Спрощена система оподаткування в Україні: переваги та недоліки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Спрощена система оподаткування в Україні: переваги та недоліки

Козинець І.Г., старший викладач кафедри трудового права, адміністративного права та процесу

Національний університет "Чернігівська політехніка"

Кравченко О.В., студент IV курсу юридичного факультету

Національний університет "Чернігівська політехніка"

Було встановлено, що з моменту введення спрощеної системи оподаткування поруч із очевидними позитивними факторами її наявності з'явились негативні аспекти, які суттєво погіршували ефективність вищеназваної системи. оподаткування підприємництво спрощений

У статті проаналізовано структуру зведеного бюджету України та зроблено висновок щодо ролі єдиного податку в податковому наповненні дохідної частини бюджету.

Одними з основних переваг спрощеної системи оподаткування є податкові переваги, котрі полягають у відсутності обов'язку сплачувати окремі види податків, а також спрощена система обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва, можливість урахувати соціально-економічну обстановку конкретної місцевості. Недоліки ж пов'язані перш за все зі зловживаннями з боку суб'єктів господарювання та ухиленням від сплати платежів, породженням соціальної несправедливості, різноманітними правовими колізіями та ризиками понесення збитків через недосконале законодавство.

Установлено проблемні моменти, які стримують розвиток малого підприємництва в Україні та запропоновано способи їх подолання. Підкреслено й аргументовано доцільність спрощеної системи оподаткування як важливого складника податкової політики держави.

Ключові слова: спрощена система оподаткування, єдиний податок, суб'єкт малого підприємництва, малий бізнес, податкове навантаження.

SIMPLIFIED TAXATION SYSTEM IN UKRAINE: ADVANTAGES AND DISADVANTAGES

The article analyses the legal problems of the simplified system of taxation of small businesses in Ukraine. It is the subjects of simplified taxation that occupy a prominent place in the national economy, providing people with jobs and filling local budgets with tax revenues. But throughout the existence of this Institute, there are many discussions about the feasibility of its existence and the possibility of improvement, which is why the topic is relevant.

Every entrepreneur has the right to independently choose the tax system for their business when registering their activities. Therefore, the purpose of the study was to consider the main advantages and disadvantages, as well as areas of reform of the simplified tax system, taking into account empirical data, as well as the analysis of current legislation and the latest developments of scientists. The features of the simplified tax system that distinguish it from the General tax system were identified.

It was found that since the introduction of the simplified tax system, along with the obvious positive factors of its existence, there were negative aspects that significantly worsened the effectiveness of the above-mentioned system.

The article analyses the structure of the consolidated budget of Ukraine and concludes about the role of single tax in the tax filling of the revenue part of the budget.

The main advantages of the simplified tax system are tax advantages. They consist in the absence of the obligation to pay certain types of taxes, in the existence of a simplified system of accounting and reporting of small businesses, it is possible to take into account the socioeconomic situation of a particular area. Disadvantages are primarily associated with abuse by business entities and evasion of payments, the creation of social injustice, various legal conflicts and the risk of losses through imperfect legislation.

The problem points that hinder the development of small business in Ukraine are identified and ways to overcome them are suggested. The expediency of the simplified tax system as an important component of the state's tax policy is emphasized and reasoned.

Key word: simplified taxation system, single tax, small business entity, small business, tax burden.

Постановка проблеми. Одним з основних векторів державної політики в податковій сфері є реформування спрощеної системи оподаткування малого підприємництва, яке займає провідне місце в національній економіці. Оскільки саме суб'єкти спрощеної системи оподаткування мають можливість забезпечити людей робочими місцями і таким чином підвищити зайнятість населення та наповнити місцеві бюджети шляхом сплати єдиного податку.

В Україні уже протягом великого проміжку часу розглядається питання модернізації системи спрощеного оподаткування, а також її доцільності загалом. Одні стверджують, що цю систему потрібно скасувати, інші - залишити в тому вигляді, в якому вона є чи з незначними змінами, треті вбачають право на функціонування цієї системи з модернізацією, відповідно до вимог сучасного господарювання. усе це викликало необхідність реформування податкового законодавства у сфері спрощеного оподаткування.

Аналіз останніх публікацій. Вивченням теоретико- методологічних засад спрощеної системи оподаткування в Україні займались такі вітчизняні вчені, як: В.М. Кміть, А.М. Хомутенко, Р. Сидоренко, О.В. Коба, С.І. Логвіновська, А. крисоватий та інші. Результати їх досліджень є теоретично та практично значущими.

Але проаналізувавши зміст Податкового кодексу України (далі ПКУ) та інших нововведень, котрі стосуються спрощеної системи оподаткування, можна стверджувати про наявність поруч із явними перевагами багатьох недоліків та суперечностей, які необхідно вирішити.

