Оцінка фіскального потенціалу податку на прибуток підприємств в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОЦІНКА ФІСКАЛЬНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВ В УКРАЇНІ

ЯФІНОВИЧ Олена Богданівна

канд. екон. наук, доц.,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

ГАПЧУК Ірина Павлівна

магістр II курсу,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Анотація

У статті розглянуто фіскальну ефективність податку на прибуток підприємств в Україні. Проаналізовано динаміку його надходжень та питомої ваги у структурі податкових надходжень і доходів зведеного бюджету країни за 2011-2017 рр., виявлено її особливості. Досліджено залежність обсягів мобілізації податку на прибуток підприємств від основних факторів прямого впливу - ставки податку, кількості платників, фінансового результату до оподаткування тощо. З'ясовано відповідність вектору розвитку України щодо розмірів базової ставки податку на прибуток підприємств сучасним світовим тенденціям. Оцінено зміни питомої ваги окремого виду підприємств у структурі надходжень податку на прибуток. Визначено основні проблеми, що зумовлювали відповідні тенденції у поведінці фіскального потенціалу податку на прибуток підприємств та окреслено пропозиції щодо вдосконалення оподаткування податком на прибуток підприємств з метою підвищення його фіскальної ефективності як важливого джерела доходів бюджету.

Ключові слова: доходи зведеного бюджету, податок на прибуток підприємств, фіскальний потенціал податку, фіскальна ефективність податку, ставка податку, податкові пільги, інфляційні втрати.

Аннотация

ЯФИНОВИЧ Елена Богдановна

канд. экон. наук, доц.,

Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко

ГАПЧУК Ирина Павловна

магистр II курса,

Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко

В статье рассмотрена фискальная эффективность налога на прибыль предприятий в Украине. Проанализирована динамика его доходов и удельного веса в структуре налоговых поступлений и доходов сводного бюджета страны за2011-2017 гг., выявлены ее особенности. Исследована зависимость объемов мобилизации налога на прибыль предприятий от основных факторов прямого воздействия - ставки налога, количества плательщиков, финансового результата до налогообложения и т.п. Рассмотрено соответствие вектора развития Украины относительно размеров базовой ставки налога на прибыль предприятий современным мировым тенденциям. Произведена оценка изменения удельного веса определенных видов предприятий в структуре поступлений налога на прибыль. Определены основные проблемы, которые обусловили соответствующие тенденции в поведении фискального потенциала налога на прибыль предприятий и предложены пути по совершенствованию налогообложения налогом на прибыль предприятий с целью повышения его фискальной эффективности как важного источника доходов бюджета.

Ключевые слова: доходы сводного бюджета, налог на прибыль предприятий, фискальный потенциал налога, фискальная эффективность налога, ставка налога, налоговых льготы, инфляционные потери.

Abstract

VALUATION OF THE FISCAL POTENTIAL OF CORPORATE INCOME TAX IN UKRAINE

IAFINOVYCH Olena

PhD in Economic, Associate Professor,

Taras Shevchenko National University of Kyiv HAPCHUK Iryna second year Master's student,

Taras Shevchenko National University of Kyiv

The paper considers the fiscal efficiency of the corporate income tax in Ukraine. The dynamics of its revenues and share in the structure of tax revenues and revenues of the consolidated budget of the country for 2011-2017 have been analyzed, its features have been revealed. The dependence of the volume of corporate income tax mobilization on the main factors of direct influence - tax rate, number of payers, financial results before taxation, etc. - is investigated. The conformity of the vector of development of Ukraine with respect to the size of the basic rate of corporate income tax for enterprises is determined. The changes of the share of a separate type of enterprises in the structure of income tax revenues are estimated. The main issues causing the relevant tendencies in the behavior of the fiscal potential of the corporate income tax are identified, and the proposals for improving the corporate income taxation are outlined with the aim of increasing its fiscal efficiency as an important source of budget revenues.

Key words: consolidated budget revenues, corporate income tax, tax fiscal potential, tax fiscal efficiency, tax rate, tax privileges, inflation losses.

