Порівняльний аналіз статусу податкового резидента в законодавстві України та Грецької Республіки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний економічний університет

імені Вадима Гетьмана

Порівняльний аналіз статусу податкового резидента в законодавстві України та грецької республіки

Коссе Д.Д., кандидат юридичних наук (PhD), доцент

Анотація

У статі розглянуті питання комплексного правового підходу щодо питання визначення статусу податкового резидента країни на прикладі України та Грецької Республіки в контексті міжнародного оподаткування. Зроблено порівняльний аналіз критеріїв визначення такого статусу відповідно до національних законодавств Грецької Республіки та України, Конвенції між Урядом України і Урядом Грецької Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і на майно. Проведено порівняльний аналіз питань, що виникають у зв'язку із наявністю різних рівнів правового регулювання в тому числі щодо можливостей та юридичної відповідальності наявності такого статусу в міжнародних правових актах та в національному законодавстві.

Визначено питання процесуального регулювання та можливостей щодо встановлення та визначення правового статусу податкового резидента відповідно до законодавства обох країн. Можливості реалізації такого податкового статусу з точки зору впливу на остаточне місце виплати та адміністрування податків, тенденції що виявляються в міжнародному оподаткуванні. Розглянуто питання щодо існуючих особливостей що є чинними в країнах Європейського Союзу, в тому числі в Грецькій Республіці та не в повному обсязі реалізовані в Україні.

Проведено порівняльний аналіз щодо виявлення та використання податкової інформації між контролюючими органами за запитом та в режимі автоматичного обміну за стандартами CRS та договору FATCA. Визначено ряд правових проблем в сфері отримання, обробки та застосування податкової інформації та процедур обміну такою інформацією, а також важливість їх вирішення на рівні національного законодавства за для впровадження кращих практик податкових взаємодій між контролюючими органами держав.

Проведено правовий аналіз можливостей імплементації міжнародного податкового досвіду з цього приводу до українського законодавства, та аналіз Європейських норм, на прикладі Грецької Республіки.

Ключові слова: податковий резидент, адміністрування податків, автоматичний обмін інформацією за стандартом CRS, правовий режим оподаткування доходів фізичних осіб, Foreign Account Tax Compliance Act.

Abstract

COMPARATIVE ANALYSIS OF THE STATUS OF A TAX RESIDENT IN THE LEGISLATION OF UKRAINE AND THE HELLENIC REPUBLIC

The article deals with the issues of an integrated legal approach to the issue of determining the status of a tax resident of the country on the example of Ukraine and Greece in the context of international taxation. A comparative analysis of the criteria for determining such a status in accordance with the national legislation of the Hellenic Republic and Ukraine, the Convention between the Government of Ukraine and the Government of the Hellenic Republic on the avoidance of double taxation and the prevention of tax evasion with respect to taxes on income and property has been carried out. A comparative analysis of the issues that arise in connection with the application of various levels of legal regulation of the possibilities and legal responsibility of the presence of such a status in international legal acts and in national legislation is carried out. The issues of procedural regulation of the possibilities for establishing and determining the legal status of a tax resident in accordance with the legislation of both countries have been determined. The possibilities of realizing this status in terms of the impact on the final place of payment and administration of taxes, trends manifested in international taxation. The features of the existence in the current legislation of the countries of the European Union, including in the Hellenic Republic and not yet fully valid in Ukraine, are considered. A comparative analysis of the identification and use of tax information between regulatory authorities on request and in the automatic exchange mode according to the CRS standards and the FATCA agreement was carried out. A number of legal problems in the field of obtaining, processing and applying tax information and procedures for exchanging it, as well as the need for their solution at the level of national legislation to introduce the best practices of tax interactions between regulatory authorities of states, have been identified. A legal analysis of the possibilities of implementing international tax experience in this context into Ukrainian legislation, and an analysis of European norms on the example of the Hellenic Republic.

Keywords: tax resident, tax administration, automatic exchange of information according to the CRS standard, legal regime of personal income taxation, Foreign Account Tax Compliance Act.