Мета статті - дослідження сутності спрощеної системи оподаткування суб'єктів малого підприємництва - дозволяє сформувати основні завдання:

1) визначити переваги та недоліки спрощеної системи оподаткування;

2) розробити рекомендації щодо реформування спрощеної системи оподаткування.

Виклад основного матеріалу. Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - це особливий механізм справляння податків і зборів, який установлює заміну сплати окремих податків і зборів на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених Главою 1 Розділу XIV ПКУ із одночасним веденням спрощеного обліку та звітності. Юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам та реєструється платником єдиного податку [1].

Спрощена система оподаткування передбачає поділ платників на чотири групи:

- І група характеризується тим, що обсяг доходу протягом року не повинен перевищувати 1млн. грн. Можна працювати тільки самостійно без найманих працівників. Мають право тільки здійснювати роздрібну торгівлю товарами на ринку й надавати побутові послуги населенню за затвердженим переліком побутових послуг. Сплачують єдиний податок - до 10% прожиткового мінімуму та не є платниками ПДВ.

- ІІ група охоплює фізичних осіб-підприємців, обсяг доходу яких протягом року не перевищує 5 млн. грн. у трудових відносинах із підприємцем одночасно може перебувати не більше ніж 10 осіб. Мають право надавати послуги (зокрема й побутові) платникам єдиного податку та/або населенню, а також здійснювати виробництво, продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства. Заборонено надавати посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна, а також провадити діяльність із виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів із дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Сплачують єдиний податок - до 20% мінімальної заробітної плати та не є платниками ПДВ.

- ІІІ група платників характеризується тим, що обсяг доходу протягом року не повинен перевищувати 7 млн. грн., водночас немає обмежень за кількістю працівників та юридичних осіб - суб'єктів господарювання будь-якої організаційно-правової форми. Сплачують єдиний податок від доходу: 3% і ПДВ; 5% без ПДВ, відповідно є платниками ПДВ за ставкою 3% та не є - за ставкою 5%.

- IV група характеризується тим, що до неї належать сільськогосподарські товаровиробники, а саме: фізичні особи - можуть здійснювати винятково вирощування, відгодовування сільськогосподарської продукції, збирання, вилов, переробку такої власно вирощеної або відгодованої продукції та її продаж; юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, в яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75%. Немає обмежень за обсягом виручки й кількістю працівників для юридичних осіб, тоді як фізичні особи можуть працювати тільки самостійно без найманих працівників. Сплачують єдиний податок - ставка залежить від виду земельної ділянки, без сплати ПДВ.

Подана система оподаткування була введена Указом Президента "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 3 липня 1998 р. [2]. Однак спрощена система оподаткування почала втрачати свою ефективність через низку негативних факторів.

У зв'язку з нечітким законодавчим регулюванням ставалось розукрупнення або розорення великих та середніх підприємств; виникала можливість зловживань для мінімізації податкових платежів; дозволялось застосовувати цю систему в надмірно прибуткових видах діяльності; розмір податку не переглядався; ставалась соціальна несправедливість у зв'язку з тим, що соціальні фонди держави наповнювались підприємцями, які перебували на загальній системі оподаткування; колізії законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та норми спрощеної системи сприяли скороченню найманих працівників у підприємців на спрощеній системі оподаткування тощо [3, с. 111].

Спрощена система оподаткування відразу після свого створення почала формувати умови для ухилення від сплати податків неправомірним шляхом, що визначило вектор держави до реформування цієї системи.

В Україні на малих та середніх підприємствах тримаються подекуди цілі галузі, зокрема освітня, інформаційна, телекомунікаційна, саме тому будь-які зміни в оподаткуванні супроводжувались значними дискусіями та баталіями, адже мінімальні зміни могли призвести до того, що ведення господарювання ставало невигідним і спричиняло суттєві проблеми в цих галузях [4, с. 207].

На сьогодні в Україні малому бізнесу дозволяється обирати перебування на загальній або спрощеній системі оподаткування, залежно від їх бажання.

Одним з основних недоліків спрощеної системи є низька фіскальна ефективність єдиного податку, який справляється в Україні, внаслідок чого податок на прибуток становить набагато більший відсоток у Зведеному бюджеті України, ніж єдиний податок. Виникає ситуація, коли левову частину надходжень держава отримує від підприємств, які перебувають на загальній системі оподаткування, водночас усе більше представників малого та середнього бізнесу здійснюють діяльність на засадах спрощеної системи оподаткування. Вищенаведену тезу було виведено внаслідок аналізу структури зведеного бюджету за останні 5 років (табл. 1), де чітко видно, що єдиний податок становив 1,68-2,73% усіх надходжень, тоді як податок на прибуток становив 5,99-9,10%.

У причинах, які зумовлюють перехід представників підприємств та середнього бізнесу до спрощеної системи

Таблиця 1 Структура доходів Зведеного бюджету України