Офшорні зони як виклик та загроза фінансовій безпеці України

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОФШОРНІ ЗОНИ ЯК ВИКЛИК ТА ЗАГРОЗА ФІНАНСОВІЙ БЕЗПЕЦІ УКРАЇНИ

ВАРНАЛІЙ Захарій Степанович

д.е.н., професор, Київський національний університет імені Тараса Шевченка

МЕНДРИК Діана Євгеніївна

бакалавр 3 курсу, Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Анотація

У статті розглянуте теоретичне обґрунтування вказаних понять. Досліджено основні тенденції та обґрунтований взаємозв'язок між наявністю та розвитком офшорних зон і впливом цих процесів на фінансову безпеку. Проаналізовано конкретні показники фінансової безпеки України та надано рекомендації поряд із висновками за отриманими даними.

Практичне значення наукової роботи полягає у можливості використання одержаних результатів в системі заходів щодо упередження неконтрольованого відтоку капіталу та забезпечення фінансової безпеки України.

У статті використано систему загальнонаукових і спеціальних методів дослідження: наукового пізнання, порівняльний, аналітичний, розрахунковий, аналіз статей та монографій, класифікаційний та прогностичний завдяки застосуванню сучасних інформаційних технологій тощо. Інформаційну базу дослідження складають нормативно-правові документи, наукові публікації, монографії та статті вітчизняних та зарубіжних економістів з даної теми, матеріали міжнародних організацій, таких як FATF, OECD та інших, статистичні матеріали, інформаційні ресурси мережі Інтернет тощо.

Ключові слова: офшорні райони, класифікації офшорних зон, ФАТФ, ОЕСР, відмивання грошей, боротьба з відмиванням грошей, фінансова безпека, компоненти фінансової безпеки, загрози фінансовій безпеці, деофшоризація національної економіки.

Аннотация

ОФФШОРНЫЕ ЗОНЫ КАК ВЫЗОВ И УГРОЗА ФИНАНСОВОЙ БЕЗОПАСНОСТИ УКРАИНЫ ВАРНАЛИЙ Захарий Степанович

д.э.н., профессор,

Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко

МЕНДРИК Диана Евгеньевна

бакалавр 3 курса,

Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко

В статье рассмотрено теоретическое обоснование указанных понятий. Исследованы основные тенденции и обоснована взаимосвязь между наличием и развитием оффшорных зон и влиянием этих процессов на финансовую безопасность. Проанализированы конкретные показатели финансовой безопасности Украины и даны рекомендации вместе с выводами по полученным данным.

Практическое значение работы состоит в возможности использования полученных результатов в системе мер по предупреждению неконтролируемого оттока капитала и обеспечения финансовой безопасности Украины.

В статье использована система общенаучных и специальных методов исследования: научного познания, сравнительный, аналитический, расчётный, анализ статей и монографий, классификационный и прогностический благодаря применению современных информационных технологий. Информационную базу исследования составляют нормативно-правовые документы, научные публикации, монографии и статьи отечественных и зарубежных экономистов по данной теме, материалы международных организаций, таких как FATF, OECD и других, статистические материалы, информационные ресурсы сети Интернет и тому подобное.

Ключевые слова: оффшорные зоны, классификации оффшорных зон, ФАТФ, ОЭСР, отмывание денег, борьба с отмыванием денег, финансовое обеспечение, компоненты финансовой безопасности, угрозы финансовой безопасности, деоффшоризация национальной экономики.

OFF-SHORE AREAS AS A CHALLENGE AND THREAT TO THE FINANCIAL SECURITY OF UKRAINE VARNALII Zakharii

Doctor in Economics, Full Professor,

Taras Shevchenko National University of Kyiv MENDRYK Diana third year Bachelor's student,

Taras Shevchenko National University of Kyiv

Abstract. The theoretical basis of these concepts is considered in the article. The main trends are investigated and the relationship between the availability and development of offshore zones and the influence of these processes on financial security is grounded. Specific indicators of Ukraine's financial security are analyzed and recommendations are given together with conclusions on the data obtained.

The practical significance of the work consists in the possibility of using the results obtained in the system of measures to prevent uncontrolled outflow of capital and ensure the financial security of Ukraine.

