Досвід справляння податку на додану вартість в сільському господарстві Польщі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДОСВІД СПРАВЛЯННЯ ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ ПОЛЬЩІ

Кобялка Анна

доктор

Аграрна академія в Любліні, Польща

В статті розглядаються особливості оподаткування податком на додану вартість (ПДВ) польських підприємств, основною діяльністю яких є сільське господарство.

In the article the features of taxing by a value added tax (VAT) of the Polish enterprises are considered, basic activity of which are agriculture.

Вступ

На сьогоднішній день реформа системи оподаткування аграрного сектора України так і не доведена до кінця та потребує подальшого вдосконалення. Українська система оподаткування таких суб'єктів сільськогосподарської діяльності є подібною до російської, проте польська є абсолютно іншою. Найбільше питань у сільськогосподарських товаровиробників як України, так і Польщі виникає у сфері оподаткування податком на додану вартість.

Для аграріїв України запроваджено спрощене оподаткування, а саме: фіксований сільськогосподарський податок та спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість[1]. Відповідно до Закону Польщі „Про ПДВ”, сільськогосподарська діяльність - це є господарська діяльність, витрати якої скеровані на придбання необхідних засобів сільськогосподарського призначення[2]. Аграрні підприємства в залежності від виду сільськогосподарської діяльності підлягають під обов'язок справляння податку на сільськогосподарську діяльність, податку на нерухомість, лісового податку та податку на спеціальну сільськогосподарську продукцію. Також сільськогосподарських товаровиробників частково стосується податок на транспортні засоби, умовою справляння якого є володіння вантажними транспортними засобами, причепами, тракторами та інше. В Польщі для підприємств, основною діяльністю яких є сільське господарство, запроваджено пільгові умови оподаткування ПДВ.

Метою даної статті є висвітлення досвіду Польщі щодо системи оподаткування податком на додану вартість сільськогосподарських товаровиробників.

Загальні умови справляння ПДВ на території Польщі

Податок на додану вартість є непрямим податком, базою оподаткування якого є добавлена вартість з операцій купівлі - продажу, які пов'язані з отриманням прибутку. Платником такого податку вважаються ті суб'єкти підприємницької діяльності, які самостійно здійснюють господарську діяльність[3]. Об'єктом оподаткування податком підлягають операції з: поставки товарів та послуг; імпорту, експорту товарів; придбання товарів в країнах-учасниках Європейського Союзу; поставки товарів до країн-учасників Європейського Союзу.

Закон Польщі „Про ПДВ” встановлює аж чотири ставки податку: 0%, 3%, 7%, 22%. Подібно до українського законодавства за „нульовою” ставкою оподатковуються операції експорту та поставка товарів країнам-учасникам Європейського Союзу. Основною ставкою оподаткування є 22 відсотки, відповідно 3% та 7% це пільгові ставки на визначені законом операції.

Сума податку, що підлягає сплаті до бюджету, визначається як різниця між податковим зобов'язанням (podatek naleїny) та податковим кредитом (podatek naliczony). Відповідно, податкове зобов'язання постає при операціях продажу товарів, робіт та послуг (так званому обороті), а податковий кредит виникає із сум сплачених за придбані товари (роботи, послуги) чи імпорт. Позитивна різниця між податковим зобов'язанням так кредитом підлягає сплаті до бюджету. У випадку, коли сума податкового кредиту перевищує суму податкового зобов'язання, така різниця між ними повертається платникові податку на його банківський рахунок або, за його згодою, зменшує податкове зобов'язання наступних звітних періодів.

Платник податку повинен сплачувати та подавати декларацію до 25 числа наступного за звітним місяцем (кварталом). Для суб'єктів малого підприємництва надана можливість вибору касового методу справляння податку та складання декларації за квартальні періоди часу.

Умови справляння податку на додану вартість в сільському господарстві

Об'єктом оподаткування ПДВ в сільському господарстві є вироблена товаровиробником сільськогосподарська продукція або надання ним сільськогосподарських послуг.

