Взаємозв’язок рівня економічної складності, екологічних податків та екологічної ситуації в країнах світу: результати емпіричної розвідки

Размещено на http://allbest.ru

ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК РІВНЯ ЕКОНОМІЧНОЇ СКЛАДНОСТІ, ЕКОЛОГІЧНИХ ПОДАТКІВ ТА ЕКОЛОГІЧНОЇ СИТУАЦІЇ В КРАЇНАХ СВІТУ: РЕЗУЛЬТАТИ ЕМПІРИЧНОЇ РОЗВІДКИ

Длугопольський О.В.

доктор економічних наук, професор, професор кафедри економіки та економічної теорії, Тернопільський національний економічний університет

Мельник О.І.

магістрантка, Тернопільський національний економічний університет

У статті розглядаються питання впливу рівня екологічного оподаткування та економічної складності країн світу на стан екологічної ситуації в них. З використанням пакету статистичних програм STATISTICA встановлено значущий взаємозв'язок між індексом економічної складності, обсягом екологічних податків та індексом екологічної ситуації. Інтерпретація коефіцієнтів регресії побудованих моделей підтверджує, що за рахунок збільшення індексу економічної складності на одиницю можна покращити екологічну ситуацію в країні на 8 одиниць EPI, а підвищення рівня екологічних податків на 1 євро на особу сприятиме покращенню екологічної ситуації країни на 0,011 одиниць ЕРІ. На основі розкриття світового досвіду екологічного оподаткування висунуто низку пропозицій для зменшення викидів двоокису вуглецю в розрахунку на особу в Україні.

Ключові слова: екологічні податки, рівень економічної складності, рівень екологічної ситуації, довкілля, інструменти регулювання.

В статье рассматриваются вопросы влияния уровня экологического налогообложения, экономической сложности стран мира на состояние экологической ситуации в них. С использованием пакета статистических программ STATISTICA установлена значимая взаимосвязь между индексом экономической сложности, объемом экологических налогов и индексом экологической ситуации. Интерпретация коэффициентов регрессии построенных моделей подтверждает, что за счет увеличения индекса экономической сложности на единицу можно улучшить экологическую ситуацию в стране на 8 единиц EPI, а повышение уровня экологических налогов на 1 евро на человека будет способствовать улучшению экологической ситуации в стране на 0,011 единиц EPI. На основе раскрытия мирового опыта экологического налогообложения выдвинут ряд предложений для уменьшения выбросов двуокиси углерода в расчете на человека в Украине.

Ключевые слова: экологические налоги, уровень экономической сложности, уровень экологической ситуации, окружающая среда, инструменты регулирования.

INTERACTION OF THE ECONOMIC COMPLEXITY, ENVIRONMENTAL TAXES AND ENVIRONMENTAL SITUATIONIN THE COUNTRIES: THE RESULTS OF EMPIRICAL EXPLORATION

Hayda Yurij

Dr. Ag. Sc., Prof., Professor of Economics Department, Ternopil National Economic University

Dluhopoldkyi Oleksandr

Dr. Ec. Sc., Prof., Professor of Economics Department, Ternopil National Economic University

Melnyk Olena

Master Student, Ternopil National Economic University

The article deals with the problem of influence the level of environmental taxation and economic complexity on the environmental situation in national economies. Countries that are usually regarded as developed, extremely diversified, export large quantities of products from very simple to very complex. At the same time, countries are generally considered as less developed, only export products that are also exported of most countries. Using the STATISTICA package, it is proved the significant correlation between the Economic Complexity Index, the volume of environmental taxes and the Environmental Performance Index. The interpretation of the regression coefficients of the constructed models confirms that by increasing the economic complexity index per unit it is possible to improve the environmental situation in the country by 8 EPI units, and raising the level of environmental taxes by 1 euro per person will contribute to improving the country's environmental situation by 0.011 units. It has been found that the amount of environmental taxes per person has a greater impact on the environmental situation in the country than the Economic Complexity Index. Based on the global experience in environmental taxation, a number of proposals have been put forward to reduce carbon dioxide emissions per capita in Ukraine. Ukraine has a catastrophic environmental situation overall, as it is ranked 106th out of 180 countries in the Sustainable Development Eco-efficiency Index. Environmental tax revenue is low and pollutants are not stimulated to reduce emissions. With regard to expanding the base and improving the effectiveness of the environmental tax, in all EU countries there is a system of environmental goods taxation. The EU also has a system of incentives for recycling packaging materials through tax exemptions for manufacturers who have set up an economic system for receiving and recycling packaging materials. Therefore, in Ukraine, it is advisable to introduce a system of taxation of production and imports, the promotion of recycling of packaging, as well as the taxation of environmentally harmful goods.

Як видно з табл. 1, Японія, Швейцарія та Німеччина мають високі показники ECI, отже, експортують безліч товарів із малою поширеністю, які виробляються країнами з високодиверсифікованою економікою, що вказує на складність і різноманітність економік цих країн. Країни з низьким рівнем ECI, що посідають у рейтингу останні позиції (наприклад, Нігерія, Бангладеш), експортують тільки кілька продуктів, які, відповідно, мають високу поширеність і експортуються країнами, що не обов'язково повинні бути високодиверсифікованими, вказуючи, що ці країни мають невисоку складність економіки і малу різноманітність товарів, що експортуються. За даними рейтингу економічної складності, Україна посіла 39-те місце серед 124 країн світу у 2017 р. (протягом 2012-2017 рр. експорт України зменшився за річною ставкою -8,8% - з $73,2 млрд у 2012 р. до $46,1 млрд у 2017 р.). Основними експортними продуктами вітчизняної економіки є рослинні олії, які становлять 9,4% від загального експорту України, напівфабрикат заліза, на частку якого припадає 7,05%, кукурудза, пшениця та залізна руда.

Стандартні економічні теорії передбачають високий рівень спеціалізації країн у конкретних галузях промисловості. Однак прямий аналіз офіційних баз даних експортованої продукції всіма країнами світу показує, що реальна ситуація є дуже різною. Країни, які зазвичай розглядаються як розвинені, надзвичайно диверсифіковані, експортують велику кількість продукції від дуже простої до дуже складної. Водночас країни переважно розглядаються як менш розвинені, якщо експортують лише продукцію, що також експортується більшістю країн. Зокрема, найменш складними країнами, що знаходяться в нижній частині рейтингу ECI, є ті, що експортують дуже мало різних видів продукції (тобто мають «експортні кошики», що не є диверсифікованими), а продукція, яку вони експортують, виробляється у багатьох інших країнах. За цією логікою Німеччина має високу економічну складність, оскільки експортує багато різних видів складних речей, які виробляються лише кількома країнами з аналогічно диверсифікованими виробничими можливостями. У науковій роботі [18] наведена концепція «економічної складності», в якій зазначається, що співвідношення між ECI та ВВП на особу є дуже тісним (ECI фактично прогнозує економічне зростання). Таким чином, можна очікувати, що країни з вищим рівнем індексу економічної складності, ніж їх рівень ВВП на одну особу, зростатимуть швидшими темпами.

Таблиця 2

Матриця коефіцієнтів кореляції показників екологічної ситуації в країні, економічної складності і екологічних податків в розрахунку на особу

Джерело: розраховано авторами на основі [20; 21; 22]

Екологічна тематика у 2019 р. стала предметом обговорення на рівні ООН, Європейської комісії, провідних держав світу й міжнародних організацій. Одним із питань, яке обговорюється в межах дискусії про забруднення довкілля, є саме екологічне оподаткування. Екологічний податок - це загальнодержавний обов'язковий платіж, що сплачується з фактичних обсягів викидів в атмосферне повітря, скидів у водні об'єкти забруднюючих речовин та розміщення відходів, у томі числі радіоактивних. Існування екологічного податку зумовлено необхідністю часткової компенсації негативного впливу на довкілля різного роду шкідливих та небезпечних факторів, що виникають у процесі господарської діяльності суб'єктів [13].

Вперше ідея екологічного оподаткування з'явилася у економіста А. Пігу у 1920 р., який запропонував впливати на поведінку винних у забрудненні довкілля шляхом податків, і стимулювати природоохоронну діяльність шляхом низки дотацій. Необхідність застосування екологічних податків була зафіксована у Програмі дій ЄС з охорони довкілля 1973 р. [19]. На практиці ж першими екоподатки почали застосовувати скандинавські країни у 1980-ті рр., а у 1992 р. до цього процесу долучилася й Україна. Однак відрахування до спеціальних фондів охорони навколишнього природного середовища підприємства почали здійснювати лише з 2006 р. [14].

Кореляційним аналізом нами встановлено значущий взаємозв'язок між індексом економічної складності, обсягом екологічних податків та індексом екологічної ситуації в країнах світу. Так, величина і знак розрахованих коефіцієнтів кореляції Пірсона між ECI, обсягом сукупних екологічних податків, сплачених в країні в розрахунку на душу населення, TET_PC (Total Environmental Taxes per capita), з одного боку, та індексом екологічної ситуації в країні EPI (Environmental Performance Index) з іншого (r = 0,664 та 0,704), ілюструють наявність значного позитивного зв'язку між цими змінними (табл. 2). Ординація точок на попарних діаграмах розсіювання також підтверджує такий зв'язок (рис. 1).

Рис. 1. Матриця діаграм розсіювання для показників екологічної ситуації в країні,економічної складності й екологічних податків в розрахунку на особу

Джерело: побудовано авторами на основі [20; 21; 22]

Результати однофакторного регресійного аналізу(залежна змінна - Environmental Performance Index, незалежні змінні -Economic Complexity Index, Total Environmental Taxes per capita) Таблиця 3

Примітка: Frafin.0,0i(1,150) = 6,81, F^^l^) = 7,44 Джерело: розраховано авторами на основі [20; 21; 22]

Результати кореляційного аналізу спонукали до здійснення регресійного аналізу та побудови однофакторних та двохфакторних регресійних лінійних моделей. Як бачимо з табл. 3, однофакторні моделі № 1, 2 виявилися значущими. Високозначущими (для p < 0,01) є також оцінки параметрів цих моделей. Значення коефіцієнтів детермінації свідчать, що відповідно 44,1% та 49,6% мінливості залежної змінної визначається варіацією незалежних змінних. Інтерпретація коефіцієнтів регресії цих моделей дає змогу стверджувати, що за рахунок збільшення індексу економічної складності країни на одиницю можна покращити екологічну ситуацію в країні на 8 одиниць EPI, а підвищення фіскального навантаження (у форматі екологічних податків) на 1 євро на особу сприятиме покращенню екології країни на 0,011 одиниць ЕРІ.

Проведений двофакторний регресійний аналіз (табл. 4) загалом підтверджує вищезгадані узагальнення. Оцінки коефіцієнтів регресії біля незалежних змінних (модель 3) демонструють подібний вплив (у кількісному вимірі) регресорів на регресант (рис. 2).

Таблиця 4

Результати двофакторного регресійного аналізу (залежна змінна - Environmental Performance Index, незалежні змінні -Economic Complexity Index, Total Environmental Taxes per capita)

Примітка: F_Ta6^₀,₀₁(2,23) = 5,45; t _та6лД05(26) = 2,06 Джерело: розраховано авторами на основі [20; 21; 22]

Таблиця 5

Часткові і напівчасткові коефіцієнти кореляції незалежних змінних із залежною змінною

Джерело: розраховано авторами на основі [20; 21; 22]

Рис. 2. Графік регресійної моделі № 3 (залежна змінна - Environmental Performance Index, незалежні змінні - Economic Complexity Index (x), Total Environmental Taxes per capita (y))

Джерело: побудовано авторами на основі [20; 21; 22]

Розраховані значення часткових коефіцієнтів кореляції предикторів із залежною змінною дають змогу ранжувати незалежні змінні за ступенем їхнього впливу на пояснювану змінну. Як видно із табл. 5, обсяг екологічних податків у розрахунку на особу більшою мірою впливає на стан навколишнього середовища в країні, ніж індекс економічної складності країни. Значно менші напівчасткові коефіцієнти кореляції, ніж часткові, свідчать про те, що обидві незалежні змінні мають самостійну частку у поясненні мінливості залежної змінної.

Статистика Дарбіна-Уотсона, яка характеризує наявність або відсутність серіальної кореляції між залишками для сусідніх спостережень, для двофакторної регресійної моделі становить 2,16 за слабкої автокореляції залишків першого порядку -0,095. Це свідчить про відносну стійкість коефіцієнтів регресії, а, отже, достатню адекватність цієї моделі досліджуваному процесу.

Загалом Україні притаманна катастрофічна екологічна ситуація, оскільки вона перебуває на 106 позиції зі 180 країн за Індексом екологічної ефективності сталого розвитку. Надходження від екологічного податку є незначними, а забруднювачі не стимулюються до скорочення обсягів викидів. Для виправлення ситуації доцільним є: - підвищення ставок за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях та на об'єктах;

- підвищення ставок за скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти щонайменше у 10 разів зі збільшенням коефіцієнта для закритих водойм до 3 (уточнення величини коефіцієнта потребує консультацій з екологами) [14].

Стосовно розширення бази та підвищення ефективності екологічного податку слід зазначити, що у всіх країнах ЄС діє система оподаткування шкідливих для довкілля товарів (гальванічні елементи, акумулятори, побутова техніка, мастильні матеріали, шини тощо). В Україні ж зазначені товари не є об'єктом оподаткування як екологічно шкідливі. Діє в ЄС також система стимулювання вторинної переробки пакувальних матеріалів через звільнення від оподаткування виробників, які налагодили господарську систему прийому та вторинної переробки тари та пакувальних матеріалів. Тому в Україні доцільно ввести систему оподаткування виробництва та імпорту, стимулювання вторинної переробки тари та пакувальних матеріалів, а також оподаткування шкідливих для довкілля товарів [23].

Притаманна Україні часта зміна пропорцій розподілу надходжень від екологічних податків між державним та місцевими рівнями бюджету засвідчує, що у нашій країні досі не вибудована ефективна модель екологічного оподаткування. Багаторічна практика зосередження фінансових ресурсів від справляння екологічних податків в доходній частині переважно загального фонду бюджету гіпотетично створювала можливості їх використання для реалізації екологічних проектів. Проте хронічна дефіцитність бюджетів усіх рівнів, наявність багатьох соціально гострих проблем у суспільстві призводили до того, що ресурси, отримані від справляння екологічних податків, використовувалися на інші потреби. Екологічний податок фактично повністю втрачав своє цільове призначення, виконуючи переважно фіскальну функцію.

Висновки

фіскальне навантаження екологічне оподаткування добробут

Емпіричними дослідженнями підтверджено позитивний значущий вплив фактора економічної складності країни та рівня екологічного оподаткування на стан навколишнього середовища в країні. Механізм впливу фіскального екологічного навантаження очевидно є більш спрощений і однозначний, а дія фактору економічної складності проявляється через синергію знань про технологію, екологізацію виробництва та екологічної свідомості всіх суб'єктів економіки. Таким чином, високий рівень виробничих знань в країні може спонукати до впровадження екологічно чистих технологій і сприяти розвитку «зеленої економіки». У високорозвинених країнах із значним запасом виробничих знань про сучасні технології виготовлення товарів використовуються новітні технології (екологічно чисті виробництва, екологічно чисті види транспорту), які не забруднюють довкілля, аби не вживати заходів з ліквідації такого забруднення у перспективі. Отже, витрати, які здійснюють ці країни сьогодні, через деякий проміжок часу дозволять отримати так звані «подвійні дивіденди» - відсутність грошових витрат на очищення навколишнього середовища та незабруднене довкілля.

Екологічні податки є витратами економічної діяльності і ціною товарів, виробництво яких негативно впливає на навколишнє середовище. Низка країн застосовують податки на транспортні засоби, які сприяють скороченню шкідливих викидів CO₂ в атмосферу та збереженню кліматичних умов. Система екологічних податків у сенсі підвищення ефективності та захисту природних ресурсів виявилася досить дієвою у низці країн ЄС. Щодо механізму впливу фіскального екологічного навантаження слід зауважити, що збільшення обсягу фіскальних надходжень від усіх екологічних податків у низці країн світу спричиняє зменшення викидів двоокису вуглецю в розрахунку на особу.

БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК:

1. Пояснювальна записка до Закону України «Про Стратегію сталого розвитку України до 2030 року». URL: https://www.apteka.ua/article/466769 (дата звернення: 15.02.2020)

2. Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року: Закон України від 21.12.2010 р. № 2818-VI. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2818-17 (дата звернення: 15.02.2020)

3. Symons E., Proops J., Gay P. Carbon Taxes, Consumer Demand and Carbon Dioxide Emissions: а Simulation Analysis for the UK. Fiscal Studies. 1994. Vol.15. P.19-43.

4. Barker T., Kцhler J. Equity and Ecotax Reform in the EU: Achieving a 10 Per Cent Reduction CO2 Emissions Using Excise Duties. Fiscal Studies. 1998. Vol.19(4). P.375-402.

5. McNally R.H., Mabey N. The Distributional Impacts of Ecological Tax Reform. United Kingdom: WWF, 1999.

6. Ekins P., Dresner S. Green Taxes and Charges: Reducing Their Impact on Low-Income Households. London: Policy Studies Institute, 2004.

7. Leipprand A., et al. Links between the Social and Environmental Pillars of Sustainable Development. Task 1D: Environmental taxes, Ecologic, 2007.

8. Blum U. Untere einkommensgruppensind an kosten des цkologischen umbaus der energiewirtschaft stark ьberproportionalbeteiligt. Wirtschaftim Wandel. 2008. Vol.6.

9. Козюк В., Длугопольський О., Гайда Ю., Шиманська О., Івашук Ю., Возьний К., Длугопольська Т. (2019). Екологічний вимір держави добробуту: монографія / За наук. ред. В.В. Козюка. Київ: Ліра-К, 224 с.

10. Koziuk V., Hayda Y, Dluhopolskyi O., Klapkiv Y. Stringency of environmental regulations vs. global competitiveness: empirical analysis. Economics and Sociology. 2019. Vol.12. № 4. Р264-284.

11. Koziuk V., Dluhopolskyi O., Hayda Y., Shymanska O. Ethnic fractionalization and ecological situation of national economies. Political and Economic Self-construction: Media, Citizenship Activity and Political Polarization: Proceedings of the VII International Scientific and Practical Seminar (June 10, 2019) / Ed. by I. Bondarevskaya, A. De Carlo. Padua, Italy, 2019. Р67-72.

12. Koziuk, V., Dluhopolskyi, O., Hayda, Y., Klapkiv, Y. Does education quality drive ecological performance? Case of high and low developed countries. Global Journal of Environmental Science and Management. 2019. Vol.5(S1). Р 22-32.

13. Коваленко М.А., Мацієвич Т.О. Євроінтеграція і екологічна політика: невідкладні завдання і план дій для України. Економічна конвергенція країн Європейського Союзу: досвід та перспективи для України. Херсон: ПП Вишемирський В.С. 2013. 326 с.

14. Карлін М.І. Зростання ролі фінансово-екологічних інструментів у світовій та національних економіках: проблема вибору для України. Економічний часопис Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки. 2018. № 2. С. 117-124.

15. Рейтинг складності в країні (ECI). URL: http://atlas.cid.harvard.edu/rankings (дата звернення: 15.02.2020)

16. Економічна складність. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki (дата звернення: 15.02.2020)

17. The Observatory of Economic Complexity. URL: https://oec.world/en/profile/country/ukr (дата звернення: 15.02.2020)

18. Hausmann R., Hidalgo C. The Atlas of Economic Complexity. Puritan Press, Cambridge MA, 2012.

19. Все, що потрібно знати про екологічне оподаткування. URL: http://ecolog-ua.com/news/vse-shcho- potribno-znaty-pro-ekologichne-opodatkuvannya (дата звернення 17.02.2020)

20. Environmental Performance Index (EPI). URL: http://sedac.ciesin.columbia.edu/data/collection/epi/sets/ browse (дата звернення 17.02.2020)

21. Eurostat Database. URL: https://ec.europa.eu/eurostat/data/database (дата звернення 17.02.2020)

22. Economic Complexity Rankings (ECI). URL: https://oec.world/en/rankings/country/eci/?year_range=2013-2017 (дата звернення 17.02.2020)

23. Нормотворчі напрями підвищення фіскальної ефективності справляння екологічного податку в Україні. Ірпінь: НДІ фінансового права, 2013. 32 с.

Размещено на Allbest.ru