Міжнародний банк реконструкції та розвитку:особливості діяльності в умовах світових глобалізаційних процесів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міжнародний банк реконструкції та розвитку:особливості діяльності в умовах світових глобалізаційних процесів

Гаврилко Т.О.

Анотація

У статті досліджено особливості діяльності Міжнародного банку реконструкції та розвитку (МБРР) в умовах світових глобалізаційних процесів. Актуальність дослідження зумовлена посиленням залежності сучасних національних фінансових систем від залучення іноземних кредитних ресурсів, джерелами яких виступають міжнародні фінансові організації. Здійснено оцінку фінансового стану МБРР. Проаналізовано джерела формування кредитних ресурсів МБРР та представлено динаміку основних показників кредитування (зарезервованих та наданих коштів) у розрізі світових регіонів та секторів економіки. Розглянуто країни - найбільші позичальники МБРР. Розглянуто умови та результати співпраці України з МБРР за період 2014-2018 рр. та проблеми, які потребують вирішення для скорочення терміну впровадження України в міжнародні інтеграційні процеси на рівноправних умовах.

Ключові слова: Світовий банк, Міжнародний банк реконструкції та розвитку, фінансові показники МБРР, зарезервовані кредитні ресурси МБРР, надані кредитні кошти МБРР, фінансові послуги МБРР, позичальники.

В статье исследованы особенности деятельности Международного банка реконструкции и развития (МБРР) в условиях мировых глобализационных процессов. Актуальность исследования обусловлена усилением зависимости современных национальных систем от привлечения иностранных кредитных ресурсов, источниками которых выступают международные финансовые организации. Осуществлена оценка финансового состояния МБРР. Проанализированы источники формирования кредитных ресурсов МБРР и представлена динамика основных показателей кредитования (зарезервированных и предоставленных средств) в разрезе мировых регионов и секторов экономики. Рассмотрены страны - наибольшие заемщики МБРР. Проанализированы условия и результаты сотрудничества Украины с МБРР за период 2014-2018 гг. и проблемы, требующие решения для сокращения срока вхождения Украины в международные интеграционные процессы на равноправных условиях.

Ключевые слова: Всемирный банк, Международный банк реконструкции и развития, финансовые показатели МБРР, зарезервированные кредитные ресурсы МБРР, предоставленные кредитные средства МБРР, финансовые услуги МБРР, заемщики.

The development of modem globalization processes promotes the appeal of many countries to international financial organizations, which are a powerful source of funds for the formation of a stable national financial system, the implementation of positive changes in the development of the economy, raising the standard of living of the population, and for a number of countries is a method to overcome poverty. The mission of the World Bank as one of the international financial institutions is to support sustainable development on a global scale; Its activities allow countries to make extremely important investments that will make it possible to liquidate extreme poverty by 2030, reducing the share of the world's population who lives of less than $ 1.9 per day and to accelerate the common welfare of the poorest 40% of the world's population. The International Bank for Reconstruction and Development (IBRD), which, along with the International Development Association (IDA) is a member of the World Bank, provides loans to governments of middle-income countries and low-income solvent governments, guarantees private investment, facilitates the development of international trade. When deciding on the expediency of cooperating with one or another international financial institution, the borrowing country's representatives must familiarize not only with the terms of granting and repayment of credit funds, but also to analyze the peculiarities of the financial activity of this organization. Based on this, the assessment of the trends of changes in the main financial indicators of IBRD activities, the dynamics of the main indicators of lending (reserved and provided funds) in the context of world regions and sectors of the economy, the use of sources of credit resources is necessary to understand the level of creditworthiness of the Bank. It is important to identify both the positive aspects of cooperation between the borrowing countries with the IBRD and those problems that give rise to a permanent dependence on the attraction of foreign credit resources. Not an exception in this sense is Ukraine, the prospects for further interaction with IBRD should be based on Ukraine's ability to effectively use borrowed funds on the basis of new approaches to the procedures for evaluation and selection of projects, and to improve the monitoring system of their implementation processes.

Key words: World Bank, International Bank for Reconstruction and Development, IBRD financial indicators, IBRD reserved credit resources, IBRD provided credit funds, IBRD financial services, borrowers.

Вступ та постановка проблеми. Ефективність фінансової системи будь-якої країни виступає вирішальним чинником її стабільного економічного розвитку. Процеси глобалізації, враховуючи і фінансову глобалізацію, потребують нового рівня міжнародних фінансових відносин, що зумовлюють необхідність пошуку відповідного вектору розвитку національних фінансових систем. Проблеми попередження та подолання кризових ситуацій, що виникають як на рівні світової фінансової системи, так і на національному рівні, зумовлюють необхідність взаємодії країн із міжнародними фінансовими організаціями, що сприяє збільшенню здатності зберігати стабільність в умовах турбулентного зовнішнього середовища.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженню проблеми ефективності взаємодії країн із міжнародними фінансовими організаціями, у тому числі з основними інституціями Світового банку, присвячено наукові праці провідних вітчизняних та зарубіжних учених, зокрема: В. Базилевича, А. Гальчинського, О. Долі- новської, Т Кожухової, В. Колосової, Ю.Л. Наконечної, Л. Бальцеровича, Т Едісона, А. Зіденберга, Т Кілліка та ін.

Незважаючи на значний обсяг досліджень у цій сфері, ціла низка аспектів потребує подальшого вивчення з позицій оцінки результативності співробітництва країн, включаючи й Україну, з різними структурами Світового банку, насамперед із Міжнародним банком реконструкції та розвитку.

Метою даної роботи є дослідження особливостей діяльності Міжнародного банку реконструкції та розвитку в умовах світових глобалізаційних процесів.

Результати дослідження.

Міжнародний банк реконструкції та розвитку (InternationalBankforReconstructionandDevelopment) - міжнародна міжурядова кредитно-фінансова організація, одна з п'яти організацій Групи Світового банку. До Групи Світового банку входять також, окрім Міжнародного банку реконструкції та розвитку (МБРР), Міжнародна асоціація розвитку (МАР, 1960 р.), Міжнародна фінансова корпорація (МФК, 1956 р.), Багатостороннє агентство з гарантування інвестицій (БАГІ, 1988 р.) та Міжнародний центр з урегулювання інвестиційних спорів (МЦУІС, 1966 р.) [1].

Учасниками МБРР можуть бути тільки країни, що є членами Міжнародного валютного фонду (МВФ). Станом на 2018 р. членами МБРР є понад 189 країн, у т. ч. Україна (з 1992 р.). МБРР (у складі Світового банку) є спеціалізованою установою ООН, однак, відповідно до статуту й угоди, укладеної між ООН та МБРР, він володіє правом самостійного прийняття рішень. міжнародний банк іноземний кредитний

Функціонування МБРР, як і всіх інституцій Групи світового банку, підпорядковане досягненню загальної мети - скорочення бідності, нарощування масштабів зростання достатку для всіх прошарків населення та сприяння сталому економічному розвитку країн. На думку президента Світового банку, його діяльність дає змогу здійснювати країнам украй важливі інвестиції, що дадуть можливість ліквідувати крайню бідність до 2030 р., знизивши частку населення світу, що живе менше ніж на 1,9 дол. США на день, і прискорити забезпечення загального добробуту населення найбідніших 40% населення світу [2].

Реалізацію цієї мети МБРР здійснює за рахунок надання кредитів урядам країн із середнім рівнем доходу й урядам платоспроможних країн із низьким рівнем доходу, гарантування приватних інвестицій, сприяння розвитку міжнародної торгівлі. Основні принципи діяльності МБРР викладені в Угоді про МБРР. Вони передбачають, по-перше, надання позик для реалізації потреб таких галузей, як сільське господарство, енергетика, транспорт, зв'язок, легка і харчова промисловість, освіта, охорона здоров'я і т. д. По-друге, наданню позики повинно передувати вивчення її доцільності й неможливості одержання з інших джерел, доступних для конкретної країни [3]. міжнародний банк іноземний кредитний

Окрім того, позика може надаватися лише за умови гарантії уряду країни і призначатися для реалізації конкретних фінансово-господарських проектів, пріоритетністю яких є насущність та очікувана результативність. Починаючи з 1980 р. МБРР надаються позики для здійснення інституційних реформ та програм, пов'язаних зі зміною економічної політики урядів країн.

Джерелами формування кредитних ресурсів МБРР є як власний капітал, так і запозичені кошти, які МБРР отримує за рахунок випуску облігацій Світового банку. Основна частина фінансових коштів МБРР поступає від продажу облігацій на міжнародних фінансових ринках, які можуть виступати як у вигляді глобальної пропозиції, так і бути орієнтованими на конкретні ринки чи категорії інвесторів. Боргові цінні папери МБРР можутьматирізну структуру, різні терміни погашення (середні та тривалі), пропонуються у різних валютах.

У 2015 р. МБРР було випущено облігацій у 21 валюті, що дало змогу залучити суму, еквівалентну 57,7 млрд. дол. США; у 2016 р. кількість валют не змінилася, а сума становила 63 млрд. дол. США; у 2017 р. облігації були випущені у 24 валютах (56 млрд. дол. США).У 2018 р. МБРР було випущено облігацій у 27 національних валютах, що забезпечило грошові надходження, еквівалентні 36 млрд. дол. США [2].

Що стосується «гривневих» облігацій, то в жовтні 2017 р. МБРР було випущено дисконтних облігацій на суму 200 млн. грн. терміном обігу два роки (до 4 жовтня 2019 р.). Відповідно до інформації, оприлюдненій Люксембурзькою фондовою біржею, враховуючи ціну випуску облігацій (83% номіналу), банк одержав у результаті їх розміщення 166 млн. грн., а після закінчення обігу паперів інвестори отримають 200 млн. грн. Організатором випуску виступив JPMorgan.

Можливість залучати кошти на достатньо тривалий строк зумовлена високим рейтингом конкурентоспроможності МБРР. Так, рейтинговим агентством Moody'sМБРР був присвоєний рейтинг кредитоспроможності Aaa, а агентством Standard&Poor's- рейтинг AAA. Цей рейтинг кредитоспроможності досягнутий МБРР за рахунок таких чинників: фінансової підтримки членів-акціонерів; сталого і виваженого управління фінансовою діяльністю; дотримання відповідного рівня ліквідності активів, що дає можливість здійснювати нові процеси емісії боргових цінних паперів; реалізації раціональної кредитної політики, що призводить до високої якості портфелю позик; співпраці з державами, які є здатними більшою мірою дотримуватися виконання своїх зобов'язань на відміну від приватних позичальників; постійного вдосконалення власної бізнес-моделі, що націлена на спрощення і зменшення терміну проведення процедур, визначення внутрішніх резервів поліпшення фінансового стану та вдосконалення механізмів взаємодії з партнерами [4].

Діяльність МБРР як кооперативної організації не передбачає одержання максимального прибутку, а орієнтується на досягнення величини доходів, які б могли забезпечити його стабільний фінансовий стан. За період 2014-2018 фінансових років (ф. рр.) лише в 2016 та 2018 рр. спостерігається наявність чистого прибутку (495 млн. дол. США та 698 млн. дол. США відповідно) (рис. 1).

Доступний до розподілення дохід за період 2014-2918 ф. рр. демонструє тенденцію до постійного збільшення його величини - від 769 млн. дол. США в 2014 ф. р. до 1 161 млн. дол.у 2018 ф. р. (рис. 2). На розподіл доходу впливають рекомендації Ради виконавчих директорів Раді керуючих МБРР, які передбачають переведення частини коштів до Загального резерву та Міжнародній асоціації розвитку (МАР). Так, величина Загального резерву збільшилася з 36 млн. дол. у 2015 ф. р. до 672 млн. дол. у 2017 ф. р.; у серпні 2018 ф. р. запропонована величина перерахувань становила 913 млн. дол.

