"Зелені" кредити: теорія та практика використання

Размещено на http://www.allbest.ru/

«ЗЕЛЕНІ» КРЕДИТИ: ТЕОРІЯ ТА ПРАКТИКА ВИКОРИСТАННЯ

Добровольська Олена Володимирівна

канд. екон. наук, доц.,

Дніпровський державний аграрно-економічний університет

Анотація

Формування парадигми сталого розвитку знаходиться під впливом процесів, що відбуваються в світовій економіці, що призвело до формування нового тренду «зеленої» економіки. Систематизовано умови ефективного впровадження фінансування «зелених» проектів. Обґрунтовано роль м'якого законодавства для використання «зелених» фінансових інструментів. Визначено, що важливу роль у «зеленому» фінансуванні відіграють банки. «Зелений» банкінг» розвивається в двох напрямах - впровадження концепції «зеленого» офісу та надання «зелених» кредитів. «Зелені» кредити є основним фінансовим інструментом «зеленої» економіки. Проаналізовано динаміку та структуру кредитів Китаю, як одного із світових лідерів цього напряму. Досліджено вітчизняний ринок «зелених» кредитів. Зазначено необхідність формування регуляторних актів НБУ у сфері «зелених» кредитів.

Ключові слова. Зелена економіка, зелені фінансові інструменти, кредит, банк, зелений офіс.

Аннотация

«ЗЕЛЕНЫЕ» КРЕДИТЫ:

ТЕОРИЯ И ПРАКТИКА ИСПОЛЬЗОВАНИЯ

ДОБРОВОЛЬСЬКАЯ Елена Владимировна

канд. экой, наук, доц.,

Днепровский государственный аграрно-экономический университет

Формирование парадигмы устойчивого развития находится под влиянием процессов, происходящих в мировой экономике, что привело к формированию нового тренда «зеленой» экономики. Систематизированы условия эффективного внедрения финансирования «зеленых» проектов. Обоснована роль мягкого законодательства для использования «зеленых» финансовых инструментов. Определено, что важную роль в «зеленом» финансировании играют банки. «Зеленый банкинг» развивается в двух направлениях - внедрение концепции «зеленого» офиса и предоставления «зеленых» кредитов. «Зеленые» кредиты является основным финансовым инструментом «зеленой» экономики. Проанализирована динамика и структура кредитов Китая, как одного из мировых лидеров этого направления. Исследован отечественный рынок «зеленых» кредитов. Отмечена необходимость формирования регуляторных актов НБУ в сфере «зеленых» кредитов.

Ключевые слова. Зеленая экономика, зеленые финансовые инструменты, кредит, банк, зеленый офис.

Abstract

«GREEN» LOANS: THEORY AND PRACTICE

DOBROVOLSKAOlena

PhD in Economics, Associate Professor,

Dnipro state agrarian and economic university

The formation of the paradigm of sustainable development is influenced by the processes taking place in the global economy, which led to the formation of a new trend of the «green» economy. The conditions for the effective implementation of financing green projects are systematized. The role of soft law for using «green» financial instruments is grounded. It is determined that banks play a key role in green financing. «Green banking» is developing in two directions - the introduction of the concept of «green» office and the provision of «green» loans. «Green»credits are the main financial instrument of the «green» economy. One of the world leaders in «green banking» is China. The dynamics and structure of China's green credit are analyzed. The domestic market of «green» creditsis investigated. The necessity of forming regulatory acts of the NBU in the field of «green» loans is indicated.

Key words.Green economy, green financial instruments, credit, loan, bank, green office.

Проблема формування та розвитку зеленої економіки спричинила появу нових дефініцій - «зелені фінанси», «кліматичні фінанси», «зелені облігації», «зелені кредити», тобто розвиток зеленої економіки призвів до появи специфічних фінансових інструментів, які використовуються в цілому ряді країн саме в проектах зеленої економіки. З часом стало зрозуміло, що окрім економічної складової, враховуючи процеси фінансіалізації світової економіки важливе значення для ефективної політики в даному напрямі набувають саме питання фінансового забезпечення. За оцінками різних фахівців, в тому числі і фахівців ООН для комплексного задоволення потреб зеленої економіки до 2030 року необхідно від 20 до 35 трлн дол. При цьому основна маса цих коштів - близько 50% - повинна бути спрямована на розробку та впровадження інфраструктурних об'єктів та об'єктів відновлювальної енергії, ще близько 20 % www.ukrbizn.com на пом'якшення та адаптацію до наслідків зміни клімату, ще близько 3-5 % на потреби розумного сільського господарства [4].

