Фінансова стратегія в системі державного управління

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Фінансова стратегія в системі державного управління

Чорновол А.О.

Анотація

Актуальність теми дослідження. Сучасний етап соціально-економічного розвитку як країн з розвинутою так і трансформаційною економікою характеризується невизначеністю зовнішнього середовища, посиленням глобалізаційних процесів, що актуалізує питання обґрунтування фінансової стратегії, конкретизації її завдань та розробки інструментарію їх вирішення.

Постановка проблеми. В умовах посилення волатильності соціально-економічної динаміки, пандемії COVID-19 актуалізується необхідність розробки державної фінансової стратегії, яка надасть можливість для підвищення якісного рівня оцінки фіскальних ризиків, виробленню інструментарію щодо їх мінімізації, підвищенню координації діяльності органів державної влади, скороченню непродуктивних державних витрат.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблематика формування та реалізації фінансової стратегії в системі державного управління розкривається в багатьох наукових дослідженнях вітчизняних та зарубіжних вчених: Дж. Кейнса, П. Самуельсона, Дж. Стігліца, С. Кучеренко, Л. Леваєвої, Л. Лисяк, І. Лук'яненко, Л. Мармуль, В. Макогон, В. Федосова, І. Чугунова та інших.

Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Посилення волатильності соціально- економічної динаміки погіршує можливості швидкого відновлення економіки. У зв'язку з цим вагомим завданням є розробка державної фінансової стратегії спрямованої на реалізацію заходів щодо мінімізації фіскальних ризиків.

Постановка завдання, мети дослідження. Завданнями дослідження є: обґрунтувати роль фінансової стратегії у системі державного управління в умовах посилення волатильності соціально- економічної динаміки, пандемії COVID-19; визначити особливості формування та реалізації фінансової стратегії у системі державного управління; здійснити аналіз та оцінку видатків державного бюджету. Метою дослідження є розкриття та обґрунтування підходів щодо формування і реалізації фінансової стратегії у системі державного управління.

Метод або методологія проведення дослідження. Для досягнення мети статті застосовано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів: теоретичного узагальнення і порівняння; системний; порівняльного аналізу; наукового абстрагування.

Викладення основного матеріалу (результати роботи). Розкрито роль фінансової стратегії у системі державного управління в умовах посилення волатильності соціально-економічної динаміки, пандемії COVID-19. Визначено особливості формування та реалізації фінансової стратегії у системі державного управління. Здійснено аналіз та оцінку видатків державного бюджету. Обґрунтовано підходи щодо формування і реалізації фінансової стратегії у системі державного управління.

Галузь застосування результатів. Результати дослідження можуть бути використані в процесі реформування фінансової системи та її складових.

Висновки відповідно до статті. Формування та реалізація обґрунтованої державної фінансової стратегії є передумовою забезпечення стабільності макроекономічної динаміки за рахунок синергії інструментарію складових системи державного управління, виробленню інструментарію щодо мінімізації фіскальних ризиків.

Ключові слова: фінансова стратегія, фінансово-бюджетна політика, система управління державними фінансами, фінансова система, державні фінанси, державні витрати.

Аннотация

Черновол А.А. финансовая стратегия в системе государственного управления

Актуальность темы исследования. Современный этап социально-экономического развития как стран с развитой так и трансформационной экономикой характеризуется неопределенностью внешней среды, усилением глобализационных процессов, актуализирует вопрос обоснования финансовой стратегии, конкретизации ее задач и разработки инструментария их решения. Постановка проблемы. В условиях усиления волатильности социально-экономической динамики, пандемии COVID-19 актуализируется необходимость разработки государственной финансовой стратегии, которая предоставит возможность для повышения качественного уровня оценки фискальных рисков, выработке инструментария по их минимизации, повышению координации деятельности органов государственной власти, сокращению непроизводительных государственных расходов.

