Еволюція системи страхування депозитів в Україні
Висвітлення підходів до трактування захисту, страхування і гарантування вкладів. Визначення сутності та основного призначення системи страхування депозитів. Розгляд та характеристика засад функціонування фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
| Рубрика | Финансы, деньги и налоги |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 28.09.2020 |
| Размер файла | 37,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Еволюція системи страхування депозитів в Україні
Прокоф'єва Олена Володимирівна канд. екон. наук, асист.
Серпутько Олексій Васильович магістр 2 курсу
Анотація
У статті висвітлено підходи до трактування захисту, страхування і гарантування вкладів. Визначено сутність та основне призначення системи страхування депозитів, наведена її класифікація. Розглянуто основні засади функціонування Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, його завдання, основні функції. Досліджено основні періоди розвитку вітчизняної системи страхування депозитів.
Ключові слова: депозит, система страхування депозитів, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.
Аннотация
Эволюция системы страхования депозитов в Украине
Прокофьева Елена Владимировна канд. экой, наукдссист.,
Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко
Серпутько Алексей Васильевич магистр 2 курса,
Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко
В статье освещены подходы к трактованию защиты, страхования и гарантирования вкладов. Определена сущность и основное назначение системы страхования депозитов, приведена ее классификация. Рассмотрены основные принципы функционирования Фонда гарантирования вкладов физических лиц, его задачи, основные функции. Исследованы основные периоды развития отечественной системы страхования депозитов.
Ключевые слова: депозит, система страхования депозитов, Фонд гарантирования вкладов физических лиц.
Abstract
Evolution of deposit insurance system in Ukraine
Prokofieva Olena PhD in Economics, Assistant Professor,
Taras Shevchenko National University of Kyiv
Serputko Oleksii second year Master's student,
Taras Shevchenko National University of Kyiv
The article examines approaches to the interpretation of protection, insurance and deposit guarantee.The nature and main purpose of the deposit insurance system was defined, and its classification was given. The main principles of functioning of the DepositGuaranteeFund, tasks and main functions were considered. The key periods of development of the national deposit insurance system were studied.
Key words: deposit, deposit insurance system, Deposit Guarantee Fund.
Вступ
Специфікою банківської діяльності є те, що банк оперує переважно залученими коштами, найбільшу частину яких складають ресурси залучені з депозитних джерел. З метою захисту вкладників та підвищенні довіри до банківської системи в Україні була ство- ренасистема страхування депозитів. Від того наскільки ефективно в країні працює система страхування депозитів залежить рівень розвитку банківської системи.
Саме тому в умовах фінансової нестабільності, падіння довіри до банківських установ і, як наслідок, відтоку депозитів населення зростає необхідність розвитку системи гарантування вкладів фізичних осіб.
Огляд літератури
Дослідженню сутності та особливостей системи страхування депозитів фізичних осіб та її впливу на фінансову стабільність, присвячені наукові праці провідних вітчизняних учених: С. Волосович[2],І. Лютого [4], В. Огієнка [8], Ю. Серпенікова[11], Т. Смовженко [12].
Мета та завдання статті
Метою статті є узагальнення теоретичних підходів до сутності системи страхування депозитів та розробка практичних рекомендацій щодо оптимізації діяльності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
У відповідності до мети дослідження у роботі були поставлені та розв'язані такі завдання:
з'ясовано сутність, цілі та значення системи страхування депозитів;
уточнено сутність поняття «страхування депозитів»;
визначено основні етапи розвитку системи страхування депозитів фізичних осіб в Україні.
Виклад основного матеріалу дослідження
При дослідженні питань захисту вкладів виникає чимало суперечностей у трактуванні основних понять у даній сфері. Існують різні погляди науковців щодо тотожності понять захист, страхування і гарантування вкладів (депозитів).
Огієнко В. І., Кожель Н. О. вважають, що захист депозитів включає страхування та гарантування депозитів. При цьому система захисту включає, крім страхування, банкрутство проблемного банку з наступною виплатою вкладів їх власникам; злиття або приєднання проблемного банку до більшого фінансово стійкого банку; санацію проблемного банку шляхом надання стабілізаційних кредитів і/або поручительства за нього; переведення у державні банки рахунків державних підприємств або підприємств галузей економіки, які регулюються державою [8, с. 19].