Постановка проблеми

Розвиток глобальних економічних відносин, інтеграція України до міжнародного економічного середовища ставлять перед будь-якою країною питання щодо правового регулювання, можливого контролю за активним транскордонним рухом інвестицій та капіталу, іноді і товару, а також за рухом людського потенціалу, фактично трудовою міграцією. Це питання постає все більш актуальним, коли держави та місцеві громади хочуть бачити більше доходів до своїх бюджетів, більше сплати податків на своїй території, більше інвестицій на своїй території.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Важливі питання досліджуваної проблеми розглядалися в працях вітчизняних учених, зокрема, М.П. Кучерявенко, К. Бланкарта, Л.К. Воронової, Ю.Г. Демян- чук, РЛ. Дорнберг, І.В. Педь, І.Я. Олендер, А.В.Аронов, Т.А.Крушельницька, К.В.Кузн- єцов, П.О. Селезень та ін. Водночас, не применшуючи значення цих та багатьох інших досліджень, зазначимо, що їх дослідження в більшості відображають загальні тенденції, правові проблеми та питання щодо оподаткування в цілому. При цьому значна увага науковців приділялася дослідженню міжнародних податкових договорів, конвенцій, особливо з питань уникнення подвійного оподаткування. Водночас можна зазначити, що така правова проблема, яка все більше стає актуальною як місце сплати податків, податкове резиденство фізичних осіб, обмін податковою інформацією щодо фізичних осіб між контролюючими органами різних держав на сьогодні залишається не достатньо дослідженою.

Правове забезпечення ефективного правового забезпечення питань місця сплати податків фізичними особами громадянами тієї чи іншої країни, отримання контролюючими органами достатньої податкової інформації щодо доходів таких фізичних осіб за межами країни податкового резиденства, правильне та ефективне використання контролюючими органами цієї інформації дасть можливість запропонувати шляхи та способи вдосконалення існуючих механізмів в Україні, що, у свою чергу, дасть змогу ефективніше адмініструвати податки та боротися з незаконними податковими ухиленнями, відкриє додаткові джерела для наповнення бюджету та справить позитивний вплив на імідж контролюючих органів України.

Формулювання мети статті

Стаття має мету визначити можливості та процедури встановлення правового статусу податкового резидента в системі міжнародного оподаткування. Також автор спробує відобразити існуючі правові проблеми в сфері визначення податкового статусу платника податків, місця сплати податків, процедури визначення податкового резиденства в контексті порівняння існуючих концепція в Україні та Грецькій Республіці. Виявити та обґрунтувати необхідність комплексного правового підходу (поза межами однієї галузі законодавства) до проблеми визначення податкового резидента фізичної особи, виявлення інформації щодо доходів та майна що є об'єктом оподаткування в Україні, та здійснити аналіз міжнародного законодавства та законодавства Європейського Союзу в цьому контексті.

Виклад основного матеріалу

Поняття податкового резиденства вже постає як на рівні держав - податковий резидент країни, так і на місцевому рівні в умовах все більшої децентралізації управління в світі та всебічному збільшенню значення міст як місць проживання, роботи, дозвілля. Саме в цьому контексті всі починають розуміти більше значення поняття податкового ре- зиденства ніж резиденства політичного, в частині статусу як громадянина країни, у якого є виборчі права тощо. Для державних органів і органів місцевого самоврядування більш важливим стає питання де і кому повинні сплачуватися податки за для збільшення дохідної частини бюджету, а значить і для більших можливостей.

На міждержавному рівні ці питання нібито врегульовані правовим режимом міжнародного подвійного оподаткування, та його усуненням, але ж не вирішує питання зі сплатою податків в державі громадянства. Більш того в залежності від способів усунення міжнародного подвійного оподаткування виникають і негативні явища, такі я порушення принципів однократності оподаткування.

Більш того, правовий статус податкового резиденства все більше застосовується в практиці встановлення економічних відносин в процесі глобальних процесів міграції трудового населення та інвестицій, руху капіталу. Зрозуміло що цей статус визначається відповідно до податкового законодавства кожної країни. Розглянемо розуміння цього статусу на прикладі України та держави члена Європейського Союзу - Грецької респу- бліки.[3]

Значення цього статусу використовується в двох основних напрямках, але не виключно. Це процедурні питання щодо взаємодії держави і його органів та представників із фізичною особою, та безпосередньо можливості застосування норм матеріального податкового права в частині оподаткування (визначені об'єкти, нарахування бази оподаткування тощо). В нашому випадку досліджуватися будуть виключно процедурні питання, питання правового статусу податкового резидента та його визначення, питання щодо об'єктів та бази оподаткування будуть розглянуті в окремому наступному дослідженні.

Так, щодо процесуальних норм, то одним із основних питань є визначення можливостей адміністрування податків платника податку, а саме де основне місце оподаткування його різних доходів. В нашому прикладі, здійснюється це на підставі нормативних актів Європейського Союзу та Конвенції між Урядом України і Урядом Грецької Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і на майно. Щодо нормативних актів Європейського Союзу, то до них можливо віднести в цьому контексті Конвенцію про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах, Директиву Ради ЄС 2011/16/ EU від 15.02.2011 року «Про адміністративне співробітництво в галузі оподаткування» та Директиву Європейського Парламенту та Ради ЄС 2005/60/EU від 26.10.2005 року «Про запобігання використанню фінансової системи з метою відмивання коштів та фінансування тероризму». Всі ці документи є чинними на території Європейського Союзу і в тому числі Греції та Україні.[1]

Відповідно до вищезазначених міжнародних нормативних актів визначаються такі поняття як національна особа це фізичні особи, що мають громадянство договірної держави в нашому випадку або Греції або України. Також окремим питанням постає поняття резиденту. Так відповідно до статті 4 Конвенції між Урядом України і Урядом Грецької Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і на майно це будь-яка особа, яка за законодавством цієї Держави підлягає оподаткуванню в ній на підставі постійного місця проживання, постійного місця перебування, місця реєстрації або іншого аналогічного критерію. Але цей термін не включає будь- яку особу, яка підлягає оподаткуванню в цій Державі, тільки на підставі одержання доходів з джерел в цій Державі або стосовно майна, що в ній знаходиться.

У разі якщо відповідно до положень вищезазначеною статті Конвенції фізична особа є резидентом обох Договірних Держав, її статус визначається таким чином:

вона вважається резидентом Договірної Держави, де вона має у своєму розпорядженні постійне житло; якщо вона має у своєму розпорядженні постійне житло в обох Договірних Державах, вона вважається резидентом Договірної Держави, в якій вона має більш тісні особисті й економічні зв'язки (центр життєвих інтересів);

якщо Договірна Держава, в якій вона має центр життєвих інтересів, не може бути визначена або коли вона не має постійного житла у своєму розпорядженні в жодній з Договірних Держав, вона вважається резидентом Договірної Держави, де вона звичайно проживає;

якщо вона звичайно проживає в обох Договірних Державах або коли вона звичайно не проживає в жодній з них, вона вважається резидентом Договірної Держави, національною особою якої вона є, тобто громадянином країни якої вона є; процесуальний податковий резидент адміністрування

якщо вона є національною особою обох Договірних Держав або якщо вона не є національною особою жодної з них, компетентні органи Договірних Держав вирішують питання за взаємною згодою.

Крім того, Конвенція між Урядом України і Урядом Грецької Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і на майно, визначає основні принципи усунення подвійного оподаткування в обох країнах, в частині що стосуються усунення подвійного оподаткування стосовно податків, сплачених на території за межами України (які не будуть суперечити головним принципам цього документу), на грецький податок, що сплачується за законодавством Грецької Республіки та відповідно до цієї Конвенції прямо або шляхом вирахування з прибутку, доходу або майна з джерел у Греції, буде робитися знижка у вигляді кредиту проти будь-якого українського податку, обчислюваного стосовно того ж прибутку, доходу або майна, стосовно яких обчислюється грецький податок.

З урахуванням положень законодавства Грецької Республіки, що стосуються усунення подвійного оподаткування стосовно податків, сплачених на території за межами Грецької Республіки (які не будуть суперечити головним принципам вищезазначеного документу), на український податок, що сплачується за законодавством України та відповідно до цієї Конвенції прямо або шляхом вирахування з прибутку, доходу або майна з джерел в Україні, буде робитись знижка у вигляді кредиту проти грецького податку, обчислюваного стосовно того ж прибутку, доходу або майна, стосовно яких обчислюється український податок.

Якщо резидент Греції одержує дохід, який відповідно до положень статті 7 або статті 14 Конвенції може оподатковуватись податком в Україні, але згідно з законодавством України в ній надається звільнення від податків, на які поширюється Конвенція, то такий дохід не буде оподатковуватися в Греції.[4]

Слід розуміти, що відповідно до статі 9 Конституції України, міжнародно-правові документи, згоду на які дала (ратифікувала) Україна стають національним законодавством України, хоча і маю більш високий статус порівняно із національним законодавством.

Відповідно до Податкового кодексу України, фізична особа - податковий резидент - це фізична особа, яка має місце проживання в Україні. Хоча для цього поняття все більше і більше постає запитань, як його визначати? [5] За місцем фактичного проживання, за місцем реєстрації, за місцем де навчаються діти, за місцем де є робота (основна, а може у якості консультанта, надавача професіональних послуг, фрілансера) або за центром життєвих інтересів.

Існує ряд особливостей щодо визначення цього статусу в Україні. Так, наприклад, у разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні. Якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв'язки (центр життєвих інтересів) в Україні.[6] У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від'їзду) протягом періоду або періодів податкового року.

Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів сім'ї такої особи або її реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності. Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення цього підпункту, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.

Якщо всупереч закону фізична особа - громадянин України має також громадянство іншої країни, то з метою оподаткування цим податком така особа вважається громадянином України, який не має права на залік податків, сплачених за кордоном, передбаченого ПКУ або нормами міжнародних угод України.

Таким чином, фактично чинне українське законодавство встановлює декілька критеріїв визначення статусу, але процедури - як це визначається, який саме орган це визначає, на підставі якої інформації визначається не встановлено. Можна розглянути дуже поширений приклад і не знайти відповідь. Так, наприклад, фізична особа громадянин України, має сім'ю в Україні, одна дитина проживає в Греції разом із татом і навчається в середній школі Греції, а тато працює віддалено в сфері IT (фрілансером) і отримує дохід від компанії із Сінгапуру, а друга дитина з матір'ю живе в Україні. Доходи надходять на розрахунковий рахунок в Греції, а за допомогою кредитної картки в Грецькому банку (або apple pay) дружина розраховується в Україні. Питання які тут виникають - як українські контролюючі органи узнають що є дохід у такого тата? Чи буде такий тато взагалі десь (в Україні чи Греції) сплачувати податки?

Більш того, поки в Україні невисоке оподаткування доходів фізичних осіб порівняно з Грецькою Республікою, резидент України буде хотіти оподатковуватися в Україні та бути податковим резидентом України, а у разі коли це зміниться, визначення такого статусу буде визначатися скоріш всього судами, і питання якими Грецькими чи Українськими? В контексті податкового кодексу України цій конкретній ситуації батьку потрібно просто буде зареєструватися фізичною особою підприємцем та вносити доходи як доходи від підприємницької діяльності у визначеному обсязі и сплачувати єдиний податок.[7] На підставі існування фізичної особи - підприємця він буде визначатися як податковий резидент України. І сплачувати в рази менше податків ніж в Європі. Виключенням будуть лише доходи отримані саме в Європі, але ж знову в цьому випадку будуть застосовуватися угоди про усунення подвійного оподаткування, на прикладі Греції це Конвенція між Урядом України і Урядом Грецької Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і на майно.

Питання буде залишатися лише в тому, як контролюючі органи України взагалі узнають, що у такого тата - фізичної особи є дохід. В міжнародній практиці це визначається просто за допомогою автоматичного обміну податковою інформацією за стандартом CRS (Common Reporting Standard - Єдиний стандарт з обміну податковою інформацією), у разі якщо країна приєдналася до такого стандарту. Вже більше 100 країн приєдналися. Європейські держави, в тому числі Греція його здійснює, а Україна ще поки ні. Це питання буде розглянуто окремо нижче в цьому дослідженні.

Відповідно до податкового кодексу України довідка про податкове резиденство надається безпосередньо заявнику або представнику за довіреністю із визначенням країни до якої надається протягом 5 робочих днів. Після її отримання необхідно звернутися до органів юстиції для здійснення апостилю. В цьому випадку документ фактично стає міжнародним в більшості країн і відповідно до нього вже здійснюється оподаткування його власника враховуючі вимоги угод про усунення подвійного оподаткування, інших міжнародних процедур щодо оподаткування та отримання податкової інформації.

В Греції правовий статус податкового резидента визначається двома основними нормативними актами в сфері оподаткування. Це Грецький кодекс про податкові процедури (GCTP) та Грецький кодекс про доходи (GITC). Відповідно до цих нормативно-правових актів податковий резидент Греції це фізична особа, економічні інтереси якої зосереджені в Греції (тут його бізнес, інвестиції, робота, інші основні джерела прибутків), або фізична особа працює в Греції та отримує дохід із джерела в Грецькій республіці, або проводить в Греції не менше 185 днів в календарному році, тут його основне місце проживання і сім'я (центр життєвих інтересів). Але за умови, що надання місця проживання не здійснено на умовах при яких фізичні особі забороняється працювати на території Грецької Республіки або засновувати бізнес (міграційне законодавство в частині надання візи D для забезпечених осіб та надання тимчасової можливості життя в зв'язку із купівлею нерухомості (золота віза).

Відповідно до ст. 26 Конвенції між Урядом України і Урядом Грецької Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і на майно компетентні контролюючі органи Договірних Держав обмінюються інформацією, що стосується виконання положень цієї Конвенції або національних законодавств Договірних Держав, стосовно податків, на які поширюється вищезазначена конвенція, зокрема, щоб попереджувати ухилення від податків і полегшувати застосування встановлених законом положень проти легальних ухилень.[10] Будь-яка інформація, одержана Договірною Державою, буде вважатися конфіденційною таким же чином, як і інформація, що одержана у меж національного законодавства цієї Договірної Держави, і буде розкрита тільки особам або органам (включаючи суди і адміністративні органи), які займаються оцінкою або стягненням, примусовим стягненням або розглядом апеляцій стосовно податків. Такі особи чи органи будуть використовувати інформацію лише для таких цілей. Вони можуть розкривати інформацію в ході відкритого судового засідання або при прийнятті судових рішень.

Окремим питанням, як вже зазначалося, можна розглядати Єдиний стандарт автоматичного обміну податковою інформацією (Automatic Exchange of Information - AEOI), який розроблено у вигляді міжнародно-правового документу, який передбачає щорічний автоматичний обмін податковою та банківською інформацією щодо руху коштів на рахунках в банківських, страхових, брокерських тощо установах між державами (в тому числі фіскальними контролюючими органами), які впровадили у будь-який законний спосіб Багатосторонню конвенцію про співпрацю між компетентними органами з питань автоматичного обміну інформацією за стандартом CRS (Common Reporting Standard - Єдиний стандарт з обміну податковою інформацією) [8]

Єдиний стандарт автоматичного обміну податковою інформацією розроблений ще у 2013 році Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) і, як багато інших програм та розробок цієї організації, створений для боротьби з ухиленням від сплати податків. Перший автоматичний обмін даними згідно з цим стандартом між компетентними контролюючими органами держав що прийняли Конвенцію стався у вересні 2017 року (за фінансовими показниками 2016 року). І далі цей процес здійснюється щорічно.

Слід розуміти, що CRS стандарт не є імперативними та не є нормою права. Цей стандарт є показником для відповідних держав, які вирішили його впровадити до свого чинного законодавства. Способи впровадження можуть бути різними в залежності від побудови системи оподаткування, контролю та адміністрування податків, фінансової та банківської системи в державі. Для того щоб він став обов'язковим, кожна країна повинна в свій спосіб імплементувати цей стандарт до свого чинного законодавства. На сьогодні вже понад 100 країн світу взяли на себе зобов'язання виконувати вимоги CRS.[11 ]

Слід розуміти, що стандарт передбачає, як процедурні питання, так і безпосередньо інформацію яку отримують та передають учасники стосовно збору податкової інформації, інформації щодо руху коштів по рахунках платників податків, ідентифікація бенефіціарів рахунків тощо. Так, по-перше, банки, страхові компанії, інвестиційні фонди та інші фінансові установи повинні ідентифікувати податкову резидентність своїх клієнтів в способи які визначені вище в межах прикладу.

У разі виявлення того факту, що клієнт є податковим резидентом іншої країни-учас- ниці автоматичного обміну інформацією, на фінансову установу покладається обов'язок повідомити через компетентні контролюючі органи своєї країни надати контролюючим органам країни клієнта в якій він є податковим резидентом певну фінансову інформацію, що підлягає розкриттю. Зазначена інформація відповідно до чинного законодавства держави повинна ставати не банківською таємницею в межах передачі її компетентним органам відповідної країни та відповідних країн. Як правило, у більшості країн, в тому числі в Європейському Союзі, вона перестає бути банківською таємницею шляхом підписання відповідних документів при відкритті рахунків безпосередньо фізичною особою.

При цьому слід розуміти, що критеріями визначення статусу податкового резиденту Сполучених Штатів Америки відповідно до вимог FATCA (Foreign Account Tax Compliance Act), який є чинним в більшості Європейських країн та в Україні передбачає вимоги щодо податкової звітності по закордонних рахунках податкових резидентів США, який було прийнято для боротьби з ухиленням від сплати податків резидентами США. Відповідно до цього нормативного документу для визначення податкового ре- зиденства представник фінансової установи може, у разі сумнівів перевіряти додатково і такі дані - адресу місця проживання власника рахунку та поштову адресу, яка на даний момент зафіксована у документах фінансової установи; номер(и) телефону власника рахунку, який зафіксований у документах фінансової установи; чи наявні постійні інструкції стосовно переказу грошей з одного рахунку на інший; чи наявні поточні адреси “на ім'я” або адреси “до запитання”, або адреси власника рахунку; та чи є наявна будь-яка довіреність або право підпису щодо рахунку. Фактично від цих даних залежить статус резидента відповідної країни.

Висновки. Таким чином, правове визначення статусу податкового резидента має схожі критерії в країнах Європейського Союзу та України, хоча критерії визначення, наприклад резидентів США мають істотні доповнення, які скоріш всього будуть застосовуватися в більшості цивілізованих країн. Саме визначення особи як податкового резидента, а значить країни до якої відноситься основне місце сплати податків буде в майбутньому мати велике значення. Для України це також набуває значення як для країни в якій більше одного мільйона осіб працюють за межами території країни, близько мільйона працюють в межах території країни, але отримують дохід із-за меж (фрілансери).

Статус податкового резиденства постає все більше значення у зв'язку із збільшенням безготівкових розрахунків в світі, необхідності кожного іноземного громадянина подавати до банківської установи де відкривається рахунок інформацію та документальне підтвердження свого податкового резиденства. Банк стає тією уповноваженою особою, що контролює цей процес, приймає безпосередню участь у наданні податкової інформації щодо обігу на рахунку, залишках по рахунку податкового резидента до контролюючих органів та фактично визначає адресу кожного власника рахунку.

Знову ж у світі з'являється тенденція щодо утримання в своєму резиденстві більше платників податків, притягнення в своє резиденство більше осіб які можуть сплачувати податки. І це вже зараз стосується не тільки офшорних територій, які відомі у всьому світі. Наприклад, Грецька Республіка вводить законодавство щодо фіксованого податку з будь-яких загальносвітових доходів, сплату додаткового податку у разі зміни резиденства великими платниками податків із Греції тощо. А це вже країна Європейського Союзу. В Україні поки що, такі процеси не здійснюються, хоча відносно не великі розміри оподаткування притягнули би в Україну багато нових платників податку, але інвесторів та таких платників не задовольняє відсутність стабільності в податковому законодавстві, проблемному адмініструванні цих податків тощо.

Більш того одним із пріоритетних напрямів розвитку вітчизняного податкового законодавства повинно стати детальне визначення кваліфікуючих ознак, на підставі який встановлюються статус податкового резидента - фізичної особи.

Список використанних джерел

1. Демянчук Ю.Г. Оподаткування особистих послуг фізичних осіб за міжнародними договорами про уникнення подвійного оподаткування. Держава і право. 2012. Випуск 49. С. 268 - 273

2. Конвенція між Урядом України і Урядом Грецької Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і на майно: Конвенція, міжнародний документ від 06.11.2000 року. Офіційний вісник України. 2004. 30 січня.

3. Конвенція про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах ратифіковано із застереженнями Законом №2 677-VI від 17.12.2008 : Конвенція, міжнародний документ від 25.01.1988 року. Офіційний вісник України. 2009. 20 липня.

4. Стосовно обов'язкового автоматичного обміну інформацією у сфері оподаткування: Директива Ради Європейського Союзу 2014/107/ЄС від 9 грудня 2014 року: міжнародний документ від 09.12.2014. Офіційний вісник Європейського Союзу. 2014. 16 грудня.

5. Про запобігання використанню фінансової системи з метою відмивання коштів та фінансування тероризму: Директива 2005/60/ЄС Європейського Парламенту та Ради Європейського Союзу від 25.10.2005 року: міжнародний документ від 25.10.2005. Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. 2007. 01 червня.

6. Про міжнародні договори України: Закон України із змінами та доповненнями від 29.06.2004 № 1906-15. Офіційний вісник України. 2004. 17 вересня.

7. Податковий кодекс України: Кодекс України, Закон України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI. Офіційний вісник України. 2010. 10 грудня.

8. Багатостороння конвенція про співпрацю між компетентними органами з питань автоматичного обміну інформацією за стандартом CRS

9. Коссе Д.Д. Правове забезпечення автоматичного обміну податковою інформацією за стандартом CRS щодо податкових резидентів України / Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України. м. Івано-Франківськ. 2020 Випуск № 52. С. 34 -45

10. Податковий процесуальний кодекс Грецької Республіки: Закон № 4174/2013, опубліковано Урядовий вісник Грецької Республіки AD 170 / 26.7.2013)

11. Greek Income Code (L. 4172/2013 “GITC” // опубліковано Урядовий вісник А 167 23.7.2013

Размещено на Allbest.ru