Інноваційний розвиток підприємства на основі лізингу

В.О. Касьяненко, Л.М. Стиренко. Інноваційний розвиток підприємства на основі лізингу

Размещено на http://www.allbest.ru/

148

Механізм регулювання економіки, 2010, № 3, Т. 2

Інноваційний розвиток підприємства на основі лізингу

В.О. Касьяненко, Л.М. Стиренко

В умовах дестабілізації світової економіки проблема пошуку альтернативних джерел фінансування інноваційного розвитку підприємств набуває все більшого значення. Одним з альтернативних шляхів вирішення цієї проблеми є лізинг.

Останнім часом у дослідженнях вітчизняних та зарубіжних науковців теоретико-методологічним та практичним аспектам лізину в усіх сферах національної та міжнародної економіки приділяється все більше уваги. Однак дотепер не створено чіткої класифікації видів лізингових угод, а також немає повного аналізу недоліків та переваг існуючих видів лізингу, хоча ці питання є особливо актуальними для вітчизняних товаровиробників.

Метою статті є формування теоретико-методологічних засад інноваційного розвитку на основі лізингу, для реалізації якої були поставлені такі завдання: проаналізувати фактори, що стримують розвиток інноваційної активності вітчизняних підприємств; дослідити та удосконалити економічні основи лізингу; дослідити вітчизняний та зарубіжний досвід використання лізингу у господарській діяльності; визначити переваги та недоліки різних видів лізингових операцій.

На сьогоднішній день інноваційна активність більшості промислових підприємств залишається досить низькою (табл. 1). Серед факторів, які обумовлюють таку динаміку інноваційного розвитку вітчизняного виробництва, є недостатність фінансових ресурсів (табл. 2). В сучасних умовах розвитку світової та вітчизняної економіки традиційні джерела фінансування не в змозі повністю забезпечити постійно зростаючих потреб. Використання власних коштів підприємств на зазначені цілі стає неможливим через збитковість його діяльності, залучення кредитних ресурсів в цих умовах також стає проблематичним. У такій ситуації важливою формою забезпечення інноваційно-інвестиційних проектів стає лізинг, застосування якого сприятиме поширенню інноваційної продукції (зокрема устаткування), забезпеченню модернізації та оновлення матеріально-технічної бази підприємства сучасною технікою.

Сьогодні єдиного міжнародного визначення лізингу не існує.

На погляд авторів, лізинг - це цивільно-правові відносини між фізичними та (або) юридичними особами, що спрямовані на інвестування власних чи залучених фінансових коштів і полягають в наданні лізингодавцем у виключне користування на певний термін лізингоотримувачу майна, що є власністю лізингодавця або набувається ним у власність за дорученням і погодженням з лізингоотримувачем у відповідного продавця майна, за умови сплати лізингоотримувачем періодичних лізингових платежів.

Таблиця 1 - Динаміка змін інноваційної активності підприємств в Україні - складено на основі даних [1 - 4]

Таблиця 2 - Стримуючі фактори розвитку інноваційної діяльності

Лізинг слід розглядати як операцію з передачи майна, що є власністю лізингодавця, у користування лізингоотримувача за його ініціативою.

У класичній лізинговій угоді беруть участь три суб'єкти: лізингодавець (власник предмета лізингу), лізингоотримувач (суб'єкт, що отримує у користування предмет лізингу), постачальник (продавець, виробник об'єкта лізингу), взаємовідносини між якими схематично показано на рис. 1. Слід зазначити, що зазначена система взаємовідносин спрощується, якщо постачальник є також лізингодавцем, як це показано на рис. 1 пунктирною линією.

Рисунок 1 - Взаємовідносини учасників лізингової угоди

Обов'язковою умовою здійснення лізингових операцій є наявність угоди про використання майна на весь термін його перебування у власності лізингоотримувача та компенсація лізингодавцю витрат, пов'язаних з придбанням майна у власність, за рахунок періодичних лізингових платежів, які повинні забезпечити інвестору норму прибутку не нижче, ніж по звичайних банківських кредитах.

