План BEPS як переломний момент міжнародної податкової співпраці: стан та перспективи втілення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут міжнародних відносин КНУ ім. Т Шевченка

План beps як переломний момент міжнародної податкової співпраці: стан та перспективи втілення

Красовський В.І., магістр права

Анотація

У статті проаналізовано передумови та необхідність створення, історію та перспективи розвитку Плану BEPS - плану ОЕСР з протидії розмиванню податкової бази, досліджено 15 дій даного плану та мінімальний стандарт BEPS, автором акцентовано увагу на важливості втілення Дії 3 щодо контрольованих іноземний компаній та Дії 15 щодо MLI - багатосторонньої конвенції з питань міжнародного оподаткування, також досліджено стан втілення Плану BEPS Україною.

Ключові слова: План BEPS, боротьба з розмиванням податкової бази, ОЕСР, контрольовані іноземні компанії, MLI.

Аннотация

КРАСОВСКИЙ В. И. магистр права, Институт международных отношений КНУ им. Т. Шевченко

ПЛАН BEPS КАК ПЕРЕЛОМНЫЙ МОМЕНТ МЕЖДУНАРОДНОГО НАЛОГОВОГО СОТРУДНИЧЕСТВА: СОСТОЯНИЕ И ПЕРСПЕКТИВЫ ВОПЛОЩЕНИЯ

В статье проанализированы предпосылки и необходимость создания, история и перспективы развития Плана BEPS - плана ОЭСР по противодействию размыванию налоговой базы, исследовано 15 действий данного плана и минимальный стандарт BEPS, автором акцентировано внимание на важности воплощения Действия 3 по контролируемых иностранных компаниям и Действия 15 по MLI - многосторонней конвенции по вопросам международного налогообложения, также исследовано состояние воплощение Плана BEPS в Украине.

Ключевые слова: План BEPS, борьба с размыванием налоговой базы, ОЭСР, контролируемые иностранные компании, MLI.

Abstract

KRASOVSKYI V. I.

Master of Law, Institute of International Relations Taras Shevchenko National University of Kyiv

BEPS PLAN AS THE CRUCIAL POINT OF INTERNATIONAL TAX COOPERATION: STATUS AND PROSPECTIVES OF INPLEMENTATION

Problem setting. Tax administration is a complex legal and social institute. And the well-being of the state depends largely on the appropriate tax collection procedure. At the same time, throughout history, taxpayers tried to evade these payments, in particular through aggressive tax planning. This leads to the large loss of state funds. The US loses about USD 135 billion annually. About USD 150 billion were withdrawn from Ukraine for the period from 1991 till now. Due to the use of offshore, our state loses UAH 200-300 billion annually. This is about a third of the budget. These facts are the basis of the practical problems of this study. This article describes the activities of developed states which have decided actively to fight aggressive tax planning through intergovernmental cooperation - one of the main ways to solve the problem, which is the subject of the article. In fact, the practical significance of the subject of research, is that the latest revolutionary changes in tax cooperation that are investigated (the BEPS Plan) remain virtually unexplored in scientific works, given that they are new and are being implemented today.

Article's main body. The article analyzes the prerequisites and the need to create, the history and development prospects of the BEPS Plan/Project - the OECD/G20 Base Erosion and Profit Shifting Project, explored 15 actions of this plan and the BEPS minimum standard, the author focused on the importance of implementing Action 3 on controlled foreign companies and Action 15 on MLI - Multilateral Convention to Implement Tax Treaty Related Measures to Prevent Base Erosion and Profit Shifting, also investigated the status of the implementation of the BEPS Plan in Ukraine.

Conclusion and prospects for the development. Having studied the BEPS Plan, the author highlighted 2 main steps of the Plan, which can help to solve the described problems in particular in Ukraine. These include, firstly, the amendment of the double taxation treaties, which is achieved by signing the MLI Agreement and proper implementation of the provisions thereof. Another important step is the introduction of rules for controlled foreign companies. In Ukraine a draft law on changes to the Tax Code for this step has already been formed. The rules should oblige taxpayers to declare CFCs and pay a tax thereon, the author emphasizes the importance to adopt the above law. The author considers the further broad perspectives of studying the topic as international cooperation of states in the tax field is beginning to gain momentum. In Ukraine, however, the reforms studied are just beginning to be realized, therefore, there is a wide field for research in the future.

