Державні фінанси в забезпеченні стабільності фінансової системи країни

Неспроможність української економіки досягти макроекономічної та макрофінансової стабільності можна пояснити багатьма факторами, серед яких і надмірна централізація бюджетної системи, і неефективна структура видатків бюджету, і деструктивна боргова політика, і непередбачувані інфляційні коливання, і, як наслідок, низький рівень життя громадян. Однак, ураховуючи наявні проблеми, головною метою при досягненні стабільності національної економіки має стати створення умов для поступового відновлення й модернізації виробництва шляхом відновлення фінансової спроможності мікрорівня, змін у фіскальній і монетарній політиці, які мають бути узгоджені в довгостроковій перспективі, сприяти досягненню сталого економічного зростання за низького рівня безробіття і довгострокової цінової стабільності та зовнішньої стійкості [15, с. 66].

У грудні 2021 р. на засіданні Кабінету Міністрів України було затверджено нову Стратегію управління державними фінансами на період 2022--2025 років. Її метою визначено побудову сучасної, стійкої та ефективної системи управління державними фінансами, спрямованої на забезпечення збереження фінансової стабільності держави і створення умов сталого зростання соціально-інклюзивної економіки через підвищення результативності мобілізації та витрачання державних коштів. Результатом її реалізації повинна стати більш ефективна система управління державними фінансами, яка разом з реформованою системою державного управління сприятиме сталому соціально-економічному розвитку держави, конкурентоспроможності економіки й динамічній інтеграції України в міжнародні ринки, зокрема, у спільний ринок держав -- членів ЄС. Досягнення цієї мети передбачається за такими стратегічними цілями: дотримання загальної бюджетно-податкової дисципліни в середньостроковій перспективі; підвищення ефективності розподілу ресурсів на рівні формування державної політики; забезпечення ефективного виконання державного і місцевих бюджетів; підвищення рівня прозорості й підзвітності в управлінні державними фінансами; розвиток управління людськими ресурсами у сфері державних фінансів ^п.

Аналізуючи й порівнюючи визначальні цілі нової Стратегії з основними завданнями її попередньої версії на 2017--2020 рр., варто зазначити, що деякі цілі збігаються. Зокрема, ідеться про питання підвищення ефективності розподілу фінансових ресурсів, рівень прозорості та підзвітності в управлінні державними фінансами, забезпечення ефективного виконання бюджетів Про схвалення Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2022--2025 роки. Розпорядження Кабінету Міністрів України № 1805-р від 29.12.2021 р. ЦКТ: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/1805-2021-%D1%80#Text Про схвалення Стратегії управління державними фінансами на 2017--2020 роки. Розпорядження Кабінету Міністрів України № 142-р від 08.02.2017 р. ЦКТ: https://www.kmu.gov. ua/ua/news/249723040. Це, з одного боку, свідчить про низьку виконавську дисципліну і недо- сягнення раніше поставлених цілей, а з іншого -- демонструє складність, системність проблем у загальній системі управління державними фінансами України. Хоча наголосимо, що в новій Стратегії стосовно цього питання зазначено, що залишаються сфери, у яких не досягнуто відчутних результатів у рамках реалізації попередньої Стратегії управління державними фінансами на 2017--2020 роки. На нашу думку, в новій Стратегії і в подальшому доречним було б ставити реальні завдання і досягати реальних цілей, ніж визначати мету й охоплювати значний обсяг, який, як потім з'ясовується, є непосильним для виконання, через що невиконане переноситься до наступного проєкту Стратегії на відповідні роки.

Неможливо сформувати і належним чином підтримувати макроеконо- мічну стабільність, якщо фінансова система є вразливою, незбалансованою. Тим часом, складно забезпечити стабільність фінансової системи в умовах війни, високої нестабільної інфляції, волатильності цін на активи і нерухомість. Якісна й ефективна система управління державними фінансами, сформована на засадах міжнародного досвіду зарубіжних країн, дає можливість посилити боротьбу з неефективним використанням бюджетних коштів, шахрайством і корупцією. Крім того, комплексний підхід до формування дієвої системи управління державними фінансами допомагає сформувати і зміцнити інституційне середовище, особливо у фінансово-бюджетній системі країни, зміцнити фінансову стабільність.

У країнах ЄС з 2010 р. запроваджено новий інструмент координації фіскальної та економічної політики -- Європейський семестр. Цей інструмент з допомогою основних інституцій Євросоюзу спрямовується на зміцнення дисципліни у сфері державних фінансів, формування основ економічного зростання, вирішення проблеми безробіття, уникнення надмірних макро- економічних дисбалансів. На нашу думку, і в Україні доцільно створити інструмент, подібний до Європейського семестру, з метою посилення моніторингу формування й реалізації фіскальної, бюджетної, економічної політики держави, сприяння широкому залученню громадськості, інших зацікавлених сторін до колективного обговорення бюджетних запитів, планів, розроблення концепцій, стратегій соціально-економічного розвитку країни, проведення структурних економічних реформ [16, с. 60].

