Кредитування агротоваровиробників в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кредитування агротоваровиробників в Україні

В. Пурдик, М. Василенко

Стаття направлена на дослідження проблем сучасного агрокредитування в Україні. Проведено аналіз ситуації на ринку банківського кредитування аграрного сектора. Виявлено основні фактори попиту на кредитні ресурси, виокремлено стимулюючі ознаки зовнішнього фінансування, наведено основні тенденції його розвитку. Крім того, у даній роботі розглянуто практику найбільш ефективного використання фінансових інструментів і програм підтримки сільськогосподарських підприємств банківськими установами України.

Ключові слова: аграрії, агробізнес, агрофінансування, банківське кредитування, кредитний потенціал.

The article is aimed at research of problems of modern agro-crediting in Ukraine. The analysis of the situation on the market of bank lending to the agricultural sector. The main factors of demand for credit resources are identified, stimulating signs of external financing are highlighted, the main tendencies of its development are given. In addition, this paper examines the practice of the most effective use offinancial instruments and programs to support agricultural enterprises by Ukrainian banking institutions.

Key words: agrarians, agribusiness, agro-finance, bank lending, credit potential. кредитування аграрний фінансування банківський

Постановка проблеми. Агробізнес є одним з пріоритетних в Україні, оскільки на сьогодні агротоваровиробники генерують більш ніж 12% вітчизняного ВВП, створюють понад 10% робочих місць, забезпечують нарощення експорту агарної продукції більш як на 40 % від усього експорту країни [1]. Україна займає першість у світі з експорту продуктів переробки соняшнику - олії та шроту, посідає третє місце з експорту ріпаку, четверте - з експорту ячменю, п'яте - з експорту пшениці і входить в десятку лідерів з експорту сої та м'яса птиці [2]. Аграрний сектор є тим великим міжгалузевим утворенням, органічною частиною економіки країни, до складу якої входить сукупність галузей, пов'язаних між собою процесом відтворення, основним завданням якого є забезпечення продовольчої безпеки країни і створення експортного потенціалу сировини та продовольства [5].

У зв'язку з цим вітчизняний агробізнес займає провідні позиції за високопродуктивним конгломератом. Вітчизняні агротоваровиробники мають конкретний базис, який потрібно розвивати. Зростання рівня продуктивності виробництва і праці, створення продукції високої доданої вартості, розширення фокусу пріоритетних галузей агропромислового комплексу - це є основою зростання маржинальності українського агробізнесу.

Однак, за результатами дослідження фінансового забезпечення агротоваровиробників було виявлено пріоритет у використанні власних ресурсів, які за питомою вагою є значними, проте недостатніми для самофінансування. Так, на сільське господарство припадає 7% кредитного портфелю банківської системи, з яких 5-6% капітальних інвестицій у агропромисловий комплекс сформовано за рахунок банківських кредитів і подібних їм позикових коштів [1]. Основою інвестицій в роботу є власні кошти підприємств - 74%.

Сільське господарство, в силу специфічних особливостей є кредитомісткою галуззю і її нормальне функціонування без кредитних ресурсів практично неможливе. Це зумовлено сезонністю виробництва і

значною тривалістю виробничого циклу; нестачею вільних фінансових коштів; залежністю відприродно-кліматичнихумов; високою

капіталомісткістю і порівняно низькою фондовіддачею. Залучення кредитів для сільськогосподарських товаровиробників є не вимушеним заходом, а об'єктивною необхідністю ефективної господарської діяльності. У зв'язку з цим дослідження проблем у формуванні оптимального агрокредитування в Україні потребує повноцінного розкриття і оперативного вирішення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженням проблем кредитування у сфері сільського господарства займалися такі вітчизняні вчені і практики як: Андрос С. В. [5], Артем'єва О. О. [2], Батракова Т. І. [3], Бурковська А. В. [4], Лункіна Т. І. [4], Лупенко Ю. О. [5], Назаренко Ю. В. [7], Романюта К. А. [3], Сідельнікова С. О. [3] та ін. Однак, незважаючи на високий рівень важливості отриманих багатьма науковцями результатів, комплексного дослідження, що висвітлює актуальні проблеми фінансування саме підприємств аграрного сектору економіки, доступності позик для фермерів, малих і середніх сільгоспвиробників, покращення кредитної активності банківських установ і програм підтримки агросектору проводилося недостатньо.

Метою статті є виявлення проблем банківського агрокредитування в Україні та визначення підходів щодо їх розв'язання.

Виклад основного матеріалу дослідження. Дослідження банківського кредитування аграрного сектору дає змогу говорити про те, що його частка не перевищує 7 %, а основу фінансових ресурсів агротоваровиробників становлять особисті оборотні засоби, що в середньому складають 75% [9]. Для порівняння частка загальної кредитної заборгованості в аграрному капіталі таких країн як Англія і Німеччина, Франція, Італія і Бельгія ще з середини минулого століття складала більш як 50, 40 і 30% відповідно [1].

