Амортизація як регулятор відтворення основного капіталу підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Амортизація як регулятор відтворення основного капіталу підприємства

І.Д. Скляр

Анотація

Стаття присвячена дослідженню проблем обґрунтування амортизаційної політики промислового підприємства. Висвітлюються проблеми визначення термінів служби техніки з урахуванням морального зношення та вибору методу нарахування амортизації відповідно до існуючих тенденцій зношення основного капіталу.

Вступ

У світовій практиці амортизаційні відрахування є одним із основних джерел фінансування інвестицій - на їх частку припадає близько 60-70% інвестицій в основний капітал. Саме механізм амортизації дозволяє забезпечити відповідність темпів оновлення основних фондів підприємства темпам зміни техніки та технологій.

В Україні відтворювальна функція амортизації реалізується не повною мірою, що обумовлене суперечностями у використанні амортизації як економічного регулятора: разом з функцією фінансування відтворення основних фондів підприємства амортизація виконує також фіскальну функцію, і держава на певних етапах використовує амортизацію переважно як фіскальний інструмент. В Україні поряд з розбіжностями у механізмах податкової та економічної амортизації існує цілий ряд проблем, які ускладнюють використання останньої та слугують причиною ослаблення її економічно-відтворювальної ролі.

Однією з таких проблем є встановлення амортизаційних норм на основі економічно невиправданих нормативних термінів служби основних фондів, перш за все у промислово-виробничому секторі економіки. Такі терміни визначаються переважно на основі технічних характеристик, тобто враховують фізичне зношення техніки. Проте з точки зору стратегії інноваційного розвитку сучасного підприємства важливим є урахування економічних та науково-технічних факторів, які впливають на тривалість строків експлуатації основних фондів та визначають темпи їхнього морального зношення. амортизаційний зношення промисловий

Проблеми амортизації, обґрунтування економічно доцільних термінів служби основних фондів, дослідження впливу інноваційних чинників на їхню тривалість розглядалися у працях багатьох вітчизняних та закордонних учених, зокрема, В. Александрової, Д. Баранова, В. Будавея, О. Балацького, Т. Васильєвої, О. Гапоненка, М. Геєця, В. Захарова, Я. Кваші, С. Козьменка, П. Массе, Л. Мельника, Е. Янча та ін.

Проте ряд теоретичних, методичних та практичних завдань щодо формування амортизаційної політики підприємства потребують удосконалень, зокрема, обґрунтування оптимального з точки зору відповідності реальним тенденціям відтворення механізму амортизації промислового підприємства.

Поставлення завдання

Метою цієї статті є удосконалення теоертико-методичних підходів до формування амортизаційної політики підприємства на основі обґрунтування економічно доцільних термінів служби техніки та методів її амортизації.

Результати

Теоретико-методичною базою для розроблення рекомендацій стосовно визначення економічно доцільних термінів служби техніки та обґрунтування методу нарахування амортизації можуть стати функції зношення ("дожиття"), які дають можливість визначити величину капіталу в кожен конкретний момент часу, якщо відомі деякий термін служби техніки та параметр, що відображає вплив зношення. Як правило, такі функції використовуються для визначення величини капіталу у вартісному вираженні.

З п'яти функцій, що традиційно використовуються для аналізу вибуття основних фондів, ми будемо використовувати гіперболічну функцію зношення, яка має вигляд

, , , (1)

де Т - часовий горизонт розрахунку, що дорівнює терміну служби техніки;

t - вік даного устаткування (визначається як момент від початку введення устаткування до моменту його вибуття);

- параметр, що відображає тенденції фізичного зношення;

- параметр, що відображає тенденції морального зношення.

При визначенні параметра враховуються такі положення:

моральне зношення характеризує безперервний, поступовий процес, обумовлений безперервністю науково-технічного прогресу (НТП);

існує обернена залежність між рівнем ефективності використання техніки та ступенем її морального зношення.

Оскільки мова йде фактично про прогнозування динаміки відтворення, цей параметр може визначатися на основі ймовірнісних оцінок. Ми пропонуємо визначати його як ймовірність того, що техніка досягне певного ступеня морального зношення.

Опис усіх функцій зношення та обґрунтування доцільності використання саме гіперболічної функції з метою урахування впливу інноваційних факторів на процеси відтворення основних фондів наведено у працях [1, 2, 3, 4].

Безумовно, розроблення амортизаційної політики підприємства передбачає визначення впливу морального зношення на часові параметри функціонування основних фондів. Зокрема, у праці [5] наголошується, що оцінка морального зношення є одним із найбільш складних завдань, які вирішуються на кожному підприємстві індивідуально при ухваленні рішення про вибір амортизаційної політики.

Визначення економічно доцільного терміну служби техніки на основі запропонованої функції (формула (1)) базується на можливості визначення параметра, що відображає тенденції морального зношення другого роду - гІІ, який є складовою параметра г. Рекомендації щодо визначення цього параметра викладені в роботі [4].

На процес відтворення основного капіталу впливають усі форми морального зношення. Проте характер такого впливу проявляється по-різному. Традиційно вважається, що на тривалість термінів служби техніки найбільшою мірою впливає моральне зношення другого роду, оскільки моральне зношення першого роду проявляється переважно у зниженні відновної вартості основних фондів, що має відображатися на сумі амортизаційних відрахувань, а не на величині норми амортизації. Отже, у цьому разі урахування морального зношення першого роду може, на нашу думку, проводитися за допомогою переоцінки основних фондів, тоді як вплив морального зношення другого роду повинен враховуватися шляхом коригування термінів служби техніки.

Ґрунтуючись на визначенні параметра, що відображає тенденції морального зношення другого роду, термін служби може визначатися як

, (2)

де Тед - економічно доцільний термін служби, визначений з урахуванням морального зношення другого роду, років;

Ттех - технічний термін служби, який враховує фізичне зношення, років;

kумз - коефіцієнт впливу морального зношення, який пропонується визначати на основі функції зношення, описаної формулою (1):

, (3)

де - параметр, що відображає тенденції морального зношення другого роду.

Формули (2) - (3) відображають обернену залежність між параметром гІІ та економічно доцільним терміном служби. Така залежність пояснюється характером впливу морального зношення другого роду на ефективність техніки: чим більший ступінь морального зношення техніки, тим менш ефективним стає її застосування, тим більш обґрунтованою буде її заміна на нову, ефективнішу, навіть до закінчення технічного терміну її експлуатації.

Зазначимо, що запропонований метод недоцільно використовувати для будівель, споруд тощо, оскільки вплив морального зношення на інтенсивність вибуття таких основних фондів практично відсутній або є несуттєвим і ним можна знехтувати.

Окрім визначення економічно доцільного терміну служби, вибір оптимальних механізмів амортизації на підприємстві передбачає обґрунтування також методу нарахування амортизації, що є досить актуальним і складним науково-практичним завданням. Актуальність обумовлена не тільки вибором оптимальних схем оподаткування, завданнями оцінки ефективності інвестицій в нову техніку та технологію, але і необхідністю формування реального механізму відображення зношення основного капіталу. Безумовно, між амортизацією і зношенням існує тісний зв'язок, проте амортизація втілює більш складний процес. Зношення характеризує зменшення вартості засобів праці, тоді як амортизація служить джерелом відшкодування цього зношення шляхом поступового перенесення на продукцію вартості основних фондів і перетворення її у грошову форму, накопичення грошових фондів для відшкодування спожитих засобів праці. Адекватність амортизації реальному процесу зношення залежить від вибору методу її нарахування.

Питання про те, який саме метод нарахування зношення є оптимальним, уже тривалий час є предметом наукових дискусій. Ще у 1954 році економісти Фрідріх і Віра Лютц писали: "Впродовж останнього століття економісти шукали "істиний" метод амортизації, який дозволяє розподілити початкову вартість машин по відрізках терміну їх служби відповідно до реального рівня їх зношення. Вони розчарувалися: немає "істиного" методу амортизації, всі існуючі методи є лише умовними правилами, вибір між якими є питанням практичної зручності" [6, С. 7].

Однак вибір підприємством найбільш раціональної амортизаційної політики є запорукою його ефективного функціонування, забезпечення конкурентних переваг, нормального відтворення основних фондів. На жаль, більшість методів нарахування амортизації широко не використовуються суб'єктами господарської діяльності, крім того, законодавчі акти обмежують перелік методів, допустимих до використання.

Ми вважаємо, що обраний метод нарахування амортизації повинен якомога точніше відображати реальні процеси зношення, враховувати темпи морального старіння техніки. Безумовно, обґрунтований підхід до розрахунку тривалості терміну служби об'єкта основних фондів, що визначає амортизаційний період, певною мірою вирішує названі завдання, проте розподіл сум амортизаційних відрахувань також має істотний вплив на тенденції і пропорції відтворення та на структуру витрат підприємства, а отже, на ефективність його функціонування.

Ми пропонуємо вибір методу нарахування амортизації здійснювати на основі побудови функції зношення для обладнання, яке амортизується.

Ця пропозиція обумовлена тим, що, по-перше, функція зношення дозволяє врахувати темпи оновлення техніки, що визначаються НТП, по-друге, дає можливість відобразити залежність методу нарахування амортизації від терміну експлуатації об'єкта основних фондів. При цьому важливо підкреслити, що адекватність самої функції реальним процесам зношення значною мірою залежить від величини параметра зношення - .

Процес вибору методу нарахування амортизації має здійснюватися у такій послідовності:

1. Для техніки, що амортизується, необхідно побудувати функцію зношення (формула (1)), тобто визначити величину зношення у грошовому вимірі за роками експлуатації техніки потягом усього терміну її служби.

2. Визначити річні суми амортизаційних відрахувань за роками протягом усього терміну служби на основі всіх дозволених законодавством методів нарахування амортизації.

3. На основі порівняння результатів обрати метод, який якнайповніше відповідає динаміці зношення, що описана функцією зношення для даної техніки. Критерієм вибору пропонуємо показник

, (4)

де ВЗфt - величина зношення в t-му році, визначена виходячи з функції зношення;

ВЗмt - сума амортизаційних відрахувань в t-му році, розрахована за одним з методів нарахування амортизації;

Тед - економічно доцільний термін служби техніки.

Мінімум показника ВА свідчить про найбільшу відповідність того чи іншого методу нарахування амортизації прогнозованим тенденціям зношення.

Висновки

Запропонований підхід до визначення економічно доцільних термінів служби основних фондів на основі урахування морального зношення та обґрунтування методу нарахування амортизації дозволить сформувати основи для розроблення методичних рекомендацій щодо визначення напрямів амортизаційної політики на кожному підприємстві. Їх застосування надасть змогу суттєво розширити науково-методичні підходи до дослідження амортизації як економічного регулятора процесів відтворення основного капіталу підприємства.

Література

Анализ некоторых проблем экономического роста в российской переходной экономике / [Астафьева Е., Бессонов В., Воскобойников И., Турунцева М., Луговой О.]. - М. : Институт экономики переходного периода, 2003. - 255 с.

Koumanakos P. Canadian net capital stock estimates and depreciation profiles: A comparison between the existing series and a test series using the US (BEA) methodology / [P. Koumanakos, R. Landry, K. Huang, S. Wood / Investment and Capital Stock Division, National Wealth and Capital Stock Section Statistics Canada September 30, 1999.

Meinen G. Perpetual Inventory Method. Service lives, Discard patterns and Depreciation methods / Meinen G., Verbiest Piet, de Wolf Peter-Paul. - CBS Statistics Netherlands, July, 1998.

Козьменко С.Н. Циклы воспроизводства капитала: монография / [Козьменко, Т.А. Васильева, И.Д. Скляр и др.]. - Сумы: Деловые перспективы, 2005. - 221с.

Гордієнко В.М. Амортизаційна політика підприємства та суперечності облікових підходів / В.М. Гордієнко // Стратегія економічного розвитку України: наук. зб. - Вип. 5. - К. : КНЕУ, 2001. - С. 153-159.

Luts F. The theory of investment of the firm / F. Luts. - Princeton University Press, 1954.

Размещено на Allbest.ru