Фінансові механізми розвитку освіти в умовах децентралізації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Фінансові механізми розвитку освіти в умовах децентралізації

Горошкова Л. А., Хлобистов Є. В.

FINANCIAL MECHANISMS OF EDUCATION DEVELOPMENT IN CONDITIONS OF DECENTRALIZATION

Horoshkova Lidiia, Khlobystov levhen

ФИНАНСОВЫЕ МЕХАНИЗМЫ РАЗВИТИЯ ОБРАЗОВАНИЯ В УСЛОВИЯХ ДЕЦЕНТРАЛИЗАЦИИ

Горошкова Л. А., Хлобыстов Е. В.

Актуальність теми дослідження

У вересні 2015 року на Саміті ООН зі сталого розвитку Нью-Йорку в рамках 70-ї ювілейної Сесії Генеральної Асамблеї ООН глави держав і урядів погодили Порядок денний світового розвитку на період після 2015 року з визначенням 17 глобальних цілей сталого розвитку. Питання управління процесом реформ та децентралізації влади задля забезпечення сталого розвитку країни невід'ємно пов'язане із процесом реформування освітньої галузі. Виконання стратегічних завдань реформування системи освіти, яке забезпечить підвищення її якості та конкурентоспроможності, можливість інтеграції у європейський і світовий освітній простір, можливе тільки за умови достатньості фінансових ресурсів для її функціонування та розвитку. Отже проблема достатності фінансового забезпечення освіти залишається актуальною на сучасному етапі реформування адміністративно-територіального устрою країни.

Постановка проблеми

Однією з форм фінансової участі держави у забезпеченні якісної освіти є освітня субвенція. Освітня субвенція - це кошти, які виділяються з державного бюджету за спеціальною формулою на фінансування закладів освіти. Чинний механізм її нарахування неможна вважати оптимальним. Підтвердженням цього є результати опитування, проведеного Асоціацією міст України (АМУ), відповідно до якого близько 40% опитаних заявили про дефіцит освітньої субвенції у 2021 році. Підтвердженням цього є такі факти: в середньому дефіцит освітньої субвенції на оплату праці педагогічних працівників, що надають повну загальну середню освіту, складає 7-9%; понад 14,5% ОТГ мають до 5% дефіциту освітньої субвенції, 20% - від 5% до 15% дефіциту; у більше ніж 3% громад дефіцит освітньої субвенції становить від 17 до 30%. Найбільш складною є ситуація у тих ОТГ, в яких до міських громад були приєднані сільські території, оскільки рівень наповнюваності класів міських і сільських закладів суттєво відрізняється. Як наслідок - обсяг освітньої субвенції не забезпечує потребу в коштах на оплату праці педагогічних працівників у сфері загальної середньої освіти на належному рівні.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Сучасними аспектами вирішення проблем децентралізації та реформування адміністративно-територіального устрою у країні займаються такі вчені, як Павлюк А. П., Олійник Д. І., Баталов О. А., Дацко О. І., Муркович Л. Л., Молодожен Ю. Б. та ін. [1-4]. Результати власних досліджень проблеми наведені в [5-11].

Виділення недосліджених частин загальної проблеми

Оскільки існує проблема недосконалості визначення обстягів освітньої субвенції, наслідком якої є нестачі коштів для утримання загальної середньої освіти в ОТГ на належному рівні, існує необхадність вирішення проблема розробки системних механізмів управління фінансуванням освіти, як передумови надання якісних освітніх послуг та сталого розвитку суспільства.

Постановка завдання, мети дослідження

Наведеними вище обставинами зумовлена доцільність визначення шляхів оптимізації системи розрахунку обсягів освітньої субвенції, що дозволило б забезпечити достатній рівень фінансування освіти в ОТГ, як основи сталого розвитку об'єднаних територіальних громад.

Метод та методологія проведення дослідження

У процесі проведення дослідження використані загальнонаукові (аналіз та синтез, індукція та дедукція, аналітичне групування) та спеціальні (абстрагування, моделювання і т.ін.) методи вивчення економічних явищ і процесів.

Виклад основного матеріалу

Відповідно до норм чинного Бюджетного кодексу України (ст. 97, 99, 100, 102, 103-2, 103-4 і 108) на сьогодні бюджети ОТГ мають прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом у формі: базової дотації; реверсної дотації; освітньої субвенції; медичної субвенції; субвенції на формування інфраструктури ОТГ; субвенції на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій; інших субвенцій та дотацій, якщо є підстави для надання та отримання відповідних міжбюджетних трансфертів; коштів Державного фонду регіонального розвитку (ДФРР) (фінансування інфраструктурних проектів).

