Системно-синергетичний підхід до регулювання фіскального потенціалу місцевих податків та зборів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Системно-синергетичний підхід до регулювання фіскального потенціалу місцевих податків та зборів

Нікітішин А. О.

Пропонується застосовувати системно-синергетичний підхід під час регулювання фіскального потенціалу місцевих податків та зборів, що передбачає розроблення та реалізацію інституціонально-синергетичної моделі організаційно-економічного механізму взаємодії між органами Державної фіскальної служби України загальнодержавного, регіонального і місцевого рівня та органами місцевого самоврядування, що дозволить збільшити дохідну частину місцевого бюджету з урахуванням міжрегіональної податкової конкуренції. Це сприяє одночасному розв'язанню проблем соціально-економічного розвитку територіальних громад на основі забезпечення додаткових податкових надходжень до місцевих бюджетів і сприятливого бізнес-клімату. Ключові слова: місцеві податки і збори, доходи місцевих бюджетів, фіскальний потенціал, податкове регулювання, системно-синергетичний підхід.

Постановка проблеми. Розвиток системи податкового регулювання соціально-економічного розвитку країни потребує застосування нових підходів до регулювання фіскального потенціалу податків та зборів на основі збалансування застосування фіскальної, економічної та соціальної функції, що дозволить створити передумови для покращення суспільного добробуту.

Одним із таких підходів до регулювання фіскального потенціалу місцевих податків та зборів може стати системно-синергетичний. Його застосування дозволяє посилити інституційні взаємозв'язки та взаємодії суб'єктів податкового регулювання, підвищити фіскальний потенціал місцевих податків та зборів - складника доходів місцевих бюджетів під час збереження сприятливого бізнес-клімату, що в результаті сприятиме підвищенню рівня соціально-економічного розвитку територіальних громад.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання місцевих бюджетів, зокрема фіскального потенціалу місцевих податків та зборів, розкривалися у працях таких вітчизняних науковців: С. Бойко, О. Васи- лика, О. Дем'янчук, О. Кучабського, В. Кравченка, І. Луніної, Т. Паєнтко, В. Письменного, Л. Тарантул, М. Тарасюка, І. Чугунова та інших.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Незважаючи на достатній обсяг досліджень, ученими не обґрунтована необхідність використання системно-синергетичного підходу до регулювання фіскального потенціалу місцевого оподаткування.

Метою статті є обґрунтування необхідності застосовування системно-синергетичного підходу у регулюванні фіскального потенціалу місцевих податків та зборів. синергетичний самоврядування фіскальний

Виклад основного матеріалу дослідження.

Термін «потенціал» походить від латинського слова «potentia», тобто можливості, наявні сили, запаси, засоби, що можуть бути використані. Саме поняття «потенціал» в економічній літературі розглядається у двох аспектах:

як засоби, запаси, джерела, які є в наявності та можуть бути мобілізовані, приведені в дію, використані для досягнення певної мети, здійснення плану, вирішення будь-якого завдання;

як можливість окремої особи, суспільства, держави в цілому в певній сфері [1].

В економічній енциклопедії за редакцією С. Мочерного є таке визначення: «Потенціал - наявні в економічного суб'єкта ресурси, їх оптимальна структура та вміння раціонально використати їх для досягнення поставленої мети» [2, с. 13].

Таким чином, фіскальний потенціал місцевих податків та зборів - це потенційна сума їх надходжень до місцевого бюджету територіальних громад, яку можна адмініструвати фіскальними органами при діючих умовах оподаткування, що встановлюються на загальнодержавному та місцевому рівнях, ураховуючи інтереси держави та їх платників.

Рівень повноти використання органами місцевого самоврядування фіскального потенціалу податкової системи є важливим показником ефективності формування бюджетних ресурсів на місцевому рівні за рахунок наявних податкових джерел [3]. Фіскальний потенціал податкової системи Д. Б'юкенен та Р. Масгрейв пропонують оцінювати так:

де tsi - стандартна ставка і-го податку (і=1...п);

Bt - податкова база і-го податку [4, с. 84].

Таким чином, фіскальний потенціал системи місцевих податків та зборів лежить у площині регулювання стандартної ставки певного місцевого податку чи збору. В умовах діючих положень Податкового кодексу України (станом на 01.04.2018 р.) можливості для податкового регулювання фіскального потенціалу територіальних громад визначатимуться такими співвідношеннями для:

податку на нерухоме майно, що відрізняється від земельної ділянки: 0% > tsi < 1,5% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування;

збору за місця для паркування транспортних засобів: 0% > tsi < 0,075% мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року за 1 квадратний метр бази оподаткування;

туристичного збору: 0,5% > tsi < 1% до бази справляння збору;

першої групи платників єдиного податку: 0% > tsi < 10% розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;

другої групи платників єдиного податку: 0% > tsi < 20% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року;

земельного податку (за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено): 0% > tsi < 3% від їх нормативної грошової оцінки;

орендної плати: tsi < 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Органи місцевого самоврядування наділені повноваженнями самостійно визначати певний перелік місцевих податків та зборів, межі їх граничних розмірів ставок, впливаючи на фіскальний потенціал у межах відповідних територіальних громад. На основі даних рейтингу легкості ведення бізнесу «Regional Doing Business» визначимо можливості для регулювання фіскального потенціалу місцевих податків та зборів [5].

Рис. 1. Ставки податку на нерухоме майно, що відрізняється від земельної ділянки в містах обласних центрах та розширення їх фіскального потенціалу до середнього рівня

Джерело: складено автором на основі [5]

Відповідно до даних рисунку 1, у податку на нерухоме майно, що відрізняється від земельної ділянки, спостерігається значна диференціація ставок оподаткування в розрізі обласних центрів України: від максимальної ставки (2%) у Запоріжжі, Івано-Франківську та Львові до мінімальної (0,1%) у Кропивницькому при середній ставці податку по усіх таких містах 0,91%.

Таким чином, значна кількість місцевих бюджетів обласних центрів має певні резерви збільшення фіскального потенціалу по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за рахунок збільшення ставки до рівня середньої, враховуючи міжрегіональну податкову конкуренцію. Найбільші можливості для розширення фіскального потенціалу за рахунок регулювання ставки податку до рівня середнього мають органи місцевого самоврядування Києва, Кропивницького та Херсона.

Органи місцевого самоврядування Львова, Івано-Франківська та Запоріжжя максимально використовують фіскальний потенціал податку на нерухоме майно, що відрізняється від земельної ділянки, прийнявши максимальну ставку, визначену Податковим кодексом України.

За земельним податком середня ставка у обласних центрах становить 1,46% (рис. 2).

Рис. 2. Ставки земельного податку в містах обласних центрах та розширення їх фіскального потенціалу до середнього рівня

Джерело: складено автором на основі [5]

У наступних містах ставки цього податку (за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено) є меншими, що свідчить про певні резерви для збільшення доходів місцевих бюджетів, а саме: Вінниці, Житомира, Івано- Франківська, Луцька, Львова, Миколаєва, Одеси, Полтави, Рівного, Ужгорода, Хмельницького, Черкас та Чернігова.

Найбільші резерви розширення фіскального потенціалу місцевих бюджетів має орган місцевого самоврядування Кропивницького при ставці земельного податку 0,3% та Чернівців - 0,9%.

У дев'яти обласних центрах України ставки орендної плати, встановлені органами місцевого самоврядування, є нижчими від середньої (6,95%). У Житомирі, Львові, Миколаєві, Рівному, Сумах, Ужгороді, Харкові, Чернівцях та Чернігові ставка орендної плати встановлена у мінімальному розмірі (3%), що призводить до певних втрат бюджетних доходів (рис. 3).

Рис. 3. Ставки орендної плати за землю в містах обласних центрах та розширення їх фіскального потенціалу до середнього рівня

Джерело: складено автором на основі [5]

У шести обласних центрах (Вінниці, Києві, Луцьку, Тернополі, Хмельницькому, Черкасах) ставки орендної плати за землю максимальні - 12%, що свідчить про повне виконання органами місцевого самоврядування повноважень, наданих Податковим кодексом України, та задіяння фіскальної функції місцевого оподаткування.

У 2017 р. всі органи місцевого самоврядування міст обласних центрів прийняли максимальні ставки туристичного збору та єдиного податку першої групи.

Аналізуючи рішення органів місцевого самоврядування про встановлення ставок єдиного податку другої групи, варто вказати на наявність певних резервів для його збільшення до бюджетів Одеси, Харкова та Тернополя. У всіх інших обласних центрах України ставки єдиного податку другої групи були встановлені в максимальному розмірі - 20% (рис. 4).

Таким чином, орган місцевого самоврядування м. Суми має можливість збільшити низький фіскальний потенціал діючих ставок місцевих податків та зборів з податку на нерухоме майно, що відрізняється від земельної ділянки на 0,29 в. п., земельному податку - 0,46 в. п., орендній платі - 3,95 в. п., єдиному податку 2 групи - 8,40 в. п., через регулювання розмірів до рівня середніх (табл. 1).

Таблиця 1

Збільшення фіскального потенціалу діючих ставок місцевих податків та зборів через регулювання їх розмірів до рівня середніх в обласних центрах України в умовах 2017 року, в. п.

Джерело: розраховано та побудовано автором

Рис. 5. Залежність між збільшенням фіскального потенціалу діючої ставки податку на нерухоме майно, що відрізняється від земельної ділянки та потенційним збільшенням його надходжень до місцевого бюджету

Джерело: розраховано та побудовано автором

Таблиця 2

Потенційне збільшення надходжень місцевих податків та зборів через регулювання розмірів їх ставок до рівня середніх в обласних центрах України в умовах 2017 року, разів

Джерело: розраховано та побудовано автором

Таблиця 3

Підходи до регулювання органами місцевого самоврядування ставок місцевих податків та зборів

в обласних центрах України в умовах 2017 року

Джерело: побудовано автором

Із метою розширення фіскального потенціалу місцевих податків та зборів (як одного з основних джерел дохідної частини місцевих бюджетів) необхідно забезпечити взаємодію органів Державної фіскальної служби України на всіх рівнях та місцевих рад на основі системно-синергетичного підходу, що дозволить підвищити самостійність і фінансову незалежність органів місцевого самоврядування (рис. 6).

Така інституціонально-синергетична модель організаційно-економічного механізму співпраці органів Державної фіскальної служби України та місцевих рад у процесі регулювання фіскального потенціалу місцевих податків та зборів дозволить посилити фіскальні ефекти від їхньої взаємодії, без відчутного негативного впливу на їх платників. Системність передбачає застосування регулюючими суб'єктами наданих законодавством повноважень та можливих інструментів правового, фінансового, інформа-ційного й організаційного характеру з метою забезпечення розширення фіскального потенціалу місцевих податків та зборів, що досягається на основі механізму інституцій- ного взаємозв'язку та взаємодії усіх учасників процесу податкового регулювання.

В основі системного підходу до податкового регулювання закладені такі принципи:

цілісності, коли кожен податок і збір розглядається великою та складною системою одночасно (як елемент загальної податкової системи);

ієрархічності, за якою є наявність двох підсистем: керуючої (органи Державної фіскальної служби України) і керованої (органи місцевого самоврядування);

структуризації, що дозволяє аналізувати елементи системи податкового регулювання та їх взаємозв'язки у межах конкретної організаційної структури.

Запропонована інституціонально-синергетична модель побудована на сукупності внутрішніх та зовнішніх взаємозв'язків учасників системи податкового регулювання місцевих податків та зборів, у результаті яких у них з'являються нові фіскальні можливості, показує важливість кооперативних процесів, покладених в основу розвитку системи таких податків та зборів. Це забезпечує досягнення консолідованого синергетичного ефекту на основі наявності зворотних зв'язків у системі податкового регулювання фіскального потенціалу місцевих податків та зборів, що дозволяє збільшити доходи місцевих бюджетів у таких податках і зборах під час збереження сприятливого бізнес-клімату, а також підвищити рівень соціально-економічного розвитку територіальних громад.

Рис. 6. Інституціонально-синергетична модель організаційно-економічного механізму взаємодії органів Державної фіскальної служби України та місцевих рад у процесі регулювання фіскального потенціалу місцевих податків та зборів

Примітка: 1 -- прямі зв'язки, 2 -- зворотні зв'язки.

Джерело: побудовано автором

Висновки

Отже, необхідно застосовувати системно-синергетичний підхід у регулюванні фіскального потенціалу місцевих податків та зборів, що передбачає розроблення та реалізацію інституціо- нально-синергетичної моделі організаційно-економічного механізму взаємодії між органами Державної фіскальної служби України загальнодержавного, регіонального і місцевого рівня та органами місцевого самоврядування, що дозволить збільшити дохідну частину місцевого бюджету з урахуванням міжрегіональної податкової конкуренції. Це сприяє одночасному розв'язанню проблем соціально-еконо ічного розвитку територіальних громад на основі забезпечення додаткових податкових надходжень до місцевих бюджетів і сприятливого бізнес-клімату, визначеності у реалізації бюджетно-податкового регулювання у середньо- та довгостроковій перспективі.

Залишаються відкритими питання пошуку механізмів розширення дохідної бази місцевих бюджетів за допомогою рентної плати, що є перспективним напрямом подальших наукових досліджень у зв'язку з проголошенням курсу на децентралізацію влади та необхідністю зростання ролі природних ресурсів у розвитку територіальних громад.Список використаних джерел:

Размещено на Allbest.ru