Фінансова система Колумбії

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

Факультет Міжнародної економіки та менеджменту

Кафедра міжнародних фінансів

Практична робота

На тему: «Фінансова система Колумбії»

Роботу виконала:

Гончарова Валерія

Київ-2019

Правову основу банківської системи Колумбії складає конституційне і поточне законодавство. При цьому на конституційному рівні врегульовані насамперед питання організації та діяльності Банку Республіки.

Так, відповідно до глави 6 Конституції 1991 Банк Республіки виконує функції Центрального банку країни. За Конституцією Банк є юридичною особою публічного права і володіє адміністративної та технічної автономією в межах встановленого правового статусу. Таким чином, Банк Республіки, як і Центральний банк Венесуели, відноситься до числа центральних банків, що перебувають під визначальним впливом публічного права.

Основні функції Банку Колумбії також закріплені конституційно. До їх числа належать:

- Регулювання обігу національної та іноземної валюти, а також кредитів;

- Випуск в обіг законних платіжних засобів, управління міжнародними резервами;

- Виконання повноважень кредитора останньої інстанції і "банку банків";

- Здійснення функцій фіскального агента уряду.

Всі зазначені функції виконуються відповідно до загальної економічної політикою республіки.

Крім того, в главі 6 Конституції прямо передбачено необхідність прийняття Конгресом спеціального закону, що регулює діяльність Банку Колумбії. Слід зазначити, що такі закони чи присвячені центральним банкам окремі глави банківських законів або кодексів діють у більшості країн світу. Однак далеко не завжди про необхідність такого акта сказано на конституційному рівні.

Відповідно до норм Конституції в Колумбії прийнятий Закон від 29 грудня 1992 року N 31 "Про Банк Колумбії". В даному Законі більш детально, ніж в Конституції, регламентуються загальні питання організації та діяльності Банку, його цілі і завдання, система органів управління Банком, склад резервів та питання розподілу прибутку, а також основи взаємовідносин Банку з іншими державними органами.

Одна з важливих тенденцій розвитку правової основи Банку Колумбії - зміцнення його самостійності. Відповідно до чинного законодавства Банк Колумбії організаційно незалежний від Парламенту і Президента країни, за якими залишилися лише наглядові та контрольні функції.

Правова основа організації та діяльності інших колумбійських банків встановлена Законом від 3 серпня 1999 N 510, який діє з наступними змінами та доповненнями. Так, Законом від 14 січня 2003 N 795 було збільшено розміри статутного капіталу для різних фінансових організацій, зокрема, мінімальний капітал для комерційних банків визначено в розмірі 45 млрд. Колумбійських песо (близько 20,7 млн. Дол. США)

Для банківських структур, що займаються питаннями накопичення і заощадження капіталу, а також фінансуванням житлового будівництва, це вимога становить 22 млрд. колумбійських песо (близько 10,1 млн. Дол. США), для фінансових корпорацій - 16 млрд. колумбійських песо (близько 7,4 млн. дол. США), для комерційних фінансових компаній - 11,6 млрд. колумбійських песо (5,3 млн. дол. США), для страхових та перестрахових товариств - 5,5 млрд. колумбійських песо (близько 2 , 5 млн. дол. США), а також для пенсійних фондів - 6,8 млрд. колумбійських песо (близько 3,1 млн. дол. США), для інших фінансових організацій - 2,7 млрд. колумбійських песо (близько 1, 2 млн. дол. США). Станом на 20 вересня 2009 курс колумбійського песо до долара США склав - 1000 COP = 0,51 дол.

У цих законах визначені:

- Умови розміщення грошових коштів на рахунках фінансових компаній; банківський капітал емісійний фінансовий

- Спеціальні режими діяльності галузевих банків (таких, наприклад, як Банк виробників кави);

- Умови надання тривалих кредитів для житлового будівництва;

- Правила реєстрації цінних паперів та їх руху на ринку.

Крім того, закони встановлюють:

- Правові основи діяльності фінансово-комерційних компаній, фінансових корпорацій, ощадних банків і банків, що спеціалізуються в галузі житлового будівництва;

- Порядок здійснення інвестицій у фінансовий сектор;

- Профілактичні заходи в банківській системі проти різних порушень.

Водночас діяльність банків здійснюється відповідно до валютним регулюванням. У цій сфері прийнято низку нормативних актів: Декрет Уряду Колумбії N 444 1967 г. "Про валютне регулювання", Резолюція Ради директорів Банку Республіки Колумбії N 21 1993 "Про операції з іноземною валютою", базовий юридичний циркуляр Головного Управління банківського нагляду N 007 / 96, ряд спеціальних розпоряджень колумбійського Міністерства фінансів і Банку Республіки та ін.

Зміст цих нормативних актів свідчить про досить жорсткому валютний контроль в країні. Традиційно тільки Банк Республіки, як виняток, міг мати депозити в іноземній валюті. З 1996 р це право було також поширене на організації, зареєстровані в "вільних зонах" міжнародних аеропортів і морських портів, на міжнародних перевізників і туроператорів, дипломатичні та консульські представництва та організації міжнародного співробітництва.

Всі валютні взаєморозрахунки між юридичними особами-резидентами здійснюються під контролем Банку Республіки. У той же час юридичні особи-резиденти можуть мати валютні рахунки в іноземних банках. Для переказу коштів колумбійських банків в зарубіжні банки потрібне підтвердження легальності походження коштів. Юридичні особи повинні також документально підтвердити право користування валютним рахунком, а в разі використання цього рахунку в Колумбії - діяти через спеціалізований обмінний орган.

Фізичні особи - резиденти і нерезиденти - можуть вільно обмінювати іноземну валюту на колумбійські песо і здійснювати зворотні операції в спеціалізованих обмінних пунктах. Разом з тим в країні налагоджений комп'ютерний облік і контроль всіх валютних операцій, що здійснюються фізичними особами. Угоди на внутрішньому ринку здійснюються тільки в національній валюті.

Зокрема, всі фінансові організації щоквартально повідомляють в Управління фінансової інформації та аналізу Мінфіну про обмін, що перевищує 500 дол. США, а також про операції купівлі-продажу валюти, скоєних за квартал одним і тим же особою, на суму понад 2500 дол . США. Також при обміні більше 10 дол. США обов'язково перевіряються документи, що засвідчують особу, і знімається відбиток вказівного пальця правої руки.

Іноземні інвестиції у фінансовий сектор здійснюються з попереднього дозволу Національного департаменту планування. Якщо інвестування передбачає володіння більш ніж 10% акцій організації, то необхідно отримати спеціальний дозвіл Головного управління банківського контролю. Жоден інвестиційний фонд з іноземним капіталом не може володіти більш ніж 10% акцій з правом голосу фінансової компанії, що працює на колумбійському ринку цінних паперів.

Що стосується організаційних основ банківської системи, то в Колумбії банки розподілені за трьома рівнями. Слід зазначити, що у світовій практиці частіше зустрічаються дворівневі національні банківські системи. При цьому на першому рівні знаходиться центральний банк країни, на другому рівні - всі інші банки.

Перший рівень банківської системи Колумбії складають комерційні та іпотечні банки, фінансові корпорації, ощадні банки, а також фінансово-комерційні компанії та банки, орієнтовані на фінансування житлового будівництва. Ці організації працюють з юридичними і фізичними особами, забезпечують заощадження накопичень, виконують довгострокове і короткострокове кредитування, здійснюють платежі, в тому числі соціальні, виконують іпотечні, гарантійні та інші функції.

Банки першого рівня об'єднані в Асоціацію банків і фінансових установ, яка координує діяльність банків цього рівня і здійснює зворотний зв'язок між ними, Банком Колумбії і урядовими організаціями.

Найбільші банки першого рівня - "Bancolombia" і "BancWatchRating 1+".

Банки другого рівня працюють зі своїми клієнтами через банки першого рівня на основі угод. У даних організаціях держава має контрольний пакет акцій, але діють вони самостійно. На початкових етапах банкам другого рівня були виділені значні бюджетні кошти, але в даний час вони бюджетні кошти не використовують. Діяльність цих організацій дозволяє уряду здійснювати структурну політику в фінансовому секторі економіки країни.

Банками другого рівня є Внешторгбанк Колумбії ("Bancoldex"), Центральний іпотечний банк та ін.

Банк Республіки є єдиним банком, що представляє третій рівень у банківській системі держави.

Реалізуючи функцію емісійного центру країни, Банк Республіки стикається з труднощами, нетиповими для багатьох держав. Справа в тому, що колумбійці люблять застосовувати грошові купюри не за призначенням. Приміром, вони можуть записати на ній чийсь телефон або адресу. Вартість грошей від цього не знижується, але Банк Колумбії змушений щодня знищувати близько однієї тонни купюр, загальним номіналом в 3 млрд. Песо (близько 1,3 млн. Дол.). Зношуваність грошових купюр в Колумбії вважається однією з найшвидших у світі. [1]

Виконання функції "банку банків" означає, що, з одного боку, Банк Колумбії є держателем банківських депозитів для підтримки резервних вимог, які служать регулятором кредитоспроможності банківської системи Республіки. З іншого боку, Банк виступає кредитором при недостатньої ліквідності банків, пов'язаної з масовим відтоком депозитних коштів.

Банк Республіки вніс величезний вклад у розвиток платіжної системи та інфраструктури колумбійського фінансового сектора, а також домігся нормального функціонування системи внутрішніх та зовнішніх платежів. Велике значення для ефективності та стабільності фінансової системи та взаємозв'язку грошових індикаторів на валютних ринках має система грошових переказів та реєстрації операцій між фінансовими організаціями в режимі реального часу за допомогою спеціальної системи платежів так званої системи депозитного рахунку.

Одна з основних функцій Банку Колумбії - організація валютного ринку та контроль у цій сфері. Банк здійснює інтервенції на цьому ринку з метою захисту курсу національної валюти і регулювання зовнішніх запозичень Колумбії, бере участь у визначенні валютної політики, враховуючи курси іноземних валют і приплив іноземного капіталу.

Ще одна невід'ємна функція Банку Колумбії - управління міжнародними резервами Республіки, включаючи зберігання, розміщення та інвестування даних коштів. З метою підтримки національних інтересів за кордоном і своєчасних розрахунків з іншими державами проводиться розміщення коштів на принципах ліквідності і збереження вкладень. Міжнародні резерви складаються в тому числі з вільно конвертованих валют, які можуть обмінюватися на інші міжнародні валюти, золото і спеціальні права запозичення. Банк здійснює державне регулювання всієї фінансової системи країни, в тому числі виділяє кредити комерційним банкам та іншим організаціям на підвищення їх ліквідності, управляє національними золотовалютними резервами, реєструє іноземні інвестиції.

На Банк Колумбії покладено функції з контролю порядку роботи і діяльності всіх учасників фінансового ринку. Велика увага приділяється питанням боротьби з відмиванням грошових коштів, отриманих незаконним шляхом. Крім Банку Республіки та Мінфіну функції контролю фінансової системи Колумбії здійснюються також Головним управлінням банківського нагляду ("SuperintendenciaBancaria"), Головним управлінням нагляду за цінними паперами ("Superintendenciadevalores") і Гарантійним фондом фінансових установ ("Fondodeguarantiesdeinstitucionesfinancieras" ).

Держава через Банк Республіки підтримує купівельну спроможність національної валюти. Банк не встановлює кредитні квоти і не видає гарантії, за винятком випадків притягнення закордонного фінансування на тимчасове підтримання ліквідності кредитних установ. Банк Колумбії може здійснювати операції з цінними паперами уряду на вторинному ринку. Таким чином, Банк не напряму фінансує уряд, а робить це за допомогою розміщення урядових облігацій у інших учасників ринку цінних паперів.

Банк розраховує і оголошує ставку DTF (так звана середня процентна ставка залученого капіталу "Tasapromediodecaptacion"), на основі якої визначаються ставки банків другого рівня.

В умовах світової фінансової кризи Банк Колумбії робить кроки до того, щоб не допустити різкого обвалу в економіці країни. Так, Міністерство фінансів і Банк Колумбії звернулися в Міжнародний валютний фонд з проханням про надання кредиту в 10,4 млрд. Дол. При цьому керівництво МВФ відзначило міцні фундамент колумбійської економіки і поставилося до цього прохання як адекватному і своєчасному кроку в кризових умовах.

Для підтримки банківської системи і відновлення економічного зростання в країні Банк Колумбії, як і багато центральних банків по всьому світу, в кризовий період знижував базову процентну ставку. В даний час вона становить 5%. Це рекордно низький для Колумбії рівень.

Банком Колумбії керує Рада директорів, що складається з семи членів, включаючи Міністра фінансів Республіки, який є її головою. Рада директорів відповідає за реалізацію основних функцій Банку. Члени Ради директорів представляють виключно інтереси нації. Керуючий Банку вибирається Радою директорів зі складу його членів. П'ять інших членів призначаються Президентом Республіки на чотири роки з правом перепризначення ще на два терміни, з заміною двох членів комітету кожні чотири роки. Таким чином, член Ради директорів може входити до його складу протягом дванадцяти років. Члену Ради директорів заборонено обіймати будь-які інші посади.

Банк Колумбії надає звіт Конгресу за основними результатами своєї діяльності, а також надає за запитом іншу необхідну інформацію. Президент Республіки здійснює інспектування, контроль і нагляд за Центральним банком відповідно до положень закону.

Таким чином, банківська система Колумбії спирається на сформовані правові та організаційні основи. В країні існує розвинена банківська система з стійкими взаємозв'язками між банками різних рівнів. Основним стримуючим фактором для розвитку банківського сектора країни і залучення іноземних фінансових організацій на колумбійський ринок є внутрішній збройний конфлікт, який відлякує потенційних учасників і істотно уповільнює економічний розвиток Колумбії.

Міністерство фінансів та державного кредиту скоординовує макроекономічну політику, визначає, розробляє і впроваджує фіскальну політику країни; впливає на економічні, політичні та урядові сектори, управляє державними ресурсами нації, з бюджетної та фінансової точки зору, через прозорі процедури, компетентний персонал і ефективні процеси в цілях сприяння: умови для сталого економічного зростання та стабільність і міцність економіки і фінансової системи; для зміцнення інститутів, підтримка децентралізації та соціального забезпечення громадян.

Загального призначення Міністерства полягає у визначенні, розробці і здійсненні економічної політикиКолумбії, загальних планів, програм і проектів, пов'язаних з ним, а також у підготовці законів та указів; здійснення нормативної, фінансової, податкової, митної, кредитної, бюджетної, казначейської, кооперативної, фінансової, валютної, грошовоїі кредитної політики, без шкоди для повноважень, покладених на Раду Центрального банку. Ситуація на банківському ринку Колумбії мала не дуже хорошу історію, але протягом значного періоду ЦБ вів стабілізаційну політику по зменшенні процентних ставок.

Соціальне страхування. Інститут соціального страхування надає медичне страхування, пенсії та інші соціальні пільги колумбійським працівникам. Усі робітники зобов'язані долучитися до Інституту соціального страхування, приватного медичного страхування або пенсійного забезпечення. Особи з низькими доходами, які не здатні сплачувати відрахування, повинні брати участь у субсидійованому плані, у якому беруть участь уряд та Фонд солідарності(для робітників із низькими доїходами).

Размещено на Allbest.ru