Проблеми оподаткування гастрольної діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru

Національний університет державної фіскальної служби України

Проблеми оподаткування гастрольної діяльності

Лозюк О.С., аспірант Навчально-наукового інститут права

Білоус В.Т., доктор юридичних наук, професор,

В статті аналізується проблематика оподаткування гастрольної діяльності в контексті малого та середнього бізнесу. Проведено законодавчий аналіз терміна «гастрольна діяльність», досліджено на практиці можливість реєстрації та діяльності суб'єкта підприємницької діяльності на спрощеній системі оподаткування за умов зайняття гастрольною діяльністю, проведено аналіз штрафних санкцій. Досліджуються основні напрями вдосконалення податкового законодавства, яке безпосередньо матиме позитивний вплив на концертний ринок в Україні. Зокрема, це стосується спрощеної системи оподаткування для гастрольної діяльності та зниження ставки податку на додану вартість. Акцентується увага на міжнародному досвіді та європейських тенденціях спрощення оподаткування для культурної сфери за останні декілька років. З'ясовано, що ключовими проблемами гастрольної діяльності є її обмеження з сторони податкового законодавства, а саме заборона зайняття підприємницькою діяльністю на спрощеній системі оподаткування та відсутність зниженої ставки податку на додану вартість. Наголошено що відсутність таких базових норм підтримки концертного бізнесу негативно впливає на розвиток культури, про який постійно згадують законотворці у засобах масової інформації. Водночас акцентується увага на європейській тенденції щодо зниження оподаткування для цієї сфери, оскільки це вже зроблено в таких країнах, як: Іспанія, Італія, Португалія. Зроблено висновок, що зменшення податкового навантаження дасть серйозний стимул для індустрії та сприятиме розвитку та в перспективі навіть експорту українського культурного продукту. Саме тому проблема оподаткування гастрольної діяльності є важливою, водночас вона залишається відкритою та вартою максимальної уваги з боку законодавця. Для подальшого якісного розвитку музичної індустрії та українського культурного середовища загалом запропоновано внести зміни у Податковий кодекс України та вилучити «організацію та проведення гастрольних заходів» із переліку заборонених видів діяльності на спрощеній системі оподаткування, а також застосувати європейську практику зниження ставки податку на додану вартість на проведення гастрольної діяльності.

Ключові слова: оподаткування, гастрольна діяльність, концерти, єдиний податок, податок на додану вартість.

PROBLEMS OF taxation OF CONCERT ACTIVITIES

The article analyzes the taxation of touring activities in the context of small and medium-sized businesses. The legislative analysis of the term «touring activity» is carried out, the possibility of registration and activity of the subject of entrepreneurial activity on the simplified system of taxation under the conditions of engaging in touring activity is examined in practice, the analysis of penalties is carried out. The basic directions of improvement of tax legislation which in turn will directly have a positive impact on the concert market in Ukraine are investigated. This applies in particular to the simplified taxation system for touring activities and the reduction of the value added tax rate. Emphasis is placed on international experience and European trends in simplifying cultural taxation over the past few years. It has been found that the key problems of the tour business are its restriction on the part of the tax legislation, namely the prohibition of doing business on the simplified taxation system and the absence of a reduced value added tax rate. It is emphasized that the absence of such basic norms of support of the concert business adversely affects the development of culture, which is constantly mentioned by law makers in the media. At the same time, the focus is on the European trend of tax cuts for this area, as it has already done in countries such as Spain, Italy, Portugal. It is concluded that reducing the tax burden will give a serious impetus to the industry and promote the development and, in the long run, even the export of the Ukrainian cultural product. That is why the problem of taxation of the touring activity is important, at the same time it remains open and worthy of maximum attention by the legislator. In order to further develop the music industry and the Ukrainian cultural environment, it is generally proposed to amend the Tax Code of Ukraine and remove “organizing and conducting tours” from the list of prohibited activities on the simplified taxation system. Also, apply European practice of reducing the value added tax rate for touring.

