Внутрішні і зовнішні запозичення та їх роль у формуванні фінансових ресурсів держави

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський національний університет імені Івана Франка

ВНУТРІШНІ І ЗОВНІШНІ ЗАПОЗИЧЕННЯ ТА ЇХ РОЛЬ У ФОРМУВАННІ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ ДЕРЖАВИ

Ситник Н.С., Тишковець М.М.

Анотація

зовнішній запозичення бюджет позика

У статті визначено сутність внутрішніх та зовнішніх позик держави. Розглянуто причини залучення державних запозичень до бюджету країни. Перераховано інструменти залучення внутрішніх позик. Зосереджено увагу на основних зовнішніх кредиторах України. Проаналізовано динаміку зростання залучення як внутрішніх, так і зовнішніх позик урядом України протягом останніх років, а також структуру державних позик. Визначено напрями удосконалення системи моніторингу зовнішніх запозичень, реалізації виваженої боргової та бюджетної політики, реалізації системного підходу до формування політики держави у сфері залучення, розподілу, використання та повернення позикових фінансових ресурсів. Обґрунтовано вибір оптимальної моделі інституційного забезпечення управління державним кредитом для України.

Ключові слова: державні позики, внутрішні позики, зовнішні позики, державний борг, бюджет.

Annotation

Sytnik Natalia, Tyshkovets Mykola

Iran Franka Natlonal University of Lviv

DOMESTIC АND ЕОКЕШП BORROWШG АND THEIR ГОЬЕ IN THE ЕОГМАТЮП ОЕ THE STАTE'S ЕШАПСІАЬ RESOURCES

The erticle defines the essence оі domestic and foreign ^Trowing оі the state as опе оі the тат forms оі accumulatlon оі Апа^^ resources to the natlonal budget. The features оі government borrowlng in Ukraine ага identified. Informatlon is provlded оп the reasons for attractlng government borrowlng to the natlonal budget. It аЕо substantlates the need for state lending to rover the natlonal budget deficit at the present stage, examlnes the current state оі Ukraine's public debt. Instruments for айгасй.^ domestic borrowlng are listed as sources оі borrowlng capltal in the domestic mnrket. Informatlon is provided оп the number оі financlal resources attracted to the паґюпаї budget in the process оі reaIizatlon оі domestlc government borrowlng bonds and their average weighted profitability. The focus is оп the major exter^l creditors оі Ukraine, which include varlous іЛ^та- tlonal financlal lnstltutlons and оШєг Ukralпian financlal partner countrles. The advantages оі obtalпing loans trom the Internatlonal Monetary Fund compared to оШєг lnternatlonal financlal institutfons are determined. The dynamlcs оі growth оі attractlng ЬоШ domestic and forelgn borrowlng by the Government оі Ukralne over the fost yeurs is analyzed, as well as the structure оі the natlonal debt оі the rountry is consldered. The current state оі domestlc and foreign debt оі Ukralne is highlighted and optlmal directlons оі effective management оі the state's fi^nanl resources are determined. Recommendatlons have been made to lmprove the foreign borrowlng monltorlng system, to implement s!und debt and budgetnry pohcles, to implement а systematic approach to the formulatlon оі government pohcles in the агаа оі attractlng, distributing, using and repaying borrowed financlal resources, including the posslbility оі restructuring the кап portfollo. The cholce оі the optlmum model оі institu- tlonal support іог government credit management for Ukralne is substantiMed. Suggestlons аго made to forther regulate borrowlng in part to ensure the efficiency оі their use.

Keywords: government borrowlng, domestic borrowlng, forelgn borrowlng, public debt, budget.

Постановка проблеми

Одним із пріоритетних завдань фінансової політики України є забезпечення збалансованості між доходами та витратами держави. Для цього країна щороку повинна складати фінансовий план -- розпис надходжень та видатків, тобто її бюджет. Державний борг є невід'ємною складовою в структурі бюджетних виплат і формується на основі як внутрішніх, так і зовнішніх запозичень країни. Це один із основних показників бюджету, надмірний розмір якого гальмує економічний розвиток і не дає можливості країні ефективно розвиватися. Особливо актуальним для України є питання зовнішніх та внутрішніх позик. Впродовж останніх років існує тенденція до зростання державних запозичен державі, при чому швидкими темпами, а вже на 2019-2021 роки припадає пік виплат державного боргу. Лише у 2019 році Україні доведеться виплатити понад 14 мільярдів доларів США [1].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Тема сутності та складових зовнішніх та внутрішніх запозичень уже досліджувалась фахівцями раніше. Серед західних вчених особливої уваги заслуговують праці Р. Барро, Дж. Бьюкенена, П. Елворта, Дж. Кейнса, К. Маркса, Р. Масгрейва, Л. Мауера, Ф. Махлупа, Ф. Модільяні, Д. Рікардо, А. Сміта та інші. Різні сторони аналізу даного питання розкриті у роботах українських вчених- фінансистів, зокрема, у працях Барановського О.І., Вахненко Т.П., Гейця В.М., Козюка В.В., Лісовен- ка В.В., Луцишиної З.О., Новицького В.Є., Плотнікова О.В., Федосова В.М. тощо [2].

