA.

17. Jules, Simon (1878), Le gouvernement de monsieur Thiers, Paris, France.

18. Mieszkowski, Peter (1972), “The Property Tax: An Excise or Profits Tax”, Journal of Public Economics, vol. 1, pp. 73-96.

19. Netzer, Dick (1966), Economics of the Property Tax, Brookings Institution, Washington, DC.

20. Prest, A.R (1981), The Taxation of Urban Land, Manchester University Press, Manchester, UK.

21. Simon, Herbert A. (1943), “The Incidence of a Tax on Urban Real Property”, Quarterly Journal of Economics, vol. 57, pp. 398-421.

22. Thomson, Procter (1965), The Property Tax and the Rate of Interest', in Benson, George C.S., Benson, Sumner, McClelland, Harold and Thomson, Procter (eds), The American Property Tax, Claremont, Lincoln School of Public Finance, California, USA.

23. Wagner, Adolph (1866), Beitrдge zur Finanzstatistik des Schulwesens in den Stдdten des Ostseegouvernements Livland, Kurland und Esthland. Dorpat: Als Manuscript gedruckt, Druck von C. Matthiesen, Leipzig.

Размещено на Allbest.ru