Фінансовий аналіз та його місце у системі менеджменту підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

ФІНАНСОВИЙ АНАЛІЗ ТА ЙОГО МІСЦЕ У СИСТЕМІ МЕНЕДЖМЕНТУ ПІДПРИЄМСТВ

Гончар Л.В.

канд. екон. наук, доц. кафедри обліку і аудиту

Рождественський Д.О.

студент I курсу магістратури спеціальності «Облік і оподаткування»

У статті визначено актуальність проведення фінансового аналізу на підприємстві як однієї з складових системи управління суб'єкту господарювання. Розглянуто сутність фінансового аналізу, визначено його цілі, завдання та функції, а також місце у системі менеджменту підприємств.

Ключові слова: фінансовий аналіз підприємства, ліквідність, платоспроможність, прибутковість, рентабельність, фінансовий стан підприємства, фінансові ресурси.

Постановка проблеми

Розвиток ринкової економіки України в реаліях конкурентного середовища ставить необхідність управлінського персоналу підприємства застосовувати якомога доречнішого, детального, своєчасного та обґрунтованого інформаційного забезпечення для проведення аналізу своєї діяльності. Такі потреби об'єктивно обумовлюють та сприяють всебічному розвитку фінансового аналізу, що висвітлює нові шляхи щодо становлення, стабілізації та розвитку підприємства при жорсткій боротьбі у конкурентному середовищі за допомогою визначення таких показників діяльності суб'єкта господарювання як платоспроможність, кредитоспроможність, ефективність використання фінансових ресурсів, капіталу, фінансовий стан та ін. За допомогою фінансового аналізу здійснюється оцінка конкурентоспроможності підприємства, визначається рівень потенціалу стосовно ділової співпраці та вивчається інша інформація про життєдіяльність суб'єкту господарювання, користувачами якої можуть бути не лише внутрішні користувачі на рівні керівництва підприємства, а й зовнішні, зокрема, покупці, постачальники, дебітори, кредитори, інвестори, різноманітні державні служби та ін.

Отже, проведення фінансового аналізу діяльності підприємств є надзвичайно актуальним питанням в умовах ринкового середовища. За його допомогою забезпечується прийняття оптимальних управлінських рішень з метою максимізації прибутку суб'єктів господарювання.

Вагомий внесок у розкритті сутності і значення фінансового аналізу підприємства зробили такі відомі зарубіжні та вітчизняні дослідники, як: А. І. Алєксєєва, Б. Є. Грабовецький, А. Є. Громова, Г. О. Крамаренко, К. В. Крамаренко, С. П. Ніколаєва, А. М. Павліковський, А. М. Поддєрьогін, Т. О. Рудик, Ю. М. Тютюнник, Ю. С. Цал-Цалко, І. В. Шварц, О. Є. Чорна та ін. Проте, трансформація економічних умов і зміни у бухгалтерському обліку, пов'язані з його реформуванням відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності, змінюють інформаційну базу й зміст фінансового аналізу, потребують нових підходів до його застосування, вимагають залучення компетентних фахівців щодо його проведення, з огляду на це теоретичні і практичні проблеми використання фінансового аналізу в системі управління підприємством потребують поглибленого дослідження.

Мета дослідження. Метою нашого дослідження є розкриття сутності та місця фінансового аналізу в системі менеджменту підприємства, а також визначення шляхів удосконалення його організації з метою підвищення ефективності діяльності суб'єктів господарювання.

Фінансовий аналіз є методикою оцінки поточного і перспективного фінансового стану підприємства на підставі вивчення залежності та динаміки показників фінансової інформації. Він покликаний виявити сильні і слабкі сторони фінансово-господарської діяльності підприємства. Для проведення фінансового аналізу необхідно: володіти його інструментарієм; мати відповідне інформаційне забезпечення; мати в своєму розпорядженні кваліфікований штат аналітиків [4, с. 7].