Сьогодні в Україні відбувається загострення головного фіскального протиріччя, яке полягає в незбалансованих можливостях і потребах щодо забезпечення необхідними обсягами податкових надходжень країни, що спричинено дією різноманітних факторів об'єктивного та суб'єктивного характеру - глобальною фінансовою турбулентністю, веденням військових дій на сході країни, застарілою матеріально-технічною базою, існуванням масштабної тіньової економіки тощо. Зменшення впливу цих чинників вимагає значних фінансових ресурсів, що призводитьдо збільшення бюджетного дефіциту, та, як наслідок, намагання Уряду оптимізувати державний бюджет й отримати як найбільше податкових надходжень.

Серед податків, яким відведено одну з головних ролей у формуванні надходжень бюджету будь-якої країни, є податок на прибуток підприємств (ППП). Його характерними рисами є не лише здатність забезпечувати дохідну частину бюджету достатніми стабільними надходженнями, але й значні можливості його регулюючого впливу на виробничу сферу, стимулювання інвестиційної діяльності та прискорення економічного розвитку. Тому досить важко перебільшити значення обраного нами для аналізу податку, як одного з потужних бюджетоутворюючих податків в Україні з огляду на існування багатьох проблем, що зменшують його фіскальну ефективність.

Огляд літератури

Питанням побудови оптимальної системи прибуткового оподаткування присвячено велика кількість наукових праць як іноземних, так і вітчизняних учених-економістів. Серед відомих українських вчених, науковий доробок яких присвячений напрямам оптимізації прибуткового оподаткування, слід відміряти наступних: П. Боровик [2], 3. Варналій [5], О.Дубовик [7], Ю. Касперович [9], А. Крисоватий [10], С. Лондар [11], А. Поддєрьогін [1], Д. Серебрянський [5, 17], К. Швабій [17] та ін.

Мета та завдання статті

Мета статті визначення стану та тенденцій наповнюваності зведеного бюджету України за рахунок податку на прибуток підприємств, а також визначити характер впливу основних факторів, що визначають фіскальну ефективність ППП.

Завдання наукової статті полягають у наступному:

з'ясувати фактори, від яких залежить фіскальний потенціал податку на прибуток підприємств;

- оцінити стан та тенденції фіскальної ефективності податку на податок підприємств в Україні;

- проаналізувати зв'язок наповнюваності зведеного бюджету України податком на прибуток підприємств від змін основних чинників, які на нього впливають;

- визначити основні проблеми, що зумовлюють відповідні тенденції у поведінці фіскального потенціалу податку на прибуток підприємств, та окреслити шляхи щодо вдосконалення оподаткування податком на прибуток підприємств як важливого джерела доходів бюджету.

Розвиток української економіки багато в чому залежить від розстановки пріоритетів в системі оподаткування. І хоча у фундаментальних положеннях теорії оптимального оподаткування для стабільного розвитку економіки ключова роль відводиться збільшенню так званих нейтральних податків (наприклад, ПДВ), нехтувати збільшенням менш нейтральних податків (таких, як податок на прибуток підприємств), на наш погляд, не є правильним. Адже, податок на прибуток підприємств можна без сумніву назвати одним із тих податків, що володіє значним фіскальним потенціалом для будь- якої держави, зокрема й України. При цьому він наділений рядом потенціалів: соціальним, інвестиційним, економічним, інформаційним - нехтування якими призведе до значних економічних втрат [18, с. 280].

Результати мобілізації ППП до зведеного бюджету країни залежать від факторів, що мають прямий та опосередкований вплив і наведені на рис. 1.

Рис. 1. Фактори, що впливають на обсяг мобілізації податку на прибуток підприємств.

Джерело: побудовано авторами на основі [16].

Розглянемо тенденції формування обсягів податку на прибуток підприємств у зведеному бюджеті України в 2011-2017 рр. та вплив на них деяких основних факторів.

В 2017 році доходи від ППП в Україні склали 73,4 млрд грн, що становило 7,2% від всіх доходів зведеного бюджету та 2,5 % ВВП країни (рис. 2). Незважаючи на збільшення обсягів податку на прибуток підприємств за 2011-2017 рр. на 33,2% (з 55,1 млрд грн у 2011 р. до 73,4 млрд грн у 2017 р.) частки ППП у податкових надходженнях, доходах зведеного бюджету України та у ВВП демонструють чітку тенденцію до зниження. Так, частка податку на прибуток підприємств у податкових надходженнях зменшилася з 16,5% у 2011р. до 8,9% у 2017 р., у доходах зведеного бюджету - з 13,8% у 2011 р. до 7,2% у 2017 р., а у ВВП з 4,2% у 2011 р. до 2,5% у 2017 р. Така ситуація обумовлена рядом причин, зокрема: зменшенням платників податку через окупацію частини території України, надмірним рівнем збитковості підприємств через погіршення економічної кон'юнктури, зростанням номінальних надходжень від інших податків, зменшенням базової ставки (з 23% до 18%), необгрунтованим підходом до надання податкових преференцій, високим рівнем корупції, а також недосконалістю механізму нарахування та сплати ППП.

Рис. 2. Динаміка питомої ваги податку на прибуток підприємств у ВВП, доходах зведеного бюджету, податкових надходжень в Україні в 2011-2017 рр. Джерело: побудовано авторами на основі: [3, 4, 8, 13].

Водночас варто відмітити, що у 2016-2017 рр. порівняно з 2015 роком спостерігається суттєве збільшення обсягів ППП (в цілому за два роки на 34,3 млрд. гри.), а також незначне зростання частки ППП за всіма позиціями (у структурі податкових надходжень на 1,2--1,6 в.п., у структурі доходів зведеного бюджету на 1,2-1,7 в.п. та у ВВП на 0,5 в.п.), що пов'язано із введеними в дію у 2016 році податкових новацій в адмініструванні цього податку, зростанням експортно-імпортних потоків, поліпшенням фінансового стану суб'єктів господарювання, особливо частини великих державних підприємств, а також здійснення авансової сплати податку на прибуток під час перерахування НАК «Нафтогазом» дивідендів за підсумками 2016 року.

Варто акцентувати увагу на тому, що певні позитивні тенденції останніх двох років (2016-2017 рр.) щодо збільшення абсолютних показників надходжень зведеного бюджету від ППП значно нівелюються одним із чинників впливу на комплексний потенціал податку на прибуток підприємств -рівнем інфляції та девальвацією національної валюти. Ці процеси спотворюють реальні дані, ускладнюють їх зіставлення за різними періодами і вимагають робити відповідне коригування для отримання справжньої картини.

Рис. 3. Характеристика масштабів інфляційних втрат податку на прибуток підприємств в Україні у 2011-2017 рр. Джерело: розраховано авторами на основі: [3, 4, 8]

Як свідчать дані рисунка 3, в 2017 році номінальні надходження ППП у зведеному бюджеті були більші на 18,3 млрд. гри. за показники 2011 року. Проте скоригувавши їх на рівень інфляції отримаємо збільшення лише на 11,89 млрд. гри., що на 35% менше від обсягів у фактичних цінах. Інфляційні втрати позбавляють державу в повній мірі скористатися ресурсом від ППП для розвитку економіки країни, адже у 2015-2017 рр. вони склали 0,8-1,8% доходів зведеного бюджету України.

В оподаткуванні прибутку підприємств важливе місце займає питання оптимізації податкових ставок. В цьому ж аспекті варто згадати концепцію А. Лаффера, за якою зменшення ставки ППП призводить до економічної активності суб'єктів господарювання, підштовхування їх до нарощування інвестицій і, як наслідок, збільшення податкових надходжень до бюджету, зростання економіки, а при збільшенні ставки варто очікувати деактивізацію бізнесу та збільшення тіньового сектору економіки.

В сучасній зарубіжній практиці має місце тенденція зниження ставки податку на прибуток підприємств. Саме в такому напрямку змінюють податкову політику більшість країн ОЕСР. Усереднений показник базової ставки ППП цих країн у 2016 році знизився до 24,7 % проти 32,2 % у 2000 році. Зараз деякі країни продовжують подальше її зниження як значною, так і незначною мірою. Так, в 2017 році Франція встановила ставку ППП на рівні 28 % проти колишньої 33,3 %, Австралія - 25 % проти попередньої ЗО %, Угорщина - 9 % замість 19 %, а от Великобританія 19 % проти попередньої 20 % з майбутнім зменшенням до 18 % у 2020 році. Водночас є країни, що залишають ставки корпоративного податку на достатньо високому рівні (США - майже 40 %, Бельгія - 34 %, Японія - ЗО %), а також країни, що навпаки їх збільшують (наприклад, Словенія у 2017 році встановила ставку ППП 19 % проти колишніх 17 %) [19].

В Україні з метою створення умов для розвитку бізнесу, стимулювання його легалізації, лібералізації податкової системи також були зроблені певні кроки в сфері оптимізації податкових ставок одного із бюджетоутворюючих податків податку на прибуток підприємств. Так, базова ставка ППП в Україні з 2011 р. до 2014 р. була поступово зменшена з 23% до 18% відповідно з подальшим її утриманням на рівні 18 % [13]. Варто відмітити, що початкові положення Податкового кодексу України передбачали зменшення ставки до 16% у 2016 році, однак економічна ситуація в країні після Революції гідності змусила уряд призупинити дію цих нормативів. Попри зниження ставки податку очікування щодо значного зростання номінальних надходжень від ППП не здійснилися. Навпаки, з 2012 по 2015 роки обсяги податку на прибуток підприємств у зведеному бюджеті України демонстрували низхідний тренд, в цілому зменшившись за цей період на 16,77 млрд. гри. (рис. 2). Найбільше падіння обсягів ППП (на 26,9%) спостерігалося у 2014 р. порівняно з 2015 р., що пояснюється зменшенням загального позитивного фінансового результату підприємств та збільшенням обсягів збитку за відповідні періоди (рис. 5), появою тимчасово окупованих та непідконтрольних територій. І лише протягом 2016-2017 років спостерігається поступове відновлення надходжень від ПППдо зведеного бюджету.

Отже, можна стверджувати, що саме по собі зменшення ставки податку на прибуток не є гарантією збільшення надходжень ППП та економічного зростання. Тому є необхідним подальше реформування фіскальної політики щодо податку на прибуток підприємств в напрямку встановлення оптимальної ставки податку; її диверсифікації враховуючи розмір підприємства, галузь в якій працює; запровадження прогресивної шкали з врахуванням розмірів оподаткованого прибутку тощо.

Фіскальний потенціал податку на прибуток підприємств напряму залежить від кількості підприємств, що діють в економіці, їх розмірів та прибутковості. Згідно з даними Держаної служби статистики України (ДССУ) у 2011-2016 рр. кількість підприємств України збільшилась на 9,6%%, що відбулося за рахунок значного збільшення малих підприємств, вплив яких на розмір мобілізованого ППП не такий великий, адже, як правило, такі суб'єкти господарювання використовують спрощену систему оподаткування. Водночас, кількість основних платників ППП - великих і середніх підприємств скоротилася майже на 42 та 28% відповідно (рис. 4). Така ситуація пояснюється багатьма причинами, основними з яких є окупація АРК і частини території Донецької й Луганської областей, девальвація гривні, високий рівень інфляції, скорочення реальної купівельної спроможності населення тощо.

Рис. 4. Тенденції зміни обсягів ППП у зведеному бюджеті та кількості підприємств України у розрізі їх розмірів за 2011-2016 рр. Джерело: побудовано авторами на основі: [6].

Обсяги мобілізації податку на прибуток підприємств значно залежать і від обсягів отриманого прибутку суб'єктами господарювання, що можна віднести до однієї з переваг цього податку та в зв'язку з цим поширеністю його використання. Варто відзначити, що чинники, які вплинули на зменшення кількості підприємств, в тому числі стали визначальними і для зміни обсягів позитивного фінансового результату до оподаткування, отриманого підприємствами України у 20112016 рр. (рис. 5).