Анализ последних исследований и публикаций. Проблематика формирования и реализации финансовой стратегии в системе государственного управления раскрывается во многих научных исследованиях отечественных и зарубежных ученых: Дж. Кейнса, П. Самуэльсона, Дж. Стиглица, С. Кучеренко, Л. Леваева, Л. Лысяк, И. Лукьяненко, Л. Мармуль, В. Макогон, В. Федосова, И. Чугунова и других.

Выделение неисследованных частей общей проблемы. Усиление волатильности социальноэкономической динамики ухудшает возможности быстрого восстановления экономики. В связи с этим весомым задачей является разработка государственной финансовой стратегии направленной на реализацию мероприятий по минимизации фискальных рисков.

Постановка задачи, цели исследования. Задачами исследования являются: обосновать роль финансовой стратегии в системе государственного управления в условиях усиления волатильности социально-экономической динамики, пандемии COVID-19; определить особенности формирования и реализации финансовой стратегии в системе государственного управления; осуществить анализ и оценку расходов государственного бюджета по экономической и функциональной классификации. Целью исследования является раскрытие и обоснование подходов по формированию и реализации финансовой стратегии в системе государственного управления.

Метод или методология проведения исследования. Для достижения цели статьи применен комплекс общенаучных и специальных методов: теоретического обобщения и сравнения; системный; сравнительного анализа; научного абстрагирования.

Изложение основного материала (результаты работы). Раскрыта роль финансовой стратегии в системе государственного управления в условиях усиления волатильности социальноэкономической динамики, пандемии COVID-19. Определены особенности формирования и реализации финансовой стратегии в системе государственного управления. Осуществлен анализ и оценка расходов государственного бюджета. Обоснованы подходы по формированию и реализации финансовой стратегии в системе государственного управления. Результаты исследования могут быть использованы в процессе реформирования финансовой системы и ее составляющих.

Выводы. Формирование и реализация обоснованной государственной финансовой стратегии является предпосылкой обеспечения стабильности макроэкономической динамики за счет синергии инструментария составляющих системы государственного управления, выработке инструментария по минимизации фискальных рисков.

Ключевые слова: финансовая стратегия, финансово-бюджетная политика, система управления государственными финансами, финансовая система, государственные финансы, государственные расходы.

Annotation

Relevance of the research topic. The current stage of socio-economic development of both countries with developed and transformational economies is characterized by uncertainty of the external environment, intensification of globalization processes, which raises the issue of substantiation of financial strategy, specification of its tasks and development of tools for their solution.

Formulation of the problem. With increasing volatility of socio-economic dynamics, the COVID-19 pandemic raises the need to develop a public financial strategy that will improve the quality of fiscal risk assessment, develop tools to minimize them, increase coordination of public authorities, reduce unproductive government spending.

Analysis of recent research and publications. Problems of formation and implementation of financial strategy in the system of public administration are revealed in many scientific researches of domestic and foreign scientists: J. Keynes, P. Samuelson, J. Stiglitz, S. Kucherenko, L. Levaeva, L. Lysyak, I. Lukyanenko, L. Marmul, V. Makogon, V. Fedosova, I. Chugunova and others.

Selection of unexplored parts of the general problem. Increasing volatility of socio-economic dynamics impairs the chances of rapid economic recovery. In this regard, an important task is to develop a public financial strategy aimed at implementing measures to minimize fiscal risks.

Problem statement, research goals. The objectives of the study are: to substantiate the role of financial strategy in the system of public administration in conditions of increasing volatility of socio-economic dynamics, the COVID-19 pandemic; to determine the features of the formation and implementation of financial strategy in the system of public administration; to analyze and estimate state budget expenditures. The purpose of the study is to reveal and substantiate approaches to the formation and implementation of financial strategy in the public administration system.

Method or methodology of the study. To achieve the goal of the article, a set of general scientific and special methods was used: theoretical generalization and comparison; systemic; comparative analysis; scientific abstraction.

Presentation of the main material (results of work). The role of financial strategy in the system of public administration in the conditions of increasing volatility of socio-economic dynamics, pandemic COVID-19 is revealed. Peculiarities of formation and implementation of financial strategy in the system of public administration are determined. The analysis and estimation of state budget expenditures is carried out. Approaches to the formation and implementation of financial strategy in the public administration system are substantiated.

Field of application of results. The results of the study can be used in the process of reforming the financial system and its components.

Conclusions in accordance with the article. The formation and implementation of a sound public financial strategy is a prerequisite for ensuring the stability of macroeconomic dynamics through the synergy of tools of the components of the public administration system, the development of tools to minimize fiscal risks.

Keywords: financial strategy, financial and budgetary policy, public finance management system, financial system, public finance, public expenditures.

Актуальність теми дослідження

Сучасний етап соціально-економічного розвитку як країн з розвинутою так і трансформаційною економікою характеризується невизначеністю зовнішнього середовища, посиленням глобалізаційних процесів, що актуалізує питання обґрунтування фінансової стратегії, конкретизації її завдань та розробки інструментарію їх вирішення.

Поняття «стратегія» спочатку використовувалося у військовій науці і означало напрямок руху до заданої мети. На даний час стратегія широко застосовується на всіх рівнях управління. Визначається, що відсутність обґрунтованої фінансової стратегії не дає можливість для ефективного функціонування. Стратегічна мета фінансової політики держави в переважній більшості країн визначається на середньострокову перспективу і може коригуватися в залежності від рівня впливу екзогенних та ендогенних факторів. Разом з цим, досягнення стратегічної мети визначає необхідність належного рівня фінансового забезпечення. Тому необхідність ефективного залучення раціонального використання та розподілу державних фінансових ресурсів є вагомими завданнями фінансової стратегії в системі державного управління. Разом з цим, на даному етапі теоретичне осмислення економічної сутності фінансової стратегії, принципів її формування та реалізації - одне з найвагоміших завдань сучасної економічної науки. У науково-практичному та методологічному плані залишаються недостатньо досліджені питання щодо інституційних змін складових фінансової стратегії, її інструментарію, що відбуваються внаслідок фінансово-економічних трансформації, а також формуванням нових підходів, які сприятимуть підвищенню якісного рівня фінансової архітектоніки.

Ступінь дослідження даної проблеми вченими. Серед вагомих досліджень зарубіжних вчених щодо формування та реалізації фінансової стратегії слід назвати праці: Дж. Кейнса, П. Самуельсона, Дж. Стігліца [1-3]. Питанням формування фінансової стратегії у системі державного управління, взаємоузгодженості її складових присвячено праці вітчизняних вчених: С. Кучеренко [4], Л. Леваєвої [4-5], Л. Лисяк [6], І. Лук'яненко [7], Л. Мармуль [5], В. Макогон [8-9], В. Федосова [10], І. Чугунова [8] та інших. Разом з тим, на даному етапі, вагомим завданням є розробка нових підходів щодо формування та реалізації державної фінансової стратегії, посилення її ролі у регулюванні суспільних відносин.

Метою дослідження є розкриття та обґрунтування підходів щодо формування і реалізації фінансової стратегії у системі державного управління.

Завдання дослідження. Для досягнення зазначеної мети поставлено такі завдання: обґрунтувати роль фінансової стратегії у системі державного управління в умовах посилення волатильності соціально-економічної динаміки, пандемії COVID-19; визначити особливості формування та реалізації фінансової стратегії у системі державного управління; здійснити аналіз та оцінку видатків державного бюджету.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети статті застосовано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів: методи теоретичного узагальнення і порівняння застосовано при розкритті ролі фінансової стратегії у системі державного управління; системний метод використано при розкриті особливостей формування та реалізації державної фінансової стратегії; порівняльного аналізу - для аналізу та оцінки видатків державного бюджету; метод наукового абстрагування - розкриті та обґрунтуванні підходів щодо формування і реалізації фінансової стратегії у системі державного управління.

управління фінансовий стратегія державний бюджет

Результати дослідження

Фінансова стратегія виступає в якості ефективного інструменту довгострокового планування; є основою розробки дієвих заходів забезпечення фінансово-бюджетної стійкості, стабільності та збалансованості, що сприяє прискоренню темпів економічного зростання. При належному рівні фінансово- бюджетної стабільності рівень фіскального навантаження на економіку не зростає.

Розробка фінансової стратегії надає можливість: виходячи із ключових завдань соціально-економічного розвитку країни оцінити необхідні фінансові ресурси для їх вирішення та визначити основні джерела їх отримання; приймати обґрунтовані, раціональні рішення на основі оцінки їх наслідків у майбутньому; враховувати ймовірні траєкторії розвитку фінансово-бюджетних відносин виходячи із розробки нових програм, реформ, законодавчих актів; своєчасно визначити методи та інструменти фінансово-бюджетної політики необхідні для досягнення поставлених цілей; оцінити несприятливі тенденції та ризики порушення бюджетної стійкості, стабільності, збалансованості та обґрунтувати профілактичні заходи [8,9].

Одним з ключових завдань фінансової стратегії в системі державного управління на даному етапі є послаблення негативного впливу пандемії СО7Ю-19 на соціально-економічний розвиток. Складовим державної фінансової стратегії притаманні тимчасові пом'якшення фіскальних правил. Разом з цим, вагомими постають завдання щодо забезпечення стратегічної скоординованості інструментарію державної фінансової стратегії. Оскільки пом'якшення фіскальних правил може зумовити загострення ризиків. З митою зниження рівня ризиків вагомими постають завдання: підвищення стійкості та стабільності системи державних фінансів; підвищення якісного рівня складових фінансової політики; впровадження системного моніторингу макроекономічних дизбалансів.

Незважаючи на необхідність притаманних тимчасових пом'якшень фіскальних правил вагомим завданням залишається підтримка на обґрунтованому рівні дефіциту бюджету та державного боргу.

Доцільно відмітити, що в країнах з трансформаційною економікою здебільшого актуалізувалась необхідність поетапного зниження бюджетного дефіциту та державного боргу, удосконалення фінансово-бюджетного інструментарію з метою зниження вартості обслуговування державного боргу, розробки стратегічних програмних документів щодо підтримки економіки в умовах пандемії COVID-19 та подолання її наслідків.

Зокрема відповідно до «Стратегії розвитку фінансового сектору України» визначено, що виклики спричинені поширенням пандемії COVID-19 визначають необхідність реалізації наступних заходів:

- підвищення результативності використання державних фінансових ресурсів;

- поліпшення фінансово-бюджетної дисципліни, зокрема в частині підвищення рівня відповідальності органів державної влади за несвоєчасну підготовку та подання відповідних нормативно-правових документів у фінансовій сфері;

- забезпечення чіткого взаємозв'язку між обсягами виділених державних фінансових ресурсів та результатами реалізації державної фінансової політики у відповідних сферах діяльності;

- повноцінне впровадження системи моніторингу державних витрат, що сприятиме забезпеченню якісної оцінки їх ефективності та доцільності;

- визначення державних потреб з урахуванням викликів зумовлених пандемією COVID-19.

Разом з цим, пандемія COVID-19 актуалізувала потребу підтримки бізнесу та вразливих верств населення зумовлюючи розробку нових підходів до державної підтримки економіки. Зокрема, у 2020 році в країнах з розвинутою економікою частка державних фінансових ресурсів спрямованих на підтримку економіки склала близько 5% ВВП. Доцільно відмітити, що в Україні відповідний показник оцінюється на рівні 3% ВВП, що вказує на помірність обсягів фіскального стимулювання темпів економічного зростання. Зважаючи на необхідність підвищення рівня соціальних витрат, посилюються ризики недофінансування капітальних витрат, які є основою стимулювання темпів економічного зростання. Зокрема, в Україні у 2020 році планові показники капітальних видатків щодо Державного бюджету України виконано на рівні 84,21%, щодо місцевих бюджетів - 82,89%. Частка капітальних видатків склала у загальній структурі 7,37%. (табл. 1).

Таблиця 1