Механізм державного регулювання залучення іноземних інвестицій в економіку України

Размещено на http://www.allbest.ru/

МЕХАНІЗМ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЗАЛУЧЕННЯ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ В ЕКОНОМІКУ УКРАЇНИ

Саінчук Н.В.

кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри фінансів і кредиту Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича

Гаврилюк О. В. кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри міжнародної економіки Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича

Голик І.І. магістр

Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича

Анотація

У статті визначено, що створення організаційно-економічного механізму залучення іноземних інвестицій в економіку України спрямовано на визначення структурно збалансованого обсягу фінансових та виробничих ресурсів з урахуванням пріоритетних напрямів їх розміщення, що забезпечить відновлення національної економіки, вирішення соціальних проблем і сприятиме зростанню авторитету держави у світі. Науково обґрунтовано й рекомендовано для практичного використання комплексний механізм залучення іноземних інвестицій, який виокремлено задля підвищення інвестиційної активності та формування сприятливого інвестиційного клімату. Економіко-організаційний блок є підґрунтям комплексного механізму, що спирається на стратегію залучення іноземних інвестицій та визначає першочергові напрями залучення й використання іноземних інвестицій. Розроблено та запропоновано методику, що використовує організаційно-економічний механізм для активізації іноземних інвестицій. Використовуючи програмний метод разом з функціональними елементами менеджменту, ми виділили три основні напрями активізації залучення іноземних інвестицій, такі як планування, організація та контроль.

Ключові слова: іноземні інвестиції, інвестиційна діяльність, державне регулювання інвестиційної діяльності, підмеханізм інвестиційної діяльності, організаційно-економічний механізм.

Аннотация

МЕХАНИЗМ ГОСУДАРСТВЕННОГО РЕГУЛИРОВАНИЯ ПРИВЛЕЧЕНИЯИНОСТРАННЫХ ИНВЕСТИЦИЙ В ЭКОНОМИКУ УКРАИНЫ

В статье определено, что создание организационно-экономического механизма привлечения иностранных инвестиций в экономику Украины направлено на определение структурно сбалансированного объема финансовых и производственных ресурсов с учетом приоритетных направлений их размещения, что обеспечит восстановление национальной экономики, решение социальных проблем и будет способствовать росту авторитета государства в мире. Научно обоснован и рекомендован для практического использования комплексный механизм привлечения иностранных инвестиций, который выделен с целью повышения инвестиционной активности и формирования благоприятного инвестиционного климата. Экономико-организационный блок является основой комплексного механизма, который опирается на стратегию привлечения иностранных инвестиций и определяет первоочередные направления привлечения и использования иностранных инвестиций. Разработана и предложена методика, использующая организационно-экономический механизм для активизации иностранных инвестиций. Используя программный метод вместе с функциональными элементами менеджмента, мы выделили три основных направления активизации привлечения иностранных инвестиций, такие как планирование, организация и контроль.

Ключевые слова: иностранные инвестиции, инвестиционная деятельность, государственное регулирование инвестиционной деятельности, подмеханизм инвестиционной деятельности, организационно-экономический механизм.

Summary

Sainchuk Nataliya

PhD in Economics, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Finance and Credit Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University

Gavryliuk Oksana PhD in Economics, Associate Professor, Associate Professor of the Department of International Economics Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University

Golik Inna Master

Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University

MECHANISM OF STATE REGULATION OF ATTRACTING FOREIGN INVESTMENTS IN THE ECONOMY OF UKRAINE

The article stipulates that the creation of an organizational and economic mechanism for attracting foreign investments into the Ukrainian economy is aimed at determining a structurally balanced volume of financial and production resources, taking into account the priority directions of their allocation, that will ensure the restoration of the national economy, social problems and would enhance the authority of the state in the world. The complex mechanism of foreign investments attraction is scientifically justified and recommended for practical use, which is allocated for increase of investment activity and formation of favorable investment climate. The economic-organizational unit is the basis of an integrated mechanism, which is based on a strategy of attracting foreign investments and determines priority directions of attracting and using foreign investments. Among the main institutional conditions for promoting investment are: high-quality planning and programming of investment attraction, adequate information provision for investors, assistance in attracting grants for realization of invested projects, formation of specific organizational conditions for attracting investments in certain economic activities, minimization of administrative barriers and maximization of investment promotion, creation of investor consulting centers, expansion of cross-border cooperation in joint implementation of investment projects. The authors have developed and proposed the methodology that uses the organizational and economic mechanism to activate foreign investments. Using the programming method in combination with the functional elements of management, three main directions of intensification of foreign investment attraction were identified: planning, organization and control. The organizational and economic mechanism of investment activity activation allows implementing a comprehensive approach to the use of various methods, means and other regulators to influence the processes of attracting investments in order to ensure coordination and conformity of the movement of investment resources in strategic priorities of the state development.