The article uses a system of general scientific and special research methods: scientific knowledge, comparative, analytical, computational, analysis of articles and monographs, classification and prognostic due to the use of modern information technologies. Information base of the research is made up of normative and legal documents, scientific publications, monographs and articles of Ukrainian and foreign economists on this topic, materials of international organizations such as FATF, OECD and others, statistical materials, information resources of the Internet etc.

Keywords: off-shore areas, classifications of off-shore areas, FATF, OESR, money laundering, anti money laundering, financial security, components of financial security, threats to financial security, deoffshorization of national economy.

В контексті нестабільної макроекономічної та політичної ситуації аналіз такого поняття як фінансова безпека стає архіважливим для сучасної економіки України. Оскільки дана дефініція має доволі розлогий комплекс складових, то її всебічний аналіз дозволяє будувати достатньо дієві рекомендації для поліпшення фінансової сфери економіки країни та робити певні висновки із вже проведеного аналізу роботи.

Офшоризація - процес, який почався в світовій економіці ще біля двох десятків років тому, проте набуває своєї значущості й дотепер. Зараз існує багато дискусій не тему того що являють собою офшорні зони: позитивну чи негативну складову економіки. Основною проблемою офшорів є стрімкий відтік капіталу, який згубно впливає на економіки країн, тим самим ставлячи під загрозу їх фінансову безпеку.

Актуальність теми зумовлена тим, що на сьогоднішній день за рахунок політичних змін, нестабільності валютного курсу та дисбалансу зовнішньоекономічних операцій фінансова безпека України стає достатньо важливим питанням. Особливо актуальним воно стало після отримання чіткої інформації про безпрецедентний дефіцит золотовалютних резервів України, що спостерігався в кінці 2013 року внаслідок злочинної політики колишнього уряду.

Постало завдання дієвими засобами досягти збалансованої ситуації у фінансовій сфері України. Після цього почалися активні максимальні вивчення інформації стосовно державного боргу і запозичень, можливостей диверсифікації доходів та реструктуризації минулих та майбутніх витрат. Саме в цьому контексті вагоме значення мають офшорні зони, які одночасно виступають і викликом, і загрозою.

Джерелами написання є монографії, нормативно-правові документи, фундаментальні праці науковців у даній сфері, зокрема, О. Барановського, М. Єрмошенка, В. Мартинюка, С. Пирожкова, А. Сухорукова, М. Флейчук, Ю. Харазішвілі, О. Чеберяко, наукові статі, матеріали міжнародних організацій, таких як FATF, OECD та інших, періодичні видання, статистичні, інші актуальні джерела.

Мета та завдання статті

Метою статті є дослідження теоретичних положень та практичних аспектів щодо офшорних зон і фінансової безпеки та виявлення безпосереднього впливу офшорних зон на фінансову безпеку України. Для досягнення поставленої мети в роботі сформульовано такі завдання:

- визначити співвідношенням між поняттями фінансова безпека та офшорна зона в контексті їх взаємодії;

- проаналізувати фактичні показники, що мають безпосереднє відношення до фінансової безпеки України;

- розкрити співвідношення грошових потоків відносно офшорних зон та їх вплив на показники фінансової безпеки України в останні роки;

- обґрунтувати рекомендацій стосовно покращення фінансових умов для країни та зменшення негативного впливу процесів офшоризації на фінансову безпеку держави.

Виклад основного матеріалу дослідження

В силу розвитку глобальної економіки, міжнародних економічних відносин дедалі частіше фігурує поняття «офшор» чи «офшорна зона». Офшорна зона - це певна територія (країна або її частина), на якій панує привабливий податковий режим - юридично закріплені низькі податкові ставки або відсутні взагалі. Окрім цього на таких територіях є певні особливості: спрощені умови ведення фінансової звітності, менш складний процес реєстрації юридичних осіб, досить низький або взагалі відсутній податок на прибуток, відсутність обмежень на вивіз валюти, а також є можливість вести бізнес анонімно. Такі умови роблять офшорні зони дуже привабливими для підприємств. Цілей для створення офшорних зон можна перерахувати досить багато: наприклад, залучення іноземного капіталу (валютних надходжень), прискорення розвитку країни (стимуляція зайнятості населення), впровадження новітніх технологій.