Не беручи до уваги низький рівень вітчизняного банківського кредитування, аграрний сектор нарощує загальні суми боргового фінансування, зокрема, якщо за 2012 рік на одну гривню власного капіталу

припадало0,91 грн. боргів, то вже у 2017 році на 1 грн. припадає 1,09

грн. боргів. За рахунок статистичних даних було виявлено, що боргові зобов'язання росли не за рахунок кредитів і кредиторської заборгованості, а за рахунок зростання інших поточних зобов'язань, обсяг яких на кінець 2017 р. становив179,05 млрд грн, або 37,7 % від загального обсягу

позикового капіталу підприємств аграрного сектору [9]. Отже, вітчизняні агропідприємства уникають співпраці з банківськими установами, при цьому займаються пошуком альтернативних нетрадиційних джерел фінансування, які представлені категорією «інші поточні зобов'язання» (рис.1).

Сьогодні особливий інтерес у банківських установ викликає аграрний ринок. Проте сільгоспвиробники нарікають на дорогі банківські кредити, процентні ставки за якими іноді сягають межі 20% річних (рис.2).

Одним з дієвих механізмів зниження відсоткової ставки за користування зовнішніми кредитними ресурсами є використання однієї з численних партнерських програм банківських установ і виробників продукції для аграріїв. Таким чином можна придбати техніку, насіння, агрохімікати і багато чого іншого за кредитними ставками, зазвичай, від 10% річних у грн. [6]. Так, Ощадбанк, наприклад, за партнерськими програмами знижує ставку на 5,0 в.п., адже такі кредити надаються за ставками від 12 % (звичайні - 16,9%) [9]. ПУМБ, зі своєї страни, теж пропонує аграрним підприємствам скористатися пільговим кредитуванням при купівлі білоруської техніки під 10 -11% річних [1].

Рисунок 1 - Структура позичкового капіталу агротоваровиробників України за 2017 р., %

Джерело: розраховано за офіційними даними ДССУ [8]

Завеликі облікові ставки кредитування для агротоваровиробників величиною ризиків банківських установ. Такі ризики пов'язані з: особливостями господарювання (можливість неврожаю); наявністю проблемних позик минулих років; відсутністю якісного фінансового планування, в тому числі достатньо високого рівня достовірної статистики землекористування і ліквідності застави; можливістю втрати вітчизняними аграріями продовольчого ринку країни [4].

За такого рівня відсоткових ставок дотримуватись умов ефективності функціонування під час жорсткої конкуренції з потужними закордонними компаніями на внутрішньому ринку, не беручи до уваги зовнішній ринок, практично неможливо. Теоретично банківські установи спрямували фінансування в аграрний сектор, проте у практичній діяльності агрокредитування фермерів потребує прискорення, оскільки потреби агробізнесу у фінансових ресурсах частково задоволені. Що стосується малих і середніх сільгоспвиробників, вони значно обмежені кредитним фінансуванням. Найбільша перешкода стосується заставного забезпечення, а саме його відсутність чи низька вартість. Ще однією проблемою є закредитованість у галузі. Більшість агротоваровиробників у країні мають досягнуті ліміти з кредитування, у них відсутнє вільне від застави майно, яке могло б виступити забезпеченням для нового кредиту. Ще однією перепоною для кредитування сільгоспвиробників стає відсутність взаємодовіри між банківськими установами і аграріями. Зрозуміло, що фермер негативно ставиться до банківської установи, який пропонує йому позику під високий процент. Аналогічно банківська установа з настороженістю ставиться до фермера, який, ймовірно, не поверне не лише проценти, а і кредит загалом [5]. Крім того, додатковою перешкодою агрофінансування фермерів є проблеми в отриманні відшкодування частини процентної ставки за позикою зі сторони держави.

Рисунок 2 - Динаміка середньозважених ставок кредитів у річному обчисленні, %

Джерело: розраховано за офіційними даними НБУ [9]

Оптимальні умови кредитування для аграріїв банківська установа може запропонувати у випадку, якщо максимально точно оцінює всі ризики, пов'язані з цим процесом. Так за 2018 р. ризик ліквідності становив 38,3%, валютний - 31,8%, кредитний - 30,2% та процентний - 28,9% [9]. Звертаючи увагу на зазначене, вважаємо, що фермер має обґрунтовано довести банковіпереваги кредитування його бізнесу, а також надати повноціну інформацію для більш точної оцінки кредитного ризику. Тільки за означених умов банківська установа буде пропонувати сільгоспвиробникам оптимальні умови для співпраці.

Враховуючи потреби агротоваровиробника у короткостроковому банківському кредитуванні, необхідно звернути увагу на розроблений вітчизняними банківськими установами пакети пропозицій - овердрафт. Його використання дозволяє позичальникові здійснювати своєчасні і безперебійні розрахунки з партнерами, забезпечувати фінансування строкових (термінових) комерційних угод, раціонально використовувати кредитні кошти (табл. 1).

