Історія етимологічного розвитку терміну "бюджетування" та його значення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Історія етимологічного розвитку терміну «бюджетування» та його значення

Ринкові перетворення в Україні висунули питання оцінки ефективності використання ресурсів суб'єктами господарювання на одне з перших місць. Оцінка та аналіз ефективності використання фінансових ресурсів за їх складовими можливо здійснити лише при наявній системі бюджетування як фінансового управління. Оскільки поняття «бюджетування» розвивається еволюційно, вбираючи нові аспекти з інших наук, в основному менеджменту, необхідно переглянути саме визначення терміну «бюджетування». Також актуальність статті полягає в тому, що необхідно включати практичний досвід в дефініцію «бюджетування».

Питання визначення терміну «бюджет» та «бюджетування» досить широко висвітлено в роботах всіх науковців у різні часи, які не мають одностайної думки з цього приводу. Головним при дослідженні даної проблеми є період та регіон перебування науковця, рівень розвитку підприємства, його масштабність, наявність структурних підрозділів та філій. Зважаючи на це, можна стверджувати, що лишаються невирішеними раніше частини загальної проблеми, а саме ототожнення терміну «бюджет» з терміном «фінансове управління» та взаємозв'язок терміну «бюджетування» з останніми двома.

Питання бюджетування фінансово-господарської діяльності розглядали в своїх працях вітчизняні та зарубіжні економісти. Переважна більшість українських і російських науковців дотримуються думки про те, що бюджетування є фінансовим плануванням у класичному його розумінні і необхідно в нього додавати елементи управління, запроваджуючи зарубіжні методики. В Україні даним питанням займаються Білик М.Д. [2], Бланк І.О. [3], Терещенко О.О., Афанасьев М. П., Квасницька Р.С., Ковтун С., Мельник О. Г., Панков В.А. та інші. За кордоном рівень розкриття змісту бюджетування, на відміну від України та Російської Федерації, є на декілька порядків вищим. Це пояснюється тим, що на теренах пострадянського простору управлінський облік і бухгалтерський облік дуже відрізняються один від одного, а для створення вищого рівня бюджетування за закордонними методиками необхідно перш за все побудувати ефективну і реальну систему обліку на підприємстві взагалі. Так, бюджетування для іноземних науковців є зовсім іншим, і визначає зовсім відмінні погляди, аніж вітчизняні.

Для закордонних авторів, бюджетування є системою управління, що є вже більше не «плануванням фінансів», а «менеджментом». Такої думки дотримуються Бримсон, Джеймс, Джай К. Шим, Джойл Г. Сігел., Каплан Робертс С., Нортон Дейвід П. [4], Энтони Р.Н. [11], Минцберг Г. [12], Нідлс Б. [13].

Цілями статті є дослідження еволюції терміну «бюджетування», його взаємозв'язок з іншими категоріями та уточнення його значення.

Етимологічне значення терміну «бюджетування» походить від терміну «бюджет». Узагальнюючу дефініцію терміну «бюджет» дав ще в 1850 р. представник італійської школи фінансів Вілла Ф.. В Англії вищезазначений термін почав вживатися з 1870 року. Його походження пов'язано з назвою портфеля (шкіряної сумки), яку перед початком засідання відкривав канцлер казначейства перед початком засідання громад. Протягом XIX ст. відбулось оформлення терміну «бюджет» у відносно зрозуміле поняття, яке надає дохідно - витратну характеристику. Згодом застосування цього слова поширилось і на мікрорів- ні: бюджет підприємства, сім'ї, особи тощо. Але на сьогодні серед фахівців не вироблено єдиної точки зору щодо дефініції бюджету - ряд відомих економістів (Вагнер А., Шоуп К., Андрущенко В., Федосов В.) розглядають поняття «бюджет» виключно з позиції державних фінансів. Словник Літтре також визначає бюджет як «щорічно визначену відомість державних надходжень та витрат». Леруа-Больє П. у «Трактаті про фінансову науку» тлумачить бюджет як відомість, яка включає передбачення доходів та витрат протягом визначеного часу та як таблицю, яка обчислює та порівнює з очікуваними надходженнями та витратами, які необхідно здійснити. На думку Ентоні Р. (Anthony R.), бюджет є планом [11]. Англійські економісти Шим Дж. К. і Сігел Дж. Г. надають схоже визначення [ 10]. Аналогічної точки зору дотримуються Нидлз Б., Міллз С. (S. Mills) і Андерсон Г. (Anderson H.), які визначають бюджет як «план дій, що прогнозує майбутні економічні операції, господарську діяльність і результати у фінансових або нефінансових показниках» [13]. Російські економісти також розгяладають «бюджет» як план [1, 3, 5, 6, 7, 8]. Проте Ковальов В.В. наголошує, що призначення плану - це «... формулювання цілей, які потрібно досягти, а також шляхів їх досягнення», в той час як призначення бюджету є «... деталізацією способів ресурсного забезпечення обраного варіанту досягнення цілей» і має бути засобом «поточного контролю виконання плану... » [6].