Історичний розвиток офшорних зон почався ще багато століть тому та може бути умовно поділений на п'ять основних етапи (рис. 1).

Етап №1 (до кінця XIX ст.): в різні епохи існували різноманітні форми вільного підприємництва, деякі з них, наприклад, стихійні ринки ярмаркового типу, можна віднести до попередників офшорних центрів.

Етап №2 (до II Світової війни): формування контрактних характеристик офшорних зон та їх стрімкий розвиток за рахунок появи ТНК.

Етап №3 (1945-1990 рр.): стрімкий розвиток офшорних зон в результаті активного використання офшорних схем транснаціональними корпораціями задля контролю внутрішньо підприємницького потоку капіталу та оптимізації податків. Досить насичена поява нових офшорних центрів з малих острівних держав.

Етап №4 (1991-2001 рр.): такі фактори, як кінець досить протяжної холодної війни, занепад соціалізму та потужний розвиток НТП дали абсолютно нові можливості офшорному бізнесу, відкрили нові горизонти та дали поштовх до ще більшого розвитку. Але разом з розвитком офшорних зон почала розвиватися й антиофшорна політика зі сторони провідних країн, які отримали значні втрати від виводу капіталу у офшори.

Етап №5 (2001- дотепер): у сьогоденні, на превеликий жаль, офшорна діяльність несе великі збитки багатьом країнам. Через стрімкий відтік капіталу та ухилення від сплати податків держави мають дефіцит бюджету. Окрім того, офшорну діяльність почали порівнювати з кримінальною: адже дуже зручно виводити гроші в офшори, при повній анонімності. Також офшори зараз звинувачують у нечесній податковій конкуренції. В силу цих проблем зараз поширюється антиофшорна контролінгова політика: провідні компанії ОЕСР, ЕАТІ⁷, ЕтСЕЦ та ін. на глобальному та регіональному рівнях постійно проводять моніторинги офшорних зон, поділяють їх на різни списки, зокрема, за ступенем прислухання законодавства. Отже, зараз всі дії спрямовані на зменшення негативного впливу офшорів та забезпечення максимального рівня безпечності офшорів для країн

Класифікувати офшорні зони можна за багатьма принципами та характеристиками. На мою думку, найбільш важливою класифікаційною ознакою є ступінь надійності. Зокрема, БАТЕ - міжурядова організація, яка займається виробленням стратегії контролю відмивання грошей, виділяє три групи (А, В, С): від найбільш високого ступеня надійності офшорної зони (А), до найменш (С) (рис. 2).

Виділяють три групи: класичні зони, зони низького оподаткування та інші зони (рис. 3).

Сент-Кітс і Невіс, Сент-Люсія, Співдружність Домініки, Теркс і Кайкос, Андорра, Гібралтар, Монако, о-в Гернсі, о-в Джерсі, Острів Мен, о-в Олдерні, Вануату, Маршальські о-ви, Науру, Ніуе, о-ви Кука, Самоа, Ліберія, Сейшельскі о-ви, Мальдівська Республіка.

Не дивлячись на майже незліченну низку привабливих характеристик офшорів для підприємств, існує вагомий недолік для держав - це, перш за все, неконтрольований відтік капіталу, який згубно впливає на економіки країн. Офшорні зони основною своєю функцією «відмивання грошей» складають все більшу загрозу економіці країн, а як результат - і фінансовій безпеці, яке включає в себе стабільний стан всіх фінансових інститутів, розробку стратегій щодо посилення захисту національних інтересів, визначення національних інтересів держави в фінансовій сфері.

Якщо раніше підприємства використовували офшори для оп- тимізації податків для організації виробництва товарів, послуг та їх подальшої реалізації в країні-імпортері, то зараз податкові гавані використовують для «відпливу капіталу». Це основна загроза, що впливає стабільності економік країн світу: такий стрімкий відтік капіталу залишає відбиток навіть в провідних країнах зі стабільною економікою та помірними податковими умовами - виводять гроші у більш економічно нестабільні країни, де панує привабливий інвестиційний клімат. Лідерами за обсягами відтоку капіталу є країни, в яких нестабільна політична та економічна ситуація, де судова система працює лише де-юре, а насправді є дуже неефективною, де високі темпи інфляції та досить жорсткі податкові умови. На жаль, під цей опис досить чітко попадає Україна. Згідно з даними Світового банку, український бізнес сплачує близько 135 різних видів податків. Податкове навантаження на економіку на рівні 44%, натомість у країнах Центральної та Східної Європи, які входять до ЄС - 30%. Ось чому офшорна зона - це один із способів полегшити ведення бізнесу та легально зменшити податкове навантаження для резидентів та створити привабливий клімат для інвесторів.

Відповідно до належності офшорної зони до певної групи класифікації, залежить вартість обслуговування компанії в цій зоні, а також всі прилеглі вимоги. До того ж, все ще залежить від признання окремою країною тієї чи іншої офшорної зони. Наприклад, в Україні, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року №143-р, затверджено наступний перелік офшорних зон, які визнаються: Ангілья, Антигуа і Барбуда, Аруба, Багамські о-ви, Бермудські о-ви, Британські Віргінські о-ви, Віргінські о-ви (США), Гренада, Кайманові о-ви, Монтсеррат, Нідерландські Антильські о-ви, Пуерто-Ріко, Сент-Вінсент і Гренадіни,

За останні три роки економіка України пережила стрімкий відтік капіталу в офшорні зони, натомість ці кошти можна було спрямувати на погашення державного боргу. Постає питання: чому інвестори виводять гроші з України? Все пояснюється просто - через неефективну державну політику. Бізнес в Україні не відчуває підтримку з боку держави, в кризових умовах податкове навантаження лише зростає, що призводить до продажу майже всіх портфельних інвестицій в Україні. При чому майже 90% капіталу було виведено до Кіпру. Чому саме Кіпр?

Привабливість пояснюється тим, що між Україною та Кіпром вже багато років існує договір про уникнення подвійного оподаткування, до того ж відіграє роль близькість Кіпру. На сьогодні, Україна визначила майбутнім лідером іншу офшору зону - Віргінські острови. Це пов'язано з досить вигідними умовами офшору (табл. 2).Вже було визначено, що офшорні зони мають значний вплив на фінансову безпеку. Дуже гарно це демонструється при аналізі індикаторів фінансової безпеки України (табл. 3). Найзначніше впливу піддалися показники державного та гарантованого боргу. Цей показник за останні три роки зріс майже в три рази. Так, у 2013 році обсяг державного та гарантованого державою борг складав 584,1 млрд. грн., а в 2014 - 1100,6 млрд. грн. Останній показник - 2016 року - був на рівні 1929,8 млрд грн.

Звичайно, не лише офшори згубно впливають на рівень фінансової безпеки України: високі темпи інфляції, наприклад, теж значно погіршують ситуацію. Потенційними загрозами економічній безпеці України можна зазначити події, що стануться за прогностичними даними, які в силу свого впливу нестимуть загрозу злагодженого функціонування та розвитку комплексу політик держави - економічно-соціальної та політичної [17]. Оскільки загрози фінансовій безпеці поділяють на дві групи - зовнішні та внутрішні, в багатьох працях безпекознавців вже окреслені ймовірні загрози. Внутрішні: занизький рівень технологічного розвитку у галузях, не сумісно високі затрати на виробництво товару, але низька його якість, що у комплексі призводить до низького рівня конкурентоспроможності держави. Зовнішні загрози: нераціональна структура експорту та сильна залежність від імпортних товарів, «відтік мізків» - процес масової еміграції в більш розвинені країни, неефективна податкова політика та митний контроль, недостатнього рівня налагоджені зовнішньоекономічні відносини тощо [7].

Те, що обсяг відтоку капіталу перевищує ВВП нашої країни, що за кожен рік виводиться близько 8 млрд. дол. США в офшори дає чітко зрозуміти, що необхідно якнайшвидше переймати зарубіжний досвід щодо контролю офшорных зон.

Перш за все необхідно законодавчо визнати списки чорних, білих та сірих офшорных зон, що були зведені ОЕСР, БАТІ⁷, БтСЕЦ та іншими компаніями. Наступним кроком має бути повна заборона будь-яких економічних відносин принаймні з чорними та сірими офшорними зонами. З іншої сторони, для покращення стану економіки країни та фінансової безпеки, необхідно й провести декілька реформ, адже неможливо викоріняти титанів міжнародних відносин - офшорні зони - повністю, але можна зробити їх менш привабливими для підприємств.

Якщо задуматись, чому наше суспільство намагається уникнути податків та вивести гроші в офшори, то відповідь лежить досить поверхнево. Людина не буде ухилятися від податків, якщо вона буде бачити куди йдуть сплачені нею збори - на рівень медицини (професійний та якість устаткування), на якість освіти, загальний стан міст тощо. Забезпечивши це, держава вже на трохи зменшить зацікавленість в офшорах. У багатьох працях стверджують, що податки в України необхідно зменшувати, що лише це допоможе налагодити економічну ситуацію. Моя ж думка протилежного боку, вона базується на принципі «покажіть населенню куди йдуть податки».

Звичайно, помилковою буде думка, що можна знищити елемент «офшори» з міжнародних економічних відносин українських підприємств, проте ціллю нашої країни оптимізувати кількість капіталу, що надходить в офшори. Якщо зменшити відтік капіталу принаймні на третю частину, то це буде вже додаткові 2,6 млрд. дол. в бюджет. Такі додаткові кошти (які, в принципі, й мали бути в державному бюджеті) дозволять за досить короткий термін погасити державний борг, покращити ситуацію з ВВП - це надасть економіці певної стабільності. Зі стабільністю економіки прийде менш похитний валютний курс, понизиться й темп інфляції. А комплексне покращення цих показників призведе до покращення стану фінансової безпеки України.

Офшорні зони історично почали зароджуватись ще за часів древніх Афін та продовжують свій розвиток, удосконалюючись, й нині. Перші схожі праобрази офшорних схем з'явилися разом із появою ТНК, адже саме ці корпорації були зацікавлені у максимальній оптимізації зборів та контролюванню потоку капіталу у підприємстві без сильного втручання держави. Ще одним потужним поштовхом розвитку офшорів стала поява мережі Інтернет та супутникового зв'язку, адже ці технології дозволили максимально скоротити тривалість встановлення зв'язку між різними країнами та навіть континентами.

Згодом, роль офшорних зон у світовій економіці набувала ще більших обертів, що почало згубно впливати на економіку багатьох країн в силу того, що обсяг відтоку капіталу зростав дуже стрімко. Такий процес зачепив як розвинені країни зі стабільною економікою, так і країни з протилежною ситуацією: нестабільною економічною та політичною ситуацією, високими темпами інфляції, малоефективними податковими та митними політиками. Ця проблема стала загрозою глобальній фінансовій безпеці, та фінансовій безпеці України, зокрема. Відплив капіталу за останні три роки в України зріс майже до 8 млрд. дол. США в рік. Причому збільшилися так звані інвестиції в провідні офшорні зони - Кіпр, Віргінські острови тощо. У державі спостерігається дефіцит бюджету вже протягом останніх десяти років, борг держави також лише зростає. Недостача капіталу, в результаті дає недостачу у зборах (податків), що призводить до дефіциту бюджету.

На міжнародному рівні вже активно ведеться боротьба з проблемою відмивання грошей в офшорах. Такі організації як ОЕСР, FATF та інші впроваджують досить ефективну антиофшорну політику, яка дозволяє стримати та регулювати потік коштів, запобігаючи їх відтік в офшори. Наразі, Україні необхідно імплементувати таку політику контролінгу діяльності з офшорними зонами, бо з існуючими темпами, відтік капіталу буле лише збільшуватися, тим самим погіршуючи рівень фінансової безпеки.

Слід провести реформи, що стимулюватимуть свідомість населення щодо сплати податків. Згодом, розуміння того, що податків не потрібно ухилятися, виводячи капітал в офшори, сприятиме покращенню.

грошовий офшорний фінансовий безпека

З податковими надходженнями оптимізуються основні економічні показники, які й характеризують фінансову безпеку. Тому слід якомога швидше впроваджувати антиофшорну політику задля покращення стану фінансової стабільності.

Список літератури

1. The Oxford English dictionary / [Електронний ресурс].

2. Офіційний сайт FATF/ [Електронний ресурс].

3. Хейфец Б.А. Офшорні юрисдикції в глобальній і національній економіці - М.: Економіка, 2008. - 193 с.

4. Офіційний сайт OCED/ [Електронний ресурс].

5. Про перелік офшорних зон: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 р. N 143-р / [Електронний ресурс].

6. Барановський 0.1. Фінансова безпека в Україні (методологія оцінки та механізми забезпечення): монографія. - К.: Київ. нац. торг.екон. ун-т, 2004. - 759 с.

7. Економічна безпека: [навч. посіб.] / З.С. Варналій, П.В. Мельник, Л.Л. Тарантул [таін.]; заред. З.С. Варналія. - К.: Знання, 2009. - 647 с

8. Міністерство Фінансів України / [Електронний ресурс].

9. Державна служба статистики/ [Електронний ресурс].

10. Національний банк України / [Електронний ресурс].

11. Закон України «Про основи національної безпеки» / [Електронний ресурс].

12. Офіційний сайт Worldwide Incorporation Services

13. Global Wealth. Delivering on the Client Promise. BCG. 2013. -

14. Countering Offshore Tax Evasion, OECD, March 2004. -

15. Offshore Express, №3, 2012. Planning Information Service./ EIA -

16. Offshore banking / Carlo Scevola & Partners.

17. Варналій З.С. Економічна безпека України: проблеми та пріоритети зміцнення: монографія / З.С. Варналій, Д.Д. Буркаль- цева, С.О. Саєнко. - К.: Знання України, 2011. - 299 с.

18. Методичні рекомендації щодо розрахунку рівня економічної безпеки України: Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 29.10.2013. № 1277.

19. Сухоруков А.І. Проблеми фінансової безпеки України: (Пе- редмоваакад. HAH С.І. Пирожкова). - К.:НІПНБ, 2005. -140 с.

20. Офіційний сайт Світового банку [Електронний ресурс].

References

1. The Oxford English dictionary

2. Official Website FATF

3. Heifetz B.A. Offshore jurisdictions in the global and national economy - Moscow: Economics, 2008. - 193 p.

4. Official site OSED / [Electronic resource],

5. About the list of offshore zones: Order of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated February 23, 2011 N 143-p / [Electronic resource],

6. Baranovsky O.I. Financial security in Ukraine (assessment methodology and mechanisms of provision): monograph. - Kyiv: Kyiv, nats trading.kon Unt., 2004. - 759 p.

7. Economic security/ Z.S. Varnaliy, P.V. Melnik, L.L. Taragul [and others]; for ed. Z.S. Varnalia. -K.: Knowledge, 2009. - 647 pp.

8. Ministry of Finance of Ukraine / [Electronic resource],

9. State Statistics Service / [Electronic resource],

10. National Bank of Ukraine / [Electronic resource],

11. The Law of Ukraine «On Fundamentals of National Security»/

12. The Worldwide Incorporation Services Official Site Global Wealth. Delivering on the Client Promise. BCG. 2013. - [

13. Countering Offshore Tax Evasion, OECD, March 2004..

14. Offshore Express, №3, 2012. Planning Information Service./ EIA -

15. Offshore banking / Carlo Scevola & Partners.

16. Varnaliy Z.S. Ukraine's Economic Security: Problems and Priorities for Strengthening: Monograph / Z.S. Varnal, DD Burkaltseva, S.O. Saenko -K.: Knowledge of Ukraine, 2011. - 299 p.

17. Methodical recommendations for calculating the level of economic security in Ukraine: Order of the Ministry of Economic Development and Trade of Ukraine dated October 29, 2013. No. 1277.

18. Sukhorukov A.I. Problems of Financial Security of Ukraine: (Preface Academician of the National Academy of Sciences S.I. Py- rozhkov). - K.: NIPNB, 2005. -140 p.

19. Official Website of the World Bank [Electronic Resource], - Access mode: worldbank.org.

Размещено на Allbest.ru