Формування інвестиційного потенціалу як умова забезпечення розвитку підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра Економіка і фінанси

Одеський Національний морський університет

Формування інвестиційного потенціалу як умова забезпечення розвитку підприємства

Чиж Людмила Петрівна кандидат економічних наук, доцент

Хотєєва Наталія Віталіївна кандидат економічних наук, доцент

Денисенко Микола Сергійович магістр

Анотація

Інвестиційний потенціал надає найважливішу характеристику стану та перспективного використання ресурсних можливостей та джерел розвитку підприємства, є вирішальним у забезпеченні його економічного зростання. Тому його формування, дозволяє правильно визначити перспективи розвитку підприємства, використовувати його сильні сторони, що доказує актуальність дослідження.

У статті на основі дослідження та теоретичного узагальнення визначень «інвестицій», «потенціалу», «інвестиційного потенціалу», що використовуються в науковій літератури, встановлено сутнісні характеристики та надано авторське трактування досліджуваної економічної категорії. Виходячи з розгляду інвестиційного потенціалу підприємства як складного, комплексного поняття, виділено його основні складові фінансового і нефінансового напряму, що належать підприємству на праві власності та традиційно враховуються при формуванні інвестиційного потенціалу і які впливають на його майбутні інвестиційні рішення. Цей перелік може бути розширений включення до нього об'єктів природноресурсного, фінансового та трудового потенціалу території, де розташоване підприємство може бути використане підприємством у його діяльності.

Проведено інтерпретацію та класифікацію факторів, що впливають на формування інвестиційного потенціалу.

Для більшості підприємців ефективними є реальні інвестиції, за рахунок яких зростає вартість основних засобів, обігового капіталу, нарощування нематеріальних активів. Разом з тим практично за межами дослідження залишаються портфельні інвестиції, які сприяють формуванню капіталу.

Підкреслено, що існують різні критерії класифікації інвестиційних портфелів, але найчастіше їх розрізняють за співвідношенням ризик /прибуток.

Незважаючи на нерозвиненість фондового ринку в Україні, цінні папери є досить важливим об'єктом інвестування як інституціональних, так і приватних інвесторів. Розглянуто формування інвестиційного портфелю підприємства як інструменту реалізації та розширення його фінансового потенціалу.

Ключові слова: інвестиційний потенціал, фінансові і нефінансові складові, фактори впливу, реальні, портфельні інвестиції.

Chizh Lyudmila Petrivna PhD in Economic sciences, Associate Professor, Professor of the Department of Economics and Finance, Odesa National Maritime University, Odessa

Khotyeyeva Natalia Vitaliivna PhD in Economics, Associate Professor Department of Economic and Finance, Odessa National Marine University, Odessa

Denysenko Mykola Serhiyovych Master student of the Department of Economics and Finance, Odessa National Marine University, Odessa

INVESTMENT POTENTIAL FORMATION AS A CONDITION OF ENSURING THE ENTERPRISE DEVELOPMENT

Abstract

Investment potential forms the most important characteristic of the state and prospective resource opportunities use and development sources of the enterprise. It is decisive in ensuring enterprises economic growth. Therefore, its formation allows correctly determining the company's development prospects, using its strengths, which proves the relevance of the study.

In the article, the essential characteristics are established and the author's interpretation of the studied economic category is provided, based on the research and theoretical generalization of the definitions of "investment", "potential", "investment potential" used in the scientific literature. Its main components of financial and non- financial direction are highlighted, which belong to the enterprise on the right of ownership and are traditionally taken into account when forming the investment potential and which influence its future investment decisions, based on the consideration of the investment potential of the enterprise as a complex, comprehensive concept. This list can be expanded to include objects of natural resources, financial and labor potential of the territory where the enterprise is located that can be used by the enterprise in its activities.

The interpretation and classification of factors influencing the formation of investment potential was given.

For most entrepreneurs, real investments are effective, due to which the value of fixed assets, working capital, and the increase of intangible assets increases. At the same time, portfolio investments that contribute to capital formation remain practically outside the scope of research.

It has been emphasized that there are different criteria for classifying investment portfolios, but most frequently they are being distinguished by the risk / profit ratio.

