Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ТАВРІЙСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. В.І.ВЕРНАДСЬКОГО

НАВЧАЛЬНО - НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ УПРАВЛІННЯ ,

ЕКОНОМІКИ ТА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

КАФЕДРА МЕНЕДЖМЕНТУ ТА МЕВ

Реферат

З дисципліни «Міжнародні фінанси»

На тему: «Офшорні зони»

Виконала:

Бура Ольга

Київ 2020 р

Зміст

Вступ

1. Офшорна фінансова діяльність

2. Класифікація офшорних зон

3. Розвиток офшорного бізнесу в Україні

Висновок

Список використаних джерел

Вступ

Офшорна фінансова діяльність посідає значне місце у глобальній фінансовій системі, спостерігається суттєве зростання обсягів офшорних операцій та зростання кількості офшорних фінансових установ. Зважаючи на широке використання офшорів вітчизняними підприємцями та значні масштаби відтоку капіталу з економіки України в офшорні зони, дослідження негативного впливу офшорів на національну економіку та знаходження шляхів вирішення даної проблеми на сьогоднішній день є особливо актуальними. Негативний вплив офшорів на національну економіку проявляється у недобросовісній податковій конкуренції, яка скорочує базу оподаткування та надходження до національного бюджету; сприянні відтоку капіталопідтримці тіньової економіки. Зазначені негативні наслідки вимагають посилення регуляторних і контрольних заходів до офшорної діяльності як на національному, так і на міжнародному рівні.

Посилення процесів інтеграції, лібералізації та підвищення ступеня відкритості національних економік перетворює сучасний світ у складну ієрархічну систему, що постійно змінюється в напрямку від національного до глобального. Складові елементи цієї системи формують взаємопов'язаний комплекс світової економіки, невід'ємною складовою якого є офшорні зони. Вони відіграють важливу роль у трансформації капіталу та залученні інвестицій.

Основною причиною, а одночасно і метою функціонування офшорних зон, офшорних схем господарювання та офшорних компаній, є мінімізація податкових зобов'язань як у країні здійснення діяльності, так і в країні постійного місцезнаходження підприємства.

Ця мета досягається за рахунок виведення всіх або частини доходів з-під податкової юрисдикції країн з високим рівнем оподаткування.

Отже, під цим кутом зору офшорні зони є логічним розвитком вільних економічних зон. А для бізнесу використання офшорних зон є одним із найбільш зручних методів збереження коштів, мінімізації оподаткування, участі в капіталі інших компаній та отримання грошей в потрібний час в будь-якій країні світу. Водночас механізм уникнення оподаткування за допомогою офшорних зон приносить значні втрати для національних бюджетів.

Останніми роками офшори зайняли провідну позицію в системі розподілу світового руху капіталів, а кризові явища у світовій економіці лише посилили проблему оптимізації податків і підвищили рівень популярності офшорних зон в усьому світі і в Україні.

Останнім часом в офшорах зосереджено більшу частина загальної вартості світового капіталу, через них проходить приблизно половина фінансових транзакцій. Так, близько половини експорту металопродукції та основна частина інвестицій в Україну здійснюється через офшорні зони, що зумовлює значне недоотримання бюджетом грошових коштів.

1. Офшорна фінансова діяльність

Офшорна фінансова діяльність являє собою надання фінансових послуг банками або іншими фінансовими установами нерезидентам.

Це різні операції з боргового фінансування, залучення депозитів, довірчого управління коштами клієнтів.

Взагалі термін офшор походить від англійського «off shore», що означає «поза берегом», «за межами країни». В економічній літературі під офшором розуміють спеціальний вид вільних економічних зон, що характеризується пільговим режимом оподаткування для нерезидентів (низькою або нульовою податковою ставкою на прибуток), визначеним рівнем банківської або комерційної таємниці і міні¬мальними (або повною відсутністю) резервними вимогами центрального банку чи обмеженнями по конвертованості валюти.

Крім того, існує низка інших термінів для позначення офшорної діяльності: «офшорне середовище», «офшорна зона», «офшорна юрисдикція», «офшорний бізнес», «офшорний фінансовий центр» (ОФЦ), «офшорний банківський центр», «податковий притулок», «податковий рай», «податковий парадиз», «податковий оазис» та багато інших, серед яких такі, які навіть не містять натяку на офшор або пільги з оподаткування (йдеться про «міжнародний фінансовий центр» та «міжнародний банківський центр») [2, c. 51].

В офшорних зон існує ряд особливостей, які відрізняють їх від інших груп країн з пільговим оподатковуванням і створюють інвестиційну привабливість для іноземних інвесторів. Але специфічною умовою традиційного (класичного) офшору є обов'язковість отримання доходів, зареєстрованих на даній території компаній, поза даною територією(табл. 1).

Основні ообливості офшорних зон

Таблиця 1

Міжнародна група з боротьби з відмиванням (легалізацією) злочинних доходів - FATF (Financial Action Task Force on Money Laundering) відповідно до головних цілей своєї діяльності замість терміна «офшор» застосовує поняття країни і території, що не співпрацюють. З цього випливає, що сприятливий режим, наданий офшорними фінансовими центрами нерезидентам (легкість ведення бізнесу та конфіденційність), не створює надійного захисту проти легалізації доходів, нажитих кримінальним шляхом.

Варто зазначити, що створення офшорних зон має конкретні цілі, які умовно можна поділити на три основні групи. (рис. 1).

Рис.1 Цілі створення офшорних зон

2. Класифікація офшорних зон

Для дослідженні офшорних зон важливе значення має їх класифікації, визначення спільних і відмінних рис в кожному із типів офшорів та їх переваг і недоліків.

Найбільш класичною класифікацією офшорних зон є залежно від податкового режиму та вимог до ведення звітності. Відповідно розрізняють класичні офшорні зони, зони низького оподаткування та інші зони (табл. 2).

Основні види офшорних зон

Таблиця 2

Для дослідженні офшорних зон важливе значення має їх класифікації, визначення спільних і відмінних рис в кожному із типів офшорів та їх переваг і недоліків. Відмітимо, що географічне наближення офшорних зон до головних фінансових центрів власне і зумовило їх перетворення в потужні розподільні центри фінансових потоків на світовому рівні. Водночас завдяки розвитку сучасних засобів зв'язку та інформаційних технологій вони не обов'язково мають бути прив'язаними до світових центрів ділової активності і можуть бути віддаленими від них [5]. Градацію офшорів здійснюють також за рівнем надійності, тобто із врахуванням репутації ділового центру.

Рис. 2. Класифікація офшорних зон відповідно до рівня їх надійності

Для оцінки респектабельності і благонадійності офшорних юрисдикцій можна використовувати деякі інші характеристики, зокрема належність до «чорних списків» ФАТФ (Група розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей) та ОЕСР (Організація економічного співробітництва та розвитку), рівень нагляду та регулювання фінансової діяльності, а також присвоєні відомими рейтинговими агентствами кредитні рейтинги [6, c. 44].

Інвестиційна привабливість різних офшорних зон залежить від умов реєстрації й оподатковування. Форумом фінансової стабільності розвинутих країн встановлено рейтинг офшорних зон за ступенем їх надійності (рис. 2).

3. Розвиток офшорного бізнесу в Україні

Процес загальної глобалізації міжнародного бізнесу, що спостерігається у світовому господарстві останніми роками, супроводжується постійним зростанням ролі офшорного сектора, який став невід'ємною складовою сучасної світової економіки. Офшори надають необмежену можливість доступу на міжнародні фінансові та інвестиційні ринки. Водночас використання офшорних схем із кримінальною та злочинною метою несе потенційну загрозу для всієї світової спільноти. Саме тому метою даної роботи є дослідження стану і тенденцій розвитку офшорного сектора аналіз причин ставлення до нього як до режиму нечесної податкової конкуренції і засобу відмивання коштів. Адже вивчення особливого статусу офшорних зон та умов їх функціонування слугує вирішенню проблем, пов'язаних із здійсненням тіньових операцій у цих центрах. В Україні дослідженням окремих питань сутності офшорних центрів, тенденцій їх розвитку та впливу міжнародного співтовариства присвячені праці таких вчених, як О. Бондарева, В. Кравченка, Н. Кучерявенка, С. Квасова, Н. Сулік, В. Бабаніна, С. Гриценка та інших. Проте, незважаючи на значну кількість вітчизняних і зарубіжних праць, подальший аналіз міжнародного досвіду ведення і регулювання офшорного бізнесу сприяє пошуку легальних способів мінімізації податків.

