Новітні зміни у фінансовій звітності та методика їх використання у теорії фінансів

Размещено на http://www.allbest.ru/

НОВІТНІ ЗМІНИ У ФІНАНСОВІЙ ЗВІТНОСТІ ТА МЕТОДИКА ЇХ ВИКОРИСТАННЯ У ТЕОРІЇ ФІНАНСІВ

Л.П. Довгань,

кандидат економічних наук, Національний університет ДПС України

У статті досліджено сутність окремих дефініцій теорії фінансів, розроблено структурно-логічні схеми формування сукупного доходу і грошових доходів підприємства, методику оцінки фінансового стану підприємства з урахуванням новітніх змін у фінансовій звітності, визначено некоректність використання окремих понять.

З 1 січня 2012 року в законі про бухгалтерський облік з'явилися положення про складання фінансової звітності за міжнародними стандартами. Для когось вони виявилися обов'язковими, іншим дозволили, складаючи звітність, самостійно обирати між вітчизняними і міжнародними правилами бухобліку. Однак, незалежно від обраних правил, підприємствам належало складати фінзвітність за формами, затвердженими вітчизняними П(С)БО. Результатом цього й стали зміни у вітчизняних формах фінзвітності, які, як і донині, складатимуть усі підприємства незалежно від застосовуваних правил ведення обліку (вітчизняні чи міжнародні). За 2013 рік підприємства звітували вже за новою звітністю, крім підприємницьких структур малого бізнесу. Разом з названими змінами відбулися також зміни і в понятійному апараті окремих фінансових термінів та явищ. З огляду на це, нагальною потребою постає необхідність у дослідженні питань появи нових статей балансу, різного трактування окремих термінів, визначення дефініції „сукупний дохід” та розробка методики формування сукупного доходу, грошових доходів, оцінки фінансових результатів діяльності підприємства відповідно до змін у фінансовій звітності.

Питання методики оцінки фінансового стану з використанням фінансової звітності, визначення теоретичних основ понятійного апарату фінансів вивчало багато вітчизняних вчених, зокрема О. Д. Василик, М. М. Бердар, М. Я. Коробов, А. М. Поддєрьогін, Р А. Славнюк, О. О. Терещенко, В. М. Федосов, О. С. Філшотнков, А. Д. Шеремет та інші. Але події останніх років характеризуються значними змінами, насамперед в економічному секторі і нормативно- законодавчій базі, що призвело до коректив і в понятійному апараті фінансів. За минулі двадцять років у теорії фінансів змінювалася не тільки фінансова звітність, але й з'являлися на базі неї одні терміни і зникали інші, змінювалися структурно-логічні схеми формування окремих економічних процесів, уточнювалася методика розрахунку багатьох показників. На сьогодні досить актуальним виявилося наукове трактування нових дефініцій, виявлення суперечностей у зіставленні термінів, опис і характеристика певних фінансових схем.

Метою статті є уточнення і коригування окремих дефініцій, структурно-логічних схем, розробка методики формування сукупного доходу, грошових доходів, оцінки фінансового стану підприємства у процесі новітніх змін нормативно-законодавчої бази.

З переходом вітчизняних підприємств до складання фінансової звітності за міжнародними стандартами у 2013 році відбулися зміни в стандартах бухгалтерського обліку. У зв'язку з цим у звітності з'явилися як нові поняття, зокрема „зареєстрований капітал”, „сукупний дохід”, „інший сукупний дохід”, які потребують свого теоретичного осмислення, так і вживані раніше дефініції, але змінено відображені у стандартах бухгалтерського обліку - „капітал у дооцінках”, „додатковий капітал”, „емісійний дохід”, „накопичені курсові різниці”.

Щодо терміна „зареєстрований капітал”, то це поняття містить зафіксовану у статутних документах суму статутного, пайового та іншого зареєстрованого капіталу і по своїй суті є зрозумілим і не таким новим. Інша справа виявляється з поняттям „сукупний дохід”. У класичній економічній теорії термін „дохід” визначають за чотирма ознаками:

- гроші або матеріальні цінності, отримані від виробничої, комерційної, посередницької чи іншої діяльності;

- різниця між виторгом від реалізації продукції, робіт чи послуг і матеріальними витратами на їх виготовлення;

- сума дивідендів і відсотків, отриманих відповідно від акцій, вкладів і депозитів [3 ];

- збільшення економічних вигід протягом звітного періоду у формі вибуття або зростання активів чи зменшення зобов'язань, що забезпечує зростання капіталу і не є внесками учасників (акціонерів) [2].

Разом зі змінами в податковому і бухгалтерському законодавстві понятійний апарат почав поповнюватися новими термінами і поняттями, що містили в собі суперечності з уже існуючими в економічній практиці дефініціями. Зокрема, прийнятий у 1997 році Закон України „Про оподаткування прибутку підприємств” визначив нині вже не чинний термін „валовий дохід”, який суперечив поняттю „валовий дохід” як сукупний грошовий виторг підприємства, оскільки в податковому законодавстві „валовий дохід” трактувався як загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду у грошовій, матеріальній та нематеріальній формах. Його визначали як різницю між виторгом від реалізації та матеріальними і прирівняними до них витратами, дублюючи сутність поняття „дохід” [2]. З прийняттям змін до Положень (стандартів) бухгалтерського обліку з'явилися нові терміни - „сукупний дохід” та „інший сукупний дохід”, щоправда економічна теорія дотепер таких дефініцій не використовувала, тому потрібно детальніше розкрити їх економічну суть, роль і місце в процесі одержання доходів підприємства [1]. Під сукупним доходом необхідно розуміти зміни у власному капіталі протягом звітного періоду внаслідок господарських операцій та інших подій (за винятком змін капіталу за рахунок операцій з власниками). „Інший сукупний дохід” - доходи і витрати, які не включені до фінансових результатів підприємства. Названі дефініції відображаються у фінансовій звітності - „Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)”.

