Інструментарій забезпечення фінансової стабільності банківської системи України

АНАЛІЗ НАЙБІЛЬШ ІМОВІРНИХ ПОДІЙ

МЕТОД ОЦІНКИ ВТРАТ

визначення «очікуваного ризику», як найважливішої статистичної характеристики і основи прийняття багатьох управлінських рішень

аналіз найбільш імовірних подій, або визначення втрат унаслідок реалізації економічних ризиків

АНАЛІЗ ПОМІРНО-НЕСПРИЯТЛИВИХ ПОДІЙ

СЦЕНАРНИЙ МЕТОД

Value At Risk методика, за якої величина втрат іменується «неочікуваним ризиком» і використовується в поєднанні із «очікуваним ризиком»

аналіз помірно несприятливих подій, що дає змогу виявити максимальний розмір збитку, якого може зазнати інвестор за певний період часу за заданої ймовірності

АНАЛІЗ НАДЗВИЧАЙНИХ ПОДІЙ («ВИНЯТКОВИХ, АЛЕ МОЖЛИВИХ»)

ІНДЕКСНИЙ МЕТОД

аналіз подій, що складно піддаються статистичній оцінці та прогнозуванню, однак за своїми наслідками не можуть бути виключені з розгляду

побудова «індексів ризику», динаміка значень яких залежить від сукупного впливу основних ризиків, які є істотними і впливають на стійкість

Джерело: розроблено автором на основі (Sbarcea, 2015)

Класифікаційна ознака «за організаційними елементами» передбачає поділ інструментів мікропруденційної політики, які сприяють забезпеченню фінансової стабільності банківської системи за рахунок організаційних заходів, здійснюваних у результаті застосування певного інструменту.

Доволі значущою складовою цієї групи інструментів мікропруденційної політики є рейтингова система CAMELSO, яка визначає порядок організації, планування, проведення та оформлення результатів інспекційної перевірки для визначення службою банківського нагляду заходів контролю та впливу (рис. 7).

Рис. 7. Основні компоненти рейтингової системи CAMELSО (Погореленко, 2018)

Необхідність її включення до організаційного забезпечення фінансової стабільності банківської системи (при тому, що вона містить всі ознаки методичного) зумовлюється, на нашу думку, тим, що вона, в значній мірі, регламентує оцінку ключових напрямів діяльності банку саме з точки зору якості організації з можливістю виявлення за її результатами недоліків, які можуть спричини - ти негативний вплив на ключові напрями (компоненти), що підлягають рейтингуванню, та, як наслідок, загальні показники діяльності банку. Це офіційно визнана система рейтингової оцінки банків, яку широко ви - користовують наглядові органи багатьох країн світу.

Система CAMELSO є бальною та ґрунтується на поєднанні оцінки кількісних та якісних показників, бухгалтерського підходу та професійного судження.

Важливою компонентою інструментарію забезпечення фінансової стабільності банківської системи є система ризик- менеджменту в банках, за допомогою якої банк виявляє (ідентифікує) ризики, проводить оцінку їх величини, здійснює їх моніторинг і контролює свої ризикові позиції, а також враховує взаємозв'язки між різними категоріями (видами) ризиків (Погореленко, 2018).

Зони та сфери підвищеного ризику передбачають спрямування більших за обсягами ресурсів у них. НБУ досягає цього за допомогою наступних дій (рис. 8).

Рис. 8. Послідовність наглядової процедури з виявлення та оцінки ризиків

При цьому, регулятор наголошує, що і ринкові умови, і структури банків є різними, тому єдиної стандартизованої системи управління ризиками не може існувати. Він лише пропонує загальний фарватер наглядових процедур та рекомендує банкам формувати власні системи з обов'язковою наявністю наступних елементів.

Чітке дотримання положень системи має на меті забезпечення здійснення банками операцій у межах допустимих параметрів ризиків та у такий спосіб, який забезпечить захист інтересів вкладників, кредиторів і власників банків.

Кожен банк відповідно до вимог доку - менту розробляє власну систему внутрішньо-банківських документів щодо ризик- менеджменту та забезпечує актуалізацію внутрішньобанківської нормативної бази у разі зміни вимог законодавчого, регулятивного чи нормативного характеру, організаційної структури банку та зміни рівня толерантності банку до ризику.

