Особливості функціонування митних органів у податковій системі країни в умовах Індустрії 4.0

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості функціонування митних органів у податковій системі країни в умовах індустрії 4.0

Корогодова О.О., Глущенко Я.І., Черненко Н.О.

Проведене у статті дослідження зумовлене актуальністю розроблення рекомендацій щодо вдосконалення податкового та митного регулювання з метою підвищення рівня конкурентоспроможності національної економіки в умовах Індустрії 4.0. У статті запропоновано новий підхід до визначення особливостей організації' митної справи країни в загальній системі оподаткування в умовах Індустрії 4.0. Для реалізації дослідження щодо визначення провідних функцій митних органів було проаналізовано декілька моделей організації митних адміністрацій в структурі державних органів країн. У статті також проаналізовано динаміку митних платежів України та їхньої частки у податкових надходженнях країни, це дало змогу зробити висновок про необхідність посилення митного складника у податковій системі країни. Проведене дослідження дало змогу авторам зробити припущення, що від рівня оподаткування, його відношення до ВВП залежить той обсяг коштів, який держава і кожен суб'єкт господарювання може виділяти на інноваційний розвиток.

Ключові слова: оподаткування, податкова система, митні платежі, автоматизована система митного оформлення, Індустрія 4.0, Четверта промислова революція.

Проведенное в статьеисследованиеобусловило актуальность разработок и рекомендаций по совершенствованиюналогового и таможенного регулирования с целью повышения уровня конкурентоспособности национальной экономики в условиях Индустрии 4.0. В статье предложен новый подход по определению особенностей организации работы таможенных органов в общей системе налогообложения в условиях Индустрии 4.0. Для реализации исследования по определению ведущих функций таможенных органов было проанализировано несколько моделей организации таможенных администраций в структуре государственных органов. В статье также проанализирована динамика таможенных платежей Украины и их доли в налоговых поступлениях страны, это позволило сделать вывод о необходимости усиления таможенной составляющей в налоговой системе страны. Проведенное исследование позволило авторам предположить, что от уровня налогообложения, его отношения к ВВП зависит тот объем средств, который государство и каждый субъект хозяйствования может выделять на инновационное развитие страны.

Ключевые слова: налогообложение, налоговая система, таможенные платежи, автоматизированная система таможенного оформления, Индустрия 4.0, Четвертая промышленная революция.

FEATURES OF FUNCTIONING A CUSTOMS AUTHORITIES IN THE COUNTRY TAX SYSTEM IN INDUSTRY 4.0

Ph.D., Associate Professor, Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute

HlushenkoYaroslava

Ph.D., Associate Professor, Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute

Chernenko Natalya

Ph.D., Associate Professor, Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute

Developing recommendations for improving tax and customs regulationin order to increase the level of competitivenes sof the national economy in Industry 4.0. were stipulatedas a topicalita tthe conducted research in this article. A new approach for determining a peculiarities of the country customs administrationat the generalsystemoftaxationinIndustry 4.0. hasbeenproposedinthearticle. Severalmodelsoftheorganizationthecustomsadministrationsinthestructureofthestatebodiesofthecountrieswereanalyzedinordertodeterminingtheleadingfunctionsofthecustomsauthorities. The dynamics of customs payments of Ukraine and theirs hare in tax revenue sof the country was analyzed. Ithelpstocometotheconclusionaboutfurtherstrengthenthecustomscomponentinthecountry'staxsystem. Theauthorshighlightedtheelementsofthetaxsystemthataffecttheperformanceofboth: thestateandeachorganizationorenterprise. Theyare: thenumberoftaxes, thelistofobjects, thetaxsubjects, thesystemoftaxbenefits, thesanctionsforviolationoftaxlaws, paymentterms. Theconductedresearchallowedtheauthorstomaketheassumptionthatontheleveloftaxation, itsratioto GDP dependsontheamountoffundsthatthestateandeveryeconomicentitycanallocateforinnovativedevelopment. Innovation financing and itsamounts hould begive nasmuchattentionas possiblein Industry 4.0.was noted byt heauthors. The essential roleintaxationofinternationaltradebelongstocustomspaymentsand“formsoforganizationactivitythecustomsauthorities" werestatedinthearticle.

