Технолого-економічне обґрунтування малого підприємства з виробництва молока і власною переробкою продукції

Размещено на http://www.allbest.ru/

Технолого-економічне обґрунтування малого підприємства з виробництва молока і власною переробкою продукції

Актуальність питання

Сучасна економічна ситуація і кон'юнктура ринку є сприятливою для виробників молока і розвитку молочного скотарства. Передумовами цього є висока потреба в молоці, яка створює умови для зростання виробництва, тому що споживання молока та молокопродуктів на душу населення в Україні нині знаходиться значно нижче обґрунтованих норм споживання, а добробут населення повинен зростати, що спричиняє утворення дефіциту. За науково-обґрунтованої норми 380 кг в Україні у 2017 р. молока споживалося лише дві третини до рекомендованої фізіологічної норми. За цих умов існує високий відсоток господарств населення з поголів'ям 1-2 корови, які виробляють майже 80 % валового обсягу молока. Все це відбувається на фоні законодавчої бази, яка потребує удосконалення правової системи щодо відшкодуванню вартості реконструкції тваринницьких ферм і комплексів, вартості закупівлі сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва [1].

Метою роботи є обґрунтування проектно-технологічного рішення організації молочно-товарної ферми на 25 дійних корів з середнім річним надоєм 8000 кг молока на корову та власною переробкою молока.

Матеріали та методи досліджень

Розробку проведено на прикладі промислового майданчика молочно-товарної ферми ДІЇ ДГ «Саливонківське», який розташований у населеному пункті Ксаверівка Васильківського району Київської області. Методологічна і методична основа побудована на засадах аналізу економічних проблем і зводиться до системного відновлення ефективного виробництва шляхом деталізації цілей і структуризації низки завдань технолого-економічного характеру з використанням розрахунково-конструктивних методів для їх вирішення з урахуванням усіх необхідних техніко-економічних параметрів та планувальних рішень відповідно до нормативних документів [2, 3].

Результати досліджень

На підставі матеріалів обстеження майданчика молочно-товарної ферми господарства, оцінки технічного стану його функціональних об'єктів, та керуючись діючими положеннями нормативних документів зроблено висновок про недоцільність реконструкції залишків тваринницьких будівель оскільки вони знаходяться в санітарній зоні біля житлового сектору населеного пункту, мають низький технічний стан, побудовані на основі застарілих норм технологічного проектування (мають малі габарити) і розраховані на утримання молочного стада невеликої продуктивності (рис. 1 і 2) [4].

Елементи новизни

В будівлі нової молочно-товарної ферми передбачається застосувати сучасні, стандартні, вітчизняного виробництва, швидко монтовані будівельні конструкції, які дозволяють впроваджувати новітні технологічні підходи з утримання та вирощування тварин, а також створювати технологічні параметри підвищеної комфортності їх утримання у різні кліматичні сезони [3].

Характеристика малого підприємства

На фермі утримується 30 середньорічних корів продуктивністю 8000 кг молока на голову. Річне виробництво молока від 25 дійних корів становить 200 тонн. Повний оборот стада - вирощування ремонтних телиць для оновлення стада на цій же фермі. Спосіб утримання - безприв'язний. Вирощування та відгодівля бугайців у господарстві не передбачається. Реалізація телят (бугайці) в молочний період у віці 1-2 місяці. Організація виробництва в молочному скотарстві ґрунтується на рівномірних протягом року отеленнях корів. Товарною продукцією ферми є молоко корів, телята-бугайці, ви- бракуване на м'ясо поголів'я. Структура стада: корови - 40,9 %; нетелі - 10,1 %; телиці старше року - 10,6 %; телиці до року - 29,6 %; бугайці до року - 8,8 %; вихід телят - 80 %. Бракування і заміна основного стада - 33 %. Вік першого осіме- ніння телиць живою масою 1 голови 380-400 кг у 16-18 місяців. Відхід молодняку становить 1 %. Середньодобові прирости телиць до року 750 г. Середньодобові прирости телиць старше року - 800 г. Потреба землі для молочної ферми повністю на власній кормовій базі за традиційної годівлі складає 97 га, за однотипної - 94 га. Кормозабезпечення корів і молодняку ВРХ ґрунтується на традиційній або однотипній годівлі кормосумішками. Потреба в кормах відповідно 3952 ц корм. од. і 3979 ц корм. од.

Розробленим проектно-технологічним рішенням запропоновано увесь комплекс молочно-товарної ферми розподілити на дві сфери з дотриманням нормативних відстаней санітарної зони між житловим сектором населеного пункту і фермою - не менше 210 метрів. Промислова зона ферми розташовується на відстані 110 метрів від існуючих залишків будівлі колишньої тваринницької ферми господарства. Функціональне призначення першої це зберігання кормів і приготування кормосумішей для тварин всього поголів'я ферми. На вказаній площі розташовуються силосні і сінажні ями, а також паки з консервованим зерном і ділянка для зберігання сіна і соломи, ділянка приготування комбікормів і майданчик приготування кормосумішей.

Друга частина площ є безпосередньо виробничою зоною де розмішена будівля молочно-товарної ферми для дійних корів, сухостійних корів і нетелей, теличок і ремонтного молодняку.

Будівля тваринницького приміщення виконана в стандартному конструктивному типі з застосуванням швидко збірних конструкцій - побудовані з використанням залізобетонних типових напіврамних каркасів типу РПС21. Зовнішні габарити будівлі - 21,7 х 64,0 м. Бокові стіни виконані з газобетонних блоків, які встановлюються з зовнішньої сторони вертикальної частини полурамних каркасів. Зовнішній шар стін покривається листами профнастилу з оцинкованим і фарбованим покриттям. У бічних стінах на висоті 1500 мм від рівня бордюрів приміщення виконуються віконні прийоми, куди монтуються металопластикові вікна. Крім того, у бокових стінах виконані отвори для воріт для забезпечення переміщення тварин між вигульними майданчиками і секціями утримання у приміщенні. Хвіртки воріт мають теплоізолюючий шар. Торцеві стіни також виконані з стінових газобетонних блоків. Зовнішній шар стін покритий листами профнастилу з оцинкованим і фарбованим покриттям. В торцевій стіні північно-східної сторони виконана тамбурна прибудова. В торцевих стінах виконані отвори для технологічних проїздів в будівлі для проходу до пункту первинної обробки і зберігання молока. Дах будівлі утеплений. Включає дерев'яний каркас, зовнішня і внутрішня поверхня якого обшита профнастилом. Між поверхнями даху знаходиться шар утеплювача, який укладається на внутрішню поверхню, а також вентильована частина - між шаром утеплювача і зовнішньою поверхнею. Вздовж центральної осі будівлі, на даху встановлюється світло-аераційного ліхтар. Його конструкція передбачає можливість регулювання положення бокових вентиляційних клапанів.

Вздовж бокових зовнішніх стін будівлі, а також вздовж задньої сторони вигульних майданчиків виконані жолоби ливневої каналізації. Фекальні стоки з ділянок переддоїльного майданчика, майданчика для доїння і після нього, а також з приміщення пункту первинної обробки і зберігання молока накопичуються у бетонованій ямі біля будівлі.

Планувальна схема приміщення нового корівника містить наступні функціональні елементи: пункт первинної обробки і зберігання молока, доїльна ділянка, передоїльний майданчик і майданчик для корів після доїння, кормогнойовий прохід для переміщення корів і моціону та годівлі ремонтного молодняку окремих секцій, зони відпочинку для ремонтного молодняку окремих секцій, вигульні майданчики окремих секцій для утримання ремонтного молодняку, кормовий стіл для розміщення розданих тваринам кормів, ділянка переходу для корів між секціями для утримання корів і переддоїльним майданчиком, кормогнойовий прохід для дійних і сухостійних корів та нетелів, зона пологової ділянки з розташуванням двох денників, та восьми індивідуальних кліток для утримання телят молозивного періоду з народження до 3-х місяців, павільйон з навісом для утримання телят молочного періоду вирощування у теплий період року, зона відпочинку секції дійних корів 1-го періоду лактації, зона вигульного майданчика секції дійних корів 1-го періоду лактації, зона відпочинку секції дійних корів 2-го періоду лактації, зона вигульного майданчика секції дійних корів 2-го періоду лактації, зона відпочинку секції глибокотільних тварин, зона вигульного майданчика секції гли- бокотільних тварин, зона відпочинку секції сухостійних тварин, зона вигульного майданчика секції сухостійних тварин, зона відпочинку секції нетелів, зона вигульного майданчика секції нетелів.

По обох сторонах вздовж кормового столу встановлюються кормові грати для регульованого доступу тварин до розданих кормів. На ділянці переходу дійних корів на доїльний майданчик встановлюються ворота.

Поверхня всіх функціональних зон і ділянок виконується армованим бетоном. В секціях для відпочинку тварин застосовується керамзит-бетонне покриття із зміцненим верхнім шаром поверхні. Поверхня секцій для утримання тварин виконується з ухилом в бік кормогнойового проходу. Рівень кормогнойового проходу повинен бути вищим на 300 мм за рівень поверхні шару ґрунту місцевості біля будівлі.

Вигульні майданчики мають армовану бетону поверхню на яких згідно плану монтуються стовпи з труб, на які встановлюються трубчасті огороджуваль- ні конструкції, ворота для організації зон утримання окремих груп тварин На кожному вигульному майданчику організована окрема зона відпочинку для тварин. Ділянка цієї зони закрита дахом навісу. На кожному вигульному майданчику встановлюється поїлка розміром довжини, який розраховано на конкретну групу тварин, що утримуються в секції. Зона проїздів вигульних майданчиків, де встановлюються ворота має нижчий рівень. Ділянки вигульних майданчиків, які розташовані по бокам до цих проїздів виконані з ухилом поверхні до проїздів, що забезпечує відведення рідини до центрального проїзду майданчиків.

Доїння корів здійснюється на доїльній ділянці з використання трьох доїльних станків прохідного типу УДЛ, але застосовується конструкція станків без бункерів і дозаторів концентрованих кормів. До місць для доїння підведена тепла вода під тиском, трубопровід вакууму, та молокопровід. При цьому у станках передбачено функцію перемикання виведення видоєного молока з молокопроводу в окремі молочні бачки. Видоєне молоко по молокопроводу транспортується до приміщення пункту первинної обробки і зберігання молока, де відбувається його очищення за допомогою фільтрів, накопичення і охолодження у танку охолоджувачі молока для подальшого використання або реалізації. Це приміщення також оснащене ванною для миття доїльного обладнання, бойлером для підігріву води, рукомийником, стелажами для зберігання-сушки доїльних апаратів, столом. В тамбурі цього приміщення організовано приміщення де встановлено вакуум-насос з ресивером.

В зоні пологової ділянки розташовані два денника з площею 9 м кожний, та вісім металевих кліток для індивідуального утримання телят від народження до 3-місячного віку. Від вакуум-насосу до кожного з денників проведено вакуум- провід для підключення доїльного апарату.

Дійні корови утримуються в секціях першого і другого періоду лактації загальною площею 149,7 м² (по 13 скотомісць в секції), з яких площа лігва для відпочинку складає 82,4 м². Глибокотільні і сухостійні тварини утримуються в секціях загальною площею 54,2 м² (по 4 скотомісця в секції), з яких площа лігва для відпочинку складає 26,9 м². Нетелі утримуються у секції (4 скотомісця) загальною площею 57,6 м , де площа лігва для відпочинку складає 27,6 м . Молодняк від 12 до 18 місяців (10 скотомісць) утримується в секції загальною площею 85,53 м , де площа лігва для відпочинку складає 42,61 м . Молодняк від 6 до 12 місяців (7 скотомісць) утримується в секції загальною площею 69,1 м², де площа лігва для відпочинку складає 33,2 м². Молодняк від 4 до 6 місяців (7 ско- томісць) утримується в секції загальною площею 58,75 м², де площа лігва для відпочинку складає 27,44 м . Ширина кормогнойових проходів складає 3 м. Ширина кормового столу складає 3,8 м.

Для функціонування ферми на 25 дійних корів необхідно первісно мати 30 голів нетелей 3-місячної тільності. Передбачено вирощування та утримання ремонтних телиць тут же на фермі. Бугайців у віці 1-2 місяця реалізують і не утримують в господарстві.

На основі розроблених річних нормативів заготівлі і структури кормів визначено розмір фуражного фонду ферми в цілому з урахуванням страхового запасу - по концентратах - 8-10 %, соковитих та грубих кормах - до 15 % [5].

Загальна потреба в кормах за поживністю з урахуванням страхового фонду для великої рогатої худоби наведена в таблиці 1.

Для забезпечення стада ВРХ всіма видами кормів за рахунок власного виробництва необхідною умовою є одержання урожайності зернофуражних і кормових культур з 1 га посіву: зернових в середньому - 48 ц, пшениці озимої - 50 ц, ячменю - 45 ц, кукурудзи на зерно - 75 ц, гороху - 30 ц, кукурудзи на силос - 295 ц, однорічних трав на сіно - 35 ц і на зелений корм - 125 ц, багаторічних трав на сіно - 40 ц і на сінаж та зелений корм - 230 ц.

Намічені рівні кормозабезпечення, структури поголів'я тварин і їх продуктивності дають можливість одержати річний валовий надій молока по фермі до 2000 ц. З урахуванням випоювання 125 ц незбираного молока телятам, розмір реалізації молока становить 1875 ц, або 94 % його валового виробництва. Такою ж буде і товарність у разі повної реалізації.

Таблиця 1Потреба в кормах для ферми на 25 дійних корів за традиційної та однотипної годівлі, центнерів