Наступна складова - процес наглядових перевірок SREP (supervisory review and evaluation process), яка включає в собі чотири основні акценти, кожний з яких результує відповідну оцінку:

- аналіз бізнес-моделі банку (за допомогою скорингової оцінки, що ґрунтується на кількісних (включаючи показник ефективності бізнес-моделі банку) та якісних показниках);

- аналіз рівня корпоративного управління (на основі оцінки менеджменту за результатами інспектування);

- аналіз ризиків капіталу (за допомогою скорингової моделі);

- аналіз ризиків ліквідності та фондування (за допомогою скорингової моделі).

В рамках впровадження нового підходу застосовується принцип пропорційності - пряма залежність інтенсивності наглядової стратегії в залежності від ступеня значимості банку на ринку (ступінь впливу негативних подій із банком на банківську систему та економіку в цілому) та рівня ризику, який він продукує (який визначається за допомогою бальної оцінки основних аспектів діяльності банку).

Процес впровадження SREP у вітчизняну банківську практику включає в себе наступні етапи (табл. 6).

Таблиця 6 Зміст етапів впровадження процесу наглядових перевірок SREP

Етап	Зміст етапу
2016 рік (перше наближення): нова категоризація та типи бізнес моделей	замість аналізу бізнес-моделі лише оцінка банку оцінка корпоративного управління оцінка капіталу та комплексна оцінка ризиків оцінка ліквідності з урахуванням системи раннього реагування
2017 рік (друге наближення): перегляд категоризацій та бізнес моделей	аналіз бізнес-моделі (на основі бізнес-планів) на життєздатність та стійкість оцінка корпоративного управління розробка нормативної бази для впровадження внутрішньої оцінки адекватності капіталу розробка методології розрахунку коефіцієнту покриття ліквідності оцінка ризиків фінансово-промислової групи та кінцевого бенефіціарного власнику
2018 рік (повне впровадження)	аналіз бізнес-моделі (на основі бізнес-планів) на життєздатність та стійкість комплексна оцінка корпоративного управління оцінка капіталу банку з урахуванням внутрішніх даних банків щодо адекватності капіталу розробка нормативної бази для впровадження процедури внутрішньої оцінки адекватності ліквідності впровадження нового нормативно-правого акту щодо комплексної оцінки ризиків

Впровадження процесу наглядових перевірок SREP вже дало можливість провести:

1) категоризацію та розподіл банків за моделями (систематизовано та підтверджено «розуміння» кожного банку, що дає змогу проводити порівняння на співмірній основі усіх банків між собою в рамках однієї бізнес - моделі);

2) аналіз уніфікованих звітів банків на регулярній основі для подальшого моніторингу;

3) скорінг банків за декількома напрямами для оцінки ризиків;

4) наглядові процедури щодо банків з точки зору їх бізнес-моделі, а не розміру активів.

Не дивлячись на те, що нові правила та нормативна база впроваджуються поетапно, з урахуванням кількісних оцінок їхнього впливу на банківську систему відповідно до розробленої НБУ Дорожньої карти реформу -

Отже, виділення класифікаційних ознак інструментів забезпечення фінансової стабільності банківської системи сприятиме досягненню таргетованості регулятивних і організаційних впливів та дотриманню критеріїв раціональності й адекватності при виборі конкретних інструментів.

Запропонована класифікація інструментів забезпечення фінансової стабільності банківської системи створює підґрунтя для вибору та застосування такої їх комбінації, яка найбільшим чином відповідає поставленим цілям, поточним умовам та пріоритетам розвитку банківської системи.

Висновки. З урахуванням важливості підтримання безперервного руху різноманітних фінансових потоків, які циркулюють у банківській системі, а також їх узгодженості та синхронності, введено класифікаційну ознаку інструментів забезпечення фінансової стабільності банківської системи «за впливом на вхідні та вихідні фінансові потоки», що надасть можливість застосовувати відповідний інструмент виходячи з конкретних завдань, таких як забезпечення безперервності здійснення розрахунків, раціоналізація вартості ресурсів, згладжування впливу на відсоткові ставки з боку змін ліквідності.

Базуючись на наявності різних рівнів регулятивних впливів на забезпечення фінансової стабільності банківської системи, значенні системно важливих банків, необхідності збалансування потоків наданих банківською системою кредитів, впливу ризиків на банківську діяльність, запропоновано такі класифікаційні ознаки інструментів забезпечення фінансової стабільності банківської системи: «за впливом на досягнення операційних цілей монетарної політики»; «за впливом на досягнення стратегічних цілей монетарної політики»; «за впливом на діяльність системних / державних банків»; «за впливом на кредитний цикл»; «за ключовими ризиками»; «за організаційними елементами».

Це створює підґрунтя для вибору та застосування такої комбінації інструментів, яка найбільшим чином відповідає поставленим цілям, поточним умовам та пріоритетам забезпечення фінансової стабільності банківської системи.



Література

1. Міщенко В., Малютін О. Інструментальне забезпечення стабільності банківської системи на основі розробки агрегованого індексу. Вісник Національного банку України. 2015. № 4. С. 32-37.

2. Пилипів М. І. Інструменти забезпечення стабільного функціонування банківської системи України. Актуальні проблеми розвитку економіки регіону. 2011. Вип. 7(1). С. 112-116.

3. Коваленко В., Гаркуша Ю. Теоретичні та методичні підходи до оцінювання фінансової стабільності банківської системи. Вісник Національного банку України. 2013. № 9. С. 35-40.

4. Науменкова С. В., Міщенко В. І. Макропруденційні інструменти в механізмі забезпечення фінансової стабільності. Фінанси України. 2015. № 10. С. 53-76.

5. Шпильовий Б. В. Основні інструменти забезпечення фінансової безпеки банків. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Міжнародні економічні відносини та світове господарство. 2016. Вип. 10. Ч. 2. С. 139-142.

6. Constancio V. Macroprudential policy in Europe: ensuring financial stability in a banking union. Financial Stability Conference in Berlin, 2015. (дата звернення: 22.04.2020).

7. Enhancing Financial Stability and Resilience: Macroprudential Policy, Tools, and Systems for the Future.

8. Praet P. Economic, financial and monetary stability in Europe: reinforcing our policy instruments. (дата звернення: 22.04.2020).

9. Kawai M., Morgan P. J. Central Banking for Financial Stability in Asia. (дата звернення: 22.04.2020).

10. The Financial Regulatory Reform Agenda in 2017. (дата звернення: 22.04.2020).

11. Гроші та кредит : підручник / М. І. Савлук та ін. ; за ред. М. І. Савлука. 6-те вид., перероб. і доп. К. : КНЕУ, 2011. 589 с.

12. Огородник В. В. Кредитно-інвестиційна діяльність банків України за умов фінансової нестабільності та фактори впливу на неї. Регіональна економіка. 2012. №. 1. С. 161-169.

13. Glushchenko O. V. Banking crisis in Ukraine under the conditions of financial singularity. Perspective economic and management issues: Collection of scientific articles. «East West» Association for Advanced Studies and Higher Education GmbH, Vienna, Austria, 2015. P. 291-295.

14. The ESRB Handbook on Operationalising Macro-prudential Policy in the Banking Sector. (дата звернення: 22.04.2020).

15. Полікарпова О. Макропруденційна політика: мета, інструменти та можливості для України. Актуальні проблеми економіки. 2016. № 5(179). С. 327-335.

16. Коваленко В. В., Дадашев Б. А. Концептуальні засади макропруденційного нагляду та регулювання банківської діяльності. Ефективна Економіка. 2012. № 4. (дата звернення: 22.04.2020).

17. Європейська Рада системних ризиків (ESRB, European Systemic Risk Board) : веб-сайт. (дата звернення: 22.04.2020).

18. Погореленко Н. П. Стабільність банківської системи: теорія, методологія, практика : монографія. Київ : ДВНЗ «Університет банківської справи», 2018. 615 с.

19. De Waal B., Petersen M. A., Hlatshwayo L. N., Mukuddem-Petersen J. A note on Basel III and liquidity. Applied Economics Letters. 2013. Vol. 20. №. 8. Р. 777-780.

20. Demirgьg-Kunt A., Detragiache E. Basel Core Principles and bank soundness: Does compliance matter? Journal of Financial Stability. 2011. Vol. 7. №. 4. Р. 179-190.

21. Карчева Г. Т. Удосконалення регулювання ліквідності банків на основі нових стандартів Базельського комітету. Вісник КЕФ КНЕУ ім. В. Гетьмана. 2011. № 2. С. 57-65.

25. Поправка О. Г. Формування вітчизняної системи банківського нагляду відповідно до міжнародних стандартів Базельського комітету. Економічний часопис-XXI. 2013. № 1-2(2). С. 24-27.

26. Sbarcea І. Implementation of Basel ІІІ in the European Banking Sector. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics. 2015. № 6(171). С. 60-65.

фінансовий банківський кредитний стабільність



References

1. Mishchenko, V. (2015). Instrumental stability of the banking system based on the development of an aggregate index. Bulletin of the National Bank of Ukraine, 4, 32-37. (in Ukrainian)

2. Pylypov, M. I. (2011). Instruments for ensuring the stable functioning of the banking system of Ukraine. Actual problems of economic development of the region, 7(1), 112-116. (in Ukrainian)

3. Kovalenko, V. (2015). Theoretical and methodological approaches to the evaluation of financial stability of the banking system. Bulletin of the National Bank of Ukraine, 9, 35-40. (in Ukrainian)

4. Naumenkova, S.V., & Mishchenko, V. (2015). Macroprudential instruments in the mechanism of ensuring financial stability. Finance of Ukraine, 10, 53-76. (in Ukrainian)

5. Shpilev, B. V. (2016). The main instruments for ensuring the financial security of banks. Scientific Bulletin of Uzhgorod National University. Series: International Economic Relations and the World Economy, 10(2), 139-142. (in Ukrainian)

6. Constancio, V. (2015). Macroprudential policy in Europe: ensuring financial stability in a banking union. Financial Stability Conference in Berlin.

7. Praet, P. (n.d.). Economic, financial and monetary stability in Europe: reinforcing our policy instruments.

8. Kawai, M., & Morgan, P. J. (2012). Central Banking for Financial Stability in Asia.

9. Smartpdfbook.com. (n.d.). Politique macroprudentielle: prevenir le risque systemique et assurer la stabilite financiere. Retrieved from

10. Schoenmaker, D. (2011). The role of Central Banks in Financial Stability. Retrieved from

11. Greenwood, R., Hanson, S. G., Stein, J. C., & Sunderam, A. (2017). The Financial Regulatory Reform Agenda in 2017.

12. Savluk, M. I. (Ed.). (2011). Money and credit: a textbook. K.: KNEU. (in Ukrainian)

13. Ogorodnik, V. V. (2012). Credit-investment activity of banks of Ukraine under conditions of financial instability and factors of influence on it. Regional economy, 1, 161-169. (in Ukrainian)

14. Glushchenko, O. V. (2015). Banking crisis in Ukraine under the conditions of financial singularity. Perspective economic and management issues: Collection of scientific articles. «East West» Association for Advanced Studies and Higher Education GmbH, Vienna, Austria, 291-295.

15. European Systemic Risk Board. (n.d.). The ESRB Handbook on Operationalising Macro-prudential Policy in the Banking Sector. Retrieved from

16. Polikarpova, O. (2016). Macroprudential policy: goals, tools and opportunities for Ukraine. Current problems of economy, 5(179), 327-335. (in Ukrainian)

17. Kovalenko, V. V., & Dadashev, B. A. (2012). Conceptual principles of macroprudential supervision and regulation of banking activities. Effective Economy, 4.

18. Pogorelenko, N. P. (2018). The stability of the banking system: theory, methodology, practice: monograph. Kyiv: State University of Banking. (in Ukrainian)

19. De Waal, B., Petersen, M. A., Hlatshwayo, L. N., & Mukuddem-Petersen, J. (2013). A note on Basel III and liquidity. Applied Economics Letters, 20(8), 777-780.

20. Demirgьg-Kunt, A., & Detragiache, E. (2011). Basel Core Principles and bank soundness: Does compliance matter? Journal of Financial Stability, 7(4), 179-190.

21. Karcheva, G. T. (2011). Improving regulation of bank liquidity based on the new standards of the Basel Committee. Bulletin of the KEF KNEU, 2, 57-65. (in Ukrainian)

22. Popravka, O. G. (2013). Formation of the domestic system of banking supervision in accordance with the international standards of the Basel Committee. Economic Journal-XXI, 1-2(2), 24-27. (in Ukrainian)

23. Pogorelenko, N. P., & Sydorenko, O. M. (2011). Monitoring the financial stability of the banking sector. Financial-credit activity: problems of theory and practice, 1(10), 61-67.

24. Sbarcea, І. (2015). Implementation of Basel ІІІ in the European Banking Sector. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv, 6(1 71), 60-65.

Размещено на Allbest.ru

...