Аналіз системи контролю неплатоспроможних підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Аналіз системи контролю неплатоспроможних підприємств

Київський національний економічний

університет імені Вадима Гетьмана

Досліджено інформаційну модель аудиту кредиторської заборгованості при процедурах банкрутства. Розглянуто етапи аудиту кредиторської заборгованості на підприємствах-банкрутах.

An information model of accounts payable auditing in the process of bankruptcy procedures has been researched. Consideration has been given to the stages of accounts payable audit at bankrupt enterprises.

Загальнометодичні принципи аудиту кредиторської заборгованості включають:

1) Перевірку реальності сальдо по рахунках відображення кредиторської заборгованості, що здійснюється по загальній і детальній (рис.3.) методиці:

Рис.3. Схема загальної перевірки реальності сальдо кредиторської заборгованості.

У даному випадку неможливо звірити показники бухгалтерського балансу з реєстром кредиторів через розбіжність дат у складанні даних документів і, як наслідок, розбіжність сум кредиторської заборгованості.

У бухгалтерському балансі, Головній книзі й оборотно-сальдовій відомості суму кредиторської заборгованості показано в розрізі різновидів зобов'язань перед: трудовим колективом по виплаті заробітної плати; бюджетом по обов'язкових платежах; позабюджетними фондами; іншими кредиторами.

Схема контролю за загальною методикою в даному випадку не зачепає специфіки банкрутства підприємства.

Перевірку реальності сальдо кредиторської заборгованості за детальною методикою проводиться з метою перевірки сум, зазначених у реєстрі встановлених вимог кредиторів з документами, що підтверджують факт виникнення заборгованості.

Відповідно до статті 31 закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», встановлено черговість задоволення вимог, тому в залежності від виду зобов'язань схема перевірки реальності сальдо буде мати наступний вигляд (рис.4.):

1. По зобов'язаннях перед кредиторами 2 черги.

Рис. 4. Схема детальної перевірки реальності сальдо по 2 черзі.

2.По кредиторах 3 черги

Перевірка проводиться по кожному виду кредиторів 3 черги (рис.5.):

Бюджет

Єдиний податок

Інші кредитори

Рис.5. Схема детальної перевірки зобов'язань 3 черги.

Пені, штрафи за несплату обов'язкових платежів, нараховані до початку процедур банкрутства, погашаються після задоволення вимог кредиторів 3 черги (по основному боргу), то сума основного боргу і сума фінансових санкцій показуються в реєстрі кредиторів і у вимогах кредиторів роздільно, тому перевірка робиться і по основному боргу, і по пеням, штрафам.

2) Контроль дотримання термінів створення і погашення заборгованості.

Незатребувана кредиторська заборгованість у відповідності Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність України» від 16.07.99р. №996-XIV списується на фінансові результати після закінчення терміну задавнення позову.

3) Перевірку дійсності угод.

В ст. 39 «Недійсність мирової угоди або її розірвання та наслідки невиконання мирової угоди» Закону України ««Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» зазначені ознаки, по яких, при заяві тимчасового керуючого або кредитора, угода визнається недійсною: угоди, що приводять до збитків; угоди, що порушують права інших кредиторів; угоди по виділенню частки засновнику боржника.

4) Виявлення ознак фіктивного чи навмисного банкрутства.

В наказі Міністерства економіки України «Про Методичні рекомендації щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства» зазначені ознаки, по яких дії боржника можна класифікувати як фіктивне або навмисне банкрутство.

Згідно цього наказу, якщо в боржника є можливості задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі, а він оголосив про своє банкрутство, то це є фіктивним банкрутством і боржник несе кримінальну відповідальність. Якщо ж було виявлене доведення до банкрутства органами управління боржника, що мають право визначати його дії чи впливати на його рішення, то це є ознакою навмисного банкрутства, за яке органи управління боржника також несуть кримінальну відповідальність. Як правило, довести наявність таких ознак досить складно. Аудитор за результатами перевірки бухгалтерських документів виражає свою думку про наявність таких ознак, а суд може призначити судово-економічну експертизу, що робить висновок про фіктивне чи навмисне банкрутство.

Тобто з того моменту, коли господарський суд винесе рішення про банкрутство, припиняється задоволення всіх майнових вимог кредиторів, у тому числі по виконавчих листах по майнових стягненнях і виділення частки засновникам.

З метою забезпечення контролю визначення про визнання боржника банкрутом відправляється в усі контролюючі організації (банки, податкові й інші уповноважені органи).

Вважається за необхідне відмітити той факт, що дані обмеження повинні бути зафіксовані в наказі з підписами керівника і тимчасового керуючого. Подібний документ на підприємстві відсутній, і ця інформація ніде не відбита.

При введенні розпорядження майном боржника органи управління боржника не відстороняються від керівництва, однак на їхню діяльність накладені істотні обмеження в частині операцій, здатних значно вплинути на майнове положення підприємства і здійснення діяльності підприємства.

Для перевірки дотримання даних вимог контролюються угоди, зроблені після дати визнання боржника банкрутом і введення спостереження з метою виявлення договорів і інших документів, не завірених підписом тимчасового керуючого.

Встановлення розміру вимог кожного кредитора здійснюється при процедурі розпорядження майном боржника на стадії підготовки перших зборів кредиторів.

На даному етапі необхідно перевірити своєчасність пред'явлення вимог кредиторів, правильність встановлення їхніх вимог, правильність документального оформлення вимог кредиторів і правильність складання реєстру кредиторів.

Кредитори вправі висувати свої вимоги з дати опублікування повідомлення про введення розпорядження майном боржника.

Методом вибіркової перевірки контролюється дотримання терміну пред'явлення вимог. Конкретна вимога кредитора на момент його заяви може вважатися встановленою і не встановленою (рис.6.).

Рис.6. Схема встановлення вимог кредиторів

Вимоги кредиторів повинні містити наступні показники:

Найменування кредитора з вказівкою організаційно-правової форми;

Повна юридична адреса кредитора;

Загальну суму заборгованості;

Розшифровку вимог кредитора (окремо сума основного боргу і сума фінансових санкцій на момент введення розпорядження майном боржника)

Перелік прикладених документів, що свідчать про визнання боржником суми заборгованості;

Підпис керівника чи головного бухгалтера.

Вимоги кредиторів із прикладеними документами направляються тимчасовому керуючому для включення їх до реєстру кредиторів.

У реєстрі вказується:

Зведення про кожного кредитора - найменування з вказівкою організаційно-правової форми і повна юридична адреса;

Зведення про розмір його вимозі по грошових зобов'язаннях;

Черговість задоволення кредиторів.

Реєстр кредиторів є підставою для розрахунків із кредиторами після введення наступної процедури банкрутства.

Метою кредиторів є забезпечення найбільш повного задоволення своїх економічних інтересів. При ухваленні рішення на зборах кредиторів кожен з них зіштовхується з необхідністю вибору найбільш раціонального рішення. Аналіз прийнятого кредиторами рішення представлений на рис.7.

Рис.7. Методика аналізу ефективності застосування відповідних процедур банкрутства

При початку конкурсного виробництва після періоду розпорядження майном боржника здачу повноважень органів управління боржника здійснює керівник підприємства банкрута. Конкурсний керуючий (ліквідатор) приймає всі атрибути влади на підприємстві.

Не зважаючи на те, що змінюється склад органів управління підприємства банкрута, то необхідно внести коректування в організаційну структуру підприємства з відображенням даної зміни в наказі. Тому в даному дослідженні основною метою конкурсного виробництва є задоволення вимог кредиторів, що здійснюється на підставі реєстру кредиторів.

Таким чином, до реєстру включаються тільки встановлені вимоги кредиторів, тому і виникає необхідність розмежування кредиторської заборгованості, що підлягає і не підлягає погашенню.

На думку авторів, дані зміни доцільно вносити не з початку наступного року, а з моменту введення в дію визначення господарського суду про відкриття конкурсного виробництва.

Таким чином, узагальнюючи все вищесказане, можна зробити висновок, що проблеми формування та аналізу системи контролю за правильністю і своєчасністю погашення заборгованості відповідно до реєстрів кредиторів є вельми актуальною на сучасному етапі реформування економіки і тому її вирішення потребує подальшого ретельного розгляду і наукового дослідження.

Література

1. Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.95р. №2343-ХІІ в редакції Закону України від 30.06.99р. №784-XIV, зі змінами та доповненнями.

2. Наказ Міністерства економіки України від 17 січня 2001 року №10 «Методичні рекомендації щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховуванням банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства».

Размещено на Allbest.ru