Despite the underdevelopment of the stock market in Ukraine, securities are a fairly important investment object for both institutional and private investors. The formation of the enterprise's investment portfolio as a tool for realizing and expanding its financial potential is considered.

Keywords: investment potential, financial and non-financial components, influencing factors, real, portfolio investments.

Вступ

Постановка проблеми. Однією із найважливіших проблем економіки України є недостатність інвестицій на модернізацію підприємств, інноваційний розвиток реального сектору економіки. Звідси, невисокий рівень оновлення основних фондів та суттєве зниження конкурентних можливостей підприємств на ринку, падіння виробництва.

Інвестиційна діяльність підприємства спрямовано на вирішення стратегічних завдань їх розвитку, створення необхідних цього матеріально-технічних передумов. Вона тісно пов'язана з операційною діяльністю, тобто з процесами виробництва та реалізації продукції. Саме тому в період різких змін в економіці, технології, екології та політиці виживання та успіх у світі бізнесу більшою мірою залежить від правильності прийнятих інвестиційних рішень. Інвестиційне рішення - одна з найбільш важливих ділових ініціатив, яка має здійснюватися підприємцями чи менеджерами, оскільки інвестиції пов'язують фінансові ресурси на досить великий період часу.

Виходячи з вищевикладеного, слід зазначити, що, маючи певний інвестиційний потенціал, підприємства повинні самостійно шукати додаткові джерела інвестування, раціонально ними управляти, домагаючись їх ефективного використання. У зв'язку з цим перед підприємством постають завдання: по-перше, побудувати надійну систему формування інвестицчйного потенціалу, по-друге, забезпечити його безперервний розвиток в поєднанні із потоками різного відтворювального призначення. Це завдання неможливо вирішити без розуміння сутті такої економічної категорії як «інвестиційний потенціал» і його впливу на формування всієї економічної політики підприємства.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Багато вітчизняних учених-економістів займаються дослідженнями інвестиційної проблематики, серед них: Бережна І.Ю., Войнаренко М.П., Макуха Т.О., Стечишин Т.О., Гринькова В.М., Коюда О.П., Лепейко Т.І., Покатаева К.П. та інші. Однак, результати дослідження не показують системного алгоритму визначення сутності інвестиційного потенціалу підприємства.

Мета статті. У зв'язку з цим метою статті є формування комплексного підходу до визначення сутності та структури інвестиційного потенціалу підприємства, визначення ролі та розробки теоретичних засад створення інвестиційного портфелю, як шляху зміцнення фінансового стану підприємства.

Виклад основного матеріалу

Активізація інвестиційної діяльності є однією із нагальних проблем економічного розвитку України. Дана обставина викликає необхідність пошуку нових способів її вирішення, що визначає потребу в додатковому вивченні окремих інвестиційних категорій як у теоретичній площині, так і для практичної діяльності. Однією з таких категорій є інвестиційний потенціал підприємства.

Поняття «інвестиційний потенціал» почало використовуватися в Україні з 90-х років минулого століття і зазнало незначної еволюції свого розвитку.

У визначенні поняття інвестиційного потенціалу підприємства необхідно виходити із сутнісного наповнення поняття «інвестиції» та базового для цього поняття терміну «потенціал».

Відповідно до Закону України «Про інвестиційну діяльність», інвестиції включають всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (дохід) та/або досягається соціальний та екологічний ефект [1].

Податковий Кодекс України поняття «інвестиція» трактує наступним чином - це господарська операція, яка передбачає придбання основних засобів, нематеріальних активів, корпоративних прав та цінних паперів в обмін на кошти або майно. Вказане твердження дає розуміння інвестиції не як вкладання коштів чи створення нових капітальних активів, а як здійснення господарської операції, результатом якої буде створення оподатковуваного прибутку [2].

Термін «потенціал» у своєму етимологічному значенні походить від латинського слова «potentia» і означає «приховані можливості», які у виробничій практиці завдяки праці можуть перейти в реальну дійсність.

В узагальнюючому вигляді потенціал розглядають як засоби, запаси та джерела, які є в наявності та можуть бути мобілізовані для досягнення визначеної мети, виконання виробничої програми і розв'язання існуючих проблем.