Що стосується перерахувань для МАР, їм властива достатня нерівномірність: 635 млн. дол. у 2014 ф. р., 650 млн. дол. у 2015 ф. р., 497 млн. дол. у 2016 ф. р., 123 млн. дол. у 2017 ф. р.; у серпні 2018 ф. р.рекомендована Радою виконавчих директорів величина коштів для перерахувань становила 248 млн. дол.

Рівень достатності капіталу МБРР оцінюється за двома показниками: величиною вільного капіталу та співвідношенням власного капіталу і виданих позик. Вільний капітал формується з вільного оплаченого капіталу та частини нерозподіленого доходу і резервів. Величина вільного капіталу за період 2014-2016 ф. рр. зменшилася з 40 467 млн. дол.у 2014 ф. р. до 39 424 млн. дол.

Рис. 1. Чистийприбуток/збиток МБРР заперіод 2014-2018 ф. рр.

Джерело: побудовано авторами за даними [2]

Рис. 2. Доступний до розподілення дохід МБРР за період 2014-2018 ф. рр.

Джерело: побудовано авторами за даними [2]

Рис. 3. Зарезервовані кредитні ресурси МБРР за період 2014-2018 ф. рр. у розрізі регіонів

Джерело: побудовано авторами за даними [2]

Співвідношення власного капіталу і виданих позик відноситься до сумарних показників рівня ризику; його мінімальна величина повинна знаходитися в межах 20%. У 2014 ф. р. величина цього показника становила 25,7%, у 2015 ф. р. - 25,1%, у 2016 ф. р. - 22,7%, у 2017 ф. р. - 22,8%, станом на 30 червня 2018 ф. р. - 22,9%.

Основними показниками кредитування для МБРР служить величина зарезервованих коштів та наданих коштів, які визначаються як надані кошти брутто та надані кошти нетто. Аналіз величини зарезервованих кредитних ресурсів МБРР за період 2014-2018 ф. рр. у розрізі регіонів дає можливість зробити висновок: у

2014 ф. р. найбільший обсяг зарезервованих коштів припадав на Європу і Центральну Азію (4 729 млн. дол. США), найменший - на Африку (420 млн. дол. США); у

2015 ф. р. відповідно це стосувалося також цих двох регіонів: Європа і Центральна Азія - 6 679 млн. дол. США, Африка - 1 209 млн. дол. США. У 2016 ф. р. та 2017 ф. р. найбільша величина зарезервованих кредитних ресурсів відносилася до Латинської Америки та Карибського басейну (8 035 млн. дол. США та 5 373 млн. дол. США від повідно), найменша стосувалася Африки (669 млн. дол. США та 1 163 млн. дол. США). У 2018 ф. р. на перше місце перемістилися Близький Схід та Північна Африка (5 945 млн. дол. США), останнє місце знову зайняла Африка (1 120 млн. дол. США).

За величиною загальної суми зарезервованих кредитних ресурсів за період 2014-2018 ф. рр. регіони розташувалися так: на першому місці - Латинська Америка та Карибський басейн (27 624 млн. дол. США), на другому - Європа і Центральна Азія (26 566 млн. дол. США), далі слідують Східна Азія і Тихоокеанський регіон та Близький Схід і Північна Африка (22 281 млн. дол. США та 21 866 млн. дол. США відповідно). Замикають список Південна Азія та Африка (14 556 млн. дол. США та 4 581 млн. дол. США) (рис. 3).

Величина наданих МБРР кредитних коштів також суттєво відрізняється залежно від регіону: найменшу величину кредитних коштів за період 2014-2018 ф. рр. одержала Африка (3 186 млн. дол. США), найбільшу - Латинська Америка і Карибський басейн (24 575 млн. дол. США). Європа і Центральна Азія одержали 24 465 млн. дол. США, Східна Азія і Тихоокеанський регіон - 19 635 млн. дол. США, Близький Схід і Північна Африка -16 488 млн. дол. США (рис. 4).

Рис. 4. Надані МБРР кредитні кошти за період 2014-2018 ф. рр. у розрізі регіонів

Джерело: побудовано авторами за даними [2]

Розгляд розподілу зарезервованих МБРР коштів по галузях економіки за період 2014-2018 ф. рр. дає можливість виявити ті сегменти, для яких характерне найбільше значення цього показника: державне управління (19 391 млн. дол. США), енергетика і гірничодобувна промисловість (17 837 млн. дол. США), транспорт (16 485 млн. дол. США), водопостачання, каналізація і утилізація (12 913 млн. дол. США). Для сектору промисловості, торгівлі та послуг величина цього показника становить 12 248 млн. дол. США, фінансового сектору - 10 093 млн. дол. США, соціального захисту - 7 955 млн. дол. США.

Питома вага галузей економіки у загальному обсязі зарезервованих коштів представлена на рис. 5.

Рис. 5. Зарезервовані кредитні кошти за період 2014-2018 ф. рр. у розрізі галузей економіки, %

Джерело: побудовано авторами за даними [2]

Рис. 6. 10 країн - найбільшихпозичальників МБРР, 2018 ф. р.

Джерело: побудовано авторами за даними [2]

На рис. 6 представлено країни, що нині є найбільшими позичальниками коштів МБРР.

Для України співробітництво з МБРР також виступає одним із вагомих умов успішного реформування за рахунок реалізації найважливіших соціальних та економічних проектів. Започаткування взаємодії України з МБРР пов'язане з прийняттям Закону «Про вступ України до Міжнародного валютного фонду, Міжнародного банку реконструкції та розвитку, Міжнародної фінансової корпорації, Міжнародної асоціації розвитку та Багатостороннього агентства за гарантіями інвестицій» № 2402-ХІІ від 03.06.1992 [5].

Напрями взаємодії України зі Світовим банком викладені в Концепції партнерства Світового банку з Україною на 2017-2021 рр., схваленій 20.06.2017 Радою директорів Світового банку. До них відноситься: управління державними фінансами та реформа державного управління; антикорупційна діяльність; управління найбільшими

фіскальними ризиками та поліпшення управління державними інвестиціями; зміцнення фінансового сектору; поліпшення інфраструктури; створення рівноправного партнерства у приватному секторі; земельна реформа; реформа охорони здоров'я; приватизація; ефективне, результативне та комплексне надання послуг; соціальна допомога; цільова допомога постраждалим від конфлікту громадам [6].

Від МБРР Україна отримує інвестиційні та системні позики, що обслуговуються державою або під державні гарантії, та технічну допомогу у вигляді грантів на підготовку проектів і дорадчо-консультативної допомоги [7].

За період 2014-2018 рр. значна кількість інвестиційних програм здійснювалася за рахунок фінансових ресурсів МБРР. У 2014 р. величина залучених від МБРР коштів становила 2 347 352,9 тис. грн., у 2015 р. - 4 610 849,7 тис. грн.; у 2016 р. - 5 110 849,7 тис. грн., у 2017 р. - 5 324 770,5 тис. грн., у 2018 р. - 6 851 513,2 тис. грн.; плановий обсяг на 2019 р. - 6 945 887,7 тис. грн.

До найбільш дороговартісних інвестиційних проектів за період 2014-2018 рр., які фінансувалися МБРР, можна віднести: проекти поліпшення автомобільних доріг та безпеки руху (перший проект - 400 000 тис. дол. США, другий проект - 450 000 тис. дол. США, третій проект - 560 000 тис. дол. США); проект «Будівництво Канівської ГАЕС» (500 000 тис. дол. США); проект підвищення енер- гоефективності в секторі централізованого теплопостачання України (382 000 тис. дол. США); проект із передачі електроенергії-2 (378 425 тис. дол. США); проект розвитку міської інфраструктури-2 (350 000 тис. дол. США). Також реалізовувалися проекти щодо модернізації системи соціальної підтримки населення України (300 000 тис. дол. США), модернізації державних фінансів (50 000 тис. дол.

США), поліпшення охорони здоров'я на службі у людей (214 729,837 тис.дол. США) та ін. [8-13].

У цілому, аналізуючи співпрацю МБРР з Україною, яка дає можливість реалізувати її прагнення щодо підвищення рівня конкурентоспроможності країни і скорочення терміну впровадження в міжнародні інтеграційні процеси на рівноправних умовах, слідує звернути увагу на необхідність вирішення таких завдань: 1) гармонізувати стратегію співробітництва з МБРР та іншими інституціями Групи Світового банку зі стратегією розвитку зовнішньоекономічної діяльності країни; 2) забезпечити вдосконалення процесу відбору проектів, яке б здійснювалося на основі об'єктивної оцінки їх ефективності і пріоритетності з урахуванням бюджетних та соціально-економічних чинників; 3) збільшити ступінь участі інститутів громадянського суспільства в аналізі доцільності реалізації інвестиційних проектів; 4) створити умови для забезпечення високого рівня професійності працівників, що є відповідальними у вирішенні питань міжнародного співробітництва.

Висновки

Співпраця країн з МБРР, у тому числі й України, потребує зваженого підходу. Залучення іноземних кредитних ресурсів, безперечно, є важливим засобом стабільного соціально-економічного розвитку, захищеності від несприятливих фінансових ситуацій, але за умови ефективної економічної політики та відсутності корупційного механізму відмивання запозичених коштів. Окрім того, постійна залежність від залучених ресурсів сприяє зростанню зовнішнього державного боргу, створює реальну загрозу фінансовій безпеці країни. Перспективи взаємодії України з МБРР будуть визначатися результатами здійснення реформ, оптимізацією портфелю проектів МБРР щодо нашої країни та нормативу кредитування для України.

Список використаних джерел

1. Група Світового банку. Економічна енциклопедія.URL:http://slovopedia.org.ua/38/53395/378570.html(дата звернення: 09.01.2019).

2. Всемирный банк. Годовой отчет 2018. URL:http://www.worldbank.org/(дата звернення: 05.01.2019).

3. Статті Угоди 1945 р. (Про Міжнародний банк реконструкції та розвитку). URL:http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996_028(дата звернення: 08.01.2019).

4. Сравнительная шкала кредитных рейтингов. Moody's. Standard and Poor's. Fitch IBCA. URL :http://www.gorskiy.ru/Articles/ CLASSI~1.HTM (дата звернення: 09.01.2019).

5. Про вступ України до Міжнародного валютного фонду, Міжнародного банку реконструкції та розвитку, Міжнародної фінансової корпорації, Міжнародної асоціації розвитку та Багатостороннього агентства за гарантіями інвестицій : Закон України від 03.06.1992 № 2402-ХП. ШБ : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2402-12(дата звернення: 10.01.2019).

6. Концепція партнерства з Україною на 2017-2021 рр. Офіційний сайт Світового банку. ЦЯЬ : http://www.worldbank.org/(дата звернення: 09.01.2019).

7. Інформаційна довідка щодо співробітництва України зі Світовим банком. Офіційний сайт Міністерства фінансів України. ЦЯЬ : http://www.minfin.gov.ua/(дата звернення: 09.01.2019).

8. Про Державний бюджет України на 2014 рік : Закон України від 16.01.2014 № 719-УП. ЦЯЬ: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/719-18 (дата звернення: 06.01.2019).

9. Про Державний бюджет України на 2015 рік : Закон України від 28.12.2014 № 80-МШ. ЦЯЬ : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80-19 (дата звернення: 06.01.2019).

10. Про Державний бюджет України на 2016 рік : Закон України від 25.12.2015 № 928-УПІ. ЦЯЬ : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/928-19 (дата звернення: 06.01.2019).

11. Про Державний бюджет України на 2017 рік : Закон України від 21.12.2016 № 1801-МШ. ЦЯЬ : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1801-19 (дата звернення: 06.01.2019).

12. Про Державний бюджет України на 2018 рік : Закон України від 07.12.2017 № 2246-МШ. ЦЯЬ : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2246-19 (дата звернення: 06.01.2019).

13. Про Державний бюджет України на 2019 рік : Закон України від 23.11.2018 № 2629-МШ. ЦЯЬ : http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2629-19 (дата звернення: 06.01.2019).

Размещено на Allbest.ru