Деякі науковці вважають поняття «страхування депозитів» і «гарантування депозитів» синонімами. Так, Єпіфанов А. О., Маслак Н. Г., Сало І. В. надають наступне визначення поняття «страхування (гарантування) вкладів» - це комплекс заходів держави та центрального банку, спрямований на підтримку стійкості банківської системи [9, с. 118]. Волосович С. В. визначає поняття «страхування депозитів» як систему економічних відносин, що передбачає відшкодування вкладникам суми депозитів та відсотків за ними в повному або частковому обсязі відповідно до договору страхування чи чинного законодавства у разі банкрутства фінансової установи [3, с. 92]. страхування вклад депозит
Для кращого розуміння сутності понять доцільно звернутися до визначення термінів у законодавстві України.
Відповідно до Цивільного кодексу України (ст. 560) за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником [13, с. 44].
Стосовно гарантування банківських депозитів бенефіціаром виступають вкладники (власники грошових коштів); принципал
- банк, що не може виконати свої зобов'язання перед вкладниками; гарант - спеціалізована фінансова установа, що гарантує повернення коштів.
Відповідно до чинного законодавства страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів [10]. Страхові відносини передбачають участь двох сторін
- страховика і страхувальника, а у відносинах страхування вкладів три сторони: банк, вкладник і установа, що гарантує повернення коштів за вкладами. Крім того, така спеціалізована установа не має на меті отримання прибутку від розміщення своїх ресурсів, що суперечить природі страхових відносин. Також можна виокремити різну мету гарантування депозитів та страхування. Так, при традиційному страхуванні - це захист майнових інтересів фізичних і юридичних осіб, а при страхуванні вкладів через створення відповідного фонду - укріплення довіри до банківської системи та стимулювання залучення коштів громадян.
Отже, можна стверджувати, що відшкодування гарантованої суми вкладів поєднує ознаки гарантування і страхування, а поняття захисту вкладів є більш широким поняттям.
Основні цілі, яких держава намагається досягти при створенні системи страхування депозитів, такі:
- сприяння створенню і мобілізації заощаджень, що має важливе значення для забезпечення реальних інвестицій в економіку;
- підвищення ступеня довіри до банківської системи;
- забезпечення стійкості банківської системи і грошового обороту;
- захист дрібних вкладників від ризиків, які вони неспроможні оцінити і врахувати у своїх економічних рішеннях [7, с. 37].
Наявність різних методичних підходів до класифікації систем гарантування депозитів зумовлює необхідність їх узагальнення з виокремленням класифікаційних ознак для різних видів. У формалізованому вигляді класифікація систем гарантування вкладів наведена у таблиці 1.
Таблиця 1 Види систем гарантування депозитів
|
№ |
Класифікаційна ознака |
Види |
|
|
1 |
2 |
3 |
|
|
1 |
Залежно від формальності |
а)експліцитна (формальна, відкрита) б)імпліцитна (неформальна, прихована) |
|
|
2 |
Залежно від правового регулювання |
а)імперативна; б)диспозитивна; |
|
|
3 |
Залежно від централізації |
а)централізована; б)децентралізована; |
|
|
4 |
Залежно від форми участі |
а)обов'язкова; б)добровільна; в)комбінована; |
|
|
5 |
Залежно від форми власності |
а)державна; б)приватна; в)змішана; |
|
|
6 |
За ступенем державної участі у фінансовому забезпеченні (покритті) страхових виплат |
а)відсутність державного покриття; б)законодавча участь держави у покритті; в)неясність держави щодо покриття; г)неявне покриття; д)обмежене покриття; е)повне покриття; |
|
|
7 |
Залежно від способу та характеру зборів з учасників |
а)авансових внесків; б)внесків за фактом; в)фіксованих внесків; г)диференційованих внесків; д)комбінованих внесків; |
|
|
8 |
Залежно від функцій страховика |
а)виплатна каса; б)виплатна каса з розширеними повноваженнями; в)фонд мінімізації ризиків. |
Джерело: [11, с. 268].
За класифікацією МВФ системи страхування поділяються на два основних види:
- експліцитний (формальний, відкритий);
- імпліцитний (неформальний, прихований).
Формальний вид системи страхування передбачає чітке встановлення порядку, строків, розмірів виплат гарантованих сум за вкладами, а також конкретний порядок виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно, неформальний вид системи гарантування вкладів характеризується відсутністю спеціалізованого фонду для виплат коштів та обов'язкових платежів до даного фонду, відсутністю порядку відшкодування коштів за вкладами (не визначено строки, розміри відшкодування).
Переваги неформальної системи полягають у рівній захищеності вкладників незначних і великих коштів і відсутності необхідності для держави організовувати страховий фонд. До недоліків неформальної системи можна віднести наступні: рішення про санацію банку залежить від частки держави в цьому банку; приватним банкам, що мають проблеми, допомога, як правило, не надається; платники податків несуть основну частину витрат на поновлення ліквідності банківської системи; уряд самостійно приймає рішення про банкрутства банків.