Відповідно до вимог Бюджетного кодексу освітня субвенція спрямовується виключно на оплату праці з нарахуваннями педагогічних працівників у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах в частині забезпечення видатків на здобуття повної загальної середньої освіти. Усі решта видатків на організацію функціонування закладів освіти йдуть з місцевих бюджетів. Останніми роками з метою оптимізації мережі закладів освіти країни в Україні було ухвалено відповідну стратегію. Стратегія передбачає створення опорних шкіл, які приймуть учнів із оптимізованих (закритих) та реорганізованих закладів. В першу чергу акцент було зроблено на сільські школи, оскільки за статистичними даними у пострадянський час кількість учнів в них зменшилась на чверть, а мережа досі лишається тією самою.

Було також наголошено, що головною метою оптимізації є покращення якості освіти шляхом створення продуктивного освітнього середовища: безперешкодного доступу до таких благ сучасних шкіл, як комп'ютерні класи, оптоволоконний швидкісний інтернет, лінгафонні кабінети, мультимедійні дошки та підлоги, розгалужена й багатопрофільна мережа гурткової роботи, медіатеки тощо.

На сьогодні розподіл освітньої субвенції між місцевими бюджетами здійснюється на основі оновленої формули, що враховує багато показників. Основними з них є кількість учнів та особливості території (відсоток сільського населення та густина учнів на 1 кв. км). На їхній основі для кожної громади визначено розрахункову наповнюваність класів (РНК), тобто прогноз, скільки мінімально має навчатися учнів у класах громади. Відносна відповідність фактичної (реальної) наповнюваності класів (ФНК) розрахунковій має забезпечувати достатнє фінансування оплати праці з нарахуваннями для педагогічних працівників у загальноосвітніх навчальних закладах.

Якщо ФНК перевищує РНК, то освітня система громади отримає можливості виплати надбавок та матеріального заохочення педагогічним працівникам. Крім того, з'являються вільні кошти, які громада за результатами фінансового року зможе використати для модернізації та оновлення закладів освіти, як це відбулося за результатами 2018 та 2019 фінансових років.

Недостатність освітньої субвенції для оплати праці виникає у випадку, коли фактична наповнюваність класів є значно нижчою за розрахункову. У таких випадках педагогічним працівникам нараховуються мінімальні, передбачені законодавством надбавки і відсутня можливість нарахування всіх матеріальних заохочень. Органи місцевого самоврядування мають з власних надходжень місцевих бюджетів додавати кошти на оплату праці педагогічних працівників.

Індекс фінансової спроможності шкільної освітньої мережі ОТГ будується на основі різниці між РНК і ФНК. При цьому показник ФНК розраховується за даними попереднього навчального року. Показник РНК не визначає жорстко достатність або недостатність фінансового забезпечення на виплату заробітної плати педагогічним працівникам, оскільки на це також можуть впливати інші чинники: педагогічний стаж працівників, їхні кваліфікаційні категорії, поділ класів на групи, розмір встановлених надбавок тощо.

За підсумками 2018 року за даними Мінрегіону було встановлено таку закономірність: різниця між фактичною і розрахунковою наповнюваністю класів (ФНК - РНК) в одиницю перетворюється на кінець року в 1 тис. грн профіциту/дефіциту освітньої субвенції в розрахунку на одного учня.

Відповідно до чинного законодавства держава виділяє кошти за розрахунковою наповненістю класів (РНК) залежно від кількості та густоти населення, площі території тощо, яка не є меншою, ніж 10 учнів. Отже у школах з фактичною наповненістю класів, меншою за розрахункову, виникає дефіцит фінансування оплати праці педагогічних працівників. І навпаки, більша наповненість класів призводить до економії коштів та можливості покращувати матеріально-технічну базу закладів.

Крім того, про недосконалість формули розрахунку розмірів освітньої субвенції свідчать дані про економію освітньої субвенції, яка станом на 1 січня 2018 року становила 4094,8 млн. гривень, на 1 січня 2019 року - 4069,0 млн. гривень, на 1 січня 2020 року - 5257,1 млн. гривень. Особливо значні обсяги невикористаних залишків освітньої субвенції знаходяться на рахунках обласних бюджетів. Їх залишки станом на 1 грудня 2019 року коливалися від 0,1% до 31,3% або в середньому становили майже місячний фонд заробітної плати, складаючи 10,8% від річних обсягів.

Отже виникають суттєві диспропорції, коли в одним місцевих бюджетах обсягів освітньої субвенції достатньо для законодавчо встановленої оплати праці, тоді як в інших - зменшуються надбавки за престижність педагогічної праці, не оплачується завідування кабінетами та майстернями, заміна тимчасово відсутніх учителів, не забезпечується своєчасно заробітна плата, педагогічних працівників змушують до вимушених канікул, їх попереджають про зменшення надбавок в наступних місяцях.

Якщо проаналізувати ефективність такої системи фінансування освіти, то слід звернути увагу на кількісні показники (у відсотках) щодо тих ОТГ, в яких вистачило коштів освітньої субвенції на фінансування закладів освіти. Так, станом на 2016/2017 навчальний рік лише 42,4% громад вистачило коштів, тоді як не вистачало коштів майже 27% громад. Наступного навчального року зміни відбулися в межах 1%. Але вже через 2 роки ОТГ з профіцитом освітньої субвенції від держави стало майже 53%, а з нестачею коштів - вже менше 20%. На перший погляд маємо позитивні зрушення, але до них не можна ставитись занадто оптимістично.

З урахуванням того, що акцент освітніх реформ у країні здіснюється на показник якості, офіційно вважається, що тільки в укомплектованих школах з повними класами діти зможуть здобувати якісну освіту. На підтвердження цього наводяться дані про те, що високі позиції в рейтингу займають діти з міських шкіл, які традиційно мають велику наповнюваність класів, та діти зі шкіл у сільській місцевості також із значною наповненістю класів.

Щодо можливості вирішення цього питання у сільській місцевості, то наголошуєть на тому, що саме створення опорних шкіл як базових освітніх центрів, повинні використовувати ОТГ для оптимізації освітньої мережі.

Але поряд з наявністю такої опорної школи, виникає питання щодо забезпечення комфортного підвезення учнів і вчителів до них. Відповідь буде позитивною тільки за умови наявності на території відповідної дорожньої інфраструктури. А її стан, як відомо, не всюде забезпечений на прийнятному рівні.

Щодо ефективності чинного механізму фінансування освітньої галузі в ОТГ, то її можливо було б оптимізувати шляхом внесення коректив у розрахункову формулу. Ще створило б умови для збереження наявних освітніх закладів і мінімізації загрози їх закриття у майбутньому. На нашу думку, створення та обладнання відповідно до сучасних вимог опорних шкіл є позитивним кроком, але, на нашу думку, доцільним є врахування певної специфіки території і збереження так званих малокомплектних шкіл та їх фінансування.

Про недосконалість чинного механізму освітньої субвенції свідчать дані проведеного нами аналізу ситуації щодо фінансування освітньої сфери у Запорізькій області. У таблиці 1 наведені дані щодо фінансових результатів (профіцит чи дефіцит щодо фінансування освіти) у ОТГ області за підсумками 2019/2020 навчального року.

Таблиця 1. Показники рівня фінансового забезпечення освітньої галузі у ОТГ Запорізької області у 2019 - 2020 рр.

Традицийною є думка, що у ОТГ міського типу є меншими освітні витрати на одного учня, вартість забезпечння учня є значно вищою у сільських та селищних ОТГ. Результати аналіз свідчать що, це не завжди відповідає дійсності. Так Оріхівська, Чернігівська та Пологівська ОТГ Запорізької області є міськими, але вони мають дефіцит щодо фінансування освітньої сфери. Крім того, аналіз перебігу освітніх реформ у громадах свідчить, що зміни відбувались, але очікуваного результату - не забезпечили.

Проаналізуємо хід реформ у Оріхівський ОТГ. Оріхівська ОТГ була утворена 11 листопада 2016 року шляхом об'єднання Оріхівської міської ради та Копанівської, Мирненської, Нестерянської, Новоандріївської, Новоданилівської, Новопавлівської сільських рад Оріхівського району. Пріоритетним напрямком роботи відділу освіти, молоді та спорту Оріхівської ОТГ у 2018 році було забезпечення реалізації Програми розвитку освіти, молоді та спорту на 2018-2022 роки, що спрямована на впровадження Державних стандартів початкової та загальної середньої освіти, новітніх інформаційно-комунікаційних технологій у освітній процес, оптимізацію мережі закладів освіти відповідно до освітніх запитів населення та демографічних прогнозів, подальше впровадження системи профільного навчання, збільшення охоплення дітей дошкільною та позашкільною освітою, розвиток матеріально- технічної бази освітніх закладів. Згідно мережі на 2018-2019 навчальний рік чисельність закладів загальної середньої освіти - 8, серед яких один опорний заклад загальної середньої освіти «Сузір'я», одна спеціалізована різнопрофільна школа, один навчально-виховний комплекс, 1 загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, 4 загальноосвітні школи І-ІІ ступенів. Всього, станом на 01.01.2020 р. шкільною освітою охоплено 2025 учнів. При КЗ «Оріхівський НВК №2 імені В.А. Лазаряна» Оріхівської міської ради працюють вечірні класи для учнів 11-12 класів з кількістю учнів - 36 осіб. Наразі сформовано 110 класів, 109 класів комплектів, середня наповнюваність складає 18,4 учні. Залишається актуальним питання подальшої оптимізації мережі закладів загальної середньої освіти із малою чисельністю учнів. Відповідно до рішення 21 сесії Оріхівської міської ради № 38 від 25.10.2018 прийнято рішення про реорганізацію комунальних закладів загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Оріхівської міської ради та створення філій опорного закладу. Діяльність юридичних осіб припинено в результаті реорганізації шляхом приєднання комунальних закладів: «Новоданилівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів», «Новопавлівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів», «Оріхівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів №3», «Оріхівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів №5» до КЗ «Опорний заклад загальної середньої освіти «Сузір'я» Оріхівської міської ради. Рішенням 25 сесії від 10.01.2019 №11 створено комунальний заклад «Опорний заклад загальної середньої освіти «Сузір'я» Оріхівської міської ради з чотирма філіями. Такі кроки дозволили скоротити видатки на утримання закладів освіти, але фінансування освіти з добу держави (освітня субвенція) - залишається дефіцитним.

Інший приклад - сільська ОТГ, яка також має дефіцит щодо фінансування освіти. Гірсівська ОТГ була створена в Приазовському районі Запорізької області однією з перших на початку 2016 року та об'єднала Дунаєвську, Надеждинську та Гірсівську сільські ради з центром у селі Гірсівка. Об'єднавшись Гірсівська громада стала власницею трьох загальноосвітніх навчальних закладів, які раніше підпорядковувалися районному управлінню освіти. Школи були реформовані, але до цього в громаді прийшли не відразу, а тільки в 2018 році. В одній школі на той момент навчалося 110 дітей, у другій - 67, а в третій, Надеждинській, і зовсім - 25. В кожній школі працював штат педагогічних працівників та обслуговуючого персоналу. Освітня субвенція для ОТГ видається на кількість дітей, тобто витрати по школах були майже однаковими, а розмір субвенції значно відрізнявся. Згідно з новим освітнім законодавством, в школах з кількістю дітей 25 і менше може працювати тільки початкова ланка. Тому, в Гірсівській ОТГ було проведено конкурс на опорний навчальний заклад, яким стала Гірсівська загальноосвітня школа з найбільшою кількістю учнів. Дунаєвська і Надеждинська школи перейшли у статус філій, при цьому в Надеждинській було залишено тільки початкову ланку (10 дітей), а Дунаєвська стала навчальним закладом І-ІІ ступеня (59 дітей). З часом, кількість дітей у Надежинській філії скоротилася до 4 і, незабаром, цю філію і зовсім закрили та було організовано підвезення школярів до опорного закладу, наразі Гірсівська громада має власний шкільний автобус, який підвозить до опорної школи школярів та вчителів. Всі педагоги, які хотіли продовжувати свою трудову діяльність, були працевлаштовані при реформуванні.

Приазовська селищна об'єднана територіальна громада Приазовського району Запорізької області утворена шляхом добровільного об'єднання територіальних громад селища міського типу Приазовське, сіл Новоіванівка, Гамівка, Таврійське, Білорічанське, Вишневе Приазовської селищної ради Приазовського району Запорізької області, сіл Шевченка, Петрівка Шевченківської сільської ради Приазовського району Запорізької області, добровільного приєднання села Володимирівка Володимирівської сільської ради Приазовського району, Запорізької області. Під управлінням відділу освіти Приазовської ОТГ, знаходяться 4 заклади середньої освіти, один з яких є опорним. Під управлінням опорного навчального закладу - школі І-ІІІ ступенів «Азимут» (1042 учня), знаходяться 3 філії: Приазовська філія І-ІІ ступенів (227 учнів); Володимірівська філія І-ІІІ ступенів (192 учня) та Шевченівський НВК (199 учнів). До реформування кожна із шкіл була окремою юридичною особою. Нажаль внаслідок реформ відбулась втрата робочих місць певною кількістю працівників оптимізованих шкіл. Щодо показників дефіцитності/профіцитності фінансування, то, як бачимо з табл. 1, воно залишається дефіцитним.

Отже, проведений аналіз свідчить про недосконалість чинного механізму визначення розмірів освітньої субвенції, оскільки не дозволяє враховувати особливості територій.

В контексті наведених показників щодо обсягів освітньої субвенції, нами був проведений аналіз структури видатків деяких ОТГ. Для аналізу були обрані декілька ОТГ з дефіцитним та профіцитним фінансуванням. На рисунках 1-8 наведена структура видатків бюджетів в зазначених ОТГ.

Дефіцитним є, наприклад, фінансування освіти у Підгірненській, Павлівській, Остриківській, Чкаловській, Гірсівській, Новоуспенівській оТг (рис. 1-6). Якщо проаналізувати структуру видатків зазначених ОТГ, то бачимо, що обсги фінансування освіти в них становлять від 40% до 60%. Отже це свідчить про те, що нестача фінансування в них покривається за рахунок власних доходів цих ОТГ. Позитивним є те, що

відповідно до проведених нами досліджень зазначені ОТГ є фінансово спроможними, отже в них наявні власні доходи, за рахунок яких вони і забезпечують можливість надання якісної освіти, забезпечуючи гідний рівень оплати викладачів з одночаним розвитком матеріально-технічної бази закладів освіти.

Отже внаслідок того, що обсягів освітньої субвенції достатньо для фінансування викладачів, більша частина видатків на освіти з власних доходів, витрачається на покращення якості матеріально-технічної бази закладів.

Результатами проведених нами раніше досліджень встановлено, що усі перераховані ОТГ, а саме: Берестівська, Комиш-Зорянська, Гірсівська, Чкаловська, Підгірненська, Остриківська, Павлівська є фінансово спроможними і мають одночасно найбільші серед ОТГ Запорізької області показники власних доходів на 1 особу та капітальних видатків на 1 особу. Новоуспенівська ОТГ за цими показниками їм незначно поступається. Отже завдяки наявності власних фінансових ресурсів зазначені ОТГ на достатньому рівні забезпечують якісні освітні послуги в ОТГ.

Відповідно до прийнятої Мінрегіоном класифікації ОТГ за чисельністю населення до третьої групи (з чисельністю населення від 5 до 10 тисяч осіб) належить Комиш-Зорянська ОТГ (6300 осіб), інші сім ОТГ належать до четвертої групи (з чисельністю населення до 5000 осіб): Берестівська (4700 осіб), Новоуспенівська (3615 осіб), Павлівська (3600 осіб), Чкаловська (3300 осіб), Остриківська (2900 осіб), Підгірненська (2200 осіб), Гірсівська (2000 осіб). Отже, в ОТГ, де чисельність населення є близькою до 5000 осіб і більше, вже наявні можливості щодо отримання достатнього рівня освітньої субвенції. Громади з чисельністю населення до 5000 осіб мають недостатній обсяг освітньої субвенції і завдаяіки власному фінансовому потенціалу забезпечують надання якісних освітніх послуг. Таким чином, це ще раз підтверджує неефективність чинної формули розрахунку обсягів освітньої субвенції, оскільки вона не дозволяє враховувати особливості сільських ОТГ з невисокою чисельністю. Населенні і, як наслідок низькою наповнюваністю класів.

В той же час проаналізовані міські ОТГ з дефіцитним фінансуванням освіти належать до першої групи за чисельністю населення (більше 15000 осіб): Пологівська (24100 осіб), Оріхівська (18972 осіб) та Чернігівська (16545 осіб). Отже ці ОТГ також змушені витрачати власні фінансові ресурси на утримання освіти у громадах. Серед міських ОТГ Запорізької області Гуляйпільська та Кам'янка-Дністровська мають достатній рівень фінансування освіти при приблизно такій самій чисельності населення. Бердянська ОТГ значно більша за переаховані ОТГ і також має достатній рівень фінансування освіти.

Отже проведений аналіз свідчить про те, що чинна формула розрахунку розмірів освітньої субвенції повинна враховувати, на нашу думку, низку додаткових факторів: тип ОТГ (сільська, селищна, міська), чисельність та густина населення та його вікова структура.

Висновки

Було проведене дослідження рівня фінансової достатності освітньої субвенції на прикладі Запорізької області та виявлена неефективність чинного механізму фінансування освіти в ОТГ.

Внаслідок внесення змін до Бюджетного та Податкового кодексів зроблено практичні кроки в напрямі бюджетної децентралізації, відбулися суттєві зміни у міжбюджетних відносинах та наповненні місцевих бюджетів за рахунок перерозподілу джерел податкових надходжень між різними рівнями системи. Але більш детальний аналіз можливих наслідків реалізації деяких механізмів вказує на те, що вони стримують розвиток ОТГ, створюють загрозу їх фінансовій спроможності та сприяють збереженню нерівності та диспропорцій у розвитку територій й унеможливлюють забезпечення сталого розвитку країні. Таким неефективним механізмом є, на нашу думки, чинний механізм надання освітньої субвенції (формула визначення її розмірів).

Встановлено, що однією з причин, що призводить до дефіциту освітньої субвенції, поряд з недостатньо оптимізованою мережею закладів і наявністю шкіл/класів з малою наповнюваністю, є недосконалість формули розподілу освітньої субвенції, яка не враховує частину передбачених нормативно-правовими актами МОН освітніх послуг у середній освіті. Отже потребує перегляду обсяги освітньої субвенції та вдосконалення формули розподілу.

Перспективи подальших розвідок у даному напрямку. Доцільним буде у подальших дослідженнях здійснити порівняльний аналіз показників фінансування та якості освітніх послуг в ОТГ України.

Список використаних джерел

1. Територіальна громада як базова ланка адміністративно-територіального устрою України: проблеми та перспективи реформування. Київ: НІСД, 2016. 61 с.

2. Батанов О. В. Територіальна громада - первинний суб'єкт муніципальної влади в Україні: поняття та ознаки. URL: http://www.cvk.gov.ua/visnyk/pdf/2008_2/visnik_st_13.pdf (дата звернення 04.02.2018).

3. Муркович Л. Територіальна громада як суб'єкт місцевого самоврядування в Україні: теоретичні аспекти. URL: http://www.dbuapa.dp.ua/vidavnictvo/2010/2010_02%285%29/10mliuta.pdf (дата звернення 04.02.2018).

4. Молодожен Ю. Б. Поняття і сутність територіальної громади в системі місцевого самоврядування України. Університетські наукові записки: Часопис Хмельницького університету. 2006. № 2. С. 128-136.

5. Horoshkova L. A., Volkov V. P., Karbivnychyi I. O, Karbivnychyi R. O., Horbova I. A. Conditions of the noloss functioning of territorial formation. Вelostok: Вelostok, 2018. 190 с.

6. Horoshkova L., Volkov V., Kapranova L., Komelina А. The Reverse Subsidy's Impact of United Territorial Community's Budget Generations. International Journal of Engineering & Technology. 2018. № 7(4.8). P. 539-543.

7. Горошкова Л. А., Волков В. П., Хлобистов Є. В., Кутик В. В. Прогностичні моделі фінансового регулювання бюджетів територіальних громад. Економічний вісник університету. 2019. № 42. C. 179-190.

8. Horoshkova L., Khlobystov Ie., Filipishyna L., Bikulov D. Distribution of Local Expenditure for Sustainable Development of United Territorial Communities (economic and mathematical approach). Advances in Economics, Business and Management Research. 2019. Vol. 99. Р.20-25.

9. Горошкова Л. А., Хлобистов Є. В. Соціально-економічний потенціал розвитку об'єднаних територіальних громад (на прикладі Запорізької області). Український географічний журнал. 2019. №4. С.19-28.

10. Horoshkova L., Khlobystov Ie., Volkov V., Kutyk V. Kaizen technologies in natural and economic systems management: approaches to economic and mathematical modeling. Economics and Region. 2019. №2 (73). Р. 116-122.

11. Горошкова Л. А., Лісовський С. А., Хлобистов Є. В. Потенціал ефективності реформування адміністративно-територіального устрою...