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми

Високо оцінюючи науковий доробок провідних науковців, слід зазначити, що питання залучення зовнішніх та внутрішніх запозичень державою вивчене не повністю і, з огляду на зростання значущості державних кредитів не тільки в Україні, а й за кордоном, дане питання потребує подальшого розгляду та аналізу.

Формування цілей статті

Метою статті є обґрунтування значення внутрішніх і зовнішнх запозиченнь та їх ролі у формуванні фінансових ресурсів держави, а також визначення найбільш дієвих методів управління залученими коштами України за сучасного стану фінансової системи.

Виклад основного матеріалу

Упродовж історичного розвитку людства кредитні відносини зазнали значної еволюції, що спричинило появу нових методів та форм залучення додаткових фінансових ресурсів через здійснення запозичень державою на внутрішньому та зовнішніх ринках. Таким чином, державні запозичення -- це фінансово обумовлене явище, за допомогою якого держава здатна впливати на соціально- економічний стан у країні.

Розглядаючи запозичення, які виступають основною формою здійснення державного кредиту в системі методів акумуляції бюджетних коштів важливо визначити, що спонукає державу в особі уряду вдаватися до пошуку та залучення додаткових джерел фінансування.

Основними причинами залучення додаткових фінансових ресурсів через здійснення державних запозичень є:

— фінансування бюджетного дефіциту країни;

— регулювання обігу грошової маси в державі;

— підтримка активного сальдо платіжного балансу, поповнення валютних і золотовалютних резервів у країні;

— мобілізація додаткових фінансових ресурсів для здійснення інвестиційних проектів та державних програм розвитку;

— фінансування програм з ліквідації наслідків стихійних лих [3].

Неоднозначною є думка науковців щодо впливу на розвиток країни державних запозичень. Так в економічній теорії немає загальноприйнятого визначення цього поняття, але розглянемо одне з них.

Державне запозичення -- це метод акумуляції тимчасово вільних фінансових ресурсів резидентів та нерезидентів на внутрішньому та зовнішньому ринках у вигляді позики, яку здійснює держава в особі уряду в грошовій та товарній формі з метою фінансування державного бюджету на умовах строковості, платності та повернення [3].

Державні запозичення поділяють на внутрішні та зовнішні.

Внутрішні державні запозичення -- це кошти, які залучає держава через відповідні органи державного управління на внутрішньому фінансовому ринку. Внутрішні державні запозичення забезпечують перерозподіл доходів у середині країни [4].

Інструментом внутрішнього державного боргу із залучення фінансових ресурсів є ринок державних цінних паперів. Державні боргові зобов'язання на внутрішньому ринку представлені такими видами цінних паперів: облігація внутрішньої державної позики (ОВДП), облігації місцевих позик, казначейські зобов'язання тощо.

Міністерство фінансів України на аукціонах з розміщення облігацій внутрішньої державної позики лише в 2018 році залучило до державного бюджету 65,128 млрд грн, 3,478 млрд дол. і 503 млн євро.

Середньозважена прибутковість розміщення ОВДП за підсумками 2018 року склала 19% за паперами в гривні, 6,5% в доларах, 4,5% в євро. Також платежі з погашення ОВДП та сплати купонного доходу за ними за цей рік склали 78,214 млрд грн.

За даними Міністерства фінансів України у січні-лютому 2019 року було залучено до державного бюджету ще 34,752 млрд грн, 886 млн дол. і 33 млн евро [5].

Під зовнішніми державними запозиченнями розуміють процес залучення фінансових ресурсів від зарубіжних фізичних та юридичних осіб, урядів країн та міжнародних організацій, який приводить до виникнення зовнішнього державного боргу [6].

За роки незалежності Україною залучено до власного бюджету чималу кількість таких позик. Серед міжнародних фінансових установ український уряд бере позики насамперед у Міжнародного валютного фонду, Євросоюзу, у національних і міжнародних банків (наприклад, Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР), Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР)), в іноземних держав -- Японії, Німеччини, Канади, США тощо. Цільові кредити брали і державні підприємства, як "Укрзалізниця", "Енергоатом", держбанки. Виплата таких кредитів гарантується державою, і якщо підприємство не має змоги розрахуватися з кредитором у термін, то борг виплачується з бюджету України.

Для підтримки макрофінансової стабільності в Україні важливою є активізація співпраці з МВФ. Рішення про відкриття кредитної програми для будь-якої держави, у тому числі й України, більшість світових і європейських банків та фондів приймають тільки після ухвали ради директорів Фонду.

Якщо не враховувати грудневий транш року, всього Україна отримала від МВФ 31,363 млрд доларів.

18 грудня 2018 року Рада директорів МВФ ухвалила рішення про відкриття для України чергової 14-місячної програми підтримки економічної політики stand-by Arrangement (SBA) загальним обсягом 3,9 млрд дол. Перший транш 1,4 млрд дол. вже отримано, а рішення про подальші буде ухвалюватися в листопаді року під час перегляду успіхів України у виконанні умов Меморандуму [7].

Загальний розмір позик наданих Україні протягом 1991-2018 років від деяких міжнародних фінансових організацій становить: від МВФ -- 31,5 млрд доларів США; від МБРР -- 12,5 млрд доларів США; від ЄБРР - 12 млрд доларів США; від ЄС - 6,1 млрд доларів США [7; 8].

Як бачимо, основна маса наданих кредитів належить саме МВФ, що пояснюється низькою відсотковою ставкою надання позик, яка для України не піднімається вище 3%, тоді як найдешевші кредити з інших джерел обходяться країні щонайменше у 7,5% річних. Тобто фактично йдеться про реструктуризацію кредитного портфеля. Саме в цьому головна перевага кредитної програми МВФ [7].

Темп зростання та співвідношення між розмірами залучених зовнішніх та внутрішніх кредитів для України можна проаналізувати на основі державного боргу останніх років (рис. 1).

За результатами проведеного дослідження (рис. 1), протягом останніх років державні позики України невпинно збільшувались. У 2018 році порівняно з 2015 роком розмір залучених зовнішніх позик зріс майже на 0,4 трлн грн (35%), а внутрішніх позик на 0,24 трлн грн (45%). Проте, якщо порівнювати розмір зовнішнього боргу 2017 і 2018 років, то видно, що він зріс лише на 0, 03 трлн грн, а внутрішнього на 0,01 трлн грн, що свідчить про стабілізацію рівня держовного боргу, тобто про тенденцію до зменшення залучення державних позик Україною. Зростання державних позик може погіршити економічну безпеку в країні і спричинити низку економічних ризиків для України.

На жаль, розмір зовнішніх позик майже у 2 рази перевищує розмір внутрішніх, що свідчить про недостатню розвиненість внутрішнього фондового ринку України.

У найближчі півтора року Україна має виплатити за борговими зобов'язан нями майже 10 млрд дол. США лише валютного боргу, а це приблизно 1800 дол. США на одного українця.

Пікові валютні виплати заплановані на 2018-2019 роки: приблизно по $6,7-6,8 млрд (зурахуваннямвалютних ОВДП, але без урахування платежів Нацбанку за кредитами МВФ). Якщо у 2018-му більше половини всіх платежів -- це погашення валютних ОВДП, які можуть бути досить легко перекриті випуском нових валютних облігацій на внутрішньому ринку, то в 2019 році 2/3 усіх платежів (або $4,5 млрд) -- це зовнішні борги. Їх рефінансувати набагато складніше, адже постає питання, чи захочуть іноземні інвестори повертатися в Україну. Отримання коштів від офіційних кредиторів (МВФ, Світовий банк і т.д.) вимагає проведення непопулярних реформ, а ресурси, які можна залучити за рахунок випуску валютних ОВДП, обмежені обсягом вільної валютної ліквідності банківської системи [10].

Для України важливо вести зважену фіскальну (бюджетну) політику, враховуючи високий рівень держборгу.