Концепція зелених фінансів є цілком логічним доповненням концепції сталого розвитку. Наразі за даними ООН та світової фінансової корпорації концепцію в тій чи іншій формі підтримують більше 170 країн світу і зелена фінансова діяльність в світі набирає обертів. [5] Однак в даному питанні є цілий ряд проблем, що уповільнюють використання фінансових ресурсів, зокрема не існує чітких правил гри, відсутні фінансові стандарти, які дозволяють той чи інший фінансовий інструмент класифікувати як зелений фінансовий інструмент, відсутні міжурядові угоди, тощо. Наразі найбільш популярними серед «зелених» фінансових інструментів є «зелені» кредити, які протягом останнього десятиріччя активно використовуються в світовій практиці для фінансування «зелених» проектів.

Огляд літератури

Проблеми регулювання та використання «зелених» кредитів досліджуються досить активно в зарубіжних публікаціях, водночас в Україні такі дослідження не мають широкого розповсюдження. Серед вітчизняних та зарубіжних науковців варто виокремити дослідження В. Архіпової [4], К. Беренсмена [2], Р. Бютікофера [6], С. Гіголбда [6], М. Карліна [1], Н. Лінденбер- га [2], Дж. Макартура [3], X. Хараса [3] та інших.

Мета статті

Метою статті є вивчення особливостей використання «зелених» кредитів для розвитку сталої економіки в світі в цілому, та в Україні зокрема.

Виклад основного матеріалу дослідження

Сучасна концепція зеленої фінансової системи передбачає наявність специфічних фінансових інструментів, які використовуються виключно за цільовим призначенням, та сприяють зростанню екологічного, соціального та економічного ефекту. Водночас, як відзначають науковці та фахівці Міжнародних фінансових організацій як урядових так і громадських та приватних найбільшою перепоною для їх використання є відсутність загальновизнаних стандартів. «Використання фінансових ринків в обслуговуванні життєздатного економічного управління і скорочення виснаження природних активів не працюватиме, якщо немає чіткої екологічної та соціальної основи регулювання для капіталізму. Нинішня криза ще раз продемонструвала, що глобалізація економіки і фінансових операцій - це рецепт для лиха, якщо це не пов'язано зі світовими правилами, розробленими, щоб захистити навколишнє середовище, стабілізувати економічні системи і оберігати соціальні стандарти» [6].Відповідно до Монтеррейського консенсусу, прийнятого під час Міжнародної конференції по фінансуванню розвитку 18 - 22 березня 2002 р., вирішення проблем, пов'язаних із фінансуванням розвитку передбачають співпрацю на різних рівнях з використанням можливостей національних, міжнародних, приватних фінансових ресурсів та змішаної форми.[7]. Для більш активної роботи в даному напрямі в 2013 році було засновано Міжурядовий комітет експертів з фінансування сталого розвитку, який визначив базові принципи на основі аналізу фінансових потоків від джерел формування до сфер використання. Дотримання цих принципів можливе лише в умовах співпраці, та вимагає не лише формування сприятливого середовища на міжнародному та національному рівнях, але і прийняття рішень щодо унормування системи формування, розподілу та використання фінансових ресурсів сталого розвитку, основні з яких подано на рисунку 1.

Рис. 1. Систематизація умов ефективного впровадження фінансування «зелених» проектів Джерело: розроблено автором

Для реалізації цих умов необхідна розробка комплексної стратегії забезпечення сталого розвитку в межах якої варто переглянути державні програми підтримки економічного зростання та переорієнтувати частину коштів державного та місцевого бюджету для підтримки зелених проектів. Не менш важливого значення набуває законодавче забезпечення процесу озеленення економіки та використання зелених фінансових інструментів. Але при цьому варто також звернути увагу на запровадження м'якого законодавства (softlaw), тобто «регулювання, що засновано не на юридичних нормах та правилах, визначених законодавством та органами державного регулювання, а на добровільно прийнятих нормах та правилах, невиконання яких призведе до втрати репутації та невизнання суспільством. При цьому елементи м'якого законодавства можуть досить вдало поєднуватись з правилами та нормами регулювання, що встановлюються законодавством». [8] Слід зазначити, що в даному питанні можуть активно працювати саморегулівні організації.