Keywords: BEPS Project, base erosion and profit shifting, OECD, controlled foreign companies, MLI.

Постановка проблеми

Податки являють собою складний правовий та соціальний інститут. Вони прямо відображають рівень культурного, економічного, політичного розвитку суспільства. Крім того, податки мають і потужний зворотній вплив перш за все на стан політичної і економічної стабільності та потужності держави. Тобто від належності процедури справляння податків багато в чому залежить благополуччя держави. В той же час протягом всієї історії платники податків намагалися всіляко ухилятися від їх сплати, зокрема шляхом агресивного податкового планування. Це призводить до втрати державами шалених коштів. За даними аналітиків та ОЕСР, через виведення капіталу в офшорні юрисдикції Євросоюз щорічно втрачає 60 мільярдів євро податку на прибуток підприємств. Це приблизно одна п>ята всіх податкових відрахувань, які проводять європейські компанії. США втрачають близько 135 мільярдів доларів щороку. З України за період від 1991 року і до сьогодні виведено приблизно 150 мільярдів доларів. Через використання офшорів наша держава втрачає 200 --300 мільярдів гривень щороку. Це приблизно третина бюджету. Дані факти лежать в основі проблематики даного дослідження.

Не бажаючи миритися з втратами таких величезних сум, розвинені країни вирішили активно боротися з агресивним податковим плануванням шляхом міждержавного співробітництва - одним з головних способів вирішення проблеми, що і є темою даної статті. В цьому власне і полягає практичне значення предмету дослідження, а наукове - в тому, що останні революційні зміни в податковому співробітництві, які будуть досліджуватися (План BEPS) залишаються фактично не дослідженими в наукових працях з огляду на те, що є новими та впроваджуються сьогодні.

Джерела та огляд наукової літератури, дослі- дженість теми, її новизна. План BEPS комплексно в науковій літературі не досліджено: реформи створюються та втілюються в наші дні. Існують лише наукові праці авторів на окремо взяті теми. Фундаментальною, на погляд автора, є книга Йо Ота і Цу- йосі Іто «BEPS і глобальна діяльність бізнесу», яка є четвертою книгою по податковому законодавству Інституту прогресивних правових досліджень Вищої школи права та політики Токійського університету, що вийшла в листопаді 2017 року. Робота цілісно аналізує теми Заключного звіту щодо Проекту BEPS ОЕСР / G20. Також уваги заслуговує книга Річард Кольєра та Джозефа Андруса «Трансфертне ціноутворення та принцип витягнутої руки після BEPS». Це перша книга, яка презентує вичерпний аналіз та критику правил щодо трансфертного ціноутворення, що базуються на принципі витягнутої руки після проекту BEPS. Основними ж джерелами для написання даної роботи були публікації ОЕСР, як органі- зації-двигуна прогресу сьогоднішнього податкового співробітництва.

З огляду на вищевказане, можна стверджувати, що тема даної роботи в комплексі є малодослідженою та потребує подальшого вивчення та створення наукової думки з метою належного імплементування зокрема Україною взятих на себе зобов'язань по проведенню податкових реформ.

Виклад основного матеріалу

На тлі економічної глобалізації національне законодавство в сфері оподаткування не завжди розвивається адекватно новим викликам, що виникають внаслідок ускладнення процесів діяльності транснаціональних корпорацій, потоків капіталу і активного розвитку цифрової економіки. Ці фактори створюють умови для ухилення від оподаткування, перш за все для великих міжнародних компаній, підриваючи, таким чином, універсальність і справедливість існуючих податкових систем.

Одним з основних інструментів, що використовуються ТНК для уникнення від оподаткування без формального порушення чинного законодавства, є так зване розмивання бази оподаткування та переміщення прибутку (Base Erosion and Profit Shifting, BEPS) - набір стратегій податкового планування, що дозволяють компаніям заявляти свої прибутки для обкладення податками в юрисдикціях, де ними не велась економічна діяльність, що сприяла отриманню прибутків, а ставки податку на прибуток при цьому відносно низькі (або нульові).

Гострота проблеми BEPS підтверджується рядом досліджень. Так, згідно з даними ОЕСР, мінімальні втрати від розмивання бази оподаткування та переміщення прибутку складають 4-10 % загальносвітових зборів податку на прибуток, тобто від 100 до 240 млрд дол. США щороку [1].

У цих умовах вперше в історії міжнародного співробітництва в податковій сфері для вирішення проблеми розмивання бази та переміщення прибутку були об>єднані зусилля двох інститутів - ОЕСР і «Групи двадцяти». Це дозволило залучити до роботи всі держави, як розвинені, так і країни, що розвиваються, які є членами даних інститутів, а також значну кількість країн-партнерів, що не входять в них. В результаті більше ста держав стали учасниками Проекту або Плану BEPS. Він націлений на забезпечення країн світу ефективним інструментом оподаткування прибутків за місцем здійснення генеруючої їх економічної діяльності та створення вартості, і при цьому підвищує передбачуваність, прозорість та універсальність міжнародного податкового середовища для бізнесу.

Проект BEPS розроблявся в рамках ОЕСР при активній підтримці країн G20. Він фокусується на ситуаціях так званого «подвійного неоподаткування» і схемах штучного переміщення оподатковуваного прибутку з юрисдикцій, де такі доходи фактично формуються, в інші юрисдикції [2], що, знову ж таки, сприяє досягненню нульового або низького оподаткування. розмивання міжнародний оподаткування конвенція

Такі ситуації виникають або через прогалини, які виявляються при взаємодії національних податкових систем, або в результаті застосування деяких положень двосторонніх податкових угод.

Суть проекту зводиться до міжнародної співпраці в боротьбі з схемами транскордонного податкового планування і до розробки комплексу рекомендацій для національних органів влади та подальшої їх імплементації в законодавство країн. Основна ідея проекту - закрити шляхи виводу і не дозволити компаніям, у яких виробництва, ресурси і робоча сила знаходяться в одній країні, платити там мінімальні податки, а прибуток виводити в ті країни, де ставки податків або мінімальні, або нульові.

Опублікований він був 18 липня 2013 р. під назвою «План дій щодо боротьби з розмиванням податкової бази і виведенням прибутку з-під оподаткування» (План BEPS) [3]. Міністри фінансів «Двадцятки» охарактеризували його як дуже амбітний і всеохоплюючий. Відповідно, в комюніке за підсумками міністерської зустрічі 20 липня 2013 р. увійшло зобов'язання щодо прийняття необхідних для реалізації Плану заходів, як на національному, так і на міжнародному рівні, і запрошення всіх зацікавлених країн взяти участь в спільному проекті ОЕСР і «Групи двадцяти» по BEPS [4].

План BEPS складається з 15-ти пунктів. Кожен пункт являє собою опис окремої податкової проблеми і запропоновані шляхи її вирішення, які повинні імплементуватися у внутрішнє законодавство країн і міжнародні договори між ними. У жовтні 2015 року ОЕСР завершила фінальну розробку всіх пунктів Плану і надала підсумковий звіт, який був схвалений у листопаді 2015 року на саміті G20 в Туреччині.

Тут слід зазначити, що з ініціативи ОЕСР до Плану BEPS можуть приєднуватися будь-які країни (а не тільки члени ОЕСР і G20). Таким країнам було запропоновано вступити в т.зв. «Інклюзивну групу по імплементації Плану BEPS».

П>ятнадцять заходів (дій) Плану BEPS передбачають впровадження ряду інструментів, що дозволяють державам, що беруть участь в реалізації плану, здійснювати боротьбу з переміщенням прибутку.

Сюди відносяться:

Вирішення податкових проблем і особливості оподаткування в епоху «цифрової економіки»;

Нейтралізація т. зв. «гібридних схем»;

Підвищення ефективності правил по Контрольованим іноземним компаніям (правил КІК);

Боротьба з розмиванням бази оподаткування через виплату відсотків та інших фінансових тран- закцій;

Загальна протидія «недобросовісній податкової практиці», беручи до уваги питання прозорості та реального економічного змісту компаній;

Запобігання зловживанням положеннями договорів про уникнення подвійного оподаткування;

Запобігання застосуванню схем штучного уникнення статусу «постійного представництва»;

Розробка правил трансфертного ціноутворення в частині нематеріальних активів;

Розробка правил трансфертного ціноутворення в частині ризиків і капіталу;

Розробка правил трансфертного ціноутворення в частині інших транзакцій з високим ризиком;

Розробка методів збору і аналізу інформації щодо розмивання податкової бази і виведення доходів з-під оподаткування;

Впровадження правил, що вимагають розкривати «прийоми агресивного податкового планування»;

Оптимізація вимог щодо документування трансфертного ціноутворення та «покраїнній звітності»;

Розробка і підвищення ефективності механізмів вирішення спорів між країнами з податкових питань;

Розробка всеосяжної багатосторонньої конвенції з питань міжнародного оподаткування в цілях модифікації існуючих податкових договорів між країнами.

При цьому дані заходи відрізняються за рівнем узгодженості конкретних дій в їх рамках між країнами. Так, Заходи (Дії) 5, 6, 13 і 14 передбачають розробку певних «мінімальних вимог», або «мінімального стандарту», які будуть виконуватися на національному рівні шляхом внесення змін до відповідного законодавства. В рамках Заходів 2 і 4 намічене вироблення посібників, що мають на увазі меншу обов'язковість і велику гнучкість при реалізації заходів на національному рівні. Заходи 3, 6, 7-10 і 12 передбачають визначення «найкращої практики» по тих чи інших напрямках. При цьому, в деяких країнах, що беруть участь в Проекті BEPS, реалізація заходів відповідно до встановленої передовим досвідом практики не буде обов'язковою. Окремо слід розглядати Захід 15, який передбачає розробку багатостороннього інструменту для внесення змін в двосторонні угоди про уникнення подвійного оподаткування і буде альтернативою внесення змін в більше 3500 угод [5].

Серед усіх дій автор хотів би наголосити на важливості Дії 3 та 15. Так, Дія 3 - Розробка ефективних правил оподаткування контрольованих іноземних компаній (CFC / КІК). Правила оподаткування контрольованих іноземних компаній вже існують в ряді розвинених країн. Їх суть полягає в тому, що нерозподілений прибуток іноземної компанії, що належить прямо або побічно податковому резиденту певної держави, підлягає включенню в податкову базу такого резидента в його країні, тобто прирівнюється до його доходу. Однак, на думку ОЕСР, правила про КІК ряду країн не в повній мірі забезпечують протидію розмиванню податкової бази та переміщенню прибутку, а тому потребують удосконалення. Актуальність даного заходу обумовлена тим, що в багатьох країнах світу поширена практика виведення прибутків компаній резидентів на рівень дочірніх компаній, зареєстрованих в низькоподаткових юрисдикціях. У Плані BEPS відзначається, що крім стимулювання оподаткування прибутку в країні резидента Дія 3 може також надавати позитивний супутній вплив, обмежуючи переміщення прибутку в низькоподатко- ві юрисдикції третіх країн.

Дія 15 це підписання Єдиної багатосторонньої конвенції (Multilateral Instrument - MLI), що дозволяє одночасно оновити вже діючі договори про уникнення подвійного оподаткування. MLI вводить ряд доповнень / коригувань до стандартних положень податкових угод, що виключають застосування таких положень у неналежних обставинах (наприклад, в неналежних цілях). Зокрема, в преамбулі міститься положення про те, що договірні сторони мають намір усунути подвійне оподаткування, «не створюючи можливості для неоподаткування або зниженого оподаткування за допомогою уникнення або ухилення від сплати податків (в тому числі через використання резидентами третіх юрисдикцій переваг угод, націлених на отримання пільг, передбачених такою угодою)» [6]. Іншими словами, пільги, передбачені в угоді, не надаються, якщо з урахуванням всіх значущих фактів і обставин є достатні підстави вважати, що отримання таких пільг було однією з головних цілей угоди. Також Конвенція охоплює ще кілька дій Плану BEPS, в тому числі удосконалення процедури взаємного узгодження і порядок арбітражного вирішення спорів між її учасниками. 23 липня 2018 року і Україна підписала MLI.

Що ж до України в цілому, то ще у 2017 році мінфін розробив дорожню карту реалізації Плану BEPS, вона була представлена на огляд експертам, і сьогодні активно впроваджується.

З 1 січня 2017 року наша держава приєдналася і до Програми розширеного співробітництва в рамках ОЕСР та взяла на себе зобов'язання імплементувати згадуваний вище Мінімальний стандарт Плану дій BEPS - обов'язкові чотири дії із п'ятнадцяти, що пропонуються Планом. Імплементація Мінімального стандарту є обов'язковою вимогою для всіх країн- учасниць Програми розширеного співробітництва. Також Міністерство фінансів підтримує ініціативу стосовно подальшої імплементації всіх заходів Плану дій BEPS у партнерстві з ОЕСР [7].

На інтернет-ресурсах Мінфіну та НБ України в 2018 році був оприлюднений проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України з метою імплементації Плану протидії розмиванню бази оподатковування та виведенню прибутку з-під оподаткування». Даний проект був створений робочою групою на чолі з Міністерством фінансів та за участі Національного банку, а також за участі та підтримки міжнародних експертів з питань оподаткування. Він враховує напрацювання міжвідомчої робочої групи під керівництвом Голови Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики Ніни Южаніної, яка опікувалася розробкою законопроекту з 2016 року, а також висновки експертизи, проведеної спеціалістами ОЕСР та Світового банку [8].

Український законопроект має на меті втілити вісім найважливіших для держави дій: Дія 3: розкриття фізичними особами-резидентами України своєї участі в іноземних компаніях, які вони контролюють (КІК), і правила оподаткування таких компаній; Дія 4: обмеження витрат на фінансові операції з пов'язаними особами; Дія 6: запобігання зловживанням у зв'язку із застосуванням договорів про уникнення подвійного оподаткування; Дія 7: запобігання штучному уникненню визнання статусу постійного представництва; Дії 8-10: удосконалення контролю за трансфертним ціноутворенням; Дія 13: правила звітності в розрізі країн для міжнародних груп компаній. Мета - підтримати фінансову стабільність України в умовах переходу до вільного руху капіталу, підвищити ефективність податкового регулювання та запровадити єдині вимоги до прозорості ведення бізнесу в Україні за міжнародними стандартами [9]. Автор наголошує на надзвичайній важливості прийняття даного законопроекту.

Окрім цього, в рамках виконання Плану - Дії 15-28 лютого 2019 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про ратифікацію Багатосторонньої конвенції про виконання заходів, які стосуються угод про оподаткування, з метою протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування».

Головною ціллю інструменту виступає можливість на автоматичній основі внести зміни до всіх договорів про уникнення подвійного оподаткування, які були зазначені договірними державами в повідомленні до депозитарія, яким виступає ОЕСР. Наша держава направила ОЕСР інформацію щодо наміру внести зміни в 76 двосторонні договори, зокрема, угоди з Кіпром та Великобританією, що підтверджує позитивний рух України до податкових реформ.

Висновки

Отже, основною практичною проблемою, що лежала в основі написання даної роботи було питання виведення з-під оподаткування фізичними та юридичними особами, транснаціональними корпораціями шалених, за даними ОЕСР, сум коштів щорічно. В цьому ж дослідженні автор вивчив інструмент боротьби з даним явищем - міждержавне співробітництво в рамках Плану BEPS - плану з протидії розмиванню податкової бази, який почала розробляти ОЕСР ще в 2010 році за «замовленням» країн Великої двадцятки, уряди яких зрозуміли, що транснаціональні корпорації їх «переграють» в сфері оподаткування.

Проаналізувавши План, автор хоче виділити 2 головні кроки BEPS, за допомогою яких можливе вирішення зазначеної проблеми зокрема в Україні. Сюди відноситься, по-перше, зміна договорів про уникнення подвійного оподаткування, що досягається шляхом підписання Угоди MLI. MLI вводить так званий «тест основної мети» яка має на меті залишити пільги для реального бізнесу, реальних транскордонних операцій з економічною суттю, але щоб їх не можна було застосувати для «пустих» компаній. Якщо буде доведено, що хоча б однією з основних цілей створення іноземної компанії була податкова мінімізація, компанії можуть відмовити в пільговому оподаткуванні. Угода MLI, яку підписала Україна, вносить для нашої держави зміни відразу в 44 угоди про уникнення подвійного оподаткування (в Україні їх близько 80).

Другим важливим кроком є впровадження правил щодо контрольованих іноземних компаній. В Україні вже навіть сформований законопроект по змінам в Податковий кодекс по даному кроку. Норма повинна зобов>язати декларувати іноземні КІК і платити з них податок. Основна мета запропонованого режиму - зробити занадто дорогим і обтяжливим використання таких схем: щоб бенефіціар, який думає про створення або продовження роботи офшору, порахував і зрозумів, що йому це не вигідно. Нові правила зобов>яжуть фізичних осіб включати до річної декларації прибуток, який отримує підконтрольна іноземна компанія, і платити з неї український прибутковий податок за ставкою 18 %. Виходить, якщо іноземна компанія створювалася, щоб кошти вивести з-під оподаткування, її зміст стане невигідним. То ж автор наголошує на необхідності прийняття даного законопроекту та впровадження цього кроку BEPS, хоч він і не входить до мінімального стандарту. Наша держава повинна прийняти закон, який вже розроблений за проектом Мінфіну та НБУ «Про внесення змін до Податкового кодексу України з метою імплементації Плану протидії розмиванню бази оподатковування та виведенню прибутку з-під оподаткування» - як основу впровадження плану BEPS в Україні, зокрема в частині введення регулювання КІК.

Автор вважає надзвичайно широкими подальші перспективи дослідження теми, оскільки міжнародне співробітництво держав в сфері справляння податків починає набирати свої обороти. В Україні ж вивчені реформи тільки починають втілюватись, тому є широке поле для дослідження теми в майбутньому.

Література

BEPS - Frequently Asked Questions: OECD Publishing.

BACKGROUND BRIEF Inclusive Framework on BEPS: OECD.

OECD (2013), Action Plan on Base Erosion and Profit Shifting.

BACKGROUND BRIEF Inclusive Framework on BEPS: OECD publishing.

G20 MONITOR: THE CHINESE 2016 G20 HOST YEAR: Lowy Institute.

MULTILATERAL CONVENTION TO IMPLEMENT TAX TREATY RELATED MEASURES TO PREVENT BASE EROSION AND PROFIT SHIFTING: OECD Publishing.

Мінфін розробив дорожню карту реалізації Плану дій BEPS: Урядовий портал.

Проект Закону із запровадження Плану дій BEPS в Україні: Міністерство фінансів України.

Проект Закону із запровадження Плану дій BEPS в Україні: Міністерство фінансів України.

References

1. BEPS - Frequently Asked Questions: OECD Publishing.

2. BACKGROUND BRIEF Inclusive Framework on BEPS: OECD.

3. OECD (2013), Action Plan on Base Erosion and Profit Shifting.

4. BACKGROUND BRIEF Inclusive Framework on BEPS: OECD publishing.

5. G20 MONITOR: THE CHINESE 2016 G20 HOST YEAR: Lowy Institute.

6. MULTILATERAL CONVENTION TO IMPLEMENT TAX TREATY RELATED MEASURES TO PREVENT BASE EROSION AND PROFIT SHIFTING: OECD Publishing.

7. Minfin rozrobyv dorozhniu kartu realizatsii Planu dii BEPS: Uriadovyi portal

8. Proekt Zakonu iz zaprovadzhennia Planu dii BEPS v Ukraini: Ministerstvo finansiv Ukrainy.

9. Proekt Zakonu iz zaprovadzhennia Planu dii BEPS v Ukraini: Ministerstvo finansiv Ukrainy.

Размещено на Allbest.ru