Згідно з Законом України «Про державний бюджет України» на 2017 та 2018 роки передбачено такі пріоритетні напрями розподілу залучених державних позик: реформування та розвиток енергетичного сектора та підвищення надійності постачання електроенергії; реформування регіональних систем охорони здоров'я; модернізація системи соціальної підтримки; розвиток автомагістралей та реформи дорожнього сектору; реконструкція гідроелектростанцій; реконструкція трансформаторних підстанцій східної частини України; реалізація проекту з модернізації автоматизованих систем прикордонного контролю; розбудова прикордонної дорожньої інфраструктури на українсько-польському та українсько-угорському кордонах [11].

Для зниження боргового навантаження, Міністерству фінансів України необхідно:

1. замістити старі дорогі запозичення минулих років (в середньому -- під 8% річних строком близько 8 років) на більш дешеві позики (в середньому -- до 3% річних строком понад 10 років). Таким чином, нові кредити є майже утричі вигідніші за попередні;

2. реструктуризувати борги з власниками комерційних зовнішніх зобов'язань країни: Угода між Міністерством фінансів та Спеціальним комітетом кредиторів щодо реструктуризації зовнішнього комерційного боргу України передбачає, зокрема, зменшення основної суми суверенного і гарантованого державою боргу на 20%, що дозволяє знизити борговий тягар на 3,6 млрд. дол. США [11].

Вивчивши досвід різних країн світу та пропозиції науковців-економістів, Україні для врегулювання боргової проблеми треба здійснити низку дій з метою підвищення ефективного управління зовнішньою державною заборгованістю.

Насамперед, це реалізація політики переважання внутрішніх позик над зовнішніми і розвиток вітчизняного фондового ринку, а також забезпечення інвестиційно-інноваційного спрямування зовнішніх позик.

Для того, щоб позичені кошти не нагромаджувалися і не ставали боргами, питання подальшого залучення зовнішніх фінансових ресурсів треба вирішувати, насамперед, з позицій ефективного їх використання для економічного

рис. 1 Держaвний бoрг Укрaїни 2015-2018 рoків, трлн грн Джерело: складено на основі [9]

розвитку країни. З цією метою Україні необхідно розробити якісно нову стратегію запозичень, яка повинна орієнтуватися на вирішення важливих завдань розвитку національної економіки та використання інвестиційно-інноваційних факторів економічного зростання.

Державне регулювання зовнішніх запозичень України доцільно здійснювати за такими основними напрямами, як визначення стратегії залучення зовнішніх державних позик залежно від умов і джерел запозичення; вибір оптимального механізму управління запозиченими коштами, що формують зовнішній державний борг; підвищення ефективності використання зовнішніх запозичень.

Стратегія залучення зовнішніх запозичень має бути розроблена на загальнодержавному рівні й узгоджена з регіональними органами. При цьому важливо враховувати як внутрішню специфіку розвитку країни, так і світову кон'юнктуру. Стратегія має передбачати створення умов для забезпечення збалансованого залучення необхідних фінансових ресурсів з метою вирішення довгострокових економічних завдань; визначення найбільш оптимальних напрямів з управління борговими зобов'язаннями; шляхи підвищення ефективності використання запозичених коштів.

Розроблення та реалізацію механізму управління запозиченими коштами необхідно спрямувати на удосконалення нормативно-правової бази та визначення реальних потреб у державних запозиченнях; спрямування залучених ресурсів на фінансування конкурентоспроможних галузей економіки, виконання програм інституційного та інвестиційного розвитку країни; узгодження політики державних запозичень з бюджетною, грошово-кредитною, фіскальною політикою; чіткий розподіл повноважень між інституціями, що здійснюють управління зовнішніми державними запозиченнями; підвищення обґрунтування підготовки і забезпечення ефективності реалізації проектів за рахунок зовнішніх державних запозичень.

На сучасному етапі розвитку країни державне регулювання запозичень у частині забезпечення ефективності їх використання повинно включати контроль та ведення регулярної звітності за використанням залучених ресурсів; аналіз очікуваних результатів і виявлення неефективності використання зовнішніх фінансових ресурсів; вибір альтернативного варіанту фінансування державних проектів залежно від першочергового значення; оцінку ефективності використання позичкових коштів вже реалізованих проектів; підвищення ефективності співпраці з міжнародними фінансово-економічними організаціями [6].

Висновки з даного дослідження і перспективи

Отже, варто зазначити, що державні позики України, починаючи з 2014 року невпинно ростуть. В структурі державного боргу переважають зовнішні борги. Це може призвести до фатальних наслідків, таких як дефолт в країні. Саме тому, Україна потребує проведення поміркованої політики щодо залучення державних позик. Позаяк це забезпечуватиме зниження боргового навантаження на економіку та дасть можливість оптимізувати залучення позичкових коштів для потреб держави і мінімізувати боргові ризики. Сьогодні важливим є реалізація виваженої, послідовної та системної боргової та бюджетної політики, удосконалення системи моніторингу зовнішніх запозичень, реалізація ефективного підходу до формування політики держави у сфері залучення, розподілу, використання, повернення та реструктуризації позикових фінансових ресурсів.

Предметом подальших наукових досліджень стануть питання розкриття інформації про заборгованість країни, світовий досвід залучення державних позик та міжнародні методи мінімізації боргового тягаря.

Список літератури

3. Україна повинна повернути кредиторам мільярди доларів: скільки заплатимо в 2019 році. иКЬ: https://ukr.segodnya.ua/economics/enews/ukraina-dolzhna-vemut-kredLtoram-miniardy-donarov-skoIko- zaplatim-v-2019-godu-1221402.html (дата звернення: 07.10.2019).

4. Рудик Р. Оган прoблем бoргoвoї голЬтки Укрaїни нa ринку зoвнішніх зaпoзичень тa шляхи їх вирішення. Економіка. 2014. № 7(160). О. 68--74. иКЬ: http://buUetin-econom.univ.kiev.ua/wp-content/up- Ioads/2015/11/160_68-74.pdf (дата звернення: 05.09.2019).

5. Ішр Кзблик. Теoретичні aспекти держaвних зaпoзичень: методи тa фoрми здійснення. Е^тмічний aнaліз. 2012. № 11. О. 111-114.

6. Мaзур Aльoнa. Внутрішні держaвні зaпoзичення. иКЬ: http://sophus.at.ua/pubI/2015_04_29_Iviv/sekcija_sec- tion_3_2015_04_29/vnutrLshni_derzhavni_zapozichennja/92-1-0-1341 (дата звернення: 05.09.2019).

7. Мінфін відзвітувaв, скільки мільярдів мзичив нa внутрішньoму ринку з пoчaтку рoку. иКЬ: https://news.finance.ua/ua/news/-/445638/minfin-vidzvituvav-skilky-miIyardiv-pozychyv-na-vnutrish- nomu-rynku-z-pochatku-roku (дата звернення: 10.09.2019).

8. Пoлкoвниченкo С.О. Зaлучення зoвнішніх держaвних зaпoзичень тa їх вплив нa рoзвитoк екoнoміки Укрaїни. Глобальні та національні проблеми економіки. 2017. № 20. О. 194-199. иКЬ: http://gIobaI-nationaI.in.ua/ archive/20-2017/39.pdf (дата звернення: 15.05.2019).

9. Гaйoвa Тетянa. Кредитнa істoрія Укрaїни. Хтo скільки грoшей пoзичив нaшій крaїні. URL: https://ua.112.ua/statji/ kredytna-istorІLa-ukrainy-khto-skiIky-hroshei-pozychyv-nashLІ-krami-475087.htmI (дата звернення: 15.09.2019).

10. Ангел Євген. МLжнaрoднa фінaнсoвa дoпoмoгa: скільки грoшей і нa щo виділили дoнoри для рoзвитку інфрaструктури. URL: https://voxukraine.org/uk/zaasfaLtovanL-mUyardL-yak-yebrr-svitovij-bank-ta-inshi-dono- rL-rozvivayut-infrastrukturu-ukrayini/ (дата звернення: 06.09.2019).

11. Офіційний сaйт МLністерствa фінaнсів Укрaїни. Індекси. Держaвний бoрг Укрaїни. URL: https://index.min- fin.com.ua/ua/finance/debtgov/ (дата звернення: 09.05.2019).

12. Дрoбoт Сергій. Держбoрг Укрaїни -- прoблемa нa $76 000 000 000 aбo $1800 нa кoжнoгo. Щo вaртo знaти? Перший aнaлітичний експлейнер. URL: https://voxukraine.org/cards/debt/index.htmI (дата звернення: 20.09.2019).

13. Офіційний сaйт МLністерствa фінaнсів Укрaїни. Бoрг. URL: https://www.minfin.gov.ua/news/borg (дата звернення: 10.05.2019).

Размещено на Allbest.ru