Економічні та організаційні методи удосконалення лізингу в оновленні основних засобів підприємств

Размещено на http://allbest.ru

Національний університет харчових технологій

УДК 330.1

Економічні та організаційні методи удосконалення лізингу в оновленні основних засобів підприємств

А.-М. І. Сабов, студент

м. Київ

Вступ

Постановка проблеми. Для харчової промисловості, як і будь-якої іншої галузі матеріального виробництва, техніко-технологічна оснащеність має вирішальне значення. Без застосування сучасних технічних засобів і технологій неможливо виробляти конкурентоспроможну продукцію на внутрішньому й зовнішньому ринках.

Низький рівень рентабельності й навіть збитковість значної кількості харчових підприємств усіх організаційно-правових форм призвели до того, що підприємства змушені використовувати техніку придбану ще за радянських часів. Нову техніку можуть купувати лише підприємства з високими прибутками. Наслідком цього стало прискорення зношування техніки та її дефіцит.

В економіці склалася така ситуація, коли необхідно впроваджувати нові для нашої країни методи оновлення матеріально-технічної бази, щоб реально пожвавити підприємницьку діяльність, забезпечити процеси економічного оновлення і розширеного відтворення.

Одним з таких методів, що сприятиме розвитку вітчизняного товаровиробника і науково-технічного прогресу в цілому є лізинг. Дослідження факторів та умов, що впливають на застосування лізингу харчовими підприємствами та необхідність практичних розробок, які активізують процес реновації матеріально-технічної бази виробників харчової продукції, визначили вибір теми статті [4,c.189].

Аналіз публікацій та досягнень. Проблемам розвитку лізингових відносин в технічному оновленні підприємств присвячено немало робіт як в Україні, так і в інших країнах. Найбільш вагомий внесок у дослідження даної тематики внесли В.Г. Андрійчук, В.І. Артиш, О.В. Гудима, О.М. Федорчук, О. Ляхова, М. Пастернак, В.В. Іванишин, О.В. Олійник, П.М. Макаренко, Л.Ю. Мельник, І.Г. Міхаліна, В.Я. Плаксієнко, А.Л. Прокопенко, Г.Л. Піратовський, О.В. Остафіль, Н.С. Станклевська, Т.В. Куліш, В.Різник, В.В. Кузьмін, В.В. Казимірський, О. Симакова, та ін.

Незважаючи на велику кількість наукових праць з проблем використання лізингу для оновлення основних засобів підприємств харчової промисловості, неоднозначність економічних умов вимагає формування нових підходів до системного теоретичного дослідження лізингу та застосування різних його видів у процесі реновації.

Постановка завдання. Метою статті є обґрунтування теоретичних, методологічних та прикладних підходів до застосування лізингу як способу оновлення основних засобів підприємств харчової промисловості.

Виклад основного матеріалу

Матеріально-технічна база являє собою сукупність всіх матеріальних та технічних ресурсів, що належать харчовому підприємству. Від якості та стану цих ресурсів та результатів господарської діяльності залежить кількість та якість отриманої продукції.

Однак у більшості підприємств харчової промисловості України темпи оновлення матеріально-технічної бази шляхом модернізації та заміни фізично спрацьованих і технічно застарілих засобів праці не забезпечують оптимальних строків експлуатації, тому суттєве прискорення темпів оновлення парку виробничого устаткування в більшості підприємств залишається нагальним завданням [2,c.182].

Останні п'ятнадцять років виробництво харчової продукції в основному було збиткове, що стало причиною згортання розширеного відтворювального процесу в сфері харчової промисловості, призупинення інвестиційної діяльності, та призвело до перевищення зносу основних засобів над їх оновленням у десятки разів.

В такій ситуації харчові підприємства були позбавлені можливості здійснювати інвестиції в основний капітал за рахунок власних коштів. Навіть за рахунок усіх джерел фінансування інвестиційний процес нині не забезпечує не тільки розширеного, а навіть і простого відтворення спожитих у процесі виробничої діяльності основних засобів.