Key words: foreign investment, investment activity, state regulation of investment activity, sub-mechanism of investment activity, organizational and economic mechanism.

Вступ та постановка проблеми. Іноземні інвестиції посідають провідне місце в економічній системі економіки будь-якої країни та впливають на структурні зрушення в національній економіці.

Досвід показує, що сам ринковий механізм не може забезпечити комплексне використання іноземних інвестицій на напрямах, що забезпечують державні та загальнонаціональні інтереси, тому важливим завданням є здійснення ефективного державного регулювання інвестиційних процесів за допомогою оптимального поєднання державних і ринкових важелів.

Створення організаційно-економічного механізму залученням іноземних інвестицій в економіку України спрямовано на визначення структурно збалансованого обсягу фінансових та виробничих ресурсів з урахуванням пріоритетних напрямів їх розміщення, що забезпечить відновлення національної економіки, вирішення соціальних проблем і сприятиме зростанню авторитету держави у світі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання механізмів державного регулювання залучення іноземних інвестицій постійно перебувають у полі зору науковців. У світовій економічній літературі найбільш суттєвий внесок у їх розроблення здійснили Є. Брігхем [2], Л. Гіт- ман [3], Дж. Даннінг [15], М. Портер [12], С. Хаймер [16], У Шарп [8] та інші науковці.

Тема залучення іноземних інвестицій в Україну знайшла відображення в дослідженнях таких учених, як І. Бланк [1], В. Будкін [6], І. Бураковський [6], Б. Губ- ський [4], А. Дука [5], Д. Лук'яненко [9], Ю. Макогон [9], С. Мочерний [10], А. Пересада [11], А. Поручник [13], А. Філіпенко [6], Г. Федоров [14].

Однак, незважаючи на значні результати наукових досліджень, недостатньо уваги приділено питанням удосконалення механізму державного регулювання залучення іноземних інвестицій за сучасних умов.

Метою роботи є обґрунтування та рекомендації для практичного використання організаційно-економічного механізму залучення іноземних інвестицій, який виокремлюється для підвищення інвестиційної активності та формування сприятливого інвестиційного клімату України.

Результати дослідження. Для стимулювання іноземних інвесторів щодо вкладення власного капіталу сьогодні в Україні вкрай необхідні концептуальні зміни як із питань державного регулювання інвестиційної діяльності, так і в напрямі формування сприятливого інвестиційного клімату. Задля стабілізації економічного становища та покращення інвестиційного клімату вважаємо за доцільне вжити відповідних заходів, націлених на створення в державі загальних та специфічних умов розвитку ринкових відносин, спрямованих на вирішення проблемних питань державного регулювання інвестиційної діяльності в Україні. Формування сучасних підходів до державного регулювання залучення інвестицій через різні методи та інструменти впливу має ґрунтуватись на врахуванні можливостей визначати та формувати їх у такий спосіб, щоби підвищити привабливість економіки для інвестицій. На нашу думку, дієвими та ефективними щодо сприяння залученню інвестицій в економіку держави будуть такі заходи:

- формування центрів пошуку інвестора, основна робота яких спрямовуватиметься на дослідження ринків потенційних інвесторів та проведення політики залучення їх до інвестування на основі надання їм найбільш цікавих проєктів для вкладення інвестиційних ресурсів;

- проведення заходів щодо благодійного інвестування (в об'єкти соціально-культурної сфери), яке передбачатиме об'єднання фінансових ресурсів представників великого та середнього бізнесу для інвестиції у вибраний об'єкт; благодійне інвестування можна реалізувати завдяки проведенню відкритих аукціонів із широким висвітленням їх у ЗМІ, приверненням уваги до інвесторів, їх популяризації;