Рис. 5. Динаміка фінансових результатів до оподаткування (прибутку та збитку) підприємств України в розрізі їх розмірів, млрд. гри. Джерело: побудовано авторами на основі: [6].

Так, з 2011 по 2013 роки позитивний фінансовий результат демонструє низхідну тенденцію, в цілому зменшившись за цей період на 45,69 млрд. гри. З 2014 року напрям тренду змінився на висхідний, зафіксувавши в 2016 році прибуток підприємств України на рівні 443,01 млрд. гри., що в 1,7 раз більше від показника 2011 року та в 2,1 раз більше від показника 2013 року. За січень-вересень 2017 року прибуток підприємств становив 368,6 млрд. гри. і збільшився на 36,3% проти аналогічного періоду минулого року [15].

Рис. 6. Структура податку на прибуток підприємств України в розрізі форми власності його платників та сфери їх функціонування в 2011-2016 рр., %. Джерело: побудовано авторами на основі: [8].

Натомість, зміна обсягів збитку підприємств України в 2011-2016 рр. відбувається в напрямку його збільшення (рис. 5). Так, в 2014 року збиток суб'єктів господарювання збільшився в 5,8 рази в порівнянні з 2011 роком (з 136,9 млрд. гри. до 798,0 млрд. гри.). В подальшому відмічається позитивна тенденція щодо зменшення негативного результату (у 2016 році збиток підприємств нараховував 373,1 млрд. гри.). Надалі, за січень-вересень 2017 року збитків допущено на суму 130,8 млрд. гри., що на 30,6% менше, ніж за 9 місяців 2016 р. [15].

Розглядаючи структуру ППП в залежності від форми власності його платників та сфери їх функціонування (рис. 6), можна відмітити, що протягом 2011-2016 рр. структура в розрізі платників характеризується певною стабільністю. Серед основних платників цього податку є приватні, державні підприємства та підприємства, створені за участю іноземних інвесторів. Податок на прибуток приватних підприємств є основним розділом, адже в загальній структурі ППП він має частку 56-62 % впродовж 2011-2016 рр. Значну частку мають також податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності (їх частка коливається в межах від 10% у 2014 році до 19 % у 2012) та податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів (їх частка коливається в межах від 15% у 2016 році до 21 % у 2013).

До числа факторів, що прямо впливають на формування фіскального потенціалу ППП, відносяться податкові пільги. Адже, цей інструмент податкової політики, з одного боку, стимулює суб'єктів господарювання до діяльності, а, з іншого, призводить до значних втрат бюджетних доходів. Тому особливо важливо здійснити правильний підбір податкових преференцій та шляхів їх надання. В залежності від обраних пріоритетів з боку держави визначаються та запроваджуються різноманітні пільги для платників податку на прибуток підприємств. У багатьох розвинутих країнах окрім використання звичайного зменшення податкових ставок для певних категорій платників податку з метою стимулювання інвестиційно-інноваційної активності суб'єктів господарювання запроваджуються пільги для платників, які здійснюють витрати на проведення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт (НДДКР), на інноваційні заходи, отримують доходи від інтелектуальної власності та ін. через використання податкових кредитів, знижок, прискореної амортизації. Так, наприклад, намагаючись збільшити доходи бюджету країни Балтії, зокрема Литва дозволила підприємствам вираховувати зі свого прибутку, що підлягає оподаткуванню, до 50 % витрат, пов'язаних із інноваціями [14, с. 92-93]. В такому разі формально виникає ситуація, коли держава за власної ініціативи дає змогу суб'єктам господарювання залишати собі більшу частку отриманих прибутків. Правда, ніхто не гарантує, що платники податків використають залишені їм кошти на інвестиційні проекти. Адже доведено, що, у кращому випадку, лише третина таких додаткових прибутків піде на економіку, а решта осяде в кишенях власників. Відомий економіст Д. Стігліц у цьому контексті висловився так: «Просте зниження податків призначене не для стимулювання економіки, а для передання грошей тим, у кого їх і так багато» [12, с. 311]. Тому, хоч зниження ставки й відповідає загальним світовим тенденціям, це ще не гарантує того, що платники податку використають вивільнені кошти на розвиток інноваційно-інвестиційної діяльності. Цілком вірогідним є варіант, коли кошти, отримані за рахунок зниження ставки, просто поповнять кишені платника податку, або взагалі можуть бути вивезені з країни [7, с. 70]

Підсумовуючи існуючі тенденції щодо змін фіскального потенціалу податку на прибуток підприємств в Україні у 20112017 рр. варто відмітити нестабільний та невисокий рівень його фіскальної ефективності. Однак, враховуючи те, що ППП наділений широким спектром потенціалів (фіскальним, соціальним, інвестиційним, економічним, інформаційним) економічна політика держави повинна бути спрямована на отримання комплексного ефекту від його використання. Якщо спостерігається активізація інвестиційно-інноваційної активності підприємств, то зниження фіскальної ролі податку на прибуток підприємств можна вважати позитивним трендом, але однозначно не можуть бути позитивними наступні особливості цього періоду, а саме: зниження бази нарахування (фінансового результату до оподаткування); скорочення кількості великих та середніх підприємств.

У зв'язку з цим пропонуємо здійснити ряд заходів стосовно системи оподаткування прибутку підприємств, впровадження яких, на наш погляд, відобразиться на кількості підприємств, що будуть діяти в економіці, рівні безробіття в країні, добробуті суспільства, забезпеченості бюджету країни фінансовими ресурсами, розвитку економіки в цілому, серед яких:

- підвищення рівня свідомості платників податків щодо необхідності сплати останніх шляхом запровадження прозорої та ефективної системи використання бюджетних коштів, підвищення відповідальності платників податків через створення дієвої системи санкцій;

- диверсифікація та прогресивна реформація ставок податку на прибуток за такими критеріями як розмір підприємства, розмір отриманого прибутку та напрями його використання, галузь економіки, в якій веде свою діяльність суб'єкт господарювання, та її рентабельність тощо, використовуючи при цьому передовий зарубіжний досвід;

- усунення необгрунтованих пільг для платників ППП, які можна замінити податковими кредитами, податковими знижками, прискореною амортизацією, зниженою податковою ставкою для підприємств, що активно займаються інвестиційно- інноваційною діяльністю.

Залишаються дискусійними та потребують подальших наукових досліджень ряд питань, які б дозволили підвищити фіскальну ефективність податку на прибуток підприємств в Україні, зокрема: концепція розрахунку податку на прибуток підприємств, проблеми, що лежать в площині його адміністрування, надання преференцій, побудови взаємовідносин між платниками податків та фіскальними органами в процесі боротьби із податковими правопорушеннями тощо. Ці та інші суперечливі питання щодо фіскального потенціалу ППП є на сьогодні перспективними напрямами в сфері подолання його недостатності в Україні й потребують обговорення вітчизняними науковцями та економістами-практиками.

податок прибуто фінансовий макроекономічний

Список літератури

1. Бабич В. Оподаткування прибутку підприємств: фінансові та облікові аспекти / В. Бабіч, А. Поддєрьогін // Бухгалтерський облік і аудит. - 2011. -№2.-С.З- 10;

2. Боровик П. Сучасні проблеми справляння податку на прибуток підприємств [Електронний ресурс] / П. Боровик, К. Нікітченко // Економічний вісник Донбасу. 2013. № 2. С. 96-100.

3.. Бюджет України 2013: статистичний збірник [Електронний ресурс] // Міністерство фінансів України.

4.. Бюджет України 2016: статистичний збірник [Електронний ресурс] // Міністерство фінансів України. Режим доступу: Варналій

5.. Вплив оподаткування прибутку на економічний розвиток України / 3. Варналій, Д. Серебрянський // Економіка України. - 2010. -№5,- С. 55-70.