В залежності від обов'язковості законодавчого закріплення виділяють імперативний і диспозитивний види систем гарантування вкладів. Імперативний вид передбачає визначення усіх ключових складових функціонування системи гарантування вкладів на законодавчому рівні: правила та процедури, суб'єкти і об'єкти, рівень внесків учасників, механізми виведення неплатоспроможних банків з ринку. При диспозитивному виді системи гарантування вкладів основні засади функціонування системи базуються на варіативності кожного конкретного випадку. До переваг імперативного виду систем гарантування вкладів можна віднести законність, прозорість, уніфікованість правил, але при цьому недоліком є неможливість гнучкого підходу при індивідуальних обставинах. Відповідно більш гнучким підходом, що враховує конкретні індивідуальні особливості є диспозитивна система гарантування вкладів, але відсутність законодавчо встановлених правил в цілому не сприяє підвищенню довіри населення до банківської системи, що призводить до зменшення обсягів залучених депозитів.
Також в банківській практиці використовують два підходи до системи страхування депозитів: централізований і децентралізований. Централізована система передбачає створення міжбанківського фонду страхування чи гарантування депозитів, що формується за рахунок внесків (первісних, регулярних та спеціальних) комерційних банків, які ведуть роботу з вкладами фізичних осіб. Децентралізована система передбачає створення резерву безпосередньо на рівні комерційного банку [6,с.81].
В залежності від форми власності більшість авторів виділяють три види системи гарантування вкладів: державна, приватна, змішана. При цьому деякі автори деталізують розподіл в залежності від форми власності, виділяючи чотири види [8, с. 122]:
- система страхування, що передбачає 100% участі держави, де управління та фінансування здійснюється державою;
- система страхування через фонди, якими керують суспільні корпорації та які частково фінансуються банками;
- фонди, що спільно керуються банками та державою, фінансуються, як правило, банками;
- часткове управління зі схемою взаємного страхування, без участі держави.
За умови державного фінансування у випадку банкрутства банків інші банки не поділяють витрати, що спричиняє досить високий рівень морального ризику. Крім того, державна форма власності на відміну від приватної передбачає неприбуткову діяльність, що призводить до неефективного використання коштів спеціалізованого фонду. З іншої сторони, відсутність державного впливу суттєво збільшує рівень ризику і перекладає витрати на самі банки.
За ступенем державної участі у фінансовому забезпеченні страхових виплат є системі страхування вкладів із створенням додаткових державних гарантій і без створення додаткових державних гарантій. У першому випадку центральний банк відкриває на користь системи страхування вкладів кредитну лінію, якою вона може скористатися при недостатності поточних коштів фонду для здійснення основної діяльності. У другому випадку фінансові ресурси фонду обмежені власними надходженнями [2].
В залежності від способу та характеру зборів з учасників системи гарантування вкладів виділяють системи: авансових внесків, внесків за фактом, фіксованих внесків, диференційованих внесків. При авансових внесках збори з учасників системи гарантування вкладів, за рахунок яких формується фонд, стягуються наперед, до настання недоступності вкладів. Внески за фактом передбачають стягнення зборів після настання недоступності вкладів. При фіксованих внесках встановлюється однаковий коефіцієнт, який прив'язаний до бази гарантованих депозитів або до обсягу залучених депозитів.
Диференційовані внески передбачають встановлення коефіцієнту від визначеної оцінки ступеня ризику банку [12, с. 67].
Україна стала однією з перших країн пострадянського простору, яка змогла побудувати функціонуючу систему гарантування вкладів, що постійно оновлюється і реформується.
На основі аналізу основних подій у банківському секторі та нормативно-правових актів з питань регулювання банківської сфери можна виокремити основні періоди становлення і розвитку національної системи гарантування вкладів фізичних осіб (табл. 2).
