Проблеми управління бюджетним дефіцитом для забезпечення фінансової безпеки держави

Проведен анализ особенностей управления бюджетным дефицитом в Украине. Исследованы основные риски существования длительного бюджетного дефицита для финансовой безопасности страны. Определена и количественно оценена на основе системы симультативных уравнений взаимосвязь бюджетного дефицита и основных инструментов монетарной политики. Предложены пути снижения темпов его роста в условиях экономического кризиса для обеспечения финансовой безопасности и макроэкономической стабильности

The creation of the continuous budget deficit, especially for the emerging countries, including Ukraine, significantly influence economic stability and security. This lead to the necessity of the search of the appropriate methods of the quantitative estimation of such influence for the major macroeconomic indicators and the new approaches of the administration and regulation of the budget deficit for smoothing financial and economic fluctuations and prevention of the development of the financial crisis in short and long run.

The purpose of this article is to investigate the risk of the continuous budget deficit creation for the economic andfinancial security of Ukrainian economy, to detect and estimate it influense on the major macroeconomic indicators using econometric models, to identify the main problems of the lack of the budget deficit regulation, to propose the solution of such problems and develop the directions of the possible reduction of the budget deficit growth rate for ukrainian economy in short and long run.

To perform the tasks of the research the features of the regulations of the budget deficit for different periods of economic development of Ukraine were analysed, departure the main indicators of the financial security from their critical levels were defined, the simultaneous equations model for formalization of the relationships among budget deficit and main macroeconomic indicators was build, the scenario analysis for different possible situations on the base of estimated model was elaborated and investigated. The received results confirme the serious risk for the financial security of the country and the need of the measures for the reduction of the budget deficit growth rate for Ukrainian economy in short and long run.

Слід зазначити, що внаслідок фіскального розривау дефіциту бюджету, що досяг 289,8 млрд. грн. на початку 2014 р. українська економіка була за крок до дефолту (рис. 2).

Як видно із рис. 2 левова частка дефіциту бюджету була передбачуваною: високий плановий обсяг, завищення обсягу реальних доходів бюджету, наперед сплачені податки, дефіцит пенсійного фонду тощо.

В умовах недостатності коштів для здійснення державних функцій, узгоджена підтримка України з боку Європейського союзу, США та МВФ шляхом надання кредитів у загальному еквіваленті приблизно 20-25 млрд. дол. має стабілізації фінансової ситуації в країні. Проте зазначений обсяг додаткових кредитів посилює рівень заборгованості. Так, у 2014 р. прогнозується зростання державного боргу в еквіваленті 804 млрд. грн. (55% від ВВП) [6]. Це породжує істотний ризик фінансовій безпеці держави, оскільки гранично допустимим вважається борг не більше 60% від ВВП. Зазначене зумовлює необхідність запровадження радикальних заходів щодо покращання управління запозиченими коштами, зменшення ризиків дефолту, визначення дієвих способів скорочення темпів зростання бюджетного дефіциту для досягнення фінансової безпеки держави та макроекономічної стабільності.

Для України, як і для інших країн з трансформаційною економікою, характерним є існування щільного взаємозв'язку бюджетного дефіциту з макроекономічними показниками, а також із інструментами фіскальної і монетарної політики [10]. Слід зауважити, що механізм впливу монетарної політики на бюджетний дефіцит як у розвинутих, так і в країнах з трансформаційною економікою було одним із перших емпірично досліджено М. Даханом, який кількісно оцінив зв'язок негативного сальдо з доходностями позик, валютними резервами та грошовою масою [11]. Його ідеї були розвинуті і в працях українських вчених, зокрема В. Шевчуком [8]. Нами було продовжено дослідження в даному напрямі, зокрема - для адекватного відображення взаємозв'язків між дефіцитом бюджету та основними монетарними показниками. З метою враховування лагових ефектів, нами було специфіковано симультативну систему рівнянь, яка є модифікованою версією моделі [8, с. 524525, 713-715] та має такий загальний вигляд:

BDt = f \Rt _2, FAt, BDt _!>,

M 21 = f \M 2t _!, FA_t, BD_t),

Rt = f ³( Rt E_t, BD_t _!,),

CPIt = f ⁴(CPI_t _!, M 21, BD_t, E_t), де: BD_t - бюджетний дефіцит в t-періоді (у % від ВВП);

M2₁ - грошова маса (агрегат М2) у t- періоді (млн. грн);

R_t - ставка за позиками комерційних банків у t-періоді (%); CPI_t -індекс

споживчих цін у t-періоді (у відсотках (1999 р. індекс=100%));

FA_t - сальдо фінансового рахунку у t- періоді (у % від ВВП);

E_t - номінальний обмінний курс в t-

періоді (у грн. за долар).

Відповідно, екзогенними змінними моделі є обмінний курс, сальдо фінансового рахунку та всі лагові значення, а ендогенними - грошова маса М2, бюджетний дефіцит, ставка за кредитами та рівень інфляції.

Слід зазначити, що перевагою економетричних моделей симультативних

систем рівнянь над окремими багатофакторними регресійними рівнянями є можливість відображення як прямого, так і зворотньоговзаємозв'язкуміж

економічними показниками, а відповідно, і побудови більш реалістичних сценаріїв впливу регулюючих інструментів на зміну бюджетного дефіциту за різних припущень та можливого розвитку подій [3].

Передусім для того, щоб кожен із показників моделі мав однакову вимірність, значення грошової маси М2, інфляції, ставки за позиками комерційних банків та обмінного курсу було переведено у логарифмічний вигляд. Крім того, проведений тест Дікі-Фуллера на стаціонарність даних часових рядів визначив, що їх доцільно використовувати в перших різницях. При цьому ряди дефіциту бюджету та сальдо фінансового рахунку виявилися стаціонарними в рівнях, а тому їх подальше перетворення не вимагалося.

Після оцінювання на реальних квартальних даних за 1999-2013 рр. та з урахуванням наведених вище позначень, специфікована вище модель мала такий вигляд (у дужках наведено значення t-статистики):

AlnM2_t = 0.06+ 0.2AlnM2_t-2 - 0.002FA + 0.005BD_-1 , (5.38) (1.75)(-1.81) (1.91)

A ln R =-0.05-0.3 A ln R_-2 - 0.008BD_t + 0.84A ln E_t, (-3.36) (-2.56)(-105) (4.11)

BD_t =-0.55-2.3866A ln R_-2 - 0.057FA + 0.52BD_t-1, (-2.19) (-1.15)(-1.51) (4.441)

AtaCP/=Q39AnCPI +0.1 Т№пЩ_₂ +0.17AlnE -Q00BD1, (3.96)(3.97)(3.28)-(12).

Зауважимо, що A - є оператором перших різниць.

Проведена повна діагностика як окремих регресійних рівнянь, так і системи загалом, засвідчила адекватність моделі, її вірну специфікацію та здатність відтворювати поворотні точки. Зауважимо, що всі параметри є статистично значимими, а їх знаки - очікуваними. Так, наприклад, зростання бюджетного дефіциту негативно впливає на грошову масу, зменшуючи її на ринку. Крім того, спостерігається падіння процентної ставки та рівня інфляції при скороченні незбалансованості бюджету, що пов'язане із зниженням вартості кредитних послуг та загальним зростанням цін. Простежується зв'язок сальдо бюджету з

сальдо фінансового рахунку, таким чином підтверджуючи, що збільшення сукупного попиту внаслідок іноземних інвестицій спричинює зменшення дефіциту. Отримані результати дозволяють встановити чіткий вплив бюджетного дефіциту на фінансову безпеку країни, що простежується через зміну інших монетарних показників. Зокрема, покращання сальдо бюджету збільшує грошову масу на ринку й уповільнює зростання інфляції, а також знижує процентну ставку за кредитами. У свою чергу, зростання процентної ставки та сальдо фінансового рахунку негативно впливає на дефіцит бюджету. Такий змодельований та кількісно оцінений взаємовплив дозволяє використовувати сальдо бюджету як один із інструментів впливу на фінансову ситуацію в країні та на основі сценарного аналізу визначити тактичні й стратегічні напрями забезпечення економічної безпеки країни шляхом ефективного управління дефіцитом бюджету.

ВИСНОВКИ

Бюджетний дефіцит виступає одним із показників, які ідентифікують національну та економічну безпеку держави. Тривале існування від'ємного сальдо бюджету може спровокувати значні негативні наслідки, а саме: падіння продуктивності виробництва, зростання рівня заборгованості держави, зростання цін, підвищення процентної ставки та інфляції, скорочення інвестиційної привабливості для зовнішніх інвесторів і знецінення національної валюти.

Розроблена нами та оцінена на реальній інформації економетрична модель взаємозв'язку бюджетного дефіциту з основними інструментами монетарної політики держави дозволила оцінити силу його впливу на фінансову безпеку країни.

Крім того, можливість проведення на основі побудованої моделі сценарного аналізу розвитку подій за різних припущень та початкових умов дозволяє визначити зміну сальдо бюджету залежно від декількох передбачуваних варіантів у майбутньому і, відповідно, розробити ефективні заходи запобігання розвитку кризових явищ.

Отже, отримані результати свідчать про достатньо високу загрозу економічній безпеці країни. Крім того, одночасне перевищення більшості критичних значень за показниками безпеки в Україні може призвести до дефолту вже у найближчому майбутньому. Саме тому важливим кроком на сьогодні є розроблення першочергових заходів, які можуть бути застосовані задля зменшення дефіциту бюджету.

Передусім одним із ключових кроків має стати повноцінне середньострокове планування бюджетних показників (3-5 років), а також закріплення граничних норм бюджетної незбалансованості (на рівні 3%). Важливим є також оптимізація боргової політики щодо залучення кредитів і переорієнтація на внутрішні позики, оскільки щороку борговий тиск збільшується та суттєво впливає на бюджетний дефіцит. Невідкладним є перегляд податкової реформи, затвердження нових положень, спрямованих на зменшення податкового тиску на малі підприємства та скасування численних неефективних зборів; продовження пенсійної реформи, суть якої має полягати в скороченні дефіциту Пенсійного фонду України тощо. Реалізація цих, а також інших заходів може сприяти послідовному зменшенню дефіциту бюджету, стабілізації економічної ситуації в Україні та зміцнення фінансової безпеки держави.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Боголіб, Т.М. Середньострокове бюджетне планування як бюджетний механізм стимулювання економічної активності в Україні / Т.М. Боголіб // Інвестиції : практика і досвід. - 2011. - № 12. - С. 121-125.

2. Зайчикова, В.В. Удосконалення бюджетного законодавства в контексті європейського досвіду скорочення дефіциту бюджету / В.В. Зайчикова // Фінанси України. - 2011. - № 5.- С. 56-67.

3. Лук'яненко, І.Г. Сучасні економетричні методи у фінансах : навчальний посібник /

І.Г. Лук'яненко, Ю.О. Городніченко. - К. : Літера лТд, 2002 . - 350 с.

4. Луцик, І.Р. Бюджетна безпека України як одна із складових національної фінансової безпеки держави // І.Р. Луцик, Е.О. Юрій / Кримський економічний вісник : науковий журнал. - № 1(08) лютий 2014. - С. 41-46.

5. Машко, А. Дефіцит бюджету : сутність, причини виникнення та проблеми управління / А. Машко // Соціально-економічні проблеми і держава. - 2012. - Вип. 2(7). - С. 308-314.

6. Офіційний сайт Державної служби статистики України [Електронний ресурс]. - Режим доступу : www.ukrstat.gov.ua

7. Офіційний сайт Міністерства фінансів України [Електронний ресурс]. - Режим доступу : minfin.gov.ua

8. Шевчук, В. Платіжний баланс, економічне зростання і стабілізаційна політика / В. Шевчук. - Львів : Кальварія, 2008. - 734 с.

9. Ярошенко, Ф.О. Бюджетні дефіцити як інструмент посткризового відновлення світової економіки / Ф.О. Ярошенко // Фінанси України. - 2011. - № 1. - С. 3-12.

10. Albu Lucian-Liviu, Pelinescu Elena. Sustainability of the Public Debt and Bugdet Deficit/ Lucian-Liviu Albu, Elena Pelinescu. - RCEP/WP no.4/October 2000. - 26 p. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : pdc.ceu.hu/archive/00001028/01/1.pdf

11. Dahan Momi. The Fiscal Effects of Monetary Policy /Moma Dahan. - IMF Working Paper.-May 1998. - 19 p.

Размещено на Allbest.ru