Подібно до українських реалій Закон Польщі „Про ПДВ” містить багато змін та доповнень. Наприклад, сільськогосподарська продукція підлягає оподаткуванню ПДВ лише з 2000 року [4]. А зміни 2005 року встановили певний ліміт в сумі отриманих доходів з продажу, перевищення якого зобов'язує платника податку до обов'язкової реєстрації, а також надає можливість скористатися пільгами для сільськогосподарських товаровиробників. Перевищення даного ліміту, який дорівнює 800000 євро, зобов'язує суб'єкта сільськогосподарської діяльності утримувати ПДВ на загальних умовах та вести податковий облік.

Реалізація сільськогосподарської продукції та послуг підлягає оподаткуванню ставкою ПДВ 7%. Проте, на термін від 1 травня 2004 року до 30 квітня 2008 року встановлено пільгову ставку, яка становить 3% від вартості сільськогосподарської продукції та робіт.

Податковий кредит сільськогосподарського товаровиробника складається із сплачених сум податків за всіма ставками податку. Ставка податку, яка становить 22%, є в більшості сільськогосподарських операціях придбання. Ця ставка є досить вагомою для аграрних підприємств, оскільки нею обкладено більшість продукції, матеріалів та послуг, які закуповує таке підприємство, а відповідно має право суму ПДВ можу віднести до податкового кредиту. Передусім це є отримані послуги енергії; придбані машини та прилади для сільськогосподарського та лісового господарства; сільськогосподарські трактори та причепи; господарське знаряддя та машини до продукції саду; будівельні матеріали та роботи; вироби з дерева. Об'єктом оподаткування за ставкою податку у розмірі 3% є різні засоби до сільськогосподарської продукції; насіння; матеріал кормовий; саджанці; послуги пов'язані з сільським господарством, зберіганням та годівлею тварин; послуги лісництва; рибальства. За ставкою податку 7% оподаткуванню підлягають агротуристичні та ветеринарні послуги, вироби з торфу та опалювальна деревина[5].

Пільговий режим оподаткування ПДВ сільськогосподарської діяльності

В Польщі для аграрних підприємств встановлено пільги, скористатися якими можуть за умови, якщо їх річний дохід не перевищив 800000 євро. Таким підприємствам надано право реалізовувати сільськогосподарську продукцію власного виробництва та надавати сільськогосподарські послуги без обов'язкової реєстрації та справляння податку на додану вартість. В такому випадку сільськогосподарський виробник не є платником податку на додану вартість, але він має право на отримання 5% повернення податку на відшкодування понесених витрат з ПДВ при придбанні сировини та техніки. Такий режим оподаткування сільськогосподарських підприємств називають спрощеним.

При виборі спрощеного оподаткування таким підприємствам не обов'язково звітувати та справляти ПДВ до бюджету. Повернення 5% податку відбувається за такою схемою: при реалізації своєї продукції підприємство виставляє покупцю накладну, сума якої збільшено на 5%. Таке повернення вважається компенсацією за переплачений ПДВ за ставками 3, 7 та 22% при закупівлі необхідних активів для проведення сільськогосподарської діяльності. За такою системою оподаткування працює більшість малих польських підприємств, основною діяльністю яких є сільське господарство.

Такий режим оподаткування є вигідним і для іншої сторони трансакції купівлі-продажу, тому що підприємство-покупець, яке закупило продукцію у підприємства-продавця, має право зменшити своє податкове зобов'язання з ПДВ на 5% від суми придбання. Проте, якщо підприємство закуповує у сільськогосподарського підприємства, яке працює на загальних умовах оподаткування з ПДВ, то має право зменшити своє податкове зобов'язання з ПДВ лише на 3% від суми закупівлі. Тому купівля продукції у сільськогосподарського виробника за спрощеною системою оподаткування є вигіднішою.

Сільськогосподарські підприємства можуть відмовитися від спрощеної системи оподаткування ПДВ та перейти на загальну при виконанні кількох умов. По-перше, доходи з реалізації сільськогосподарської продукції такого підприємства за попередній календарний рік не повинні перевищувати встановлену суму 20 тис. злотих. По-друге, скласти до податкових органів за місцем реєстрації відповідну заяву. По-третє, додатково вимагається надання за попередні три місяці детального обліку операцій з продажу для того, щоб податковий орган міг перевірити отриману суму доходів з проведених операцій продажу такого підприємства.

Після того, як платник податку з спрощеної системи оподаткування ПДВ переходить на загальну, він має здійснювати детальний податковий облік операції придбання та продажу для визначення необхідної суми сплати податку. Такий облік проводиться в певних реєстрах придбання та продажу.

Досить цікавим моментом є те, що в Польщі сільськогосподарське підприємство за спрощеною системою оподаткування ПДВ може паралельно здійснювати і іншу підприємницьку діяльність. На Україні, якщо таке підприємство хоче скористатися з спеціального режиму оподаткування ПДВ, його валовий дохід сільськогосподарської діяльності має становити не менше ніж 50%[7]. Подібною умовою як на Україні, так і в Польщі є окреме ведення обліку таких доходів та витрат. Польське підприємство окрім пільгового оподаткування з ПДВ на сільськогосподарську діяльність може скористатися пільгами ПДВ на іншу діяльність. Також законодавством дозволяється не бути платником податку ПДВ і з іншої діяльності, якщо дохід з такої діяльності за звітний попередній період не перевищує 10000 євро. Відповідно, якщо у такого суб'єкта доходи з іншої діяльності в податковому році перевищили встановлену межу, то він зобов'язаний зареєструватися як платник податку ПДВ вже з іншої господарської діяльності. При чому одночасно йому залишається пільга з ПДВ на аграрну діяльність.

Якщо сільськогосподарське підприємство сплачує ПДВ з сільськогосподарської і з іншої діяльності на загальних умовах, то воно повинно проводити загальний податковий облік для всієї підприємницької діяльності[8].

Спеціальний режим обкладання ПДВ в Україні

сільськогосподарський податок додана вартість

В Україні для сільськогосподарських товаровиробників запроваджено спеціальний режим обкладання ПДВ щодо операцій з продажу продукції, товарів (робіт та послуг) власного виробництва, окрім операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса в живій вазі [6]. Такі товаровиробники ведуть окремий податковий облік податкових зобов'язань та податкового кредиту за спеціальним режимом оподаткування ПДВ. Позитивну різницю між сумою ПДВ, отриманою сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців та сумою цього податку, сплаченого ними постачальникам, окрім операцій закупівлі молока та м'яса, повинні у передбачені терміни сплати ПДВ перераховувати на спеціальний рахунок, відкритий в установі банку. Перераховані кошти на такий окремий рахунок вважаються такими, що використовуються лише за цільовим призначенням. Таке підприємство звітує щомісяця за цілі використаних коштів з спеціального рахунку. Тобто сільськогосподарські підприємства не перераховують належну суму ПДВ до бюджету, а залишають у своєму розпорядженні. Такий механізм вважається державною дотацією, що має цільовий напрям використання, за порушення якого передбачено відповідальність. Відповідно порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарським товаровиробникам, які виступають платниками ПДВ щодо операцій з продажу товарів (робіт та послуг) власного виробництва, включаючи продукцію, виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини затверджено спеціальною постановою № 271[7]. Якщо підприємство отримує від'ємну різницю між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту ПДВ по зазначений операціях, то така різниця зараховується на зменшення податкових зобов'язань наступних звітних періодів.

У порівнянні з польським досвідом, для українських аграрних підприємств не створено можливості одночасно не бути платником ПДВ з іншої (додаткової) діяльності та бути з сільськогосподарської. Якщо сільськогосподарський виробник здійснює ще і іншу діяльність, то він повинен оподатковувати її на загальних підставах податком на додану вартість та вести окремий податковий облік.

Згідно Закону України „Про ПДВ” встановлено ще два спеціальні режими спрямування та використання сум ПДВ, зокрема для:

- переробних підприємств, суми ПДВ яких за реалізовану ними продукцію виготовлену з м'яса та молока, придбаних у сільськогосподарських товаровиробників, не перераховуються до бюджету, а спрямовуються на виплату дотацій таким сільськогосподарським виробникам;

- сільськогосподарських підприємств, суми ПДВ яких підлягають сплаті до бюджету за реалізовані ними власне молоко та м'ясо, повністю залишаються у їх розпорядженні і спрямовуються на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продуктів птахівництва.