Найбільш активно серед фінансових установ в сфері «зеленої» економіки проявляють себе банки. Останнім часом досить часто використовується поняття «зелений» банкінг. Водночас цей термін використовується з різних точок зору. По-перше, з точки зору функціонування самих банків, які активно впроваджують в діяльність принципи корпоративної соціальної відповідальності та сталого розвитку відповідно до «Керівництва по сталому розвитку банківської справи», вони впроваджують концепцію «зеленого офісу», тобто технології, які призводять до скорочення обсягів використовуваного паперу, канцтоварів, електроенергії, в окремих випадках будуються нові офіси з використанням безпечних екологічних матеріалів та високим рівнем енерго-ефективності. В цьому контексті потужні міжнародні банки формують за власного ініціативою звітність по екологічному сталому розвитку як приклад - чотири потужних банки США в зеленому банкінгу - Перший зелений банк («FirstGreenBank»), Сітігруп («City»), «Ю.С. Банк» («U.S. Bank»), «ХентінгтонНе mHnBeHK»(HuntingtonNationalBank), а також «Банк розвитку Китаю», «Банк соціального та економічного розвитку Бразилії», «Барклай Банк» (Великобританія), тощо. Такий підхід суттєво підвищує репутацію банків і формує довіру з боку інвесторів.

По-друге- це надання «зелених» кредитів. В даному контексті варто відзначити функціонування глобального банківського альянсу як незалежної мережі банків, який нараховує у своєму складі 48 фінансових установ та чотирьох стратегічних партнерів, що діють у країнах Азії, Африки, Австралії, Латинської Америки, Північної Америки та Європи. Зазначений альянс контролює майже 127 млрд дол сумарних активів та обслуговує більше 41 млн клієнтів[9]. Альянс визначає своєю візією фінансування забезпечення сталого розвитку, соціального розвитку та розвитку навколишнього середовища. Крім того, з точки зору м'якого законодавства варто виокремити документ «Принципи екватора», які є рамковою угодою та діють виключно в добровільній формі в тих фінансових установах, які до нього приєднались [10]. Зокрема Барклай Банк, імплементував екологічні детермінанти в систему ризик-менеджменту, та на рівні банку визначив його як обов'язковий для всіх своїх підрозділів.

За даними агентства Томсон Рейтере (ThomsonReuters) в 2014 році сумарно було надано 164,7 млрд дол зелених синдикованих кредитів, при цьому більше ЗО % від цієї суми було видано в США (рис. 2). Найбільшими країнами, в яких активно впроваджується зелене банківське кредитування є високорозви- нені країни. Зокрема на п'ять країн - США, Великобританія, Австралія, Франція, Японія - припадає 60 % загального обсягу синдикованих зелених кредитів. Слід також підкреслити, що в частині програм зеленого фінансування поряд з високорозви- неними країнами, активну позицію займають Китай та Індія.

Рис.2. Структура виданих синдикованих зелених кредитів по країнах в 2014 році Джерело: розраховано автором за даними [

Стосовно Китаю варто зазначити, що починаючи з 2013 року Комісія з регулювання банківської діяльності в Китаї розпочала формування статистики зеленого кредитування, та створила«Зелену систему кредитної статистики» (ССББ). Відповідно регіональні представництва Комісії з регулювання банківської діяльності в Китаї та банківські установи регулярно звітують про «зелену кредитну статистику». 21 найбільший банк Китаю надає зелені кредити, які використовуються в різних галузях економіки. Крім того, аналіз існуючих статистичних даних за період з 2013 по 2017 роки дозволяє зробити висновок про суттєве зростання обсягів фінансування.Так практично за чотири роки обсяги кредитування сталого розвитку Китаю зросли майже в два рази - з 34293 млн китайських юанів до 65312.

Рис. 3. Динаміка зелених кредитів 21 найбільшого банку Китаю, мли китайських юанів Джерело: складено автором за даними [12]

Структурно найбільша частка кредитів спрямовуються в проекти зеленого транспорту - 46 % станом на кінець червня 2017 року, ця тенденція простежується протягом всього аналізованого періоду, при чому 1/3 від цієї суми вкладається у міський громадський транспорт. Другу позицію обіймають кредити в енергетичну сферу, що є загальносвітовою тенденцією - у відновлювальну та чисту енергію - майже 25 % від загальної суми. На підтримку аграрному сектору також виділяється достатньо значна сума коштів, і як і в цілому по зеленим кредитам, кредитування аграрного сектору має стійку позитивну динаміку, при цьому якщо загальний обсяг кредитування зріс в 1,9 разів, то кредитування аграрного сектору за аналогічний період зросло майже в 2,5 рази.

Крім активної позиції в кредитуванні зелених проектів, ці банки також запроваджують використання в стрес-тестах банків екологічних факторів, що впливають на кредитні ризики, а також мають вплив на репутаційні ризики. Крім того, вони планують ввести екологічні ризики при оцінюванні кредитоспроможності позичальника - чим вище рівень забруднення позичальником навколишнього середовища, тим вище ризики, а отже вища ставка відсотку за користування кредитом.

Починаючи з 2012 року, активну позицію в сфері зеленого кредитування відіграє Мережа сталого банкінгу, до якої приєднується все більше банків. Ця мережа в основному представлена не самими комерційними банками, а в основному банківськими асоціаціями та центральними банками, які активно впроваджують вимоги щодо зеленого кредитування. В складі цієї асоціації, яка є виключно добровільним та неформальним об'єднанням в основному представлені країни Латинської Америки, Африки, близького Сходу. В 2017 р. до складу мережі входять асоціації та регулятори з 24 країн, при цьому такі країни як Аргентина, Колумбія, Еквадор, Мексика, Китай та Південна Африка представлені- саморегулівними організаціями - асоціаціями, інші - банківськими регуляторами.

Варто підкреслити, що з-поміж вітчизняних банків найбільш активним в напрямі роботи з «зеленими» кредитами є ПАТ АБ «Укргазбанк», який знаходиться у власності держави. Банк позиціонує себе як універсальний банк, орієнтований на розвиток «зеленого» фінансування, який активно здійснює еко-кредитування особливо в сфері малого та середнього бізнесу. Діє ряд програм, зокрема кредитування об'єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельних кооперативів для покращення енергоефективності (модернізація системи загального освітлення, утеплення будинку, установки індивідуального теплового пункту, встановлення енергоефективних вікон). На наш погляд такі проекти можна умовно назвати екологічними, оскільки не зважаючи на те, що за мету ставиться зниження енергоспоживання, але використання матеріалів чи технологій само по собі не контролюється з точки зору їх безпечності для навколишнього середовища. Більш точним щодо сутності «зелених» кредитів є інший проект банку - кредитування «зелених» проектів для малого та середнього бізнесу в напрямах скорочення споживання природних енергоресурсів, проведення заходів з підвищення енергоефективності та енергозбереження, використання відновлювальних джерел енергії (сонячних парків, вітряних парків), які передбачають придбання/модернізацію транспортних засобів/техніки/ обладнання, впровадження якого призведе до прямого або опосередкованого захисту довкілля, зменшення споживання природних ресурсів, енергозбереження (планова річна дохідність інвестицій за рахунок енергозбереження більша 10%), для установки або модернізації очисних споруд та ін. Зазначений проект здійснюється в рамках угоди, про співпрацю між ПАТ АБ «Укргазбанк» та Міжнародною фінансовою корпорацією. [13]Наразі важливим є вирішення питання щодо розробки базового документу з боку Національного банку України щодо стимулювання банків щодо участі в таких проектах.

Розвиток «зеленої» економіки спонукав до появи «зелених» фінансових інструментів. Найбільш активними фінансовими установами, які задіяні в сфері фінансування «зеленої» економіки є банки. Вони рухаються в двох напрямах: створення «зелених» офісів та надання «зелених» кредитів позичальникам. Серед країн одним із лідерів «зеленого» кредитування є Китай, який наразі запровадив статистичну звітність щодо «зеленого» кредитування. В Україні цей фінансовий інструмент поступово набирає обертів, в першу чергу для кредитування проектів з підвищення енергоефективності. Для стимулювання цього процесу необхідно розробити нормативні документи, що регламентували б входження банків у «зелене» кредитування.

фінансування зелений кредит економіка

Список літератури

1. Карлін М.І. Форми фінансового стимулювання екологічної відповідальності бізнесу, територіальних громад і громадян // Демографія та соціальна економіка. - 2017. - № З (31). - С. 89 - 99.

2. Berensmann К., Lindenberg N. Green Finance: Actors, Challenges and Policy Recommendations Dr Senior Researchers Department «World Economy and Development Financing» German Development Institute / Deutscheslnstitutf rEntwicklungspolitik (DIE)Retrieved from:https://www.die-gdi.de/uploads/media/ BP_23.2016.pdf.

3. Kharas H., McArthurJ. Links is the chain of sustainable finance: Accelerating private investments for the SDGs, including climate action. Brookings Institution 2016. 18 p.

4. Архипова B.B. «Зеленые финансы» как средство для решения глобальных проблем // Экономический журнал ВШЭ. - 2017. -Т.21.№2.С.312 -332.

5. Green finance: A bottom-up approach to track existing flows. International FinanceCorporation. World Bank Group. Climate business depertment. 2016. Retrieved from:https://www.ifc.org/ wps/wcm/connect/70725d70-bl4a-4ffd-8360-cb020258d40a/ Green+Finance_Bottom+up + approach_ConsultDraft. pdf?MOD=AJPERES.

6. Бютикофер P., Гиголбд С. Новый курс зеленых. Экономический и финансовый кризисы. - Воронеж. - 2011. - 48 с.

7. Монтеррейский консенсус Международной конференции по финансированию развития. 2002. Retrieved from: http://www. un.org/ru/documents/decl_conv/declarations/ monterrey.shtml.

8. Школьник I.O. Фінансовий ринок України: сучасний стан і стратегія розвитку: Монографія. - Суми,- ВВП «Мрія» ТОВ, УАБСНБУ,2008.-348с.

9. Офіційний сайт Глобального банківського альянсу. Retrieved from:http://www.gabv.org/.

10. TheEquatorPrinciples 2013. Retrieved from:http://equator- principles.com./wp-content/uploads/2017/03/equator_principles_

11. III. pdf.

12. Green Finance. A Bottom-up Approach to Track Existing Flows. IFC, GIZ. 2017. 66 p. URL: https://www.ifc.org/ wps/wcm/connect/48d24e3b-2e37-4539-8a5e-a8b4d6e6acac/ IFCGreen+Finance+-+A+Bottom-up+Approach+to+Track+Exis ting+Flows+2017.pdf.

13. China Banking Regulatory Commission. The green credit data of 21 major banks from 2013 to Jun 2017. Retrieved from:http:// www.cbrc.gov.cn/EngdocView.do?docID=70AF0D4D2954480F 831Г37С43804ОА1ОФінансова підтримка інвестиційних проектів клієнтів МСБ. Офіційний сайт ПАТ АБ «Укргазбанк» Retrievedfrom:http://www.ukrgasbank.com/small_bussiness/ credit/finansova_pidtrimka.

14. Karlin M.I. Forms of Financial Stimulation of Environmental Responsibility of Business, Territorial Communities and Citizens // Demography and Social Economy. 2017. No. 3 (31). P. 89 - 99.

15. Berensmann K., Lindenberg N. Green Finance: Actors, Challenges and Policy Recommendations Dr Senior Researchers Department «World Economy and Development Financing» German Development Institute / Deutscheslnstitutf rEntwicklungspolitik (DIE)Retrieved from: https://www.die-gdi. de/uploads/media/ BP_23.2016.pdf.

16. Kharas H., McArthurJ. Links is the chain of sustainable finance: Accelerating private investments for the SDGs, including climate action. Brookings Institution 2016. 18 p.

17. Arkhipova V.V. «Green Finance» as a tool for solving global problems // Economics Journal HSE. 2017. Issue 21. No. 2. P. 312 - 332

18. Green finance: A bottom-up approach to track existing flows. International Finance Corporation. World Bank Group. Climate business depertment. 2016. Retrieved from: https:// www.ifc.org/wps/wcm/connect/70725d70-bl4a-4ffd-8360- cb020258d40a/Green+Finance_Bottom+up+approach_Con- sultDraft.pdf?MOD=AJPERES

19. Biutokfer R., Gigolbd S. The new course of green. Economic and financial crises. Voronezh 2011.48 p.

20. Monterrey Consensus of the International Conference on Financing for Development. 2002.http://www.un.org/ru/docu- ments/decl_conv/declarations/monterrey.shtml

21. Shkolnyk I.O. Financial Market of Ukraine: Current State and Development Strategy: Monograph. - Sumy, VVP «Mriia» TOV, UABS NBU, 2008. 348p.

22. Global Alliance for Banking. Retrieved from: http://www. gabv.org.

23. The Equator Principles. 2013. Retrieved from: http://equa- tor-principles.com./wp-content/ uploads/2017/03/equator_ principles_III.pdf.

24. Green Finance. A Bottom-up Approach to Track Existing Flows. IFC, GIZ. 2017. 66 p. Retrieved from: https://www. ifc.org/wps/wcm/connect/48d24e3b-2e37-4539-8a5e-a8b- 4d6e6acac/ IFC Green+Finance+-+A+Bottom-up+Approach +to+Track+Existing+Flows+2017.pdf.

25. China Banking Regulatory Commission. The green credit data of 21 major banks from 2013 tojun 2017. Retrieved from: http://www.cbrc.gov.cn/EngdocView.do?docID=70AF0D4D2 954480F831F37C43804DA1D.

26. Financial support of SME investment projects. JSB “UKRGASBANK”. Retrieved from: http://www.ukrgasbank. com/small_bussiness/credit/finansova_pidtrimka.

Размещено на Allbest.ru