Таблиця 2 Еволюція системи гарантування вкладів в Україні
|
№ |
Період |
Нормативно-правовий акт |
Гарантована сума, грн. |
|
|
1. |
1991-1997 рр. |
Відсутність спеціалізованого НПА, ЗУ «Про банки і банківську діяльність» |
- |
|
|
2. |
1998-2000 рр. |
Указ Президента «Про заходи щодо захисту прав фізичних осіб-вкладників комерційних банків»; Положення про порядок створення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, формування та використання його коштів |
500 |
|
|
3. |
2001-2007 рр. |
ЗУ «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» |
1 200-50 000 |
|
|
4. |
2008-2011 рр. |
ЗУ «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб», ЗУ «Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» |
150 000 |
|
|
5. |
2012-2014 рр. |
ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» |
200 000 |
|
|
6. |
2014-до сьогодні |
ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку» |
200 000 |
Спроба запровадження в Україні системи страхування депозитів була здійснена ще на початку 90-х рр. XX ст. Так, ст. 39 Закону «Про банки і банківську діяльність» від 20 березня 1991 р. (нині не чинний) містила положення про те, що «Україна гарантує збереження вкладів і цінних паперів громадян в Ощадному банку України та їх видачу вкладникам на першу вимогу». Відповідно до ст. 42 цього ж Закону «комерційні банки можуть залучати грошові кошти громадян в ощадні вклади. Для забезпечення повернення вкладів банками утворюється міжбанківський фонд страхування вкладів громадян». Порядок утворення цього фонду встановлювався НБУ, який у 1996 р. розробив проект Положення про міжбанківський фонд обов'язкового страхування вкладів фізичних осіб. За цим документом Фонд мав бути незалежною, фінансово самостійною, спеціалізованою організацією, що функціонує на засадах самоврядування. Представники банківського сектору не сприйняли положення про обов'язкове перерахування до Фонду частки сплаченого статутного капіталу банку та інших регулярних внесків. З огляду на ці та інші проблеми проект Положення так і не набрав юридичної сили.
Отже, можна стверджувати, що в Україні були спроби запровадити недержавну систему захисту вкладів через створення самими банками фондів добровільного страхування вкладів. Це здійснювалося передусім з метою забезпечення повернення вкладів громадян, виплат відсотків за користування ними банками. Про забезпечення фінансової та банківської безпеки тоді не йшлося. Вітчизняна банківська практика початку 90-х рр. свідчила про те, що вкладники здебільшого вкладали кошти не в банки, а в так звані «фінансові піраміди», де їм обіцяли значно більші відсотки і швидкі виплати, а банки не виявили особливого бажання витрачати власні ресурси.
Так, відповідний фонд страхування вкладів в Україні був створений ще у вересні 1998 р., підгрунтям для даної події став Указ Президента «Про заходи щодо захисту прав фізичних осіб - вкладників комерційних банків», даним нормативно-правовим актом було затверджено Положення «Про порядок створення ФГВФО, формування та використання його коштів». Цим же Указом було встановлено, що у випадку неповернення вкладу фізичній особі в комерційному банку, державою гарантується відшкодування за вкладом, включаючи відсотки, у розмірі вкладу, але не більше 500 гривень. Указ Президента України стосувався захисту прав фізичних осіб-вкладників тільки вітчизняних комерційних банків, а до державних та іноземних банків його положення не застосовувалися.
Закон України «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» [16], який визначав основні принципи функціонування ФГВФО та сферу його взаємовідносин з Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Національним Банком України, а також окреслив процедуру виплати відшкодування вкладникам банків було прийнято тільки 20 вересня 2001 року.
Даним Законом було визначено склад учасників Фонду, порядок інформування вкладників та надання інформації для Фонду, встановлено правовий статус Фонду та його керівні органи, деталізовано порядок формування та використання коштів Фонду.
З прийняттям Закону «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» розмір відшкодування було збільшено до 1200 грн та затверджено порядок збільшення розміру відшкодування за рішенням адміністративної ради Фонду з урахуванням динаміки на депозитному ринку України.
Швидкі темпи зростання банківських депозитів фізичних осіб обумовили потребу зростання розміру гарантованого відшкодування за депозитами. Протягом 2001-2007 років розмір відшкодування збільшувався дев'ять разів і у 2007 році склав 50 000 грн.
Також спостерігалась тенденція до нарощування обсягів фінансових ресурсів Фонду, які наприкінці 2007 року становили 1335,5 млн грн порівняно з 68,8 млн грн станом на кінець 2001 року.
Поштовхом до початку нового етапу у розвитку системи гарантування вкладів стала фінансова криза 2008 року, що супроводжувалась масовим відтоком коштів із депозитних рахунків фізичних осіб [4]. З метою відновлення довіри населення до банківської системи, Законом України «Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» підвищено розмір гарантованої суми відшкодування було збільшено втричі із 50 тис. грн. до 150 тис. грн. Як наслідок, виникла необхідність збільшення фінансових ресурсів фонду, які б забезпечували виплати у повному обсязі. Зважаючи на фінансову кризу і на неможливість підвищення розміру зборів з банків, 31.10.2008 року Верховна Рада України затвердила інший спосіб поповнення коштів Фонду: шляхом щорічних внесків Національним банком України в розмірі 25,0% від перевищення кошторисних доходів над кошторисними витратами, але не менше 1 млрд. гри. Крім того було передбачено можливість отримання Фондом кредитів від Національного банку України під облікову ставку [1, с. 151-152].
