Оцінка фінансового стану банку в умовах кризи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна

Оцінка фінансового стану банку в умовах кризи

Бобиль Володимир Володимирович - доцент кафедри обліку, аудиту та інтелектуальної власності

2 червня 2014

Анотація

У статті здійснено стислий огляд та узагальнення основних методів фінансового аналізу господарської діяльності банку, що наведені у публікаціях зарубіжних і вітчизняних науковців, на основі яких запропоновані шляхи удосконалення механізму оцінки фінансового стану банку в умовах кризи.

Ключові слова: фінансовий стан, ризик-менеджмент, фінансова криза, інтегральний показник.

Аннотация

Бобыль В.В.

Abstract

Bobyl V. V.

The article presents a concise overview of the main methods of synthesis and analysis of financial and economic activities of the bank, which are listed in the publications of foreign and domestic scholars, on the basis of which presents options for improving the mechanism for assessing the financial condition of the bank during the crisis.

Key words: financial condition, risk management, financial crisis, the integral indicator.

Вступ

Постановка проблеми. Враховуючи значний негативний вплив сучасної фінансової кризи на банківський сектор України, питання, що пов'язані з оцінкою фінансового стану банків, стають особливо актуальними.

Аналіз останніх досліджень та публікацій, виділення невирішеної раніше частини проблеми. Проблемам фінансового аналізу господарської діяльності банку присвячено праці таких науковців, як О. Болдирєв [1], А. Герасимович [2], І. Горячек [3], Л. Гончаренко [4], І. Грушко [5], В. Іванов [6], М. Кизим [7], О. Крухмаль [8], Л. Майорова [9], І. Сорокина [10], Л. Примостка [11], Р. Шиллер [і2].

Наслідки сучасної фінансової кризи підтвердили тезу про необхідність подальшого удосконалення методик оцінки фінансового стану банку. У першу чергу це пов'язано з непрогнозованим збільшенням розмірів банківських ризиків у період значних змін чинників зовнішнього середовища. Через те у сучасному фінансовому аналізі банківської діяльності рекомендується враховувати стан та ефективність системи-ризик менеджменту банку.

Мета статті. У зв'язку з динамічним розвитком світового господарства, посиленням інтеграції України у міжнародну фінансову систему, поширенням наслідків світової фінансової кризи на вітчизняний банківський сектор, ефективна оцінка фінансового стану банку залишається актуальним питанням, що становить мету нашого дослідження.

Виклад основного матеріалу

В сучасних економічних умовах найбільш поширеними інструментами фінансової оцінки діяльності та стану банку є рейтингова модель і коефіцієнтний аналіз.

До розповсюдженої рейтингової моделі, які використовуються у вітчизняній банківській практиці, можна віднести американську систему CAMELS, сутність якої полягає у визначенні загального стану банку на основі єдиних критеріїв, що охоплюють усю його діяльність. Така система допомагає визначати банки, фінансовий стан, операції або менеджмент яких мають недоліки, що здатні призвести до банкрутства (табл. 1).

Таблиця 1 Параметри системи CAMELS

Джерело: Буздалин А.С., Британишский А.И. Экспертная система анализа банков на основе методики CAMELS // Бизнес и банки. - 2008. - №22.- с. 10.

Параметри системи CAMELS оцінюються за п'ятибальною шкалою, де «1» є найвищою оцінкою, а «5» - найнижчою. На підставі оцінок усіх параметрів за п'ятибальною шкалою складається зведений рейтинг.

Перевагами рейтингової системи CAMELS є наочність результатів дослідження, адже із сукупності великої кількості інформації можна отримати один показник, який може використовуватися для подальшого прийняття рішення. Крім цього, ці рейтинги дозволяють комплексно охопити всі аспекти діяльності банківської установи.

До головних недоліків CAMELS можна віднести суб'єктивність процесу, а також відсутність аналізу операційних та функціональних ризиків банку.

Як зазначалося раніше, рейтингову модель можна доповнити коефіцієнтним аналізом (табл. 2).

Таблиця 2 Коефіцієнтний аналіз фінансового стану банку

* автори рекомендують досліджувати фінансовий стан банку за допомогою певних коефіцієнтів

Джерело: складено автором на підставі досліджень 2, 5, 6, 7, 8, 11, 12

Головним недоліком коефіцієнтного аналізу є те, що окремий фінансовий коефіцієнт визначає лише один певний напрям діяльності банку. Тому для ефективного фінансового аналізу банківської діяльності необхідно використовувати велику кількість різноманітних коефіцієнтів.

