Податковий комплаєнс як один із факторів ефективного усунення податкових ризиків

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Університет державної фіскальної служби України

Податковий комплаєнс як один із факторів ефективного усунення податкових ризиків

Ах complaints as one of the factors of effective tax risk removal

Стріяшко Г.М., кандидат юридичних наук,

Барановська В.В., студентка

Дорошенко Ю.І., студентка

Динамічність вітчизняного законодавства та значний тиск регулюючих та контролюючих органів створюють необхідність впровадження системи регуляторного комплаєнсу, що дозволить забезпечити відповідність регуляторним вимогам, що ставляться перед підприємствами усіх типів та форм власності. Податкові ризики є одним із негативних факторів, які впливають на податкову безпеку та фінансову безпеку України взагалі. Отже, необхідно проводити реформування податкової системи відповідно до обраних теоретичних засад її побудови, а саме: належно виконувати принципи, що регулюють відносини у сфері оподаткування; підтримувати фіскальну спрямованість податкової системи на стале економічне зростання; удосконалювати організацію операційної діяльності податкових департаментів, внутрішнього контролю та процесу збору даних; перехід від каральної до стимулюючої функції у сфері оподаткування.

На сучасному етапі дослідження управління податковими ризиками, як нова парадигма розбудови вітчизняної, і доцільно буде зазначити, що це досить новий процес для податкової системи. У зв'язку з цим найгострішою необхідністю постає подолання застарілих стереотипів мислення і догм та заміни їх, відповідно, на основі нової теоретичної бази і створення прогресивних наукових концепцій. Для держави, яка стала на шлях реформування своєї податкової системи, першочерговим завданням повинен бути чіткий вибір моделі управління нею. Нами наведено необхідність системного підходу до управління податковими ризиками. Визначено соціально-економічний зміст системи управління податковими ризиками, її об'єкт та суб'єкти. Розглянуто елементи та основні етапи системи управління податковими ризиками, виділено її зовнішні та внутрішні фактори. Сформовано етапи розробки методів мінімізації та попередження податкових ризиків, але немає єдиного підходу щодо вирішення цього питання. У статті досліджено сутність податкового ризику як найбільш вагомого в структурі фінансових ризиків підприємства. Досліджено підходи до класифікації податкових ризиків. Проаналізовано систему управління податковими ризиками та визначено шляхи їх мінімізації. Представлено концепцію, яка дасть змогу усунути наявні ризики, а також зможе забезпечити недопущення настання несприятливих наслідків для усіх суб'єктів господарювання.

Ключові слова: податковий ризик, податкове планування, податкове навантаження, шляхи мінімізації ризиків.

The dynamic nature of domestic legislation and the considerable pressure of regulators and regulators create the need to introduce a regulatory compliance system that will ensure compliance with regulatory requirements for businesses of all types and forms of ownership. Tax risks are one of the negative factors affecting the tax security and financial security of Ukraine in general, it is necessary to reform the tax system in accordance with the selected theoretical principles of its construction, namely: to respect the principles governing relations in the field of taxation; support the fiscal focus of the tax system on sustainable economic growth; improve the organization of tax departments' operational activities, internal controls and data collection processes; the transition from a punitive to a stimulating function in the field of taxation.

At the present stage of the study of tax risk management as a new paradigm of domestic development and it is appropriate to note that this is a fairly new process for the tax system. In view of this, the most urgent need is to overcome the outdated stereotypes of thinking and dogma and to replace them accordingly, based on a new theoretical framework and the creation of progressive scientific concepts. For a country embarking on a reform of its tax system, a clear choice of governance model should be a top priority. We outline the need for a systematic approach to tax risk management. The socio-economic content of the tax risk management system, its object and subjects is determined. The elements and main stages of the tax risk management system are considered, its external and internal factors are highlighted. The stages of development of methods of minimization and prevention of tax risks have been formed, but there is no single approach to solving this issue. The article examines the nature of tax risk as the most important in the structure of financial risks of an enterprise. Approaches to the classification of tax risks are explored. The system of tax risk management is analyzed and ways of minimization are determined. It presents a concept that will eliminate the risks involved and also ensure that no adverse effects can occur for all businesses.

Key words: tax risk, tax planning, tax burden, ways to minimize risks.

Постановка проблеми

Податкова безпека держави є одним з найважливіших складників фінансової безпеки. Податки виступають не тільки головним джерелом фінансових ресурсів держави, а й інструментом впливу на економічні і соціальні процеси. Отже, забезпечення податкового складника безпеки держави - це об'єктивна реальність сьогоднішнього дня не тільки для України, але й для всіх тих країн світу, які обрали модель будови соціально орієнтованої ринкової економіки. Проте є значна кількість факторів- ризиків та інших деструктивних обставин, які можуть негативно вплинути на стабільність податкової системи.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питанню податкових ризиків, їх ознак, класифікації, а також шляхів їх мінімізації приділили увагу багато науковців, а саме: В. Безкровний, М.І. Виклюк, В.П. Вишневський, О.Д. Вовчак, А.Г. Загородній, Т.А. Козенкова, К.В. Коліс- ніченко, І.А. Майбурова, О. Мисник, А.М. Соколовська, ГК. Яловий.

Формулювання цілей статті

податковий комплаєнс фінансова безпека

Питання податкового комплаєнсу як одного з ефективних методів усунення несприятливих факторів у сфері фінансової безпеки України ще досі залишається не розкритим. Тому варто проаналізувати концепцію, яка б дала змогу ефективно усунути наявні ризики, а також змогла б забезпечити недопущення настання несприятливих наслідків для усіх суб'єктів господарювання.

Виклад основного матеріалу

Доцільно зазначити, що податковий ризик притаманний як державі, так і окремим платникам. З погляду держави в особі її уповноважених органів - це ймовірність недоотримати податки в бюджет через використання платниками податків методів мінімізації (оптимізації) оподаткування, можливих через ті чи інші недоліки в податковому законодавстві, також неефективне адміністрування податків, зміни податкової системи та зовнішнього оточення, існування податкової корупції, низький рівень податкової культури, трансформаційні процеси, надмірні витрати на утримання державного податкового апарату, зростання податкового боргу, нераціональне використання податків, порушення податкового законодавства та інші. Все це означає теоретичну вірогідність невиконання індикативних показників податкових надходжень до бюджетів усіх рівнів. Податковий ризик з погляду платника податків - це ймовірність донарахування йому податків (зборів), пені й штрафів у процесі податкової перевірки через розбіжності, що виникли між даними платника податків і податківців у трактуванні податкового законодавства. Це своєю чергою може спричинити такі наслідки: зростання податкового тягаря для господарюючого суб'єкта; нерівномірний та необгрунтований розподіл податкового тягаря між суб'єктами господарювання; висока частка господарюючих суб'єктів функціонують у тіні; відтік національного капіталу в економіку зарубіжних країн; надмірне втручання в господарську діяльність підприємств контролюючих державних органів [1].

На думку К.В. Колісніченко, податковий ризик держави виникає через ймовірність недотримання податкових надходжень порівняно з плановими показниками [2, с. 325].

Як влучно вказують В.В. Вітлінський та О.М. Тимченко, на цьому етапі розвитку податкової системи України налічується понад 500 податкових ризиків, виокремлених у процесі автоматизованої роботи [3, с. 133]. Значна кількість ризиків у сфері оподаткування суттєво ускладнює виділення класифікаційних ознак для їх групування. Так, ті ж В.В. Вітлінський та О.М. Тимченко пропонують розподіляли податкові ризики держави на ризики економічної кризи, планування та прогнозування податків, ризик податкової політики, порушення законодавства, уникнення оподаткування, ризик адміністрування [3, с. 135]. На нашу думку, через значну розгалуженість системи податкових ризиків держави доцільно аналізувати їх класифікацію, спираючись на основний критерій - наявність можливостей для управління ризиком з боку Державної фіскальної служби України (ДФСУ).

В Україні ризикоорієнтована система адміністрування податків почала діяти з моменту поділу платників на групи ризику та врахування ризиковості платника під час планування перевірок контролюючими органами. Відповідно до Методичних рекомендацій щодо складання плану-графіку планових перевірок суб'єктів господарювання (затверджено наказом ДПСУ від 27.06.2012 № 553) [4] платників поділено на три групи: високого, середнього та незначного ступеня ризику. Такий поділ використовують як для юридичних, так і для фізичних осіб.

Деякі науковці для суб'єктів господарювання визначають 5 областей податкового ризику:

1. Відносно безризикова область - підприємство дотримується вимог законодавства, нараховує і сплачує податки в повному обсязі. За такої умови податковий ризик підприємства зводиться до мінімуму. При цьому для підприємства важливо отримувати розрахунковий прибуток так, щоб податкове навантаження не заважало розвитку бізнесу.

2. Область мінімального ризику - підприємство допускає неточності в розрахунку бази оподаткування, несвоєчасно подає податкову звітність та сплачує нараховану суму податків, що призводить до витрачання частини прибутку на сплату штрафних санкцій.

3. Область підвищеного ризику - за умови порушення договірної дисципліни чи податкового законодавства підприємство спрямує значну частину прибутку на покриття втрат та штрафних санкцій.

4. Область критичного ризику - з метою мінімізації розміру податкових платежів підприємство порушує податкове законодавство і, як наслідок, розмір фінансових санкцій перевищує суму податків, нарахованих згідно з законодавством. В результаті суб'єкт господарювання направляє фінансові ресурси на покриття фінансових санкцій, що призводить до скорочення обсягів діяльності.

5. Область неприпустимого (катастрофічного) ризику - нараховані штрафні санкції призводять до вилучення із обороту коштів, що може призвести до банкрутства суб'єкта господарювання. За таких умов може виникати ризик карного переслідування.

Інститут податкового комплаєнсу можна розглядати з точки зору двох позицій: як право відповідних суб'єктів або як їх обов'язок. З огляду податкового комплаєнсу як «права» можемо зазначити, що мається на увазі можливість його використання платником податків на свій розсуд і в тих масштабах, які вигідні саме цьому конкретному суб'єкту, але за умови дотримання встановлених законом меж. З боку податкових органів в цьому випадку повинна бути надана підтримка підприємцю, розроблений масив засобів забезпечення належної та повноцінної реалізації належного йому права, гарантований захист від його порушення з боку інших суб'єктів, з виробленням дієвих методів запобігання і припинення подібних дій. Між платником податку і податковим органом повинні бути сформовані відносини партнерства і сприяння, коли одна сторона не прагне якось обдурити і перехитрити, а інша не тяжіє, незважаючи на своє владне становище.

Як приклад, що ілюструє можливість співпраці двох сторін і «горизонталізаціі» взаємин між ними, можна розглянути податковий моніторинг, в рамках якого платник податків організовує повний онлайн-доступ до податкової і бухгалтерської документації, а податкові органи на основі отриманих документів і роз'яснень проводять моніторинг фінансово-господарської діяльності суб'єкта в режимі реального часу. Така взаємодія має будуватися на принципах прозорості та довіри, оскільки «відкривається» вся інформація.

На міжнародному рівні концепція «розширеної взаємодії» або “Horizontal Monitoring” Комітету ОЕСР з податкових питань, яка в українській законодавчій практиці була сприйнята під назвою податкового моніторингу, передбачає перехід від вертикального контролю, тобто періодичного подання податкової звітності податковим органам і походять із цих актів управління до практики попередження та профілактики скоєння правопорушень платниками податків. Особливо значущим аспектом в міжнародному досвіді застосування режиму податкового моніторингу є використання органами податкового контролю даних, отриманих у процесі функціонування системи внутрішнього податкового контролю в компанії, а також результатів роботи залучених аудиторів і консультантів під час оцінки поданої податкової звітності на предмет її достовірності. Довіра до цих даних забезпечується, зокрема, і тим, що стандарти в області оцінки діяльності зовнішніх фахівців досить високі, а вимоги, що пред'являються до податкової та бухгалтерської звітності, - жорсткі [4, с. 70].

Однак, «спускаючись» на мікрорівень, не представляється можливим говорити про те, що організація системи внутрішнього податкового контролю в компанії, коли документообіг здійснюється належним чином, а можливість настання податкових ризиків скорочується або виключається зовсім, є обов'язком. Одна справа - притягати до відповідальності недобросовісних платників податків за невиконання покладених на них обов'язків, наприклад, зі сплати податків, надання достовірної звітності, і зовсім інше - накладати санкції за небажання підприємця опти- мізувати свій бізнес таким чином, щоб скоротити витрати на виконання вимог податкового закону шляхом впровадження комплаєнс-функцій і механізмів.

Якщо ж піти від зворотного і визнати податковий комп- лаєнс на мікрорівні обов'язком, то тоді неминучою стає ситуація протистояння між платником податків і податковим органом. Посилення механізмів контролю розглядати як найбільш дієвий спосіб досягнення належного виконання законодавчих установок [5, с. 3].

Тобто, оскільки еволюція і збільшення комплаєнсу в сфері оподаткування є основоположною метою функціонування податкового адміністрування, а досягнення цілей і завдань податкової системи загалом можливо лише в ситуації всеосяжного дотримання законодавства всіма учасниками податкових правовідносин, то покладати обов'язки з організації системи податкового комплаєнсу на податковий орган як суб'єкт адміністрування є обґрунтованим і дозволяє говорити про те, що податковий комплаєнс на макрорівні є обов'язком.