6.. Діяльність суб'єктів великого, середнього, малого та мікропідприємництва: статистичний збірник 2016 [Електронний ресурс] // Державна служба статистики України [сайт].

7.. .Дубовик О. Реалізація регулюючої функції податку на прибуток в Україні [Електронний ресурс] / О. Дубовик, Л. Генна // Науковий вісник Одеського національного економічного університету. 2015. №3. С. 65-77. Режим доступу: ЬПр:// nbuv.gov. иа/ЦЩК/№у_2015_3_8;

8.. Звітність про виконання бюджетів 2011-2017 р. [Електронний ресурс] // Державна казначейська служба України: [сайт]. - Режим доступу: http://www.treasury.gov.ua/main/uk/ боссаіа^/1ізі?сштОіг=146477;

9.. Касперович Ю. Стратегічні пріоритети і завдання податкової реформи в Україні [Електронний ресурс].

10.. Крисоватий А. Прагматизм стравляння податків на доходи та прибутки / А. Крисоватий// Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Серія: Економіка. - 2004. - № 16. - С.129-140;

1. Лондар С. Середньострокове прогнозування доходів бюджету: надходження податку на прибуток підприємств / С. Лондар, Л. Мельникова // Фінанси України. - 2012. -№1,- С.28-40;

2. Мединська Т. Податок на прибуток підприємств у контексті реформування податкового законодавства України [Електронний ресурс] / Т. Мединська, Р. Корзун // Науковий вісник НЛТУ України. 2012. Вип. 22.1. С. 308-313. Режим доступу: http:// nbuv.gov.ua/UJRN/nvnltu_2012_22;

3. Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 № 2755-VI // Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 2011. - № 13-14, № 15-16, № 17. - ст. 112 [із змінами та доповненнями] [Електронний ресурс] // Верховна Рада України: [сайт]. - Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page. - Назва з екрана;

4. Римарська Р. Податкові важелі макроекономічної стабілізації у країнах Балтії / Р. Римарська // Фінанси України. - 2015. -№1,- С. 87-97;

5. Фінансові результати діяльності великих та середніх підприємств за січень-вересень 2017 року: експрес-випуск [Електронний ресурс] // Державна служба статистики України [сайт].

Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/;

6. Хомутенко А. Прогнозування обсягу надходжень податку на прибуток підприємств до державного бюджету України методом кореляційно-регресійного аналізу [Електронний ресурс] / А. Хомутенко, Ю. Бзова. - Режим доступу: https://elibrary.ru/ download/elibrary_29993046_65402352.pdf;

7. Швабій К. Інвестиційні стимули в механізмі оподаткування прибутку підприємств в Україні / К. Швабій, Д. Серебрянський // Економіка України. - 2007. -№7,- С. 54-62;

8. Шмичкова І. Оподаткування прибутку підприємств: аналіз застосування в Україні / І. Шмичкова // Бізнесінформ. - 2014. -№9,- С. 278-275;

9. Tax Policy Reforms 2017 OECD and Selected Partner Economies [Електронний ресурс] // Організація економічного співробітництва та розвитку [сайт]. Режим доступу: https://www.oecd-ilibrary.org/taxation/tax-policy-reforms-2017/ tax-policy-reforms-in-2016_9789264279919-6-en.

References

1. Babich V., Podder'ogin A. (2011), Opodatkuvannja pributku pidpriemstv: finansovi ta oblikovi aspekti, Buhgalters'kij oblik і audit, №. 2, -pp.3- 10;

2. Borovik P., Nikitchenko K. (2013), Suchasni problemi spravljannja podatku na pributok pidpriemstv, Ekonomichnij visnik Donbasu, № 2, pp. 96-100, http://nbuv.gov.ua/UJRN/ ecvd_2013_2_17;

3. Bjudzhet Ukra'ini 2013: statistichnij zbirnik, Ministerstvo finansiv Ukra'ini, file:///C:/Users/6145~l/AppData/Local/Temp/ Rar$DIa0.863/Budget%20of%20Ukraine%202013.pdf;

4. Bjudzhet Ukra'ini 2016: statistichnij zbirnik, Ministerstvo finansiv Ukra'ini, https://dostup.pravda.com.ua/request/28002/ response/53984/attach/2/Budget%20of%20Ukraine%202016. pdf;

5. Varnalij Z., Serebrjans'kij D. (2010), Vpliv opodatkuvannja pributku na ekonomichnij rozvitok Ukra'ini, Ekonomika Ukra'ini, № 5, pp. 55-70;

6. Dijal'nist' sub'ektiv velikogo, seredn'ogo, malogo ta mikropidpriemnictva: statistichnij zbirnik 2016, Derzhavna sluzhba statistiki Ukra'ini, http://www.ukrstat.gov.ua/;

7. Dubovik O., Genna L. (2015), Realizacija reguljujucho'i funkcii podatku na pributok v Ukra'ini, Naukovij visnik Odes'kogo nacional'nogo ekonomichnogo universitetu, № 3, pp. 65-77, http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nv_2015_3_8;

8. Zvitnist' pro vikonannja bjudzhetiv 2011-2017 rr., Derzhavna kaznachejs'ka sluzhba Ukra'ini, http://www.treasury. gov.ua/main/uk/doccatalog/list?currDir=146477;

9. Kasperovich Ju. Strategichni prioriteti i zavdannja podatkovoi reformi v Ukra'ini, http://www.niss.gov.ua/content/ articles/files/podatkova_ref-21822.pdf;

10. Krisovatij A. (2004), Pragmatizm stravljannja podatkiv na dohodi ta pributki, Naukovi zapiski Ternopil's'kogo derzhavnogo pedagogichnogo universitetu im. V. Gnatjuka. Serija: Ekonomika, № 16, pp.129-140;

11. Londar S., Mel'nikova L. (2012), Seredn'ostrokove prognozuvannja dohodiv bjudzhetu: nadhodzhennja podatku na pributok pidpriemstv, Finansi Ukra'ini, № 1, pp. 28-40;

12. Medins'ka T., Korzun R. (2012), Podatok na pributok pidpriemstv u konteksti reformuvannja podatkovogo zakonodavstva Ukra'ini, Naukovij visnik NLTU Ukra'ini, № 22.1, pp. 308-313, http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnltu_2012_22;

13. Podatkovij kodeks Ukra'ini vid 02 grudnja 2010 № 2755- VI, Verhovna Rada Ukra'ini, http://zakon5.rada.gov.ua/laws/ show/2755-17/page;

14. Rimars'ka R. (2015), Podatkovi vazheli makroekonomichnoi stabilizaciп u kraпnah Baltii, Finansi Ukra'ini, № 1, pp. 87-97;

15. Finansovi rezul'tati dijal'nosti velikih ta serednih pidpriemstv za sichen'-veresen' 2017 roku: ekspres-vipusk, Derzhavna sluzhba statistiki Ukra'ini, http://www.ukrstat.gov. ua/;

16. Homutenko A., Bzova Ju., Prognozuvannja obsjagu nadhodzhen' podatku na pributok pidpriemstv do derzhavnogo bjudzhetu Ukra'ini metodom koreljacijno-regresijnogo analizu, https://elibrary.ru/download/elibrary_29993046_65402352.pdf;

17. Shvabij K., Serebrjans'kij D. (2007), Investicijni stimuli v mehanizmi opodatkuvannja pributku pidpriemstv v Ukra'ini, Ekonomika Ukra'ini, № 7, pp. 54-62;

18. Shmichkova I. (2014), Opodatkuvannja pributku pidpriemstv: analiz zastosuvannja v Ukra'ini, Biznesinform, № 9, pp. 278-275;

19. Tax Policy Reforms 2017 OECD and Selected Partner Economies, Organisation for Economic Cooperation and Development, OECD, https://www. oecd-ilibrary.org/taxation/tax-policy-reforms-2017/ tax-policy-reforms-in-2016_9789264279919-6-en.

Размещено на Allbest.ru