Key words: taxation, touring, concerts, single tax, value added tax.

1. Постановка проблеми

Гастрольна діяльність є основним джерелом надходження прибутків у музичну індустрію та рушійною силою культурного середовища України, оскільки вона забезпечує ресурс для існування музичного ринку та розвитку української культури та культурного середовища. Сьогодні невід'ємним елементом економіки є культури, оскільки світ рухається за новими правилами, а однією з нових прогресивних течій розвитку держави є «креативна економіка», для прикладу можна взяти успіхи Південної Кореї. Спостерігається тенденція до стимулювання розвитку культурного середовища з боку держави, зокрема зменшення оподаткування та створення сприятливого податкового клімату. З цих причин дослідження оподаткування гастрольної діяльності в Україні має актуальне значення.

Аналіз основних досліджень і публікацій. Питання проблематики гастрольної діяльності не є популярним серед українських науковців, оскільки наша держава як один із світових ринків для цієї галузі почала працювати лише протягом останнього десятиліття, активний ріст якої спостерігається з 2014 р. У нашій статті використовувалися українські нормативно-правові акти та іноземні джерела. Проте серед науковців, які вивчали цю сферу, можна виділити іноземних практиків А. Сальмерона, В. Спера, А. Егеа та нідерландського вченого Д.Моленаара і його працю «Taxation of International Performing Artistes» [15].

Метою статті є визначення проблем оподаткування гастрольної діяльності.

2. Виклад основного матеріалу

Оподаткування гастрольної діяльності в Україні є суперечливим питанням. Нині державна політика має на меті розвиток українського культурного простору, «вирощування» культурного продукту, здійснює стимулювання цієї сфери. Як наслідок, в Україні з'явився Український Культурний Фонд, популяризується фестивальний рух, працюють квоти на україномовну музику, артисти ведуть активну гастрольну діяльність. Водночас податкове законодавство, замість того, щоб підтримати цю активність, є болючим питанням індустрії.

Відповідно до Закону України «Про гастрольні заходи в Україні» № 1115-IV від 2003 р. «гастрольні заходи» - видовищні заходи (фестивалі, концерти, вистави, лекційно- концертні, розважальні програми, виступи пересувних циркових колективів, пересувні механізовані атракціони типу «Луна-парк» тощо) закладів, підприємств, організацій культури, творчих колективів, у т. ч. тимчасових, окремих виконавців за межами їх стаціонарних сценічних майданчиків. гастрольні заходи, за винятком благодійних гастрольних заходів, проводяться з метою отримання доходів [2].

В Україні для розвитку малого підприємництва у 1998 р. Указом Президента України № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» була впроваджена спрощена система оподаткування, яка мала на меті створити фундамент для молодих підприємців та розвинути український бізнес, пожвавити економіку. Згодом у 2011 р. цей указ було інтегровано у новостворений Податковий кодекс України та розширено до глави під назвою «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності», що складається з 10 статей [3].

Спрощена система оподаткування працює, платники податків сплачують єдиний податок до бюджету. Проте проблема в тому, що ця система не стосується гастрольної діяльності, оскільки з 2012 р. Податковим кодексом України «діяльність з організації, проведення гастрольних заходів» віднесено до видів діяльності, яку суб'єкти господарювання не можуть здійснювати на спрощеній системі оподаткування [1].

У разі порушення цієї норми суб'єкт підприємництва із суми отриманого від таких послуг доходу повинен сплатити єдиний податок за ставкою 15% (пп. 5 п. 293.4 ПКУ). А з місяця, наступного за тим, у якому надавалася така послуга, - перейти на загальну систему оподаткування (пп. 9 пп. 298.2.3 ПКУ). Якщо він цього не зробить, то контролери під час проведення перевірки (звичайно, якщо виявлять порушення) анулюють реєстрацію платника єдиного податку з наступного кварталу (п. 299.11 ПКУ). Тоді всі доходи, отримані підприємцем «після», підпадуть під оподаткування податком на доходи фізичних осіб - 18% і військовим збором 1,5%. А знову стати платником єдиного податку він зможе тільки після закінчення чотирьох послідовних кварталів із моменту прийняття рішення контролерами [1].

З цих причин дуже дивно бачити «гастрольну діяльність» в одному переліку разом із такими видами підприємництва, як: 1) діяльність з організації, проведення азартних ігор; 2) обмін іноземної валюти; 3) виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів; 4) видобуток, виробництво, реалізація дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння; 5) видобуток, реалізація корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення; 6) діяльність у сфері фінансового посередництва; 7) діяльність з управління підприємствами; 8) діяльність із надання послуг пошти; 9) діяльність із продажу предметів мистецтва й антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату [4].

Причини та мотиви законодавця щодо з цього рішення незрозумілі. Загальна система оподаткування є невиправдано обтяжливою для малого бізнесу в музичній індустрії. Для порівняння можна взяти такі країни, як Південна Корея та Франція, де сфера культури, навпаки, отримує дотації та податкові пільги замість обтяжень. Також предметом правових колізій залишається термінологія. Оскільки розглядати термін «гастрольна діяльність» можна в контексті трьох нормативно-правових актів: Податкового кодексу України, Закону України «Про гастрольні заходи» та Національного класифікатору України «Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010» (далі - КВЕД).

Податковий кодекс забороняє «діяльність із проведення та організації гастрольних заходів», тлумачення цього терміна відповідно надає Закон України. Проте у разі реєстрації суб'єкта господарювання й отримання статусу платника єдиного податку заявник користується класифікатором видів економічної діяльності, який затверджений Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики. У класифікаторі відсутній клас «гастрольна діяльність», натомість є клас «90.01 - Театральна та концертна діяльність». У розгорнутому описі цього класу немає слова «гастролі», але є «концерти», яке відповідає розширеному тлумаченню гастрольної діяльності у Законі [4]. Додатково на сайті Державної фіскальної служби України можна знайти Лист Державної служби статистики України від 30 грудня 2011 р. № 14/3-12/636, в якому вказано Перелік видів діяльності (за КВЕД 009:2010), що мають право здійснювати платники єдиного податку, які обрали I, II та III групу спрощеної системи оподаткування. Зокрема, в переліку немає класів «90.01 Театральна та концертна діяльність»; «90.02 Діяльність із підтримки театральних і концертних заходів» [5].

Ці класи включають у себе: «90.01 Театральна та концертна діяльність»: постановку театральних вистав, концертів і оперних або балетних спектаклів, танцювальних та інших сценічних виступів, діяльність груп, цирків або труп, оркестрів і ансамблів; діяльність самостійних артистів, таких як актори, танцюристи, музиканти, лектори або оратори; «90.02 Діяльність із підтримки театральних і концертних заходів»: діяльність із технічної підтримки живих театральних вистав, концертів, опери, танців або інших сценічних виступів: діяльність режисерів, продюсерів, художників-оформлювачів і декораторів сцени, інженерів з освітлювання тощо. Цей клас також включає: діяльність продюсерів або підприємців у сфері мистецтва з визначеними приміщеннями або без них. Важливо, що у разі реєстрації фізичної особи-підприємця платником єдиного податку податкові органи без проблем реєструють заявників, котрі вказують основним видом діяльності «90.01 Театральна та концертна діяльність». Таку інформацію можна легко перевірити в публічному доступі, зокрема на сайтах Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань Міністерства юстиції України [7] та Реєстру платників єдиного податку Державної фіскальної служби України [8].

З таким кодом КВЕД офіційно працює або працювали велика кількість фізичних осіб-підприємців, зокрема народні артисти України. Короткий список: Потапенко Олексій Андрійович (Потап), Тіна Кароль, Джамаладінова Сусана (Джамала), Бурмака Марія Вікторівна, Данилко Андрій Вікторович, Могилевська Наталія Олексіївна, Білик Ірина Миколаївна.