Вище вказаний механізм оподаткування був введений на 2001-2004 роки але щороку його продовжують. На сьогодні вважається, що звільнення від оподаткування сільськогосподарських товаровиробників досить суттєво впливає на дохід бюджету держати, проте така система зменшує податкове навантаження на такі підприємства. В пропозиціях внесення змін до Закону про ПДВ пропонується повернутися до пільгової ставки податку на рівні 12%.

Слід зазначити, що запроваджений в Україні пільговий режим оподаткування для вибраних переробних підприємств створює додаткові клопоти з веденням окремого податкового обліку по придбаній сировині та виготовленої готової продукції від сільськогосподарських товаровиробників та інших постачальників. Проте, якщо розглядати сільськогосподарського товаровиробника, то йому по зазначених законом операціях створено хороші умови, оскільки належну суму ПДВ таке підприємство не зобов'язано сплачувати до бюджету, крім того воно може отримати дотацію від переробних підприємств. Але закон, окреслюючи лише м'ясо-молочну сировину, оминає інші галузі сільського господарства, які також потребують фінансової підтримки. Також більшість сільськогосподарської продукції реалізується за безготівкових розрахунок, а така реалізована продукції в обліку не відображається. Невеликі сільськогосподарські підприємства взагалі не вказують в обліку тих об'ємів продукції, при якій вони зобов'язані до реєстрації платниками податку на додану вартість. Тому зміни в податковому законодавстві незначно повпивають на більшість сільськогосподарських товаровиробників України. Головним в пропозиціях про нарахування ПДВ є те, що і надалі аграрій не сплачуватиме податок до бюджету, яка у вигляді цільової дотації залишатиметься у розпорядженні платника.

Підсумовуючи, слід зазначити, що представлений механізм пільгового оподаткування ПДВ сільськогосподарських підприємств Польщі, в порівнянні з Україною, не вимагає настільки великої конкретики, є більш простішим та зрозумілішим. В сільськогосподарській діяльності Польщі пільгове оподаткування існує вже сьомий рік, а пільгова система все більше привертає увагу польських аграріїв. Створення спрощеної системи оподаткування ПДВ для таких підприємств надає можливість не бути її платниками, а отримувати певний відсоток відшкодування. Цей механізм можна назвати своєрідною дотацією зі сторони держави. Проте, якщо підприємство працює на великих оборотах, воно має можливість отримати відшкодування витрат, пов'язаних з ПДВ при операціях купівлі. Такі умови є досить корисними для польських підприємців особливо в ситуації отримання великих інвестицій на проведення аграрної діяльності. Наведений механізм може стати прикладом для України в подальшій реформі системи оподаткування аграрного сектору в контексті євроінтеграції.

Література

1. А.Ю.Рыманов, Особенности налогообложения в аграрных секторах экономики Украины и России (сравнительная оценка), // Проблемы современной экономики- 2002 р.-№3(7),с.25.

2. Ustawa z dnia 11 marca 2004 r. o podatku od towarуw i usіug, Dz. U. nr 55, poz. 535 z pуџn. zm.

3. Broszura informacyjna, Ustawa z dnia 11 marca 2004 r. o podatku od towarуw i usіug, Ministerstwo Finansуw, kwiecieс 2004, www. mf.gov.pl., s.5.

4. Ustawa z dnia 20 lipca 2000 roku o zmianie ustawy o podatku od towarуw i usіug oraz podatku akcyzowym i ustawy o opіacie skarbowej, Dz. U. nr 68, poz. 805.

5. K. Stefaniak, Podatek od towarуw i usіug (VAT) w rolnictwie, http://odr.zetobi.com.pl/ekonom/ ekon015.htm.

6. Закон України від 03.04.97 р., № 168/97-ВР,,Про податок на додану вартість”.

7. Роз'яснення ДПА, Особливості справляння ПДВ у сільському господарстві, „Вісник податкової служби України”, http://www.visnuk.com.ua.

8. K. Kotewicz, Podatek VAT w rolnictwie na zasadach ogуlnych, Zarz№dzanie w rolnictwie, czerwiec 2007, s. 17-19.

Размещено на Allbest.ru