- формування, розвиток та закріплення міждержавних відносин, налагодження співпраці з територіально наближеними регіонами інших держав на основі розроблення програм співпраці, взаємодії в певних галузях, сферах діяльності, формування програм обміну кадрами, максимального спрямування такої співпраці на залучення інноваційних методик, новітніх технологій виробництва та техніки тощо;

- формування дозвільної процедури на будівництво великих торговельних центрів у містах (або інших об'єктів, що характеризуються в регіоні максимальним попитом з боку інвесторів) за умови взяття забудовником зобов'язання щодо інвестування в інші об'єкти економіки, перш за все ті, які пов'язані з об'єктом його будівництва;

- встановлення вартості таких інвестицій залежно від проектно-кошторисної вартості об'єкта будівництва на рівні 8-18%; перевищення цих норм недоцільне, адже виникає ризик зниження рейтингу інвестиційної привабливості; обов'язки повної реалізації суміжного об'єкта слід покласти на забудовника; в такий спосіб зростуть обсяги залучення інвестицій у менш привабливі для інвестора об'єкти, передусім в інфраструктуру, високий рівень розвитку якої є важливим критерієм вибору інвестування потенційними інвесторами;

- часткове інвестування об'єктів пріоритетної важливості з бюджету з наданням права поступового викупу інвестором частки, що належить державі в об'єкті інвестування.

Дослідження наукових публікацій та аналіз законодавчої бази дали змогу сформувати систематизовану схему комплексного механізму активізації інвестиційної діяльності відповідної адміністративно-територіальної одиниці (рис. 1) з урахуванням мети та загальної стратегії розвитку економіки, що також дало змогу визначити ключові принципи, що зумовлюють активність інвестиційної діяльності, які полягають у такому:

- послідовність політичного курсу та його відповідність стратегії;

- стратегія розвитку економіки на інноваційно-інвестиційній основі;

- відповідність податкової політики й чинних законодавчих актів цільовій стратегії;

- інвестиційна політика та її відповідність стратегії розвитку економіки територіальної громади.

Організаційно-економічний механізм активізації іноземної інвестиційної діяльності має бути спрямований насамперед на мобілізацію та активізацію особистих інвестиційних можливостей суб'єктів господарювання та паралельну відмову від безсистемної державної підтримки. Практика вказує на те, що ефективне використання власних інвестиційних ресурсів та їх мобілізація стимулюють залучення зовнішніх інвестицій, через що державна підтримка в регіоні інвестиційної діяльності має зумовлювати не тільки збільшення обсягів централізованих ресурсів, але й підвищення ролі державних гарантій, страхування та забезпечення прав приватних інвесторів.

На нашу думку, органи публічної влади задля державного регулювання інвестиційної діяльності та надання їй державної підтримки повинні використовувати такі важелі:

- система забезпечення доступу до нової техніки й технологій;

- інформаційно-консультаційне забезпечення;

- інвестиції за рахунок місцевих бюджетів;

- створення спеціальних режимів інвестування;

- аукціони й конкурси на виконання проектів;

- пільгове кредитування з місцевих кредитних ресурсів;

- сприяння наданню податкових пільг підприємствам, що працюють у пріоритетних сферах народного господарства;

- формування особливої регіональної фінансової інфраструктури, а саме спеціалізованих банків і мережі їхніх філій, кредитних союзів, інвестиційних фондів та інших фінансових інститутів для фінансування підприємців;

- видача гарантій за кредитами, які одержують підприємці.

Варто зауважити, що сукупність заходів не може формувати дієвий механізм залучення інвестицій без правильно побудованого алгоритму їхнього вжиття. Організація будь-якого процесу, зокрема макроекономічних процесів, має ґрунтуватись на відповідній послідовності, тому ми пропонуємо власний підмеханізм організаційно-економічного механізму для активізації іноземних інвестицій. Використовуючи програмний метод разом з функціональними елементами менеджменту, вважаємо за доцільне виділити основні напрями діяльності з активізації залучення іноземних інвестицій, поділені на такі ключові групи, як планування, організація та контроль.

Підмеханізм активізації інвестиційної діяльності в економіку держави, побудований з виокремленням трьох основних груп, має такий вигляд.

1) Планування:

- аналіз економіки, визначення сформованих тенденцій в інвестуванні за галузями та джерелами фінансування;

- визначення основних факторів, що перешкоджають покращенню інвестиційного клімату, встановленню інвестиційних ризиків;

- класифікація факторів впливу на обсяги залучення інвестицій на загальнодержавні та регіональні, організаційні та економічні;

- визначення пріоритетних завдань та цілей, яких планується досягти для активізації залучення інвестицій.

2) Організація:

- формування програми активізації залучення інвестицій в економіку держави»:

- із визначенням в ній цілей та завдань органів державної влади, місцевої влади та самоврядування;

- з конкретизацією способів впливу на державні та регіональні, організаційні та економічні фактори, з конкретизацією використовуваних форм, методів та засобів впливу;

- з прогнозуванням обсягів залучення інвестицій в економіку з урахуванням різних факторів;

- з визначенням переліку пріоритетних інвестиційних проєктів у різних галузях та регіонах;

- зі встановленням очікуваних джерел надходження інвестиційних ресурсів;

- формування комісії, комітету з реалізації програми оновлення інвестиційного клімату;

- популяризація програми у ЗМІ, залучення до її виконання широкої громадськості;

- розроблення планів діяльності в рамках реалізації програми активізації залучення інвестицій в економіку держави;

- поетапна реалізація планів та програми активізації залучення інвестицій в економіку держави;

- постійний моніторинг стану виконання програми, внесення корективів (за потреби) у сформовану систему заходів, спрямованих на залучення інвестицій, для досягнення поставлених цілей.

3) Контроль:

- аналіз виконання програми за основними напрямами діяльності та після її завершення, встановлення переваг та недоліків розробленої програми, визначення причин, що перешкоджали досягненню цілей, встановлених у програмі.

З огляду на пропозицію розроблення програми активізації залучення інвестицій в економіку держави на одному з основних напрямів діяльності варто визначити ключові складники запропонованої програми. До них варто віднести:

- визначення мети розроблення програми;

- формування конкретних цілей розроблення та реалізації програми (цілі чіткі, конкретні, із зазначенням відповідних економічних показників);

- визначення чіткої системи заходів з управління організаційними, економічними факторами та факторами регіонального й державного впливу на залучення інвестицій;

- визначення проєктів, до яких планується залучення інвестицій, встановлення їхніх переваг та привабливих характеристик для інвесторів;

- формування переліку можливих джерел залучення інвестиційних ресурсів, визначення частки у фінансуванні місцевих та державних коштів;

- визначення системи переваг, заходів сприяння для інвесторів, заходів, спрямованих на зменшення ризиків для інвесторів;

- визначення конкретних інструментів та способів залучення інвесторів.

Підмеханізм, сформований із застосуванням програмного методу, передбачатиме оцінювання ситуації перед розробленням заходів. Аналіз, що проводитиметься перед початком формування програм та планів залучення інвестицій, є важливим засобом отримання інформації, необхідної для прийняття управлінських рішень. Належне поінформування підвищує рівень ефективності управління та регулювання економічних процесів.

На нашу думку, для вдосконалення економічного механізму державного регулювання інвестицій в Україні потрібно акцентувати увагу на інформаційному забезпеченні. Раціонально було б сформувати інформаційні центри іноземних інвесторів. Основними напрямами роботи такого центру можуть бути:

- створення єдиної електронної бази інформації щодо інвестиційної діяльності;

- надання інформаційних та консалтингових послуг;

- створення каталогів підприємств, які плануються до приватизації;

- безперервне оновлення інвестиційної інформації;

- роуд-шоу інвестиційних можливостей для потенційних інвесторів;

- проведення конференцій та вжиття маркетингових заходів із залучення інвестицій.

С. Захарін зазначає, що «низький рівень поінформованості іноземних інвесторів із питань внутрішніх особливостей держави - об'єкта інвестування замінюється високим рівнем інтенсивності консультативної допомоги. Таким чином, визначну роль для іноземних інвесторів відіграє повне ознайомлення з правовими та економічними умовами відповідної держави. Одним із несприятливих моментів для України виступає той факт, що іноземні інвестори сьогодні вже в повному обсязі отримали інформацію стосовно масштабів тіньової економіки нашої держави, що цілком логічно стримує їхнє інвестиційне бажання» [7]. Однак в умовах сьогодення, на нашу думку, ключовими пріоритетними напрямами сприяння розвитку іноземного інвестування є:

- вирішення конфлікту на сході України;

- стабілізація політичної та економічної ситуації в державі;

- створення стабільного законодавчого забезпечення для підприємницької діяльності;

- розширення сфери пошуку ресурсів інвестиційних джерел;

- здійснення інвестиційно орієнтованої рекламної кампанії;

- формування інфраструктури правової та організаційної підтримки інвестиційної діяльності.

