Аналіз бюджетної політики України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Одеського національного економічного університету

Аналіз бюджетної політики України

Готліб І.Г.

Вступ та постановка проблеми. Для економіки будь- якої країни світу управління державними фінансами віді-грає головну роль, від якої залежить рівень національної економіки та якість життя населення. Перед органами державної влади щорічно постає завдання забезпечити співвідношення державного бюджету в частині обсягу передбачених витрат із загальним обсягом доходів та находжень.

Нині в Україні є низка проблем, які гальмують еконо-мічні процеси як на рівні господарюючих суб'єктів, так і на рівні державної економіки, перешкоджаючи ефектив-ному управлінню державними фінансами. До таких про-блем належать: непрозора та закрита діяльність органів управління державними фінансами; розбіжність між пла-новими і фактичними показниками бюджету; відсутність повної, консолідованої та збалансованої інформації щодо результативності та ефективності виконання бюджетних програм.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Пробле-мам формування державної бюджетної політики при-свячені наукові праці таких учених, як: Л.Б. Баранник [1, с. 112-119], Т.М. Боголиб [2, с. 84-87], В. Канєва [5, с. 241-244], В.В. Малишко [3, с. 208-212], Ю.Л. Нако-нечна [4, с. 20-27] та інші. Л.Б. Баранник досліджує питання бюджетної безпеки як фактор соціального розви-тку та головну умову соціальної стабільності; Т.М. Бого- либ розкриває проблеми бюджетного процесу в Україні та пропонує варіанти їх вирішення; Т.В. Канєва вивчає про-блеми дохідної частини бюджету; В.В. Малишко виконує аналіз доходів і видатків бюджету; Ю.Л. Наконечна розра-ховує й аналізує індекс «відкритості бюджету» тощо. Зва-жаючи на значний науковий доробок українських учених та їх внесок у дослідження проблем управління держав-ними фінансами, питання зменшення різниці між плано-ваними і фактичними показниками бюджету в контексті ефективного планування і виконання державних коштів залишається не досить висвітленим та потребує погли-блених наукових розвідок. У зв'язку з цим важливого зна-чення набуває питання підвищення ефективності управ-ління державними фінансами через визначення реального стану державного бюджету за допомогою аналізу його видаткової та дохідної частини.

Метою статті є формування пріоритетного напряму підвищення ефективності управління державними фінан-сами в контексті бюджетної політики України.

Результат дослідження. У системі державних фінансів центральне місце займає державний бюджет. У загаль-ному розумінні бюджет являє собою план із доходів та видатків держави, який щорічно приймається Верховною Радою і має силу закону.

Основним нормативно-правовим актом, який регу-лює відносини, що виникають у процесі складання, роз-гляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, у якому визначаються пра-вові засади утворення та погашення державного і місце-вого боргу, є Бюджетний кодекс України № 2456^1 від 08.07.2010 року. Відповідно до статті 2 кодексу, бюджет - це план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються від-повідно органами державної влади, органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду [6].

Крім того, Державний бюджет - це найбільший цен-тралізований грошовий фонд, розпорядником якого є уряд країни. За допомогою Державного бюджету як самостій-ної економічної категорії можливо визначати не тільки способи організації та форми державних фінансів, а й напрям цільового використання грошових коштів у відпо-відності з інтересами як населення, так і країни загалом. Завдяки державному бюджету держава має можливість зосередити фінансові ресурси на найважливіших ділян-ках соціального та економічного розвитку країни.

Бюджетна система України - це сукупність держав-ного бюджету та місцевих бюджетів, побудована з ураху-ванням економічних відносин, державного й адміністра-тивно-територіальних устроїв і врегульована нормами права (рис. 1) [4, с. 23].

Як показує практика, однією з проблем, що перешко-джають підвищенню ефективності управління держав-ними фінансами, за рахунок чого відбувається стриму-вання економічного розвитку країни, залишається різниця між планованими і фактичними показниками бюджету (табл. 1).

