До питання оцінки ефективності державних закупівель

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний торговельно-економічний університет

До питання оцінки ефективності державних закупівель

Міняйло В.П., аспірант

В статті проаналізовано бюджетні правопорушення у сфері державних закупівель. Розглянуто функції контрольних органів, які здійснюють нагляд у сфері державних закупівель. Досліджено оцінку ефективності державних закупівель.

Ключові слова: державна закупівля, ефективність державних закупівель, оцінка ефективності державних закупівель.

In article analyzes of budget violations in public procurement. The article reviews the functions of supervisory bodies, overseeing public procurement. Study the evaluation of the effectiveness of government procurement.

Key words: public procurement, public procurement performance, evaluation of the effectiveness of public procurement.

В статье проанализированы бюджетные правонарушения в сфере государственных закупок. Рассмотрены функции контрольных органов, которые осуществляют наблюдение в сфере государственных закупок. Исследовано оценку эффективности государственных закупок.

Ключевые слова: государственная закупка, эффективность государственных закупок, оценка эффективности государственных закупок.

Вступ

Бюджетним Кодексом України визначено один з основних принципів бюджетної системи України - принцип ефективності при складанні та використанні бюджетів. Всі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягти запланованих цілей при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів. Питання ефективності використання бюджетних коштів при здійсненні державних закупівель безпосередньо пов'язане з їх контролем.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Дослідження різних теоретичних аспектів державних закупівель (в т.ч. ефективного фінансового контролю) присвятили свої роботи вітчизняні та зарубіжні вчені і фахівці. Зокрема, Смиричинський В.В. досліджує управління процесами державних закупівель на засадах логістичного менеджменту; Ткаченко Н.Б. розглядає проблеми управління державними закупівлями; Германчук П.К., Петрашко П.Г., Ворона О.І. вивчають контроль у бюджетних установах, державне замовлення та державні закупівлі; Морозов В.В. досліджує методологічні основи побудови системи закупівель товарів, робіт та послуг; Кузнєцов К.В. розглядає державні закупівлі через систему прокюременту. Не зменшуючи значущості наукових робіт вищевикладених авторів, слід зауважити, що, на нашу думку, варто було б акцентувати увагу на оцінці ефективності державних закупівель та здійсненні організації контролю за цільовим використанням коштів державного бюджету.

ефективність державна закупівля бюджет

Виклад основного матеріалу

Аналіз результатів проведених контрольно-аналітичних заходів за 2005-2008 рр. свідчить, що більшість бюджетних правопорушень продовжують мати системний характер, вони повторюються із року в рік. За даними Рахункової палати обсяг виявлених бюджетних правопорушень, неефективного використання бюджетних коштів за цей період збільшився з 8,9 млрд. грн до 14 млрд грн, або більше, ніж у 2 рази [2]. Найбільш характерними за кількістю виявлених випадків та обсягів порушень у звітному році були бюджетні правопорушення, які можна класифікувати у наступні узагальнені види:

- використання коштів Державного бюджету України з порушенням бюджетного законодавства;

- використання бюджетних коштів без належних нормативно-правових підстав;

- планування з порушенням чинного законодавства;

- використання коштів Державного бюджету України з порушенням тендерних процедур на придбання товарів, робіт та послуг;

- незаконне виділення коштів з резервного фонду державного бюджету;

- відволікання коштів держбюджету у дебіторську заборгованість;

- наявність завищених асигнувань та зайво одержаних бюджетних коштів у зв'язку з необґрунтованим складанням кошторисних призначень;

- нецільове використання коштів, передбачених держбюджетом на капітальні вкладення;

- втрати Державного бюджету України внаслідок прийняття незаконних управлінських рішень;

- порушення, пов'язані з неналежним веденням бухгалтерського обліку;

- бюджетні правопорушення, пов'язані з розміщенням та виконанням державного замовлення тощо.

У ході проведення Рахунковою палатою практично кожного четвертого контрольного заходу було виявлено порушення тендерних процедур на придбання товарів, робіт та послуг. У порівнянні з 2007 роком загальний обсяг таких правопорушень збільшився на 248,3 млн грн і склав 510,6 млн грн або 10,8 % від загальної суми виявлених бюджетних правопорушень [2].

Найбільш характерним порушенням законодавства щодо закупівель були порушення, які безпосередньо стосуються конкурентності та прозорості державних закупівель, а саме: правильного вибору процедур закупівель, переваги відкритих торгів перед іншими процедурами, вибору критеріїв для оголошення переможця з точки зору законності та ефективності витрачання бюджетних коштів, тобто правових норм, правильне та неухильне виконання яких запобігає проявам корупції у цій сфері.

Органами, які здійснюють моніторинг за державними закупівлями в Україні, є: Антимонопольний комітет України, Міністерство економіки України, Державна контрольно-ревізійна служба України, Державне казначейство України, Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі статистики. Проте слід зауважити, що значна кількість контролюючих органів не забезпечує ефективного нагляду за використанням державних коштів. Це пов'язано з дублюванням функцій суб'єктів контролю, які призводять до перехресної оцінки одних і тих же питань, що не сприяє швидкому усуненню недоліків, встановлених за результатами перевірок. Це насамперед призводить до недостатньої ефективності в діяльності органів фінансового контролю, розпорошення та надмірного витрачання людських і фінансових ресурсів, правового й методологічного неузгодження, і в результаті одні й ті самі суб'єкти контролю протягом року перевіряються неодноразово, інші - взагалі не контролюються. (табл. 1.).

Таблиця 1.

Функції контрольних органів, які здійснюють нагляд у сфері державних закупівель

Проте, фундаментальним завданням, котре мають виконувати вище перераховані суб'єкти є, передусім, доцільність, цілеспрямованість та ефективність використання коштів бюджетів усіх рівнів.

Одним із шляхів недопущення правопорушень у закупівельній сфері є раціональна оцінка тендерних пропозицій. Зазначимо, що слід розрізняти поняття «ефективність витрачання бюджетних коштів» та «ефективність державних закупівель». Ефективне витрачання державних коштів має на меті одержання максимального суспільного результату за мінімальних витрат фінансових ресурсів. Необхідно зауважити, що зміст поняття «ефективність витрачання бюджетних коштів» значно ширший від поняття «ефективність державних закупівель» і включає в себе окрім державних закупівель, ефективність витрачання фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, фінансування державних програм, державного боргу, інвестиційна діяльність держави, використання бюджетних коштів, що характеризують якість управління державними ресурсами (фінансовими, матеріальними, трудовими) тощо.

Ефективність державних закупівель слід розглядати через призму критеріїв, на основі яких визначають оптимального постачальника. Адже не завжди мінімальні витрати призводять до бажаного результату, і як наслідок до ефективного використання коштів. Під час проведення тендеру використовують два методи визначення переможця: ціновий та якісний вибір.

Критеріями, на основі яких визначається оптимальна пропозиція, згідно із законодавчо встановленими нормами, є:

· при закупівлі товарів (робіт, послуг), які виробляються або виконуються не за окремими специфікаціями чи технічними проектами - ціна (складає не менше 70% питомої ваги цінового критерію). Для уникнення непорозумінь слід зазначати, яка саме ціна враховується замовником: за одиницю продукції, загальна вартість тендерної пропозиції тощо;

· у разі закупівлі товарів (робіт, послуг), які мають складний або спеціалізований характер (наукові дослідження чи розробки, дослідно-конструкторські роботи тощо), окрім найменшої ціни враховуються й інші критерії, зокрема: наявність сервісного обслуговування, витрати на транспортування та страхування, відповідність технічним специфікаціям, термін доставки обладнання чи надання послуги, експлуатаційні витрати, ефективність роботи обладнання [4]. Для зручності оцінки об'єкта державних закупівель нецінові фактори по можливості повинні бути виражені у грошовому еквіваленті.

Слід зазначити, що такий перелік критеріїв не є та вичерпним, тобто замовник вправі окрім зазначених критеріїв обирати ті нецінові критерії за якими буде проведено конкурс та здійснена оцінка пропозицій. Питому вагу нецінових критеріїв замовник визначає самостійно в залежності їх пріоритетності та важливості. Однак вихідної базою залишаються пріоритети держави.

Замовникам потрібно використовувати різні підходи до методики оцінки і у тендерний документації передбачати всі можливі варіанти, які можуть бути запропоновані учасниками. У протилежному випадку буде неможливо оцінити тендерні пропозиції тих учасників, які запропонують умови, що не містяться у методиці оцінки. Слід зазначити, що загальний строк проведення оцінки, порівняння та визначення переможця торгів не повинен перевищувати 30 робочих днів з дня тендерних пропозицій.

Для того щоб при перевірці достовірно визначити чи правильно було обрано переможця торгів, контролюючим органам потрібно звернути увагу на такі моменти:

1. У разі проведення відкритих торгів, двоступеневих торгів, редукціону, торгів з обмеженою участю:

- на дотриманні загального строку здійснення оцінки тендерних пропозицій;

- на порівнянні критеріїв та методики оцінки, передбачених тендерною документацією, з даними протоколу оцінки, за яким визначено переможця торгів;

- на дослідженні протоколу оцінки на предмет допущення до оцінки учасників, які мали бути відхилені як такі, що не відповідають вимогам тендерної документації або встановленим кваліфікаційним вимогам;

- на відповідності питомої ваги цінового критерію вимогам чинного законодавства (не менше 70 %);

- на перевірці акцепту тієї тендерної пропозиції, яка була визначена кращою за результатами оцінки.

2. У разі проведення процедури запиту цінових пропозицій (котирувань):

- на перевірці відсутності кількох цінових пропозицій від одного і того самого учасника процедури закупівлі;

- на перевірці правильності визначення переможця торгів з урахуванням найменшої ціни та кваліфікаційних вимог, зазначених у запрошенні.

З метою вдосконалення контрольних заходів, які стосуються перевірки ефективності державних закупівель доцільно на наш погляд:

а) чітко визначити повноваження контролюючих органів з метою уникнення дублювання функцій;

б) застосовувати попередній фінансовий контроль, який дозволить своєчасно виявити та усунути відхилення;

в) проводити органами ДКРС суцільну перевірку закупівель в одного учасника та з обмеженою участю;

г) зробити критерії оцінки тендерних пропозицій більш прозорими;

д) активно використовувати преференційні поправки при виборі постачальника;

е) залучати експертів при проведенні закупівель складних та специфічних груп товарів.

Висновок

Усі ці заходи нададуть можливість забезпечити належний ефективний контроль та аналіз цін у сфері державних закупівель, дотримання головного принципу державних закупівель - ефективного витрачання державних коштів на засадах конкурентності, та як наслідок уникнути фактів придбання товарів, робіт і послуг за завищеними цінами.

Список використаних джерел

1. Методичні рекомендації з проведення органами державної контрольно-ревізійної служби перевірок державних закупівель: наказ Головного контрольно-ревізійного управління України від 5 червня 2009 р. № 137.

2. Звіт Рахункової палати за 2008 рік. (www.ac-rada.gov.ua)

3. Ткаченко Н.Б. Управління державними закупівлями: Монографія. - К.: Вид-во «Книга», 2007. - 296 с.

4. Гранат К. Розкриття, оцінка, порівняння тендерних пропозицій: практичні аспекти. //Державні закупівлі України. - 2006. - №9.- С. 16.

Размещено на Allbest.ru