Оцінка ризику як основа підвищення фінансової безпеки підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Хмельницький національний університет

Оцінка ризику як основа підвищення фінансової безпеки підприємства

Даценко Г.В.

Постановка проблеми. В сучасних умовах господарювання переважна більшість суб'єктів господарювання стикаються з численними ризиками, які мають системний або несистемний, постійний або непостійний характери впливу. Перед керівництвом підприємств завжди постають питання з вірної ідентифікації ризиків, оцінювання ймовірності настання того чи іншого ризику, визначення впливу ризику на фінансовий та нефінасовий аспект діяльності підприємства. Тому основним завданням для ефективного менеджменту у сфері фінансової безпеки залишається розробка ефективних способів з реагування на ризики.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанням дослідження сутності фінансових ризиків та методології їх нейтралізації присвячені праці Бланка І.А., Вишнівської Б., Говорушко Т.А., Камінського А.Б., Коваленко Л.О., Ремньової Л.М., Крамаренко Г.О., Чорної О.Є., Токаренко Г.С., які зробили ґрунтовні дослідження в цій сфері.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Аналіз та узагальнення наукових джерел свідчить про відсутність єдиного підходу до оцінки ризику у сфері фінансової безпеки підприємства.

Мета статті. Головною метою цієї роботи є здійснення процесу оцінки ризику для прийняття ефективних управлінських рішень у сфері фінансової безпеки підприємства.

Виклад основного матеріалу. Використовуючи результати експрес-аналізу різновидів ризиків фінансової небезпеки державними машинобудівними підприємствами; розглядаючи інформаційне наповнення складу аналітичних процедур під час впровадження внутрішнього аудиту витрат та доходів підприємства, методики аудиту фінансової звітності; досліджуючи застосування окремих процедур для забезпечення підтримки рівня безпеки формування фінансових результатів, вважаємо за потрібне зупинитися на визначенні значимості фінансових ризиків та ймовірності їх виникнення, тобто на процесі оцінки ризику фінансової небезпеки.

Проведений порівняльний аналіз методів, що використовуються під час оцінювання ризиків, дозволив виділити два науково-методичні підходи до їх оцінювання: якісний та кількісний [1--4]. Перший з них передбачає ідентифікацію всіх можливих факторів ризику бізнес-процесів суб'єкта господарювання. Результати якісного аналізу є вихідною базою для проведення кількісного аналізу та дає змогу оцінити економічний стан підприємства.

Після визначення ризиків здійснюється їх оцінка щодо ймовірності настання події, що призводять до появи ризиків (оцінка ймовірності) та розміру їх наслідків (оцінка впливу) на досягнення підприємством визначених цілей. Оцінка ймовірності передбачає визначення можливості виникнення ризику, а оцінка впливу -- фінансові та нефінансові наслідки для підприємства у випадку настання ризику. Оцінка впливу є більш складним процесом, ніж оцінка ймовірності, незважаючи на важливість проведення таких оцінок при оцінюванні ризиків. Рівень ризику визначається за допомогою присвоєння ризикам відповідних балів. Оцінка ідентифікованих ризиків здійснюється на предмет ймовірності їх настання за визначеними критеріями, табл. 1.

Таблиця 1

На нашу думку, для оцінки впливу необхідно розробити окремі критерії, зокрема: 1) вплив основної діяльності -- ступінь впливу ризику на реалізацію підприємством завдань та функцій, досягнення нею цілей; 2) юридичний вплив -- виникнення ризику може призводити до порушень вимог законодавства, застосування фінансових санкцій, штрафів тощо; 3) інформаційний вплив -- звітна інформація, яка представлена користувачам, містить суттєві відхилення і не відповідає дійсності; 4) кадровий вплив -- неефективна робота керівництва та колективу підприємства, що відображається в недотриманні коштів / майна (упущених вигод); неефективного використання коштів і майна, непродуктивних витрат. Враховуючи вищенаведені критерії оцінки впливу, необхідно для них здійснити присвоєння балів, табл. 2.

Загальна оцінка ризику (загальний бал) визначається шляхом множення оцінки ймовірності та оцінки впливу, інформація про що відображається у табл. 3.

У табл. 3 ризики з рівнем від 1 до 4 вважаються «низькими» -- ризик вважається прийнятним, з рівнем від 5 до 9 -- «середні» ризики, з рівнем від 10 до 14 -- «високі» ризики та з рівнем від 15 до 20 -- «дуже високі» ризики.

З метою оцінки операційного ризику фінансової безпеки державних машинобудівних підприємств, враховуючи проведене анкетування, серед 19-ти експертів, представників та фахівців у машинобудівній галузі, встановлено, що серед всіх досліджуваних підприємств (з мінімальним значенням 25 балів -- ДП «Новатор», ДП «Кра- силівський агрегатний завод» та максимальним значенням 45 балів -- ДП «Шепетівський ремонтний завод») спостерігається дуже високий операційний ризик фінансової небезпеки, табл. 4.

На нашу думку, після оцінки операційного ризику фінансової небезпеки державних машинобудівних підприємств, необхідно здійснити поетапну процедуру визначення пріоритетності об'єктів контролю за допомогою критеріїв оцінки кожного фактору ризику (із використанням бальних оцінок та вагових коефіцієнтів), а також встановлення частоти проведення планових внутрішніх перевірок.

Так, перший етап -- визначення балів для факторів ризику передбачає, що після визначення факторів ризику здійснюється їх оцінка через призму визначених критеріїв за кожним фактором ризику та йому присвоюється бал від 1 до 4 (1 -- низький, 2 -- середній, 3 -- високий, 4 -- дуже високий). Присвоєння балів відбувається шляхом оцінки кожного фактору ризику (А -- Н).

Другий етап -- визначення показників вагомості за кожним фактором ризику. Показники вагомості використовуються для ілюстрації відмінностей різних факторів ризику, оскільки не всі фактори ризику однаково важливі. Показники вагомості можуть визначатися, у тому числі за результатами консультацій з керівництвом. Показникам вагомості надається значення від 1 до 5 (1 -- мінімальний, 5 -- максимальний).

Третій етап -- розрахунок індексу ризику шляхом поєднання показника невагомості та балу, який наданий факторам ризику. Індекс ризику використовується для виявлення об'єктів контролю з «дуже високим», «високим», «середнім» та «низьким» ступенем пріоритетності.

Четвертий етап -- пріоритетність дослідження об'єктів контролю. Визначений в попередньому етапі індекс ризику використовується для визначення об'єктів аудиту з відповідним ступенем пріоритетності з метою визначення періодичність проведення планових внутрішніх перевірок:

Визначення балів для критеріїв впливу операційного ризику

Таблиця 2

Таблиця 3

Матриця оцінки ризиків

Таблиця 4 Результати оцінки операційного ризику фінансової небезпеки державних машинобудівних підприємств

Узагальнена інформація процедури визнання пріоритетності об'єктів контролю на основі проведеного анкетування

Джерело: складено автором самостійно

Таблиця 5

Отже, результати поетапної процедури визначення пріоритетності об'єктів контролю за допомогою критеріїв оцінки кожного фактору ризику (із використанням бальних оцінок та вагових коефіцієнтів) представлені в табл. 5 дозволяють встановити частоту проведення внутрішніх перевірок серед державних машинобудівних підприємствах як 4 рази на рік, що відповідає значенню індексу ризику на рівні 84 зі ступенем пріоритетності «дуже високий». ризик операційний господарювання інформаційний

Оцінку операційного ризику фінансової небезпеки державних машинобудівних підприємств можна вважати спільною рисою при співвідношенні компонентів елементів внутрішнього контролю на основі методичного забезпечення (табл. 2). Після здійснення оцінки ризику пропонують приймати рішення про механізм розгляду ризику, а ISSAI 9100 Міжнародні стандарти вищих органів аудиту «Керівництво до стандартів внутрішнього контролю в державному секторі» [6] -- здійснювати оцінку готовності до прийняття ризику та розробку дій по реагуванню ризиків. Дані підходи мають спільні ознаки із процедурою реагування на ризики, передбачені моделлю управління ризиками COSO-ERM. Зокрема керівництво державних машинобудівних підприємств, виходячи від індексу операційного ризику обирає метод реагування на ризик, а саме:

1) уникнення ризику уникнення ризику (у тому числі відмова від ризикової операції чи активу);

2) прийняття ризику (за умов, коли ризики можуть бути компенсовані сподіваним прибутком);

3) зниження ризику, включаючи диверсифікацію, лімітування ризикових позицій, хеджу- вання; 4) передача ризику шляхом зовнішнього страхування.

Висновки і пропозиції. Проведений аналіз показав, що за сучасних умов підвищення фінансової безпеки суб'єктів господарювання, визначення значимості фінансових ризиків та ймовірності їх виникнення можливе в процесі оцінки ризику фінансової небезпеки, що складається із послідовних чотирьох напрямів. Перспективи досліджень автора полягають у подальшому розробленні чітких заходів з реагування на виявленні ризики.

Список літератури

1. Шумилова В.М. Выбор оптимальной методики оценки финансовых рисков для нефтегазодобывающих организаций. Проблемы современной экономики. 2010. № 3. С. 251-256.

2. Каверіна Н.О. Науково-методичні підходи до аналізу та оцінки ризиків інноваційної діяльності. Scientific

3. Караєва Н.В., Войтко С.В., Сорокіна Л.В. Ризик-менеджмент сталого розвитку енергетики: інформаційна підтримка прийняття рішень : навч. посібник. Київ : Альфа Реклама, 2013. 308 с.

4. Лєонов С.В. Економічний ризик : методи оцінки та управління : навч. посібник / під заг. ред. Т.А. Васильєвої, Я.М. Кривич. Суми : ДВНЗ «УАБС НБУ», 2015. 208 с.

5. Методологічні вказівки з внутрішнього аудиту в державному секторі України / Європейський інститут державного управління та аудиту. Київ, 2016. С. 146.

Анотація

У роботі представлено послідовність із оцінки ризиків фінансової небезпеки, що включає в себе: 1) оцінку ідентифікованих ризиків на предмет їх настання за визначеними критеріями, що враховують вплив основної діяльності, юридичний, інформаційний та кадровий впливи; 2) визначення балів для критеріїв операційного ризику; 3) визначення загальної оцінки ризику (при співвідношенні ймовірності настання та прояву фінансового ризиків); 4) здійснення поетапної процедури пріоритетності об'єктів контролю за допомогою критеріїв оцінки кожного із факторів ризику (із використанням бальних оцінок та вагових коефіцієнтів), а також встановлення частоти проведення планових внутрішніх перевірок. Виходячи від індексу операційного ризику, суб'єкт господарювання повинен обрати відповідний метод реагування (уникнення ризику, прийняття ризику, зниження ризику).

Ключові слова: фінансова безпека, операційний ризик, ймовірність настання ризику, загальна оцінка ризику, метод реагування.

The comparative analysis of the methods used in risk assessment allowed to distinguish two scientific and methodological approaches to their assessment: qualitative and quantitative. The first one involves the identification of all possible risk factors for a business entity's business processes. The results of qualitative analysis are the starting point for quantitative analysis and allow to evaluate the economic state of the enterprise. The paper presents a sequence of financial risk risk assessment, which includes: 1) assessment of identified risks for their occurrence by defined criteria, taking into account the impact of the main activity, legal, information and personnel impacts; 2) determination of points for operational risk criteria; 3) determination of the overall risk assessment (when the ratio of the probability of occurrence and the manifestation of financial risks). According to the results of the survey, a very high operational risk of financial danger was established among the studied state machine-building enterprises (a minimum value of 25 points is characteristic for the State Enterprise Novator, State Enterprise Krasilovsky Aggregate Plant and a maximum value of 45 points -- State Enterprise Shepetivsky Repair Plant); 4) implementation of a phased procedure for prioritization of control objects using the criteria of assessment of each risk factor (using points and weights), as well as establishing the frequency of scheduled internal audits, which is 4 times a year and corresponds to the risk index at the level of 84 with a very high priority level. Based on the operational risk index, the entity should choose the appropriate response method (risk avoidance, risk acceptance, risk mitigation). The most common of the four types of operational risk index impacts for state-owned engineering companies is the risk management approach using appropriate methods.

Keywords: financial security, operational risk, risk likelihood, overall risk assessment, response.

Размещено на Allbest.ru