Лізинг - це особливий засіб відтворення основних засобів, який застосовується харчовими підприємствами на принципах прибутковості, платності, комплексності, строковості та націленості. Існують такі функції лізингу, як виробнича, фінансова та збутова.

Запропоновано доповнити їх класифікацію реноваційною функцією. Виступаючи особливим засобом оновлення матеріально-технічної бази за рахунок повного фінансового забезпечення, гнучкості графіків платежів та збереження ліквідності капіталу підприємства, лізинг виконує реноваційну функцію [1, c.226].

Реновація основних засобів підприємств - це дії, спрямовані на оновлення вибулих у результаті фізичного та морального зносу елементів основних засобів, які забезпечують їх просте та розширене відтворення. Аналіз реновації можна здійснити завдяки коефіцієнтам зростання, вибуття, оновлення, приросту та сукупного відтворення.

Враховуючи те, що в процесі оновлення матеріально-технічної бази лізинг посідає значне місце, запропоновано доповнити дану методику коефіцієнтом оновлення за лізингом, який характеризується відношенням введених за рік основних засобів, придбаних на умовах лізингу, до балансової вартості всіх основних засобів на кінець року. Застосування запропонованого коефіцієнта дасть можливість об'єктивно охарактеризувати рівень використання лізингу.

Однак, наразі лізинг є доступною формою фінансування лише для економічно рентабельних підприємств. Можливість компенсувати понесені втрати та інтенсивно розвиватися за рахунок прибутку є лише у тих виробників, в яких грошові надходження від реалізації продукції перевищують її собівартість. Цілком закономірно, що чим вищі економічні показники демонструє підприємство, тим більше у нього можливостей залучати частку капіталу в оновлення основних засобів, зокрема шляхом фінансового лізингу.

Щодо підприємств, які отримують недостатньо коштів для швидкого оновлення основних засобів, то оптимальним варіантом для них може стати сільськогосподарська кооперація та створення машинно-тракторних станцій. Це дасть змогу, за обмеженого оборотного капіталу користуватися різними видами техніки та підвищувати ефективність виробництва продукції.

Перевагами лізингу для продавця в порівнянні з іншими формами господарських відносин є наступні:

- лізинг дозволяє форсувати темпи оновлення продукції;

- зручність розрахунку: продавцеві не доводиться вдаватися до комерційного кредиту, і він може одержати всю суму безпосередньо після здійснення угоди;

- лізинг знімає ризик можливого неплатежу;

- лізинг дає можливість отримати кошти, не вдаючись до послуг фінансово-кредитних організацій;

- лізинг дає можливість на якийсь час позбутися майна, що не використовується;

- лізинг - це ефективна реклама та засіб активного маркетингу, що допомагає встановленню каналів зворотного зв'язку [3, c.462].

Як і будь-якому видові підприємницької діяльності, лізинговим відносинам властивий ризик.

Лізингоодержувач і лізингодавець здійснюють свою діяльність заради одержання максимального прибутку, але що більший прибуток, то вищий і ступінь ризику.

Мінімізувати ризики лізингової угоди можливо за рахунок:

- страхування суми залишкової вартості у страхових компаніях;

- організації спеціально підготовлених груп комерційних працівників, у функцію яких входить термінова реалізація майна у разі виникнення непередбачуваних обставин;

- завчасного налагодження контактів з потенційними споживачами, а також посередниками, що спеціалізуються на торгівлі майном, яке було у використанні;

- налагодження тісних зв'язків з виробниками майна (лізингові фірми, завдяки зв'язкам з виробниками, більш ефективні у питаннях відновлення, техобслуговування і скорочення витрат, що виникають при перепродажу майна);

- організації спільних проектів з метою розподілу ризиків.

Досягти мінімізації можливо технічними (неекономічними) та економічними способами.