Рис. 1. Структурно-логічна схема бюджетної системи України

Таблиця 1 Державний бюджет України, 2008-2017 роки, млрд грн

Таблиця 2 Фінансування дефіциту державного бюджету України у 2017-2018 роках

За 2017 рік різниця між плановими і фактичними дохо-дами бюджету становила 62,3 млрд грн, а за 2015 рік - 58,8 млрд грн. Є очевидним, що різниця між плановими і фактичними показниками дохідної та видаткової частини бюджету тягне за собою збільшення його дефіциту.

За розрахунками, у 2017 році дефіцит бюджету Укра-їни становив 47,8 млрд грн, а впродовж 2008-2017 років щорічний дефіцит державного бюджету України в серед-ньому становив 49,5 млрд грн.

Незважаючи на далекоглядні плани уряду щодо пере-ходу на внутрішнє фінансування дефіциту державного бюджету, нині головними джерелами його фінансування залишаються приватизаційні надходження та зовнішні запозичення.

У 2018 році завдяки приватизації одержано 22,5 млрд грн, що вказує на створення фінансових резер-вів для забезпечення фінансування дефіциту державного бюджету. Незважаючи на це, впродовж 2016-2017 років приватизація не виправдала покладених на неї сподівань. Так, за 2017 рік від продажу державних енергокомпаній було заплановано отримати 17 млрд грн, тоді як фактично вдалося отримати 3,3 млрд грн. Тому покладатися на при-ватизаційні надходження як на джерело фінансування дефіциту бюджету є ризикованим.

У державному бюджеті на 2018 рік обсяг зовнішніх запозичень становить 108,2 млрд грн, що вдвічі пере-вищує обсяг запозичень у 2017 році. Обсяг коштів, які планується одержати від міжнародних фінансових організацій для фінансування проектів розвитку, ста-новить 16 млрд грн, а чисті внутрішні запозичення - 9,7 млрд грн (табл. 2).

Треба пам'ятати, що зовнішні запозичення необхідно повертати. Основні виплати за зовнішніми запозиченнями України припадають на 2019-2020 роки, тому вже зараз необхідно шукати джерела рефінансування. На листопад року рівень державного боргу України становить 72,4% ВВП, що на 12,4% перевищує безпечний показник і є наслідком значних витрат на обслуговування боргу та його погашення. Така ситуація тягне за собою обмеження можливості щодо економічного зростання, розширення державних інвестицій та не дає змоги зменшити подат-кове навантаження.

Понад 13% видатків державного бюджету, або 3,9% ВВП, спрямовані на виплату боргових відсотків, тоді як на медицину спрямовано 3,6% ВВП. Значні кошти, які йдуть на оплату відсотків за зовнішні запозичення, могли б бути спрямовані на виконання функціональних обов'язків, що дало би змогу зменшити рівень державних витрат.

Перевищення дефіциту темпів зростання ВВП за його фінансування із запозичень, а не із внутрішніх джерел пророкує ще не один рік перебування розміру державного боргу України за межею безпеки.

Бюджет України на 2018 рік формувався згідно з вимогами МВФ щодо зменшення дефіциту державного бюджету до рівня 2,5% ВВП. За прогнозами МВФ, за умови досягнення первинного балансу бюджету (без ура-хування витрат на обслуговування боргу) рівня 1,75% ВВП до 2021 року державний борг України зменшиться до рівня 70% ВВП.

В Україні позитивний первинний баланс бюджету на рік був запланований на рівні 1,5% ВВП. У зв'язку з цим слушною є ідея використання усіх понадпланових доходів, які не залежать від інфляційних процесів, на зменшення рівня дефіциту державного бюджету та осно-вної суми боргу, а не розподілу їх на інші видатки.

Щоб і на далі витримувати позитивну динаміку змен-шення дефіциту бюджету та залежності від зовнішніх запо-зичень, має бути розроблена і затверджена середньострокова стратегія управління державним боргом, що буде спрямо-вана на зменшення боргового навантаження, уникнення валютних ризиків, здешевлення майбутніх запозичень.

Щорічний дефіцит та різницю між плановими і фак-тичними значеннями державного бюджету України можна пояснити низкою факторів, які безпосередньо впливають на прогнозування і планування бюджету:

сезонним характером виконання;

недотриманням органами державної влади нор-мативних актів, що забезпечують реалізацію закону про державний бюджет на черговий фінансовий рік (плановий період);

нецільовим витрачанням коштів з метою уникнення подальшого скорочення бюджетних асигнувань з боку відомчих органів та ін.;

неефективною структурою видатків державного бюджету.

обмеженістю доступу суспільства до інформації в питаннях управління державним бюджетом.

Якщо перші три позиції більшою мірою характери-зуються політичною складовою частиною, то структура видатків державного бюджету та доступ суспільства до інформації в питаннях управління державним бюдже-том розглядаються в більш організаційно-економічній площині.

Порівнюючи видатки бюджету України з видатками бюджетів країн-членів Європейського союзу як орієнти-ром оптимальної структури бюджету для нашої держави, слід зазначити, що в середньому видатки бюджету у країн, які нещодавно приєднались до ЄС, знаходяться на рівні 42,1% ВВП. Цей показник повинен слугувати для України цільовим рівнем, за якого можна розраховувати на те, що бюджет буде без дефіциту.

Порівняння показників витрат за функціональними напрямами в країнах ЄС та Україні дає характеристику державному бюджету.

Як показують розрахунки, український бюджет дале-кий від оптимальних показників рівня видатків країн ЄС. Тоді як обслуговування боргу, освіта, соціальний захист та громадський порядок є помітно перефінансовані, культура та охорона довкілля, економічна діяльність, охорона здоров'я та загальнодержавні видатки отримують від-носно меншу частку видатків, ніж у країнах Європей-ського Союзу (рис. 2).

Рис. 2. Державні витрати* України та країн - нових членів ЄС, у % від ВВП

Незважаючи на це, проблема недосконалості системи оцінки діяльності державних органів виконавчої влади в галузі забезпечення відкритості інформації щодо управ-ління державними фінансами залишається актуальною. державний бюджет дохід видатки

З урахуванням цього більш поглибленої роботи потре-бує напрям забезпечення відкритості діяльності держав-них органів виконавчої влади. При цьому приділяти осо-бливу увагу аспекту публічності інформації щодо питань управління державними фінансами.

Висновки

З метою подолання проблем, які перешко-джають підвищенню ефективності управління держав-ними фінансами в контексті бюджетної політики, необ-хідне розроблення комплексних пріоритетних напрямів діяльності.

На державному рівні необхідно визначити кіль-кісні показники ефективності і результативності оцінки бюджетних програм, спрямованих на вдосконалення про-грамно-цільового методу. Крім того, є доречним на попе-редній стадії оцінки бюджетної програми через зістав-лення витрат і результатів проводити оцінку ефективності з погляду соціального ефекту.

Залежно від бюджетної програми необхідно обрати критерії, які можуть бути взяті до уваги під час визна-чення якості бюджетної програми.

Зауважимо, що розроблення норм ефективності не приведе до суттєвих скорочень бюджетних витрат, проте дасть позитивний ефект, скоротивши витрати бюджету за малоефективними напрямами.

Крім того, важливим є створення інструментарію обґрунтування рішень державної підтримки інвестицій-них проектів, що забезпечить узгодження між суспіль-ством, інвестором та державним бюджетом. Використання подібного інструменту на практиці дасть змогу забезпе-чити диференційований підхід до планування і прогно-зування результатів державної підтримки та більш точно планувати видатки і надходження державного бюджету.

Список використаних джерел

1. Баранник Л.Б. Бюджетна безпека в Україні в контексті соціальної стабільності / Л.Б. Баранник. // Наукові записки Націо-нального університету «Острозька академія», серія «Економіка». 2017. № 4. С. 112-119.

2. Боголиб Т М. Бюджетная политика как инструмент макроэкономической стабильности / Т М. Боголиб. // Економічний часопис-ХХІ. 2015. № 3. С. 84-87.

3. Малишко В.В. Аналіз доходів державного бюджету України / В. В. Малишко. // Економічний вісник університету. 2016. № 28. С. 208-212.

4. Наконечна Ю.Л. Відкритість та прозорість державного та місцевих бюджетів в Україні / Ю.Л. Наконечна, Л.М. Деми- денко // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. 2016. № 10. С. 20-27.

5. Канєва Т.В. Проблеми Формування бюджетних надходжень / Т В. Канєва, А. К. Думікян. // Економічний вісник універ-ситету. 2016. № 31. С. 241-244.

Анотація

У статті здійснено аналіз сучасного стану державного бюджету України як основного складника дер-жавних фінансів. Встановлені основні проблеми формування державного бюджету в контексті доходів і видатків. За-пропоновано шляхи зменшення дефіциту державного бюджету. Здійснено порівняння показників витрат бюджету за функціональними напрямами в країнах ЄС та Україні, в результаті чого запропоновано шляхи подолання виявлених проблем. Дослідженні проблеми управління державними фінансами, питання зменшення різниці між планованими і фактичними показниками бюджету в контексті ефективного планування і виконання державних коштів, питання під-вищення ефективності управління державними фінансами через визначення реального стану державного бюджету за допомогою аналізу його видаткової та дохідної частини.

Ключові слова. державний бюджет, дефіцит, видатки, надходження, бюджетна політика, державні фінанси, бю-джетна система.

В статье проведен анализ современного состояния государственного бюджета Украины как основной составляющей государственных финансов. Определены основные проблемы формирования государственного бюдже-та в контексте доходов и расходов. Предложены пути уменьшения дефицита государственного бюджета. Проведено сравнение показателей расходов бюджета по функциональным направлениям в странах ЕС и Украины, в результате чего предложены пути решения выявленных проблем. Исследованы проблемы управления государственными финан-сами, вопросы разницы между плановыми и фактическими показателями бюджета в контексте эффективного плани-рования и выполнения государственных средств, вопросы повышения эффективности управления государственными финансами через определение реального состояния государственного бюджета с помощью анализа его расходной и доходной частей.

Ключевые слова: государственный бюджет, дефицит, расходы, поступления, бюджетная политика, государствен-ные финансы, бюджетная система.

The article analyzes the current state of the state budget of Ukraine as the main component of public finances. The main problems of the formation of the state budget in the context of income and expenditure are identified. Proposed ways to reduce the deficit of the state budget. Comparison of the budget expenditures by functional areas in the EU countries and Ukraine is made, as a result, the ways of solving the identified problems are suggested. At the state level, it is necessary to determine the quantitative indicators of the efficiency and effectiveness of evaluating budget programs aimed at improving the program-target method. Additionally, it is appropriate at the preliminary stage of the assessment of the budget program to com-pare the costs and outcomes, to evaluate the effectiveness in terms of social benefits. As the practice shows, one of the problems hindering the efficiency of public finance management, which is the restraining of the country's economic development, remains the difference between planned and factual budget indicators. The excess of GDP growth deficit, with its financing from bor-rowings, and not from domestic sources, predicts another one year of stay of the size of Ukraine's state debt beyond the security level. Depending on the budget program, it is necessary to select the criteria that can be taken into account when determining the quality of the budget program. Note that the development of norms of efficiency will not lead to significant reductions in budget expenditures, but will have a positive effect, reducing the cost of the budget by ineffective areas. It is important to create a tool for substantiation of decisions of investment projects state support, which will ensure coordination between society, investor and the state budget. The use of such a tool in practice will allow a differentiated approach to the planning and forecasting the results of state support and will allow planning expenditures and receipts of the state budget more accurately. In order to maintain the positive dynamics of the budget deficit decline and dependence on external borrowing, the medium-term strategy of public debt management should be developed and approved, and it should be aimed at reducing the debt burden, avoiding currency risks, reducing future borrowings.

Key words. state budget, deficit, expenditures, revenues, budget policy, public finances, budget system.

Размещено на Allbest.ru