З урахуванням вищезазначеного вважаємо доцільним формування:

інституцій, які розроблятимуть та проводитимуть експертизу проектів підприємств з іноземними інвестиціями;

банківських установ, які дадуть відповідні фінансові гарантії;

страхових компаній, що будуть страхувати відповідні ризики під час реалізації інвестиційних проєктів;

інформаційно-консалтингових компаній та інвестиційних фондів.



Рис. 1. Схема комплексного механізму активізації інвестиційної діяльності

На основі проведеного дослідження можна констатувати, що економічний механізм залучення іноземних інвестицій повинен базуватись на комплексному підході із застосуванням специфічних методів, інструментів та інших регуляторів впливу на процес залучення іноземних інвестицій задля сприяння координації руху інвестиційних ресурсів і стратегічних пріоритетів розвитку держави та окремих регіонів.

Обґрунтовано та рекомендовано для практичного використання комплексний механізм залучення іноземних інвестицій, який виокремлено задля підвищення інвестиційної активності та формування сприятливого інвестиційного клімату. Економіко-організаційний блок є підґрунтям комплексного механізму, що спирається на стратегію залучення іноземних інвестицій та визначає першочергові напрями залучення й використання іноземних інвестицій.

Серед основних організаційних умов сприяння залученню інвестицій варто відзначити якісне планування та програмування залучення інвестицій, належне інформаційне забезпечення для інвесторів, сприяння залученню грантів для реалізації інвестиційних проектів, формування специфічних організаційних умов для залучення інвестицій в окремі види економічної діяльності, мінімізацію адміністративних бар'єрів та максимізацію сприяння інвесторам, створення центрів консультування інвесторів, розширення транскордонного співробітництва щодо спільної реалізації інвестиційних проектів. економіка іноземний інвестиція фінансовий

Нами була розроблена та запропонована методика, що використовує організаційно-економічний механізм для активізації іноземних інвестицій. Використовуючи програмний метод разом з функціональними елементами менеджменту, ми виділили три основні напрями активізації залучення іноземних інвестицій, такі як планування, організація та контроль.

Організаційно-економічний механізм активізації інвестиційної діяльності дає змогу реалізовувати комплексний підхід до використання різних методів, засобів, інших регуляторів для впливу на процеси залучення інвестицій задля забезпечення координованості та відповідності руху інвестиційних ресурсів стратегічним пріоритетам розвитку держави.

Список використаних джерел:

1. Бланк И. Управление инвестициями предприятия: научное издание. Киев: Ника-Центр ; Эльга, 2003. 480 с.

2. Брігхем Є. Основи фінансового менеджменту / пер. з англ. В. Біленького та ін. Київ: Молодь, 1997. 998 с.

3. Гитман Л.Дж., Джонк М.Д. Основы инвестирования: учебник. Москва: Дело, 1997. 1008 с.

4. Губський Б. Інвестиційні процеси в глобальному середовищі. Київ: Наукова думка, 1998. 391 с.

5. Дука А. Теорія та практика інвестиційної діяльності. Інвестування: навчальний посібник. Київ: Каравела, 2007. 424 с.

6. Філіпенко А., Будкін В., Бураковський І. та ін. Економічна глобалізація: підручник. Київ: видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2009. 543 с.

7. Захарін С. Державне регулювання іноземного інвестування. Фінанси України. 2002. № 1. С. 92-101.

8. Шарп У, Александер Г, Бейли Д. Инвестиции / пер. с англ. Москва: ИНФРА-М, 1997. 1024 с.

9. Козак Ю., Лук'яненко Д., Макогон Ю. та ін. Міжнародна економіка: підручник для студентів вищих навчальних закладів. 3-тє вид. Київ: Центр учбової літератури, 2009. 560 с.

10. Мочерний С., Ларіна Я., Фомішин С. Світове господарство в умовах глобалізації. Київ: Ніка-Центр, 2006. 200 с.

11. Пересада А. Інвестування: навчальний посібник. Київ: КНЕУ, 2004. 250 с.

12. Портер М. Международная конкуренция: конкурентные преимущества стран. Москва: Международные отношения, 1993. 896 с.