Таблиця 1 Оптимальні умови овердрафту банківських установ України станом на 01.01.2019 р.

Інший банківський продукт - кредитна лінія, це форма кредитування, уякій в межах встановленого ліміту здійснюється видача і погашення кредиту декількома частинами (траншами), в найбільш зручному режимі для ведення бізнесу позичальника [4] (табл. 2).

Таблиця 2 Оптимальні умови короткострокового кредитування за кредитними лініями банківських установ України, станом на 01.01.2019

Наразі, крім загальноприйнятих видів майна та майнових прав, в якості кредитної застави при кредитуванні сільськогосподарських підприємств можуть використовуватися подвійні складські свідоцтва та майбутній урожай.

Крім зазначеного, ПАТ «Креді Агріколь Банк» та найбільший вітчизняний виробник та експортер сільськогосподарської продукції у Миколаївській області - ТОВ СП «НІБУЛОН» мають спільну партнерську програму з кредитування клієнтів-агровиробників під заставу зерна, що зберігається на сертифікованому складі. Олійне насіння, що приймається в якості забезпечення (пшениця 2, 3, 6 класу, соняшник (насіння), рапс, ячмінь, кукурудза, соя) зберігаються на сертифікованому зерновому складі ТОВ СП «НІБУЛОН», що підтверджуються подвійними складськими свідоцтвами, оформленими відповідно до вимог чинного законодавства. Таким чином, з однієї сторони, існує можливість максимально оперативно отримати кошти на поповнення обігового капіталу, а з іншої - забезпечити якісне зберігання своєї продукції на сучасних елеваторах [8].

ПАТ «Агропросперіс Банк», враховуючи специфіку агробізнесу і маючі розвинені аграрні експертизи, пропонує кредитування під заставу виключно майбутнього врожаю. Кредитування під заставу майбутнього врожаю є можливим завдяки наявності форвардного контракту та введенню в дію інноваційного інструменту - аграрних розписок, який забезпечує рівні взаємовигідні умови для обох сторін угоди [1]. ПАТ «Агропросперіс Банк» став першим в Україні банком, який надає фінансування виробникам зерна під аграрні розписки.

Отже, нарощувати обсяги короткострокового банківського агрокредитування можливо шляхом взаємодії з провідними банківськими установами на основі овердрафту, кредитної лінії, також можна використати умови програми взаємодії банківських установ з сільгоспвиробниками.

Висновки і перспективи подальших розвідок

Таким чином, основним донором ресурсів для сільськогосподарських підприємств в Україні виступають банківські установи. Однак, для багатьох підприємств кредитування залишається непосильно дорогим інструментом залучення зовнішніх коштів. Висока вартість кредитних ресурсів, відсутність відповідного забезпечення і недостатня кредитоспроможність більшості господарств перешкоджають розвитку ефективних відносин між банківськими установами та сільськогосподарськими товаровиробниками. Досить вагомим стримуючим чинником при кредитуванні виробничих підприємств також є недостатній рівень капіталізації банківських установ, який не дозволяє здійснювати значні кредитні вкладення в інвестиційну діяльність підприємств.

Список використаних джерел

1. Аграрна гра: чи зможе хтось із українських банків нагодувати аграріїв дешевими кредитами у 2018 році? URL: https://agroday.com.ua (дата звернення: 07.12.2019).

2. Артем'єва О. О. Банківське кредитування АПК: сучасний стан та перспективи розвитку. Науковий вісник УНУ. Серія: Міжнародні економічні відносини та світове господарство. 2018. Вип. 21.Ч.1. С. 13-18.

3. Батракова Т. І., Романюта К. А., Сідельнікова С. О. Роль контролінгу в системі управління високотехнологічним підприємством. Економіка і суспільство.2016. №7. С. 711-715.

4. Бурковська А. В., Лункіна Т. І. Особливості кредитування підприємств аграрної сфери економіки України. URL :https://finance.mnau.edu.ua (дата звернення: 07.12.2019).

5. Лупенко Ю. О., Андрос С. В. Роль контролінгу в системі управління високотехнологічним підприємством. Економічний вісник НТУУ «КПІ».2019. №1. С. 196207.

6. Маренич Т. Г., Малій О. Г. Банківський кредит у фінансовому забезпеченні сільськогосподарських підприємств. URL: irbis-nbuv.gov.ua (дата звернення: 07.12.2019).

7. Назаренко Ю. В. Фінансування АПК в Україні: тренд підвищуючий URL: https://www.apk-inform.com/ru/exclusive/topic/1095268.(дата звернення: 07.12.2019).

8. Офіційний сайт Державної служби статистики України URL: http://www.ukrstat.gov.ua. (дата звернення: 07.12.2019).

9. Статистична інформація офіційного сайту Національного банку України URL:: https://bank.gov.ua. (дата звернення: 07.12.2019).

Размещено на Allbest.ru