З огляду на перспективи впровадження міжнародного досвіду управління державними фінансами в Україні, доцільно запозичити досвід Німеччини. Зокрема, досить конструктивною є політика раціоналізації бюджетних субсидій, проведення програм приватизації та отримання ресурсу, одержаного завдяки їх реалізації, залучення й надання державних кредитів, формування раціональних підходів до бюджетних доходів, оптимізації бюджетних видатків, удосконалення управління державним боргом, поліпшення якості державних послуг, продовження реформування системи оподаткування [17, с. 30]. Досвід Німеччини показав, що стабільні державні фінанси і економічне зростання є взаємопов'язаними і взаємообумовленими. В Україні доцільно запровадити фіскальні правила, які враховуватимуть досвід країн ЄС у сфері фінансової політики. Разом з додержанням фінансово-політичних критеріїв вони мають спрямовуватися на розроблення середньострокової бюджетної мети і передбачати конкретні механізми її реалізації у державному секторі. При цьому перевагу варто надати правилу, котре принципово спрямоване на забезпечення збалансованого сальдо. В Україні доцільно також запровадити інструмент контролю за дотриманням фіскальних правил, подібний до німецького «боргового гальма», і відповідні регулятивні заходи [17, с. 27].

Як свідчить міжнародна практика, у процес управління державними фінансами можливо залучити зовнішніх досвідчених працівників шляхом аутсорсингу. Такий підхід, на наш погляд, як певною мірою забезпечить надійність управління окремими процесами, так і посилить і прискорить ефективність дій у цілій системі управління державними фінансами, що відобразиться на стабільності фінансової системи. У реформованій системі управління державними фінансами кожна установа чи відомство повинні виконувати свою унікальну роль, а всі разом -- забезпечувати надійну систему управління державними фінансами. Наприклад, Міністерство фінансів як основний координучий орган має гармонізувати функціонування елементів усієї системи, а Рахункова палата і Держаудитслужба -- оцінювати її, виявляти проблеми, збої і недоліки для забезпечення її стійкості та надійності, ефективності функціонування фінансової системи країни.

Одним з важливих заходів забезпечення стабільності державних фінансів і посилення їх впливу на стабільність фінансової системи країни як у середньо-, так і в довгостроковій перспективі є застосування бюджетної консолідації (у необхідних випадках) для зниження рівня державного боргу і покращення сальдо бюджету шляхом:

* фінансування капітальних видатків як інвестиційної складової економічного зростання;

• покращення інвестиційного клімату і формування умов для інноваційного розвитку національної економіки;

• боротьби з корупцією, шахрайством і різними тіньовими схемами ведення бізнесу;

• раціонального й ефективного використання бюджетних коштів;

• покращення якості надання населенню соціальних послуг та інших суспільних благ;

• боротьби з бідністю та іншими проявами соціальної нерівності;

• збільшення бюджетних видатків на оборону, переозброєння армії і посилення її спроможностей, фінансування освіти, охорони здоров'я, науки в контексті досягнення цілей сталого соціально-економічного розвитку країни.

В умовах воєнного стану бюджетні видатки мають раціонально й ефективно використовуватися передусім на захист країни від російського вторгнення, допомогу постраждалим, фінансування захищених статей, а також утримання чи відновлення в разі руйнування важливих об'єктів критичної інфраструктури, пріоритетних напрямів соціально-економічного розвитку країни.

У сфері бюджетної політики необхідно розвивати систему середньостроко- вого бюджетного прогнозування і планування, удосконалювати програмно-цільовий підхід, проводити аналіз ефективності й результативності виконання бюджетних програм, покращувати обмін досвідом та інформацією з питань планування й виконання бюджетів і управління державним боргом. Розподіл бюджетних коштів слід здійснювати за основними принципами: доцільність надання, обґрунтованість спрямування і ефективність використання бюджетних коштів. Необхідно встановити тісний зв'язок між видатками бюджету і очікуваним результатом, що надасть можливість дієво контролювати виконання функцій, завдань, заходів бюджетної програми, досягати вагомих результатів.

Висновки

Державні фінанси є важливим інструментом виконання функцій держави, у тому числі щодо соціально-економічного розвитку країни, задоволення основних потреб суспільства. Якість системи управління державними фінансами і ефективність її функціонування впливають на повноту виконання цих функцій. Державні фінанси є складовою фінансової системи, а отже, важливим чинником впливу на забезпечення її стабільності. Протягом останніх десятиліть зведений і державний бюджети виконувались із значним дефіцитом, і покривати його з кожним роком було складніше. З початком російського вторгнення це питання ще більше загострилося через припинення економічної діяльності низки українських підприємств. Втрата можливості отримувати валютну виручку від економічної діяльності вплинула на стабільність фінансової системи в цілому.

Крім дефіциту бюджету і державного боргу вагомими чинниками дестабілізації фінансової системи країни є неефективне управління бюджетними видатками, адже без ефективного використання бюджетних коштів неможливо досягти повної стабільності фінансової системи. З огляду на це, Національний банк України при оцінюванні стабільності фінансової системи повинен ураховувати цей чинник і аналізувати не тільки загальний стан фі- нансового сектору країни, а й взаємозв'язки між його основними гравцями, у тому числі сектору державних фінансів.

В умовах воєнного стану зниження доходів призвело до зростання дефіциту бюджету й необхідності пошуку додаткових джерел фінансування бюджетних видатків. З метою забезпечення стабільності фінансової системи доцільними, на нашу думку, є нарощування надходжень і скорочення бюджетних видатків. Одним з напрямів забезпечення зростання бюджетних надходжень є обговорення із зовнішніми кредиторами питання відтермінування виплат за зовнішнім боргом, що заощадить значну суму. Проте основним має бути запровадження справедливої фіскальної системи через підвищене оподаткування майна заможних верств населення, передусім так званих «олігархів»; збільшення ставок оподаткування нерухомого майна та інших предметів розкоші; збільшення мита на експорт і впровадження спеціального податку на прибуток підприємств, які займаються видобутком корисних копалин; підвищення воєнного збору і акцизу на тютюнові й алкогольні вироби тощо.

У системі державних фінансів кожна інституція повинна виконувати свою унікальну роль, ефективно взаємодіяти з іншими для якісного виконання покладених завдань, забезпечуючи гармонію відносин, цілісність і дієвість системи.

В умовах війни важливо забезпечити надійне і стабільне функціонування фінансової системи країни, максимально задовольняти потреби оборонного комплексу України, підтримати безперебійне функціонування об'єктів критичної інфраструктури і системи державних фінансів.

Список використаної літератури

державні фінанси стабільність

1. Карлін М.І. Державні фінанси України. Навч. посіб. Київ, Знання, 2008. 349 с.

2. Базилевич В.Д., Баластрик Л.О. Державні фінанси. Навч. посіб. За заг. ред. В.Д. Базилевича. Київ, Атіка, 2002. 368 с.

3. Foot M. What Is `Financial Stability' and How Do We Get It? The Roy Bridge Memorial Lecture. United Kingdom, Financial Services Authority. April 2003.

4. Crockett A. The Theory and Practice of Financial Stability. Princeton University, New Jersey. No. 203, April 1997, 54 р. URL: https://ies.princeton.edu/pdf/E203.pdf

5. Радіонов Ю.Д. Державні фінанси в системі забезпечення соціально-економічного розвитку України. Наукові праці НДФІ. 2014. № 2 (67) С. 34--43. URL: http://npndfi. org.ua/docs/NP_14_02_034_uk.pdf

6. Чубенко А.Г., Лошицький М.В., Павлов Д.М. та ін. Термінологічний словник з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму, фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та корупції. Київ, Vaite, 2018. 826 с.

7. Захожай К.В. Роль, функції та завдання Державного бюджету України в сучасному суспільно-економічному просторі. Інвестиції: практика та досвід. 2017. № 20. С. 15--22. URL: http://www.investplan.com.ua/pdf/20_2017/5.pdf

8. Бобровська О.Ю. Вектори «нової економіки» і умови їх ефективного досягнення. Економіка та держава. 2022. № 5. С. 44--49. URL: http://www.economy.in.ua/pdf/5_2022/8.pdf

9. Жукова Л.М., Шабалдас Н.В. Вплив бюджетного дефіциту на фінансову безпеку України. Інвестиції: практика та досвід. 2021. № 23. С. 11--16. URL: http://www. investplan.com.ua/pdf/23_2021/4.pdf

10. Орел В.М. Фінансова система як невід'ємна складова економічного процесу країни. Український журнал прикладної економіки. 2016. Т. 1. № 1. С. 141--152. URL: http:// dspace.wunu.edu.ua/bitstream/316497/2209/1/20.pdf

11. Луніна І.О., Білоусова О.С., Твердохлібова Д.В. та ін. Стійкість державних фінансів України у довгостроковій перспективі. Кол. моногр. За ред. І.О. Луніної. Київ, 2020. 364 с.

12. Луніна І.О., Білоусова О.С., Фролова Н.Б. Особливості формування фіскального простору у воєнний та поствоєнний періоди. Економіка та держава. 2022. № 4. С. 20--28. URL: http://www.economy.in.ua/pdf74_2022/6.pdf

13. Сніжко О.В. Фінансовий розвиток трансформаційних економік: структурно-функціональний аналіз. Моногр. Київ, Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2009. 815 с.

14. Гарбар Ж.В., Кондукоцова О.В. Економічна сутність фінансової політики соціально- економічного розвитку. Економіка і суспільство. 2018. № 16. С. 712--717. URL: http:// economyandsociety.in.ua/journals/16_ukr/108.pdf

15. Малік Є.О., Табакова Т.В. Сучасний стан державних фінансів України: пріоритети, стратегія та ризики. Проблеми економіки. 2016. № 3. С. 60--67. URL: https://www. problecon.com/export_pdf/problems-of-economy-2016-3_0-pages-60_67.pdf

16. Лупенко Ю.О., Радіонов Ю.Д. Напрями вдосконалення системи управління державними фінансами країни. Фінанси України. 2021. № 8. С. 47--67. https://doi.org/10.33763/ finukr2021.08.047

17. Гасанов С.С., Кудряшов В.П., Балакін Р.Л. Досвід ЄС з антикризового управління державними фінансами та його використання в Україні. Фінанси України. 2014. № 7. С. 17--30.

REFERENCES

1. Karlin M.I. Public finance of Ukraine. Kyiv, 2008 [in Ukrainian].

2. Bazylevych V.D., Balastryk L.O. Public finance. Kyiv, 2002 [in Ukrainian].

3. Foot M. What Is `Financial Stability' and How Do We Get It? The Roy Bridge Memorial Lecture. United Kingdom, Financial Services Authority. April 2003.

4. Crockett A. The Theory and Practice of Financial Stability. Princeton University, New Jersey, April 1997, available at: https://ies.princeton.edu/pdf/E203.pdf

5. Radionov Yu. Public finances in the system of socio-economic development of Ukraine. RFI Scientific Papers, 2014, No. 2 (67), pp. 34-43, available at: http://npndfi.org.ua/docs/ NP_14_02_034_uk.pdf [in Ukrainian]

6. Chubenko A., Loshytskyi M., Pavlov D. et al. Glossary on prevention and counteraction to legalization (laundering) of criminal proceeds, terrorist financing, financing of proliferation of weapons of mass destruction and corruption. Kyiv, Vaite, 2018 [in Ukrainian].

7. Zakhozhay K. Role, functions and objectives of the state budget of Ukraine in the modern social and economic space. Investments: practice and experience, 2017, No. 20, pp. 15-22, available at: http://www.investplan.com.ua/pdf/20_2017/5.pdf [in Ukrainian].

8. Bobrovska O. Vectors of the «new economy» and the conditions for their effective achievement. Economy and State, 2022, No. 5, pp. 44-49, available at: http://www.economy. in.ua/pdf/5_2022/8.pdf [in Ukrainian].

9. Zhukova L., Shabaldas N. The impact of the budget deficit on the financial security of Ukraine. Investments: practice and experience, 2021, No. 23, pp. 11-16, available at: http:// www.investplan.com.ua/pdf/23_2021/4.pdf [in Ukrainian].

10. Orel V.M. The financial system as an integral part of the economic process of the country. Ukrainian Journal of Applied Economics, 2016, Vol. 1, No. 1, pp. 141-152, available at: http:// dspace.wunu.edu.ua/bitstream/316497/2209/1/20.pdf [in Ukrainian].

11. Lunina I.O., Bilousova O.S., Tverdokhlibova D.V. et al. Stability of Ukraine's public finance in the long term. Kyiv, 2020 [in Ukrainian].

12. Lunina I., Bilousova O., Frolova N. The development of fiscal space during the war and in the post-war period. Economy and State, 2022, No. 4, pp. 20-28, available at: http://www. economy.in.ua/pdf/4_2022/6.pdf [in Ukrainian].

13. Snizhko O.V. Financial development of transformational economies: structural and functional analysis. Kyiv, 2009 [in Ukrainian].

14. Garbar J.V., Kondukotsova N.V. Economic essence of financial policies social and economic development. Economy and Society, 2018, No. 16. pp. 712-717, available at: http://econo- myandsociety.in.ua/journals/16_ukr/108.pdf [in Ukrainian].

15. Malik E.O., Tabakova T.V. The Current State of Public Finances in Ukraine: Priorities, Strategy and Risks. The Problems of Economy, 2016, No. 3, pp. 60-67, available at: https://www.problecon. com/export_pdf/problems-of-economy-2016-3_0-pages-60_67.pdf[in Ukrainian].

16. Lupenko Yu., Radionov Yu. Directions for improving the public finance management system of the country. Finance of Ukraine, 2021, No. 8, pp. 47-67. https://doi.org/10.33763/ finukr2021.08.047 [in Ukrainian].

17. Gasanov S., Kudrjashov V., Balakin R. The EU public finance crisis management experience and its implementation in Ukraine. Finance of Ukraine, 2014, No. 7, pp. 17-30 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru