Основні підходи до оцінки економічної та фінансової безпеки: тип та напрямок вдосконалення

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОСНОВНІ ПІДХОДИ ДО ОЦІНКИ ЕКОНОМІЧНОЇ ТА ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ: ТИП ТА НАПРЯМОК ВДОСКОНАЛЕННЯ

Куляша К.М. ст. гр. ПТБеп-31

Науковий керівник: д.е.н., професор Ліпич Л.Г.

Луцький національний технічний університет

Анотація

економічний фінансовий безпека управління

Сучасна глобальна фінансово-економічна криза, спричинена поширенням пандемії С09ГО-19, ставить проблему вдосконалення основних підходів до оцінки економічної та фінансової безпеки систем на всіх рівнях управління. Метою статті є розкриття сутності та аналіз основних підходів до оцінки економічної та фінансової безпеки держави, регіону та підприємства з метою пошуку шляхів вдосконалення методологічних основ економічної та фінансової безпеки на різних рівнях управління. На основі дослідження наукових публікацій визначено та охарактеризовано основні підходи до оцінки економічної та фінансової безпеки систем усіх рівнів управління - показник та функція. Можливості вдосконалення виправдані: розширення існуючої системи показників шляхом включення до її складу показників раннього попередження про кризові явища в інших сферах суспільного життя, які можуть вплинути на економічну та фінансову стабільність; обґрунтування наукових положень щодо використання мультиплікативної форми інтегрованого показника. Пропонується вдосконалити офіційний підхід до розрахунку рівня економічної безпеки України шляхом включення показників екологічної безпеки до системи показників економічної безпеки. Акцентовано увагу на необхідності подальшої розробки сценарного підходу до оцінки економічної та фінансової безпеки держави, регіону та підприємства, що дозволяє оцінити рівень безпеки об'єкта.

Ключові слова: економічна безпека, фінансова безпека, криза, пандемія, підхід до оцінки.

Abstract

Main approaches to the assessment of economic and financial security: type and direction of improvement. Kuliasha K.

The current global financial and economic crisis, caused by the spread of the COVID- 19 pandemic, raises the problem of improving the basic approaches to assessing the economic and financial security of systems at all levels of government. The aim of the article is to reveal the essence and analysis of the main approaches to assessing the economic and financial security of the state, region and enterprise in order to find ways to improve the methodological foundations of economic and financial security at different levels of government. Based on the study of scientific publications, the main approaches to assessing the economic and financial security of systems of all levels of government - indicator and function are identified and characterized. Opportunities for improvement are justified: expansion of the existing system of indicators by including in its composition indicators of early warning of crisis phenomena in other spheres of public life, which may affect economic and financial stability; substantiation of scientific provisions on the use of the multiplicative form of the integrated indicator. It is proposed to improve the official approach to calculating the level of economic security of Ukraine by including environmental security indicators in the system of economic security indicators. Emphasis is placed on the need to further develop a scenario approach to assessing the economic and financial security of the state, region and enterprise, which allows to assess the level of security of the object.

Key words: economic security, financial security, crisis, pandemic, assessment approach.

Сучасна світова фінансова криза призвела до безпрецедентних адміністративних обмежень у боротьбі з пандемією COVID -19, що створює низку фінансових загроз для економік країн, регіонів та компаній. За цих умов виникає проблема розробки та впровадження відповідних заходів для забезпечення економічної та фінансової безпеки підприємств усіх рівнів управління, поширеність яких безпосередньо залежить від організованої оцінки їх економічної та фінансової безпеки.

Аналіз останніх публікацій та результатів досліджень показує, що методологічні основи економічної та фінансової безпеки держави, регіону та підприємства в даний час є досить сформованим. На цю проблему заслуговують основні праці О. І. Барановського [1], І. О. Бланка [2], Т. Г. Васильцива [3], В. М. Гейця [4], К. С. Горячевої [5], І. О. Губарєва [6] та А. М. Гуменюка [7], М. М. Єрмошенко [5], М. О. Кизима [4], Т. С. Клебанова [8], Г. В. Козаченко [16], О. М. Ляшенко [9], В. І. Мунтяна [10], В. С. Пономаренко [8], В. П. Пономарьова [9], О. І. Чернова [8] та ін. Нещодавня хвиля фінансово- економічних викликів та загроз, спричинених розповсюдженням пандемії СОУГО-19, вимагає вдосконалення основних підходів до оцінки економічної та фінансової безпеки системи на всіх рівнях управління.

Метою статті є розкриття сутності та аналізу основних підходів до оцінки економічної та фінансової безпеки держави, регіону та підприємства щодо вдосконалення методологічних основ економічної та фінансової безпеки різних рівнів управління відповідно до нових викликів та загроз.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. На початку 2020 року багато країн світу стикалася з пандемією СОУГО-19, яка докорінно змінила соціально-економічний простір і стала викликом для влади. У міру поширення коронавірусу по всьому світу національні уряди почали запроваджувати безпрецедентні карантинні заходи, спрямовані на обмеження транскордонного пересування людей, особистого споживання послуг та економічної діяльності в ряді галузей економіки. Обмежена мобільність людей, їх віддаленість, розрив економічних зв'язків, невизначеність щодо подальшого розвитку подій та інші фактори стали своєрідним стрес-тестом для економічної та фінансової безпеки держави, регіону та компанії, що, на жаль, досягає успіху без значних збитків. Не всі гравці безпеки. Однією з головних причин було невідповідність реаліям існуючих підходів до оцінки стану економічної та фінансової безпеки.

Вивчення наукової роботи з теоретичного та методологічного обґрунтування підходів до оцінки економічної та фінансової безпеки систем на різних рівнях управління показує, що даний напрям досліджень характеризується методологічним плюралізмом - вчені пропонують використовувати широкий діапазон методів оцінки методів безпеки, включаючи:

- орієнтовний метод;

- метод динамічного аналізу;

- метод оцінки експертами;

- комплексний метод аналізу показників економічної безпеки для комплексної оцінки їх рівня;

- метод аналізу та обробки сценаріїв;

- метод оптимізації;

- метод розпізнавання зображень;

- методи теорії нечіткої логіки;

- багатовимірні методи статистичного аналізу;

- методи системного аналізу;

- метод теорії ігор;

- методи матричного підходу;

- логічні та алгебраїчні методи;

- метод прийнятного ризику;

- метод ентропії;

- корисний метод;

- метод теорії катастрофи;

- метод теорії потенційних конфліктів;

- аналогічний метод тощо.

Обґрунтування застосовності конкретного методу здійснюється шляхом визначення його переваг чи недоліків відповідно до певних факторів, які впливають як на надійність результатів, так і на можливість їх практичного застосування. У той же час пропонується використовувати окремі методи оцінки економічної та фінансової безпеки як за їх узгодженого поєднання та взаємодії для вимірювання рівня безпеки, так і для вирішення окремої проблеми порівняльного аналізу результатів та усереднення.

Критерії безпеки - характеристики, на основі яких оцінка, порівняння варіантів, класифікація об'єктів і явищ складають основу для оцінки економічної та фінансової безпеки об'єкта дослідження. Критерії економічної (фінансової) безпеки, які можуть бути якісними або кількісними, визначаються при складанні переліку загроз і виражаються через індикатори економічної (фінансової) безпеки теми дослідження. Однак для економічної безпеки важливі не самі показники, а їх порогові значення, тобто граничні величини, невідповідність яких цінностям перешкоджає нормальному розвитку різних репродуктивних елементів та призводить до негативних та деструктивних тенденцій в економічній безпеці. Показники для визначення порогових значень - це система показників економічної (фінансової) безпеки, які дають змогу швидко проаналізувати стан економічної та фінансової безпеки різних об'єктів, запобігти розвитку негативних тенденцій та внести необхідні корективи в щоденні операції та прогнозувати зміни у майбутньому.

Дослідження економічної літератури показує, що перші наукові статті про розробку методології оцінки рівня економічної безпеки України та її фінансової складової з'явилися в кінці 20 століття. Наукові досягнення цього часу, наприклад, заклали основу двох найпоширеніших підходів до оцінки економічної та фінансової безпеки держави - орієнтовного та функціонального - які потім екстраполювались на інші рівні економічної системи (регіон, промисловість, підприємництво).

Індикаторний підхід до оцінки економічної та фінансової безпеки полягає у визначенні рівня забезпеченості шляхом порівняння фактичних значень показників з їх граничними значеннями (пороговими). Чим менший розрив, тим вищий рівень безпеки. Найвищий рівень безпеки досягається при дотриманні всіх показників, він знаходиться в межах порогових значень, і поріг кожного показника не досягається на шкоду іншим. Застосування цього підходу є простим, але вимагає чудової методологічної бази для того, щоб створити систему показників економічної (фінансової) безпеки та визначити їх порогові значення.

В останні роки пропонується використовувати індикаторного підхід головним чином для оцінки економічної та фінансової безпеки держави, регіональної та промисловості. При оцінці економічної безпеки компанії підхід до показників застосовується набагато рідше, оскільки компаніям дуже важко обгрунтувати порогові значення показників, різні для кожної компанії.

Нинішня світова фінансово-економічна криза показала, що в даний час жодна національна економіка чи бізнес-одиниця не застраховані від неекономічних ризиків. Тому існуючі системи показників економічної та фінансової безпеки на різних рівнях управління слід поширити на показники раннього попередження про кризи в інших сферах суспільного життя, які дозволяють виявляти загрози, виявляти можливі дисбаланси в регіоні та бізнесі.

На підставі досліджень наукової літератури виявляється, що в даний час найбільш часто застосовується функціональний підхід для оцінки економічної безпеки систем різного рівня, основним завданням якого є розрахунок та інтеграція комплексних показників економічної безпеки для обраних функціональних елементів. Найзагальніше, порядок оцінки економічної безпеки дослідницького об'єкта (держави, регіону, підприємства) за його функціональними елементами включає такі етапи:

1) виділення функціональних елементів економіки безпеки об'єктно-орієнтованого дослідження;

2) підбір показників, що характеризують кожну функціональну складову економічної безпеки суб'єкта дослідження;

3) нормування вибраних показників з метою приведення їх до однакових вимірів;

4) специфікація ваги;

5) розрахунок складних показників економічної безпеки для кожного з обраних функціональних компонентів та інтегрованого показника економічної безпеки об'єкта дослідження.

Основними перевагами функціонального підходу до оцінки економічної безпеки є:

- простий потік розрахункових оцінок;

- можливість визначати комплексні показники за окремими показниками, для розрахунку яких є необхідні дані;

- можливість вибору показників або їх структури.

Водночас ці переваги призводять до розбіжностей щодо методологічного забезпечення реалізації різних етапів оцінки економічної безпеки різних суб'єктів досліджень.

Досі не розроблено єдиного підходу до вилучення функціональних елементів систем економічної безпеки на різних рівнях. Наприклад, автори дослідження пропонують інтегрований індекс економічної безпеки держави за такими компонентами, як: фінанси, соціальні справи, енергетика, харчування, інновації та технології, зовнішня торгівля, демографія та навколишнє середовище. Водночас І. О. Губарєв розробив методологію комплексної оцінки економічної безпеки держави на основі економічних, соціальних, політичних та духовних елементів. Існує також розбіжність щодо визначення функціональних складових економічної безпеки нижчих систем. Отже, А. М. Гуменюк визначає складові економічної безпеки регіону як: інвестиції, інновації, фінанси, зовнішню торгівлю, продовольство, соціальні справи, демографію, а вчені М. Д. Янков та М. І. Флейчук [17] вважають, що економічну безпеку регіону слід оцінювати щодо загроз у сферах зовнішньої політики, зовнішньої торгівлі, продовольства та енергетики, інвестицій, соціальних, екологічних та загроз реальному економічному сектору. На рівні підприємств найчастіше враховуються технічні, технологічні, фінансові, інтелектуальні, екологічні, інформаційні, політико-правові, силові та ринкові складові, рідше - комерційні, ринкові, соціальні, сировинні та енергетичні компоненти.

Створення набору показників, що характеризують кожну функціональну складову економічної безпеки теми дослідження, базується на аналізі роботи вітчизняних та зарубіжних вчених у галузі систем економічної безпеки на належному рівні. Для оцінки складових економічної безпеки країни, показників економічної безпеки, встановлених відповідними міжнародними організаціями (МВФ, ООН, Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН, положеннями ЄС тощо), цілями, встановленими у національних програмах розвитку, враховуються міжнародні показники та рейтинги. Експертні методи, методи факторного аналізу та систематика (залежно від інформаційної безпеки) використовуються для вибору основних показників для оцінки рівня економічної безпеки.

Необхідним кроком при розрахунку інтегрального індексу економічної безпеки є нормування вибраних показників, оскільки вони мають різні виміри і можуть бути різноспрямованими (стимулюючими та переконливими). Зв'язок між вбудованою оцінкою та показником стимулу є прямим, тоді як взаємозв'язок між вбудованою оцінкою та показником стримування є протилежним. Процедура нормування переводить показники різних розмірів у безрозмірні розміри аж до діапазону та забезпечує односпрямовану інформацію показників. Для приведення показників до одного і того ж вимірювання використовуються методи нормування, які полягають у порівнянні величини показника з певним еталонним значенням.

Звичайно, окремі показники, що описують різні аспекти економічної безпеки для кожного з обраних функціональних компонентів, не мають однакового впливу на їх загальний стан. Відповідно, при створенні складних показників економічної безпеки на основі функціональних компонентів та інтегрованого показника економічної безпеки об'єкта дослідження необхідно визначити важливість кожного з обраних одиничних показників, тобто вагових коефіцієнтів. Більшість досліджень оцінки економічної безпеки пропонують розраховувати на основі експертного судження. Ці оцінки є досить суб'єктивними, тобто вони залежать від думок експертів, що беруть участь в оцінці, і не виключають можливості принципових помилок. Правильне застосування цього методу залежить від рівня експертів, залучених до оцінки. Однак їх використання виправдане неможливістю використання формалізованих методів, таких як:

- метод основних компонентів;

- метод ентропії;

- метод гри;

- метод теорії чутливості;

- метод факторного аналізу.

Процедура проведення експертизи відбувається в такому порядку:

1) організація експертизи;

2) Збір експертних висновків;

3) Обробка отриманих результатів.

Обов'язковим кроком першої фази є відбір експертів на основі аналізу характеристик кожного кандидата. Для цього використовують такі методи:

- самооцінка кандидата в експерти;

- колективне оцінювання претендента як спеціаліста у цій галузі;

- аналітичне визначення вмінь кандидатів тощо.

На завершальному етапі застосування експертних методів слід оцінювати ступінь надійності результатів розслідування. Необхідною умовою доброчесності колективного оцінювання є достатня узгодженість суджень опитаних експертів. Ступінь узгодженості зазвичай визначається коефіцієнтом відповідності, коефіцієнтом рангової кореляції Спірмена тощо.

Визначення складних показників економічної безпеки для кожного з обраних функціональних компонентів проводиться шляхом складання стандартизованих одиничних показників. З цією метою пропонуються такі методи:

- узагальнений метод, згідно з яким складений показник визначається як середнє арифметичне (з урахуванням вагових коефіцієнтів) одиничних показників;

- метод середнього геометричного, при якому складений індекс обчислюється як корінь відповідного ступеня добутку стандартизованих одиничних індексів;

- метод оцінки кожного функціонального компонента.

Слід зазначити, що при виборі методу згортки інформаційного простору, перш за все слід пам'ятати, що при обчисленні складеного індексу з використанням середнього арифметичного, можливо, що погіршення часткової оцінки компенсується ним (в абсолютних умовах) вдосконаленням іншої часткової оцінки. По-друге, варто розглянути, аналіз практичного застосування різних типів середніх значень при побудові складених показників, коли рівномірне збільшення параметра призводить до поліпшення його стану треба максимізувати, як середньозважений геометричний індекс.

Визначення інтегрального індексу економічної безпеки випробуваної установки здійснюється шляхом комбінування складних показників економічної безпеки для кожного з обраних функціональних компонентів. Важливою методологічною проблемою при створенні інтегрального показника є вибір його форми: адитивної чи мультиплікативної. Більшість авторів використовують інтегральний показник, який визначається адитивною згорткою покажчиків, що характеризують різні компоненти безпеки. Натомість, з огляду на нелінійність економічних процесів, доцільніше використовувати мультиплікативну форму інтегрального показника, але це вимагає додаткового обґрунтування.

В ході нашого дослідження слід зазначити, що вищезазначений функціональний підхід лежить в основі керівних принципів для розрахунку рівня економічної безпеки України, затверджених рішенням Міністерства розвитку та торгівлі від 29 жовтня 2013 р. №1277, згідно з яким визначається рівень економічної безпеки України. Розрахунок інтегрального індексу економічної безпеки, складається з 9 середньозважених субіндексів (складових економічної безпеки - промисловість, демографія, енергетика, зовнішня торгівля, інвестиції та інновації, макроекономіка, продовольча, соціальна, фінансова безпека), в свою чергу, базується на розрахунках понад 130 індивідуальних показників на основі статистичних даних та даних отриманих від респондентів. Для кожного показника були розроблені характеристичні значення з 5 варіантними значеннями: критичне, небезпечне, незадовільне, оптимальне та розділене на дві частини: L (ліва частина) - для показників, що є стимуляторами, нормалізація базується на критеріях лівої частини; R (права сторона) - для показників, які не пропонують стимулів, нормалізація базується на критеріях правої сторони. Показники нормуються за допомогою лінійної функції, так що характерні значення показників лежать у межах порівнянних значень у діапазоні розмірів. Інтегровані показники для різних секторів економіки та інтегрований показник економічної безпеки в цілому розраховуються методом адитивного згортання. Створення інтегрованого показника економічної безпеки складається з послідовного впровадження наступних фаз:

1) створення набору показників;

2) визначити характерні значення показників;

3) стандартизація показників;

4) специфікація ваги;

5) розрахунок інтегрального показника.

Ці рекомендації передбачають огляд системи показників та її характеристичних значень принаймні раз на рік. Однак така оцінка ще не відбулася. Вважається, що поточна фінансово-економічна криза ставить проблему капітального ремонту системи показників економічної безпеки України. Зокрема, вона повинна містити показники екологічної безпеки, включаючи біологічні показники. Це допомагає своєчасно виявляти ризики в цій галузі та вживати необхідних заходів для зменшення ймовірності економічних збитків від стихійних лих, включаючи пандемії інфекційних хвороб.

Розглядаючи основні підходи до оцінки економічної та фінансової безпеки систем на різних рівнях управління через призму поточної фінансово-економічної кризи, яка пов'язана з високим рівнем невизначеності щодо поширення СОУГО-19, вважається, що слід звернути увагу на методи аналізу та обробки сценаріїв, які присвячені роботі останніх кількох років.

Сценарій - це аналітично-описовий документ, в якому існує логічна послідовність майбутнього розвитку об'єкта на основі науково обґрунтованих припущень, що відображають основні напрямки його розвитку. У цьому випадку сценарієм є оцінка можливого перебігу події, в якій зміни умов експлуатації об'єкта системи управління пов'язані з відповідними змінними або факторами.

Сценарний підхід включає багатофакторний ситуаційний розгляд системи економічної (фінансової) безпеки, підкреслюючи невизначеність оцінки ситуації. При розробці сценаріїв використовуються методи експертизи, імітаційного моделювання та когнітивного моделювання. Оцінки, отримані за допомогою сценарного моделювання, мають на меті обґрунтувати різні можливості використання економічних та фінансових механізмів для компенсації або обмеження негативного впливу на економічну систему. Застосування цього підходу дозволяє отримати оцінку економічної (фінансової) забезпеченості досліджуваного об'єкта в середньо- та довгостроковій перспективі та із середньою або високою невизначеністю. Однак їх застосування вимагає організації висококваліфікованих фахівців різних галузей при формулюванні та вирішенні складних проблем економічної (фінансової) безпеки із застосуванням сучасних методів математичного моделювання. Відсутність таких спеціалістів у компаніях та на місцевому рівні суттєво обмежує можливості практичного використання наукової роботи для застосування сценарного підходу до оцінки економічної (фінансової) безпеки систем на належному рівні.

Висновки

Методологія оцінки економічної та фінансової безпеки систем на різних рівнях управління активно розвивається відповідно до розвитку національної та світової економіки за такими основними напрямками: розширення сфери оцінки та покращення показників ефективності. Вивчення та узагальнення існуючих розробок у цій галузі дозволило виявити та охарактеризувати найважливіші підходи до оцінки економічної та фінансової безпеки систем на всіх адміністративних рівнях - показники та функціональні підходи.

Ми погоджуємося з думкою науковців щодо показників визначення економічної безпеки. В сучасних умовах фінансово- економічної кризи, основною причиною та відмінністю яких є руйнівний вплив неекономічних факторів на економічні системи всіх рівнів управління, особливо важливо вдосконалити методологічні основи економіки та фінансової безпеки в наступних сферах:

- розширення існуючої системи індикаторів за рахунок включення показників раннього попередження про кризові явища в інших сферах суспільного життя, які можуть вплинути на економічну та фінансову стабільність країни та регіону;

- обґрунтування наукових положень з метою використання мультиплікативної форми інтегрованого індексу економічної (фінансової) безпеки держави, регіону та компанії, яка найкраще відповідає умовам нелінійного розвитку економічних процесів;

- вдосконалити офіційний підхід до розрахунку рівня економічної безпеки України шляхом включення показників екологічної безпеки до системи показників економічної безпеки України індикаторів екологічної безпеки, включаючи показники біозахисту;

- розробка методичного супроводу та організації оцінки економічної та фінансової безпеки держави, регіону та компанії на основі сценарного підходу, що дає можливість оцінити рівень безпеки об'єкта дослідження в середньо- і довгостроковій перспективі, а також у середній або високій невизначеності.

Список використаних джерел

1. Барановський О. І. Філософія безпеки : монографія : у 2 т. Київ : УБС НБУ, 2014. Т. 1. 831 с.

2. Бланк И. А. Управление финансовой безопасностью предприятия. Киев : Эльга, Ника-Центр, 2004. 784 с.

3. Васильців Т. Г. Економічна безпека підприємництва України: стратегія та механізми зміцнення : монографія. Львів : Арал, 2008. 384 с.

4. Моделювання економічної безпеки: держава, регіон, підприємство : монографія / В. М. Геєць, М. О. Кизим, Т. С. Клебанова та ін. Харків : ВД «ІНЖЕК», 2006. 240 с.

5. Єрмошенко М. М., Горячева К. С. Фінансова складова економічної безпеки: держава і підприємство: монографія. Київ, 2010. 232 с.

6. Губарєва І. О. Формування економічної безпеки України : монографія. Харків : ВД «ІНЖЕК», 2015. 443 с.

7. Гуменюк А. М. Безпека структурно-інституціональної трансформації економіки регіону: теоретичні основи та прикладні аспекти : монографія. Київ : НІСД, 2014. 468 с.

8. Пономаренко В. С., Клебанова Т. С., Чернова Н. Л. Экономическая безопасность региона: анализ, оценка, прогнозирование : монография. Харьков : ИД «ИНЖЭК», 2004. 144 с.

9. Козаченко А. В., Пономарев В. П., Ляшенко А. Н. Экономическая безопасность предприятия: сущность и механизм обеспечения : монография. Киев : Либра, 2003. 280 с.

10. Мунтіян В. І. Економічна безпека України. Київ : Видавництво КВІЦ, 1999. 462 с.

11. Барановський О. І. Фінансова безпека : монографія. Київ : Фенікс, 1999.338 с.

12. Картузов Є. П. Методи оцінювання рівня фінансової безпеки підприємства. Актуальні проблеми економіки. 2012. № 10. С. 115-123.

13. Шемаєва Л. Г. Оцінка рівня фінансової безпеки сектору державних фінансів України. Фінанси України. 2012. № 1. С. 116-122.

14. Харазішвілі Ю. М., Дронь Є. В. Міжрегіональний рух товарів і послуг як новітній індикатор економічної безпеки регіонів України. Економіка України. 2014. № 12. С. 38-56.

15. Харазішвілі Ю., Шевченко А. Концепція модернізації сталого розвитку залізничного транспорту з позицій економічної безпеки. Банківська справа. 2017. № 2. С. 27-43.

16. Козаченко Г. В., Погорелов Ю. С. Оцінювання економічної безпеки підприємства: аналіз основних підходів. Менеджмент безпеки держави, регіону, підприємства: проблеми і виклики сьогодення : кол. моногр. / за заг. ред. З. Б. Живко, І. Г. Бабець. Львів : Ліга-Прес, 2015. С. 238-251. иЛЬ:http://reposit.nupp.edu.ua/xmlui/bitstream/handle/Ро11№ГО/1301/Козаченко_Погорелов_Шдходи. PDF?sequence=1&isAИowed=y

17. Янків М. Д., Флейчук М. І. Методичні аспекти аналізу рівня економічної безпеки регіону. Вісник Львівської комерційної академії. 2006. С. 40-42. ЦКЬ: http://mev.lac.lviv.ua/downloads/ied/stati/ konkurentospromozhnist_LKA.pdf

18. Харазішвілі Ю., Дронь Є. Проблеми інтегрального оцінювання рівня економічної безпеки держави. Банківська справа. 2015. № 1-2. С. 3-21.

19. Горбулін В. П., Качинський А. Б. Стратегічне планування: вирішення проблем національної безпеки : монографія. Київ : НІСД, 2010. 288 с.

20. Губарєва І. О. Сценарне моделювання забезпечення економічної безпеки України. Вісник Одеського національного університету. Серія «Економіка». 2015. Т. 20. Вип. 1/2. С. 37-41.

21. Хомініч В. С. Сценарний підхід в СППР при аналізі регіональної безпеки. Системи підтримки прийняття рішень. Теорія і практика : матеріали конференції. Київ.

Размещено на Allbest.ru