Проблеми та перспективи ефективного використання коштів бюджетів розвитку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Н.В. ВинниченкоВинниченко Наталя Володимирівна, аспірант кафедри бухгалтерського обліку та аудиту Української академії банківської справи Національного банку України, м. Суми.

© Н.В. Винниченко, 2006

Проблеми та перспективи ефективного використання коштів бюджетів розвитку

У статті розглядаються основні проблеми використання коштів бюджетів розвитку на всіх рівнях, обґрунтовується доцільність використання і пропонується алгоритм розрахунку коефіцієнта втрати ефекту при відстроченні проекту як інструменту оптимізації процесу використання коштів бюджетів розвитку.

В статье рассматриваются основные проблемы использования средств бюджетов развития на всех уровнях, обосновывается целесообразность использования и предлагается алгоритм расчета коэффициента потери эффекта при откладывании проекта, который используется как инструмент оптимизации процесса использования средств бюджетов развития.

кошти бюджет розвиток відстрочення проект

Вступ. Сьогодні в умовах обмеженості бюджетних коштів особливої актуальності набуває проблема їх ефективного розподілу як на загальнодержавному, так і на місцевому рівнях. З часів становлення і формування бюджетної системи у складі видатків бюджетів всіх рівнів поряд з поточними видатками виділяють ще й видатки на розвиток, що переважно спрямовані на фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності. На жаль, на сьогодні видатки розвитку формують за залишковим принципом (після повного фінансування всіх поточних видатків) або використовують як базу для покриття непередбачуваних поточних видатків. У більшості випадків, крім нецільового використання видатків на розвиток, невирішеною залишається ще одна проблема - їх оптимальне та ефективне використання. Саме це питання сьогодні турбує багатьох науковців та знайшло відображення у дослідженнях Н. Сивульської, О. Кириленка, О. Мечинського, А.Єпіфанова та інших.

Постановка завдання. На сьогодні в економічній літературі виділяють декілька причин неоптимального розподілу видатків на розвиток, проте, на нашу думку, основними з них є порушення конкурентних принципів та недостатньо обґрунтований перелік критеріїв відбору проектів, що реалізуються за рахунок бюджету розвитку. Саме тому сьогодні особливої актуальності набуває проблема формування системи таких критеріїв, яка б забезпечувала дотримання принципів прозорості, конкурентності та оптимальності.

Результати. Перш ніж перейти до безпосередньо розгляду проблем та перспектив використання коштів бюджетів розвитку, слід звернути увагу на те, що саме традиційно розуміють під бюджетами розвитку.

Так, в роботах [1, 4] бюджет розвитку визначається як складова частина спеціального фонду місцевих бюджетів, в якому зосереджуються бюджетні ресурси, призначені для проведення інвестиційної та інноваційної діяльності. До видатків бюджету розвитку відносять:

§ погашення основної суми боргу Автономної Республіки Крим та місцевого самоврядування (крім боргу за короткостроковими позичками, отриманими на покриття тимчасових касових розривів у процесі виконання місцевих бюджетів);

§ капітальні вкладення;

§ внески органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування у статутні фонди суб'єктів підприємницької діяльності.

Дослідження видаткової частини міського бюджету міста Сум дозволяє зробити висновок про дуже вузький спектр видатків на розвиток, оскільки основна маса коштів бюджету розвитку припадає на будівництво та капітальні вкладення, що представлено в табл. 1.

Таблиця 1 - Видатки міського бюджету міста Сум на 2006 рік за функціональною структурою, (грн)

Аналіз даних, представлених в таблиці 1, дозволяє зробити висновок, що, на жаль, у структурі видатків бюджету розвитку міста Сум абсолютно відсутні інвестиції у статутні фонди суб'єктів підприємницької діяльності. Крім того, на нашу думку, до видатків бюджету розвитку необхідно віднести і видатки на реалізацію проектів соціально-економічного призначення. Останні відображаються у структурі загального фонду і становлять досить низьку частку.

У цілому видатки бюджетів розвитку становлять близько 10% загальних видатків міського бюджету міста Сум, що свідчить, в першу чергу, про необхідність підвищення ефективності їх використання.

Сьогодні в умовах обмеженості фінансових ресурсів від формування оптимального набору бізнес-проектів, що будуть реалізовані за рахунок бюджетних коштів, залежить як вирішення основних гострих соціальних, екологічних, економічних та інших проблем, так і забезпечення соціально-економічного зростання в цілому. Саме тому в першу чергу потрібно підвищити ефективність відбору таких проектів та забезпечити виконання бюджету розвитку на прозорій основі без лобіювання приватних інтересів.

Найбільш поширеними пропозиціями щодо відбору бізнес-проектів та визначення пріоритетів в їх фінансуванні за рахунок бюджетів розвитку є пропозиції здійснювати це за критеріями:

§ максимуму додаткового економічного, соціального, політичного, екологічного та ін. ефекту, який визначається в процесі експертизи за допомогою традиційних показників (NPV, PP, PI, IRR та ін.) [3, 5, 7];

§ мінімум втрати ефекту (першочергового фінансування таких проектів, втрата ефекту при відстроченні яких буде найбільшою) [2, 6].

Слід зазначити, що в рамках обох підходів продовжуються наукові дослідження з метою удосконалення механізму прийняття таких рішень, доповнення системи показників додатковими критеріями. Так, наприклад, в роботі [5], крім загальноприйнятих показників, пропонується використовувати модифікований коефіцієнт окупності проекту, що показує, яка частка інвестованого капіталу окупається в середньому за рік. У роботі [6] пропонується як критерій відбору проектів використовувати один з таких: перевищення поточної вартості вигод над поточною вартістю витрат; перевищення постійного ануїтету тієї самої поточної величини, що і вигоди, над постійним ануїтетом тієї самої поточної величини, що і витрати; перевищення внутрішньої норми прибутковості над ставкою дисконтування. На жаль, цей підхід до формування критеріїв не можна вважати досконалим, оскільки поза увагою залишається ситуація, коли проекти не несуть додаткового ефекту, але попереджують виникнення кризи різного роду.

На нашу думку, в контексті досліджуваної проблеми найбільший інтерес становить науково-методичний підхід, запропонований в роботі [2], згідно з яким відбір проектів рекомендується здійснювати на основі показника «індекс можливих втрат», що показує відносну вартість можливих втрат при відкладенні того чи іншого проекту на один рік. За пропозицією автора зазначеної роботи він розраховується як відношення втраченого NPV до величини відкладених інвестицій.

На нашу думку, в рамках оптимізації набору проектів, що планується реалізувати за рахунок бюджету розвитку, застосування цього показника в наведеній вище інтерпретації не є можливим, адже, крім фінансових втрат при відстроченні того чи іншого проекту, виникають втрати соціального, екологічного, іміджевого, політичного та іншого характеру. Так, наприклад, якщо відстрочити побудову заводу з переробки сміття, слід врахувати не тільки суму прибутку, яку цей завод міг би забезпечити, а ще й суму соціальної допомоги, яку потрібно було б сплатити працівникам у разі їх безробіття, вартість заходів із забезпечення уникнення екологічної загрози від сміття, яке б могло бути перероблене, а також ряд інших факторів, усунення яких потребувало б додаткових витрат.

Враховуючи вищезазначене, при відборі проектів щодо фінансування за рахунок бюджетів розвитку ми пропонуємо використовувати дещо модифікований показник - «коефіцієнт втрати ефекту при відстроченні проекту», який, на відміну від традиційного індексу можливих втрат, крім втрати фінансового прибутку, враховував би витрати на попередження соціальних, політичних, екологічних та інших збитків.

Цей показник ми пропонуємо розраховувати за такою формулою:

, (1)

де - коефіцієнт втрати ефекту при відстроченні проекту;

?NPV - частина NPV, що втрачається при відстроченні проекту на певний період;

ДL_s - втрати соціального характеру, що можуть виникнути при відкладенні проекту на один рік, виражені у грошовій формі;

ДL_e - втрати екологічного характеру, що можуть виникнути при відкладенні проекту на один рік, у грошовій формі;

ДL_a - інші втрати, що можуть виникнути при відкладенні проекту на один рік, в грошовій формі, наприклад, витрати при виникненні політичних, міжконфесійних, міжетнічних та інших конфліктів;

P_f , P_s, P_e, P_a - суб'єктивні ймовірності виникнення відповідно фінансових, соціальних, екологічних та інших збитків при відкладенні проекту на один рік (встановлюються експертним шляхом);

ІС - вартість відкладених інвестицій (якщо реалізація проекту передбачає одноразове вкладення капіталу, то ІС - це сума необхідних інвестицій для реалізації проекту, якщо передбачене послідовне інвестування фінансових ресурсів протягом декількох років, то ІС розраховується як скорегована на ставку дисконту сума інвестицій за відстрочений період).

На нашу думку, даний показник може бути одним із критеріїв прийняття або відкладення проекту при формуванні оптимального набору проектів, що будуть реалізовані за рахунок бюджетних коштів.

Висновки. Підбиваючи підсумок, слід зазначити, що визначення витрат, які будуть результатом відстрочення проектів, на нашу думку, є досить важливою складовою бюджетного процесу, адже, коли мова йде про проекти значної соціальної або політичної значущості, іноді можливі втрати при їх відкладенні на один або декілька років не можна компенсувати усіма додатковими ефектами, що потенційно можуть бути отримані в майбутньому. Використання запропонованого вище показника не виключає розрахунку традиційних показників ефективності проектів.

1. Кириленко О.П. Місцеві фінанси: Навчальний посібник. - Тернопіль: Астон, 2004. - 192 с.

2. Ковалев В.В. Введение в финансовый менеджмент. - М.: Финансы и статистика, 2001. - 768 с.

3. Панферов Г. Совершенны ли методические подходы к оценке экономической эффективности инвестиционных проектов?//Российский экономический журнал. - 1997. - №2. - С. 63-71.

4. Пасічник Ю.В. Бюджетна система: Навчальний посібник. - Черкаси: Відлуння, 1999. - 376 с.

5. Растяпін А., Бубенко І. Інтегральний показник економічної ефективності інвестиційних проектів // Економіка України. - 2002. - № 8. - С. 81-83.

6. Саблин Д.В. Оценка эффективности инвестиций, финансируемых из региональных бюджетов//Финансовый бизнес. - 2002 (сентябрь-октябрь). - С. 49-53.

7. Фінансовий менеджмент: Навчальний посібник/За ред. проф. Г.Г. Кірейцева. - К.: ЦУЛ, 2002. - 496 с.

Размещено на Allbest.ru