Зазначимо, що коефіцієнтний аналіз дозволяє визначити єдиний (загальний) показник фінансового стану банку.

Наприклад, у моделі В. Кромонова для розрахунку загального показника оцінки фінансової діяльності банку використовуються наступні коефіцієнти (табл. 3).

Таблиця 3 Коефіцієнти моделі В. Кромонова

Джерело: Лютий І. Банківський маркетинг [Текст]: підручник / І. Лютий, О. Солодка . - К.: «Центр учбової літератури», 2010. - 210 с.

Загальний показник фінансового стану банку визначається за формулою 1:

N = 45 х K₁ + 20 х К₂ + 10 х К₃ + 15 х К₄ + 5 х К₅+ 5х К₆ (форм. 1)

За методикою В. Кромонова, банк має високий рівень фінансового стану у випадку, якщо: фінансовий банк кромонов

— розміри працюючих активів дорівнюють розміру власного капіталу;

— ліквідні активи дорівнюють зобов'язанням «до запитання»;

— сумарні зобов'язання в три рази перевищують працюючі активи;

— кошти, що перебувають у вигляді «захищеного капіталу» і ліквідних активів, дорівнюють сумарним зобов'язанням банку;

— «захищений капітал» повністю відповідає власному капіталу;

— власний капітал перевищує статутний капітал у три рази.

На наш погляд, основним методологічним недоліком моделі В. Кромонова є недостатня увага до проблеми оцінки якості активів банку.

Дане питання частково вирішується за допомогою методики І. Горячека, який пропонує розраховувати інтегральну оцінку фінансового стану банку за допомогою одинадцяти економічних показників за чотирма групами: «Ефективність», «Платоспроможність», «Якість кредитного портфеля», «Динаміка та структура» [3, с.28].

Схожий механізм оцінки фінансового стану банків був запропонований спеціалістами НБУ та економістами Варшавського центру соціально- економічних досліджень К. Клоцом та М. Лучинським. Основна відмінність від попереднього методу полягає у тому, що загальна оцінка фінансового стану здійснюється за допомогою двох типів показників:

- детальних показників, які поділені на чотири групи: «Прибутковість», «Ліквідність», «Якість кредитного портфеля», «Динаміка та структура»;

- додаткові показники, які відображають достатність капіталу, ділову активність, ліквідність, прибутковість.

За допомогою детальних та додаткових показників визначається інтегральна оцінка фінансового стану банку. В залежності від рівня оцінки кредитна установа попадає у відповідний клас фінансового стану:

— кризовий стан (інтервал оцінки (бали) від 0 до 33,6);

— проблемний стан (інтервал оцінки (бали) від 33,6 до 67,2);

— стан з деякими ознаками проблемності (інтервал оцінки (бали) від 67,2 до 100,8);

— добрий стан (інтервал оцінки (бали) від 100,8 до 134,4);

— відмінний стан (інтервал оцінки (бали) від 134,4 до 168) [1, с. 107].

На наш погляд, основним недоліком вищеназваних методів є відсутність у розрахунку оцінки фінансового стану показників, що характеризують рівень системи ризик - менеджменту банку.

З цієї причини, взявши за основу методику І. Горячека та спеціалістів НБУ, пропонуємо власну систему визначення фінансового стану банку, яка включає у себе шістнадцять економічних показників за наступними групами: «Достатність капіталу», «Якість активів», «Рентабельність», «Ліквідність», «Динаміка», «Рівень якості управління ризиками».

У групу «Достатність капіталу» входять три показники: 1) показник платоспроможності (К 1), який відображає здатність банку своєчасно і в повному обсязі розрахуватися за своїми зобов'язаннями, що випливають із торговельних, кредитних або інших операцій грошового характеру. Чим вище значення показника платоспроможності капіталу, тим більша частка ризику, що її беруть на себе власники банку; і навпаки, чим нижче значення показника, тим більша частка ризику, що її приймають на себе кредитори/вкладники банку; 2) показник співвідношення капіталу до сукупних активів (К 2) відображає розмір капіталу, необхідний для здійснення банком активних операцій; 3) показник співвідношення капіталу до зобов'язань (К 3) визначає достатність власних коштів банку для виконання зобов'язань перед вкладниками та кредиторами.