За своєю сутністю лізинг має подвійну природу. З одного боку, він відповідає кредитним відносинам і зберігає сутність кредитних операцій, з іншого - подібний інвестиційному фінансуванню. Отже, за економічною сутністю лізинг є формою кредиту, що надається лізингодавцем лізингоотримувачу у вигляді майна, яке передано у використання, або формою інвестування в економіку, альтернативній банківській позичці. В цілому лізингові операції слід розглядати як новий та особливий вид фінансування інвестиційної діяльності та як сучасну перспективну антикризову технологію розвитку цього процесу.

На сьогоднішній день в економіці західних країн лізинг є ефективним фактором інвестиційного розвитку, забезпечуючи її конкурентоздатність на світовому ринку. Його обсяг складає 20% усієї світової інвестиційної діяльності. Характерною сучасною рисою лізингу є його тяжіння до промислово стабільно розвинутих країн (США, країн Західної Європи, Японії). За останній час намітилася тенденція швидкого зростання обсягів лізингових операцій та активне впровадження їх у країнах третього світу та країнах середнього рівня. Так, для окремих країн щорічний приріст лізингових угод за останні роки склав 30-40%. Високими темпами розвивається міжнародний лізинг. Обсяг інтернаціональних лізингових операцій за різними оцінками склав приблизно 3% світового експорту-імпорту техніки. Зокрема, лізинговий експорт характерний, головним чином, для найбільш розвинутих країн, лізинговий імпорт - для країн із середнім рівнем економічного розвитку. На сьогоднішній день найбільш популярний лізинг промислового устаткування, літаків, судів, обчислювальної техніки, приладів. В сучасних умовах розвитку економіки України лізинг є однією з найважливіших потенційних компонентів інвестиційного фінансування та забезпечення інноваційної діяльності. Перші спроби застосування лізингових операцій у нашій країні почалися з середини 1989 р. в наслідок переведення підприємств на орендні форми господарювання та включення лізингу до переліків банківських операцій. На той час широкого поширення він не одержав. Це пов'язано з низкою проблем, що встали на шляху його розвитку, і на сьогоднішній день залишаються не повністю вирішеними:

- недосконалість законодавчої бази щодо забезпечення лізингових операцій;

- встановлення основним регулюючим показником в лізингових угодах терміну амортизації;

- відсутність податкових пільг для лізингодавців і кредиторів;

- проблема своєчасного та повного погашення лізингових платежів та банківських кредитів;

- високі кредитні ставки.

Однак, незважаючи на вище викладені стримуючі фактори, за останні роки обсяги лізингових інвестицій в українську економіку зросли на 30% і складають 3% загального обсягу інвестицій. Сьогодні це ціла індустрія, де мають місце орендні відносини, елементи кредитного фінансування, розрахунки по боргових зобов'язаннях та інші фінансові механізми. в Україні існує до 30 зареєстрованих лізингових фірм. Найбільш реальними суб'єктами господарювання, з погляду наявності необхідних для лізингу фінансових ресурсів, є банки (75-80% всіх лізингових компаній у світі створені банками). Крім того, окремими елементами лізингової системи є Державний лізинговий фонд, підпорядкований АПК, лізингова компанія ВАТ «Украгромашінвест», ВАТ «Укртранслізинг», створені рішенням уряду, ЗАТ «Укрдержлізинг», а також комерційні компанії, об'єднані Всеукраїнською асоціацією «Укрлізинг», і «неасоційовані» оператори ринку. Загальна структура лізингових операцій показана на рис. 2. Важливу роль у розвитку лізингового бізнесу в нашій країні відіграють спеціальні міждержавні угоди, вільні економічні зони, формування спільного лізингового простору, співробітництво з країнами СНД та міжнародні фінансові організації: Міжнародна фінансова корпорація, Агентство міжнародного розвитку (США), Світовий банк.

Рисунок 2 - Структура лізингових операцій в Україні

Світова практика виробила численні варіанти лізингових угод, однак дотепер не здійснено їх чіткої структуризації та не створено систематизації видів лізингу. На рис. 3 авторами запропонована класифікація видів лізингу залежно від ознак, які приймаються до уваги.

Існування великої кількості різновидів лізингових операцій доводить його активне застосування у господарській діяльності підприємств. Широке поширення у світовій практиці пояснюється його перевагами, основними з яких є:

- зростання виробничого потенціалу та використання нової техніки, високих технологій, які відповідають новітнім розробкам, світовим стандартам та вимогам, без значних одноразових витрат;

- повне кредитування з боку лізингодавця без умови негайного початку платежів;

- більш гнучкий порядок здійснення лізингових платежів;

- висока ступінь захисту кредитора (забезпеченням угоди є саме устаткування);

- можливість випробування устаткування до придбання та повернення при виявленні невідповідностей;

- забезпечення ефективного використання основних засобів шляхом оренди їх лише на час фактичної експлуатації;

- уникнення витрат, пов'язаних з моральним старінням машин і устаткування;

- отримання податкових пільг державна підтримка лізингу;

- можливість вибору при закінченні терміну угоди;

- забезпечення розвитку і диверсифікованості ринку засобів виробництва;

- сприяння реалізації державних інтересів;

- збереження кредитної лінії;

- можливість управління та контролю за фінансовими потоками завдяки їх узгодженості.

Рисунок 3 - Класифікація видів лізингу

Таким чином, в умовах ринкових відносин лізинг дає можливість вижити малим, середнім і великим підприємствам. Для підприємств-виробників лізин вирішує проблему одержання оплати за продукцію. Для орендодавця лізинг є ефективним способом вкладення капіталу. У тому випадку, якщо лізингодавцем виступає банк, розширюється коло його операцій, зростає кількість клієнтів, зменшується ризик втрати від неплатоспроможності клієнтів, сума лізингових платежів може бути вище порівняно з процентною ставкою по кредиту.

У той же час слід зазначити ряд недоліків, властивих лізингу:

- операції відрізняються складною організацією через значну кількість учасників;.

- підготовка лізингової угоди потребує багато часу;

- ризик морального старіння майна лягає на лізингодавця;

- великі адміністративно-господарські витрати.

Розглянуті переваги і недоліки лізингових операцій дають можливість зробити висновки про ефективність лізингової діяльності для економіки країни. У першу чергу, це ефект розширення виробничих потужностей, по-друге, - сприяння науково-технічному прогресу. Завдяки лізинговим операціям досягнення науки і техніки швидше проникають у господарські структури, виробники одержують додатковий капітал від реалізації своєї продукції, прискорюється відновлення виробництва, що особливо важливо для розвитку наукомістких галузей. У той же час лізинг робить більш доступними багато видів високовартісного устаткування, розширюється коло його споживачів за рахунок малого і середнього бізнесу.

Таким чином, в даній статті проаналізовано стримуючі фактори розвитку інноваційної діяльності, запропоновано схему взаємовідносин учасників лізингової угоди. На основі аналізу вітчизняного та зарубіжного досвіду застосування лізингу запропоновано класифікацію його видів, а також виділено їх недоліки та переваги. інноваційний лізинговий угода

Досить актуальним напрямком подальших досліджень представляється створення алгоритму вибору та розробки схеми лізингових операцій на основі існуючих видів лізингу в конкретних умовах господарювання.

Література

1. Захарін С.В. Активізація інноваційної діяльності промислових підприємств // Фінанси України. - 2003. - № 1. - С.13-20.

2. Кузьмінський В.О. Інноваційно-інвестиційний потенціал ФГП // Фінанси України. - 2003. - № 6. - С.114-123.

3. Бондар О. Проблемы развития инновационной деятельности // Бізнес Информ. - 1998. - № 5. - С.32-36.

4. Україна у цифрах у 2007 році: статистичний збірник / За ред. Осауленка О. Г. - К.: ТОВ «Видавництво «Консультант», 2008. - 260 с.

Анотація

В статті розглянуто теоретичні засади лізингу як засобу забезпечення інноваційного процесу. Проаналізовано стримуючі фактори розвитку інноваційної діяльності вітчизняних підприємств, запропоновано схему взаємовідносин учасників лізингової угоди. На основі аналізу вітчизняного та зарубіжного досвіду застосування лізингу запропоновано класифікацію його видів, а також виділено їх недоліки та переваги.

Ключові слова: лізинг, інноваційний процес, лізингова угода.

В статье проанализированы сдерживающие факторы развития инновационной деятельности отечественных предприятий. Рассмотрены теоретические основы лизинга как средства обеспечения инновационного процесса, предложена схема взаимоотношений участников лизингового соглашения. На основе анализа отечественного и зарубежного опыта использования лизинг предложена классификация его видов, а также выделены их недостатки и преимущества.

Ключевые слова: лизинг, инновационный процесс, лизинговое соглашение.

Размещено на Allbest.ru