The materialofthearticlealsocoveredtheissueofstrengtheningprotectionism, reformingthecustomsauthoritiesintopowerstructures, whichallowstosolvetheproblemsoftaxevasioninthesphereofforeigneconomicactivityofthecountry. UsingBigDataAnalyticsatCustomsgivestheabilitytogetaccurate, relevantandtimelydatatoworkeffectively, was indicatedinthearticle. The “blockchaintechnology" within “theSingleWindow" projectprovidestheopportunitytomanagebordersin a coordinatedwaywasalsoemphasizedbytheauthors.

Key words: Taxation, Taxsystem, CustomsPayments, Automatedcustomsclearancesystem, Industry 4.0, FourthIndustrialRevolution.

Постановка проблеми

Конкурентоспроможність економіки будь-якої країни світу на сучасному етапі розвитку не в останню чергу визначається ефективністю системи оподаткування. Кількість податків, перелік об'єктів, суб'єктів оподаткування, система податкових пільг, санкцій за порушення податкового законодавства, терміни сплати та інші елементи системи оподаткування впливають на показники діяльності держави, організацій та підприємств. Саме від рівня оподаткування, його відношення до ВВП буде залежати, який обсяг коштів держава і кожен економічний суб'єкт може виділяти на інноваційний розвиток. В умовах Індустрії 4.0 питання фінансування інновацій та їхнього обсягу стають вкрай актуальними. Суттєва роль в оподаткуванні міжнародної торгівлі належить митним платежам, формам організації діяльності митних органів.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

Вплив політики оподаткування на соціально- економічний розвиток країни відображено у роботі ArthurB. Laffer[1]. Важливість політичнихрішень стосовно процесу реформування системи оподаткування розглядається у роботахKevinDayaratnaandParkerSheppard [2]. У роботах [3; 4, с. 36-55] увагу авторів акцентовано на перевагах досягнень Четвертої промислової революції. Зазначене стосується також і змін в методології оцінки показників розвитку економіки, наприклад, індексу конкурентоспроможності у звіті Klaus Schwab [5]. У роботі К.М. Колеснікова [6]. розглядається інституційна історія публічних органів і приватних організацій, що займалися митно-податковою справою. Нині значна кількість праць спрямована на встановлення ролі автоматизованих систем митного оформлення, це розглянуто у працях таких учених, як І.В. Несторишен, В.А. Туржанський [7, с. 9-16] та Е.С. Молдован [8, с. 124-134].

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми

Загальна трансформація соціально-економічної ситуації в Україні, об'єктивна необхідність упровадження процесів четвертої промислової революції, певною мірою реалізовані в процесі економічних реформ, привели до пошуку методів та принципів для формування нового ефективного механізму здійснення фіскальної політики. “Фундаментальна податкова реформа зменшить шкоду, що спричинена податковою системою, та суттєво зміцнить економіку” [9]. Таким чином, виключну актуальність має розроблення рекомендацій вдосконалення податкового та, зокрема, митного регулювання з метою підвищення рівня конкурентоспроможності національної економіки в умовах Індустрії 4.0.

Постановка завдання. Метою статті є визначення особливостей організації митної справи країни в загальній системі оподаткування в умовах Індустрії 4.0.

Виклад основного матеріалу

Питання втручання держави в економічне життя суспільства є однією з базових проблем будь-якої економічної системи. Держава намагається керувати економічними відносинами за допомогою комплексу методів, в тому числі й методів митного регулювання, що є частиною податкового механізму. В економіці все взаємопов'язане, і будь-яка сфера діяльності прямо чи опосередковано впливає на інші. В умовах глобалізації та інтеграції країн у певні економічні угруповання питання митних міжнародних відносин стає більш актуальним. Починаючи зі Стародавнього світу, процес оподаткування та торговельна конкуренція приводили до митних війн, що могли переростати у повноцінні військові й торговельні конфлікти.

Таким чином, представляє інтерес дослідження моделей організації митних адміністрацій у структурі державних органів країн для визначення провідних функцій митних органів. Розглянемо форми організації митної справи в різних країнах згідно з [10], назви країн наведено, як у зазначеному звіті.

Так, як відділ відповідного міністерства (MinistryDepartment) (як правило, Міністерства фінансів) митний орган представлено в Афганістані, Албанії, Андоррі, Австрії, Бахрейні, Барбадосі, Бельгії, Белізі, Беніні, Бермудських островах, Бутані, Брунеї Даруссаламі, Буркіна- Фасо, Камбоджі, Камеруні, Центральноафриканській республіці, Чаді, Коморських островах, Республіці Конго, Коста-Риці, Кот-д'Івуарі, Хорватії, Джибуті, Сальвадорі, Еритреї, Габоні, Гані, Гвінеї, Індії, Індонезії, Ірані (Ісламській Республіці), Японії, Йорданії, Кувейті, Лаоській народній демократичній Республіці, Лівані, Лівії, Литві, Мадагаскарі, Малайзії, Малі, Мальті, Мавританії, Марокко, Намібії, Непалі, Нідерландах, Нігері, Омані, Палестині, Сент-Люсії, Сан-Томе і Принсіпі, Сомалі, Південному Судані, Шрі-Ланці, Суринамі, Швейцарії, Сирійській Арабській Республіці, Таїланді, Тимор-Лешті, Тонга, Тринідаді і Тобаго, Тунісі, Туреччині, Союзі М'янми (Республіка), Вануату, В'єтнамі [10]. Всього зазначеному типу організації митної адміністрації відповідає 68 країн зі 183 країн, що включено в рейтинг ВМО.

Митне агентство (CustomAgensy) організовано в таких країнах, як Алжир, Антигуа та Барбуда, Азербайджан, Багами, Білорусь, Болівія, Болгарія, Чілі, Китай, Куба, Кюрасао, Чеська Республіка, Демократична Республіка Конго, Домініканська республіка, Еквадор, Єгипет, Фінляндія, Франція, Німеччина, Греція, Гвінея- Бісау, Гаїті, Гонконг (Китай), Ісландія, Ірак, Італія, Ямайка, Корея (Республіка), Косово, Киргизстан, Люксембург, Макао (Китай), Мальдіви, Молдова, Монголія, Чорногорія, Нова Зеландія, Нікарагуа, Нігерія, Північна Македонія, Норвегія, Панама, Папуа-Нова Гвінея, Парагвай, Філіппіни, Катар, Російська Федерація, Саудівська Аравія, Сенегал, Сербія, Сінгапур, Судан, Швеція, Таджикистан, Туркменістан, Об'єднані Арабські Емірати, Уругвай, Узбекистан, Ємен [10]. Всього зазначеному типу організації митної адміністрації відповідає 59 країн зі 183 країн, що включено в рейтинг ВМО.

Як орган доходу (RevenueAuthority) при адміністрації доходів або іншому відомстві митна адміністрація реалізована в таких країнах, як Ангола, Аргентина, Арменія, Бангладеш, Боснія та Герцеговина, Ботсвана, Бразилія, Бурунді, Кабо-Верде, Колумбія, Данія, Естонія, Есватіні, Ефіопія, Фіджі, Гамбія, Грузія, Гватемала, Гаяна, Гондурас, Угорщина, Ірландія, Ізраїль, Казахстан, Кенія, Латвія, Лесото, Ліберія, Малаві, Маврикій, Мексика, Мозамбік, Пакистан, Перу, Польща, Португалія, Румунія, Руанда, Самоа, Сейшельські острови, Сьєрра-Леоне, Словаччина, Словенія, Південна Африка, Іспанія, Танзанія, Того, Уганда, Україна, Великобританія, Венесуела, Замбія, Зімбабве [10]. Всього зазначеному типу організації митної адміністрації відповідає 53 країни зі 183 країн, що включено в рейтинг ВМО.

Окремий тип - це митні структури, що виконують насамперед функцію національної безпеки. Такий тип найменш представлено в організаційній структурі митних органів країн. Всесвітня митна організація [10] відносить до зазначеного типу Службу прикордонної охорони (BorderProtectionService) Австралії, Канади, Сполучених Штатів. Зазначена модель зорієнтована на забезпечення переважно функцій національної безпеки. Як потужна загальнодержавна інституція, в такому разі митниця інтегрує завдання прикордонного контролю, боротьби з нелегальною міграцією, з наркотрафіком, з незаконним обігом зброї, з тероризмом тощо [6]. Як зазначається у звіті [10], митні структури світу мають посилити свої функції національної безпеки (рис. 1). В умовах посилення протекціонізму окремих країн постає питання трансформацій митних систем в потужні правоохоронні органи та силові структури, об'єднані з прикордонним відомством. Зазначені заходи для України пропонувалися вітчизняними вченими ще у 2016 р. [6; 8, с. 124-134].

На рис. 1 наведено розподіл митних структур світу у відсотковому відношенні. У центрі представлено діаграму даних за 2018 рік, у правому верхньому куті наведено розподіл відсотків за 2019 рік. Зазначимо, що має місце збільшення рівня формування митних органів у вигляді органів доходу (RevenueAuthority) при адміністрації доходів або іншому відомстві коштом скорочення інших складників (окрім Служб прикордонної охорони).

У країнах використовуються різні типі автоматизованих систем митного оформлення (Automatedclearancesystem), що забезпечують більшість процедур зовнішньої торгівлі. Як правило, більшість країн користуються власним варіантом програмного забезпечення, щозабезпечується модульністю пропонованих систем. Автоматизовані системи створені таким чином, що в них генеруються торговельні дані з урахуванням міжнародних стандартів ISO[8, c. 124-134; 10], які потім використовуються у статистичній економічній звітності та подальшому аналізуванні.

Рис. 1. Моделіорганізаціїмитноїсправи

Побудовано авторами за [6; 10]

Деякі країни впроваджують розроблені Всесвітньою митною організацією версії CargoTargetingSystem, серед таких держав - Австралія (IntegratedCargoSystem), Японія (NACCS- NipponAutomatedCargoandPortConsolidatedSystem), Союз М'янми (MyanmarAutomatedCargoClearanceSystem).

ASYCUDAWorldта ASYCUDA++ [11] становлять версії комп'ютеризованої програми, розробленої Конференцією ООН з торгівлі та розвитку ЮНКТАД [12], яка, за даними [10], використовується в 69 країнах, що становить 37,7% від загальної кількості учасників ВМО. Процес створення ASYCUDAрозпочався у 1981 році, на етапі впровадження досягнень 3-ї Промислової революції, коли було усвідомлено необхідність автоматизації та модернізації послуг митного оформлення. Слід зазначити, що система розроблялася в основному для країн з низьким рівнем розвитку продуктивних сил та економічних відносин і досі використовується переважно саме ними.

Однак досвід країн, що скористалися можливостями зазначеної системи на певному етапі розвитку економіки, переважно, позитивний. Так, за даними [11], використання ASYCUDAв Грузії значно вплинуло на такі показники: а) сформувався статус країни, що має найнижчий рівень корупції в країнах регіону в 2005-2010 рр.; б) країна значно підвищила свої позиції в рейтингу DoingBusinessзі 132 до 8 місця за 2005-2010 роки [11].

В Україні використовується автоматизована система митного оформлення «Інспектор», до складу якої входить Автоматизована система аналізу та управління ризиками та певні інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи [7, c. 9-16]. З серпня 2016 р. в пунктах митного оформлення товарів в Україні встановлено автоматизовану систему митного оформлення «Єдине вікно», що розроблена для контролю та обміну інформацією в автоматичному режимі про товари, що переміщуються через кордони України. Але, за даними [8, c. 124-134], використання "Єдиного вікна” супроводжується і низкою проблем, серед яких - окремі моменти несумісності цієї автоматизованої системи із програмою "Інспек- тор-2006” та електронними журналами; відсутність нормативно-правового закріплення принципів імперативного використання системи, що створює певні труднощі у роботі з нею тощо.

Для України податки з експортно-імпортної діяльності суб'єктів господарювання були й залишаються однією із суттєвих статей податкових надходжень. І, крім ставок, на інтенсивність зазначеної діяльності суттєво впливає рівень організації процесу митного адміністрування. Запровадження автоматизованої системи на митниці є додатковим стимулом активізації міжнародної діяльності України.

Таблиця 1 Динаміка та часткамита у податковихнадходженняхУкраїни за 2009-2018 рр.

1. Laffer Arthur B. The Laffer Curve: Past, Present, and Future. Executive Summary Background. The Heritage Foundation. 2004. No. 1765. June. URL: http://www.nmhd28gop.org/wp-content/uploads/2017/10/bg1765.pdf (accessed 10 March 2020).

2. Michel Adam N., Dayaratna Kevin, Sheppard Parker. ISSUE BRIEF Taxes Will Go Up in Every Congressional District if the TCJA is Repealed. Issue Brief. The Heritage Foundation. 2018. No. 4908. October 17. URL: https://www.heritage.org/sites/default/files/2018-10/IB4908_0.pdf (accessed 10 March 2020).

3. Schwab Klaus. The Fourth Industrial Revolution: what it means, how to respond. 2016. Jan 14. URL: https://www.weforum.org/agenda/2016/01/the-fourth-industrial-revolution-what-it-means-and-how-to-respond (accessed 10 March 2020).

4. VojtkoS.V., GhavryshO.A., ZghurovsjkyjO.M. Jakistjderzhavnoghoreghuljuvannja, efektyvnistjrobotyurjaduchyplanMarshallanashljakhukrajindoIndustriji-4.0. Ekonomichnyjvisnyk NTUU “KPI". Kyjiv, 2018. # 15. URL: http://ev.fmm.kpi.ua/article/view/131530/127611 (accessed 07 March 2020) DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5651.15.2018.131530

5. Klaus Schwab World Economic Forum. The Global Competitiveness Report 2019 Insight Report URL: https://clubofmozambique.com/wp-content/uploads/2019/10/WEF_TheGlobalCompetitivenessReport2019.pdf (accessed 10 March 2020).

6. KolesnykovK.M. Mizhnarodnividnosynyta mytnasprava: idejanovoghodoslidnycjkoghoproektu. Istorijatorghivli, podatkivta myta :tezydopovidejKhmizhnar. nauk. konf.,m. Dnipro, 27-28 zhovtnja 2016 r. Dnipro, 2016. P. 7-10.

7. Nestoryshen, I. V., Turzhansjkyj, V. A. ProfiljuvannjamytnykhryzykivvsystemizabezpechennjamytnojibezpekyUkrajiny. NaukovipraciKirovoghradsjkoghonacionaljnoghotekhnichnoghouniversytetu. Serija "Ekonomichninauky”. Vol. 33. 2018. P. 9-16

8. MoldovanE. S. Zarubizhnyjdosvid avtomatyzacijizdijsnennjaprocedurmytnoghokontrolju ta mytnoghooformlennjatovariv, shhoperemishhujutjsjacherezmytnyjkordonvodnymytransportnymyzasobamy. Publichneupravlinnjata mytneadministruvannja. 2017. Vol. 1 (16). P. 124-134.

9. The official site of The Heritage Foundation URL: https://www.heritage.org/taxes (accessed 11 March 2020).

10. The official site of the World Customs Organization. 2019 Annual Report. URL: http://www.wcoomd.org/-/ media/wco/public/global/pdf/media/annual-reports/annual-report-2018_2019.pdf (accessed 11 March 2020).

11. The ASYCUDA Programme of United Nations Conference of Trade and Development URL: https://asycuda.org/en/ (accessed 11 March 2020).

12. The official site of United Nations Conference of Trade and Development URL: https://unctad.org/en/Pages/ Home.aspx (accessed 11 March 2020).

13. Customs and other import duties (% of tax revenue). The official site of The World Bank. URL: https://data.worldbank.org/indicator/GC.TAX.IMPT.ZS (accessed 11 March 2020).

14. Tax revenue. The official site of The World Bank. URL: https://data.worldbank.org/indicator/GC.TAX.TOTL. CN (accessed 11 March.2020).

15. Taxes on exports. The World Bank. URL: https://data.worldbank.org/indicator/GC.TAX.EXPT.ZS (accessed 11 March 2020).

Размещено на Allbest.ru