Аналізуючи ж комплаєнс у сфері оподаткування через призму моральної норми, слід пам'ятати про те, що право і мораль знаходяться в тісному взаємозв'язку, визначаючи і доповнюючи один одного. Так, мораль, охоплюючи ширшу сферу суспільних відносин, ніж право, і будучи його предтечею, формує найбільш загальні базисні уявлення індивіда про добро і зло, загальнолюдських цінностях, служить фундаментом суспільного порядку і розвитку права. Своєю чергою держава, використовуючи правові механізми, ґрунтуючись на вже існуючих у суспільстві моральних поглядах і переконаннях, впливає на свідомість громадян з метою розвитку норм моралі в сучасному контексті, формує особисту переконаність, звички, виробляє стереотип моральної поведінки і моральні норми.

Проте можемо зазначити, що примусових заходів недостатньо для формування системи податкового комплаєнса, в сучасних умовах виконання закону «з-під палки», винятково зі страху відповідальності не може бути розцінено як ефективну стратегію. Навпаки, значну роль відіграє правильно побудована взаємодія, вплив на такі складники категорії податкового комплаєнсу, як податковий менталітет, податкова мораль, культура, що врешті решт дозволить правосвідомості громадян дійти до такого рівня, коли податковий комплаєнс буде сприйматися як моральна норма. У ситуації, коли платники податків усвідомлюють всі плюси і блага від надання їм права на побудову системи податкового комплаєнсу, активно його використовують, коли взаємодія з податковими органами будується на основі довірчих відносин, готовності до сприяння і співпраці, прагнення до мінімінімізації примусового втручання в здійснювану особою діяльність і згортання практики повсюдного застосування санкцій, - тоді зловживання наданим правом буде засуджуватися суспільством, критерієм оцінки будуть моральні переконання.

Так, наявність прогалини в податковому законі не повинно бути приводом для пошуку способів обходу його вимог, а застосування принципу «все, що не заборонено законом - дозволено» не повинно ставати девізом життя. Такі моральні категорії, як справедливість, обов'язок, відповідальність, совість, проникаючи в правосвідомість людини, повинні керувати нею, спрямовувати та коректувати її поведінку [6].

Висновки і перспективи подальших досліджень

Підсумовуючи всі проаналізовані аспекти, можемо зробити висновки, що податкові ризики держави - складна економічна категорія, що містить в тому числі ризики, ефективне управління якими з боку контролюючих органів ускладнено. Уникнення або усунення податкових ризиків потребує формування та застосування виваженої податкової політики і запровадження дієвих заходів щодо зменшення їх негативного впливу, що дасть змогу максимізувати прибуток чи мінімізувати збитки у разі їх виникнення. З метою підвищення ефективності управління податковими ризиками, в тому числі операційними, ризиками порушення законодавства у сфері оподаткування та організаційно-управлінськими ризиками, необхідно розробити єдину методику контролю щодо оцінки податкових ризиків, тобто податковий комплаєнс, який би дав змогу налагодити співпрацю між податковими органами та платниками податків, що в свою чергу дозволило б усунути як податкові ризики держави, так і можливі податкові ризики для платників податків.

Перехід до «партнерської» моделі податкового адміністрування, поступове і послідовне «виховання» платника податків як суб'єкта, що сприймає себе як частину єдиного цілого, що усвідомлює свою відповідальність перед суспільством, що засвоїв ідею необхідності і виправданості дотримання законодавства і побачив результати такої поведінки - все це дозволить в кінці тривалого шляху прийти до сприйняття податкового комплаєнсу як невіддільної частини податкової сфери.

Список використаних джерел

1. Виклюк М.І. Податкова безпека: дуалістичність економічної природи трактування змісту основних характеристик. Інноваційна економіка. 2013. № 5. С. 242-246.

2. Колісніченко К.В. Основні характеристики податкових ризиків. Прикарпатський національний університет імені Василя Стефа- ника. URL: www.pu.if.ua.

3. Вітлінський В.В., Тимченко О.М. Джерела і види податкових ризиків, їх взаємозв'язок. Фінанси України. 2007. № 3. С. 132-139.

4. Євтушенко Н.О. Податкові ризики та система управління ними. Науковий журнал «Вестник Днепропетровского университета. Серия: «Менеджмент инноваций». Дніпропетровськ: ДНУ ім. О. Гончара. 2016. № 6. Т 24. С. 68-77.

5. Лісовий Г.О. Податкова безпека України: загрози та ризики. Форум права. №1. 2016. С. 162-168. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ FP_index.

6. Цимбалюк І.О. Податкова безпека в системі фінансової безпеки держави. Стратегічне управління національним економічним розвитком: монографія: в 2 т. / ред. О.В. Кендюхова. Донецьк: ДВНЗ «ДонНТУ», 2013. Т. 2. С. 13-23.

Размещено на Allbest.ru