Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки»

Організація фінансової діяльності малих підприємств

Радченко О.Д.

Постановка проблеми у загальному викладі та її зв'язок із важливими науковими і практичними завданнями. У системі багатоукладної економіки діяльність організаційних форм, які відповідають критеріям малого аграрного підприємництва досить врегульована, що відображено в Господарському кодексі України, Законах Про фермерське господарство, Про державну підтримку малого підприємництва, Про Національну програму сприяння розвитку малого підприємництва в Україні.

Актуальність дослідження, його методичне та практичне значення пов'язані з об'єктивною закономірністю зростання ролі малих підприємств у аграрній економіці як рівноправної форми господарювання і як врівноважуючої складової підприємництва. Можливість дослідження реалізується в умовах нагромадження певного досвіду функціонування таких господарств.

Аналіз останніх досліджень, у яких започатковано вирішення проблеми. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженню фінансів сільського господарства присвячені праці В.М. Алексійчука, П.І. Гайдуцького, О.Є.Гудзь, М.Я. Дем'яненка, Д.І. Деми, П.А. Лайка, І.І. Лукінова, Д.В. Полозенка, П.Т. Саблука, П.А. Стецюка, Л.Д. Тулуша та інших. Ними напрацьовано категоріальний апарат, визначено структуру та взаємозв'язки фінансової системи. Разом з тим, фінанси малих підприємств розглядаються переважно у загальному контексті і не є об'єктом окремих досліджень. Особливого значення набуває дослідження фінансових ресурсів малих підприємств і їх структури як бази забезпечення життєдіяльності.

Цілі статті. Розкрити особливості організації фінансової діяльності на малих підприємствах. Розглянути проблеми визначення фінансових ресурсів як складової потенціалу малих підприємств, джерела їх формування, інформаційне забезпечення управляння ними та критерії ефективного використання

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. Фінанси як частина економіки - складна система і щоб зрозуміти її природу, пізнати механізм дії, запропонувати ефективні способи вирішення проблем, потрібний системний підхід до її вивчення. А це вимагає комплексного використання всіх методів економічних досліджень. У статті застосовано монографічний метод для вивчення окремих явищ суті фінансових ресурсів та виявлення причинно-наслідкових зв'язків їх розвитку. За допомогою абстрактно-логічного методу сформульовано робочі категорії, поняття, гіпотези та висновки. Застосування методу моделювання вимагає дотримання об'єктивних законів і закономірностей розвиту явищ та процесів, порушення яких нівелює здатність моделі замінювати оригінал.

Методика організації фінансової роботи займає особливе місце. Від неї багато в чому залежить своєчасність та повнота фінансового забезпечення виробничо-господарської діяльності та розвитку підприємства, виконання фінансових зобов'язань перед державою та іншими суб'єктами господарювання.

Загальновизнано, що фінансова діяльність - це система використання різних форм і методів для фінансового забезпечення функціонування підприємств та досягнення ними поставлених цілей, тобто це та практична фінансова робота, що забезпечує життєдіяльність підприємства, поліпшення її результатів [3].

Фінансову діяльність підприємства спрямовано на вирішення таких основних завдань: фінансове забезпечення поточної виробничо-господарської діяльності; пошук резервів збільшення доходів, прибутку, підвищення рентабельності та платоспроможності; виконання фінансових зобов'язань перед контрагентами; мобілізація фінансових ресурсів в обсязі, необхідному для фінансування виробничого й соціального розвитку, збільшення власного капіталу; контроль за ефективним, цільовим розподілом та використанням фінансових ресурсів [1,2].

Методика управління фінансовою діяльністю передбачає одночасне використання таких напрямків: фінансове прогнозування та планування; аналіз та контроль виробничо-господарської діяльності; оперативна, поточна фінансово-економічна робота.

За своєю сукупністю - це діагноз фінансового стану, виявлення та мобілізація внутрішньогосподарських резервів, збільшення доходів та прибутків, зменшення витрат виробництва, підвищення рентабельності, поліпшення фінансово-господарської діяльності підприємства в цілому.

Фінансова робота підприємства в сучасних умовах набуває нового змісту, що пов'язано з розвитком фінансового менеджменту. Фінансовий менеджмент є системою оптимального управління грошовими потоками, що виникають в процесі фінансово-господарської діяльності підприємства з метою досягнення поставленої мети і максимізації прибутку [4].

Об'єктом управління у фінансовому менеджменті є грошовий оборот господарюючого суб'єкта. Він припускає розробку раціональної фінансової стратегії і тактики підприємства на основі аналізу фінансової звітності, прогнозних оцінок грошових надходжень і виплат, їх залежність від зміни структури активів і пасивів підприємства.

Залежно від розмірів підприємства, його галузевої приналежності,поставленої мети функції можуть деталізувати і розширятися. На організацію фінансів, перш за все, впливають галузеві особливості (у виробничій діяльності і в організаційних формах управління). Це знаходить втілення і в змісті фінансових відносин:в характері формованих грошових коштів і напрямах їх використовування в системі розподілу прибутку, взаєминах різними ланками.

Власне поняття «фінансові ресурси» започатковано у законодавстві - ст. 24. Фінансові та кредитні відносини Закону від 1991.03.27, "Про підприємства в Україні", де зазначено: «джерелом формування фінансових ресурсів підприємства є прибуток (доход), амортизаційні відрахування, кошти, одержані від продажу цінних паперів, пайові внески членів трудового колективу, підприємств, організацій, громадян та інші надходження», який уже втратив чинність. На сьогодні діє визначення «ресурси фінансові - сукупність власних коштів, що перебувають у розпорядженні держави та суб'єктів господарювання. Ресурси фінансові підприємства - власні кошти підприємства. Вони характеризують його автономність, його власний капітал» у Методичних рекомендаціях Укоопспілки з аналізу і оцінки фінансового стану підприємств від 28.07.2006.

Як бачимо, у цих джерелах однозначно вказано, що фінансові ресурси - це власні ресурси, а залучені зі сторони кошти не включаються до їх переліку. Але ж фінансові відносини підприємства виникають тоді, коли на грошовій основі відбувається формування власних ресурсів підприємства, його прибутків, залучення позичкових джерел фінансування господарської діяльності, розподіл прибутків, що утворюються в результаті цієї діяльності, їхнє використання на цілі розвитку підприємства. Тому, оскільки фінанси підприємства як відносини є частиною економічних відносин, то фінансові ресурси підприємства, що спрямовуються на його розвиток, формуються не тільки за рахунок амортизаційних відрахувань; прибутку, одержуваної від усіх видів господарської і фінансової діяльності але й від: додаткових пайових внесків учасників; ресурсів, що мобілізуються за допомогою випуску і розміщення акцій; довгострокового кредиту банку й інших кредиторів; інших законних джерел.

Фінансові ресурси підприємств формуються, як правило, за рахунок різних джерел: власних, позичених та залучених [4]. При цьому власні джерела фінансування підприємства формуються за рахунок власного капіталу, тобто частини капіталу в активах підприємства, яка залишається після вирахування його зобов'язань. Позичені джерела фінансування підприємства формуються в основному за рахунок довго- та короткострокових кредитів банку. Залучені джерела фінансування підприємства формуються за рахунок усіх видів кредиторської заборгованості. фінансовий ресурс інформаційний ринковий

Усі перелічені джерела беруть участь як у формуванні активів підприємства, так і у здійсненні його виробничо-фінансової діяльності з метою отримання доходу, прибутку. Отже, фінансові ресурси підприємств - це їх власний, позичений та залучений грошовий капітал, який вони використовують для формування власних активів і здійснення виробничо-фінансової діяльності з метою отримання доходу, прибутку. Проте сумарна його кількість не є сталою величиною, він створює певні передумови, потенціал. Чи буде його реалізовано, за якими напрямками, з якою ефективністю - залежить від багатьох чинників.

Таким чином, фінансові ресурси підприємств це не грошові кошти підприємств, як це стверджують деякі економісти, а джерела підприємств, спрямовані на формування активів. Не можна тому їх вважати власне активами. Як категорія потенціалу, фони знаходяться і у активі й у пасиві балансу.

Фінансові ресурси як джерела формування активів підприємства відображаються у пасиві балансу, а засоби, у тому числі й грошові кошти, - у активі балансу. Зв'язок між фінансовими ресурсами і грошовими коштами виявляється у тому, що грошові кошти є матеріальним вираженням фінансових ресурсів. Але тільки тієї частини, яку можна виміряти. Сума джерел формування активів підприємства, зафіксована у пасиві балансу, є капіталом підприємства. Власний, позичений та залучений капітал, з одного боку, формує фінансові ресурси підприємства і бере участь у фінансуванні його активів, з іншого боку, становить зобов'язання перед конкретними власниками - державою, юридичними та фізичними особами.

Фінансові ресурси формуються у процесі створення підприємств і реалізації їх фінансових відносин при здійсненні господарсько-фінансової діяльності. Це виявляється насамперед у формуванні статутного капіталу при створенні підприємств, а у процесі їх діяльності - у формуванні відповідних джерел грошових коштів.

Крім власного капіталу фінансові ресурси підприємства формуються також за рахунок залучених і позикових коштів. До складу залучених фінансових ресурсів включають кредиторську заборгованість за товари (роботи, послуги), а також всі види поточних зобов'язань підприємства за розрахунками. Усі види фінансових ресурсів відображаються у відповідних розділах пасиву балансу підприємства.

Склад і обсяги фінансових ресурсів залежать від виду та розміру підприємства, роду його діяльності, обсягів виробництва. При цьому обсяг фінансових ресурсів тісно пов'язаний з обсягом виробництва, ефективністю діяльності підприємства. Зі збільшенням обсягу виробництва і підвищенням ефективності діяльності підприємства збільшується обсяг власних фінансових ресурсів, і навпаки. Достатній обсяг фінансових ресурсів, їх ефективне використання визначають стійкий фінансовий стан підприємства: платоспроможність, фінансову стійкість, ліквідність. У цьому зв'язку найважливішим завданням підприємств є пошук резервів збільшення власних фінансових ресурсів і найбільш ефективне їх використання з метою підвищення ефективності роботи підприємства загалом.

Як і для інших суб'єктів підприємницької діяльності, метою функціонування малих аграрних підприємств є отримання прибутку. Але в умовах становлення ринкових відносин такого результату, особливо у сільському господарстві, не завжди вдається досягти. Тому у концепції фінансових ресурсів необхідно врахувати, що й неприбуткова діяльність має виправдання з точки зору досягнення стратегічних планів.

Ефективність фінансування підприємства визначається стратегією формування ресурсів, що залежить від форми власності, виду діяльності територіального розміщення та інших факторів впливу.

Список використаних джерел

1. Кандинская О.А. Управление финансовыми рисками: поиск оптимальной стратегии. - М.: Консалтбанкир, 2000. - 272 с.

2. Поддерьогін А. М., Буряк Л. Д., Нам Г. Г.,. Павліковський А. М. та ін.. Фінанси підприємств: Підручник / Керівник авт. кол. і наук. ред. проф. А. М. Поддєрьогін. 3-тє вид., перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2000. - 460 с.

Анотація

У статті розглянуті проблеми визначення фінансових ресурсів як складової потенціалу малих підприємств, джерела їх формування, інформаційне забезпечення управляння ними та критерії ефективного використання

In the article there are the considered problems of determination of financial resources as a constituent of potential of small enterprises, source of their forming, informative providing of management by them and criteria of the effective use

Размещено на Allbest.ru