Систематизація наукових підходів до визначення сутності та змісту поняття "податкова культура"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Систематизація наукових підходів до визначення сутності та змісту поняття «податкова культура»

Олена Сушкова, Лілія Мельник

OlenaSushkova, LiliiaMelnyk

SYSTEMATIZATION OF SCIENTIFIC APPROACHES TO DEFINING THE ESSENCE AND CONTENT OF THE CONCEPT “TAX CULTURE”

Постановка проблеми

податкова культура дисципліна

Побудова справедливої і стабільної податкової системи, забезпечення збалансованих фіскальних інтересів та соціально-економічних потреб усіх учасників податкового процесу - потреба і мета кожної держави в процесі побудови податкової політики. При цьому посилення заходів правової відповідальності за податкові правопорушення не може розглядатись як єдиний інструмент вирішення цієї проблеми. Світовий досвід доводить, що використання такого інструменту, як «податкова культура» позитивно впливає на розвиток податкових відносин і, як наслідок, прискорює детінізацію діяльності суб'єктів господарювання. Але неоднозначне розуміння змісту поняття «податкова культура» та її ключових складових може звести нанівець ефективність цього інструменту. Саме тому виникає необхідність однозначно визначити трактування базових категорій податкових відносин, а саме поняття «податкова культура», вироблення наукових підходів до формування національної податкової культури з урахуванням особливостей держави в розвитку, зокрема демографічних, фінансових, соціальних т а економічних, та вироблення стратегії держави щодо розвитку податкової культури суб'єктів податкової діяльності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У науковій літературі дослідженню поняття «податкова культура» присвячено роботи багатьох українських авторів, а саме: В. Андрущенка, 3. Варналія, В. Ручкіної, Л. Тарангул, О. Павленко, В. Капустяна, А. Крисоватого, А. Лаврешова, В. Ткачука, С. Оншинко, О. Ковнір, В. Печуляка та ін. Дослідженню проблемних аспектів взаємозв'язку сплати податків та податкової культури присвячено наукові праці провідних зарубіжних фахівців, зокрема М. Еверест-Філіпса, Е. Кірхлера, Г Д. Майлс, Б. Нерре, Ф. Ноймарка, Д Норта, Ф. Пагед, М. Д. Раблен, Р. Сандала та ін. У цих роботах увага науковців переважно зосереджена на питаннях специфіки та природу податкової культури з характерними її особливостями. При цьому науковці, залежно від завдань досліджень, розглядають потребу підвищення рівня податкової культури або в посадових осіб контролюючого органу, або переконують про необхідність зростання її у платників податків.

Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Високо оцінюючи вклад вищезгаданих науковців у розвиток теоретичних та практичних аспектів формування податкової культури, слід зазначити, що залишаються нерозглянутими чи вивченими фрагментарно ціла низка питань у цій сфері. Зокрема, необхідним є виділення узагальненого комплексного підходу до поняття «податкова культура» та визначення її основних ознак як інструменту державного управління, що дозволяє підвищити рівень податкової дисципліни економічних суб'єктів та тим самим зменшити рівень тінізації економіки країни.

Мета статті - дослідити й узагальнити науково-теоретичні підходи до розкриття змісту поняття «податкова культура» та надати авторське визначення цього поняття.

Виклад основного матеріалу

У науковій літературі досі немає однозначного трактування поняття «податкова культура». Тому доцільним є розглянути підходити до трактувань поняття та сформувати узагальнене та систематизоване тлумачення податкової культури. Насамперед потрібно розмежувати й розглянути такі поняття, як «:податок» і «культура».

Найпоширенішим із філософських понять є термін «культура». Він вживається в різних сферах людського життя, зокрема в політиці та публіцистиці, у галузях духовного життя, у побутовій, художній сфері, у філософських дослідженнях тощо. Щодо визначення змісту цього терміна фахівці мають різні, інколи протилежні позиції, саме тому існує понад 400 визначень цього питання. Наведемо деякі з них: «культура - це сукупність людських знань, переконань і стандартів поведінки, які ми приймаємо, а потім передаємо майбутньому поколінні» [1]; «культура - це основний фактор соціалізації, що виступає регулятором сфер людської взаємодії - від щоденного спілкування до глобальних питань економіки»[1]. У Законі України (далі - ЗУ) «Про культуру» термін культура трактується таким чином: «сукупність матеріального і духовного надбання певної людської спільноти (етносу, нації), нагромадженого, закріпленого і збагаченого протягом тривалого періоду, що передається від покоління до покоління, включає всі види мистецтва, культурну спадщину, культурні цінності, науку, освіту і відображає рівень розвитку цієї спільноти» [2]. Можна зауважити, що це поняття використовується для опису духовного і матеріального розвитку людини, а отже, культу ра - це є виховна складова кожної людини, а також ставлення до її обов'язків, наприклад, щодо сплати податків.

Далі розглянемо таку категорію, як «податок». Відповідно до статті 6 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) «податок - обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до ПКУ» [3]. Але, на нашу думку, податок - це не лише інструмент наповнення бюджету, що має фіскальний ефект, а ще й інститут, що допомагає задоволенню визнач ених соціально-економічних потреб та формує певну матеріальну базу правопорядку в суспільстві. Надходження податків значно залежать від менталітету населення, яка з цього погляду втілюється в рівні податкової культури. Як поєднання двох окремих та кардинально різних понять «податок» і «культура», «податкова культура» через свою багатоаспектність та неоднозначність має безліч визначень. Провівши змістовний аналіз наукових праць українських та закордонних фахівців та практиків із дослідження цього питання, автори дійшли висновку, що можна виділити п'ять основних підходів до визначення сутності та змісту поняття «податкова культура».

Перший, один із найбільш поширених підходів до визнач ення податкової культури - це розгляд «податкової культури» як частини культури та з погляду морально-етичних норм поведінки індивіда. За думкою В. Андрущенко, «податкова культура - різновид культури грошових відносин, форма прикладної, утилітарної етики, що передбачає конкретні процедури і правила, які відрізняють правильне від неправильного, моральне від аморального» [4]. Т Богославець зазначає, що це не унікальна частина культури, а виступає як проєктування загальнонаціональної культури на соціально-економічні відно-сини [5]. А. Василенко стверджує, що «податкова культура - рівень розвпненості податкових відносин», що спирається на професіоналізм, відповідальність, правові знання законодавця та виконавчих представників, що забезпечує соціально-активну, культурну та етичну поведінку платників податків [6]. Такий підхід поєднує роботи вищеперелі-чених науковців та є одним із базових, що формує підґрунтя для наступних напрямів.

Другим підходом є трактування податкової культури як складової економічної культури. Зокрема, А. Махоніна визначає, що це окрема структурна одиниця, що пов'язана із загальною і економічною культурою категорійним апаратом: культура мислення, поведінки, комунікації та дії, які розкривають приватний аспект оподаткування людини [7]. У межах цього ж підходу Ю. Іванов та Ю. Бережна характеризують податкову культуру також як частину національної культури країни, доповнюючи тим, що вона відображає рівень знань та дотримання податкових норм, точність розрахунку, повноту та своєчасність платежів податку, зборів та інших обов'язкових платежів, знань своїх прав, здійснення своїх обов'язків платниками податків та контролюючими органами [8]. У цьому підході науковці доповнюють попередній, а основною х арактерною ознакою визначають трактування «податкової культури» через її економічний зміст.

На нашу думку, значну увагу варто приділити третьому підходу до визначення податкової культури, де ключовим об'єднуючим елементами є податкова дисципліна, податкова свідомість та відповідальність платника податків та безпосередня діяльність. А. Виходець та Є. Кизилова трактують концепцію податкової культури як своєчасний податковий платіж та обов'язкові відрахування для національних цільових фондів з погляду законодавчих та нормативних документів у терміни, що ними встановлені [9]. Воїнова Т та Павленко О. виділяють те, що це рівень розвитку суспільства, виражений наявними стандартами податкової системи, рівень податковихзнань, а одне з головних, це усвідомлення потреби сплати платежів [10]. У своїх роботах А. Крисоватий, Ю. Іванов, А. Кізима, В. Карпова наголошують на тому, що «податкову культуру» слід визначати через певні категорії, що пронизують майже всі процеси в оподаткуванні, особливості фіскально-правових відносин, як засіб діяльності людини в податковій сфері, та будується із сукупності таких елементів: податкові знання; власні оцінки (емоційно- психологічний аспект) механізмів оподаткування та суспільних настанов, впевненість у необхідності та соціальній корисності законодавчих документів; поведінка суб'єктів, уміння користуватися законами та іншими нормативно-правовими актами на практиці (поведінковий аспект)» [11]. Отже, можна стверджувати, що рівень податкової культури впливає на ступінь дотримання всіма учасниками податкових відносин законодавчо встановлених правил оподаткування, обумовлюючи тим самим рівень податкової дисципліни платників податків [12, с. 129].

Четвертий підхід дозволяє розглядати податкову культуру з інституціонального аспекту. Так, А. Ручкіна стверджує, що податкова культура - це сукупність певних інституції, таких як переконання, цінності, знання, що передують і передбачають своєчасну сплату платежів, відповідно до чинного законодавства [13]. БіргерНерре підкреслює, що податкова культура, її формування та розвиток відбуваються за допомогою неформальних і формальних інституцій [14, с. 155]. З цього підходу виділяємо формальні інституції, що формують законодавчу базу, а також неформальні інституції, що є сукупністю переконань, знань, цінностей, що дозволяють збільшувати обізнаність платників податків у сфері оподаткування.

П'ятим підходом, на наше переконання, є дослідження податкової культури через систему відносин усіх учасників податкового процесу. До цього напрямку належать праці таких дослідників, як О. Кирилов, Е. Ткаличева, Д. Касимов, А. Суббот, Н. Зикун, А. Жаров, І. Таранов, І. Цимбалюкта інші. Так, за поглядом О. Кирилова і Е. Ткаличевої, треба виділити, що це відносини між платниками податків та працівниками контролюючих органів щодо сплати податкових платежів, які базуються на професіоналізмі, відповідальності, культурних та етичних принципах [15]. У межах цього підходу податкову культуру розглядають також як сукупність принципів, цілей і цінностей суб'єктів господарської діяльності з метою вибудування тісних партнерських відносин у загальному податковому процесі. А. Суббот, Н. Зикун, А. Жаров стверджують, що на соціальних, економічних, психологічних та педагогічних взаємовідносинах між платниками і контролюючими органами, а також при досконалому знанні податкового законодавства, культури спілкування гарантується безпечна податкова діяльність та в свою чергу наповнення бюджетів [16]. Відповідно до цього підходу, варто розуміти, що існує податкова культура як платників податків, так і представників контролюючих органів, що спільно базуються на загальних морально-етичних нормах та мають спільну мету, дотримання податкового законодавства та наповнення бюджету.

Усі наведені підходи до визначення поняття податкової культури характеризують її з різних аспектів та не взаємовиключають один одного (рис. 1). Так, і науковці бачать податкову культуру по-різному: одні - як відносно вузьке поняття, що поєднує податкову дисципліну, податкову свідомість та відповідальності платника податків. Інші вважають це поняття широким, що поєднує і податкову правосвідомість, і пов'язує між собою інститути держави (офіційні та неофіційні), а також відносини учасників податкового процесу. Отже, це поняття є досить багатозначним і поєднує в собі такі складові, як фінансові, морально-етичні, політичні, правові, психологічні, управлінські, виховні та організаційні.

Рис. 1. Наукові підходи до визначення поняття «податкова культура»

Рис. 2. Зміст поняття «податкова культура» Джерело: розроблено авторами.

Також погоджуємось з думкою С. Буряка, що податкова культура є однією з головних рис громадянського суспільства та входить до складу національної культури, зокрема юридичної (правової), політичної, організаційної, фінансової, економічної [17]. Погоджуючись з думкою 3. Іліманжанової [18], до основних критеріїв, що також характеризують рівень податкової культури, слід віднести такі її складові:

- податкова свідомість - це ставлення громадян до податкового законодавства, податкових подій, яке ґрунтується на почуттях і знаннях законів (суб'єктивний рівень);

-податкова дисципліна - це постійне та комплексне навчання, розвиток, контроль фінансових можливостей та моральних здібностей платника податків своєчасно та в повному обсязі виконувати свої обов'язки щодо сплати податків та обов'язкових платежів у бюджет;

- податковий менталітет - це характерні ознаки та особливості податкової свідомості та поведінки певної спільноти людей.

Отже, саме податкова культура є загальною проєкцією культури в соціально- економічній сфері та представляє соціальний інститут податкової системи і важелі її розвитку, що впливають на економічне середовище та формують його.

Висновки та пропозиції

Результати дослідження наявних у науковій та практичній літературі підходів до визначення поняття «податкова культура» підтверджують, що податкова культура - це складний феномен, що охоплює економічний, соціальний, правовий, етичний аспекти суспільних відносин. На підставі аналізу та узагальнення зазначених підходів авторами запропоноване уточнене визначення податкової культури як різновиду загальної культури суспільства та складової економічної культури, що є сукупністю стереотипів поведінки, цінностей та традицій, звичок і економічних знань суспільства, та відображає рівень податкової дисципліни платників податків і представників контролюючих органів, що формує та відтворює еталони моделі правомірної фіскальної поведінки платника податків, виступаючи тим самим державним інструментом розвитку та легалізації господарської діяльності і сприяючи усуненню загроз економічній безпеці держави. Такий підхід до визначення відображає сутність податкової культури як одного з дієвих інструментів протидії схемам мінімізації сплати податків та зменшення рівня тінізації економіки країни. При цьому вважаємо, що в умовах трансформаційних змін соціально-економічних відносин в Україні перспективними та потенційно актуальним будуть дослідження поняття податкової культури в галузі економічних наук з метою розвитку економіки, формування ринкового с ередовища, детінізації капіталу, подальшого розвитку демократичної економіки і суспільства, а також підвищення рівня конкурентоспроможності економіки та рівня економічної безпеки держави.

Список використаних джерел

1. Культура і креативність. Лекція 1: вебсайт. URL: https://www.culturepartnership.eu/ua/ publishing/course/lecture-1.

2. Про культуру : Закон України від 14 грудня 2010 р. № 2778-VI. URL: http://www.zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2778-17.

3. Податковий кодекс України : Закон України від 02.12.2010 р. № 2755-VI. URL: http://www. zakon4.rada.gov.ua/laws/show/275 5-17.

4. Андрущенко В. Л. Умови та ідеали податкової культури. Професійна етика працівника державної податкової служби як складова етики державного службовця України : матер. на-ук.-практ. конф. Ірпінь : Національний університет ДПС України, 2006. С. 13-17.

5. Богославец Т Н. Налоговаякультура в условияхсоциальныхтрансформаций. ВестникОмскогоуниверситета. Сер. Экономика. 2011. № 1. С. 193-196.

6. Василенко А. В. Формування податкової культури в Україні. Економічний вісник університету. 2011. № 17/1. URL: http://www.nbuv.gov.iia/portal/soc_giim/EvTi/2011_17_1/Vasilenko.pdf'.

7. Махонина А. А. Формированиеналоговойкультурыстарших подростковв системеэкономическоговоспитанияучрежденийдополнительногообразования : дис. ... канд. пед. наук : спец. 13.00.01 / ВГПУ Волгоград, 2002. 216 с.

8. Іванов Ю. Б., Бережна Ю. В. Сутність та ключові аспекти податкової культури як чинника національної економічної безпеки. Стан і проблеми оподаткування в умовах світової фінансової кризи : матеріали ІХ Міжнародної науково-практичної конференції. Донецьк, 2009. С. 34-37.

9. ВыходецА. М., Кизилова Э. А. Культура и этикавзаимоотношенийналоговыхинспекторов с налогоплательщиками. ВНСУ. 1999.32 с.

10. Воїнова Т, Павленко О. Деякі питання формування податкової культури в сучасних умовах. Вісник податкової служби України. 2000. № 37. С. 55-59.

11. Іванов Ю. Б., Крисоватий А. І., Кізима А. 0., Карпова В. В. Податковий менеджмент : навчальний посібник. Київ : Знання, 2008. 525 с.

12. Сушкова Е. Е. Налоговаядисциплинакак фактор налоговойбезопасностирегиона. Молодий вчений.2014. № 4 (07). С. 128-131.

13. РучкінаВ. М. Формування податкової культури в Україні та аналіз її складових частин. Економіка промисловості. 2013. № 1-2 (61-62). С. 194-200.

14. Nerre, Birger (2006). Theconceptoftaxculture, Intereconomics. Springer, Heidelberg. Vol. 41, Iss. 4. Pp. 189-194. DOI: http://dx.doi.org/10.1007/s10272-006-0188-1.

15. Кирилов О. Д., Ткаличева Е. В. Проблеми формування податкової культури в Україні.

Східноукраїнський національний університет ім. В. Даля, 2008. URL:

http://www.taxation.lg.ua/index.php?option=com_content&view=article&id= 112%3А2010-11-19-19- 02-32&catid=41%3Ascientific-conference&Itemid=69.

16. СубботА., Зикун Н., Жарова А. Формування податкової культури як завдання процесу модернізації ДПС України. Науковий вісник ДПА України. 2003. № 4. С. 62-69.

17. Трофімова Л. В., Доманський О. В., Войтенко В. Г., Шашенков 0. О. Податки: юридична практика : [у 4 т.] / редкол. : С. В. Буряк [та ін.]. Київ : ІВЦ ДПА України, 2009. 527 с.

18. Илимжанова З. Налоговаякультура и налоговыеотношения. КаржыКаражат. ФинансыКазахстана. 1999. № 2. С. 58-60.

References