Методологічні аспекти комплексного оцінювання фінансового стану соціально-економічних систем

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Методологічні аспекти комплексного оцінювання фінансового стану соціально-економічних систем

О.А. Сметанюк, А.О. СвентухСметанюк Олена Анатоліївна, кандидат економічних наук, доцент кафедри менеджменту та моделювання в економіці Вінницького національного технічного університету; Свентух Андрій Олегович, кандидат економічних наук, доцент кафедри менеджменту та моделювання в економіці Вінницького національного технічного університету.

© О.А. Сметанюк, А.О. Свентух, 2008

У статті розроблені елементи методики комплексного оцінювання фінансового стану підприємства, використання яких може стати початковим етапом дослідження загальної стійкості соціально-економічних систем як сукупності фінансової, виробничої, маркетингової, соціально-економічної та екологічної стійкості.

Вступ

Складні ринкові умови висувають особливі вимоги до технології стійкого розвитку соціально-економічних систем, яка повинна будуватися на гнучких принципах корегування цілей господарської діяльності залежно від умов, у яких функціонує підприємство. В умовах перехідного періоду підприємства зіткнулися зі зростанням ентропії, високим ступенем невизначеності і розвитку подій. В той самий час причини кризового (нестійкого) стану соціально-економічних систем виявляються як на макроекономічному рівні, так і всередині самих підприємств. Головне завдання стійких систем - ефективно функціонувати та протистояти різним і неминучим впливам зовнішнього та внутрішнього характеру. Переважна більшість відхилень від нормального функціонування системи виникає через прорахунки в минулі періоди, які з часом накопичуються і впливають на поточне функціонування. У зв'язку з цим набуває актуальності розроблення науково обґрунтованих моделей діагностики стану підприємства щодо стійкості його розвитку.

Постановка завдання

Досліджуючи стійкість соціально-економічної системи, доцільно подати її як сукупність виробничої, фінансової, маркетингової, соціально-економічної та екологічної стійкості системи, яка складається із взаємозалежних елементів, зв'язків, відносин і являє собою їх цілісність. Це дозволяє зробити висновок, що об'єктом діагностики, крім самої стійкості соціально-економічної системи, можуть бути і стійкість її елементів, зокрема, фінансового стану підприємства як комплексного поняття, яке є результатом взаємодії усіх елементів системи фінансових відносин підприємства.

Актуальність даної проблеми зумовила необхідність розроблення методики визначення узагальнюючого показника фінансового стану як критерію діагностики, за допомогою якого можна виявляти відхилення у стійкості розвитку соціально-економічної системи, зокрема, стійкості її фінансових відносин і руху фінансовий ресурсів. Як основні методи дослідження були використані принципи системного підходу, загальнонаукові методи абстракції, аналізу та синтезу, методи економічного прогнозування.

Аналіз публікацій

Проблеми стійкого розвитку підприємства сьогодні розглядають відомі зарубіжні та українські економісти Е. Альтман, О. Ареф'єва, В. Василенко, В. Геєць, В. Забродський, М. Кизим, Г. Савицька, Р. Сайфулін, А. Шеремет [1 - 4, 7, 10, 11] та ін. Теоретико-методологічні аспекти стратегічного та антикризового менеджменту розкриті у працях Л. Лігоненко, О. Мороза, О. Терещенка, Е. Уткіна [5, 6, 8, 9] та ін. Проте, незважаючи на глибину досліджень названих вчених, потребують подальшого розвитку питання, присвячені методам формування стійкого розвитку підприємства, проблемам діагностики його стану та оцінки потенціалу стосовно саморозвитку та самоорганізації.

Результати

Проведений аналіз емпіричних та теоретичних напрацювань щодо діагностики фінансового стану підприємства дозволяє зробити такі висновки:

1. Застосування моделей оцінки ймовірності фінансової неспроможності та банкрутства підприємства на практиці створює лише систему часткових показників і коефіцієнтів стійкості фінансової й господарської діяльності, завдання яких - вирішення тактичних задач, що не несе інформаційного змісту та не дає оцінки рівня стійкості або нестійкості соціально-економічної системи.

2. На сьогодні в України немає єдиного підходу до діагностики фінансового стану підприємства, зокрема методики визначення узагальнюючого показника, завданням якого є вирішення стратегічних задач підприємства та створення інформаційної основи для моделювання поведінки соціально-економічної системи в умовах подальшого розвитку економіки.

Щодо методик оцінки ймовірності фінансової кризи, запропонованих іноземними авторами, то існують реальні проблеми їх використання, що пояснюється їх невідповідністю особливостям господарювання вітчизняних підприємств. Моделі оцінки ймовірності фінансової кризи вітчизняних авторів мають такі недоліки: ігнорування галузевої специфіки досліджуваних підприємств, суб'єктивність формування вибірки показників, недостатнє теоретичне та емпіричне обґрунтування критичних точок (чи інтервалів) для окремих фінансових індикаторів, часткова достовірність інформації та проблеми, пов'язані із її отриманням.

Для побудови практично орієнтованої багатофакторної функції, що дає можливість оцінити ймовірність порушення стійкості соціально-економічної системи, було обгрунтовано необхідність включення до економіко-математичної моделі діагностики фінансового стану підприємства (ФСП) фінансових показників, які представляють кожну його складову: ліквідність, фінансову стійкість, рентабельність (прибутковість), ділову активність (оборотність).

За об'єкт діагностики фінансового стану обрано підприємства харчової промисловості та переробки сільськогосподарських продуктів м. Вінниці. Станом на 1 січня 2007 р. дана підгалузь обробної промисловості нараховувала 836 підприємств, фінансові звіти за 2004-2006 рр. яких сформували базу даних репрезентованого дослідження.

Наступним етапом дослідження є відбір показників, що найбільш об'єктивно дають оцінку фінансового стану підприємства. З кожної групи показників фінансового стану було відібрано по декілька, які відповідно до результатів проведеного авторами опитування задовольняють вимоги керівників підприємств об'єкта діагностики до оцінки стану власних підприємств. Кінцевий набір факторів моделі діагностики фінансового стану підприємства було сформовано за умов мінімального рівня кореляційного зв'язку між окремими факторами; репрезентативності кожним фактором певної групи показників; виключенням факторів за умови, що один із них є частиною іншого; відсутності функціональної залежності фактора від досліджуваного показника, дотримання принципу простоти та достовірності фактів.

У результаті статистичного аналізу вихідної та розрахункової інформації була отримана така п'ятифакторна модель

, (1)

де Х₁ - коефіцієнт поточної ліквідності;

Х₂ - коефіцієнт автономії;

Х₃ - коефіцієнт маневрування власним капіталом;

Х₄ - коефіцієнт рентабельності продукції;

Х₅ - коефіцієнт оборотності капіталу.

З огляду на те, що усі показники позитивно впливають на зростання інтегрального показника фінансового стану підприємства Z_ФСП, пропоновану функцію можна записати у вигляді п'ятифакторної лінійної функції вигляду:

, (2)

де - залежна дискримінантна змінна;

Х_і - незалежні змінні дискримінантної функції;

а_і - коефіцієнти (параметри) дискримінантної функції.

Поряд із коефіцієнтами багатофакторної функції та відповідними показниками модель (2) включає вільний член (а₀), який повинен приводити критичне значення незалежної змінної (лінію поділу) до заздалегідь визначеної величини - до нуля.

Параметрами багатофакторної фунціїї фінансового стану є розв'язання системи рівнянь - залежностей кількісних значень фінансових показників та реальним фінансовим станом підприємств двох вибірок. Побудова функції фінансового стану включає такі етапи:

1) визначення середнього значення кожної змінної функції для всієї вибірки підприємств;

2) розрахунок розмаху варіації;

3) визначення відхилення значення Х_і-го показника від його середнього значення для кожного року;

4) розрахунок відношення відхилення значення Х_і-го показника від його середнього значення до величини розмаху варіації;

5) розв'язання отриманої системи рівнянь, результатом якого є параметри моделі діагностики фінансового стану підприємства;

6) побудова функції інтегрального показника фінансового стану підприємства

.(3)

На етапі перевірки якості побудованої моделі отримані такі результати. Розрахунок коефіцієнта помилки 1-ї групи, тобто частки помилково віднесених підприємств до групи із нормальним фінансовим станом, розрахований як відношення кількості підприємств, що віднесені до 1-ї групи та отримали у результаті розрахунку інтегральний показник менше 0, склав 0,142. Коефіцієнт 2-ї групи, тобто частка підприємств з нормальним фінансовим станом, віднесених до 2-ї групи підприємств, розрахований як відношення кількості підприємств, що віднесені до групи 2, але отримали інтегральну оцінку більше 0, склав 0,082. У свою чергу, коефіцієнт сумарної помилки, розрахований як відношення сумарної кількості помилок віднесення підприємств до обох груп та сумарного обсягу вибірки підприємств становить 0,714, що означає, що 7,14 % підприємств із загальної вибірки були класифіковані неправильно. В цілому даний показник є низьким, що свідчить про високу якість моделі діагностики фінансового стану підприємства. фінансовий економічний комплексне оцінювання

На основі даної моделі можна діагностувати фінансовий стан підприємства таким чином: підприємства, що стабільно працюють, мають нормальний фінансовий стан, отримують показник фінансового стану на рівні 1. Підприємства, що мають кризовий фінансовий стан, отримують оцінку на рівні -1, підприємства, в діяльності яких мають місце перші ознаки наближення фінансової кризи, отримують показник фінансового стану в межах 0.

Висновки

Загальна стійкість діяльності промислового підприємства складається із стійкості господарської діяльності і стійкості фінансової діяльності, кожна з яких характеризує окремий напрямок діяльності підприємства та забезпечує часткову його стійкість. Враховуючи вищезазначене, можна зробити такий висновок: забезпечення на підприємстві стану часткової стійкості господарської і фінансової діяльності сприятиме досягненню стану загальної стійкості, який призведе до стійкого розвитку з плином часу.

Розроблений у статті підхід до визначення параметрів галузевоналежної функції фінансового стану підприємства та його реалізація на прикладі підприємств харчової промисловості Вінниччини дозволяє не тільки визначити стан керованої системи та його причини, а й може виступати елементом дослідження загальної стійкості соціально-економічної системи. Також розроблена функція надає можливість здійснювати пошук величин найкращих прогнозних компромісних значень параметрів стосовно заданих або уточнених критеріїв на наступних етапах діагностики процесу досягнення мети. Така уточнена інформація, а також оперативна діагностика дозволяють своєчасно виявляти неузгодженість у менеджменті та переходити до побудови прогнозної моделі стійкого розвитку виробничого процесу та й у цілому всього підприємства. Отже, комплексне оцінювання фінансового стану організацій потрібно розглядати як рефлексивну технологію управління на ранніх стадіях розвитку кризових ситуацій і методологічну основу моделі, яка позв'язує сучасний менеджмент та економічну дійсність конкретної соціально-економічної системи.

Література

1. Ареф'єв О., Городинська Д. Оцінка рівня економічної стійкості підприємств сфери послуг//Актуальні проблеми економіки.- 2006.- №6. -С. 106-111.

2. Василенко В.А. Менеджмент устойчивого развития предприятий: Монографія. - К.: ЦУЛ, 2005. - 644с.

3. Геєць В.М. Нестабільність та економічне зростання. - К., 2000. - 190 с.

4. Забродский В.А., Кизим Н.А. Оценка финансовой устойчивости производственно-экономических систем. - Харьков: Бизнес Информ, 2000. - 82 с.

5. Лігоненко Л. О. Антикризове управління підприємством: теоретико-методологічні засади та практичний інструментарій. - К., 2000. - 390 с.

6. Мороз О.В., Сметанюк О.А. Фінансова діагностика у системі антикризвоого управління на підприємствах: Монографія. - Вінниця: УНІВЕРСУМ-Вінниця, 2006. - 167 с.

7. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятий. - Мн.: Новое знание, 2001. - 688 с.

8. Терещенко О.О. Антикризове фінансове управління на підприємстві: Монографія. - К.: КНЕУ, 2004. - 268 с.

9. Уткин Э.А. Антикризисное управление. - М.: Ассоциация авторов и издателей «Тандем»; Изд-во «ЭКМОС», 1997. - 400 с.

10. Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С. Методика финансового анализа. - М.: ИНФРА-М, 1996. - 176 с.

11. Altman E. I. Financial Ratios, Discriminate Analysis and the Prediction of Corporate Bankruptcy // Journal of Finance. - 1968. - № 4. - P. 589- 609.

Размещено на Allbest.ru