Необхідно зазначити, що в оновлених стандартах не вдалося уникнути окремих недоречностей, пов'язаних із класифікацією господарської діяльності підприємства, залежно від ступеня очікування і прогнозованості події. Як відомо, до змін господарська діяльність, залежно від ступеня очікування і прогнозованості події, класифікувалась за двома видами: звичайна діяльність та надзвичайна подія або операція. Разом з тим в оновлених стандартах поняття „надзвичайна подія або операція” упущено і в описі стандарту, і у фінансовій звітності, а поняття „звичайні події” збережено. На нашу думку, такий факт призводить до парадоксу, коли одна компонента в класифікації вилучається, існування іншої втрачає сенс.

У зв'язку з появою нових термінів і понять виникає потреба у розробці методики формування сукупного доходу підприємства відповідно до П(С)БО в Україні (рис. 1), яка необхідна в теорії фінансів для наочності процесу одержання підприємством кінцевого доходу.

Сукупний дохід потрібно розглядати як кінцевий результат діяльності підприємства, який складається з двох частин: фінансових результатів підприємства і доходів, не пов'язаних безпосередньо з фінансовими результатами, таких як дооцінка (уцінка) необоротних активів, фінансових інструментів, накопичені курсові різниці, частки іншого сукупного доходу асоційованих і спільних підприємств. Деталізуючи сутність сукупного доходу як нової дефініції теорії фінансів, необхідно показати схему формування грошових доходів підприємства як джерела одержання підприємством кінцевих результатів праці (рис. 2).

Використовуючи наведені вище структурно-логічні схеми формування грошових доходів і сукупного доходу підприємства, необхідно включити ще одне важливе питання дослідження, яке логічно завершить реалізацію мети, - розробку методики оцінки фінансового стану підприємства на основі використання нової фінансової звітності (табл. 1). Оцінку фінансового стану пропонуємо проводити за такими напрямами:

- аналіз майнового стану підприємства;

- аналіз фінансової стійкості підприємства;

- аналіз ліквідності і платоспроможності підприємства;

- аналіз прибутковості підприємства;

- аналіз ділової активності підприємства.

Оцінка фінансового стану за запропонованою методикою дає можливість відносно просто провести експрес-аналіз підприємства чи групи підприємств, оскільки при цьому достатньо використати тільки два джерела інформації - „Баланс (Звіт про фінансовий стан)” і „Звіт про фінансові результати (Сукупний дохід)”, тому що саме ці форми найчастіше представлені в публічній інформації.

фінанси грошовий бухгалтерський облік

Запропоновану методику можна використати також і в навчальному процесі, оскільки в ній описано не тільки показник й алгоритм його розрахунку, але й вказано на конкретне джерело інформації та нормативно достатнє значення показника або бажану його поведінку.

Дослідження новітніх змін у фінансовій звітності та методики їх використання у теорії фінансів дозволило зробити такі висновки:

1. У зв'язку зі змінами, які відбулися у фінансовій звітності, у теорії фінансів з'явилися нові терміни, такі як „сукупний дохід” та „інший сукупний дохід”, сутність яких була досліджена у статті.

2. Із стандартів бухгалтерського обліку доцільно вилучити поняття „звичайна діяльність”, оскільки термін, який з ним кореспондується „надзвичайна подія чи операція”, в новій звітності відсутній, а це призводить до певних невідповідностей понятійного апарату.

3. Розроблена структурно-логічна схема формування сукупного доходу підприємства відповідно до П(С)БО1 в Україні, у якій наочно показано, що сукупний дохід являє собою кінцевий результат діяльності підприємства за певний період і складається із фінансових результатів та доходів, які не можна віднести до фінансових результатів.

4. Уточнюючи теоретичну сутність поняття „сукупний дохід”, розроблено алгоритм формування грошових доходів підприємства як основи загальних результатів діяльності підприємства.

5. Завершальним етапом дослідження впливу змін у фінансовій звітності на понятійний апарат теорії фінансів є розробка методики оцінки фінансового стану за основними напрямами, яка дає можливість провести експрес-аналіз, його спрощення і реалістичність через простоту доступу до інформації.

Список використаної літератури

1. 35 положень (стандартів) бухгалтерського обліку. Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні”. Положення про порядок бухгалтерського обліку окремих активів та операцій підприємств державного, комунального секторів економіки і господарських організацій, які володіють та/або користуються об'єктами державної, комунальної власності. - К.: КНТ, 2013. - 344 с.

2. Загородній А. Г Фінансово-економічний словник / А. Г Загородній, Г. Л. Вознюк. - Львів: Видавництво національного університету „Львівська політехніка”, 2005. - 714 с.

3. Економічний енциклопедичний словник: у 2 т. / Мочерний С. В., Ларіна Я. С., Устенко О. А., Юрій С.І. ; за ред. С. В. Мочерного. - Т 1. - Львів: Світ, 2005. - 616 с.

Размещено на Allbest.ru