Проблеми майнового оподаткування в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Проблеми майнового оподаткування в Україні

Забезпечення ефективності податкової системи базується на розвитку важливої її складової, а саме системи майнового оподаткування, яка сьогодні не виділяється системністю та цілісністю. Водночас, для побудови системи майнового оподаткування, слід розуміти, що дана система повинна ґрунтуватися на усвідомленні фіскальної важливості майнових податків у формуванні доходної частини місцевих бюджетів, що вимагає впорядкування їх складу, механізмів вилучення та визначення.

Оскільки існує безліч питань, які потребують вирішення і які стосуються ефективності майнового оподаткування, є доцільним їх подальші досліджень, а саме, поглиблене вивчення теоретичних і методичних розробок майнового оподаткування, оцінка та аналіз діючої системи майнового оподаткування в Україні, а також необхідним є удосконалення напрямів майнового оподаткування, що свідчить про актуальність обраної теми.

Проблеми фіскальної ролі майнового оподаткування у формуванні доходів місцевих бюджетів у сучасних реаліях економіки України перебувають у центрі уваги безлічі науковців.

Дослідження як окремих аспектів так і загальних, які пов'язані з майновим оподаткуванням, його безпосереднім впливом на фінансовий стан суб'єктів підприємницької діяльності та виконання запланованих податкових надходжень у дохідну частину бюджету, знайшло відображення у наукових розробках вітчизняних вчених, таких як: Ф.О. Ярошенко, П.В. Мельник, В.Л. Андрущенко, Н.С. Прокопенко та багатьох інших. Також дослідженням цих питань займались В. Блонська, А. Бобка, О. Василик, В. Вишневській, А. Дубоносов та інші.

Недосконалість закріплення податку на майно можна побачити в процедурі встановлення окремих його складових. Так відповідно до норм ст. 10 Податкового кодексу України, місцеві ради обов'язково установлюють податок на майно та вирішують питання щодо його встановлення (у частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки). Із цього вбачається, що місцева рада може встановити лише частину податку. На наш погляд, це неправильний підхід, адже власне податок є цілісним правовим механізмом, усі елементи якого спільно направлені на реалізацію, насамперед, фіскальної мети.

Метод дослідження є обґрунтування теоретико-методичні засади та розробити практичні рекомендації з удосконалення напрямів оподаткування майна. Визначити роль майнових податків у виконанні доходів місцевих бюджетів, проаналізувати фіскальну ефективність майнового оподаткування та розглянути шляхи підвищення його ефективності.

Україна як незалежна держава з європейськими цінностями потребує покращення якості державного управління у різних напрямках економічної політики, створення ефективного місцевого самоврядування на засадах децентралізації влади та бюджетної системи. Надходження від податків повинні стати основним інструментом, щоб зміцнити фінансову базу місцевого самоврядування. Майнове оподаткування слугує одним з головних джерел дохідної частини для місцевих бюджетів, воно застосовується в Україні дещо невпевнено тому і потребує негайного реформування.

Україна обрала курс на бюджетну децентралізацію, в якому передбачається підвищення бюджетної і фінансової самостійності місцевих бюджетів, які відіграють основну роль у вирішенні соціальних проблем, фінансуванні державних видатків та піднесенні рівня добробуту населення. Податкові надходження зобов'язані стати важливим інструментом для посилення фінансової бази місцевого самоврядування [8].

Майнові податки слугують одним з найпотужніших і найбільш розповсюджених джерел доходів місцевих бюджетів у всьому світі. Вагомі зміни у майнове оподаткування України внесла податкова реформа в 2015 році.

Основними перевагами майнового оподаткування з фіскальної точки зору можна вважати забезпечення стабільних надходжень до бюджетів для виконання органами місцевого самоврядування своїх функцій. Щодо соціального ефекту, то податки на майно є формою розподілу та перерозподілу національного доходу й використовується як додаткове джерело збалансування бюджету без збільшення навантаження на малозабезпечені верстви населення.

Зокрема вони:

— стимулюють власників краще використовувати наявні активи, або продавати їх більш ефективним власникам;

— разом це призводить до підвищення ефективності використання майна;

— забезпечують бюджет стабільним джерелом надходжень;

— не вразливі до «оптимізації», натомість непрямо, але дуже ефективно обкладають «тіньові» доходи, як населення, так і підприємств, що є виключно актуальним для України;

— у разі спроби ухилення від сплати, завжди є «готовий» об'єкт податкової застави, на який може бути накладено адміністративний арешт, і від продажу якого можна отримати надходження, необхідні для погашення податкового боргу. При цьому під податкову заставу не підпадає усе майно платника, тільки власне земля та нерухомість, з яких не сплачено податок;

— є передбачуваними для платників;

— можуть нараховуватися та справлятися у спосіб, що майже унеможливлює корупцію та інші зловживання, що знову-таки, є виключно актуальним в умовах України;

— найменше з усіх податків спотворюють економічні стимули для ефективної роботи [1].

Переваги майнового оподаткування в Україні:

1. Інститут майнового оподаткування є важливою підсистемою податкових систем економік добробуту. У розвинених країнах у різноманітних формах сплачують податки ресурсно-майнової групи, які в західній літературі називають податками на багатство. Вони дають змогу не тільки акумулювати фінансові ресурси бюджету й інших державних централізованих фондів, ай слугують механізмом економічного впливу на суспільне виробництво, структуру та динаміку, науково-технічний процес і підтримку соціальної рівноваги в суспільстві [6, с. 579].

2. Податок на нерухоме майно може відіграти визначальну роль у наповненні місцевих бюджетів і сприятиме задоволенню потреб місцевих органів влади з кількох причин. По-перше, як свідчить досвід інших країн, база податку на нерухоме майно є відносно мало мобільною, а тому ухилятися від сплати цього податку важко, навіть за умови різних ставок податку на нерухоме майно в різних місцях.

Крім того, він дає змогу значно розширити дохідну базу місцевих бюджетів, що вплине на спроможність органів місцевого самоврядування щодо виконання покладених на них функцій, а саме на кількість і якість надання публічних послуг. Більше того, база податку на нерухоме майно може бути визначена так, щоб обмежити тягар податку на платників з низьким рівнем доходів, і в такий спосіб буде дотримано принцип платоспроможності, справедливості. Податок на нерухоме майно може також бути ефективним засобом оподаткування доходів.

3. Майнове оподаткування покликане створювати стимули для звільнення від надлишкового майна, що не використовується в процесі господарської діяльності чи існує для нагромадження власності одноосібно, що, своєю чергою, зумовлює іммобілізацію обігового капіталу [3, с. 310]. Так, за нормами податкового законодавства, що діяли в Україні до прийняття чинного Кодексу, поширеною була практика, коли власники підприємств вкладали прибуток не в розвиток власного виробництвам в нерухомість, доходи від якої не підлягали оподаткуванню або ж оподатковувалися за значно нижчою ставкою, ніж ставка податку на прибуток підприємств. При цьому ризик зазнати втрат під час інвестування прибутку в нерухомість оцінювався як значно менший порівняно з аналогічним ризиком у разі вкладання коштів у розвиток власного бізнесу. Таке викривлення однозначно сприяло виникненню диспропорції в інвестиційних потоках, становлячи загрозу економічному розвитку країни загалом [5, с. 208].

Але із запровадженням майнового оподаткування можливі такі негативні наслідки:

1. Недоліки механізму справляння в Україні податку на нерухоме майно, відмінне від земельних ділянок, а саме те, що чинний в Україні порядок справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельних ділянок, має суттєві недоліки, зумовлені надмірними фіскальними та недостатніми регулювальними властивостями цієї податкової форми.

2. Проблемою та однією з прогалин законодавства у сфері майнового оподаткування є питання, яке сьогодні дуже гостро постає в нашій державі, - це нереєстрація й нерозмитнення автомобілів із закордону.

3. Установлені чинним законодавством України методичні підходи до визначення оцінювання нерухомості (порівняльний, дохідний, витратний) мають суттєві недоліки й не забезпечують визначення об'єктивного, адекватного ринковим умовам оцінювання вартості житла.

Для ефективного оподаткування нерухомого майна потрібно дотримуватись таких умов: забезпечення бюджетної самодостатності території; створення стимулу для ефективного володіння нерухомістю; податок на нерухомість є показником інвестиційної привабливості території; соціальна захищеність потенціальних платників. Податок на майно виконує не тільки фіскальну роль, наповнюючи дохідну базу бюджетів органів місцевого самоврядування, а й впливає на формування структури особистої власності громадян. Підвищення або зниження ставок податку на майно, надання різного роду пільг дозволяє зменшити майнову диференціацію населення. Співвідношення фіскального і регулюючого призначення змінюється залежно від завдань, які стоять перед суспільством на певних етапах соціально-економічного розвитку [2].

Майнове оподаткування є важливою складовою податкових систем розвинутих країн та істотнім фінансовим ресурсом бюджетів на всіх рівнях, і в першу чергу для місцевих бюджетів.

Існує 3 основні підходи щодо визначення сутності майнового оподаткування. В першому підході, система майнового оподаткування складає сукупність податків, що пов'язані з наявністю чи рухом майна. Відповідно до нього, в склад майнових податків потрібно включити прибуткові податки, ресурсні платежі та податки на приріст капіталу [7].

Наступний підхід полягає у визначенні об'єктом оподаткування виключно майно, незалежно від здатності забезпечувати дохід його власнику. На думку А. Дубоносової, цей підхід, у спрощеній формі відображає суть майнового оподаткування.

Оскільки Україна спрямована до ринкової економіки, то проблема оцінки майнового потенціалу має все більше значення для всіх учасників ринку. Це пояснюється тим, що оцінка надає можливість визначити те, чим володіє власник, а також визначити співвідношення окремих груп майна на підприємстві. Майнове оподаткування представлено основними фондами, які використовують юридичні особи для вироблення продукції і послуг, і житловим фондом, який є необхідним для проживання людини або сім'ї.

Як і будь-який матеріалізований капітал, необхідно щоб нерухомість приносила дохід, як і самому власнику, так і державі. У 2010 році було прийнято податковий кодекс України, в якому був зазначений податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, де базою оподаткування є площа об'єкта житлової нерухомості.

У багатьох провідних країнах світу базою оподаткування визначена ринкова вартість нерухомості. Однією з основних частин оцінки нерухомості є аналіз і дослідження всіх факторів, які впливають на вартість оцінюваного об'єкта. Це не тільки оцінка фізичних характеристик даного об'єкта, але і встановлення відповідних прав власності на нього. В залежності від випадків оцінка нерухомості може зводитися: в одному випадку до подання вартості всього оцінюваного об'єкта, а в іншому - до його окремої частини, в залежності від юридичних норм і правил [9, с. 344].

Основним в оцінці є поняття вартості. Вартість це характеристика, яка так чи інакше властива нерухомості. Наявність вартості залежить від бажання людей, попиту, корисності і відносної недостатності.

Оскільки проблема оцінки є досить складною, дискусії за методикою її здійснення існували давно.

Для оцінювача необхідно правильно вибрати вид вартості, який буде визначати і відповідати цілям і умовам оцінки.

Важливим моментом при оцінці є розрахунок вартості нерухомості на певну дату. Відомо, що в ринковій економіці ціна нерухомості може змінюватися з кожним днем. Наступним важливим фактором оцінки нерухомості є її призначення та мета.

До основних проблем розвитку оціночної діяльності можна віднести такі фактори, як недостатній розвиток інформаційного забезпечення, методичної бази оцінки, освіти оцінювачів, українського законодавства в галузі оцінки та ін.

Підсумовуючи, система майнового оподаткування в Україні перебуває на стадії становлення і в порівнянні з іншими країнами, кількість майнових податків є обмеженою. Водночас, майнові податки здатні забезпечити справедливий перерозподіл податкового навантаження та стимулювати фізичних та юридичних осіб більш ефективно використовувати наявне майно. На етапі становлення системи майнового оподаткування в Україні для забезпечення виконання нею фіскальних та регулюючих завдань необхідно врахувати наступне:

- для уникнення множинного оподаткування одного і того ж об'єкту передбачити чітке розмежування механізмів прибуткового і майнового оподаткування;

— майнові податки доцільно віднести до складу місцевих, що дозволить використати в повній мірі їх податковий потенціал та посилити зв'язок між сплатою податків та зворотнім потоком суспільних послуг;

— на часі актуальним залишається питання впорядкування методики визначення бази земельних платежів, розв'язання якого потребує проведення сучасної грошової оцінки;

— при формуванні складових системи майнового оподаткування в Україні доцільно було б звернути увагу на світовий досвід оподаткування майна юридичних осіб, адаптація якого до вітчизняної фіскальної практики сприяла б оптимізації та підвищенню ефективності використання основних виробничих фондів підприємств.

Врахування наданих пропозицій при формуванні системи майнового оподаткування в Україні сприятиме справедливому перерозподілу податкового навантаження та зміцненню фінансової бази місцевих бюджетів.

Ретроспектива становлення і розвитку податків на майно та світовий досвід оподаткування майна дозволяє зробити висновок, що майнові податки мають найбільш тривалу історію. Однак, сучасна світова практика майнового оподаткування є результатом багаторічного синтезу інтересів держави, платників податків та місцевої влади, яка покликана вирішувати питання соціально-економічного розвитку територіальних громад. В умовах необхідності реформування системи податків на майно в Україні особливо актуальним є вивчення й ефективне використання досвіду зарубіжних країн.

Список літератури

фіскальний майновий оподаткування

1. Податковий кодекс України Верховна Рада України; Кодекс України, Закон, Кодекс від 02.12.2010 №2755-VI. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2755-17

2. Попадюк Н. Податок на нерухомість: реалії та перспективи. URL: http://www.justLnian.com.ua/article. php? id=2837 (дата звернення: 17.06.2018).

3. Малініна Н.М. Особливості побудови системи майнового оподаткування в Україні. Інноваційна економіка. 2013. №2. С. 309-313.

4. Закон України «Про систему оподаткування». URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1251-12

5. Литвиненко Я.В., Якушик І.Д. Податкова система зарубіжних країн: навч. посіб. Київ: МАУП, 2004. 208 с.

6. Сідельникова Л.П., Костіна Н.М. Податкова система: навч. посіб. Київ: Ліра-К, 2013. 579 с.

7. Городиський І. Оподаткування нерухомого майна відповідно до положень Податкового кодексу. URL: http://legalaid.com.ua/opodatkuvannyaneruhomoho-majna/

8. Крупей Н.С. Податки і платежі: історичний аспект. URL: www.nbuv.gov.ua/portal/socgum/fkd/20121Zpart1Z15.pdf

9. Податкова система: навч. посіб. [Баранова В.Г., Дубовик О.Ю., Хомутенко В.П. та ін.]; за ред. В.Г. Баранової. Одеса: ВМВ, 2014. 344 с.

Размещено на Allbest.ru