13. Лук'яненко Д., Поручник А., Колот А., Столярчук Я. та ін. Ресурси та моделі глобального економічного розвитку:монографія. Київ: КНЕУ, 2011. 703 с.

14. Федоров Г. Особливості формування інвестиційного іміджу України. Вчені записки ТНУ ім. В.І. Вернадського. Серія: Державне управління. 2018. Т. 29(68). № 3. С. 97-102.

15. Dunning J.H. Multinational Enterprises and Global Economy // Reading: Addison. Wesley Publishing Company. Chapter 3. 2008. 920 p.

16. Hymer S.H. The International Operations of National Firms: A Study of Direct Foreign Investment. MIT Press. 1976. 253 p.

References:

1. Blank I. (2003). Upravlenie investitsiyami predpriyatiya: nauchnoe izdanie [Management of Enterprise's investments: Scientific Edition]. Kiev: Nika-Tsentr ; Elga. [in Ukrainian]

2. Brighkhem Je.V. (1997). Osnovy finansovogho menedzhmentu [Basics of Financial Management]. Kiev: Molodj. [in Ukrainian]

3. Gitman L.Dzh., Dzhonk M.D. (1997). Osnovy investirovaniya: Uchebnik [Basics of Investment]. Moscow: Delo. [in Russian]

4. Ghubsjkyj B. (1998). Investycijni procesy v ghlobaljnomu seredovyshhi [Investment Processes in the Global Environment]. Kiev: Naukova dumka. [in Ukrainian]

5. Duka A. (2007). Teorija ta praktyka investycijnoji dijaljnosti. Investuvannja: navchaljnyj posibnyk [The Theory and Practice of Investment Activity. Investment]. Kiev: Karavela. [in Ukrainian]

6. Filipenko A., Budkin V, Burakovsjkyj I. ta in. (2009). Ekonomichna ghlobalizacija: pidruchnyk [Economic Globalization: Study]. Kiev: vydavnycho-polighrafichnyj centr “Kyjivsjkyj universytet”. [in Ukrainian]

7. Zakharin S. (2002). Derzhavne reghuljuvannja inozemnogho investuvannja [State Regulation of Foreign Investment]. Finansy Ukrajiny. 2002, no. 1, pp. 92-101. [in Ukrainian]

8. Sharp U., Aleksander G., Beyli Dzh. (1997). Investitsii: per. s angl. [Investments]. Moscow: INFRA-M. [in Russian]

9. Kozak Ju., Luk'janenko D., Makoghon Ju. ta in. (2009). Mizhnarodna ekonomika: pidruch. dlja stud. vyshh. navch. zakl. [International Economics: Study for university students]. Kiev: Centr Uchbovoji literatury. [in Ukrainian]

10. Mochernyj S., Larina Ja., Fomishyn S. (2006). Svitove ghospodarstvo v umovakh ghlobalizaciji [The World Economy in the Conditions of Globalization]. Kiev: Nika-Centr. [in Ukrainian]

11. Peresada A. (2004). Investuvannja: navchaljnyj posibnyk [Investment: Study]. Kiev: KNEU. [in Ukrainian]

12. Porter M. (1993). Mezhdunarodnaya konkurentsiya: Konkurentnye preimushchestva stran [International Competition: The Competitive Advantage of Nations]. Moscow: Mezhdunarodnye otnosheniya. [in Russian]

13. Luk'janenko D., Poruchnyk A., Kolot A., Stoljarchuk Ja. ta in. (2011). Resursy ta modeli ghlobaljnogho ekonomichnogho roz- vytku: monoghrafija [Resources and Models of Global Economic Development]. Kiev: KNEU. [in Ukrainian]

14. Fedorov Gh. (2018). Osoblyvosti formuvannja investycijnogho imidzhu Ukrajiny [The Characteristics of the Formation of the Investment Image of Ukraine]. VchenizapyskyTavrijsjkoghonacionaljnogho universytetu imeniVI. Vernadsjkogho. Serija:Derzhavneupravlinnja. T. 29 (68), no. 3, pp. 97-102. [in Ukrainian]

15. Dunning J.H. Multinational Enterprises and Global Economy // Reading: Addison. Wesley Publishing Company. Chapter 3. 2008. 920 p.

16. Hymer S.H. The International Operations of National Firms: A Study of Direct Foreign Investment. MIT Press. 1976. 253 p.

Размещено на Allbest.ru

...