Размещено на http://www.allbest.ru/

Межрегіональна академія управління персоналом

Кафедра економіки та менеджменту

Підсумкова контрольна робота

Аналіз фінансового та виробничого левериджу

Чеканова М.П.

Краматорськ 2020

Вступ

У ринкових умовах будь-яке комерційне підприємство планує свою діяльність таким чином, що робить більшу частину своєї діяльності.

Тому одним з актуальних завдань сучасного етапу є освоєння менеджерів і фінансових менеджерів з сучасними методами ефективного управління прибутком в процесі виробництва, інвестиційної та фінансової діяльності Підприємство.

Найефективнішим фактором, що впливає на продуктивність компанії, є плече.

Виробничий важіль кількісно характеризується співвідношенням між фіксованими і змінними витратами і варіативність заробітку перед інтересом і податком. менеджер фінансовий прибуток

Фінансовий важіль-кількісно характеризується співвідношенням між запозиченим і акціонерам.

Метою цієї роботи є визначення ефективності операційних і фінансових важелів, визначення концепції порогу прибутковості.

Актуальність цієї роботи полягає у важливості концепцій операційних і фінансових важелів для будь-якої комерційної організації.

Фінансовий леверидж характеризує використання запозичених засобів, які впливають на зміну коефіцієнта рентабельності власного капіталу

Виробничий левередж здатний показати свою ефективність тільки на коротких проміжках. Як тільки відбувається зміна загальної суми постійних витрат компанії, керівництву знову доводиться долати точки беззбитковості і пристосовуватися до нових умов діяльності.

Фінансовий леверидж і його розрахунок

Як економічна категорія леверидж виступає в трьох видах: виробничий, фінансовий і виробничо-фінансовий.

Термін "леверидж" ("Leverage") в перекладі з англійської в буквальному розумінні означає дію невеликої сили (важеля).

В економіці леверидж означає важіль впливу певних показників на зміну результативних показників.

Рівень виробничого левериджу визначається за формулою 1 :

(1)

де ЛВ - виробничий леверидж;

?П - темп приросту прибутку від реалізації продукції, %;

?Р - темп приросту обсягу реалізації продукції, %.

Виробничий леверидж по суті є коефіцієнтом еластичності; тобто показує, на скільки процентів зміниться прибуток за зміни обсягу реалізації на один процент. Таким чином визначається рівень чутливості прибутку до зміни обсягу виробництва (реалізації). Чим більше величина виробничого левериджу, тим більший виробничий ризик.

Однак на зміну прибутку впливають не тільки виробничі чинники, але і результати фінансової діяльності, зокрема зміна обсягу та структури пасивів за рахунок залучених коштів (довгострокових кредитів в банку, облігаційних позик тощо). Все це пов'язано зі сплатою відсотків, тобто певними витратами.

Вплив на зміну прибутку результатів фінансової діяльності характеризує фінансовий леверидж.

Фінансовий леверидж дозволяє оптимізувати співвідношення між власними і залученими ресурсами і оцінити їх вплив на прибуток.

При зростанні частки довгострокових позик відповідно зростають і суми відсотків, які належить сплатити. Це призводить до збільшення рівня фінансового ризику із-за можливої нестачі коштів для сплати.

Фінансовий леверидж розраховується як відношення зміни чистого прибутку до загального прибутку до оподаткування:

(2)

Ads by optAd360

де ЛФ - фінансовий леверидж;

?ПЧ - темп приросту чистого прибутку;

?ПЗ - темп приросту загального прибутку до оподаткування.

Дані, які необхідні для розрахунків показників левериджу, наведені в табл. 1.

За даними табл. 1 виробничий леверидж становить:

(3)

Це означає, що за досліджуваний період на кожен процент зростання обсягу реалізації прибуток від реалізації зростав на 3,4%.

Фінансовий леверидж складає:

(4)

Рівень фінансового левериджу показує, що із зростанням загального прибутку до оподаткування на 1 % чистий прибуток збільшився на 0,66%.

Таблиця 1

Табл.1.Вихідні дані для розрахунку показників левериджу, тис. грн.

Узагальнюючим показником левериджу є виробничо-фінансовий леверидж, який визначається як добуток виробничого і фінансового левериджу:

ЛВФ=ЛВ•ЛФ, (5)

де ЛВФ - виробничо-фінансовий леверидж.

На основі вищенаведених розрахунків:

ЛВФ = 3,40 • 0,66 = 2,24.

Показники левериджу дозволяють планувати оптимальний обсяг виробництва, розрахувати ефективність залучення коштів, прогнозувати виробничі і фінансові ризики.

Одне із головних завдань діяльності підприємства - максимізація рівня рентабельності власного капіталу за заданим рівнем фінансового ризику. Одним із основних механізмів реалізації цього завдання є "фінансовий леверидж".

Податковий коректор фінансового левериджу практично не залежить від діяльності підприємства, оскільки ставка податку на прибуток установлюється законодавством. Разом з тим, у процесі управління фінансовим левериджем диференціал податкового коректора може бути використаний у таких випадках:

1) якщо за різними видами діяльності підприємствам установлені диференційовані ставки оподаткування прибутку;

2) якщо за окремими видами діяльності підприємство використовує

податкові пільги на прибуток;

1) якщо окремі дочірні фірми підприємства здійснюють свою діяльність у вільних економічних зонах своєї країни, де діє пільговий режим оподаткування на прибуток;

2) якщо окремі дочірні фірми підприємства здійснюють свою діяльність у державах з більш низьким рівнем оподаткування на прибуток.

У цих випадках, впливаючи на галузеву або регіональну структуру виробництва (а відповідно, і на склад прибутку за рівнем її оподаткування), можна знизити середню ставку оподаткування прибутку, тобто підвищити вплив податкового коректора фінансового левериджу на його ефект (при інших рівних умовах).

1. Диференціал фінансового левериджу (КВРа - ПК), що характеризує різницю між коефіцієнтом валової рентабельності активів і середнім розміром процента за кредит.

Диференціал фінансового левериджу є головною умовою, що формує позитивний ефект фінансового левериджу. Ефект виявляється тільки в тому випадку, коли рівень валового прибутку, що створюється активами підприємства, перевищує середній розмір процента за кредит, який використовує підприємство (включаючи не тільки його пряму ставку, але й інші витрати, що пов'язані із його залученням, страхуванням, обслуговуванням), тобто якщо диференціал фінансового левериджу є позитивною величиною.

Чим більше позитивне значення диференціала фінансового левериджу, тим кращий буде його ефект.

У зв'язку з високою динамічністю цього показника він потребує постійного моніторингу у процесі управління ефектом фінансового левериджу. Цей динамізм обумовлений діяльністю деяких факторів.

По-перше, в період погіршення кон'юнктури фінансового ринку вартість позикових засобів може різко вирости і перевищити рівень валового прибутку, який створюється активами підприємства.

По-друге, зниження фінансової стійкості підприємства позичкового капіталу, що використовується підприємством, призводить до збільшення ризику його банкрутства, а це змушує кредиторів підвищувати рівень ставки процента за кредит, враховуючи в неї премії за додатковий фінансовий ризик. При певному рівні цього диференціал фінансового левериджу може дорівнювати нулю, тому що використання позикового капіталу не призведе до приросту рентабельності власного капіталу, а навпаки, рентабельність власного капіталу знизиться, оскільки частина чистого прибутку, що створюється власним капіталом, буде йти на обслуговування позиченого капіталу за високими ставками процента.

По-третє, в період погіршення кон'юнктури товарного ринку зменшується обсяг реалізації продукції, тобто зменшується і розмір валового прибутку підприємства від операційної діяльності. У таких умовах від'ємна величина диференціала фінансового левериджу формується навіть при незмінних ставках процента за кредит за рахунок зниження коефіцієнта валової рентабельності активів.

В усіх цих випадках використання підприємством позиченого капіталу призводить до негативного (від'ємного) ефекту.

2. Коефіцієнт фінансового левериджу позиченого капіталу, який використовує підприємство, із розрахунку на одиницю власного капіталу.

Виділення цих складових дозволяє цілеспрямовано керувати ефектом фінансового левериджу у процесі фінансової діяльності підприємства.

Коефіцієнт фінансового левериджу - це важіль, що вказує на позитивний або негативний ефект, який отримується за рахунок відповідного значення його диференціалу. При позитивному значенні диференціала приріст коефіцієнта фінансового левериджу буде позитивно впливати на підвищення приросту коефіцієнта рентабельності власного капіталу і, навпаки, при негативному значенні диференціалу приріст коефіцієнта фінансового левериджу збільшить темп зниження коефіцієнта рентабельності власного капіталу.

Знання механізму впливу фінансового левериджу на рівень прибутковості власного капіталу і рівень фінансового ризику дозволяє цілеспрямовано управляти вартістю і структурою капіталу підприємства.

Виробничий леверидж і його розрахунок

Щоб правильно застосовувати механізм виробничого левериджу, важливо знати суть маржинального методу, тобто вміти чітко розділяти змінні і постійні витрати компанії. Чим менше величина постійних витрат в загальній величині витрат компанії, то чутливіші обсяг прибутку до змін у виробничому процес.

Розрахунок виробничого левериджу (Епл) можна виконати за однією з двох формул:

1. Епл = ТСМ / П, (6)

де ПММ - це загальна маржинальний дохід компанії, а П - це її прибуток.

2. Епл = (TFC + П) / П = 1 + (TFC + П), (7)

де TFC - це сумарні постійні витрати компанії.

На практиці виробничий леверидж залежить від питомої обсягу постійних витрат в загальному показнику витрат компанії. При цьому потрібно враховувати, що чутливість рівня прибутку компанії до змін в обсягах реалізації товару компанії не завжди однозначна і може залежати від величини змінних і постояннинх витрат підприємства.

Ефект операційного (виробничого) важеля полягає в тому, що будь-яка зміна виручки від реалізації завжди породжує більш сильна зміна прибутку. Для розрахунку ефекту або сили впливу важеля використовується цілий ряд показників. При цьому потрібно поділ витрат на змінні і постійні за допомогою проміжного результату.

Іншими словами ефект виробничого важеля показує ступінь чутливості прибутку від реалізації до зміни виручки від реалізації.

Вплив збільшення обсягу виробництва і виручки від реалізації на прибуток підприємства визначається поняттям операційного важеля, вплив якого проявляється в тому, що зміна виручки супроводжується більш сильною динамікою зміни прибутку.

Таким чином, силу (ефект) виробничого (операційного) важеля можна розглядати як характеристику ділового ризику підприємства, що виникає в даній сфері бізнесу або у зв'язку з його галузевою належністю.

Увазі того що, формулу розрахунку ефекту операційного важеля можна представити як відношення валової маржі до прибутку після сплати відсотків, але до сплати податку на прибуток, розрахунок ефекту виробничого розрахунку дозволяє відповісти на питання, наскільки чутливий маржинальний дохід до зміни обсягу виробництва і продажів, і наскільки вистачило б не тільки на покриття постійних витрат, але і формування прибутку.

Операційний важіль (виробничий леверидж) - це потенційна можливість впливати на прибуток компанії, шляхом зміни структури собівартості та обсяг виробництва.

Ефект операційного важеля виявляється в тому, що будь-яка зміна виручки від продажів завжди веде до сильнішого зміни прибутку. Цей ефект викликаний різним ступенем впливу динаміки змінних витрат і постійних витрат на фінансовий результат при зміні обсягу випуску. Впливаючи на величину не тільки змінних, але і постійних витрат, можна визначити, на скільки процентних пунктів збільшиться прибуток.

Рівень або силу впливу операційного важеля (Degree operating leverage, DOL) розраховуємо за формулою:

DOL = MP / EBIT = ((p-v) * Q) / ((p-v) * Q-FC) (8)

де MP - маржинальний прибуток; EBIT - прибуток до вирахування відсотків; FC - умовно-постійні витрати виробничого характеру; Q - обсяг виробництва в натуральних показниках; p - ціна за одиницю продукції; v - змінні витрати на одиницю продукції.

Рівень операційного важеля дозволяє розрахувати величину процентного зміни прибутку в залежності від динаміки обсягу продажів на один процентний пункт. При цьому зміна EBIT складе DOL%.

Чим більше частка постійних витрат компанії в структурі собівартості, тим вище рівень операційного важеля, і отже, більше ділової (виробничий) ризик.

У міру віддалення виручки від точки беззбитковості сила впливу операційного важеля зменшується, а запас фінансової міцності організації навпаки зростає. Дана зворотний зв'язок пов'язана з відносним зменшенням постійних витрат підприємства.

Так як багато підприємств випускають широку номенклатуру продукції, рівень операційного важеля зручніше розраховувати за формулою:

DOL = (S-VC) / (S-VC-FC) = (EBIT + FC) / EBIT, (9)

де S - виручка від реалізації; VC - змінні витрати.

Рівень операційного важеля не є постійною величиною і залежить від певного, базового значення реалізації. Наприклад, при беззбиткове обсязі продажів рівень операційного важеля буде прагнути до нескінченності. Рівень операційного важеля має найбільше значення в точці, трохи перевищує точку беззбитковості. У цьому випадку навіть незначна зміна обсягу продажу призводить до істотного відносного зміни ЕВIТ. Зміна від нульового прибутку до якого-небудь її значенням є нескінченне відсоткове збільшення.

Також необхідно відзначити що, сила впливу операційного важеля:

- Залежить від відносної величини постійних витрат;

- Прямо пов'язана з ростом обсягу реалізації;

- Тим вище, чим підприємство ближче до порога рентабельності;

- Залежить від рівня фондомісткості;

- Тим сильніше, чим менший прибуток і більше постійні витрати.

У зв'язку з поняттям ефекту виробничого левериджу виникає поняття запасу фінансової міцності, який забезпечує отримання прибутку компанією, і поняття межі безпеки (точка беззбитковості).

Виробничий леверидж характеризується можливістю впливати на формування прибутку від реалізації продукції шляхом зміни обсягу реалізованої продукції та співвідношення змінних і постійних витрат.

Останнє означає, що в результаті зростання обсягу виробництва (реалізації) продукції скорочується рівень постійних витрат, а отже, збільшується прибуток на одиницю продукції. Це позначиться відповідним чином на структурі та обсязі основних і оборотних засобів та ефективності їх використання.

Висновок

Фінансовий леверидж характеризує використання запозичених засобів, які впливають на зміну коефіцієнта рентабельності власного капіталу.

Іншими словами, фінансовий леверидж - це об'єктивний фактор, який виникає із появою позичених засобів у обсязі капіталу, що використовує підприємство, і дозволяє підприємству отримати додатковий прибуток на власний капітал. Диференціал фінансового левериджу є головною умовою, що формує позитивний ефект фінансового левериджу. Коефіцієнт фінансового левериджу - це важіль, що вказує на позитивний або негативний ефект, який отримується за рахунок відповідного значення його диференціалу.

Виробничий левередж здатний показати свою ефективність тільки на коротких проміжках. Як тільки відбувається зміна загальної суми постійних витрат компанії, керівництву знову доводиться долати точки беззбитковості і пристосовуватися до нових умов діяльності.

Особливості виробничого левериджу:

1. Позитивна дія виробничого "важеля" можна спостерігати тільки після того, як компанії вдалося перейти точку беззбитковості.

2. За фактом зростання обсягів продажів і залишення позаду точки беззбитковості дію значення виробничого левереджа весь час знижується. Таким чином, збільшення обсягів продажів неминуче призводить до зростання обсягів прибутку. При цьому не варто забувати і про зворотний ефект, коли зниження обсягів продажів може привести до ще більшого зменшення доходів компанії.

3. Прибуток підприємства та величина виробничого левериджу мають зворотну залежність. При цьому, чим більше дохід компанії, тим менше на неї діє виробничий "важіль".

4. Виробничий левередж проявляє себе тільки в короткостроковій перспективі. Це пояснюється тим, що постійні витрати підприємства можуть перебувати на одному рівні лише якийсь невеликий проміжок часу.

Список використаної літератури

1.Базецька Г. І.. Конспект лекцій з дисципліни "Фінансовий менед­жмент" (для слухачів другої вищої освіти спеціальності 7.03050401 - Еко­номіка підприємства (за видами діяльності)) / Г. І. Базецька, В.Г. Федо­рова; Харк. нац. акад. міськ. госп-ва. - Х.: ХНАМГ,2012. - 259 с.. 2012

2. Бригхем Ю., Гапенски Л. Фінансовий менеджмент. - Спб.: 1998, т. 1

3 . Вальтер О.Э., Е.Н. Понеделкова Финансовый менеджмент. - М.: Колос, 2002-176 с.

4. Маркин Ю.П. Аналіз внутрішньогосподарських резервів. - М:1991

5. Муравйов А.І. Теорія економічного аналізу. - М:1988

6.Паньков Д.А. Сучасні методи аналізу фінансового стану. - Минск:1995

7. Савицкая Г.В. Аналіз господарську діяльність підприємства. - Минск:2001

8. Чи Ч.Ф., Финнерти Дж. И. Фінанси корпорацій: теорія, методи і практика. - М.: ИНФРА-М, 2000.

Размещено на Allbest.ru