Водночас до інших платників податків, для прикладу, до організаторів українських фестивалів, застосовують штрафні санкції, чим завдають шкоди розвитку українського культурного середовища, яке лише формується.

У 2012 р. голова ДПС у Київській області Ірина Носачьова провела круглий стіл із представниками музичної індустрії, де на порядку денному було питання про ухилення від оподаткування та добросовісну сплату податків. У Києві було організовано і проведено 115 виступів зарубіжних артистів. Порахувати їх не складно. За орієнтовними розрахунками, сума виручки від реалізації квитків у минулому році сягала понад 100 млн грн. У бюджет було перераховано лише понад 500 тис. грн податку. «Зауважу, що згідно з положеннями Податкового кодексу України податковий агент зобов'язаний перевірити повноту і своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб іноземними учасниками гастрольних турів або самостійно сплатити податок за відповідним договором із таким учасником за ставкою 15(17)%. Таким чином, внаслідок нечесних дій шоу-бізнесменів бюджет недоотримав мільйони гривень» ]9].

Інформація подана станом на 2012 рік. За цей час ринок дещо трансформувався, але загалом проблема залишилася. Є велика імовірність, що такі організації не відображають доходи повною мірою або перераховують кошти на рахунки нерезидентів. Так, діалог між владою та бізнесом повинен відбуватися, адже щорічні удосконалення правових норм мають працювати в ногу з часом. Для посилення позицій України на карті світу важливим аспектом є не лише участь у міжнародних конференціях і підписанні міжнародних угод, але й також присутність країни на карті міжнародних гастрольних турне світових артистів. Цей аспект лише відпрацьовується, проте вагомим аргументом для концертних агентів (промоутерів), котрі привозять таких іноземних артистів, буде створення сприятливого клімату для усіх гравців ринку, зокрема зменшення податкового навантаження, оскільки проведення події міжнародного рівня, таких як концерт артистів «Madonna», «Imagine Dragons», «KISS» та ін. є і прибутковою, і затратною роботою: оренда концертного майданчику (стадіону), гонорар артисту, забезпечення сценічного обладнання, монтування сцени, оплата заробітної плати персоналу та ін. витрати покладають на організатора великі обов'язки, що не завжди окуповується. А враховуючи стрімке бажання українських артистів рухатися за міжнародними стандартами, такий крок з боку держави працюватиме на користь усій індустрії. Оскільки додаткове оподаткування та податкові перевірки з боку держави змушують більшість гравців ринку добре задуматися, перш ніж проводити в Україні заходи подібного рівня.

Відповідь на це питання варто шукати в іноземних колег, де стає популярною тенденція скорочення оподаткування для культурної сфери, зокрема в Іспанії, Італії та Португалії за останні 3 роки відбулося зниження ставки ПДВ ]16].

В Іспанії до 2016 р. постійно обговорювали питання зниження процентної ставки ПДВ на концертну діяльність. Такі обіцянки були дуже популярні під час виборчої кампанії до парламенту у 2016 р., оскільки доти ставка ПДВ мала розмір 21%. Водночас в автономному регіоні країни - на Канарських островах, де ставка ПДВ була у розмірі 7%, у 2016 р. було прийнято рішення знизити її ще більше, до 3%. Таке рішення одразу схвально оцінила Асоціація музичних промоутерів Іспанії (APM). Проблема сфери полягала в тому, що з 2012 р. розмір ПДВ на концертну діяльність почав різко зростати. Так, у 2012 р. він складав 8%, а у 2016 р. - 21%. Такими діями уряд хотів наповнити прогалину в бюджеті. В одному з інтерв'ю президент Асоціації музичних промоутерів Іспанії Паскаль Егеа розповів, що збільшення ПДВ до 21% мало негативний економічний вплив на цей сектор, оскільки воно настало і в найгірший момент, у розпал (фінансової) кризи: «У перші місяці наш оборот впав майже на 30%, а через чотири роки ми все ще не відновилися». Експерти зазначали, що після різкого падіння ринку вийти на рівень 2011 р. вдалося лише наприкінці 2016 р. [10].

Тому вже у 2017 р. Міністр освіти, культури і спорту Іспанії Униго Мендес де Виго оголосив про зниження ставки ПДВ до 10%, що і відбулося. Такі реформи одразу позитивно зустріла музична спільнота Іспанії [12].

Підтвердження зниження культурного ПДВ свідчить про важливість таких асоціацій, як АРМ, тому що це означає, що «коли ми об'єднуємося і працюємо разом, ми досягаємо своїх цілей», - коментує президент АРМ Альберт Сал- мерон, додаючи, що зниження податку відбувається після «тривалого періоду лобіювання музичної індустрії». Проте, незважаючи на позитивну реакцію громадськості на зниження ПДВ, Альберт Салмерон відзначив, що 10% все ще вище, ніж на кількох інших ринках живої музики, і АРМ буде продовжувати лобіювати, щоб забезпечити «наднизьке ПДВ», на рівні того, яке стягується з книг і газет, і для концертного бізнесу (більшість книг і газет в Іспанії оподатковуються у розмірі 4%). Згідно із заявою АРМ нова ставка ПДВ продовжує перевищувати тариф таких країн, як Норвегія (0%) та Швейцарія (2,5%), а також кількох країн-членів ЄС, таких як Німеччина (7%), Франція (5,5%) та Нідерланди (6%). З цієї причини наступною метою музичної індустрії в Іспанії є отримання наднизького ПДВ, принаймні, що застосовується до газет і книг. Альберт Сальмерон також звернув увагу, що високий ПДВ - лише одна з багатьох проблем, з якими стикається музична індустрія, «юридичне визнання музики, професіоналізація сектору, просування Закону «Про меценатство» (який би дав податкові пільги приватним компаніям, що інвестують у мистецтво та культуру) та регулювання вторинних квитків, - це те, що необхідно для забезпечення здоров'я сектору» [15].

В Італії у 2017 р. також були прийняті зміни до податкового законодавства та знижено ставку ПДВ до 10%, яка доти складала 22%. Такі зміни були підтримані італійською Асоціацією промоутерів Assomusica. Закон про бюджет розширює вигідно знижену ставку податку на додану вартість, якою зараз користуються концерти та інші живі розваги, на «супутні послуги, що надаються посередниками», наприклад, виробництвами та постачальники. Причиною таких змін пояснюють оновленням практики ведення концертного бізнесу: «Багато років тому живі розваги відрізнялися від того, що ми маємо сьогодні. У минулому співаки працювали у театрі, де вже був художній керівник і сценограф. Сьогодні все по-іншому: концерти - це вистави, які подорожують по всьому світу, з освітленням, дизайнерами виробництва, режисерами, звукорежисерами, усім, що йде з артистом. Необхідно було актуалізувати дискурс і привести у відповідність ПДВ у реальному часі», - коментує голова Assomusica Вінченцо Спера ]12]. У 2018 р. Парламент Португалії затвердив новий державний бюджет, який знижує ПДВ на квитки на живі шоу з 13% до 6%. Geraldo

Estado, або Загальний державний бюджет на 2019 р., затверджений Асамблеєю Республіки Португалії 29 листопада 2018 р., передбачив зниження ПДВ, сплаченого промоутерами до 6% на материковій частині Португалії, на 5% у Мадейра і 4% на Азорських островах. Асоціація промоутерів АРЕЬ (порт. Аззосіааогіе Promotoresde Espetaculos, Festivais е ЕуеПх, - укр. Асоціація промоутерів шоу, фестивалів і подій) у заяві зазначає, що зниження ПДВ є перемогою не лише для АРЕЬ, а для всього культурного сектору та всієї Португалії.

Зниження також позитивно відзначили колеги АРЕЬ в Іспанії, АРМ в Італії, президент якого Альберт Салмерон вважає, що португальські законодавці визнали культуру «двигуном економічного зростання та соціального прогресу» [14].