• оцінку рівня ефективності діяльності господарюючих систем та виявлення факторів і причин досягнення існуючого стану;

• визначення тенденцій розвитку підприємства за показниками його фінансового стану;

• розроблення сценаріїв розвитку економічної діяльності суб'єктів господарювання;

• накопичення, трансформацію і ефективне використання інформаційної бази фінансового характеру;

• визначення рівня кредитоспроможності підприємства як позичальника фінансових ресурсів для здійснення господарської діяльності;

• якісне планування, прогнозування, бюджетування, визначення потреби і ефективне розміщення фінансових ресурсів;

• ефективне формування і використання потоків грошових коштів;

• створення рейтингових систем оцінки фінансового стану господарюючих систем;

• своєчасне вживання заходів спрямованих на підвищення платоспроможності, фінансової стійкості і прибутковості підприємств;

• визначення резервів поліпшення фінансового стану господарюючих систем;

• обґрунтування політики розподілу і використання прибутку для потреб господарюючих систем та їх власників;

• оцінку рівня підприємницького ризику щодо можливості погашення зобов'язань, здатності до нарощування чистих активів, залучення інвестицій та прийняття управлінських рішень [8, с. 9].

Фінансовий аналіз, як самостійна наука, застосовує у своїй традиційній практиці різноманітні спеціалізовані прийоми, які ще досі не були уніфіковані. Зупинимося на найбільш поширених.

1) неформалізовані прийоми аналізу базуються на логічній оцінці описання аналітичних процедур без використання жорстких взаємозв'язків та залежностей досліджуваних явищ. Ці методи характеризуються певним суб'єктивізмом, оскільки базуються на знаннях, досвіді, інтуїції спеціалістів. До цих методів відноситься, насамперед, метод Делфі, методи генерування ідей тощо [2, с. 22].

2) формалізовані методи аналізу побудовані на жорстко формалізованих аналітичних залежностях між показниками. Формалізовані методи залежно від використання математичного апарату поділяють на кілька підвидів:

- традиційні методи - за їх допомогою здійснюється первісне аналітичне оброблення інформації: групування; порівняння; відносні, середні, модальні та медіанні показники; графічні;

- методи детермінованого факторного аналізу використовуються, коли існує функціональна залежність між показниками: елімінування (ланцюгових підстановок, абсолютних різниць тощо); інтегральні; логарифмічні; пропорційного поділу; балансові; індекси; ряди динаміки; простих та складних відсотків (нарощування, компаундинг); дисконтування;

- методи ймовірнісного факторного аналізу - використовуються для вивчення зв'язку, коли існує імовірнісна залежність між показниками: дисперсійний аналіз; кореляційний аналіз; теорія графів; теорія масового обслуговування [5, с. 321].

Основні етапи фінансового аналізу наведенні на рис. 1.

Рис. 1. Етапи фінансового аналізу

Фінансовий стан являє собою найважливішу характеристику економічної діяльності підприємства в зовнішньому середовищі. Аналіз фінансового стану -- це глибоке, науково обґрунтоване дослідження фінансових ресурсів в єдиному виробничому процесі [4, с. 7].

Фінансовий стан підприємства - це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів [6, с. 245].

1) абсолютна фінансова стійкість - резерви і витрати фінансової стійкості повністю покриті за рахунок циркуляції капіталу. Підприємство не залежить від кредитів. Така ситуація відноситься до крайнього типу фінансової стабільності і буває досить рідко. Але вона не є ідеальною, адже підприємство не використовує зовнішні фінансові джерела в господарській діяльності.

2) нормальна стійкість - характеризується оптимальним використанням власних і кредитних ресурсів. Таке співвідношення гарантує платоспроможність підприємства.

3) нестійкий фінансовий стан - характеризується порушеною платоспроможністю. Проте є можливість відновити його. Підприємство повинно привернути додаткові джерела для покриття витрат і резервів, які в деякому сенсі не повноцінні. Це можуть бути вільні кошти резервного капіталу, фонди заощаджень і споживань, банківські кредити для тимчасового поповнення оборотних коштів. Фінансова нестійкість вважається нормальною (допустимою), якщо розмір короткострокових кредитів і кредитів для формування запасів і витрат не перевищує загальну вартість виробничих запасів і остаточних товарів (найбільш ліквідної частини запасів і витрат).

4) кризовий фінансовий стан - підприємство на межі банкрутства, оскільки воно не може розрахуватися з кредиторами, є кредити, які не сплачені в установлені строки та прострочений дебет або кредит борг [1, с. 554].

У Положенні про порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації [7] наводяться основні етапи його проведення.

Джерела інформаційного забезпечення фінансового аналізу можна поділити на внутрішні та зовнішні.

До внутрішніх інформаційних джерел відносяться: баланс (звіт про фінансовий стан), звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід), звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал, примітки до фінансової звітності, головна книга, журнали-ордери, облікові регістри, первинні документи та ін.

Зовнішніми інформаційними джерелами є: нормативні документи, методичні вказівки та рекомендації до проведення фінансового аналізу, податкова та статистична звітність тощо.

Проведені дослідження свідчать, що для здійснення фінансового аналізу аналітики забезпечені достатньою інформативною базою як внутрішнього так і зовнішнього характеру, проте, на практиці виникають труднощі у її застосуванні.

На цю проблему звертають свою увагу багато сучасних науковців та фахівців-практиків. Так, зокрема, А.Є. Громова, К.В. Крамаренко та Т.О. Рудик наголошують, що низька якість та не систематичне проведення фінансового аналізу підприємства впливає на його фінансовий стан [3, с. 44].

Ми розділяємо думку науковців, що навіть тоді, коли самі розрахунки фінансового аналізу можуть бути виконанні досконало, їх тлумачення та застосування у подальшому вирішенні проблем або розробки стратегій щодо розвитку підприємства може бути викривлене або зовсім не вірне через низьку кваліфікацію робітників, що здійснювали цей аналіз. З огляду на це, ми вважаємо, що у тому разі, якщо підприємство не має можливості за допомогою власних сил провести фінансовий аналіз якісно, йому варто звернутися до кваліфікованих бухгалтерських чи аудиторських компаній, що в свою чергу проведуть його на високому професійному рівні, зроблять висновки та прогнозні розрахунки, нададуть рекомендації щодо оптимізації, стабілізації та всебічного розвитку діяльності суб'єкта господарювання.

Тим суб'єктам господарювання, що не мають певних фінансових можливостей для залучення зовнішніх експертів, ми пропонуємо ввести внутрішню аналітичну посаду, якщо такої ще немає на підприємстві, тобто додати до штату нового кваліфікованого працівника здатного якісно та систематично проводити комплексну аналітичну роботу діяльності підприємства. У разі, якщо така штатна одиниця вже існує на підприємстві, то рекомендуємо систематично підвищувати рівень кваліфікації такого працівника з метою удосконалення його компетенцій.

Висновки та перспективи подальших досліджень

Отже, фінансовий аналіз є невід'ємною складовою успішності підприємства, його застосування за допомогою різних показників (ліквідності, прибутковості, рентабельності, платоспроможності, ділової активності, фінансової стійкості) дає можливість оцінити ефективність використання фінансових ресурсів, грошові потоки, капітал та джерела його покриття, фінансовий ризик за певний період часу. Налагодження якісного проведення фінансового аналізу дасть змогу використовувати більш ефективні стратегії розвитку підприємства, знаходити та вирішувати проблеми на ранніх стадіях їх виникнення, відкривати нові шляхи оптимізації та стабілізації системи виробничих відносин підприємства, заохочувати нових інвесторів. У подальшому дослідженні, вважаємо за потрібне зосередити увагу на питанні інформаційного забезпечення фінансового аналізу на кожному його етапі.

Список використаних джерел

1. Алєксєєва А. І. Комплексний економічний аналіз управлінської діяльності: навч. посіб. / А. І. Алєксєєва та ін. -- 3 вид. - М.: КноРус, 2011. -- 705 с.

2. Грабовецький Б. Є. Фінансовий аналіз та звітність: навчальний посібник / Б. Є. Грабовецький, І. В. Шварц. - Вінниця: ВНТУ, 2011. - 281 с.

3. Громова А. Є. Аналіз фінансового стану підприємства з огляду ефективного використання фінансових ресурсів / А. Є. Громова, К. В. Крамаренко, Т. О. Рудик // Молодий вчений. - 2016. - № 5 (32). - С. 44-47.

4. Крамаренко Г. О. Фінансовий аналіз: підручник / Г. О. Крамаренко, О. Є. Чорна. - К.: Центр учбової літератури, 2008. - 392 с.

5. Ніколаєва С. П. Сутність, прийоми та методи аналізу фінансового стану підприємств / С. П. Ніколаєва // Наукові праці Кіровоградського національного технічного університету. - 2011. - вип. 20, ч. I. - С. 317-324.

6. Поддєрьогін А. М. Фінанси підприємств: підручник / Керівник авт. кол. і наук. ред. проф. А. М. Поддєрьогін. - 3-тє вид., перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2000. - 460 с.

7. Положення про порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України, Фонду державного майна України від 26 січня 2001 року № 49/121 [Електронний ресурс].

8. Цал-Цалко Ю. С. Фінансовий аналіз: підручник / Ю. С. Цал-Цалко. - К.: Центр учбової літератури, 2008. - 566 с.

Размещено на Allbest.ru