В словниках «план» ототожнюють з системою взаємопов'язаних, об'єднаних загальною метою завдань, що визначають строки, порядок і послідовність виконання господарських програм, окремих робіт, операцій тощо. Відомий американський економіст Мінтцберг Г. у своїй монографії «Злети та падіння стратегічного планування» залежно від форми вираження планових завдань запропонував різні рівні планування: бюджет, програма, стратегія [12]. Порівнюючи терміни «бюджет» і «план», необхідно уточнити, що ознак бюджету план набуває лише після реалістичного оцінювання та корекції прогнозних показників. Таким чином, планування неформалізованих цілей та прогнозування формалізованих кількісних показників є первинним, а бюджетування -- вторинним. Підсумовуючи, можна дійти висновку, що план є більш ширшим поняттям, ніж бюджет.

Доцільно зауважити, що деякі науковці, такі як Бутинець Ф., Гамаюнов В., Дяків Р., Герасимчук Н., Кірейцев Г., Сізова Т., Чижевська Л., Хруцький В., Шеремет А.Д. [ 9] та інші ототожнюють поняття «бюджет» та «кошторис». На відміну від бюджету, кошторис передбачає лише перелік витрат на реалізацію конкретних проектів, виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг. Тобто, у кошторисі не вказуються джерела фінансування витрат, надходження від використання ресурсів тощо, тому кошторис доцільно розглядати як складовий елемент та інформаційну базу для формування бюджету. Термін «бюджет» є ширшим поняттям від кошторису.

Українські економісти, зокрема Білик М.Д. під бюджетом розуміє «оперативний, доволі деталізований фінансовий план, який складають на короткостроковий період, узгоджений за напрямами та підрозділами, який покладено в основу управління фінансовою діяльністю суб'єкта господарювання» [2]. Однак цей підхід до розуміння бюджету є занадто віддаленим від практики, досить вузьким і спрощеним, оскільки враховує лише один аспект управління фінансами підприємства, а саме фінансову діяльність без інвестиційної та операційної, до того ж лише у короткостроковому періоді.

За думкою Терещенко О.О. та Ба- бяк Н.Д., традиційний бюджет можна інтерпретувати як договір щодо надання послуг між керівництвом підприємства та менеджментом лінійних підрозділів. Визначальною метою «бюджетного договору» є делегування відповідальності за досягнення передбачених у бюджетів цільових показників керівникам центрів відповідальності, структурних підрозділів, проектів. Такий гнучкий підхід до розуміння сутності бюджету та його

функцій як моделі управління з делегацією відповідальності на проекти, підрозділі та центри фінансової відповідальності не зовсім є практичним. Безумовно, підвищується ефективність загального синергетичного результату роботи, надаючи певні ключові критерії та показники, які мають досягти менеджери таких об'єктів, але існує дуже тонка межа, коли рішення, які вартують починаючи від певної суми, мають прийматися лише одним координаційним менеджером. Її можна визначити за принципом суттєвості ведення бухгалтерського обліку за МСБО для кожного бізнесу. Важким залишається саме визначення структурування бізнесу: проекти, підрозділи чи центри фінансової відповідальності, а також ключові показники, які необхідні для цього бізнесу. Нарешті, головним недоліком є те, що відійшовши від стандартного планування в класичному його розумінні, не можливо прослідкувати за самим основним: рухом грошових коштів, а надалі - фактичним виконанням кожного проекту.