Можна погодитися з думкою авторів, які під потенціалом підприємства мають на увазі всю сукупність наявних факторів, інтелекту, виробничих резервів та можливостей, здатних забезпечити випуск високоякісних товарів, необхідних для задоволення попиту [3].

До особливостей потенціалу підприємства можна віднести його імовірнісний характер, оскільки величина потенціалу залежить насамперед від «слабкої ланки» - найменш розвиненої його складової, від змін у якості, пропорціях ресурсів, а також умов середовища, в якому діє підприємство.

Потенціал є основною складовою підприємства, поєднуючи в собі цілі, рушійні сили та джерела його розвитку. Сутність потенціалу розкривається такими характеристиками:

- потенціал є динамічним елементом і проявляється лише в процесі його застосування;

- застосування потенціалу має супроводжуватися його зростанням;

- процес застосування та збільшення потенціалу є безперервним і взаємодоповнюючими.

Вивчення праць вітчизняних авторів дозволило прийти до висновку, що узгодженого розуміння поняття «інвестиційний потенціал», як, зрештою, та інших категорій інвестиційної проблематики, немає. Узагальнюючі підходи до визначення сутності інвестиційного потенціалу підприємства, можна виокремити три основні підходи до інвестиційного потенціалу: ресурсний, цільовий (або відтворювальний) та результативний [4].

Різні підходи до досліджуваної категорії об'єднає одне - інвестиційний потенціал підприємства поняття комплексне, що включає у себе сукупність різноманітних його властивостей, які впливають на її майбутні інвестиційні можливості.

Вважаємо за доцільне використовувати наступні методологічні принципи при формуванні поняття «інвестиційний потенціал»:

1. Як економічна категорія «інвестиційний потенціал» має виражати економічну сутність інвестиційного потенціалу як теоретичного узагальнення економічних явищ, пов'язаних із залученням до господарського обороту незадіяних досі інвестиційних ресурсів.

2. Зазвичай потенціал визначають як сукупність наявних коштів, можливостей на підприємстві. І водночас термін «потенційний» означає «існуючий у потенції», прихований, можливий.

Інвестиційний потенціал підприємства трансформується з простої сукупності власних інвестиційних ресурсів, накопичених підприємством і незатребуваних у даний час, у можливості вкладення цих ресурсів у господарський оборот задля забезпечення активного розвитку.

У даному випадку підприємство, що має можливості для вкладення власного інвестиційного капіталу, може залучати, в разі необхідності, зовнішні по відношенню до нього інвестиційні ресурси.

Треба мати на увазі, що сутність інвестиційного потенціалу у тому, що він не тільки відбиває сукупні здібності економічних суб'єктів до вкладення інвестиційних ресурсів у конкретні проекти, а й можливості даного суб'єкта господарську діяльність з освоєння інвестиційних ресурсів. Відсутність таких можливостей залишає накопичений інвестиційний капітал незатребуваним, а підприємство, не отримує розвитку. І навпаки, підприємство, що має в своєму розпорядженні можливості для вкладення інвестиційного капіталу, реалізує власні здібності, тобто реалізує свій інвестиційний потенціал і залучає зовнішні по відношенню до нього інвестиційні ресурси, що сприяє його активному розвитку.

Інвестиційний потенціал перетворюється на реальні виробничі та соціальні об'єкти. Інвестиційний потенціал підприємства у разі трансформується з простої сукупності інвестиційних ресурсів, накопичених економічним суб'єктом і незатребуваним у час, у можливості вкладення цих ресурсів і залучення додаткових інвестиційних ресурсів для залучення у господарський оборот незадіяних виробничих потужностей і соціальних об'єктів підприємства. Сутнісною характеристикою інвестиційного потенціалу підприємства стає його постійний розвиток та збільшення.

Інакше кажучи, інвестиційний потенціал - це здатність суб'єкта господарської діяльності покривати свої потреби в інвестиційних ресурсах без використання позикового капіталу та інших джерел залучених коштів.

Тому склад інвестиційного потенціалу може бути представлено у такому вигляді (рисунок 1).

Рис. 1. Склад інвестиційного потенціалу.

інвестиційний потенціал

Перелік складових інвестиційного потенціалу підприємства може бути розширений від простої сукупності фінансового та нефінансового потенціалів, що належать підприємству на праві власності та традиційно враховуються при формуванні інвестиційного потенціалу, до включення до нього об'єктів природно-ресурсного, фінансового та трудового потенціалу території, де розташоване підприємство може бути використане підприємством у його діяльності, а також умов, що характеризують ступінь розвитку інститутів ринкової економіки, що спостерігаються у місці розташування підприємства.

Для встановлення взаємозв'язку, взаємозалежності складових елементів інвестиційного потенціалу підприємства, та факторів, що впливають на його зміну, необхідно провести їхню класифікацію (рисунок 2).

Джерело: власна розробка авторів

Рис.2. Фактори формування інвестиційного потенціалу підприємства

Застосування запропонованих факторів, що впливають на стан та формування інвестиційного потенціалу, у реальній практиці управління дозволить вирішити проблему його формування та ефективного використання.

Найбільш ефективним напрямом забезпечення зростання інвестиційного потенціалу підприємства є забезпечення сприятливих умов для його функціонування та розвитку за рахунок державного регулювання інвестиційної сфери. Нажаль, в сучасних умовах, основні зусилля держави спрямовані на досягнення перемоги в російсько-української війні. Тому підприємства мають використовувати свої внутрішні резерви.

Інвестиційний капітал, згідно з українським законодавством, може бути реалізовано в грошовій (грошові засоби, цільові банківські вклади, паї та цінні папери), матеріальній (рухоме й нерухоме майно) формах, у формі майнових прав та інших цінностей.

Продуктивний характер мають реальні інвестиції, за рахунок яких зростає вартість основних засобів, oбoрoтнoгo капіталу, нарощування нематеріальних активів. На це спрямовані заклики вітчизняних науковців і політиків, як шлях для прискорення економічного розвитку кожного підприємства і України в цілому.

Інвестиції в основний та оборотний капітал в Україні у % до ВВП з 2016 року мають виражену тенденцію до зниження, скоротившись за цей період понад як удвічі - з 21,7% у 2016 р. до 7,5% у 2020 р.

У 2021 році в умовах посткризової активізації економіки після завершення гострої фази кризи СОУГО-19 інвестиції дещо зросли (до 10,1% ВВП), проте залишаються понад як удвічі нижчими, ніж в інших країнах Центральної та Східної Європи, що розвиваються (25-30% ВВП).

За рахунок кредитів українських банків та інших позик фінансувалися лише 3,3% капітальних інвестицій в Україні за 9 місяців 2021 року, тоді як понад 72% капітальних інвестицій фінансувалося за рахунок власних коштів підприємств, близько 13% - за рахунок державного та місцевих бюджетів.

Низький рівень інвестування обмежує продуктивність економіки та ефективне використання її потенціалу, і, як наслідок, визначає низькі довгострокові темпи її економічного зростання [5].

Разом з тим практично за межами дослідження залишаються портфельні інвестиції, які сприяють формуванню капіталу (а саме, цінні папери забезпечують збільшення капіталу реального сектору підприємницької діяльності). Обсяг портфельних інвестицій у сучасному світі абсолютно порівнянний з прямими інвестиціями. Та й для України цей показник є досить суттєвим

Відносно фінансового інвестування варто звернути увагу на той факт, що фондовий ринок в розвинених країнах є основним джерелом залучення коштів для реалізації інвестиційних проектів бізнесу.

Нерозвиненість локальних ринків капіталу обмежує інвестиційні можливості вітчизняного бізнесу, призводить до втрат його конкурентних переваг на внутрішніх та світових ринках [6].

У 30-50-х рр. ХХ ст. поняття «портфельні інвестиції» закріпилося за тими вкладеннями коштів, які були пов'язані з формуванням певного набору цінних паперів, що й утворювали інвестиційний портфель. У цьому випадку портфельні інвестиції протиставлялися безсистемним, непов'язаним, одиничним інвестиціям. У новому значенні портфельні інвестиції протиставляються не одиничним, а прямим. Якщо портфельний інвестор не ставить за мету контролювати об'єкт інвестування, то для прямого інвестора саме такий контроль є провідним мотивом для інвестування. Відмінності цілей прямих та портфельних інвесторів змінюють критерії вибору об'єктів інвестування та приводять до різних наслідків інвестування [6].