Це запобігання ризикам, тобто спроба їх усунення, поглинання ризиків, тобто визнання можливого збитку в разі неможливості використання інших методів мінімізації ризиків або у разі малої імовірності шкідливого впливу та деякі інші. фінансовий лізинг харчовий ліквідність

Серед економічних способів основними визначені: страхування, неустойка (штраф, пеня), поручительство (гарантія повторної реалізації, подальшого викупу, відшкодування, сумарного поручительства), завдаток. Правильне комплексне застосування даних методів на практиці дозволить істотно знизити рівень підприємницьких ризиків. Лізингові операції є дієвим і реальним капіталозберігаючим способом фінансування виробництва, тож лізинг наразі є найперспективнішим фінансовим інструментом, здатним ефективно сприяти розвитку виробництва, активізувати інвестиційний процес у державі.

Перспективи розвитку лізингових відносин засновані перш за все на економічній необхідності.

Наскільки економічна необхідність лізингу відповідає тенденціям і основним закономірностям розвитку економіки країни, настільки лізинг буде затребуваний об'єктивною економічною реальністю.

Найістотнішими вигодами від отримання техніки по лізингу є наступні:

-можливість застосування механізму прискорених в три рази амортизаційних відрахувань;

-скорочення податку на майно, базою оподаткування для якого є швидко зменшувана залишкова вартість техніки;

-віднесення лізингових платежів на собівартість продукції (робіт, послуг) лізингоодержувача, що дозволяє знизити базу оподаткування по податку на прибуток, тоді як при покупці устаткування за рахунок одержаного кредиту виплата відсотків за користування фінансовими ресурсами більш, ніж наполовину, здійснюється за рахунок прибутку підприємства, що залишається після оподаткування [3, c.463]. Авансовий платіж має суттєвий вплив на загальну суму лізингової угоди.

У зв'язку з цим можна запропонувати лізингодавцю при розрахунку винагороди використовувати показник „пільгової процентної ставки” який розраховується за формулою:

, (1)

де - ставка винагороди лізингодавця;

- додатковий доход лізингоотримувача;

В - сума винагороди за певний період,

- коефіцієнт індексу інфляції, середній за 5 років.

При лізинговій угоді авансовий внесок, не повинен обмежуватися. Кожне харчове підприємство повинно самостійно підібрати собі схему розрахунків. При укладанні лізингової угоди одним з найважливіших аспектів, який впливає на можливість своєчасного розрахунку лізингоотримувача, є строки виплати лізингових платежів. Для більшості харчових підприємств найбільш прийнятна сплата лізингових платежів - один раз на рік. Це зумовлено яскраво вираженим сезонним характером виробництва основних видів харчової продукції.

Нестабільність харчового виробництва, передчасна лібералізація цін на матеріально-технічні ресурси і непродумана цінова політика щодо продукції харчової промисловості призвели до різкого зниження платоспроможності товаровиробників. Це викликало уповільнення темпів оновлення технічних засобів і рівня оснащеності підприємств засобами механізації [5, c.212].

Безумовно, сучасна матеріально-технічна база харчових підприємств потребує суттєвого оновлення, але за рахунок найдосконалішої, високопродуктивної техніки.

Висновки

Теоретично доведено, що лізинг як засіб реновації матеріально-технічної бази харчових підприємств, повинен застосовуватись на принципах прибутковості, комплексності, націленості, строковості та платності. У даному контексті важливо доповнити класифікацію функцій лізингу реноваційною (інструмент простого та розширеного відтворення основного капіталу) функцією.

З метою мінімізації ризиків лізингової діяльності запропоновано ряд заходів: страхування суми залишкової вартості у страхових компаніях; налагодження тісних зв'язків з виробниками майна; організація спільних проектів з метою розподілу ризиків. Правильне застосування вище перелічених заходів дозволить істотно знизити рівень підприємницьких ризиків і одержати максимальний прибуток.

Було запропоновано лізингодавцю при розрахунку винагороди використовувати показник „пільгової процентної ставки”, так як авансовий платіж має суттєвий вплив на загальну суму лізингової угоди.

Література

1. Карасьова Н.А. Лізинг як спосіб оновлення основних фондів / Н.А. Карасьова // Формування стратегії розвитку регіонального АПК: матеріали третьої міжфакультетської науково-практичної конференції молодих вчених (Житомир, 31 травня 2007 р.). - Житомир: Вид-во ДВНЗ «Державний агроекологічний університет», 2007. - С. 222 - 226.