Погіршення довіри населення до банківської системи та масова паніка через глобальну фінансову кризу спричинили значний відтік депозитів з банків. Так, у 2010 році обсяг вкладів фізичних осіб порівняно з попереднім роком зменшився майже на 7 млрд. грн. Також протягом після кризового періоду було введено тимчасову адміністрацію та розпочато виплати гарантованої суми відшкодування вкладникам одинадцяти банків.
До 2012 року національна система гарантування вкладів працювала за принципом «виплатної каси», фактично всі функції Фонду зводились до забезпечення достатності фінансових ресурсів для виплат гарантованої суми відшкодувань та організації таких виплат [5]. Складна післякризова ситуація, погіршення ліквідності вітчизняних банків, зменшення довіри населення до банківської системи обумовили потребу реформування національної системи гарантування вкладів.
Варто зазначити, що з 21.09.2012 року Закон України «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» втратив чинність, а вступив у дію Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Чинним законодавством встановлено розмір відшкодування 200000 грн з урахуванням відсотків. Відповідно до Закону участь банків у Фонді є обов'язковою (крім АТ «ОЩАДБАНК»).
Даним Законом було розширено повноваження ФГВФО, так була впроваджена процедура виведення неплатоспроможних банків з ринку шляхом введення тимчасової адміністрації та ліквідації неплатоспроможних банків. Також, даним Законом було окреслено умови, при настанні яких комерційний банк може бути віднесено до категорії проблемних та неплатоспроможних банків.
До Закону було внесено декілька поправок якими, зокрема, було впроваджено наступні зміни:
- мінімальний розмір граничної суми відшкодування закріплено на рівні 200 тис. грн., без можливості її зменшення;
- розширено перелік здійснення операцій під час тимчасової адміністрації кредиторами неплатоспроможного банку, у тому числі, щодо проведення соціальних виплат;
- визначено дату початку виплат коштів вкладникам за рахунок цільової позики Фонду гарантування під час дії тимчасової адміністрації;
- встановлено спрощений порядок проведення процедур, пов'язаних з придбанням інвестором неплатоспроможного або перехідного банку;
- визначено порядок виведення неплатоспроможного банку з ринку за участі держави в особі Міністерства фінансів України або державного банку;
- розширено напрямки використання коштів Фонду гарантування, у тому числі надання приймаючому або перехідному банку позики на умовах субординованого боргу тощо.
З 2014 р. починається етап очищення банківської системи, що зумовило значне скорочення кількості банків і відповідно спричинило велике навантаження на ФГВФО. За період з 2014 по 2015 регулятор визнав неплатоспроможними 63 фінансові установи. За цей час постраждалим вкладникам було виплачено 64 млрд. грн.
Враховуючи складну ситуацію у банківській системі, ФГВФО постійно підкреслював необхідність законодавчих змін, спрямованих на зміцнення рівня довіри вкладників до банків. Результатом стали зміни до Закону від 04 липня 2014 року, якими було розширено повноваження ФГВФО в частині, що регулює виведення неплатоспроможних банків з ринку шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, а також умови гарантування та порядок здійснення виплат коштів вкладникам неплатоспроможних банків. Зокрема, зміни до Закону передбачали створення перехідного банку, до якого передаватимуться активи та зобов'язання з декількох неплатоспроможних банків, залучення держави в особі Міністерства фінансів України або державного банку до процесу виведення неплатоспроможного банку з ринку, спрощення процедури реалізації майна банку, що ліквідовується, у тому числі через спеціалізовану установу, яка створюється ФГВФО.
Також зміни до Закону надають право уповноваженій особі ФГВФО протягом дії тимчасової адміністрації виплачувати аліменти, пенсії, стипендії, інші соціальні виплати, що є актуальним в частині соціального захисту вкладників.
В Україні Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є юридичною особою та економічно самостійною установою, яка не має на меті одержання прибутку, має самостійний - баланс, поточний та інші рахунки в Національному банку України. Тобто Фонд гарантування вкладів фізичних осіб за своїм статусом належить до неприбуткових організацій.
Отже, у своєму розвитку система гарантування вкладів фізичних осіб пройшла декілька етапів, які були зумовлені історичними обставинами становлення і розвитку фінансової та банківської системи України. Виникнення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у 1998 р. було спричинене входженням України у світовий економічний простір, а також об'єктивною необхідністю у захисті вкладників банків від кризових явищ. За час своєї діяльності підвищувалася сума гарантованого відшкодування, а також значно розширювалися повноваження ФГВФО.
Висновки та перспективи подальших досліджень
Страхування депозитів є одною з складових гарантії фінансової стабільності банківського сектору економіки. Система гарантування вкладів повинна захищати не тільки кошти вкладників, а й сприяти роботі з проблемними банками і таким чином запобігати виникненню кризових ситуацій. Страхування депозитів - це один із компонентів системи фінансової та економічної безпеки, яка передбачає також розвинену систему ризик-менеджменту у кредитних установах, стабільне макроекономічне середовище, ефективну грошово-кредитну політику, розвинену систему банківського регулювання та нагляду.
За загальним правилом, система страхування депозитів існує як система, функціонально незалежна від інших елементів банківського регулювання, хоча вона органічно взаємопов'язана з іншими компонентами структури забезпечення фінансової безпеки - банківської системи. Зокрема, функції, які держава виконує щодо гарантування вкладів, щільно взаємопов'язані з наглядовими - повноваженнями центрального банку країни або іншого уповноваженого здійснювати банківський нагляд органу, оскільки держава, як об'єктивно зацікавлена у зменшенні розміру страхових виплат за недоступними вкладами, повинна вживати превентивні заходи, щоб запобігати неплатоспроможності банків.
Таким чином, з одного боку, страхування депозитів дозволяє забезпечити прозорість та стабільність функціонування банківської системи, підвищити довіру до неї з боку індивідуальних власників капіталу і потенційних інвесторів, з іншого - гарантування вкладів знижує ринкову дисципліну всіх учасників фінансового ринку - інвесторів, фінансових інститутів та позичальників.
Список літератури
1. Безвух С. В. Політика захисту вкладів в країнах Євросоюзу та Україні в період фінансової кризи / С. Безвух // Вісник Хмельницького національного університету. - 2010. - № 1, Т. 1. - С. 151-153.
2. Волосович С. В. Еволюція систем страхування депозитів [Електронний ресурс] / С. Волосович // Режим доступу: ЬПр:// archive.nbuv.gov.ua/ portal/soc_gum/evu/2012_19_l/Volosovy.pdf. - Назва з екрану.
3. Волосович С. В. Співвідношення між страхуванням, гарантуванням та захистом депозитів / С. Волосович // Банківські технології. - 2013. -№1,- С. 89-96.
4. Гроші та кредит: підручник / І. О. Лютий, Н. І. Версаль, O.В. Любкіна, О. Д. Рожко; за заг. ред. І. О. Лютого. - К.: ВПЦ «Київський університет», 2010. - 559 с.
5. Козьменко С. М. Реформа національної системи гарантування вкладів: ключові положення та перспективи розвитку / С. Козьменко, І. Школьник, Т. Савченко // Вісник Національного банку України. - 2012. -№6,- С. 14-39.
6. Банківські операції: навч. посіб. / Копилюк О. І., Музич- ка О. М,- 2-ге вид. - К.: Центр учбової літератури, 2012. - 536 с.
7. Набок Р Обґрунтування підходів до функціонування системи страхування депозитів та її вплив на банківський сектор України / P. Набок, К. Черкащина // Вісник НБУ. - 2010. -№7,- С. 37-41.
8. Огієнко В. І. Страхування депозитів: навч. посіб. / В.І. Огієнко, О. Кожель. - Л.: ЛБІ НБУ, 2004. - 207 с.
9. Операції комерційних банків: навчальний посібник / Єпіфанов А. О., Маслак Н. Г., Сало І. В. - Суми: Університетська книга, 2007. - 523 с.
10. Про страхування [Електронний ресурс]: Закон України № 85/96-ВР від 07.03.1996 р. - Офіційний сайт Верховної Ради України. - Режимдоступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/85/96- %D0%B2%D1%80. - Назва з екрана.
11. Серпенінова Ю. С. Науково-методичні підходи до класифікації систем гарантування вкладів / Ю. С. Серпенінова // Фінансово- кредитна діяльність: проблеми теорії та практики. - 2014 - № 17, Том 2. - С. 266-273.
12. Смовженко Т. С. Розвиток національної системи гарантування вкладів фізичних осіб: застосування передових принципів та методів / Т. Смовженко, І. Серветник // Банківська справа. - №5,- С. 59-75.
13. Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар: У 2 ч. / За заг. ред. Я. М. Шевченко. - К.: Ін Юре, 2004. - Ч. 2. - 896 с.
References
1. Bezvukh S. V. Thepolicyofprotectionofdepositsinthecount riesoftheEuropeanUnionandUkraineduringthefinancialcrisis / S. Bezvukh // BulletinoftheKhmelnitskyNationalUniversity. - 2010.-№1,T.1.-P.151-153.
2. Volosovich S. V. Evolutionofdepositinsurancesystems [Electronicresource] / S. Volosovich // Access mode: http://archive.nbuv.gov.ua/ portal / soc_gum / evu / 2012191 / Volosovy.pdf. - Titlefromthescreen.
3. Volosovich S. V. Relationshipbetweeninsurance, guaranteeing andprotectingdeposits / S. Volosovich // Banking Technologies. - №l.-P.89-96.
4. Money andcredit: textbook / I. O. Liyuty, N. I. Versailles, A. V. Lyubkina, O. D. Rozhko; Ed. I. O. Liyuty. - K .: VPK «KyivUniversity», 2010. - 559 p.
5. Kozmenko S. M., ReformoftheNationalDepositGuaranteeSy stem: KeyProvisionsandDevelopmentProspects / S. Kozmenko, Shkolnik, T. Savchenko // BulletinoftheNationalBankofUkrai ne. - 2012. - No. 6. - P. 14-39.
6. Kopilyuk О. I., Muzychka О. M. Bankingoperations. 2nd edition. - K.: CenterforEducationalLiterature, 2012. - 536 p.
7. Nabok R. The justification of the approach estofunctionin gofth einsurancebusinessanditsimpacton the banking sector of Ukraine / R. Nabok, K. Cherkashina // BulletinoftheNationalBankofUkrai ne. - 2010. - No. 7. - P. 37-41.
8. Ogienko V. I. Depositlnsurance/ V. Ogienko, N. Kozhel. - L .: NBU NBU, 2004 - 207 pp.
9. Transactionsofcommercialbanks: trainingaid. - Epiphanov A. O., Maslak N. G., Salo I. V - Sumy: University'sbook, 2007. - 523 p.
10. Aboutinsurance [Electronicresource]: LawofUkraineNo. 85/96-VR dated 07.03.1996 - Of ficialsite of the Verkhovna Rada of Ukraine. - Modeofaccess: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/ show/85/96-%D0%B2%Dl%80. - Titlefromthescreen.
11. Serpininova Y. S. Scientificandmethodicalapproachesto theclassificationofdepositguaranteesystems / Y. Serpininova // Financialandcreditactivity: problemsoftheoryandpractice. - 2014 - No. 17, Volume 2-P. 266-273.
12. Smovzhenko T. S. Developmentofthenationalsystemforguaran teeingdepositsofindividuals: theapplicationofadvancedprinciplesan dmethods / T. Smovzhenko, I. Servetnik // Banking. - 2012. - No. 5. - P. 59-75.
13. TheCivilCodeofUkraine: ScientificandPracticalComment: In 2 ch./Ed. Y. M. Shevchenko. - K.: Y Yure, 2004. - Ch. 2. - 896 p.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Сутність гарантування вкладів і учасники фонду. Динаміка кількості учасників Фонду протягом 2011 року. Функції фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Правовий статус фонду та його керівні органи. Джерела формування коштів фонду. Виплати з фонду.
курсовая работа [132,2 K], добавлен 15.10.2011Аналіз сучасного стану медичного страхування в Україні та шляхів його поліпшення. Чинники, що формують ставлення громадськості до добровільного медичного страхування та перспектив його розвитку в Україні як джерела фінансування галузі охорони здоров'я.
автореферат [49,4 K], добавлен 20.09.2014Соціальний захист як комплекс організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на захист добробуту членів суспільства. Розгляд проблем та перспектив розвитку медичного страхування в Україні. Аналіз фінансового механізму медичного страхування.
курсовая работа [97,1 K], добавлен 03.12.2016Теоретичні засади діяльності кредитних спілок на ринку фінансових послуг України. Аналіз сучасного стану та проблем розвитку кредитних спілок в Україні. Основні засади механізму створення Фонду страхування депозитів об’єднаннями кредитних спілок України.
дипломная работа [4,8 M], добавлен 02.07.2010Сутність та поняття медичного страхування. Медичне страхування у країнах Європейського Союзу. Загальнообов'язкове державне соціальне медичне страхування в Україні. Медичне страхування як база для розвитку ринкових відносин в системі охорони здоров’я.
