Пріоритети податкового контролю в системі інструментів розширення бази оподаткування та запобігання податковим правопорушенням

Размещено на http://www.allbest.ru/

Пріоритети податкового контролю в системі інструментів розширення бази оподаткування та запобігання податковим правопорушенням

Яровий К.О.

к. пед. н. доц. кафедри обліку і аудиту

Ярова А.Л.

здобувач ступеня магістра

за спеціальністю 073 Менеджмент

Горбачова Н.М.

здобувач ступеня магістра

за спеціальністю 073 Менеджмент

Анотація

Здійснення податкового контролю - складний процес, який регулюється не лише нормами Податкового кодексу, а й іншими нормативно-правовими актами як в сфері регулювання податкових правовідносин, так і в інших сферах. Від ефективності організації контрольної роботи податкових органів залежить стан бюджету, що прямим чином впливає на стан економіки і рівень життя суспільства. Тому створення ефективної системи контролю за сплатою податкових платежів до бюджету повинно входити до числа основних завдань соціально-економічної політики держави.

Ключові слова: Податковий кодекс, перевірка, податкова звітність, декларація, контроль, прибуток, податкові зобов'язання.

Постановка проблеми

податковий контроль камеральний перевірка

Створення надійної економічної системи, як фундаменту успішного функціонування будь-якої країни та її громадян, зміни в області податків, вчасне та в повному обсязі поповнення фінансовими ресурсами усіх рівнів бюджетної системи країни неможливе без сформованого та ефективного механізму податкового контролю.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблематика податкового контролю розглядалася багатьма зарубіжними вченими. Зокрема, питання теорії податкового контролю досліджували такі вчені з ближнього зарубіжжя, як А.Н. Козирін, І.І. Кучеров, О.А. Ногіна, В.М. Родіонова, С.О. Шохін. На недостатність методологічного врегулювання питань контрольно-перевірочної діяльності вказувалось у роботах Т.А. Бетіної, В.В. Бурцева, А.З. Дадашева, Ю.Ф. Кваши, Е.В. Поролло. Серед вітчизняних вчених проблематика податкового контролю, основні його форми і методи, аналіз практики здійснення знайшла своє відображення в роботах О.В. Жигаленко, Ю.Б.Іванова, А.Я. Кізими, А.І. Крисоватого, Я.В. Лебедевич, В.А. Онищенка, О.Ю. Соловйова, Д.В. Французова, А.П. Чередніченко та інш.

Формулювання мети статті

На сьогодні організація та діяльність податкової служби зорієнтована на стандарти європейських держав. Тому на податковий контроль, крім аналізу дотримання податкового законодавства, покладено виконання таких завдань, як оцінка рівномірності розподілу податкового навантаження в економіці, правомірності надання податкових пільг, розробка та стабілізація прозорого законодавства, що сприятиме детінізації економіки та легалізації доходів фізичних та юридичних осіб.

Виклад основного матеріалу дослідження

В системі інструментів податкового контролю важливе місце займають камеральні перевірки. Такі перевірки мають істотні переваги перед іншими способами контролю: вони відносно малозатратні, процедуру їх проведення можна автоматизувати, за результатами камеральних перевірок можна прийняти оперативні рішення стосовно виправлення допущених помилок та попередити можливі податкові втрати. Правові основи проведення камеральної податкової перевірки регламентуються нормами Податкового кодексу України. Згідно пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПКУ, камеральною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків. З метою встановлення єдиного порядку відображення результатів камеральних перевірок внесені зміни до методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім декларацій про майновий стан і доходи та декларацій платника єдиного податку - фізичної особи.

Камеральна перевірка здійснюється у два способи: в електронному вигляді; уповноваженими особами шляхом зіставлення програмних продуктів, результатів автоматизованого контролю податкової звітності, інформації з інших джерел. Запроваджено електронний сервіс для платників податків з метою надання інформаційного повідомлення щодо помилок в електронній звітності. Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Основним завданням камеральної перевірки є перевірка складання податкових декларацій і розрахунків, що включає в себе арифметичний підрахунок підсумкових сум податкових зобов'язань, що підлягають сплаті до відповідного бюджету або бюджетному відшкодуванню, та перевірка правильності застосування ставок податків і податкових пільг, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування; виявлення арифметичних або методологічних помилок. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Так, при перевірці правильності нарахування податку на прибуток з'ясовується питання порушення терміну подання звітності, правильності визначення об'єкта оподаткування та нарахованого грошового зобов'язання з податку на прибуток, а також - несвоєчасної сплати грошового зобов'язання, визначеного платником самостійно. При камеральних перевірках податкової звітності з ПДВ аналізуються розбіжності, виявлені за результатами електронної обробки (звірки) податкової звітності з ПДВ та обробки даних Єдиного реєстру податкових накладних, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, зокрема:

розбіжності при заповненні податкової декларації з податку на додану вартість: арифметично-логічні помилки при заповненні податкової декларації з ПДВ та її додатків; даних податкової декларації з ПДВ та додатками до неї;

розбіжності між даними податкової декларації з ПДВ та реєстром виданих та отриманих податкових накладних;

розбіжності між даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних та даними митних органів;

розбіжності між даними реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Єдиного реєстру податкових накладних;

розбіжності між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом контрагентів за даними розшифровок;

розбіжності за результатами співставлення даних реєстрів виданих та отриманих податкових накладних контрагентів;

розбіжності за результатами обробки даних Єдиного реєстру податкових накладних.

Податкові декларації (розрахунки) щодо окремих видів загальнодержавних та місцевих податків і зборів приймаються без попередньої перевірки зазначених у них показників. Камеральній перевірці вони підлягають тільки після реєстрації в контролюючих органах. Це стосується, насамперед, таких податків і зборів:

екологічного податку;

рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктоводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України;

рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, які видобуваються в Україні;

плати за користування надрами;

місцеві податки і збори (щодо яких чинним законодавством встановлено подання податкових декларації чи розрахунків);

плати за землю;

фіксованого сільськогосподарського податку;

збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ;

збору за користування радіочастотним ресурсом України;

збору за спеціальне використання води;

збору за спеціальне використання лісових ресурсів.

Періодичність проведення камеральних перевірок чинним законодавством не визначена, тобто контролюючий орган може проводити таку перевірку після кожного подання платником податків декларації (розрахунку). Отже, строки проведення камеральних перевірок залежать від строків подачі звітності. Камеральні перевірки податкової звітності з ПДВ платників податку проводяться протягом 30 днів, наступних за днем граничного строку подання звітної податкової декларації або днем фактичного подання уточнюючого розрахунку. Камеральна перевірка податкової звітності з податку на прибуток проводиться до настання строків подачі наступної звітності за відповідним податком.

Щодо окремих загальнодержавних та місцевих податків і зборів визначають наступні строки перевірки звітності:

протягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання податкових декларацій (розрахунків), звітний період для яких дорівнює календарному місяцю;

протягом 60 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання податкових декларацій (розрахунків), звітний період для яких дорівнює календарному кварталу;

камеральні перевірки податкових декларацій по земельному податку, орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності та фіксованому сільськогосподарському податку проводяться контролюючим органом протягом 60 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання таких декларацій.

У разі отримання контролюючим органом декларацій, які подані з порушенням граничного строку подання, уточнюючих декларацій, нових звітних декларацій, камеральна перевірка проводиться протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання такої декларації. У разі виявлення арифметичних або методологічних помилок у звітних деклараціях по земельному податку та орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності, по фіксованому сільськогосподарському податку та неотримання контролюючими органами протягом звітного періоду нових звітних або уточнюючих декларацій до зазначених, камеральні перевірки проводяться після проведення камеральних перевірок звітних декларацій щомісяця протягом 30 календарних днів, які настають за останнім календарним днем звітного місяця.

По завершенні камеральних перевірок посадовими особами контролюючого органу проводяться наступні дії:

складають акти, готують та направляють податкові повідомлення-рішення з метою застосування штрафних санкцій до платників податків, які не подали у встановлені терміни податкову звітність;

складають акти у разі, якщо результати камеральної перевірки податкової звітності платника свідчать про наявність у такій звітності помилок (порушень);

готують і направляють податкові повідомлення-рішення, якщо камеральна перевірка свідчить про заниження чи завищення сум податкових зобов'язань платника податків, завищення суми бюджетного відшкодування, завищення від'ємного значення суми податку на додану вартість;

оформляють довідки про неможливість вручення платнику податку документа (листа, акта камеральної перевірки, податкового повідомлення-рішення) та передають до підрозділу податкової поліції з метою встановлення місцезнаходження платника податків;

формують висновки за наслідками камеральних перевірок податкової звітності та опрацювання іншої наявної в базах даних та звітній частині облікової справи платника податкової інформації.

Результати камеральної перевірки оформлюють актом в тому випадку, коли дані, задекларовані у податковій звітності, свідчать про порушення. Якщо за результатами камеральної перевірки не встановлено порушень, то відповідна відмітка про факт перевірки здійснюється безпосередньо у поданій платником податковій декларації. Залежно від підстави перевірки податкової звітності або виявлення помилок в податковій звітності в акті зазначається: суть помилки (порушення) - відміткою та, у разі необхідності, вказівкою на пункти ПКУ і нормативно-правові акти; таблиця з показниками, у яких допущено помилки (для перевірки з питань виявлення помилок (порушень) в податковій звітності) або таблиця з показниками термінів подання податкової звітності; інформація про застосовані штрафи; відповідний висновок. Акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності, складається у двох примірниках і підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, реєструються у журналі обліку актів камеральних перевірок та заноситься до АС «Податковий аудит», а після реєстрації вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків. Акт вважається врученим, якщо його надіслано за адресою платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або ж вручено особисто платнику або ж його законному чи повноважному представникові. Акт про результати камеральної перевірки може стати підставою для донарахування податкових зобов'язань, про що платнику повідомляють податковим повідомленням-рішенням. Повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу протягом 10 робочих днів, наступних за днем вручення акта перевірки, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків. Слід відмітити, що штрафні санкції за помилки, що призвели до заниження податкових зобов'язань та були виявлені під час камеральної перевірки, накладаються в повному обсязі, передбаченому п. 123.1 ст. 123 ПКУ. Ніяких пільг чи звільнень не передбачено. На суму заниження, навіть якщо воно стало результатом арифметичної чи методологічної помилки, нараховується пеня. Варто звернути увагу, що акт про результати камеральної перевірки податкових декларацій (розрахунків) не складається у таких випадках: за відсутності арифметичної або методологічної помилки в поданій платником податків податковій декларації (розрахунку); якщо до початку проведення камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) платником податку подано нову звітну або уточнюючу декларацію (розрахунок) з виправленими показниками. За результатами проведеної камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності, складають відповідні висновки, які в подальшому служать підставою для проведення документальних перевірок. Зокрема, висновки за наслідками камеральних перевірок податкової звітності з ПДВ формуються на підставі проведеного поглибленого аналізу звітних даних платника, даних інформаційних ресурсів контролюючого органу, у разі якщо посадовими особами виявлені податкові ризики платників ПДВ.

Висновки

В сучасних умовах повинна бути створена така податкова служба, яка б стимулювала економічний розвиток в Україні, що означає зниження податкового тиску з метою дотримання податкового законодавства платниками 94 податків та підвищення надходжень на основі добровільності; забезпечення стабільних надходжень до бюджетів усіх рівнів, встановлення прозорих, підзвітних та неупереджених зв'язків між контролюючими органами та суспільством, запровадження партнерських відносин із платниками податків. Основним принципом роботи має стати налагодження партнерства між державою й підприємцем, щоб міцніли довіра й взаєморозуміння між податковим працівником і платником податків. З урахуванням міжнародного досвіду організаційної побудови податкових органів автором пропонується така структура, при якій податкова служба входить до Міністерства фінансів та мала б у своєму складі митні підрозділи та податкову поліцію. З цією метою пропонується змінити систему управління Державної податкової служби України та Державної митної служби України та підпорядкувати їх Міністерству фінансів України.

Список використаних джерел

1. Заможна Т. Місце податкової звітності в системі економічної інформації / Т. Заможна, О. Мельничук // Актуальні проблеми теорії і практики бухгалтерського обліку, аудиту, аналізу й оподаткування в Україні: сучасний стан та перспективи розвитку: матеріали між нар. Наук.-практ. конф. 14 грудня 2016 р. - Тернопіль: Крок, 2016. - с. 165-168.

2. Лега О.В. Податкова звітність: еволюція визначення / О.В. Лега / Інноваційна економіка. - 2013. - № 3.- с. 300-303.

3. Онищенко В.А. Податковий контроль (основи організації) / В.А. Онищенко. - К.: Ред. журн. «Вісник податкової служби України». - 2002. - 432 с.

4. Чередніченко А.П. Податковий контроль в умовах трансформаційної економіки України: монографія / А.П. Чередніченко. - К.: ТОВ «Аспект-Поліграф», 2005. - 204 с.

5. Шутов М.І. Державний фінансовий контроль в Україні (теорія і практика): монографія / М.І. Шутов, В.А. Бабенко, Н.М. Стоянова. - Одеса: Юридична література, 2004. - 136 с.

Размещено на Allbest.ru