2. Карасьова Н.А. Основні засоби та їх роль в ефективному розвитку аграрного виробництва / Н.А. Карасьова // Житомирщина: минуле, сього-дення, поступ у майбутнє: Науковий збірник [за заг. ред. П.Ю. Саух, О.М. Швидак, І.І. Ярмошик та ін]. - Т 2. - Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2007. - С.180 - 185.

3. Осовська Г.В. Становлення та переваги лізингового бізнесу / Г.В. Осовська, Н.А. Карасьова // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць. - Випуск 233: В 5 т. - Т.П. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2007. - С. 459 - 467.

4. Павлова Г.Є. Актуальність впровадження лізингу // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції - Полтава - 2007. - С. 189-190.

5. Плаксієнко В.Я., Павлова Г.Є. Характеристика лізингових відносин в системі АПК // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво - 2005. - № 1. - С. 210-213

References

1. Karas'ova N.A. (2007), “Lizynh iak sposib onovlennia osnovnykh fondiv” Formuvannia stratehii rozvytku rehional'noho APK: materialy tret'oi mizhfakul'tets'koi naukovo-praktychnoi konferentsii molodykh vchenykh, Zhytomyr, 31 travnia 2007, pp. 222 - 226.

2. Karas'ova N.A. (2007), “Osnovni zasoby ta ikh rol' v efektyvnomu rozvytku ahrarnoho vyrobnytstva”, Zhytomyrschyna: mynule, s'oho-dennia, postup u majbutnie: Naukovyj zbirny, pp. 180 - 185.

3. Osovs'ka H.V. (2007), “Stanovlennia ta perevahy lizynhovoho biznesu”, Ekonomika: problemy teorii ta praktyky: Zbirnyk naukovykh prats', pp. 459 - 467.

4. Pavlova H.Ye. (2007), “Aktual'nist' vprovadzhennia lizynhu”, Materialy Vseukrains'koi naukovo-praktychnoi konferentsii, Poltava, pp. 189-190.

5. Plaksiienko V.Ya., Pavlova H.Ye. (2005), “Kharakterystyka lizynhovykh vidnosyn v systemi APK”, Derzhava ta rehiony. Seriia: Ekonomika ta pidpryiemnytstvo, pp. 210-213

Анотація

УДК 330.1

Економічні та організаційні методи удосконалення лізингу в оновленні основних засобів підприємств. А.-М. І. Сабов, Студент, Національний університет харчових технологій, м. Київ

Стаття присвячена вивченню і розробці теоретичних положень, методичних і практичних рекомендацій щодо необхідності розвитку лізингу в технічному оновленні сільськогосподарських підприємств.

В ході дослідження основну увагу було приділено визначенню соціально-економічної сутності лізингових відносин і особливостей їх прояву в сучасних умовах та обґрунтуванню шляхів забезпечення сприятливих економічних умов для ефективного розвитку лізингових відносин в АПК при нинішньому рівні розвитку інвестиційних процесів в Україні.

Запропоновані шляхи мінімізації ризиків. Результати статті дали можливість дійти ряду теоретичних висновків та сформулювати на їх основі практичні пропозиції щодо вдосконалення системи лізингу як засобу реновації основних засобів підприємств.

Ключові слова: лізинг, технічне оновлення, розширене відтворення, авансовий платіж.

Annotation

Economic and organizational methods of improving leasing to update fixed assets of enterprises. A.-M. I. Sabov, Student of National University of Food Technologies, Kyiv

The article is devoted to study and working out of theoretical propositions, methodical and practical recommendations connected with the necessity of leasing development in technical renovation of enterprises.

The study focused on determining the socio-economic essence of leasing and features of their manifestation in the present conditions and study ways to ensure favorable economic conditions for the effective development of leasing relations in agro-industrial complex at the current level of investment process in Ukraine.

The ways of minimizing risks have been proposed.

The results of the article made it possible to reach a number of theoretical conclusions and formulate on the basis of their practical suggestions for improving the system of leasing as a means for renovation of fixed assets.

Keywords: leasing, maintenance updates, expanded reproduction, the advance payment.

Размещено на Allbest.ru