Найчастіше інвестиційний портфель - це інструмент керуючого, який працює згідно заданої стратегії. Залежно від неї і бажаних термінів отримання прибутку в інвестиційний портфель будуть включені ті чи інші інструменти [6].

Інвестиційний портфель - сукупність фінансових і реальних активів, які інвестор підбирає в різних пропорціях з метою отримання максимального прибутку або диверсифікації ризиків. Кількість і склад активів, які потрапляють в інвестиційний портфель, залежать від досвіду та інтересів інвестора.

Цінні папери є досить важливим об'єктом інвестування як інституціональних, так і приватних інвесторів. Зазвичай, вкладення здійснюються не лише в один цінний папір, а в набір цінних паперів, який і утворює «портфель», а подібного роду інвестування називають «портфельним». Тобто, портфельне інвестування означає вкладення коштів у певну сукупність цінних паперів (акції, облігації, похідні цінні папери та ін.). До цієї категорії відносять:

1) вкладення у цінні папери у формі певного пакета (портфеля) таких документів.

2) великі за обсягами інвестиції, які не дають змоги їх власникам помітно впливати на діяльність господарюючого суб'єкта.

Головними параметрами при формуванні та управлінні інвестиційним портфелем, є його очікувана прибутковість і ризик. У зв'язку з відсутністю можливості точного визначення динаміки вищевказаних параметрів, дані величини оцінюються, в першу чергу, на основі статистичної інформації за попередні періоди часу.

Очікувана прибутковість портфеля розраховується на основі очікуваної прибутковості активів що містяться в ньому. Головним засобом захисту свого портфелю від ризиків була і залишається диверсифікація.

Диверсифікація інвестиційного портфеля - розподіл інвестицій між різними класами активів, що дозволяє знизити сукупний ризик портфеля.

Формування інвестиційного портфелю є логічним продовженням процесу формування і розширення інвестиційного потенціалу підприємства, адже портфель формується опираючись на наявні ресурси і можливості підприємства, в той час як його розвиток і рефінансування базуються на майбутніх результатах реалізації інвестиційного потенціалу.

Важливим інструментом для кардинального покращення інституціонального середовища інвестування в Україні може стати використання фондового ринку як площадки для залучення іноземних портфельних інвестицій [7].

Інвестиційні портфелі можна розрізняти за різними критеріями, але основні види інвестиційних портфелів розрізняються за типом співвідношення ризик / прибуток:

1. Консервативний інвестиційний портфель складається з державних цінних паперів, акцій «блакитних фішок», золота і забезпечує високу захищеність складових і портфеля в цілому, а дохідність інвестиційного портфеля зберігається на необхідному інвестору рівні.

2. Помірно-агресивний інвестиційний портфель, оптимізація по прибутковості і ступеня ризику - характерна риса помірного інвестиційного портфелю. В такому портфелі знаходяться як високоприбуткові папери з високим ступенем ризику, так і низько дохідні надійні папери, типу державних облігацій.

3. Агресивний інвестиційний портфель укомплектований високоприбутковими цінними паперами, включаючи їх деривати. Ці цінні папери мають досить високий ступінь ризику. Тому, інвестор сам активно управляє своїм портфелем або постійно контактує з керуючим його портфелем брокером.

Портфельні інвестиції допомагають вирішувати ряд народногосподарських завдань, покращувати структуру капіталу й поповнювати власний капітал підприємств за рахунок випуску акцій і облігацій з подальшим їх розміщенням серед вітчизняних та іноземних інвесторів. Серед варіантів використання портфельних інвестицій є також можливість придбання облігацій внутрішньої державної позики, тобто державних цінних паперів, які підтверджують зобов'язання України щодо відшкодування пред'явникам цих облігацій їх номінальної вартості з виплатою доходу відповідно до умов розміщення облігацій.

Висновки

На сучасному етапі функціонування підприємств країни інвестиційний потенціал має стати пильним об'єктом управління, що суттєво збільшує його можливості розвитку.

Інвестиційний потенціал підприємства формується на основі інтеграції взаємозалежних складових и може змінювати кількісні та якісні характеристики під впливом певних факторів.

Відносно новим для українських підприємств інструментом за допомогою якого воно може зміцнити своє фінансове положення і реалізувати нові потенційні можливості у своїй галузі є портфельне інвестування.

Однак це буде можливим тільки як наслідок розвитку внутрішнього ринку цінних паперів та збільшення довіри іноземних інвесторів до українських емітентів.

На практиці лише одиниці підприємств оцінюють свій інвестиційний потенціал. На думку авторів, причина цього полягає у відсутності простих зрозумілих алгоритмів з метою оцінки інвестиційного потенціалу. Тому подальший розвиток дослідження має бути спрямовано на обґрунтування таких методів оцінки інвестиційного потенціалу, які є прозорими, засновані на джерелах доступної інформації, що допоможе розробити надійну фінансово-інвестиційну стратегію підприємства.

Література

1. Про інвестиційну діяльність: Закон України від 18.09.1991 № 1560-XII. Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/1560-12 (дата звернення 18.10.2022 р.).

2. Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями. URL https://zakon.rada.gov.ua/go/2755-17 (дата звернення 15.10.2022 р.)

3. Блащак Б. Я. Фінансовий потенціал у структурі потенціалу підприємства. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Економіка і управління. Тернопіль: 2019. Том 30 (69). № 3. С. 74-78.

4. Єпіфанова І. Ю., Бардадин О. А. Сутність інвестиційного потенціалу підприємства. Інвестиції: практика та досвід. 2017. № 14. - С. 39-42.

5. Данилишин Б. Щодо стану інвестиційних процесів в економіці України та шляхів їх активізації. URL:

https://lb.ua/blog/bogdan_danylysyn/503439_shchodo_stanu_investitsiynih_protsesiv.html (дата звернення 17.10.2022 р.).

6. Задоя А. О. Портфельні інвестиції в Україну: шанси чи загрози? Академічний огляд: економіка та підприємництво. 2019. № 2. С. 81-92.

7. Голян В. А. Інвестиційна діяльність в Україні: інституціональне середовище та секторальні виклики. Інвестиції: Практика та досвід. 2018. № 12. С. 5-10.

References

1. Zakon Ukra'ini “Pro mvestidjnu dyarmsf” [The Law of Ukraine “On investment activity”]. (n.d). zakon.rada.gov.ua Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/go/1560-12 [in Ukrainian].

2. Podatkovij kodeks Ukrarni [Tax Code of Ukraine]. (n.d). zakon.rada.gov.ua Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/go/2755-17 12 [in Ukrainian].

3. Blashhak, B. Ja. (2019). Fmansovij potendal u strukturi potendalu pіdpriєmstva [Financial potential in the structure of the enterprise's potential]. Vchem zapiski TNU mem V. І. Vernadskogo. Serija: Ekonom^a і upravlmnja - Scholarly notes of TNU named after VI Vernadskyi. Series: Economics and management, 30 (69), 3, 74-78 [in Ukrainian].

4. Єpіfanova, І. Ju., Bardadin, O. A.(2017). Sutdsf mvestidjnogo potendalu pіdpriєmstva [The essence of the investment potential of the enterprise]. Investicu: praktika ta dosvM - Investments: practice and experience, 14, 39-42 [in Ukrainian].

5. Danilishin, B. Shhodo stanu mvestidjnih procesw v ekonom^ Ukrarni ta shljadv 'lh aktmzad'i. [Regarding the state of investment processes in the economy of Ukraine and ways of their activation]. Retrieved from https://lb.ua/blog/bogdan_danylysyn/503439_shchodo_stanu_ investitsiynih_protsesiv.html [in Ukrainian].

6. Zadoja, A. O. (2019). PoilTel'm mvestid'i v Ukra'inu: shansi chi zagrozi? [Portfolio investments in Ukraine: chances or threats?]. Akademwhnij ogljad: ekonom^a taрШргієттсіУО - Academic Review: Economics and Entrepreneurship, 2, 81-92 [in Ukrainian].

7. Goljan, V. A. (2018). Investidjna dyal'msf v Ukraim: іnstitudіonal'ne seredovishhe ta sektoraTm vikliki []lnvesticti: praktika ta dosyd - Investments: practice and experience, 12, 5-10 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru