Проблеми й перспективи вдосконалення спрощеної системи оподаткування в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Проблеми й перспективи вдосконалення спрощеної системи оподаткування в Україні

Якубів В.М., Боришкевич І.І.

Анотація. У статті висвітлено основні проблеми застосування чинної в Україні спрощеної системи оподаткування суб'єктів малого підприємництва. Узагальнено критеріальні ознаки віднесення суб'єктів малого підприємництва до певних груп платників єдиного податку. Проаналізовано досвід зарубіжних країн стосовно застосування систем оподаткування для малого бізнесу. Обґрунтовано конкретні пропозиції щодо напрямів удосконалення існуючої системи оподаткування в Україні з метою покращення становища суб'єктів малого підприємства.

Ключові слова: спрощена система оподаткування, малий бізнес, суб'єкти малого підприємництва, єдиний податок, удосконалення.

The basic problems of application of the operating in Ukraine simplified system of taxation of small business entities are reflected in the article. Generalized criterion signs of taking of small business entities to the certain groups of payers of the single tax. Experience of foreign countries is analyzed in relation to application of the systems of taxation for small business. Grounded specific suggestions in relation to directions of improvement of the existent system of taxation in Ukraine with the purpose of improvement of position of small enterprises.

Keywords: simplified system of taxation, small business, small business entities, united tax, improvement.

На сучасному етапі розвитку України провідним сектором ринкової економіки є малий бізнес. Він представлений різними суб'єктами малого підприємництва залежно від установлених критеріїв, а саме - фізичними особами, які зареєстровані як фізичні особи-підприємці, і юридичними особами. У першу чергу, за рахунок діяльності таких суб'єктів задовольняються місцеві потреби в товарах і послугах, тобто соціальні потреби населення, а також спостерігається прогресивний розвиток конкуренції, що є характерною ознакою для всіх ринкових економік. Зростання частки малих та середніх підприємств у загальній структурі підприємництва є позитивним явищем, оскільки якщо брати до уваги великі підприємства, то їх розвиток, як правило, супроводжується розвитком монополій, незважаючи на антимонопольну політику. Окрім того, реєстрація нових суб'єктів малого підприємництва збільшує кількість робочих місць, тим самим знижуючи рівень безробіття в країні, забезпечує умови для підвищення соціально-економічного становища населення та підвищення наповненості місцевих бюджетів за рахунок сплати єдиного податку. Так, у цілому по Україні лише за січень 2013 року ця категорія платників перерахувала до казни понад 456 мільйонів гривень. А це удвічі більше, аніж за аналогічний період минулого року [1]. Проте, незважаючи на реформи уряду 2013 року, згідно з якими заяви про перехід на спрощену систему оподаткування приймаються в електронному вигляді, а ставки єдиного податку для різних груп підприємців поступово знижуються, розвиток тіньового бізнесу цього сектору продовжує існувати.

Суб'єкти малого підприємництва є важливою рушійною силою становлення підприємництва й економічного розвитку України. На фоні світової фінансової кризи розвиток малих підприємств у нашій країні є складним і проблемним. Тому важливим елементом підтримки суб'єктів малого підприємництва є вдосконалення системи їх оподаткування та звітності.

Актуальність нашого дослідження також випливає з того, що важливим є вдосконалення спрощеної системи оподаткування й звітності з урахуванням пріоритету - максимального наповнення дохідної частини бюджету. Очевидно, що процес розвитку малих підприємств повинен мати стратегічну спрямованість, яка передбачає, що, забезпечуючи умови підтримки малого бізнесу, досягається кількісно-якісний розвиток підприємництва, що в майбутньому створюватиме мультиплікативний ефект в економіці країни.

У сучасних умовах розвитку економіки України питаннями стосовно вдосконалення системи оподаткування суб'єктів малого підприємництва займаються такі вітчизняні вчені: М.Азаров, Л.Бабич, Ф.Бутинець, О.Василик, В.Вишневський, А.Возняк, А.Гальчинський, В.Геєць, Ю.Ємченко, В.Завгородній, В.Кравченко, М.Крупка, В.Лит- виненко, О.Лобанов, В.Люткевич, І.Лютий, В.Приймак, А.Соколовська, Ф.Ярошенко, а серед закордонних дослідників варто відзначити П.Бернса, Й.Ворста, П.Друкера, П.Ра- вантлоу, Д.Сторея, П.Хейне, Й.Шумпетера. Водночас на практиці існує ще багато проблем застосування спрощеної системи оподаткування і звітності. Одним з аспектів підтвердження недосконалості існуючої спрощеної системи є той факт, що в Івано- Франківській області у 2013 році не було зареєстровано жодного суб'єкта малого підприємництва - фізичної особи, який би перебував на III групі єдиноподатників за ставкою 3%. У цілому по Україні цей показник становив 0,7% від усіх підприємців- єдиноподатників. Чи доцільно було виділяти цю групу, якщо вона є неприйнятною для підприємця? Чи доцільніше зробити систему оподаткування більш гнучкою й адаптованою для потреб бізнесу?

Постановка завдання. Метою статті є аналіз розвитку малого бізнесу в Україні й удосконалення системи оподаткування суб'єктів малого підприємництва для зменшення тіньового бізнесу цього сектору.

Для досягнення поставленої мети використовувалися такі методи: аналізу й синтезу, розрахунково-конструктивний, порівняння, узагальнення та наукової абстракції.

Результати. Значний вклад суб'єктів малого бізнесу в забезпеченні конкурентного середовища, гнучкості національної економіки, створенні додаткових робочих місць, а також збільшення податкових надходжень, знайшов свій вияв у проведенні спеціальних заходів державної політики та розробці державою різних реформ стосовно підтримки розвитку малого бізнесу.

Програмою економічних реформ на 2010-2014 роки “Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава” визначено необхідність поліпшення бізнес-клімату, забезпечення дерегуляції в господарській діяльності, подальшого розвитку підприємництва.

Прийнято Закон України від 22 березня 2012 року № 4618-VI “Про розвиток та державну підтримку малого та середнього підприємництва в Україні” [2], яким визначені основні напрями державної політики у сфері розвитку малого та середнього підприємництва і який спрямований на: створення сприятливих умов формування конкурентного середовища в економіці України; підтримку підприємницької ініціативи громадян; стимулювання інвестиційної та інноваційної активності суб'єктів малого й середнього підприємництва та поліпшення їх фінансового стану.

Відповідно до даних, що наведені в Державному комітеті статистики України, за станом на 1 січня 2012 р. у структурі вітчизняного підприємництва за розміром підприємництва частка малих підприємств становила 93,7%, середніх - 5,7% та великих - 0,6%. Протягом 2010-2012 років ці показники не зазнали суттєвих змін [3].

Найбільша кількість суб'єктів малого підприємництва здійснює свою діяльність в Івано-Франківській області, місті Київ, Миколаївській, Одеській, Харківській, Запорізькій, Закарпатській і Чернівецькій областях.

Відповідно до ст. 55 Господарського кодексу України, суб'єктами мікропідпри- ємництва є:

фізичні особи, зареєстровані в установленому законом порядку як фізичні особи- підприємці, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 10 осіб і річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 2 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України;

юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 10 осіб і річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 2 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.

Суб'єктами малого підприємництва є:

фізичні особи, зареєстровані в установленому законом порядку як фізичні особи- підприємці, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб і річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України;

юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб і річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України [4].

З метою регулювання діяльності суб'єктів малого підприємництва використовується спрощена система оподаткування обліку та звітності. Згідно із цією системою, в Україні виділено 6 груп спрощенців: 4 групи для фізичних осіб-підприємців і 2 групи - для юридичних осіб залежно від різних критеріїв [5-7] (табл. 1). оподаткування мале підприємництво платник

Оскільки розмір мінімальної заробітної плати, починаючи з 1 грудня 2013 року становить 1 218 грн, то розмір єдиного податку для першої групи - фізичних осіб-підприємців знаходиться в межах від 12,18 грн (1 218 грн * 0,01) до 121,8 грн (1 218 грн * 0,1). Відсоток сплати єдиного податку від мінімальної заробітної плати встановлюється територіальним органом Міністерства доходів і зборів України. Розмір єдиного податку для другої групи - фізичних осіб-підприємців знаходиться в межах від 24,36 грн (1 218 грн * 0,02) до 243,6 грн (1 218 грн * 0,2).

Таблиця 1

Критерії для суб'єктів господарювання, які можуть обрати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності

Стосовно сплати податку для всіх наступних груп спрощеної системи оподаткування, то встановлені ставки податку справляються з отриманого доходу єдиноподат- ників, а не з прибутку, як це передбачено для загальної системи оподаткування. Нагадаємо, що ставка податку на прибуток, починаючи з 1 січня 2013 року становить 19%, а у 2014 році передбачається її зниження до 16%.

Суб'єкти малого підприємництва можуть отримувати певні доходи й при цьому нести великі витрати, у такому разі прибуток буде незначним. Тобто платники таких категорій при незначному прибутку сплачують досить велику суму податку, оскільки він розраховується з доходу. У середньому рентабельність для суб'єктів малого бізнесу становить 10%. Виходячи із цього, розрахуємо розмір єдиного податку при різному рівні витрат для суб'єктів 3 та 4 груп. Припускаємо, що всі отримані доходи та понесені витрати пов'язані з реалізацією продукції. Розрахунок подамо у вигляді таблиці 2.

Таблиця 2

Розрахунок розміру єдиного податку при різному рівні доходів і витрат підприємства

Отже, якщо припустити, що рентабельність становить 10%, то єдиноподатнику вигідніше сплачувати податок за ставкою 3% зі сплатою ПДВ, ніж за ставкою 5% без сплати ПДВ. Розрахуємо це співвідношення:

Варіант 1

21 800/33 000 * 100% = 66,06%

100% - 66,06 = 33,94%

Варіант 2

36 333,2/55 000 -100% = 66,06 100% - 66,06 = 33,94%

Варіант 3

101 733,2/154 000 * 100 % = 66,06%

100% - 66,06 = 33,94%

Тепер розрахуємо частку єдиного податку за ставкою 5% у частині прибутку по кожному з варіантів:

Варіант 1

33 000/60 000 * 100% = 55%

Варіант 2

55 000/100 000 * 100% = 55%

Варіант 3

154 000/280 000 * 100% = 55%

Таким чином виходить, що зі свого прибутку при рівні рентабельності 10% суб'єкти малого підприємництва повинні сплачувати 55% єдиного податку від суми отриманого доходу. Тому таке оподаткування при заданих умовах є неефективним, оскільки їм доцільніше перебувати на загальній системі оподаткування, де ставка податку з прибутку становить 19%.

Підсумовуючи, очевидно, що застосування чинної спрощеної системи оподаткування доходів є неадекватним і не стимулює малі підприємства ефективно працювати й розвиватись.

Вивчення зарубіжного досвіду застосування спрощеної системи оподаткування для малого бізнесу [8] показує, що ефективними є системи оподаткування, які передбачають оподаткування прибутку, а не доходу та диференційовані системи.

Ураховуючи наявні недоліки діючої спрощеної системи оподаткування, пропонуємо здійснити ряд змін:

удосконалити систему, оскільки базою оподаткування має бути сума отриманого прибутку підприємства, а не доходу;

уточнити ставку єдиного податку для різних груп з урахуванням нової бази оподаткування;

установити диференційовану шкалу оподаткування суб'єктів малого підприємства залежно від розміру доходу;

уточнити Податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи, а також Податкову декларацію платника єдиного податку - юридичної особи, виходячи з Податкової декларації з податку на прибуток, тобто внести необхідні рядки витрат й оподатковуваного прибутку.

Висновки

Дослідивши роль суб'єктів малого бізнесу в економіці України й у зарубіжних країнах, а також проаналізувавши чинну спрощену систему оподаткування, було встановлено недосконалість цієї системи, яка гальмує розвиток малого бізнесу й країни в цілому. Тому ми запропонували дещо реформовану спрощену систему оподаткування, що є важливою складовою для підтримки суб'єктів малого підприємництва та в перспективі джерелом додаткових доходів держави за умови детінізації економіки в малому бізнесі.

Процес розвитку малих підприємств повинен бути спрямований на перспективу, тобто мати стратегічний характер, а отже, і розробка нової спрощеної системи оподаткування повинна також мати стратегічну спрямованість. Запровадження нової системи мусить забезпечити ведення суб'єктами малого бізнесу своєї діяльності відкрито й прозоро, вона повинна стимулювати до реєстрації нових малих підприємств. Усе це, у свою чергу, приведе до підвищення соціально-економічного зростання, науково-технічного, інноваційного розвитку, створення нових робочих місць і підтримки продовольчої безпеки країни, оскільки малий бізнес займає найбільшу питому вагу серед усіх суб'єктів підприємницької діяльності.

Література

1. Велику дорогу малому бізнесу [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://newsradio.com.ua/ 2013_02_15/Veliku-dorogu-malomu-b-znesu/.

2. Про розвиток та державну підтримку малого та середнього підприємництва в Україні: Закон України № 4618-VI від 22 березня 2012 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4618-17.

3. Аналітичний звіт про стан і перспективи розвитку малого та середнього підприємництва в Україні [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.dkrp.gov.ua/info/1220.

4. Господарський кодекс України [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/ laws/show/436-15/page2.

5. Якубів В. М. Оптимізація системи оподаткування, обліку і звітності на малих підприємствах: управлінський аспект / В. М. Якубів, Л. С. Сас // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія економіка. - Ужгород : Ужгород. нац. ун-т, 2012. - Вип. 35. - Ч. 2. - С. 274-277.

6. Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.zakon.rada. gov.ua.

7. Закон України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності” [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.zakon.rada. gov.ua.

8. Черненко С. М. Зарубіжний досвід розвитку малого підприємництва в контексті інноваційного розвитку економіки / С. М. Черненко // Економічні інновації : зб. наук. пр. - Одеса : Ін-т проблем ринку та екон.-екол. дослідж. НАН України, 2011. - 262 с.

Размещено на Allbest.ru