Значення «бюджету» розкривається у його характерних особливостях. Це є формалізація, строковість та інформаційна забезпеченість. Дискусійним є питання саме строковості бюджету. Так, лише останнім десятиріччям бюджет почали розглядати як довгостроковий план. Так, наприклад, американські економісти, автори концепції збалансованих фінансових показників (BSC) Д. Нортон та Р. Каплан виділяють бюджетування операційної та стратегічної сфер. До складання бюджетів на довгостроковий період вдаються передові західні підприємства, такі як Фольксваген, Нестле, Кока-Кола та ін. Інформаційна забезпеченість проявляється в тому, що бюджет окреслює річний прогноз, розуміння ліміту витрат, визначає фінансові цілі та оціночні показники. При цьому слід зазначити, що насьогодні широко застосовується «ковзний фінансовий прогноз» («rolling financial forecasts»), дозволяючи отримати фінансове планування зі щоквартальною актуалізацією, ковзний прогноз на 5 років. Фінансові цілі та оціночні показники на практиці реалізовуються по теорії Нортона та Каплана [4] з усіма можливими модифікаціями в залежності від галузі діяльності, величини бізнесу, форми власності, тощо. Теоретичний здобуток Нортона та Каплана реалізований як «збалансована система показників» (англійською - «Balanced Scorecard») дозволяє в процесі бюджетування досягти не тільки фінансові цілі, які передбачає звичайний бюджет або фінансовий план, але й не фінансові цілі та оціночні показники. Розробляючи таку систему збалансованих показників, підприємство зв'язує стратегію з оперативною діяльністю, дозволяє в режимі «реального часу» досягати цілі, що визначаються ринком.

Якщо поєднати всі основні характерні ознаки бюджету в єдине ціле, отримаємо таке визначення бюджету: бюджет -- план, де формалізовані цільові завдання (показники прибутку, витрат, грошових потоків, тощо) для окремих проектів (бізнес-проце- сів, центрів відповідальності, структурних підрозділів, цехів, відділів) підприємства.

Зважаючи на вищевикладене, можна зазначити, що слово «бюджет», виходячи з поняття його як план, передбачає певний процес реалізації визначених дій, і на основі цього доцільно розглядати вже поняття «бюджетування», в якому традиційні для бюджету функції реалізуються за допомогою інших інструментів та методів.

Для сучасного підприємства «бюджетування» - це система узгодженого управління фінансами окремих його підрозділів, бізнес-процесів або проектів, на основі систематичної обробки усього масиву управлінської, бухгалтерської інформації, а в міжнародних компаніях ще й на основі інформації з транзакційних систем (ERP та інші). Основне завдання бюджетування полягає у підвищенні ефективності та результативності роботи господарюючого суб'єкта на підставі цільової орієнтації та координації всіх подій, що охоплюють зміну фінансових ресурсів підприємства та їх джерел формування та використання, вияв-ленні ризиків і зниження їх рівня, підвищення оборотності оборотного капіталу, підвищенню капіталізації капіталу, збільшенню економічної доданої вартості, тощо.

Бюджетування у літературних джерелах та на практиці трактується досить по-різному, що зумовлює необхідність дослідження семантики цієї категорії. Проаналізувавши ста сорока семи авторів (Таблиця) можна виокремити певні тенденції та розподілити погляди науковців на певні групи.

бюджет кошторис бізнес

Підходи до визначення терміну «бюджетування»

Результати аналізу представлені в агрегованому вигляді на Рис.1, де можна побачити значні відмінності точок зору на визначення терміну «бюджетування». З різноспрямованості та різноплановості поглядів авторів на тлумачення терміну «бюджетування», шляхом застосування методу емпіричного дослідження - порівняння трактувань, зрештою, можна зробити висновок і виокремити 18 груп думок на значення цього терміну (рис.1).

На основі цього доцільно підкреслити таку закономірність, що кожна група авторів використовує здобутки попередників. Семантичне значення слова «бюджетування» на основі історичної еволюції набирає нового значення у зв'язку з застосуванням нових методів та підходів управління фінансами підприємств. Це пов'язано зі зміною стратегічного мислення на результат роботи капіталу, а саме зміни від орієнтації на прибуток до економічної доданої вартості, що створює капітал.

Еволюційна зміна терміну «бюджетування» пройшла зі зміною об'єкта бюджетування. Спершу бюджети створювались на базі розподілу доходів і витрат по підрозділам підприємства. Таку модель концепції бюджетування можна назвати «традиційним організаційним бюджетуванням». Згодом практики виокремлювати не підрозділи підприємства, а центри фінансового обліку, або центри фінансової відповідальності чи місця виникнення витрат. Таку модель концепції можна назвати як «класичне внутрішньо- фірмове бюджетування». Зарубіжна практика та побудова управління бізнесом привнесли в бюджетування поняття «бізнес-процесів». На цьому етапі фінансові менеджери почали розподіляти витрати на бізнес-проце- си та оцінювати вартість останнього та сукупну вартість бізнесу загалом. Таку концепцію бюджетування можна назвати «процесно-вартісне» бюджетування. Починаючи з періоду застосування цієї концепції, почали звертати увагу на стратегічні цілі, які має досягти бізнес. В бюджету- ванні починають використовувати систему збалансованих показників, розроблену Нортаном і Капланом. В умовах швидкої зміни навколишнього бізнес-середовища, умов та структурних перетворень, особливо на етапі «стартапів» використовують «безбюджетні моделі». Такі моделі органічно увібрали позитивні властивості взаємозв'яку зі стратегією на основі застосування ключових показників ефективності, використанні ковзного фінансового прогнозування, річного плану, інвестиційного контролінгу та розумінні ліміту витрат.

Кожне визначення автора, пропонуємо віднести до однієї чи іншої з чотирьох концепцій бюджетування, виокремленої в данному дисертаційному дослідженні.

Перша група авторів розуміють суть бюджетування на рівні концепції традиційного організаційно-функціонального бюджетування. До таких авторів слід віднести всіх авторів, у яких ключові поняття у визначенні бюджетування стали «метод», «фінансове планування або елемент фінансового планування», «короткострокове оперативне планування», «процедура», «етап управлінського циклу», «частина фінансового менеджменту». Друга група авторів розглядають бюджетування як концепцію «класичного внутрішньофірмового бюджетування», які зазначають, що бюджетування- це «система управління контролю», «основа, частина, елемент управлінського обліку», «основа внутрішньо фірмового планування», «інститут». Третя група авторів розглядає бюджетування як «процес», «інструмент», «елемент контролінгу», «бізнес-процес». Такий погляд близький до концепції «процесно-вар- тісного бюджетування». Четверта група авторів близька до розуміння концепції «стратегічно-орієнтовано- го бюджетування». Вони розуміють бюджетування як «технологію», «систему або елемент системи», «підхід до управління компанією», «комплекс дій». Дані чотири групи концепцій надалі необхідно співставляти з концепціями, які виділяли у свої роботах Колосков А.А., Терещенко О.О., Бабяк Н.Д. та інші науковці. Для узагальненої класифікації без деталізації можливо, на нашу думку, звести всі погляди та концепції до двох груп: перша - «концепції-функції», які не враховують взаємозв'язку зі стратегією компанії, а друга- «справжні концепції», які являють собою систему дій, елементу контролінгу, або ж самого контролінгу у дії, його інструменту.

В результаті проведеного дослідження ми прийшли до таких висновків:

1. Термін «бюджет» походить з XVIII століття. Спочатку розглядався з позиції державних фінансів, а згодом перейшов до мікрорівня- підприємства. Його, іноді, отожнюють з такими поняттями як «план» та «кошторис». Але, план є більш ширшим поняттям, ніж бюджет, а у кошторисі не вказуються джерела фінансування витрат, надходження від використання ресурсів тощо, тому кошторис доцільно розглядати як складовий елемент та інформаційну базу для формування бюджету, тобто, термін «бюджет» є ширшим, ніж «кошторис».

2. Охарактеризувавши всі особливості бюджету, такі як строко- вість, формалізація та інформаційна забезпеченість, можна визначити дефініцюю бюджету: бюджет -- це затверджений з певними корективами план від місяця до декількох років (в основному на рік), у якому з високим рівнем деталізації у кількісному та якісному виразі встановлені обов'язкові до виконання формалізовані цільові завдання для окремих проектів (бізнес-процесів, центрів відповідальності, структурних підрозділів, цехів, відділів).

Проаналізуючи більше як ста сорока сім авторів можна зазначити, що найбільш численні групи авторів визначають бюджетування як процес (34 учасника), технологію (31 учасник), систему або елемент системи (23 автори), інструмент (24 автори), елемент, основу або частину управлінського обліку (16 авторів), ототожнується бюджетування з фінансовим плануванням або вважають його елементом фінансового планування (16 авторів), як метод (19 учасників), як фінансове планування, елемент фінансового планування (30 учасників). Зустрічаються поодинокі публікації, в яких бюджетування визначено як елемент контролінгу (10 авторів), що в останні роки набуває популярності.

Якщо звести всі думки до еволюції терміну бюджетування, можна виокремити чотири групи авторів і чотири концепції бюджетування: традиційне організаційно-функціональне бюджетування, класичне внутрішньо- фірмове бюджетування, процесно-вар- тісного бюджетування, стратегічно- орієнтоване бюджетування.

Отже, врахування результатів проведеного дослідження, можна надалі продовжувати вивчення концепцій та моделей систем бюджетування на підприємствах, поглиблюючись у методи бюджетування для створення на основі цієї інформації максимально досконалу систему бюджетування, враховуючи специфіку діяльності, рівня розвитку самого підприємства.

Список використаних джерел

бюджет кошторис бізнес

1. Ананькіна Е.А. Контролінг як інструмент управління підприємством / Ананькіна Е.А., Данилочкина С.В., Данилочкина Н.Г. та ін / За ред. Н.Г. Данилочкина. - М.: Аудит, ЮНИТИ, 1999. - 297 с.-с.65

2. Білик М.Д. Бюджетування діяльності суб'єктів господарювання: навч. посіб. / М. Д. Білик. - К.: КНЕУ, 2013. - 689 с.-с.46.

3. Бланк І.А. Управління прибутком. - К.: «Ніка-Центр», 1998. - 544 с. (Серія «Бібліотека фінансового менеджера»; Вип. 2.-с.490

4. Каплан Роберт С., Нортон Дей- від П. Збалансована система показників. Від стратегії до дії / Пер. з англ. - М.: ЗАТ <Олімп-Бізнес>, 2003, 304 с.: Ил.

5. Кармінський А.М. Контролінг у бізнесі. Методологічні та практичні засади побудови контролінгу в організаціях / А.М. Кармінський, Н.І. Оленєв, А.Г. Примак, С.Г. Фалько. - М.: Фінанси і статистика, 1998. - 256 с. - С.78

6. Ковальов В.В., Волкова О.М. Аналіз господарської діяльності підприємства. - М.: ПБОЮЛ Гриженко Е.М., 2000. - 424 с.-с.153

7. Самочкіна В.Н. Гнучкий розвиток підприємства: Ефективність і бюджетування / Самочкіна В.Н., Пронін Ю.Б., Логачова Е.Н. та ін - М.: Справа, 2000. - 352 с.-с.200.

8. Стоянова Е.С. Финансовый менеджмент: теория и практика: Учебник / Стоянова Е.С., Балабанов И.Т., Бланк И.А. и др. / Под ред. Е.С. Стояновой. - 5-е изд., перераб. и доп. - М.: Изд-во «Перспектива», 2000. - 656 с.-с.411

9. Шеремет А.Д. Управлінський облік: Учеб. посібник / А.Д. Шеремет, І.М. Волков, С.М. Шапігузов та ін / За ред. А.Д. Шеремета. - М.: ФБК- ПРЕС, 1999. - 512 с. (Серія «Академія бухгалтера і менеджера»).-С.84-85.

10. Шим Дж. К., Сигел Дж. Г. Основы коммерческого бюджетирования / Пер. с англ. - СПб.: Пергамент, 1998. - 496 с.-с.456

11. Anthony R.N., Reece J.S. «Accounting: Text and Cases» 8th ed. - Illinois: Homewood, 1989. - 1030 p. С.898

12. Mintzberg H. The Rise and Fall of Strategic Planning/Mintzberg H.- New York, 1994.-450 p. C.67.

13. Needles B.E., Powers M., Mills S.K., Anderson H.R. «Managerial Accounting» 5th ed. - Boston, N.-Y.: Houghton Mifflin Company, 1999. - 603 р.-с.264

Размещено на Allbest.ru