курсовая работа [59,6 K], добавлен 18.05.2014Основи законодавчого забезпечення діяльності Пенсійного фонду України, склад і структура його доходів, сучасні проблеми та джерела формування. Організаційна характеристика органу Пенсійного фонду. Перспективи розвитку пенсійного страхування в Україні.
автореферат [45,7 K], добавлен 20.09.2014Розгляд історії зародження фінансової науки. Вивчення принципів структурування фінансової системи держави. Визначення економічної суті страхування, фінансів підприємства, державного бюджету, податкової системи України, фондів цільового призначення.
книга [1,0 M], добавлен 13.04.2010Економічна суть поняття валютного ризику. Вплив валютних ризиків на діяльність вітчизняних суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності. Методи страхування валютних ризиків. Валютні опціони та форвардні контракти. Нові підходи до страхування валютних ризиків
курсовая работа [48,4 K], добавлен 10.04.2007Поняття кредитної системи та її роль в економіці країни. Етапи становлення кредитної системи в Україні. Оцінка сучасного стану та специфіка функціонування кредитної системи України. Проблема кредитування фізичних осіб та шляхи її вирішення.
курсовая работа [3,6 M], добавлен 05.11.2007Поняття та зміст, призначення процесу монетизації бюджетного дефіциту. Суть, причини та наслідки інфляції. Методика включення депозитів до грошових агрегатів в Україні. Динаміка депозитів, що не є складовими агрегату М3 в Україні за останні 5 років.
контрольная работа [170,3 K], добавлен 01.11.2011Загальне поняття хеджування, його завдання і функції. Методи страхування ризиків, їх характеристика. Особливості проведення операцій ідеального хеджування. Потенційні хеджери на міжнародних фінансових ринках. Захист від можливих втрат у майбутньому.
контрольная работа [25,6 K], добавлен 01.09.2013Аквізиційна діяльність по укладенню нових договорів, продовженню діючих, продажу страхових полісів. Робота страхового агента. Страхування будівельного підприємства та всіх будівельно-монтажних ризиків. Укладення договорів з потенційними страхувальниками.
контрольная работа [17,8 K], добавлен 07.11.2008Концепція банківського страхування. Визначення особливостей взаємозалежності послуг та шляхів (каналів) розповсюдження bancassurance в Україні. Вибір основних каналів дистрибуції, які вибирає страховик для реалізації продуктів банківського страхування.
контрольная работа [24,7 K], добавлен 27.09.2012Ринкові перетворення в Україні. Середнє квадратичне відхилення незважене. Причини появи фінансових ризиків. Способи зниження ризиків. Оптимальне поєднання виграшу та величини ризику. Страхування продукції на період перевезень та транспортних засобів.
реферат [22,9 K], добавлен 20.03.2014Дослідження сутності податкових пільг щодо фізичних осіб в Україні. Місце й роль податку з доходів фізичних осіб у податковій системі. Вивчення правового статусу фізичних осіб як платників податків. Об’єкти оподаткування. Звітність платників податку.
курсовая работа [46,4 K], добавлен 01.04.2013Вивчення організаційної та нормативно-правової побудови і шляхів вдосконалення системи оподаткування доходів фізичних осіб. Характеристика практичних аспектів організації адміністрування і механізму справляння податку з доходів фізичних осіб в Україні.
курсовая работа [55,8 K], добавлен 10.12.2011Пошук фінансових джерел для засадження і вирощування багаторічних насаджень. Напрями активізації державного протекціонізму відродження промислового садівництва в Україні. Удосконалення цінової політики та сфери страхування багаторічних насаджень.
курсовая работа [106,4 K], добавлен 22.04.2014Вітчизняний досвід та елементи сучасної системи оподаткування доходів фізичних осіб. Нормативно-правове забезпечення податку на доходи фізичних осіб. Розрахунок податку на доходи фізичних осіб, його адміністрування та місце у формуванні доходів бюджету.
курсовая работа [1,2 M], добавлен 11.02.2013Аналіз сутності, видів та класифікації податків з доходів фізичних осіб. Досвід зарубіжних країн по оподаткуванню фізичних осіб. Особливості методики перерахунку податку з фізичних осіб при отриманні податкового кредиту за даними сукупного доходу за рік.
курсовая работа [2,1 M], добавлен 11.07.2010Історична сутність походження податку з доходів фізичних осіб в Україні, його динаміка та структура. Аналіз існуючих процентних ставок оподаткування в залежності від розміру та виду доходу громадян. Розробка елементів подолання основних проблем стягання.
курсовая работа [451,5 K], добавлен 05.12.2014