Офшорний бізнес ґрунтується на можливостях, які надаються офшорними зонами. Офшорною зоною вважається країна або територія, законодавством якої дозволено реєструвати компанії, які отримують прибуток із джерел, що діють поза країною або територією реєстрації (офшорні компанії). фінансовий банк офшорний лібералізація

В основу організації діяльності офшорних зон покладений універсальний принцип податкового законодавства, згідно якого обов'язковому оподатковуванню підлягають доходи, джерело яких знаходиться на території даної держави. У тих випадках, коли джерело доходу знаходиться за рубежем або локалізоване недостатньо точно, воно може бути виключене із сфери податкової відповідальності в межах території даної держави.

В офшорних зонах пропонуються різноманітні методики роботи. Проте усі вони зводяться до скорочення зв'язку між бізнес-організацією і податковою юрисдикцією (податковою відповідальністю). У більшості випадків це досягається використанням через офшорну компанію іншої компанії, що знаходиться у країні з високим, у порівнянні з офшором, рівнем оподатковування.

Говорячи про потенціал офшорного бізнесу і його місце в міжнародних економічних відносинах, варто відзначити наступне. Масштаби офшорного бізнесу в останні роки стрімко зростають. За існуючими оцінками, протягом найближчих 10 років більше половини всього обсягу світових валютних операцій буде проходити через офшори.

Явище офшорів в Україні існує вже понад 10 років, хоча в податковому законодавстві цей термін з'явився лише у 1997 р. в Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств». Відповідно до ст. 18 цього Закону на валові витрати можна віднести лише 85% суми договору з компанією, що має офшорний статус. Крім того, Закон зобов'язує Кабінет Міністрів України щорічно затверджувати перелік офшорних зон. Боротьбу зі злочинним використання офшорів та відмиванням грошей здійснюють так міжнародні організації, як FATF та OECD. Перша організація була створена у 1989 р. на зустрічі «великої сімки» в Парижі. Вона отримала назву Групи фінансової протидії «відмиванню» грошей (Financial Action Task Force on Money Laundering - FATF). Друга організація - OECD - Організація економічного співробітництва та розвитку, яка об'єднує країн-однодумців для боротьби з корупцією та фінансовими махінаціями.

Створюючи офшорну компанію, підприємець може значно і зовсім законно зменшити суму податкових виплат його місцевої фірми. У результаті взаємодії місцевої фірми й офшорної компанії можна практично ліквідувати виплати по податку на прибуток і істотно зменшити виплати по соціальному і прибутковому податках.

Останнім часом цілі використання офшорних компаній трохи змінилися. Так, якщо раніше офшор був необхідний, в основному, для вивозу капіталу, то тепер він виступає досить ефективним інструментом стабілізації платежів, регулювання ціни експортно-імпортних контрактів, самофінансування, продажу авторських прав, оплати валютних контрактів на території України, передачі устаткування в лізинг, наймання персоналу, постачань давальницької сировини, купівлі нерухомості за рубежем.

Офшор також є найбільш ефективним механізмом внесення інвестицій в Україну. На думку фахівців, близько 80% інвестицій в Україну внесені українцями через офшорні компанії. Для цього можуть використовуватися взаємовигідні договори, кредитні лінії, дочірні і спільні підприємства Внесення іноземних інвестицій також може здійснюватися у вигляді устаткування і технологій, у якості зворотної фінансової допомоги. При цьому необхідно реєструвати інвестиції в Національному банку, що гарантує повернення коштів з України.

Офшорні банки, але й фінансові корпорації, що здійснюють деякі подібні банкам функції. При цьому для використання переваг офшорного бізнесу невеликі, економічно слаборозвинуті країни, як правило, йдуть шляхом перетворення всієї країни в офшорну зону і відповідно до цього організовують структуру національної економіки. Є країн, які не можна назвати офшорними, вони можуть мати жорсткий податковий режим і значне податкове навантаження. Однією з головних умов забезпечення національних інтересів є інформованість державних податкових і правоохоронних органів. Так, у всіх офшорних юрисдикціях існують спеціальні вимоги до назв офшорних компаній. Наприклад, як правило, не можна без спеціального дозволу влади включати в назву компанії слова Bank, Royal, Insurance, University, College, Institute - список можна продовжити і далі [2, с. 37]. До основних рис офшорних зон слід віднести: політичну й економічну стабільність, гарантію дотримання фінансової і банківської таємниці; відсутність валютних обмежень, сучасні засоби зв'язку і добре обладнану мережу комунікацій; зручну правову систему; виконання індивідуальних потреб інвесторів. В Україні розвиток офшорного бізнесу стимулює комплекс чинників: вага податкового навантаження і неефективність фіскальної політики, несприятливий інвестиційний клімат і потужні мотиви до експорту капіталу за кордон, високі інвестиційні ризики і використання офшорних схем для приховування факту володіння інвестиційними об'єктами в Україні, криміналізацію економіки і використання офшорних схем для відмивання прибутків, отриманих злочинним шляхом. Міжнародному співтовариству доведеться створювати законодавчу базу, яка дозволятиме контролювати фінансові операції, що набувають глобальних масштабів, а також запобігати можливості використання офшорних зон нерезидентами для ухилення від виконання законів своєї держави. Законодавством має передбачатися застосування жорсткіших заходів щодо моніторингу та контролю офшорного фінансового сектора, запровадження проти країн і компаній спеціальних штрафів і серйозних санкцій у випадках порушення встановлених правових норм щодо боротьби з незаконними фінансовими операціями з відмивання грошей і кримінальних прибутків. Від держав, включених до чорного списку, слід вимагати проведення масштабних реформ правової і контролюючої систем регулювання фінансового сектора. Визначальною для успішного вирішення цього питання буде ефективність співпраці міжнародних фінансових організацій і політичних кіл країн. Багато країн приділяють велику увагу роз'яснювальній роботі і не тільки щодо створення у населення негативного ставлення до офшорного бізнесу, але й стосовно формування неприйняття обману держави шляхом несплати податків навіть у тих випадках, коли це роблять видатні спортсмени або діячі мистецтва. Треба відзначити успішність цієї роботи, у результаті якої в розвинутих країнах серйозні компанії і бізнесмени не підписують контрактів з офшорними компаніями.

«Економические известия» повідомляють, що в Україні просувають офшорний бізнес У Києві планують відкрити представництво латвійського Baltic International Bank. Основним інтересом BIB`a в Україні, швидше за все, буде консультування з ведення офшорного бізнесу. Основним завданням українського представництва буде аналіз фінансової та економічної ситуації України і банківського сектора. За словами прес-секретаря Baltic International Bank Едгараса Ласманиса, представництво банку буде забезпечувати обслуговування латвійських і литовських компаній, що мають партнерські відносини з українськими компаніями і провадять бізнес на території України. Також представництву має завдання налагодити контакти з бізнес-структурами і фінзакладами України За словами юриста латвійської консалтингової компанії International Overseas Services Юлії Мар'євич, інтерес латвійського банку до українського ринку невипадковий. «Значна кількість українських бізнесменів працюють через латвійські банки, що виступають як транзитний пункт при роботі цих бізнесменів з європейськими компаніями. А оскільки Латвія входить до складу ЄС, робота і, зокрема, банківські перерахування відбуваються швидше», - зазначають пані Мар'євич. На думку банкірів, прибалтійські банки зацікавлені в консалтинговому бізнесі з організації роботи й обслуговуванню офшорних компаній. Крім того, менеджмент Baltic International Bank з особистого досвіду знає ситуацію і методику роботи в українському банківському секторі. Акціонерами банку є брати В'ячеслав і Леонід Крамні, а також брати Білоконь. У 1993-1994 році В'ячеслав Крамний очолював зовнішньоторговельне об'єднання Укрінвалютторг.

Висновок

Отже, офшорна зона є однією з різновидів вільних економічних зон, особливостями яких є створення для підприємців сприятливого валютно-фінансового, фіскального режиму, високого рівня банківської і комерційної таємниці, лояльності державного регулювання. Вивчення особливого статусу офшорних зон та умов їх функціонування слугує вирішенню проблем, пов'язаних із здійсненням тіньових операцій у цих центрах, бо за оцінками спеціалістів, нині майже половина світових капіталів так чи інакше проходить через офшорні території.

Офшор також є найбільш ефективним механізмом внесення інвестицій в Україну. На думку фахівців, близько 80% інвестицій в Україну внесені українцями через офшорні компанії. Для цього можуть використовуватися взаємовигідні договори, кредитні лінії, дочірні і спільні підприємства Внесення іноземних інвестицій також може здійснюватися у вигляді устаткування і технологій, у якості зворотної фінансової допомоги. При цьому необхідно реєструвати інвестиції в Національному банку, що гарантує повернення коштів з України.

Вивчення особливостей функціонування офшорних зон, світового досвіду регулювання їх діяльності на сучасному етапі дало можливість зробити такі висновки:

1. Розвиток жорсткої міжнародної податкової конкуренції був зумовлений протиріччям між численними обмеженнями з боку національних законодавств і бурхливим розвитком міжнародних трансакцій внаслідок глобалізації фінансових ринків.

2. Функціонування офшорних зон має антогонічну за своєю сутністю природу, а отже, і різноспрямований вплив на мікро- та макроекономічному рівні. Так, якщо перевагою співпраці з офшорними структурами для юридичних осіб є скорочення витрат, то країни, що не є базовими для розташування офшорних структур, зазнають негативного впливу за рахунок виведення коштів резидентів з легального обігу в межах національної фінансової системи. Скорочення фінансового потенціалу країн негативно позначаються на темпах зростання й ефективності глобального фінансового ринку. 3. Щороку спостерігається суттєве зростання офшорних операцій і зростання кількості офшорних фінансових установ. Однак має місце і досить неоднозначне ставлення до офшорів серед науковців та урядів різних країн. Часто національні уряди вважають офшорні фінансові операції засобом ухилення від оподаткування та відмивання брудних грошей. Їх же опоненти стверджують, що це просто один із способів ведення бізнесу.

4. Економічно розвинуті країни сьогодні активно долучаються до процесу регулювання діяльності офшорних структур і запровадження заходів впливу на їх діяльність з метою детінізації кримінальних доходів і легалізації тіньового обігу капіталу. Пріоритетність визначених завдань пов'язана з дієвістю саморегулюючої функції фінансового ринку та потребою в підвищенні фінансового потенціалу як національних, так і світового фінансового ринку.

Список використаних джерел

1. Аксьонов Д. Можливості сучасного офшорного бізнесу / Д. Аксьонов // Фінансовий ринок України. - 2019. - № 11. - С. 38-41.

2. Бозуленко О. Роль офшорної фінансової діяльності у світовій фінансовій системі / О. Бозуленко // Економіст. - 2018. - № 1. - С. 51-53.

3. Вахітов Р. Мінімізація податків та сучасні реалії офшорного бізнесу / Р. Вахітов // Фінансовий ринок України. - 2014. - № 12. - С. 38-40.

4. Волкова Ю. О. Розвиток офшорних центрів у системі міжнародного бізнесу / Ю. О. Волкова // Формування ринкових відносин в Україні. - 2015. - № 1. - С. 43-48.

5. Москаленко Н. В. Проблеми, зумовлені функціонуванням офшорних юрисдикцій, та шляхи їх розв'язання / Н. В. Москаленко // Актуальні проблеми економіки. - 2016. - № 10. - С. 117-121.

Размещено на Allbest.ru