Друга група «Якість активів» включає два показники, а саме: 1) показник якості кредитного портфеля (А 1), який характеризує ступінь формування резервів під очікувані втрати по кредитним операціям банку 2) показник ефективність проведення активних операцій банку (А 2), який показує питому вагу прострочених позик, сумнівної дебіторської заборгованості та інших сумнівних вкладень банку в його активах.

У третю групу «Рентабельність» входять три показники: 1) показник повернення на активах (ROA), тобто відношення прибутку до банківських активів, який визначає їх рентабельність; 2) показник рентабельності витрат (ROS), який характеризує рівень віддачі витрат банку й оцінює суму прибутку, що припадає на одиницю витрат; 3) показник рентабельності капіталу (ROE), який показує, скільки чистого прибутку припадає на 1 грн капіталу банку і характеризує економічну віддачу капіталу.

У наступну групу «Ліквідність» входять такі показники: 1) показник поточної ліквідності (L 1), який характеризує здатність банку забезпечити своєчасне виконання своїх поточних зобов'язань за рахунок високоліквідних активів (готівка, кошти на вимогу в НБУ та в інших банках); 2) Коефіцієнт ліквідних активів (L 2), який свідчить про те, наскільки велике скорочення балансу може витримати банк, перш, ніж буде змушений продавати неліквідні активи.

До показників групи «Динаміка» належать: 1) показник динаміки депозитів (D 1), який визначається як співвідношення різниці між залишками коштів на кінець і на початок періоду аналізу та обсягом коштів на початок періоду; 2) показник динаміки простроченої заборгованостей за кредитними операціями (D 2), який інформує про стан погіршення кредитного портфеля банку.

У групу «Рівень якості управління ризиками» входять такі показники: 1) показник рівня якості управління фінансовими ризиками (R1), який характеризує якість управління кредитним ризиком, ринковим та ризиком ліквідності; 2) показник рівня якості управління операційним ризиком (R2), який характеризує якість управління технологічним ризиком, ризиком виконавця, корпоративним та інноваційним ризиками; 3) показник рівня якості управління функціональними ризиками (R3), який характеризує якість управління політичним, юридичним, стратегічним ризиками, ризиком ділової репутації та ризиком відмивання коштів, отриманих злочинним шляхом.

У кожного з вказаних показників необхідно досліджувати дві величини: абсолютне його значення та змінність абсолютного значення.

Дослідження абсолютного значення детальних показників за групами «Достатність капіталу», «Якість активів», «Рентабельність», «Ліквідність», «Динаміка» слід проводити шляхом:

— визначення відповідного критерію, який залежно від виду конкретного показника є значенням оптимальним (бажаним), граничним (критичним) або середнім для даної групи банків (абсолютне значення показників групи «Рівень якості управління ризиками» визначається без порівняння з аналогічними за даною групою банків);

— порівняння критерію абсолютної величини показника з його фактичним рівнем конкретного банку, що входить у відповідну групу банків. При цьому оцінці підлягає величина розбіжності між визначеним критерієм та фактичним рівнем показника, яка може бути негативною (0 балів), нейтральною (1 бал), позитивною (2 бали).

Аналогічний метод застосовується для оцінки змінностей абсолютних величин детального показника. Оцінюється погіршення (0 балів), утримання на одному рівні (1 бал) або поліпшення абсолютної величини детального показника (2 бали).

На підставі оцінки абсолютної величини та оцінки її динаміки розраховується інтегральний коефіцієнт фінансового стану банку за формулою 2:

II⁷ = 2?=!^, (форм. 2)

де w - інтегральний коефіцієнт фінансового стану банку; S_t - загальна бальна оцінка показників групи, що визначається за формулою 3:

(форм. 3)

де S_i - загальна бальна оцінка показників групи;

і - номер групи (/=1.. .6); /-номер показника групи (у=1... 15); множник для групи показників;

SBj - оцінка в балах абсолютної величини показника групи;

SZj - оцінка в балах динаміки абсолютної величини показника групи.

Розбивка показників по групах і значення множника зазначені в таблиці.

Таблиця 4 Індикатори оцінки фінансового стану банку

Джерело: складено автором

Інтегральний показник може мати область значень в інтервалі від 0 до 11, і чим більша його величина, тим кращий фінансовий стан банку. Якщо, наприклад, величина інтегрального показника знаходиться в інтервалі 0 - 3,5, фінансовий стан банку можна характеризувати як нестабільний; в інтервалі 3,6 - 7,0 - з ознаками проблемності; в інтервалі 7,1 - 10 - як стабільний (табл. 5).

Таблиця 5 Характеристика фінансового стану банку

Джерело: складено автором

За допомогою показника фінансового стану можна визначити місцезнаходження даного банку у групі аналогічних за обсягом активів кредитних установ. Зменшення величини інтегрального показника означатиме погіршення фінансового стану банку та, як наслідок, його нижчу позицію у групі.

Максимальна увага спеціалістів Національного банку України повинна бути зосереджена на групі банків, інтегральний показник фінансового стану яких перебуває в інтервалі 0 - 3,5. Для таких банків здійснюється додатковий детальний аналіз активів та зобов'язань, визначаються причини змін у структурі доходів та витрат банку, а також дається оцінка ефективність використання інструментів системи ризик-менеджменту. На підставі цього аналізу національний регулятор має прийняти рішення щодо проведення певних санаційних заходів або уведення тимчасової адміністрації.

Висновки

У зв'язку з істотним впливом банків на розвиток інших суб'єктів економічних відносин та значною уразливістю від факторів зовнішнього середовища істотного значення набуває оцінка фінансового стану банків. В умовах фінансової кризи особливу актуальність здобуває проблема управління фінансовими, операційними й функціональними ризиками. Рівень системи ризик-менеджменту необхідно враховувати у процесі розрахунку інтегрального показника фінансового стану кредитної установи.

З урахуванням цього показника національний регулятор може ухвалювати рішення щодо проведенні певних санаційних заходів або введення тимчасової адміністрації у конкретний банк.

Список використаних джерел

1. Болдирєв О. О. Оцінка використовуваних методів діагностики в системі механізмів управління попередження кризових ситуацій в банках // Облік і фінанси АПК. - 2011. - № 4. с. 106 - 1і1с.

2. Аналіз банківської діяльності [Текст]: підручник за заг. ред. д-ра екон. наук, проф. А.М. Герасимовича. - К.: КНЕУ, 2010. - 599 с.

3. Горячек І. Система своєчасного застереження проблем у діяльності банків // Вісник Національного банку України. - 2004. - № 6. - с. 27 - 29.

4. Гончаренко Л. Анализ коммерческих банков. - М.: Финансы и статистика. 2008. - 210 с.

5. Грушко В.І. Системна модель аналізу фінансової стійкості комерційного банку [Текст] / В.І. Грушко, Л. Ю. Петриченко // Фінанси України. - 2001. - № 12. С. 20 - 28.

6. Иванов В.В. Анализ надежности банка [Текст]: практ. пособие / В.В. Иванов. М.: Рус. деловая литература, 1996. - 320 с.

7. Кизим Н.А. Моделирование банкротства коммерческих банков [Текст] / Н. А. Кизим, И. С. Благун, В. А. Зинченко, Чанг Хонг Вен. - Х.: ИНЖЕК, 2003. 220 с.

8. Крухмаль О. В. Оцінка фінансової стійкості банків:інформаційне і методичне забезпечення: автореф. дис. ... к-та. екон. наук [Текст] / О. В. Крухмаль. - Суми, 2007. - 20 с.

9. Л. Майорова Российская практика рейтингования надежности коммерческих банков // Современная экономика: проблемы, тенденции, перспектитвы.- 2011.- №.4. - с. 35-40.

10. Сорокина И., Методические подходы к оценке надежности и устойчивости банка. Отечественные методики оценки надежности банков. // http://bankir.ru/technology/article/4527895.

11. Примостка Л.О. Банківські ризики. Теорія та практика управління: [Текст]: монографія / Л.О. Примостка та ін. - К.: КНЕУ, 2008. - 450 с.

12. Шиллер Р.І. Фінансова стійкість комерційного банку та шляхи її зміцнення [Текст] / Р.І. Шиллер. - Київ: Наукова думка, 1998. - 158 с.

Размещено на Allbest.ru