Податкова безпека держави

Джерело: розраховано авторами за даними Міністерства фінансів України, Державної казначейської служби України, Державної служби статистики України.

У табл. 3 наведено рівень виконання планових показників Державного бюджету України за податковими надходженнями.

Таблиця 3 Виконання планових показників Державного бюджету України у 2009-2018 рр., %

Джерело: розраховано авторами за даними Державної казначейської служби України.

Однією з основних причин, визначених дисбалансів у виконанні планових показників Державного бюджету України за 2009-2018 рр., є відсутність середньострокового бюджетного планування, передбачуваної та збалансованої бюджетно-податкової політики. Використання середньострокового бюджетного планування з розширенням часового горизонту оцінки наслідків рішень органів, які реалізують бюджетно- податкову політику, сприятиме зміцненню податкової безпеки держави, надасть можливість визначати її стан та покращувати керованість у середньостроковій перспективі.

Реалізуючи такий механізм податкового регулювання як розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу, держава на певний визначений термін кредитує платника податків і зборів. У такому випадку бюджет країни отримує податкові надходження із часовим лагом, а тому такі надходження, враховуючи положення теорії вартості грошей у часі та інфляцію, знецінюються, має місце втрата реальної вартості бюджетних ресурсів. Враховуючи зазначене, економічно обґрунтовані номінальні податкові надходження бюджету країни - це мінімальні номінальні податкові надходження бюджету країни, які не призводять до втрат реальної вартості державних фінансових ресурсів.

Змоделюємо вплив екзогенних до системи податкового регулювання монетарного режиму інфляційного таргетування та монетарного інструменту - облікової ставки НБУ - на механізм розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків з урахуванням елімінування впливу на них цінової складової в умовах 2017 р. в річному вимірі (рисунок).

Втрати бюджету країни внаслідок ефекту Олівера - Танзі в умовах 2017 р. Джерело: розроблено авторами.

Результати моделювання для 2017 р. показують, що при розстроченні та відстроченні грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків у 2017 р. у сумі 100 грошових одиниць на термін 1 рік, при обліковій ставці НБУ 14 % (станом на 01.01.2017 ), річній зміні дефлятора валового внутрішнього продукту у 2017 р. у цілому за рік на 22 % та з урахуванням процентів за розстрочення або відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу, номінальні податкові надходження бюджету країни, сплачені після завершення договору розстрочення або відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу, становитимуть 116.80 грошових одиниць, реальні податкові надходження бюджету країни з урахуванням елімінування впливу на них цінової складової - 95.74 грошових одиниць, а економічно обґрунтовані номінальні податкові надходження бюджету країни - 122 грошових одиниць. Таким чином, за чинних у 2017 р. параметрів інструментів монетарної та податкової політики виникала асиметрія між номінальними та економічно обґрунтованими номінальними податковими надходженнями бюджету країни, а також мали місце втрати бюджету внаслідок негативного ефекту Олівера - Танзі.

Податкові надходження бюджету країни з певним часовим лагом трансформуються у його видатки, і чим більший такий лаг та розмір інфляції у країні, тим більшою є втрата реальної вартості бюджетних ресурсів у процесі такої трансформації. Посилення координації між монетарними та податковими механізмами в частині забезпечення економічно обґрунтованих номінальних податкових надходжень бюджету сприятиме підвищенню ефективності видаткової частини бюджетів усіх рівнів, соціально-економічному розвитку країни.

Дискреційна політика податкового регулювання повинна враховувати розриви між реальними і номінальними податковими надходженнями, а сучасна монетарна політика - посилення інституційної спроможності Національного банку України, реалізовуючи режим інфляційного таргетування, сприяти їх скороченню. Зазначене дасть змогу зменшити негативні наслідки ефекту Олівера - Танзі як чинника дестабілізації та загрози для податкової безпеки держави.

Висновки

Одним з основних структурних складових економічної безпеки держави є податкова безпека - такий стан національного податкового простору, при якому досягається збалансування фіскальних потреб уряду та економічних інтересів платників податків і зборів у коротко-, середньо- та довгостроковій перспективі. Сутність податкової безпеки держави полягає у достатньому фінансовому забезпеченні податковими надходженнями виконання державою основних і додаткових функцій на загальнодержавному, регіональному та місцевому рівнях на базі виваженої податкової політики, яка не перешкоджає розвитку і покращанню бізнес-середовища, що надає можливість створювати умови для стабільного та збалансованого соціально-економічного розвитку країни.

З метою зміцнення бюджетної та податкової безпеки необхідно вдосконалювати координацію бюджетної, податкової та монетарної політики в частині забезпечення своєчасного наповнення дохідної частини бюджету країни, оперативного здійснення видатків за дотримання проголошеного значення офіційного показника інфляції (таргету) протягом певного визначеного періоду часу. Дискреційна політика податкового регулювання має скорочувати розриви між реальними та номінальними податковими надходженнями, а монетарна політика - через посилення інституційної спроможності Національного банку України, ІЄЄПГ 1727-9313. ВІСНИК КНТЕУ. 2019. № 4 реалізовуючи режим інфляційного таргетування, повинна сприяти їх скороченню. Зазначене дасть змогу мінімізувати негативні наслідки ефекту Олівера - Танзі, максимально наблизити показники номінальної вартості податкових надходжень бюджету країни до реальної, посилити дієвість монетарних, бюджетних та податкових інструментів у системі економічного регулювання, що сприятиме соціально-економічному розвитку країни.

Для зміцнення податкової безпеки держави доцільною є інституційна реформа системи органів, що реалізують податкову та митну політику: створення Державної податкової служби України та Державної митної служби України; інституційне оновлення органів контролю дотримання податкового законодавства шляхом забезпечення дієвої діяльності Державної служби фінансових розслідувань; покращання якості планування та виконання податкових надходжень бюджету країни на основі середньострокової системи бюджетного планування; адаптація бази оподаткування відповідно до змін макроекономічного середовища; посилення функціональних спроможностей протидії ухиленню від оподаткування (передусім через офшорні схеми, конвертаційні центри, порушення митних правил, незаконне виробництво та зловживання спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності); удосконалення механізмів виявлення, оцінки та моніторингу фіскальних ризиків у частині упередження виникнення новоствореного податкового боргу; упорядкування діючих та надання нових податкових пільг, які сприятимуть становленню інвестиційно-інноваційної моделі економіки; розширення сервісних функцій при здійсненні податкового адміністрування; підвищення довіри до фіскальних інституцій; забезпечення дієвого моніторингу ефективності фіскальних органів інститутами громадянського суспільства; забезпечення передбачуваності у розвитку податкової політики; підвищення транспарентності при формуванні та використанні податкових надходжень бюджету країни; зменшення асиметричної інформації та трансакційних витрат при здійсненні податкового регулювання.

податковий безпека економічний адміністрування

Список використаних джерел

1. Про Стратегію національної безпеки України: Указ Президента України від 26.05.2015 № 287/2015. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/287/2015.

2. Кейнс Дж. М. Общая теория занятости, процента и денег; пер. с англ. М.: Либроком, 2017. 352 с.

3. Самуэльсон П. Э., Нордхаус В. Д. Экономика. 19-е изд.; пер.с англ. М.: Вильямс, 2015. 1360 с.

4. Сіденко В. Р., Скрипниченко М. І., Пономаренко В. С., Чугунов І. Я. та ін. Інституційна трансформація фінансово-економічної системи України в умовах глобалізації; за ред. В. Р. Сіденка. Київ: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2017. 648 с.

5. Танзи Вито. Правительство и рынки: меняющаяся экономическая роль государства; пер. с англ. М.: Изд-во Института Гайдара, 2018. 584 с.

6. Іванов Ю. Б., Бережна Ю. В. Податкова безпека: сутність та умови забезпечення. Економіка розвитку. 2010. № 2 (54). С. 9-11.

7. Лагутін В. Д. Інститути і економічні механізми стабільності та розвитку суспільства. Економіка України. № 9. 2018. С. 13-25.

8. Лук'яненко І., Сидорович М. Бюджетно-податкова політика України: нові виклики: монографія. Київ: НаУКМА, 2014. 229 с.

9. Мазаракі А. А., Корольчук О. П., Мельник Т. М. та ін. Економічна безпека України в умовах глобалізаційних викликів: монографія; за заг. ред. А. А. Мазаракі. Київ: Київ. нац. торг.- екон. ун-т, 2010. 718 с.

10. Чугунов І. Я., Павелко А. В., Канєва Т. В. та ін. Державне фінансове регулювання економічних перетворень: монографія; за заг. ред. А. А. Мазаракі. Київ: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2015. 376 с.

11. Чугунов І. Я., Макогон В. Д. Бюджетна стратегія в умовах економічних перетворень. Вісник Київського національного торговельно-економічного університету. 2018. № 5. С. 5-18.

12. Пасічний М. Д. Фінансова політика держави: монографія. Київ: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2019. 440 с.

13. Budget Policy of Social Development: monograph/general ed. I. Y. Chugunov. Tallinn: Scientific Route, 2018. 348 р.

14. Чугунов І. Я. Довгострокова бюджетна стратегія у системі економічної циклічності. Вісник Київського національного торговельно-економічного університету. 2014. № 5. С. 64-77.

15. Аналітична доповідь до Щорічного Послання Президента України до Верховної Ради України "Про внутрішнє та зовнішнє становище України в 2018 році". Київ: НІСД, 2018. 688 с.

16. Про Стратегію сталого розвитку "Україна - 2020": Указ Президента України від 12.01.2015 № 5/2015. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5/2015.

REFERENCES

1. Pro Stratehiiu natsionalnoi bezpeky Ukrainy [On the Strategy of National Security of Ukraine]: Ukaz Prezydenta Ukrainy [Decree of the President of Ukraine] vid 26.05.2015 № 287/2015. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/287/2015 [in Ukrainian].

2. Kejns, Dzh. M. (2017). Obshhaya teory 'ya zanyatosty procenta y ' deneg [The general theory of employment, interest and money]. (Trans.). Moscow: Ly'brokom [in Russian].

3. Samuel'son, Pol E., & Nordkhaus, Vyl'yam D. (2015). Ekonomyka [Economics]. 19nd ed. (Trans.). Moscow: Vyl'yams [in Russian].

4. Sidenko, V. R., Skrypnichenko, M. I., Ponomarenko, V. S., Chugunov, I. Ya. et. al. (2017). Instytutsiina transformatsiia finansovo-ekonomichnoi systemy Ukrainy v umovakh hlo- balizatsii [Institutional transformation of Ukraine's financial and economic system in the conditions of globalization]; za red. V. R.Sidenka. Kyiv: Kyiv. nats. torh.-ekon.un-t, 648 p. [in Ukrainian].

5. Tancy,' Vy'to. (2018). Pravy'tel'stvo y' rynky': menyayushhayasya ekonomy'cheskaya rol' gosudarstva [Government and markets: the changing economic role of the state]. (Trans.). Moscow: Y'zd-vo Y'nsty'tuta Gajdara [in Russian].

6. Ivanov, I. B., & Berezhna, I. V. (2010). Podatkova bezpeka: sutnist ta umovy zabez- pechennya [Tax Security: the nature and terms of security]. Ekonomika rozvytku - Economics of Development, 2 (54), 9-11 [in Ukrainian].

7. Lahutin, V. D. (2018). Instytuty i ekonomichni mekhanizmy stabilnosti ta rozvytku suspilstva [Institutes and economic mechanisms of stability and development of society]. Ekonomika Ukrainy - Ukraine economy, 9, 13-25 [in Ukrainian].

8. Luk'yanenko, I., & Sydorovych, M. (2014). Byudzhetno-podatkova polityka Ukrayiny: novi vyklyky [Budget and tax policy of Ukraine: new challenges]. Kyiv: NaUKMA [in Ukrainian].

9. Mazaraki, A. A., Korol'chuk, O. P., Mel'nyk, T. M. et al. (2010). Ekonomichna bezpeka Ukrai 'ny v umovah globalizacijnyh vyklykiv [Economic security of Ukraine in the context of globalization challenges]. A. A. Mazaraki (Ed). Kyiv: Kyi'v. nac. torg.- ekon. un-t [in Ukrainian].

10. Chugunov, I. Y., Pavelko, A. V., Kanyeva, T. V. et.al. (2015). Derzhavne finansove rehulyuvannya ekonomichnykh peretvoren ' [State financial regulation of economic transformations]. A. A. Mazaraki (Ed.). Kyiv: Kyiv. nats. torh.-ekon. un-t [in Ukrainian].

11. Chugunov, I. Y., & Makohon, V. D. (2018). Byudzhetna stratehiya v umovakh ekonomichnykh peretvoren' [Budget strategy in the context of economic transformations]. Visnyk Kyiv. nats. torh.-ekon. un-tu - Herald of the Kyiv National University of Trade and Economics, 5, 5-18 [in Ukrainian].

12. Pasichnyi, M. D. (2019). Finansova polityka derzhavy [Financial policy of the state]. Kyiv: Kyiv. nats. torh.-ekon. un-t [in Ukrainian].

13. Budget Policy of Social Development (2018). I. Y. Chugunov (general ed.). Tallinn: Scientific Route [in English].

14. Chugunov, I. Y. (2014). Dovgostrokova bjudzhetna strategija u systemi ekonomichnoi' cyklichnosti [Long-term fiscal strategy in the system of economic cyclicality]. Visnyk

Kyiv. nats. torh.-ekon. un-tu - Herald of the Kyiv National University of Trade and Economics, 5, 64-77 [in Ukrainian].

15. Analitichna dopovid do Shorichnoho Poslannia Prezydenta Ukrainy do Verhovnoi Rady Ukrainy "Pro vnutrishne ta zovnishne stanovyshche Ukrainy v 2018 rotsi" [An Analytical Report to the Annual Message of the President of Ukraine to the Verkhovna Rada of Ukraine "On the Internal and External Situation of Ukraine in 2018"] (2018). Kyiv: NISD [in Ukrainian].

16. Pro Stratehiiu staloho rozvytku "Ukraina - 2020" [On the Strategy of Sustainable Development "Ukraine - 2020"]: Ukaz Prezydenta Ukrainy [Decree of the President of Ukraine] vid 12.01.2015 №5/2015. Retrieved from http://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/5/2015 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru